Барган С. С.Barhan S. S.2024-06-052024-06-05202412.00.09https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/3567Барган С. С. Пізнавальна діяльність слідчого: криміналістичний та процесуальний аспекти : дис. … д-ра філ. : 081 Право / Донецький державний університет внутрішніх справ. - Кропивницький, 2024. - 258 с.У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає у комплексному дослідженні криміналістичного та процесуального аспектів пізнавальної діяльності слідчого. Доведено, що категорії кримінального процесуального пізнання, доказування та розслідування кримінальних правопорушень за своєю природою мають пізнавальний зміст, і підпорядковані загальним законам діалектики, але використовуються крізь призму відповідної галузі (напряму людської діяльності). Обґрунтовано необхідність пристосування до потреб пізнавальної діяльності слідчого основних положень теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРІЗ), призначеної для подолання протиріч на конкретному етапі розслідування з метою отримання результату, в якому відсутні будь-які ускладнення та інші небажані фактори. Узагальнено наукові підходи до побудови криміналістичних версій шляхом визначення інтелектуальних механізмів їх алгоритмізації на прикладі методів «Структурованої розробки гіпотез у кримінальному провадженні» («SHDCI») та «Аналізу конкуруючих гіпотез» («ACH»). Визначено, що процесуальним засобом пізнавальної діяльності слідчого є засіб, що врегульований нормами кримінального процесуального законодавства, який може правомірно використовуватися слідчим для пізнання обставин вчинення кримінального правопорушення. З’ясовано, що недосконалість нормативного регулювання процесуальних засобів пізнавальної діяльності слідчого обумовлює проблеми правозастосування щодо реалізації заходів забезпечення кримінального провадження поза межами строків досудового розслідування. Обґрунтовано, що загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження мають охоплювати загальні вимоги, що пов’язані із правомірною процедурою отримання та фіксації доказів. The dissertation addresses the scientific task of a comprehensive study of the criminalistics and procedural aspects of the cognitive activity of the investigator. It has been proven that the categories of criminal procedural cognition, proving, and investigating criminal offenses are inherently cognitive in nature and are subject to the general laws of dialectics, but are used through the lens of the relevant field (area of human activity). The necessity of adapting the main provisions of the Theory of Inventive Problem Solving (TRIZ) to the needs of the investigator's cognitive activity has been substantiated. This theory is intended to overcome contradictions at a specific stage of the investigation to achieve a result that lacks any complications and other undesirable factors. Scientific approaches to constructing criminalistics versions have been generalized by defining the intellectual mechanisms of their algorithmization, using the methods of «Structured Hypothesis Development in Criminal Investigation» (SHDCI) and «Analysis of Competing Hypotheses» (ACH) as examples. It has been determined that a procedural means of the investigator's cognitive activity is a tool regulated by the norms of criminal procedural legislation, which can be lawfully used by the investigator to ascertain the circumstances of a committed criminal offense. It has been clarified that the imperfections in the normative regulation of the procedural means of the investigator's cognitive activity lead to issues in law enforcement regarding the implementation of measures ensuring criminal proceedings outside the time limits of pre-trial investigation. It has been substantiated that the general rules for applying measures ensuring criminal proceedings should encompass the general requirements related to the lawful procedure for obtaining and recording evidence.uk-UA