Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Імплементація міжнародних стандартів у національне адміністративне судочинство: теоретико-правові засади та концептуальні підходи(Класичний приватний університет, 2025) Вітвіцький С. С.; Ковальова О. В.; Vitvitskyi S. S.; Kovalova O. V.У статті досліджуються теоретикоправові засади та концептуальні підходи до імплементації міжнародних стандартів у національне адміністративне судочинство. Міжнародні стандарти адміністративн ого судочинства розглядаються не як сукупність ізольованих норм, а як цілісна інтегрована модель належного правосуддя, що формується внаслідок взаємодії міжнародноправового регулювання, практики мі жнародних судів та доктринального осмислення. Обґрунтовується методологічний підхід, відповідно до якого імплементація міжнарод них стандартів є багатовимірним, нелінійним і динамічним процесом, що не зводиться до простого формального перенесення міжнародних положень у національне законодавство. Цей процес поєднує нормати вні, інституційні та правозастосовні механізми, з акцентомна судово-інтерпретаційну діяльність. У роботі систематизовано та оцінено оснвні концептуальні моделі імплементації міжнародних стандартів: формальнонормативну (зводиться до механічного включення норм у законодавство), судовоі нтерпретаційну (акцент на тлумаченні та застосуванні судами), інтегративну (глибоке органічне включення стандартів у національну правову систему)та модель «діалогу судів» (конструктивна взаємодія між національними судами та міжнародними юрисдикціями). Проведено аналіз ефективності кожної з моделей щодо впливу на Національнусудову практику, а також виявлено ризики формального та фрагментарного підходу до імплементації. Зокрема, наголошено на проблемі декларативних посилань на міжнародні стандарти у моти вувальній частині судових рішень без їхнього реального змістовного застосування. Проаналізовано роль міжнародних джерел і судової практики у формуванні стандартів належного судочинства та запропо новано інтегративну модель імплементації, доповнену елементами «діалогу суддів». Запропонована модель має важливе значення не лише для теоретичного осмислення механізмів імплементації, але й для практичного вдосконалення правозастосовної діяльності судів України, сприяючи подальшій європейській інтеграції правової системи та підвищенню довіри до судової влади. The article examines the theoretical and legal foundations and conceptual approaches to the implementation of international standards in national administrative justice. International standards of administrative justice are considered not as a set of isolated norms, but as a holistic integrated model of proper justice, which is formed as a result of the interaction of international legal regulation, the practice of international courts and doctrinal understanding. The methodological approach is substantiated, according to which the implementation of international standards is a multidimensional, nonlinear and dynamic process that is not reduced to a simple formal transfer of international provisions into national legislation. This process combines regulatory, institutional and law enforcement mechanisms, with an emphasis on judicial and interpretative activity. The paper systematizes and evaluates the main conceptual models of implementation of international standards: formal-normative (reduced to the mechanical inclusion of norms in legislation), judicial-interpretative (emphasis on interpretation and application by courts), integrative (deep organic inclusion of standards in the national legal system) and the model of “dialogue of courts” (constructive interaction between national courts and international jurisdictions). The effectiveness of each of the models in terms of its impact on national judicial practice is analyzed, and the risks of a formal and fragmentary approach to implementation are identified. In particular, the problem of declarative references to international standards in the motivational part of judicial decisions without their real substantive application is emphasized. The role of international sources and judicial practice in the formation of standards of due process is analyzed and an integrative model of implementation is proposed, supplemented by elements of “dialogue of judges”. The proposed model is important not only for the theoretical understanding of implementation mechanisms, but also for the practical improvement of the law enforcement activities of administrative courts of Ukraine, contributing to the further European integration of the legal system and increasing trust in the judiciary. practice. Risks of formal and fragmented implementation are identified, including the practice of declarative references to international standards without their substantive application in judicial reasoning.Takinginto account the specific features of the development of administrative justice in Ukraine, the article substantiates the expediency of an integrative model of implementation supplemented by elements of the «dialogue of courts» as the model most capable of ensuring systematic, consistent, and effective incorporation of international standards into national judicial practice, which is significant oth for the development of administrative procedural doctrine and for the improvement of judicial law-enforcement activity.Документ The use of artificial intelligence in optimising education management processes(INFONIA Foundation, 2024) Cholyshkina O. G.; Onyshchenko A. I.; Kudin V. I.; Gladka M. V.; Oleksiienko S. V.; Чолишкіна О. Г.; Онищенко А. І.; Кудін В. І.; Гладка М. В.; Олексієнко С. В.The article explores the use of artificial intelligence (AI) as an innovative tool for optimizing education management processes. AI technologies are considered a key factor in the transformation of modern educational systems, contributing to improved efficiency, quality, and adaptability of management decisions. The study analyzes current approaches to applying AI in education management, including data-driven decision-making, automation of administrative processes, and personalization of educational services. Particular attention is paid to the benefits of AI implementation, as well as to potential risks, limitations, and ethical challenges associated with its integration into educational institutions. The authors outline prospects for the further development and use of artificial intelligence in education management and emphasize its importance for enhancing the sustainability and effectiveness of educational systems in the context of digital transformation.Документ Адміністративно-правова характеристика нормативно-правового забезпечення статусу командувача Національної гвардії України(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах представлено адміністративно-правову характеристику системи нормативно-правових актів, що формують підґрунтя статусу командувача Національної гвардії України. Автор здійснює багаторівневий аналіз джерел права — від Конституції України та профільних законів до підзаконних актів і відомчих наказів МВС. Досліджено еволюцію законодавчого забезпечення повноважень керівника НГУ та виявлено певні неузгодженості в ієрархії нормативних приписів. Обґрунтовано необхідність систематизації нормативно-правового забезпечення для чіткого визначення прав, обов'язків та відповідальності командувача як суб'єкта публічного управління в умовах сучасних безпекових викликів. The abstract presents an administrative and legal description of the system of regulatory acts that form the basis of the status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author performs a multi-level analysis of legal sources — from the Constitution of Ukraine and specialized laws to by-laws and departmental orders of the Ministry of Internal Affairs. The evolution of the legislative provision regarding the powers of the NGU head is examined, and certain inconsistencies in the hierarchy of regulatory provisions are identified. The author emphasizes the need to systematize the regulatory and legal framework to clearly define the rights, duties, and responsibilities of the Commander as a subject of public administration in the context of modern security challenges.Документ Правове забезпечення євроінтеграції: загальноправовий та галузевий аспекти в контексті сталого розвитку(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Камардіна Ю. В.; Татарчук О. М.; Михайлов Р. І.; Kamardina Yu. V.; Tatarchuk O. M.; Mykhailov R. I.У статті здійснено історичний аналіз законодавчих процесів на шляху до євроінтеграції. Встановлено, що перші нормативні документи з акцентом на євроінтеграцію були прийняті, ще за часів президента Л. Кучми. Однак особливої актуальності євроінтеграційні процеси набули під час Революції Гідності та загострилися з початком повномасштабного вторгнення. Окрему оцінку під час дослідження відведено саме способам синхронізації нашого законодавства з європейським. Загалом було встановлено, що у світовій практиці часто використовується метод імплементації міжнародних норм, шляхом перенесення їх змісту або суті у національні закони. Водночас системний аналіз нормативно-правових актів України показав, що для нашої держави найбільш прийнятним є спосіб адаптації, коли національне законодавство підлаштовується під норми міжнародного права шляхом внесення відповідних змін у закони або прийняття нових з орієнтацією на європейські цінності. Так, дослідження показало, що шлях України до Європейського Союзу, складний та тривалий, однак нині маємо очевидні зрушення на цій ниві. Зокрема надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі вказує на те, що Україна виконує вимоги Єврокомісії, а за результатами 2023 року стан виконання Україною Угоди про асоціацію становить 77 %. Це вказує на правильну політику та законодавчу роботу держави у цьому сегменті. Під час дослідження, дано оцінку окремим реформам, які були проведені в рамках Угоди про асоціацію, зокрема антикорупційній. Встановлено, що на ефективність антикорупційної політики вплинули прийняття відповідних законів та цифрові можливості з упередження корупційних схем. Підтвердженням цього є зокрема й показник України в індексі сприйняття корупції за 2023 рік де Україна має один із найкращих результатів за минулий рік у світі та додала у свій загальний результат 3 бали, чого не було за все існування незалежної України. The article provides a historical analysis of legislative processes on the path toward European integration. It is established that the first regulatory documents emphasizing European integration were adopted as early as the presidency of L. Kuchma. However, European integration processes gained particular relevance during the Revolution of Dignity and intensified with the start of the full-scale invasion. A separate assessment in the study is devoted to the methods of synchronizing national legislation with European standards. Generally, it was found that international practice often utilizes the method of implementing international norms by transferring their content or essence into national laws. At the same time, a systematic analysis of Ukraine's regulatory acts showed that the most acceptable method for our state is adaptation, where national legislation is adjusted to international law by making relevant amendments to laws or adopting new ones oriented toward European values. Thus, the research showed that Ukraine's path to the European Union is complex and lengthy; however, there are currently obvious advancements in this field. In particular, granting Ukraine the status of a candidate for EU membership indicates that Ukraine is fulfilling the European Commission's requirements, and as of the end of 2023, the implementation rate of the Association Agreement stands at 77%. This indicates correct state policy and legislative work in this segment. During the study, an assessment was given to specific reforms carried out under the Association Agreement, particularly the anti-corruption reform. It was established that the effectiveness of anti-corruption policy was influenced by the adoption of relevant laws and digital capabilities for preventing corruption schemes. This is confirmed, in particular, by Ukraine's score in the 2023 Corruption Perceptions Index, where Ukraine achieved one of the best results in the world over the past year and added 3 points to its overall score—an unprecedented gain in the history of independent Ukraine.Документ Критерії, рівні, показники сформованості готовності майбутніх офіцерів до фізичного захисту від «дронів»(Гельветика, 2025) Головков О. М.; Карпенко О. М.; Корольов А. В.; Олексієнко С. В.; Holovkov O. M.; Karpenko O. M.; Koroliov A. V.; Oleksiienko S. V.У статті висвітлено результати дослідження, спрямованого на наукове обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів до фізичного захисту від атак дронів-камікадзе як новітньої загрози в умовах сучасного бойового простору. Практичний досвід ведення бойових дій в умовах «гібридної війни» переконливо засвідчує, що без належної підготовки до протидії «дронам» і реалізації заходів фізичного самозахисту зростає ймовірність втрат особового складу та знижується ефективність виконання завдань за призначенням. З урахуванням специфіки екстремальних умов службово-бойової діяльності обґрунтовано сутність готовності до фізичного захисту як інтегративного особистісно професійного утворення, що поєднує когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний та вольовий компоненти. Сформульовано систему критеріїв і відповідних показників, які дають змогу здійснювати цілісну діагностику стану готовності курсантів вищих військових навчальних закладів і закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання системи МВС України до ефективного реагування на загрозу з боку безпілотних літальних апаратів типу «дронів-камікадзе». Представлено характеристику рівнів сформованості готовності (високого, середнього, низького) з урахуванням інтегративних проявів фізичної, спеціальної фізичної, психофізичної та професійно-прикладної підготовки майбутніх офіцерів. Обґрунтовано доцільність розроблення та впровадження комплексних освітньо-тренувальних програм, спрямованих на розвиток здатності до фізичного самозахисту в умовах реальної загрози атак дронів, що потребує оновлення підходів до професійної (індивідуальної, службової) підготовки в інституціях сектору безпеки і оборони України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають: поглиблене вивчення психологічних механізмів самозбереження в умовах загрози ураження бойовими дронами-камікадзе, зокрема розвитку професійної стресостійкості, емоційної стабільності та здатності до самоконтролю; розроблення та апробація інтегрованих програм психофізичної, спеціальної фізичної та тактико-спеціальної підготовки, спрямованих на підвищення готовності до самозбереження в умовах динамічних змін тактики противника і застосування високотехнологічних засобів ураження. The article presents the results of a study aimed at providing a scientific rationale for the criteria, indicators, and levels of formation of future officers’ readiness for physical protection against attacks by kamikaze drones as an emerging threat in the context of the modern battlefield. Practical experience of conducting combat operations under the conditions of “hybrid warfare” convincingly demonstrates that, without adequate preparation for countering drones and implementing measures of physical selfprotection, the probability of personnel losses increases significantly, while the effectiveness of accomplishing assigned tasks decreases. Taking into account the specifics of the extreme conditions inherent in service and combat activities, the essence of readiness for physical protection is substantiated as an integrative personal and professional construct that combines cognitive, motivational and valuebased, operational and activity-related, and volitional components. A system of criteria and corresponding indicators has been formulated, enabling a comprehensive diagnosis of the state of readiness among cadets of higher military educational institutions and institutions of higher education with specific training conditions within the Ministry of Internal Affairs of Ukraine to respond effectively to threats posed by unmanned aerial vehicles of the “kamikaze drone” type. The characteristics of the levels of readiness formation (high, medium, low) are presented, taking into consideration the integrative manifestations of physical, special physical, psychophysiological, and professionally applied preparedness of future officers. The feasibility of developing and implementing comprehensive educational and training programs aimed at enhancing the capacity for physical self-protection under the conditions of real threats posed by drone attacks has been substantiated. This necessitates the revision of approaches to professional (individual and service) training within institutions of the security and defense sector of Ukraine. The prospects for further research in the selected area of scientific inquiry include: an in-depth examination of the psychological mechanisms of self-preservation under the threat of strikes by kamikaze drones, in particular the development of professional stress resilience, emotional stability, and the capacity for self-control; as well as the design and testing of integrated programs of psychophysical, special physical, and tacticalspecial training aimed at increasing readiness for self-preservation in the context of dynamic changes in enemy tactics and the employment of high-tech means of destruction.Документ Повноваження публічної адміністрації у сфері охорони земель(Європейські перспективи, 2025) Чорна М. В.; Сахно А. П.; Пономаренко В. В.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.; Ponomarenko V. V.У статті проаналізовано повноваження суб’єктів публічної адміністрації у сфері охорони земель. З’ясовано юридичну природу зазначених повноважень, функціональний зміст та особливості реалізації. Встановлено, що сфера охорони земель належить до числа комплексних об’єктів публічного адміністрування, що передбачає взаємодію суб’єктів, які представляють органи виконавчої влади, спеціально уповноважені служби у галузі охорони земель, а також органи місцевого самоврядування. Доведено, що багаторівневий характер публічного адміністрування обумовлений міжгалузевою природою земельних відносин і потребою забезпечення як загальнонаціональних, так і регіональних інтересів. Розкрито склад суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, до числа яких належать: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Держгеокадастр, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Визначено особливість повноважень суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, яка проявляється у комплексній функціональній спрямованості, яка охоплює реалізацію адміністративних, контрольних, дозвільних, юрисдикційних та публічно-сервісних функцій. Визначено завдання науки адміністративного права щодо вдосконалення механізмів взаємодії між органами публічного адміністрування у сфері охорони земель. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня координації та узгодженості дій між відповідними органами, зокрема під час реалізації державних і місцевих програм охорони земель, забезпечення прозорості та доступності кадастрової інформації, а також впровадження економічних стимулів щодо збереження родючості ґрунтів. The article analyzes the powers of public administration entities in the field of land protection. The legal nature of these powers, their functional content, and the specific features of their implementation are identified. It is established that the sphere of land protection belongs to complex objects of public administration, which requires interaction between entities representing executive authorities, specially authorized services in the field of land protection, and local self-government bodies. The study demonstrates that the multi-level nature of public administration is determined by the cross-sectoral nature of land relations and the need to ensure both national and regional interests. The composition of public administration entities in the field of land protection is disclosed, including: the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, the State GeoCadastre, local self-government bodies, and local state administrations. The article defines a specific feature of the powers held by public administration entities in land protection, manifested in a comprehensive functional orientation that encompasses the implementation of administrative, control, licensing, jurisdictional, and public-service functions. The tasks of administrative law science regarding the improvement of interaction mechanisms between public administration bodies in the field of land protection are defined. The necessity of increasing the level of coordination and consistency of actions between relevant authorities is justified, particularly during the implementation of state and local land protection programs, ensuring the transparency and accessibility of cadastral information, and introducing economic incentives for soil fertility conservation.Документ Щодо визначення поняття «Виключна компетенція суду» в контексті розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 175-1 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях»(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Sakhno A. PУ статті уточнено розуміння суб’єкта розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми (на прикладі статті 175-1 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях»). Визначено актуальність удосконалення адміністративної відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях. Підкреслено, що куріння сигарет є найпоширенішим способом вживання тютюну серед підлітків, а більшість людей, які вживають тютюн, розпочали куріння саме в підлітковому віці. Це спричиняє швидке формування нікотинової залежності та ускладнює відмову від куріння у старшому віці. Констатовано, що проблема куріння на теперішній час залишається доволі гострою, що в тому числі, може бути обумовлено й тим фактом, що куріння електронних цигарок набуває особливої популярності серед неповнолітніх, задовільний стан здоров’я яких є запорукою успішного розвитку нашої держави в стратегічній перспективі. Наголошено, що законодавство про адміністративну відповідальність має виробити дієві механізми, спрямовані на забезпечення прав неповнолітніх щодо здорового способу життя, у вільному від шкідливого впливу тютюнових виробів суспільному середовищі. Обґрунтовано доцільність визначення на законодавчому рівні виключної судової компетенції, одним із елементів якої мають вважа-тися суддівські повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповно-літніми. Виокремлено ряд важливих ознак, які іманентні виключній компетенції, як правовій категорії, а саме: носієм виключної компетенції, є державний орган, наділений державно-владними повноваженнями; делегування виключної компетенції іншому органові чи посадовій особі не допускається. Запропоновано поняття виключної компетенції суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми особами віком від 16 до 18 років, як урегульованої нормами адміністративного права сукуп-ності повноважень суду, спрямованих на забезпечення розгляду справ про адміністративні правопору-шення, вчинені неповнолітніми. Надано пропозиції щодо внесення змін до статті 221 КУпАП, доповнивши її частиною другою наступного змісту: «Розгляд справ про адміністративні правопорушення, вчинені осо-бами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років належить до виключної компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів».The article clarifies the understanding of the subject of consideration of cases of administrative offenses committed by minors (using the example of Article 175-1 of the Code of Administrative Offenses "Smoking of tobacco products in prohibited places"). The relevance of improving administrative liability for smoking of tobacco products in prohibited places is determined. It is emphasized that cigarette smoking is the most common way of using tobacco among adolescents, and the majority of people who use tobacco started smoking in adolescence. This causes the rapid formation of nicotine addiction and complicates quitting smoking in older age. It is stated hat the problem of smoking remains quite acute at present, which, among other things, may be due to the fact that smoking of electronic cigarettes is gaining particular popularity among minors, whose satisfactory health is the key to the successful development of our state in the strategic perspective. It is emphasized that the legislation on administrative responsibility should develop effective mechanisms aimed at ensuring the rights of minors to a healthy lifestyle, in a public environment free from the harmful effects of tobacco products. The expediency of determining at the legislative level exclusive judicial competence, one of the elements of which should be considered judicial powers to consider cases of administrative offenses committed by minors, is substantiated. A number of important features inherent in exclusive competence as a legal category are highlighted, namely: the bearer of exclusive competence is a state body endowed with state authority; delegation of exclusive competence to another body or official is not allowed. The concept of exclusive jurisdiction of the court to consider cases of administrative offenses committed by minors aged 16 to 18 years is proposed, as a set of court powers regulated by the norms of administrative law, aimed at ensuring the consideration of cases of administrative offenses committed by minors. Proposals are made to amend Article 221 of the Code of Administrative Offenses, supplementing it with part two of the following content: “Consideration of cases of administrative offenses committed by persons aged sixteen to eighteen years shall be within the exclusive jurisdiction of judges of district, city district, city or city district courts”.Документ Напрями удосконалення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель(PRAVO.UA, 2024) Буга В. В.; Чорна М. В.; Сахно А. П.; Buha V. V.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.У статті проаналізовано теоретико-правові засади дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель та сформульовано напрямки його удосконалення. Наголошено, що сучасне законодавче забезпечення дозвільних процедур залишається фрагментарним і недостатньо чітким. Встановлено, що Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель» та інші акти не містять цілісного визначення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, не закріплюють її видів та цілісної системи суб’єктного складу. Обґрунтовано необхідність розроблення та ухвалення спеціального законодавчого акту, норми якого спрямовані на комплексне врегулювання питань надання дозвільних адміністративних послуг у сфері охорони земель. Доведено наявність дисбалансу повноважень між окремими суб’єктами публічного адміністрування, зокрема, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами Держгеокадастру та іншими суб’єктами у сфері надання дозвільних послуг. З’ясовано, що відсутність нормативно встановлених меж відповідальності унеможливлює належну координацію дій, що негативно впливає на ефективність дозвільної системи, та вимагає уточнення компетенції кожного органу й запровадження чітких процедурних регламентів цієї діяльності. Встановлено, що сутнісною ознакою дозвільної діяльності у сфері земельних відносин є її адміністративно-процедурна природа, що проявляється у здійсненні комплексних організаційно-правових та реєстраційних дій, пов’язаних із наданням адміністративних послуг, передбачених чинним законодавством. Розкрито ознаки дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, в контексті науки адміністративного права, а саме: публічно-правовий характер, владно-субординаційну природу, ініціативу з боку заінтересованих осіб та імперативну компетенцію адміністративного суб’єкта. The article analyzes the theoretical and legal foundations of permitting activities of public administration entities in the field of land protection and formulates directions for their improvement. It is emphasized that the current legislative support for permitting procedures remains fragmented and insufficiently clear. It is established that the Land Code of Ukraine, the Law of Ukraine "On Land Protection," and other acts do not contain a comprehensive definition of the permitting activities of public administration entities, nor do they establish its types or a holistic system of stakeholders. The study justifies the necessity of developing and adopting a special legislative act aimed at the complex regulation of providing permitting administrative services in the land protection sector. The author proves the existence of an imbalance of powers between individual public administration entities, particularly local self-government bodies, territorial divisions of the State GeoCadastre, and other actors in the field of providing permitting services. It is found that the absence of legally established boundaries of responsibility makes proper coordination impossible, negatively affecting the efficiency of the permitting system; this requires clarifying the competence of each body and introducing clear procedural regulations for such activities. It is established that the essential feature of permitting activity in land relations is its administrative-procedural nature, manifested in the implementation of complex organizational, legal, and registration actions related to the provision of administrative services provided by current legislation. The article reveals the characteristics of the permitting activities of public administration entities in the field of land protection within the context of administrative law, namely: its public-legal character, power-subordinate nature, initiative from interested parties, and the imperative competence of the administrative subject.Документ До питання про поняття, правову природу та ознаки адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У статті розкрито поняття та правову прирду адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Установлено, що одним із ключових елементів адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України є наділення його повноваженнями очільника головного органу військового управління. Виокремлено специфіку реалізації повноважень командувача Національної гвардії України, яка пов’язана з адміністративно-правовим режимом функціонування органів державної влади. Визначено поняття адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України як відображення його специфічного стану у сфері публічного управління, який проявляється в сукупності прав та обов’язків, гарантій їхнього забезпечення, а також правосуб’єктності командувача Національної гвардії України, урегульованих адміністративно-правовими нормами та реалізованих в адміністративно-правових відносинах. The article reveals the concept and legal nature of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. It is established that one of the key elements of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is his endowment with the powers of the head of the main military command and control body. The specificity of the implementation of the powers of the Commander of the National Guard of Ukraine, which is related to the administrative and legal regime of the functioning of public authorities, is highlighted. The concept of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is defined as a reflection of his specific state in the field of public administration, which manifests itself in the totality of rights and obligations, guarantees of their provision, as well as the legal personality of the Commander of the National Guard of Ukraine, regulated by administrative and legal norms and implemented in administrative and legal relations.Документ З’ясування термінологічних особливостей у процесі визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах досліджено питання термінологічної визначеності при формуванні адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор аналізує понятійний апарат, що використовується у профільному законодавстві та наукових працях, з метою усунення неоднозначностей у тлумаченні повноважень та обов’язків очільника НГУ. Особливу увагу приділено співвідношенню термінів «військове управління», «керівництво» та «командування» в контексті реалізації управлінських функцій. Обґрунтовано, що чітке термінологічне окреслення статусу командувача є необхідною умовою для ефективного функціонування Національної гвардії як військового формування з правоохоронними функціями в системі МВС України. The abstract examines the issues of terminological clarity in the formation of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author analyzes the conceptual apparatus used in specialized legislation and scientific works to eliminate ambiguities in interpreting the powers and duties of the NGU head. Special attention is paid to the correlation of terms such as "military management," "leadership," and "command" within the context of exercising administrative functions. It is argued that a clear terminological definition of the Commander's status is a prerequisite for the effective functioning of the National Guard as a military formation with law enforcement functions within the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.Документ Щодо визначення проблематики статусу командувача Національної гвардії України в науці адміністративного права(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах розглядаються теоретичні аспекти визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор фокусує увагу на проблематиці наукових підходів до розуміння правосуб’єктності очільника НГУ як ключової фігури у системі військового управління та публічної адміністрації. Проаналізовано особливості його повноважень у контексті взаємодії з Міністерством внутрішніх справ України та Президентом України. Визначено основні суперечності у нормативному регулюванні діяльності командувача та окреслено вектори подальших наукових дискусій щодо вдосконалення його статусу в межах науки адміністративного права. These abstract examines the theoretical aspects of defining the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author focuses on the challenges within scientific approaches to understanding the legal personality of the NGU head as a key figure in the system of military command and public administration. The study analyzes the specific features of his powers in the context of interaction with the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the President of Ukraine. The author identifies key inconsistencies in the regulatory framework of the Commander's activities and outlines vectors for further scientific discussions regarding the improvement of his status within the field of administrative law.Документ Custody Records як інструмент забезпечення прав людини в адміністративній діяльності поліції: історія та сучасний стан упровадження(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Веретянніков В. О.; Sakhno A. P.; Veretiannìkov V. O.У статті проведено комплексний аналіз процесу впровадження проєкту Custody Records в органах Національної поліції України. Визначено ключові організаційно-правові та технічні проблеми, що стримують його ефективну реалізацію. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання, функціональних харак-теристик системи та забезпечення дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового три-мання. Встановлено, що започаткований у 2017 році проєкт Custody Records станом на 2025 рік перебуває на етапі впровадження. Підкреслено, що електронна система фіксації дій щодо затриманих осіб, першопочатково розроблена для ізоляторів тимчасового тримання, трансфор-мувалася в інформаційну підсистему інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Доведено, що темпи реалізації проєкту значною мірою залежать від наявності зовнішнього фінансування з боку міжнародних партнерів, а також від адміністративної ініціативності керівництва Міністерства внутрішніх справ України та Наці-ональної поліції України. Констатовано, що, незважаючи на проведені законодавчі зміни, ряд ключових аспектів функціонування системи Custody Records продовжують залишатися поза належним правовим регулюванням. Обґрунтовано необхідність розроблення та затвердження ряду стратегічних документів у сфері функціонування системи Custody Records, а саме: Поло-ження про організацію роботи поліцейських, відповідальних за дотримання прав затриманих осіб у підрозділах поліції; Технічних вимог до функціонування спеціалізованих кімнат для про-ведення інтерв’ю із затриманими особами. Висловлено гіпотезу щодо обумовленості належного функціонування системи Custody Records, підвищення рівня гарантій прав затриманих осіб та зміцнення механізмів внутрішнього і зовнішнього контролю в діяльності поліції, наявністю чіткої нормативної бази. The article provides a comprehensive analysis of the implementation of the Custody Records project within the National Police of Ukraine. Key organizational, legal, and technical challenges hindering its effective execution are identified. Scientifically grounded proposals are formulated to improve the regulatory framework, the system's functional characteristics, and the protection of human rights in temporary detention facilities. It is established that the Custody Records project, launched in 2017, remains in the implementation phase as of 2025. The study emphasizes that the electronic system for recording actions regarding detainees, originally developed for temporary detention facilities, has transformed into a subsystem of the "Information Portal of the National Police of Ukraine" information and communication system. It is demonstrated that the pace of project implementation largely depends on external funding from international partners, as well as the administrative initiative of the leadership of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police of Ukraine. The author notes that, despite legislative changes, several key aspects of the Custody Records system's operation remain without proper legal regulation. The necessity of developing and approving strategic documents for the system's functioning is justified, specifically: the Regulation on the organization of work of police officers responsible for the rights of detainees in police units, and Technical requirements for the functioning of specialized interview rooms for detainees. A hypothesis is proposed that proper functioning of the Custody Records system, increased guarantees for detainees' rights, and the strengthening of internal and external police control mechanisms are conditional upon the existence of a clear regulatory framework.Документ Удосконалення кваліфікації пілотів безпілотних авіаційних систем у контексті міжнародного правового регулювання( Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Молошенко Ж. А.; Sakhno A. P.; Moloshenko Zh. A.У статті проаналізовано міжнародно-правові акти та наукову літературу у сфері підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Надано пропозиції щодо вдосконалення національного адміністративно-правового механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Конста-товано, що світові тенденції у сфері розвитку авіаційних і безпекових технологій демонструють постійне розширення сфер застосування безпілотних літальних апаратів. Підкреслено стрім-ку модернізацію нормативно-правового регулювання механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем, удосконалення системи підготовки операторів та технічного персоналу, а також динамічне зростання промислового сектору, орієнтованого на розроблення, виробництво та інтеграцію безпілотних авіаційних систем. Проаналізовано законодавчі ініціативи провідних країн Європи, Північної Америки та Азії та виявлено стійку тенденцію до формування цілісного, багатоаспектного підходу до регулювання використання БпЛА, що охоплює як технічні, так і ор-ганізаційно-правові аспекти. Зосереджено увагу на формуванні стандартів професійної підготовки операторів БпЛА, що визнається одним із ключових чинників безпеки польотів та ефективності застосування безпілотних систем. The article analyzes international legal acts and scientific literature in the field of training pilots for unmanned aircraft systems (UAS). It provides proposals for improving the national administrative and legal mechanism for UAS pilot training. It is established that global trends in aviation and security technology development demonstrate a continuous expansion of unmanned aerial vehicle (UAV) applications. The study emphasizes the rapid modernization of the regulatory framework for UAS pilot training mechanisms, the improvement of training systems for operators and technical personnel, and the dynamic growth of the industrial sector focused on the development, production, and integration of unmanned aircraft systems. Legislative initiatives of leading countries in Europe, North America, and Asia are analyzed, revealing a steady trend toward forming a holistic, multi-faceted approach to UAV regulation that covers both technical and organizational-legal aspects. Particular attention is focused on the development of professional training standards for UAV operators, which is recognized as a key factor in flight safety and the effective application of unmanned systems.Документ Актуальні аспеки адаптації скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку до українського безпекового середовища: правові виклики(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Ковбасюк А. В.; Sakhno A. P.; Kovbasyuk A. V.У статті розглянуто актуальні проблеми адаптації скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку до українського безпекового середовища. Проаналізовано передумови її запро-вадження, основні принципи й переваги моделі, заснованої на партнерстві поліції та громади, пре-вентивності та пропорційності дій. Обґрунтовано необхідність ухвалення спеціального закону, що врегулює механізми забезпечення публічного порядку під час масових заходів і стандарти дій поліції в кризових ситуаціях. The article examines current issues in adapting the Scandinavian model of public safety and order to the Ukrainian security environment, analyzing the prerequisites for its implementation along with the core principles and benefits of a model based on police-community partnership, prevention, and proportionality of actions. It justifies the necessity of adopting a special law to regulate public order maintenance mechanisms during mass events and establish police standards for crisis situations.Документ Досвід запобігання правопорушенням у сфері будівництва у Європейських країнах(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Буга В. В.; Кузьменко С. Г.; Назимко О. В.; Buha V. V.; Kuzmenko S. H.; Nazymko O. V.Статтю присвячено вивченню досвіду запобігання правопорушень у сфері будівництва у країнах Європейського союзу. Визначено, що системний аналіз теоретичних напрацювань свідчить про те, що важливість вивчення досвіду зарубіжних країн зумовлена не лише подібністю соціально-економічної, географічної, релігійної, демографічної та культурологічної обстановки, а й детермінованістю однаковими соціально-економічними чинниками і схожими недоліками в організації та запобігання правопорушенням. Встановлено, що запобігання правопорушенням у сфері будівництва в зазначених країнах, як і в Україні, здійснюється в межах різних галузей права. Однак, у адміністративно-правовій площині забезпечується шляхом застосування до суб’єкта вчинення каральних і (або) альтернативних їм інших, некаральних заходів впливу. Особливістю каральних заходів більшості європейських країн є великі розміри штрафних санкцій, порівняно з Україною, за порушення норм, стандартів та правил будівельного законодавства. На основі вивченого зарубіжного досвіду стало очевидно, що подальше зниження показників вчинених правопорушень в сфері будівництва неможливе без проведення комплексу запобіжних заходів, основою яких повинен бути аналіз факторів, що зумовлюють вчинення таких правопорушень. Досвід багатьох країн, а саме Іспанії, Німеччини, зумовив зосередження уваги на значному оновленні та розвитку вітчизняних кадрових ресурсів в умовах реформування окреслених вище суб’єктів запобігання злочинності у будівельній сфері. У зв’язку з цим встановлено, що стаж інспекторів та ревізорів за такою сферою запобігання здебільшого не перевищує десяти років, що засвідчило недосвідченість працівників та потребу постійного посиленого контролю за їх діяльністю з наданням практичної допомоги, роз’яснень. The article is devoted to the study of the experience of preventing offenses in the field of construction in the countries of the European Union. It is determined that the system analysis of theoretical developments indicates that the importance of studying the experience of foreign countries is due not only to the similarity of the socioeconomic, geographical, religious, demographic and cultural situation, but also to the determination of the same socio-economic factors and similar shortcomings in the organization and prevention. It is established that the prevention of offenses in the field of construction in the specified countries, as well as in Ukraine, is carried out within the framework of different branches of law. However, in the administrative and legal plane, it is ensured by applying punitive and (or) alternative, non-punishable measures of influence to the subject of the commission. A feature of punitive measures in most European countries is the large amounts of fines compared to Ukraine for violation of norms, standards and rules of construction legislation. Based on the studied foreign experience, it became obvious that further reduction of the indicators of committed offenses in the construction sphere is impossible without carrying out a set of measures, the basis of which should be an analysis of the factors that determine the commission of such offenses. The experience of a number of foreign countries (Spain, Germany) determined the need to pay attention to a significant renewal and training of domestic human resources in the context of reforming the above-mentioned entities preventing offenses in the construction sphere. In this regard, it was established that the experience of inspectors and auditors in such an area of prevention generally does not exceed ten years, which testified to the inexperience of workers and the need for constant enhanced control over their activities with the provision of practical assistance, explanations.Документ Правова природа адміністративного договору: доктринальні підходи, нормативне визначення(Гельветика, 2025) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.Статтю присвячено детальному аналізу правової природи, сутності та особливостей застосування адміністративного договору в сучасній системі публічного управління України. У ній досліджується історичний розвиток договірної форми регулювання ‒ від основ римського права до її осмислення та модифікації в європейській і українській правовій практиці. Особливу увагу зосереджено на значенні адміністративного договору як інструменту, що забезпечує гнучке й узгоджене врегулювання публічно-правових відносин у діяльності органів влади та місцевого самоврядування. У роботі розглядаються наукові позиції щодо сутності адміністративного договору, його ключових характеристик, меж волевиявлення сторін і відмінностей порівняно з класичними адміністративними актами. Підкреслено проблеми чинного законодавчого регулювання, зокрема його фрагментарність, обмежену рамками окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також наслідки цієї недостатньої регламентації для правозастосування. Завдяки порівняльно-правовому та історико-правовому аналізу встановлено, що широке впровадження адміністративних договорів свідчить про демократизацію публічного управління та перехід держави від владно-імперативних моделей взаємодії до погоджувально-диспозитивних. У статті систематизовано підходи українських науковців до визначення адміністративного договору та виділено його основні риси як складного юридичного механізму, що водночас поєднує публічно-правову природу та договірну форму реалізації повноважень. Доведено його вагому роль у таких сферах, як делегування владних повноважень, надання адміністративних послуг, бюджетне співробітництво, державно-приватне партнерство, а також взаємодія між суб’єктами владних повноважень. Підкреслено важливість подальшого вдосконалення законодавчого регулювання і вироблення єдиного підходу до трактування та застосування адміністративного договору, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування публічного управління з урахуванням процесів децентралізації та інтеграції України до європейського правового простору. This article provides a detailed analysis of the legal nature, essence, and application of administrative contracts in the contemporary public administration system of Ukraine. It examines the historical development of contractual regulation, from the foundations of Roman law to its interpretation and modification in European and Ukrainian legal practice. Particular attention is focused on the significance of administrative contracts as a tool for ensuring flexible and coordinated regulation of public-law relations in the activities of government bodies and local self-government. The paper examines scholarly positions regarding the essence of administrative contracts, their key characteristics, the scope of the parties’ will, and their differences from classical administrative acts. The article highlights the challenges of current legislative regulation, particularly its fragmentation, limited by the scope of certain provisions of the Code of Administrative Procedure of Ukraine, and the consequences of this insufficient regulation for law enforcement. A comparative legal and historical legal analysis establishes that the widespread adoption of administrative contracts signals the democratization of public administration and the state’s transition from imperative models of interaction to discretionary ones. This article systematizes Ukrainian scholars’ approaches to defining the administrative contract and highlights its key features as a complex legal mechanism combining public-law nature and the contractual form of exercising authority. Its significant role in areas such as delegation of authority, provision of administrative services, budgetary cooperation, public-private partnerships, and interaction between government entities is demonstrated. The importance of further improving legislative regulation and developing a unified approach to the interpretation and application of the administrative contract is emphasized. This will contribute to improving the effectiveness of public administration, taking into account decentralization processes and Ukraine’s integration into the European legal space.Документ Сутність поняття транспортної безпеки(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Полтавець А. А.; Buha V. V.; Poltavets A. A.В статті визначено, що транспортна безпека ‒ це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захисту транспортної системи, пасажирів, вантажів та інфраструктури від загроз природного, техногенного та людського характеру. Вона охоплює безпеку на автомобільному, залізничному, водному, повітряному та міському транспорті. Забезпечення транспортної безпеки сприяє зниженню кількості ДТП, захисту життя та здоров’я людей, покращенню економічної стабільності та підтримці сталого розвитку транспортної галузі. Доведено, що транспортна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки та потребує комплексного підходу для ефективного функціонування транспортної системи. Законом України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII визначено правові основи державної політики у сферах національної безпеки і оборони, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності. Надано визначення термінів «національна безпека», «національні інтереси», «загрози національній безпеці» і т. д., проте питання економічної безпеки, і тим більше – транспортної безпеки, детально не прописані. Як слушно зауважують науковці, транспортна безпека є: складовою національної безпеки; перебуває в нерозривному взаємозв’язку із іншими видами безпеки; відносно самостійний вид безпеки, який має системний характер. Видається доцільним транспортну безпеку визначати як стан захищеності транспортного комплексу (об'єктів і суб'єктів транспортної інфраструктури, транспортних засобів) та осіб, що перебувають на території об’єктів транспортної інфраструктури від зовнішніх і внутрішніх загроз. У загальному вигляді дефініцію «транспортна безпека» можна охарактеризувати як систему: попередження, протидії і припинення злочинів в транспортній сфері; попередження на транспорті надзвичайних подій природного й техногенного характеру та ін. It has been determined that transport security is a set of measures aimed at ensuring the protection of the transport system, passengers, cargo and infrastructure from threats of natural, man-made and human nature. It ensures safety in road, rail, water, air and urban transport. Ensuring transport security helps to reduce the number of accidents, protect people's lives and health, improve economic stability and maintain sustainable development of the transport industry. Thus, transport security is an integral part of national security and requires an integrated approach for the effective functioning of the transport system. The Law of Ukraine «On National Security of Ukraine» dated June 21, 2018 No. 2469-VIII defines the legal basis for state policy in the areas of national security and defense aimed at protecting national interests and ensuring the security of the individual, society and the state in Ukraine from external and internal threats in all spheres of life. Definitions of the terms «national security», «national interests», «threats to national security», etc. are given, but issues of economic security, and even more so – transport security, are not spelled out in detail. As scientists rightly note, transport security is: an integral part of national security; is inextricably linked with other types of security; a relatively independent type of security that is systemic. It seems appropriate to define transport security as a state of protection of the transport complex (objects and subjects of transport infrastructure, vehicles) and persons located on the territory of transport infrastructure objects from external and internal threats. In general, the definition of «transport security» can be characterized as a system: prevention, counteraction and suppression of crimes in the transport sector; prevention of emergency events of natural and man-made nature in transport, etc.Документ Міграційна політика України як елемент національної безпеки(Гельветика, 2025) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.Стаття присвячена аналізу ролі та значення міграційної політики України в контексті забезпечення національної безпеки в умовах сучасних викликів глобалізації та збройної агресії росії. У дослідженні окреслено актуальні проблеми, що виникають у процесі регулювання міграційних потоків та впливу міграції на демографічну ситуацію, економічний розвиток, соціальні процеси та стабільність державних інститутів. Міграційна політика України розглядається як важливий інструмент для забезпечення національної безпеки, включаючи функції збереження людського капіталу, інте¬грації внутрішньо переміщених осіб, боротьби з нелегальною міграцією та захисту прав людини. У статті зазначено, що зростання масштабу міграційних процесів зумовлене не лише війнами та економічними кризами, але й процесами глобалізації, які збільшують взаємозалежність держав. В цьому контексті важливе значення має адаптація та інте-грація мігрантів у нові соціально-економічні умови, забезпечення їхніх прав та належних умов для адаптації, що сприяє стабільності держави. У статті підкреслюється необхідність розробки ефективної міграційної політики на основі міжнародного досвіду, який забезпечує не лише контроль за міграційними потоками, але й їх максимальне викори¬стання на користь країни. Доведено, що міграційна політика України є ключовим елементом національної безпеки, оскільки вона суттєво впливає на демографічні, соціальні, економічні та політичні процеси в державі. Дослідження наукових підходів та практичних аспектів цієї сфери демонструють, що ефективне управління міграційними потоками має забезпечувати не лише контроль над переміщенням населення, але й створювати сприятливі умови для інтеграції мігрантів, збереження людського капіталу та дотримання прав людини. В умовах збройного конфлікту з російською федерацією, значних внутрішніх та зовнішніх міграційних потоків, а також сучасних глобальних викликів, Україні потрібна комплексна та збалансована міграційна стратегія. Ця стратегія повинна гармонійно поєднувати безпековий аспект із соціально-економічним розвитком, відповідати європейським стандартам та водночас враховувати націо¬нальні пріоритети. Для вдосконалення державної міграційної політики необхідно: забезпечити гармонізацію законодав¬ства України з міжнародними нормами; зміцнити інституційну спроможність державних органів, зокрема Державної міграційної служби України; посилити механізми боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми; розробити ефективні програми соціальної адаптації та інтеграції як для внутрішньо переміщених осіб, так і для біженців; вста¬новити прозорі та збалансовані форми співпраці з міжнародними організаціями та партнерами. Отже, міграційну політику слід розглядати як важливий стратегічний інструмент захисту національного суверенітету, підтримки соці¬альної стабільності та формування сталого відчуття ідентичності українського народу. Її професійне впровадження сприятиме не лише зміцненню безпеки країни, а й успішній інтеграції в європейський та світовий простір. The article is devoted to the analysis of the role and significance of Ukraine’s migration policy in the context of ensuring national security in the context of modern challenges of globalization and armed aggression of russia. The study outlines the cur-rent problems that arise in the process of regulating migration flows and the impact of migration on the demographic situation, economic development, social processes and the stability of state institutions. Ukraine’s migration policy is considered an impor¬tant tool for ensuring national security, including the functions of preserving human capital, integrating internally displaced persons, combating illegal migration and protecting human rights. The article states that the growth in the scale of migration processes is due not only to wars and economic crises, but also to globalization processes that increase the interdependence of states. In this context, the adaptation and integration of migrants into new socio-economic conditions, ensuring their rights and proper conditions for adaptation, which contributes to the stability of the state, is of great importance. The article emphasizes the need to develop an effective migration policy based on international experience, which ensures not only control over migration flows, but also their maximum use for the benefit of the country. It is proved that the migration policy of Ukraine is a key element of national security, as it significantly affects the demographic, social, economic and political processes in the state. Studies of scientific approaches and practical aspects of this area demonstrate that effective management of migration flows should provide not only control over the movement of the population, but also create favorable conditions for the integration of migrants, the preservation of human capital and the observance of human rights. In the context of the armed conflict with the russian federa¬tion, significant internal and external migration flows, as well as modern global challenges, Ukraine needs a comprehensive and balanced migration strategy. This strategy should harmoniously combine the security aspect with socio-economic development, meet European standards and at the same time take into account national priorities. To improve the state migration policy, it is necessary to: ensure the harmonization of Ukrainian legislation with international norms; strengthen the institutional capacity of government bodies, especially the State Migration Service of Ukraine; strengthen mechanisms to combat illegal migration and human trafficking; develop effective programs of social adaptation and integration for both internally displaced persons and refugees; establish transparent and balanced forms of cooperation with international organizations and partners. Therefore, migration policy should be considered as an important strategic tool for protecting national sovereignty, maintaining social stability, and forming a sustainable sense of identity of the Ukrainian people. Its professional implementation will contribute not only to strengthening the country's security, but also to successful integration into the European and global space.Документ Європейський досвід формування міграційної політики та його значення для України в умовах воєнної агресії(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.У статті досліджуються актуальні тенденції та виклики у сфері міграційної політики Європейського Союзу, її взаємозв’язок з Україною в умовах глобалізаційних змін та військової агресії з боку російської федерації. Розглянуто міжнародний досвід створення єдиної мігра¬ційної політики, а також правові й інституційні механізми регулювання міграційних процесів, включаючи заходи ЄС щодо захисту прав людини і забезпечення безпеки держав-членів. Особлива увага приділяється Директиві тимчасового захисту для українських громадян, вимушених залишити країну через війну, а також новим підходам ЄС до управління потоками нерегулярних мігрантів і шукачів притулку. Визначено основні проблеми для України у сфері міграційної політики, включаючи гармонізацію національного законодавства з євро¬пейськими стандартами, регулювання трудової та гуманітарної міграції, а також впровадження міжнародних норм і практик. На основі аналізу досвіду Європейського Союзу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення національної міграційної політики України для посилення безпеки, стимулювання економічного розвитку та інтеграції у європейський соціально-економічний простір. Доведено, що міграційні процеси відіграють значну роль у формуванні сучасного міжнародного середовища, впливаючи на економічну, соціальну та політичну стабільність країн. Європейський Союз слугує прикладом багаторівневої системи управління міграцією, яка органічно поєд¬нує захист прав людини із забезпеченням безпеки своїх держав-членів. Практичний досвід ЄС підкреслює важливість комплексного під¬ходу та скоординованих заходів на наднаціональному рівні для ефективного регулювання міграційних потоків та сприяння сталому роз¬витку. Для України, особливо в умовах військової агресії та прагнення інтегруватися в європейську спільноту, актуальним є застосування європейських підходів у розробці національної міграційної політики. Включення міжнародних стандартів та норм, адаптація законодавчої бази до практики ЄС, а також раціональне управління трудовою та гуманітарною міграцією набувають статусу ключових елементів державної стратегії. Таким чином, аналіз та впровадження європейського досвіду у сфері міграційної політики стає не лише предметом наукових досліджень, а й важливим державним пріоритетом. Це сприяє зміцненню національної безпеки, стимулює економічний розви-ток та відкриває нові перспективи для інтеграції України в європейський соціально-економічний простір. The article examines current trends and challenges in the field of migration policy of the European Union, its relationship with Ukraine in the context of globalization changes and military aggression by the russian federation. The article examines international experience in creating a unified migration policy, as well as legal and institutional mechanisms for regulating migration processes, including EU measures to protect human rights and ensure the security of Member States. Particular attention is paid to the Temporary Protection Directive for Ukrainian citizens forced to leave the country because of the war, as well as new EU approaches to managing the flows of irregular migrants and asylum seekers. The main problems for Ukraine in the field of migration policy are identified, including the harmonization of national legislation with European standards, regulation of labor and humanitarian migration, as well as the implementation of international norms and practices. Based on the analysis of the experience of the European Union, recommendations are proposed for improving the national migration policy of Ukraine to strengthen security, stimulate economic development and integration into the European socio-economic space. It has been proven that migration processes play a significant role in shaping the modern international environment, affecting the economic, social and political stability of countries. The European Union serves as an example of a multi-level migration management system that organically combines the protection of human rights with ensuring the security of its member states. The practical experience of the EU emphasizes the importance of an integrated approach and coordinated measures at the supranational level for the effective regulation of migration flows and the promotion of sustainable development. For Ukraine, especially in the context of military aggression and the desire to integrate into the European community, the application of European approaches in the development of national migration policy is relevant. The inclusion of international standards and norms, adaptation of the legislative framework to EU practices, as well as rational management of labor and humanitarian migration are acquiring the status of key elements of the state strategy. Thus, the analysis and implementation of European experience in the field of migration policy is becoming not only a subject of scientific research, but also an important state priority. This helps to strengthen national security, stimulates economic development and opens up new prospects for the integration of Ukraine into the European socio-economic space.Документ Поняття та зміст основних завдань і функцій патрульної поліції України(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.В статті доводиться, що аналіз нормативно-правових актів, а також практичного досвіду діяльності патрульної поліції дозволив визначити ключові напрями її роботи, серед яких забезпечення громадського порядку, попередження правопорушень, а також здійснення оперативного реагування на події, що становлять загрозу безпеці громадян. Патрульна поліція має важливу роль у реалізації політики з охорони прав і свобод громадян, забезпечення стабільності та правопорядку в суспільстві. Разом з тим, вона сприяє розвитку довіри до правоохоронних органів, що є важливим аспектом для забезпечення ефективної співпраці поліції та громадян. Завдяки своїм функціям патрульна поліція не лише реагує на правопорушення, а й активно працює на попередження правопорушень, формуючи безпечне середовище для проживання та розвитку суспільства. Таким чином, діяльність патрульної поліції є важливою складовою правової системи України і потребує подальшого вдосконалення в умовах постійних змін суспільних потреб та викликів сучасності. Також, зазначено, що стаття 2 Закону Україну «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII визначає, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Отже, всі ці завдання ‒ є загальними і для патрульної поліції. Однак, Положенням про патрульну службу МВС, яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.07.2015 № 796 визначено, основні завдання та функції патрульної служби. The article proves that the analysis of regulatory legal acts, as well as practical experience of the patrol police activity allowed to determine the key areas of its work, including ensuring public order, preventing offenses, as well as providing an operational response to events that pose a threat to the safety of citizens. The patrol police has an important role in implementing the policy of protecting the rights and freedoms of citizens, ensuring stability and law and order in society. At the same time, it contributes to the development of trust in law enforcement agencies, which is an important aspect for ensuring effective cooperation between the police and citizens. Due to its functions, the patrol police not only responds to offenses, but also actively works to prevent offenses, forming a safe environment for living and developing society. Thus, the activities of the patrol police are an important component of the legal system of Ukraine and require further improvement in the conditions of constant changes in social needs and challenges of modernity. It is also noted that Article 2 of the Law of Ukraine “On the National Police” dated July 2, 2015 No. 580-VIII determines that the tasks of the police are to provide police services in the following areas: 1) ensuring public safety and order; 2) protecting human rights and freedoms, as well as the interests of society and the state; 3) combating crime; 4) providing, within the limits specified by law, assistance services to persons who, for personal, economic, social reasons or as a result of emergency situations, require such assistance. Therefore, all these tasks are general for the patrol police. However, the Regulation on the Patrol Service of the Ministry of Internal Affairs, approved by the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated July 2, 2015 No. 796, defines the main tasks and functions of the patrol service.