Литвиненко О. Г.Абусова К. О.Lytvynenko O. H.Abusova K. O.2026-02-122026-02-12202512.00.09https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/4735Литвиненко О. Г. Окремі питання обшуку в умовах воєнного стану / О. Г. Литвиненко, К. О. Абусова // Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : міжнародна науково-практична конференція ( м. Вінниця, 16 квітня 2025). – Вінниця : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2025. – С. 513-515.Обшук займає особливе місце серед процесуальних дій, що виконуються в межах досудового розслідування кримінальних правопорушень, оскільки саме він найчастіше стає причиною великої кількості скарг на дії правоохоронців. Ключовим є баланс між оперативним і ефективним виконанням цієї дії та дотриманням прав людини під час її проведення. Через неоднозначне трактування положень цієї статті та п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України практика досить тривалий час йшла таким чином,що під час проведення обшуку оперативні працівники за дорученням слідчого фактично здійснювали безпосередній пошук доказів, а слідчий складав протокол обшуку, послідовно описуючи все вилучене майно. В подальшому це призводило до численних скарг та клопотань з боку сторони захисту про визнання отриманих таким чином доказів недопустимими, при цьому судова практика під час вирішення питання про допустимість отриманих під час таких обшуків доказів була досить суперечливою. для вирішення зазначених проблемних питань необхідно внести зміни до ст. 236, 615 КПК України з метою удосконалення порядку виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, а саме доцільно дати змогу переривання обшуку у разі виникнення потенційної небезпеки для життя чи здоров’я учасників обшуку, в тому числі можливість переривання відеозапису (якщо обшук здійснюється без залучення понятих). Також необхідно визначити статус працівників оперативних підрозділів під час проведення обшуку та дати їм змогу проводити окремі дії під час обшуку за дорученням та під контролем слідчого, прокурора. A search occupies a special place among the procedural actions carried out during the pre-trial investigation of criminal offenses, as it is most often the cause of a large number of complaints regarding the actions of law enforcement officers. The key issue is maintaining a balance between the prompt and effective execution of this action and the observance of human rights during its conduct. Due to the ambiguous interpretation of the provisions of this article and paragraph 3 of part 2 of Article 40 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, for quite a long time practice developed in such a way that during a search, operational officers, acting on the investigator’s instructions, actually carried out the direct search for evidence, while the investigator drafted the search protocol, describing all the seized property step by step. Subsequently, this led to numerous complaints and motions from the defense requesting that the evidence obtained in this manner be declared inadmissible, and judicial practice in resolving the issue of the admissibility of evidence obtained during such searches was rather inconsistent. To address these problematic issues, it is necessary to amend Articles 236 and 615 of the Criminal Procedure Code of Ukraine in order to improve the procedure for executing a court order authorizing a search of a person's home or other premises. In particular, it would be appropriate to allow the interruption of a search in the event of a potential danger to the life or health of the participants in the search, including the possibility of interrupting video recording (if the search is conducted without the involvement of witnesses). It is also necessary to define the status of operational unit officers during a search and to allow them to perform certain actions during the search on the instructions and under the supervision of the investigator or prosecutor.uk-UA