Колєснік Т.Легкошерст Ю.Ждан М.Koliesnіk TLehkosherst Y.Zhdan M.2023-12-222023-12-22202312.00.05https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/2619Колєснік Т., Легкошерст Ю., Ждан М. Соціально-економічна складова державної політики у сфері запобігання кримінальних правопорушень проти трудових прав і свобод людини та громадянина. Baltic Journal of Economic Studies, Volume 9 Number 4. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2023 С. 128-133.Метою статті є розкриття сутності та змісту соціально-економічних елементів державної політики держави у сфері запобігання кримінальним правопорушенням проти трудових прав і свобод людини та громадянина; розглянути основні методи управління ризиками при побудові механізму запобігання злочинності як шляхів забезпечення економічної безпеки держави. Представлено наукову дискусію щодо проблеми співвідношення кримінально-правових, кримінологічних та економічних аспектів зниження кількісних та якісних показників таких суспільно суспільно небезпечних діянь. Охарактеризовано соціально-економічні детермінанти досліджуваного виду злочинності. Викладено авторське бачення особливостей трудового законодавства в умовах функціонування воєнного стану та їх кореляції з активізацією злочинності й дестабілізацією економічної ситуації в країні. Актуалізовано проблему високого рівня міграції та пояснено її з точки зору незадовільної економічної ситуації, що ускладнює процес працевлаштування молоді, та незадовільного рівня забезпечення населення вищою освітою. Доведено необхідність інтеграції соціального аспекту в трудове законодавство шляхом унормування положень про пільгові категорії працівників, особливості виконання ними трудових обов'язків тощо. Запропоновано соціально-економічні заходи та засоби запобігання кримінальним правопорушенням проти трудових прав громадян. Результати. Упорядковано нормативно-правові акти, що встановлюють особливості виконання працівниками своїх трудових обов'язків, та виокремлено Закон України "Про особливості регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 р., який визначає порядок взаємодії між роботодавцем, державою та працівником щодо особливого правового режиму. Наведено додаткові аргументи на користь необхідності внесення системних змін до Кодексу законів про працю. The purpose of the article is to reveal the essence and content of socio-economic elements of the state policy in the field of prevention of criminal offences against labour rights and freedoms of a person and a citizen; to consider the main methods of risk management in the construction of the crime prevention mechanism as the ways of ensuring the economic security of the state. Scientific discussion of the problem of correlation of criminal legal, criminological and economic aspects of reduction of quantitative and qualitative indicators of such socially dangerous acts is presented. The socio-economic determinants of the studied type of crime are characterised. The authors' vision of the peculiarities of labour legislation in the conditions of martial law functioning and their correlation with the intensification of crime and the destabilisation of the economic situation in the country is outlined. The problem of the high level of migration is updated and explained from the point of view of the unsatisfactory economic situation, which complicates the process of employment of young people, and the unsatisfactory level of providing the population with higher education. The need to integrate the social aspect into the labour legislation has been demonstrated by standardising the provisions on the preferred categories of employees, the specifics of their performance of labour duties, etc. Socio-economic measures and means to prevent criminal offences against the labour rights of citizens are proposed. Results. Regulatory legal acts establishing the peculiarities of employees' performance of their labour duties have been regulated, and the Law of Ukraine "On Peculiarities of Regulation of Labour Relations under Martial Law" No. 2136-IX of 15.03.2022, which defines the procedure for interaction between the employer, the state and the employee, regarding the special legal regime, has been singled out. The article provides additional arguments in favour of the need to introduce systemic changes to the Labour Code.