Короткова Ю.М.Korotkova Y.M.Ромашенко В.Є.Romashenko V.E.2023-08-162023-08-16201913.00.01https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/776Science and Education: a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (82), Issue: 202, 2019. 27–32.The article highlights the home theoretical and practical experience of formation of IC-competence in future teachers-philologists participating in master’s degree program. Particular attention is paid to the allocation and characterization of the components of IC-competence (informative, informational and communicative), as well as the stages of its formation (organizational and preparatory, informative and productive, resultative and productive). The pedagogical factors that effectively influence the preparation of the future teacher-philologist to the use of ICT and the organizational conditions for the effectiveness of the formation of the IC competency of these specialists are outlined У статті висвітлено вітчизняний теоретико-практичний досвід формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентність) в майбутніх учителів-філологів в умовах магістратури. Особливу увагу приділено виділенню й характеристиці складових ІК-компетентності (інформатична, інформаційна та комунікаційна), а також етапам її формування (організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний, результативно-продуктивний). Виокремлено педагогічні чинники, що ефективно впливають на підготовку майбутнього вчителя-філолога до використання ІКТ, та організаційні умови ефективності формування ІК-компетентності у зазначених фахівців. Узагальнено результати експериментальної роботи щодо формування ІК-компетентності, проведеної зі студентами ОС “магістр” факультету іноземних мов Маріупольського державного університету протягом 2016-2018 навчальних років, метою якого було перевірити рівень сформованості названої компетентності та обґрунтувати умови її формування та вдосконалення. Зокрема в експериментальній групі було проведено систематичну роботу щодо формування ІК-компетентності, яка включала засвоєння оновленого змісту окремих навчальних дисциплін із застосуванням таких методів і форм роботи, як: веб-конференції; складання електронних словників або мультимедійного портфоліо; самостійна робота в мережі Інтернет з метою пошуку необхідної інформації, розробка вправ і завдань для учнів різних вікових категорій; метод проектів; створення сторінки на сайті та її наповнення; виконання он-лайн завдань у навчальному середовищі Moodle тощо. Вихідне тестування засвідчило суттєве покращення рівня сформованості ІК-компетентності в студентів експериментальної групи, тоді як в студентів контрольної групи спостерігалось незначне покращення відповідних результатів. Констатовано, що для успішного формування ІК-компетентності в студентів магістратури, необхідною є й відповідна робота з викладачами, задля чого доцільно проводити семінари, тренінги і навіть повноцінні курси підвищення кваліфікації з метою підготовки викладачів до активного застосування ІКТ