Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Сутнісні характеристики формування готовності майбутніх офіцерів до застосування «холодної зброї» в екстремальних умовах службово-бойової діяльності(УДУ імені Михайла Драгоманова, 2025) Ярещенко О. А.; Титович А. О.; Коломоєць О. Д.; Головков О. М.; Коваленко В. Л.; Олексієнко С. В.; Yareshchenko O. A.; Tytovych А. О.; Kolomoyets O. D.; Holovkov O. M.; Kovalenko V. L.; Oleksienko S. V.У статті розглядаються сутнісні характеристики формування готовності майбутніх офіцерів до застосування «холодної зброї» в екстремальних умовах службово-бойової діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до професійної підготовки військовослужбовців (правоохоронців) інституцій сектору безпеки і оборони України, здатних ефективно діяти у складних і небезпечних ситуаціях. У процесі дослідження визначено ключові складові готовності до використання холодної зброї, серед яких психофізична підготовленість, тактична грамотність, правова обізнаність і морально-етична стійкість. Проаналізовано існуючі підходи до формування зазначених компетенцій у системі вищої військової освіти. Особливу увагу приділено інтеграції теоретичних знань та практичних навичок, що забезпечує майбутнім офіцерам можливість адекватно оцінювати ситуацію, приймати обґрунтовані та виважені рішення та діяти у відповідності до законодавчих норм. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчально-тренувального процесу майбутніх офіцерів зі спеціальної фізичної підготовки (тактичної та тактико-спеціальної підготовки), зокрема для розробки спеціалізованих навчальних програм, спрямованих на підготовку до виконання завдань за призначенням в екстремальних умовах службово-бойової діяльності. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають визначення критеріїв, рівнів формування готовності майбутніх офіцерів до застосування «холодної зброї» в екстремальних умовах службово-бойової діяльності. The article examines the essential characteristics of the formation of future officers' readiness to use "Bladed weapons" in extreme conditions of service and combat activity. The relevance of the study is due to the growing requirements for professional training of military personnel, capable of effectively acting in complex and dangerous situations. Research methods: abstraction, analysis and synthesis, hypothetical-deductive method, induction and deduction, historical method, classification and systematization, comparative (comparative) method, logical method, modeling, forecasting, generalization and concretization, formalization. In addition, during the theoretical study, personal experience in organizing the system of special physical training of military personnel. The research identified key components of readiness to use edged weapons, including psychophysical preparedness, tactical literacy, legal awareness, and moral and ethical stability. Existing approaches to the formation of these competencies in the military education system are analyzed. Particular attention is paid to the integration of theoretical knowledge and practical skills, which provides future officers with the opportunity to adequately assess the situation, make informed and balanced decisions, and act in accordance with legislative norms. The results of the study can be used to improve the educational and training process of future officers in special physical training (tactical and tactical-special training), in particular for the development of specialized training programs aimed at preparing for the performance of assigned tasks in extreme conditions of service and combat activity. Prospects for further research include determining the criteria, levels (components) of forming the readiness of future officers to use "Bladed weapons" in extreme conditions of service and combat activity.Документ Державна реєстрація речових прав на меліоративні мережі та її складові частини(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Іваненко Д. Д.; Ivanenko D. D.Статтю присвячено особливостям державної реєстрації речових прав на меліоративні мережі та її складові частини. Аналізується процес державної реєстрації речових прав на меліоративні мережі та її складові частини в аспекті запроваджених законодавчих змін. Здійснено комплексний аналіз основних етапів, що передують державній реєстрації речових прав: визначення території обслуговування організації водокористувачів, інвентаризація, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначено про появу правового механізму набуття прав на меліоративні мережі та її складові частини в чинному законодавстві. The scientific article examines the complex process of state registration of rights to land-reclamation networks and its components in the aspect of introduced legislative changes. It is noted about the allocation of agricultural lands, the reorganization of collective agricultural enterprises, which led to an increase in the number of water users, changes in the structure of reclamation networks. Therefore, intra-household reclamation networks were left without an owner. The reasons for the adoption of the Law of Ukraine “On Water User Organizations and Stimulation of Hydrotechnical Land Reclamation” dated February 17, 2022 No. 2079-IX, which contains a number of amendments aimed at regulating the legal position of water user organizations, issues of state registration, state registration of rights to reclamation networks and its components, are indicated. The following stages of acquisition of rights to the land-reclamation network by water user organizations are distinguished: 1) definition of the service territory at the stage of creation of the water user organization; 2) inventory of the reclamation network and its components, entering information into the State Land Cadastre; 3) free transfer of objects of the engineering infrastructure of land-reclamation systems to the ownership of the organization of water users, state registration of property rights. Conclusions were made about the effectiveness of the introduced legislative changes. The updating of legislation in the field of land management provided an opportunity to carry out an inventory of reclamation networks and its parts. In the field of land cadastre management, it provided an opportunity to include information on reclamation networks and its constituent parts in the State Land Cadastre. The norms of the Law of Ukraine “On Water User Organizations and Stimulation of Hydrotechnical Land Reclamation” defined a specialized subject that has the right to acquire ownership of land-reclamation networks and their components with the corresponding infrastructure. As a result, a legal mechanism for acquiring rights to melioration networks and its constituent parts was created from the moment of determining the service territory of the water user organization to the state registration of property rights.Документ Критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх офіцерів до застосування стрілецької зброї у специфічних умовах водного середовища(Гельветика, 2025) Самсонов Ю. В.; Постний Р. М.; Муленко О. О.; Мельничук О. І.; Samsonov Yu. V.; Postny R. M.; Mulenko O. O.; Melnichuk O. I.У статті розкрито результати наукового дослідження, спрямованого на теоретичне обґрунтування та систематизацію критеріїв, показників і рівнів професійної готовності майбутніх офіцерів до застосування штатної стрілецької зброї у специфічних умовах водного середовища. Зазначено, що сучасна військова освіта вимагає вдосконалення підходів до професійної підготовки військовослужбовців з урахуванням специфіки ведення бойових дій у різноманітних геофізичних та екстремальних умовах службовобойової діяльності. Головною метою дослідження є наукове обґрунтування та систематизація критеріїв, показників і рівнів професійної готовності майбутніх офіцерів до застосування штатної стрілецької зброї у специфічних умовах водного середовища із урахуванням вимог сучасної військової освіти та практики. The article presents the results of a scientific study aimed at the theoretical substantiation and systematization of criteria, indicators, and levels of professional readiness of future officers for the use of standard firearms in specific conditions of the aquatic environment. It is highlighted that modern military education requires an enhancement of approaches to the professional training of military personnel, taking into account the specifics of combat operations in diverse geophysical and extreme conditions of service and combat activities. The primary objective of the study is the scientific substantiation and systematization of criteria, indicators, and levels of professional readiness of future officers to use standard firearms in specific aquatic conditions, in line with the requirements of contemporary military education and practice. Research methods: analysis and generalization of scientific and methodological sources, online resource monitoring, systematization and classification, modeling, surveys (questionnaires, interviews), quantitative and qualitative analysis of results.Документ Правові аспекти декларування вогнепальної зброї і боєприпасів до неї(Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Захарченко А. М.; Мердова О. М.; Zakharchenko A. M.; Merdova O. M.Стаття присвячена дослідженню правових аспектів запровадженого в Україні в умовах воєнного стану механізму декларування цивільними особами знайденої або отриманої вогнепальної зброї та боєприпасів. Автори наголошують на гостроті проблеми зростання незаконного обігу зброї, що посилилася під час повномасштабної агресії РФ. Зазначається, що, попри позитивну оцінку про цедури поліцейськими та її практичну ефективність, чинна правова регламентація містить низку змістовних недоліків. Метою дослідження є обґрунтування пропозицій щодо удосконалення законодавства у цій сфе рі. Проаналізовано положення Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» та відповідного наказу МВС. Виявлено проблемні аспекти, серед яких: нечіткість поряд ку передачі зброї до поліції (зокрема, щодо «будь-якого зручного способу» та часових рамок); відсутність законодавчо визначених критеріїв до декларантів, які встановлені підзаконним актом і різняться з іншими нормами; відсутність обов’язкової вимоги щодо проходження навчання з без печного поводження зі зброєю; та брак чіткого порядку поліцейського контролю за дотриманням правового режиму задекларованої зброї. Ці недоліки знижують дієвість механізму та можуть стри мувати добровільне декларування. Для вдосконалення правової регламентації пропонується: змінити порядок передачі знайденої зброї поліції, передбачивши її передачу за місцезнаходженням; закріпити вимоги до декларантів на законодавчому рівні; розширити перелік підстав для відмови у декларуванні; запровадити ви плату винагороди особам, чиї заяви відхилені, або тим, хто своєчасно здає зброю після завершен ня воєнного стану; законодавчо закріпити обов’язок навчання безпечному поводженню зі зброєю для декларантів; та затвердити порядок поліцейського контролю за задекларованою зброєю. Врахування викладених пропозицій сприятиме підвищенню суспільного ефекту від декларуван ня зброї, ефективнішій протидії її незаконному обігу та стане основою для подальшого системного регулювання обігу вогнепальної зброї в Україні. The article is dedicated to the study of the legal aspects of the mechanism for declaring found or acquired firearms and ammunition by civilians, introduced in Ukraine under martial law. The authors emphasize the acute problem of the growing illegal circulation of weapons, which has intensified during Russia’s full-scale aggression. It is noted that, despite the positive evaluation of the procedure by police officers and its practical effectiveness, the current legal regulation contains a number of significant shortcomings. The purpose of the study is to substantiate proposals for improving legislation in this area. The provisions of the Law of Ukraine «On Ensuring the Participation of Civilians in the Defense of Ukraine» and the relevant order of the Ministry of Internal Affairs are analyzed. Problematic aspects have been identified, including: the vagueness of the procedure for transferring weapons to the police (in particular, regarding «any convenient way» and timeframes); the absence of legally defined criteria for declarants, which are established by a subordinate act and differ from other norms; the absence of a mandatory requirement for training in safe handling of weapons; and the lack of a clear procedure for police control over compliance with the legal regime of declared weapons. These shortcomings reduce the effectiveness of the mechanism and may deter voluntary declaration. To improve legal regulation, it is proposed to: change the procedure for transferring found weapons to the police, providing for their transfer at the location; enshrine requirements for declarants at the legislative level; expand the list of grounds for refusal to declare; introduce a reward for persons whose applications are rejected, or for those who timely surrender weapons after the end of martial law; legally enshrine the obligation to undergo training in safe handling of weapons for declarants; and approve a procedure for police control over declared weapons. Taking into account the presented proposals will contribute to increasing the social effect of weapon declaration, more effective counteraction to their illegal circulation, and will form the basis for further systematic regulation of firearm circulation in Ukraine.Документ Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства в порядку адміністративного судочинства(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Конарєва Г. О.; Чорна М. В.; Konarieva H. O.; Chorna M. V.Статтю присвячено аналізу особливостей примусового видворення іноземців та осіб без громадянства в порядку адміністративного судочинства. Розглянуто поняття, правову природу й підстави примусового видворення іноземців та осіб без громадянства. Окрему увагу приділено судовій практиці розгляду справ про примусове видворення в порядку адміністративного судочинства. Щодо видворення визначено ключові принципи судового контролю за законністю таких рішень, необхідність дотримання прав людини, забезпечення права на перекладача та правову допомогу. Примусове видворення розглянуто в контексті забезпечення балансу між інтересами національної безпеки та необхідністю дотримання прав людини. Зроблено висновок, що процедура видворення повинна відповідати принципам законності, пропорційності та дотримання міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини. The article is devoted to the analysis of the features of the forced expulsion of foreigners and stateless persons in the administrative procedure. The concept, legal nature and grounds for the forced expulsion of foreigners and stateless persons are considered. Special attention is paid to the judicial practice of considering cases of forced expulsion in the administrative procedure. regarding expulsion, which defines the key principles of judicial control over the legality of such decisions, the need to respect human rights, ensuring the right to an interpreter and legal aid. Forced expulsion is considered in the context of ensuring a balance between the interests of national security and the need to respect human rights. It is concluded that the expulsion procedure must comply with the principles of legality, proportionality and compliance with international standards in the field of human rights protection.Документ Учасники дорожнього руху як суб’єкти адміністративних правопорушень(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Червінчук А. В.; Атаманенко Ю. Ю.; Chervinchuk A. V.; Atamanenko Yu. Yu.Статтю присвячено дослідженню питань визначення суб’єктів адміністративних проступків для правильної кваліфікації порушень правил дорожнього руху його учасниками. З’ясовано причини скоєння дорожньо-транспортних пригод на території України в 2023 році, що призвели до загибелі та травмування людей. Проведено аналіз регуляторних актів щодо визначення учасників дорожнього руху та їх співвідношення із суб’єктами адміністративних правопорушень правил дорожнього руху. Констатовано, що для правильної кваліфікації адміністративних проступків потрібне узгодження деяких положень правових норм. Аргументовано необхідність надання тлумачення терміна «погонич тварин» та визначення правового статусу особи, яка керує гужовим транспортом, як учасника дорожнього руху. Визначено, що тлумачення терміна «пішохід» у Правилах дорожнього руху не відповідає дефініції, закріпленій у Законі України «Про дорожній рух» та підлягає узгодження з нею. Наголошено на дуалізмі правового статусу особи, яка рухається в кріслі колісному, залежно від місця її розташування на дорозі під час руху, що породжує обов’язок виконання правил для пішоходів або велосипедистів. Акцентовано увагу на особливості кваліфікацій діянь цієї категорії учасників дорожнього руху залежно від за значених факторів. Доведено необхідність визначення правового статусу особи, яка керує легким персональним електричним транспортним засобом, та запровадження адміністративної відповідальності за проступки, вчинені цими особами. Аргументовано, що визначення суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху є невід’ємним елементом характеристики складу адміністративного проступку, а тому законодавство про адміністративну відповідальність потребує якнайшвидшого осучаснення та уніфікації з нормами спеціальних законів, що дають визначення учасників дорожнього руху та їхнього правового статусу. The article is devoted to the study of the issues of determining the subjects of administrative offenses for the correct qualification of violations of traffic rules by its participants. The reasons for the commission of road accidents on the territory of Ukraine in 2023, which led to the death and injury of people, were found out. An analysis of regulatory acts on the definition of road traffic participants and their correlation with the subjects of administrative violations of traffic rules was conducted. It was found that for the correct qualification of administrative offenses, coordination of some provisions of legal norms is required. The need to provide an interpretation of the term “animal driver” and determine the legal status of a person driving a horse-drawn vehicle as a road traffic participant is argued. It was determined that the interpretation of the term “pedestrian” in the Traffic Rules does not correspond to the definition enshrined in the Law of Ukraine “On Road Traffic” and is subject to coordination with it. The duality of the legal status of a person moving in a wheelchair, depending on their location on the road during movement, is emphasized, which gives rise to the obligation to comply with the rules for pedestrians or cyclists. The attention is focused on the peculiarities of the qualifications of the actions of this category of road users depending on the specified factors. The necessity of determining the legal status of a person driving a light personal electric vehicle and the introduction of administrative liability for offenses committed by these persons is proven. It is argued that the definition of subjects of administrative offenses in the field of road safety is an integral element of the characteristics of the composition of an administrative offense, and therefore the legislation on administrative liability requires the earliest possible modernization and unification with the norms of special laws that define road users and their legal status.Документ Щодо удосконалення кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці з формальним складом(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пилипенко Є. О.; Атаманенко Ю. Ю.; Pylypenko Ye. O.; Atamanenko Yu. Yu.Статтю присвячено дослідженню кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці, що не призвело до настання суспільно небезпечних наслідків (формальний склад), а саме завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (ч. 1 ст. 135 КК України), а також залишення в небезпеці, вчинене матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані (ч. 2 ст. 135 КК України) та напрацюванню шляхів удосконалення кримінальної відповідальності задля попередження вчинення подібних кримінальних правопорушень в майбутньому. На основі аналізу емпіричної бази у вигляді вироків судів за залишення в небезпеці, що передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, запропоновано доповнити санкцію ч. 1 ст. 135 КК України новим видом покарання у вигляді штрафу. Також, задля уникнення нагромадження кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність за залишення в небезпеці, на основі проведеного аналізу сімейного законодавства України, відповідно до якого на матір і батька дитини покладається однакова відповідальність за опікою здоров'ям дитини, її фізичним і моральним розвитком, створенням для дитини безпечних умов, а також досліджуючи наукову літературу українських вчених у галузі кримінального права, запропоновано виключити ч. 2 ст. 135 КК України «Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк» та передбачити можливість притягнення матері новонародженого, за умови відсутності у неї обумовленого пологами стану, у випадку залишення в небезпеці дитини, за ч. 1 ст. 135 КК України. Максимальний строк обмеження або позбавлення волі за вчинення такого діяння за аналогією із чинною на сьогодні ч. 2 ст. 135 КК України встановити строком на три роки. The article is devoted to the study of criminal liability for abandonment in danger, which did not lead to the occurrence of socially dangerous consequences (formal component), namely, the deliberate abandonment without help of a person who is in a life-threatening condition and is deprived of the opportunity to take measures for self-preservation due to minor age, old age, illness or due to another helpless state, if the person who abandoned without help was obliged to take care of this person and was able to provide him with assistance, as well as in the case when he himself put the victim in a life-threatening condition (Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine), as well as abandonment in danger committed by the mother in relation to a newborn child, if the mother was not in a condition caused by childbirth (Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine) and the development of ways to improve criminal liability in order to prevent the commission of similar criminal offenses in the future. Based on the analysis of the empirical base in the form of court verdicts for abandonment in danger, which is provided for in Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine, it is proposed to supplement the sanction of Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine with a new type of punishment in the form of a fine. Also, in order to avoid the accumulation of criminal law norms establishing responsibility for abandonment in danger, based on the analysis of the family legislation of Ukraine, according to which the mother and father of the child are equally responsible for caring for the child's health, his physical and moral development, creating safe conditions for the child, and also by studying the scientific literature of Ukrainian scientists in the field of criminal law, it is proposed to exclude Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine “The same actions committed by a mother in relation to a newborn child, if the mother was not in a state caused by childbirth, are punishable by restriction of liberty for a term of up to three years or imprisonment for the same term” and to provide for the possibility of bringing the mother of a newborn child, provided that she does not have a state caused by childbirth, in the event of leaving the child in danger, under Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine. The maximum term of restriction or imprisonment for committing such an act, by analogy with Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine, shall be set at three years.Документ Правова визначеність статусу окремих учасників дорожнього руху в сучасному законодавстві України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Червінчук А. В.; Пилипенко Є. О.; Chervinchuk A. V.; Pylypenko Ye. O.Стаття присвячена дослідженню правової визначеності статусу окремих учасників дорож нього руху, зокрема, осіб, які керують легким персональним електричним транспортним засобом, за чинним законодавством України та проєктами законодавчих актів, що мають регулювати суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проаналізовано законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо деяких аспектів підвищення безпеки учасників дорожнього руху» № 10441 від 29 січня 2024 року, яким визначається правовий статус осіб, які керують легким персональним транспортним засобом, а саме закріплюються права та обов’язки як учасників дорожнього руху, а також вирішено питання щодо можливості притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. На основі проведеного аналізу проєкту Закону та чинного законодавства України у сфері безпеки дорожнього руху, надано пропозиції щодо змісту правового статусу осіб, які керують персональним електричним транспортним засобом. The article is devoted to the study of the legal certainty of the status of individual road users, in particular, persons who drive a light personal electric vehicle, under the current legislation of Ukraine and draft legislative acts that are to regulate public relations in the field of ensuring road safety. The draft law “On Amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offenses and Other Legislative Acts Regarding Some Aspects of Improving the Safety of Road Users” No. 10441 of January 29, 2024 was analyzed, which determines the legal status of persons who drive a light personal vehicle, namely, enshrines the rights and obligations as road users, and also resolves the issue of the possibility of bringing these persons to administrative liability for offenses in the field of ensuring road traffic. Based on the analysis of the draft Law and the current legislation of Ukraine in the field of road safety, proposals are made regarding the content of the legal status of persons who drive a personal electric vehicle.Документ Допуск до керування транспортними засобами у стані сп’яніння: проблематика визначення суб’єкта адміністративного проступку(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Червінчук А. В.; Алфьоров С. М.; Ніколайчук С. В.; Chervinchuk A. V.; Alfоrov S. M.; Nikolaichuk S. V.У статті досліджено правову природу допуску до керування транспортними засобами у стані сп’яніння в контексті застосування частини 1 статті 129 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регламентують перед рейсовий контроль водіїв, а також виявлено суперечності між змістом законодавства та практикою його застосування. Особливу увагу приділено проблемі визначення суб’єкта адміністративної відповідальності за допуск особи до керування транспортом у стані сп’яніння. Доведено, що чинна редакція статті 129 Кодексу України про адміністративні правопорушення не охоплює всіх фактичних учасників процедури допуску, зокрема медичних працівників, що створює умови для латентності правопорушення. Обґрунтовано необхідність розширення кола суб’єктів відповідальності, уточнення терміна «допуск» у вузькому розумінні, а також запропоновано напрями вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства з метою підвищення ефективності контролю за безпекою дорожнього руху. The article examines the legal nature of admission to driving while intoxicated in the context of the application of Part 1 of Article 129 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. An analysis of regulatory legal acts regulating pre-trip control of drivers was carried out, and contradictions between the content of the legislation and the practice of its application were identified. Particular attention is paid to the problem of determining the subject of administrative responsibility for admission of a person to driving while intoxicated. It is proved that the current version of Article 129 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses does not cover all actual participants in the admission procedure, in particular medical workers, which creates conditions for the latency of the offense. The need to expand the circle of subjects of responsibility, clarify the term "admission" in the narrow sense, and also suggests directions for improving administrative tort law in order to increase the effectiveness of road safety control.Документ Реалізація права особи на безоплатну правову допомогу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2017) Данилевська Ю. О.; Danylevska Ju. O.У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Звертається увага на доцільність виключення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації з переліку предметів контрабанди. Актуалізовано криміналізацію незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконного розроблення, виготовлення, постачання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та виключення статті 359 із Кримінального кодексу України. The article aims to consider the right of a person subjected to administrative responsibility to obtain secondary pro bono legal aid. Based on the analysis of the regulations of the Law of Ukraine “On Pro Bono Legal Aid” № 3460 dated 2 June, 2011 and the Code of Ukraine on Administrative Offenses the author comes to the conclusion that there is a certain inconsistence between regulations of these legislative acts; in the Code of Ukraine on Administrative Offenses there is an imperfect adjustment of the right to obtain secondary pro bono legal aid for a person subjected to administrative responsibility. Thus, the obligation of the authorized body or official to give notice to a person subjected to administrative detention about his/her right to obtain pro bono legal aid (guaranteed by the Law of Ukraine “On Pro Bono Legal Aid” № 3460 dated 2 June, 2011) is not clearly foreseen in the latter one. It is also admitted that the Code of Ukraine on Administrative Offenses legislates the right of a person subjected to administrative responsibility to be defended only during the proceedings of an administrative offense. Instead, according to the Law of Ukraine “On Pro Bono Legal Aid” № 3460 dated the 2 June, 2011, if a person is a holder of the right to pro bono legal aid, he/she has the right to those types of it as representation in courts, other public and community bodies; representation before other persons and settling procedural documents without limitation by a certain stage of proceedings on administrative offenses. Having considered the scientists’ opinions on this issue, it is proposed to make the amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offenses in the part of clear consolidation of the right of a person subjected to administrative responsibility to obtain secondary pro bono legal aid and the obligation of the authorized body or official to give him/her notice about this right.Документ Особливості дотримання права на захист особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесений до компетенції Національно поліції(Донецький юридичний інститут МВС України, 2019) Данилевська Ю. О.; Danylevska Ju. O.У статті проаналізовано положення КУпАП, які регламентують право на захист особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого належить до компетенції Національної поліції. Надано характеристику таким суб’єктам забезпечення права на захист, як адвокат та ін-ший фахівець у галузі права, який, згідно із законом, має право надавати правову допомогу. Акцентовано увагу на особливостях забезпечення права на захист у зазначеній категорії проваджень. Administrative tort legal relations that regulate the administrative liability of citizens remain one of the most controversial spheres of relationship between the representatives of the National Police and the society; bringing the person to administrative liability for committing the offense in the field of ensuring the traffic safety is not an exception. So, for example, the great number of components of administrative offenses in the field of ensuring the traffic safety, their qualitative heterogeneity, so called simplified administrative proceedings of the specified delicts, statutory duty of the representatives of the patrol police to take a decision at the scene of the offense (if the consideration of those cases is within the competence of the National Police) objectively complicate the observance of rights and freedoms of citizens. Taking into account the urgency of the issue, the author has analyzed the provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offenses that regulates the right to protection of the person who committed an administrative offense in the field of ensuring the traffic safety, the consideration of which is within the competence of the National Police. The characteristics of those subjects of ensuring the right toprotection as a lawyer and another legal specialist who has right under the law to provide legal assistance are given. The greater focus is placed on the special aspects of observance the right to protection in that category of proceedings. On the basis of the undertaken research the author proposes amendments to certain provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offenses.Документ Організація службової підготовки поліцейських(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Головков О. М.; Коваленко В. Л.; Бур’ян І. В.; Golovkov O. M.; Kovalenko V. L.; Burian I. V.В статті здійснено аналіз процесу організації службової підготовки поліцейських. Зроблено висновок про те, що сучасний процес організації службової підготовки поліцейських в Україні потребує часткового пере-форматування шляхом її оптимізації, поліпшення організації та адаптації до нових викликів. Серед осно-вних проблемних моментів в організації службової підготовки авторами наголошено на таких: недостатня ефективність традиційних форм навчання, відсутність систематичної оцінки якості підготовки, обмеженість ресурсів, як матеріальних, так і людських, наявність потреби до подальшої інтеграції з міжнародними стандартами. Запропоновано розширити спектр форм навчального процесу шляхом запровадження додаткових занять, а також сертифікатних програм, які є ефективним інструментом для підвищення кваліфікації та спеціалізації поліцейських у різних напрямках поліцейської діяльності. Зроблено висновок про доцільність створення кадровим підрозділом центрального органу управління поліції Каталогу тьюторів, у вигляді ситематизованого переліку фахових осіб, які можуть і готові залучатися до процесу організації службової підготовки територіальними підрозділами, а також Каталогу додаткових навчально-тренувальних баз, до переліку якого можуть включатися спеціально обладнанні об’єкти, навчальні платформи, наявні у партнерів. Виокремлено принципи, з дотриманням яких повинно здійснюватися формування тематичного плану службової підготовки, до яких автором віднесено такі: ефективності, доцільності, пропорційності, маневреності, науковості. Наголошено на необхідності проведення оцінювання рівня задоволеності поліцейських організацією службової підготовки отримання зворотного зв’язку від осіб, які проходили навчання, що, на думку автора, стане одним із дієвих заходів, спрямованих на удосконалення її організації та підвищення ефективності її заходів. Запропоновано внесення ряду змін до норм Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затверджене наказом МВС України від 26 січня 2016 року No50.. The article analyzes the process of organizing police training. It concludes that the current process of organizing police training in Ukraine needs to be partially reformatted by optimizing it, improving its organization, and adapting it to new challenges. Among the main problems in the organization of professional training, the authors highlight the following: insufficient effectiveness of traditional forms of training, lack of systematic assessment of the quality of training, limited resources, both material and human, and the need for further integration with international standards. It is proposed to expand the range of forms of the educational process by introducing additional classes, as well as certificate programs, which are an effective tool for improving the qualifications and specialization of police officers in various areas of police activity. It is concluded that it is advisable for the personnel department of the central police management body to create a Catalog of Tutors, in the form of a systematic list of professionals who are able and willing to be involved in the process of organizing professional training by territorial units, as well as a Catalog of Additional Training Bases, which may include specially equipped facilities and training platforms available to partners. The principles that should be followed in developing a thematic plan for professional training are highlighted, which the author includes the following: effectiveness, expediency, proportionality, maneuverability, and scientific validity. The author emphasizes the need to assess the level of satisfaction of police officers with the organization of professional training and to obtain feedback from those who have undergone training, which, in the author's opinion, will be one of the effective measures aimed at improving its organization and increasing the effectiveness of its activities. A number of changes are proposed to the Regulations on the Organization of Professional Training for Employees of the National Police of Ukraine, approved by Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine No. 50 of January 26, 2016.Документ Правове регулювання застосування вогнепальної зброї поліцейським(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Болоташвілі З. У.; Головков О. М.; Бур’ян І. В.; Bolotashvili Z. U.; Golovkov O. M.; Burian I. V.Статтю присвячено дослідженню правового регулювання застосування вогнепальної зброї поліцейськими. Зазначено, що недоліком правового регулювання може бути недосконалість правової регламентації понятійного апарату ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, окремі поняття на практиці можуть неоднаково сприймати як поліцейські, так і представники органів контролю. Досліджено, що нововведенням до підстав застосування вогнепальної зброї працівниками поліції є застосування зброї задля примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна. Водночас поліцейський повинен мати обґрунтовану підозру, що це судно використовують для вчинення правопорушень чи становить загрозу. The article is devoted to the study of legal regulation of the use of firearms by police officers. It is noted that the shortcoming of legal regulation may be the imperfection of legal regulation of the conceptual apparatus of Article 46 of the Law of Ukraine “On the National Police.” In addition, certain concepts may be interpreted differently in practice by police officers and representatives of control authorities. The study found that a new addition to the grounds for the use of firearms by police officers is the use of weapons to forcibly stop the flight of an unmanned aerial vehicle. At the same time, the police officer must have reasonable suspicion that the vehicle is being used to commit offences or poses a threat.Документ Окремі особливості застосування поліцейських превентивних заходів(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Болоташвілі З. У.; Головков О. М.; Бур’ян І. В.; Bolotashvili Z. U.; Golovkov O. M.; Burian I. V.Статтю присвячено дослідженню окремих особливостей застосування поліцейських превентивних заходів. У процесі викладу основного матеріалу наголошується, що правова визначеність системи поліцейських превентивних заходів, розуміння всіма учасниками суспільних відносин їх мети та сутності є запорукою злагодженою роботи поліції та населення. Підкреслено, що надання саме поліцейських послуг є новим вектором розвитку головного правоохоронного органу нашої країни. Вказано, що превентивні заходи можна розглядати як допоміжні інструменти в забезпеченні виконання покладених на Національну поліцію України завдань. Головним напрямом застосування превентивних заходів є запобігання та профілактика правопорушень. Доведено, що поліцейські превентивні заходи застосовуються не виключно у зв’язку з учиненням особою правопорушення, проте зазначено, що окремі елементи примусу містяться в таких превентивних заходах, як перевірка документів особи, поверхнева перевірка, обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю, проникнення до житла чи іншого володіння особи. The article is devoted to the study of certain features of the application of police preventive measures. In the course of presenting the main material, it is emphasized that the legal certainty of the system of police preventive measures and the understanding of their purpose and essence by all participants in social relations are the key to the coordinated work of the police and the population. It is emphasized that the provision of police services is a new vector for the development of the main law enforcement agency of our country. It is noted that preventive measures can be considered as auxiliary tools in ensuring the fulfillment of the tasks assigned to the National Police of Ukraine. The main direction of the application of preventive measures is the prevention and prophylaxis of offenses. It has been proven that police preventive measures are not applied exclusively in connection with the commission of an offense by a person, but it is noted that certain elements of coercion are contained in such preventive measures as checking a person's documents, superficial inspection, restricting the movement of a person, vehicle, or actual possession of an item, and entering a person's home or other property.Документ Особливості реалізації повноважень Національної поліції України в умовах нових правил використання безпілотних повітряних суден(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Коломоєць О. Д.; Головков О. М.; Олексієнко С. В.; Kolomoets O. D.; Golovkov O. M.; Oleksienko S. V.У статті розглянуто актуальні проблеми на шляху ефективної протидії незаконному використанню безпілотних повітряних суден в Україні. Акцентовано увагу на революційних змінах, за проваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню», який створює правову основу для використання безпілотних повітряних суден, уточнює термінологію, розширює повноваження правоохоронних органів і впроваджує механізми нейтралізації загроз, пов’язаних із незаконною експлуатацією дронів. Розглянуто ключові новації закону, зокрема впровадження понять «дистанційний пілот» і «безпілотна авіаційна система», визначення меж відповідальності операторів безпілотних повітряних суден. Зазначено, що реалізація положень закону стикається з низкою проблем, серед яких: відсутність підзаконних актів, що деталізують процедури застосування норм, нестача спеціальних технічних засобів для протидії незаконному використанню безпілотних повітряних суден, недостатня підготовка поліцейських до виконання нових завдань, а також неузгодженість положень закону з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наголошено на необхідності створення спеціалізованих поліцейських підрозділів, уповноважених протидіяти незаконній експлуатації безпілотних повітряних суден, а також розширення навчальних програм курсів підвищення кваліфікації, які проходять поліцейські. Зроблено висновок, що сучасні зміни в законодавстві значно підвищують ефективність регулювання використання повітряного простору, але потребують удосконалення для повної реалізації їх потенціалу. The article discusses current issues in effectively combating the illegal use of unmanned aerial vehicles in Ukraine. It focuses on the revolutionary changes introduced by the Law of Ukraine “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Use of Unmanned Aerial Vehicles by Law Enforcement Agencies and Countering Their Illegal Use,” which creates a legal framework for the use of unmanned aerial vehicles, clarifies terminology, expands the powers of law enforcement agencies, and introduces mechanisms to neutralize threats associated with the illegal operation of drones. The key innovations of the law were considered, in particular the introduction of the concepts of “remote pilot” and “unmanned aircraft system,” and the definition of the limits of responsibility of unmanned aerial vehicle operators. It is noted that the implementation of the provisions of the law faces a number of problems, including: the absence of subordinate legislation detailing the procedures for applying the rules, a lack of special technical means to counter the illegal use of unmanned aerial vehicles, insufficient training of police officers to perform new tasks, and inconsistencies between the provisions of the law and the Code of Ukraine on Administrative Offenses. The need to create specialized police units authorized to counter the illegal operation of unmanned aerial vehicles, as well as to expand the training programs of advanced training courses for police officers, is emphasized. It was concluded that recent changes in legislation significantly improve the effectiveness of airspace regulation, but need to be refined to fully realize their potential.Документ Підстави зупинення транспортних засобів поліцією: деякі проблеми законодавчого регулювання в Україні та європейський досвід(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Рибалкін А. О.; Тишлек М. М.; Постний Р. М.; Rybalkin A. O.; Tyshlek M. M.; Postny R. M.Стаття присвячена аналізу особливостей законодавчого регулювання підстав зупинення транспортних засобів в Україні та державах Європи. Автор звертається до характеристики місця зупинення транспортних засобів у системі заходів адміністративного примусу, що застосовується поліцією, та проблем їх законодавчого регулювання в Україні. З-поміж підстав зупинення транспортних засобів виділяються: а) загальні – врегульовані Законом України «Про Національну поліцію»; б) спеціально-режимні – передбачені законодавством про правовий режим воєнного стану. Виокремлюються деякі недоліки законодавчої регламентації підстав зупинення транспортних засобів поліцією (неузгодженість між собою, недосконалість нормативного змісту, не систематизованість тощо). Окрему увагу приділено аналізу досвіду законодавчого регулювання підстав зупинення транспортних засобів у державах Європи. Проведений аналіз показав, що у європейських державах мають місце різні підходи до унормування підстав зупинення транспортних засобів, які можуть визначатися як профільними актами у сфері безпеки дорожнього руху, так і законами, що врегульовують правовий статус поліції, а також вирізняються різними кількісними та якісними параметрами, рівнем деталізації підстав. Порівняльно-правовий аналіз законодавства України та держав Європи свідчить, що вітчизняне законодавство пропонує досить деталізований перелік підстав зупинення транспортних засобів, що є підходом, котрий має низку переваг. Зроблено висновок, що подальший розвиток законодавства України в цій частині потребує чіткого розмежування нормативно-визначених підстав зупинення транспортних засобів, усунення їх дублювань, уточнення редакції окремих підстав, а також систематизації їх переліку та вичерпного врегулювання у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». The article is devoted to the analysis of the peculiarities of legislative regulation of the grounds for stopping vehicles in Ukraine and European countries. The author refers to the characteristics of vehicle stops in the system of administrative enforcement measures applied by the police and the problems of their legislative regulation in Ukraine. Among the grounds for stopping vehicles, the following are distinguished: a) general grounds – regulated by the Law of Ukraine “On the National Police”; b) special grounds – provided for by the legislation on the legal regime of martial law. Some shortcomings in the legislative regulation of the grounds for stopping vehicles by the police are highlighted (inconsistency, imperfect regulatory content, lack of systematization, etc.). Particular attention is paid to the analysis of the experience of legislative regulation of the grounds for stopping vehicles in European countries. The analysis showed that European countries have different approaches to regulating the grounds for stopping vehicles, which can be determined both by specific acts in the field of road safety and by laws regulating the legal status of the police, and also differ in terms of quantitative and qualitative parameters and the level of detail of the grounds. A comparative legal analysis of the legislation of Ukraine and European countries shows that domestic legislation offers a fairly detailed list of grounds for stopping vehicles, which is an approach that has a number of advantages. It is concluded that the further development of Ukrainian legislation in this area requires a clear distinction between the legally defined grounds for stopping vehicles, the elimination of duplication, the clarification of the wording of certain grounds, as well as the systematization of their list and comprehensive regulation in Article 35 of the Law of Ukraine “On the National Police.”Документ Тактико-спеціальна підготовка поліцейських до використання підручних засобів(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Карпенко О. М.; Корольов А. В.; Чернолуцький Д. В.; Karpenko O. M.; Korolev A. V.; Chernolutskyi D. V.У статті проаналізовано правові та практичні аспекти підготовки поліцейських до застосування підручних засобів у складних ситуаціях. Обґрунтовано необхідність удосконалення тактико-спеціальної підготовки в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, з урахуванням психологічної стійкості, моделювання екстремальних умов та інноваційних методів навчання. Наголошено на важливості комплексного підходу до формування професійної готовності поліцейських, що забезпечує ефективність дій у кризових умовах. The article analyzes the legal and practical aspects of training police officers to use improvised means in complex situations. It substantiates the need to improve tactical and special training in higher education institutions with specific training conditions that train police officers, taking into account psychological stability, modeling of extreme conditions, and innovative training methods. It emphasizes the importance of a comprehensive approach to the formation of professional readiness of police officers, which ensures the effectiveness of actions in crisis situations.Документ Принцип безперервності як запорука ефективного обміну інформацією між поліцейськими та громадою(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Кривонос М. В.; Хилько Л. І.; Чепеляк В. С.; Kryvonos M. V.; Khylko L. I.; Chepeliak V. S.Статтю присвячено дослідженню принципу безперервності як ключового фактора ефективного обміну інформацією між поліцейськими та громадою. Зроблено висновок, що впровадження стратегії безперервності комунікації, зокрема використання формалізованих протоколів передачі інформації, є ефективним інструментом зміцнення співпраці між поліцією та громадою. Реалізація цього підходу потребує стратегічного мислення, підтримки з боку керівництва та узгодження ресурсів. Упровадження таких механізмів у роботу Національної поліції України дозволить забезпечити сталість відносин, мінімізувати втрати локальних знань та підвищити ефективність правоохоронної діяльності. The article is devoted to the study of the principle of continuity as a key factor in effective information exchange between police officers and the community. It is concluded that the implementation of a strategy of continuous communication, in particular the use of formalized protocols for information transfer, is an effective tool for strengthening cooperation between the police and the community. Implementing this approach requires strategic thinking, support from management, and coordination of resources. Introducing such mechanisms into the work of the National Police of Ukraine will ensure the sustainability of relations, minimize the loss of local knowledge, and increase the effectiveness of law enforcement activities.Документ Вимоги до керівників правоохоронних органів: до аналізу сучасних законодавчих ініціатив(Гельветика, ДонДУВС, 2025) Мердова О. М.; Рибалкін А. О.; Тишлек М. М.; Merdova O. M.; Rybalkin A. O.; Tyshlek M. M.Стаття присвячена аналізу сучасних законодавчих ініціатив стосовно вдосконалення та уніфікації вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах України. Автор наголо шує, що вдосконалення вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах має розглядатись як складова комплексної реформи правоохоронної системи України. Від виваженого вироблення та нормативно-правового врегулювання вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах залежить професійна компетентність керівного складу таких органів та їх ефективність загалом. У цьому сенсі на особливу увагу заслуговує проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих держав них органів» (реєстр. № 7654 від 10.08.2022 р.), який передбачає уніфікацію вимог до таких керівників як директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, директор Бюро економічної безпеки України, директор Державного бюро розслідувань та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У статті аналізуються недоліки законопроєкту № 7654 (зокрема, часткова невідповідність назви цього законопроєкту його змісту; спроба нормативно уніфікувати вимоги до керівників державних органів, які мають відмінний правовий статус; поряд із уніфікацією вимог мають місце й деякі положення щодо їх диференціації; проблеми юридичної визначеності деяких категорій законопроєкту та ін.). Як позитивні моменти законопроєкту № 7654 автором відзначено курс на розбудову політично неупередженого керівного корпусу правоохоронних органів України, який володіє та використовує у своїй діяльності не лише державну, а й іноземну мову. Зроблено висновок, що уніфікація вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах має відбуватися з урахуванням специфіки правового ста тусу відповідних державних органів та не виключати об’єктивно зумовлену їх диференціацію. The article is devoted to the analysis of current legislative initiatives aimed at improving and unifying the requirements for candidates for senior positions in law enforcement agencies in Ukraine. The author emphasizes that improving the requirements for candidates for senior positions in law enforcement agencies should be considered as part of a comprehensive reform of the law enforcement system in Ukraine. The professional competence of the management of such agencies and their overall effectiveness depend on the balanced development and regulatory and legal regulation of requirements for candidates for leadership positions in law enforcement agencies. In this regard, the draft Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Unification of Requirements for Heads of Certain State Bodies" (reg. No. 7654 of 10.08.2022) deserves special attention, as it provides for the unification of requirements for such heads as the Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the Head of the National Agency for Corruption Prevention, the Director of the Economic Security Bureau of Ukraine, the Director of the State Investigation Bureau, and the Head of the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office. The article analyzes the shortcomings of draft law No. 7654 (in particular, the partial inconsistency of the title of this draft law with its content; an attempt to standardize the requirements for heads of state bodies that have different legal statuses; along with the standardization of requirements, there are also some provisions regarding their differentiation; problems of legal certainty of some categories of the draft law, etc.). As positive aspects of draft law No. 7654, the author notes the course towards building a politically impartial management corps of law enforcement agencies of Ukraine, which possesses and uses not only the state language but also a foreign language in its activities. It is concluded that the unification of requirements for candidates for management positions in law enforcement agencies should take into account the specific legal status of the relevant state bodies and not exclude their objectively determined differentiation.Документ Правила етичної поведінки поліцейських: формально-юридичні аспекти(Гельветика, ДонДУВС, 2025) Мердова О. М.; Умрихіна І. О.; Merdova O. M.; Umrikhina I. O.Статтю присвячено аналізу формально-юридичних аспектів правил етичної поведінки поліцей ських відповідно до законодавства України. Обґрунтовано, що правила етичної поведінки поліцей ських мають морально-етичний зміст та отримують формально-юридичне вираження шляхом закріплення в нормативно-правових актах; вирізняються юридичним значенням; поширюються на поліцейських як у разі виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час. Запропоновано низку заходів організаційно-правового характеру для вдосконалення реалізації повного потенціалу правил етичної поведінки поліцейських. The article is devoted to the analysis of formal and legal aspects of the rules of ethical conduct for police officers in accordance with Ukrainian legislation. It is argued that the rules of ethical conduct for police officers have moral and ethical content and are formally and legally expressed through their enshrinement in regulatory legal acts; they have legal significance; they apply to police officers both in the performance of their official duties and outside of working hours. A number of organizational and legal measures are proposed to improve the implementation of the full potential of the rules of ethical conduct for police officers.