DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Поняття та зміст основних завдань і функцій патрульної поліції України
(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.
В статті доводиться, що аналіз нормативно-правових актів, а також практичного досвіду діяльності патрульної поліції дозволив визначити ключові напрями її роботи, серед яких забезпечення громадського порядку, попередження правопорушень, а також здійснення оперативного реагування на події, що становлять загрозу безпеці громадян. Патрульна поліція має важливу роль у реалізації політики з охорони прав і свобод громадян, забезпечення стабільності та правопорядку в суспільстві. Разом з тим, вона сприяє розвитку довіри до правоохоронних органів, що є важливим аспектом для забезпечення ефективної співпраці поліції та громадян. Завдяки своїм функціям патрульна поліція не лише реагує на правопорушення, а й активно працює на попередження правопорушень, формуючи безпечне середовище для проживання та розвитку суспільства. Таким чином, діяльність патрульної поліції є важливою складовою правової системи України і потребує подальшого вдосконалення в умовах постійних змін суспільних потреб та викликів сучасності. Також, зазначено, що стаття 2 Закону Україну «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII визначає, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Отже, всі ці завдання ‒ є загальними і для патрульної поліції. Однак, Положенням про патрульну службу МВС, яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.07.2015 № 796 визначено, основні завдання та функції патрульної служби.
The article proves that the analysis of regulatory legal acts, as well as practical experience of the patrol police activity allowed to determine the key areas of its work, including ensuring public order, preventing offenses, as well as providing an operational response to events that pose a threat to the safety of citizens. The patrol police has an important role in implementing the policy of protecting the rights and freedoms of citizens, ensuring stability and law and order in society. At the same time, it contributes to the development of trust in law enforcement agencies, which is an important aspect for ensuring effective cooperation between the police and citizens. Due to its functions, the patrol police not only responds to offenses, but also actively works to prevent offenses, forming a safe environment for living and developing society. Thus, the activities of the patrol police are an important component of the legal system of Ukraine and require further improvement in the conditions of constant changes in social needs and challenges of modernity. It is also noted that Article 2 of the Law of Ukraine “On the National Police” dated July 2, 2015 No. 580-VIII determines that the tasks of the police are to provide police services in the following areas: 1) ensuring public safety and order; 2) protecting human rights and freedoms, as well as the interests of society and the state; 3) combating crime; 4) providing, within the limits specified by law, assistance services to persons who, for personal, economic, social reasons or as a result of emergency situations, require such assistance. Therefore, all these tasks are general for the patrol police. However, the Regulation on the Patrol Service of the Ministry of Internal Affairs, approved by the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated July 2, 2015 No. 796, defines the main tasks and functions of the patrol service.
Правове регулювання медичного забезпечення транспортної безпеки
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Буга В. В.; Єдаменко І. В.; Buha V. V.; Yedamenko I. V.
The vertical structure of the transport legal system is based on the hierarchy of normative legal acts. The Constitution of Ukraine, the fundamental law of the state, is the source of transport law and the legal basis for its development. The Civil Code of Ukraine and the Commercial Code are undoubtedly important sources of transport law. The fundamental normative legal act of transport legislation is the Law of Ukraine “On Transport”, which lays down the legal, economic and social foundations of transport activities. In addition, transport activities are regulated by the Laws of Ukraine “On Road Traffic”, “On Railway Transport”, “On the Functioning of the Unified Transport System of Ukraine in a Special Period”, etc. Unfortunately, Ukraine ranks among the first in Europe in terms of road injuries. Every year we lose more than 3,5 thousand people in road accidents (hereinafter referred to as RTA), and 10 times more are injured. The Law of Ukraine “On Road Traffic” defines the legal and social foundations of road traffic in order to protect the life and health of citizens, create safe and comfortable conditions for road users and protect the environment. According to Article 45 of the said Law, medical examination and review of candidate drivers and drivers of vehicles is carried out in order to determine the ability of candidate drivers and drivers to safely drive vehicles. The said review includes: preliminary, periodic, variable pre-trip and post-trip examinations, as well as unscheduled examinations due to necessity. The frequency of examinations, the procedure for their implementation and sending drivers for unscheduled examinations are determined by a joint act of the central executive body responsible for the formation of state policy in the field of health care, and the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
Вертикальна структура транспортної правової системи базується на ієрархії нормативно-правових актів. Конституція України, основний закон держави, є джерелом транспортного права та правовою основою для його розвитку. Цивільний кодекс України та Господарський кодекс є, безперечно, важливими джерелами транспортного права. Основоположним нормативно-правовим актом транспортного законодавства є Закон України «Про транспорт», який закладає правові, економічні та соціальні основи діяльності транспорту. Окрім того, транспортна діяльність регулюється законами України «Про дорожній рух», «Про залізничний транспорт», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» тощо.
Проблемні аспекти проведення судових експертиз та використання висновків експертів у провадженнях за фактами незаконної порубки лісу
(ДНДЕКЦ МВС України, 2025) Дробенко Д. Ф.; Drobenko D. F.
У тезі висвітлені питання щодо проблемних аспектів проведення судових експертиз використання висновків експертів у провадженнях за фактами незаконної порубки лісу.
The thesis highlights issues related to problematic aspects of conducting forensic examinations and using expert opinions in proceedings on illegal logging.
Нормативно-правове регулювання діяльності патрульної поліції
(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Полтавець А. А.; Buha V. V.; Poltavets A. A.
В статті визначено, що патрульна поліція, поряд із кримінальною поліцією, органами досудового розслідування, поліцією охорони, спеціальною поліцією та поліцією особливого призначення, виступає складовим елементом системи органів Національної поліції Укра¬їни. Нормативно-правову основу діяльності патрульної поліції як структурного підрозділу Національної поліції України становлять Кон¬ституція України, міжнародні договори України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, Закон України «Про Національну поліцію» та інші закони України, акти Президента України та постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України, акти Кабінету Міністрів України, а також видані відповідно до них акти Міністерства внутрішніх справ Укра¬їни, інші нормативно-правові акти. наявні нормативно-правові акти потребують термінового доопрацювання з урахуванням специфіки воєнного стану. Доводиться, що особливо важливо чітко окреслити повноваження патрульної поліції в умовах надзвичайних ситуацій для уникнення правових колізій. В умовах воєнного стану важливо підтримувати баланс між забезпеченням безпеки та гарантованими пра¬вами громадян. Патрульна поліція повинна мати чіткі вказівки щодо обмеження прав, щоб уникати зловживань і порушень, що зумовлено необхідністю тісної координації між патрульною поліцією та іншими органами державної влади, включаючи військові, задля забезпечення скоординованих дій в умовах воєнного стану. Слід зазначити, що ефективне нормативно-правове регулювання діяльності патрульної поліції в умовах воєнного стану є невід’ємною складовою для забезпечення правопорядку і безпеки в суспільстві. Це вимагає комплек¬сного підходу, адаптації існуючих норм і впровадження нових механізмів мобільного реагування на виклики сьогодення.
The patrol police, along with the criminal police, pre-trial investigation bodies, security police, special police and special purpose police, is an integral part of the system of bodies of the National Police of Ukraine. The regulatory and legal basis for the activities of the patrol police as a structural unit of the National Police of Ukraine are the Constitution of Ukraine, international treaties of Ukraine, consent to the binding nature of which has been granted by the Verkhovna Rada of Ukraine, the Law of Ukraine «On the National Police» and other laws of Ukraine, acts of the President of Ukraine and resolutions of the Verkhovna Rada of Ukraine, as well as regulatory and legal acts. The existing regulatory and legal acts need urgent revision taking into account the specifics of martial law. It is especially important to clearly define the powers of the patrol police in emergency situations in order to avoid legal conflicts. Under martial law, it is important to maintain a balance between ensuring security and guaranteed rights of citizens. The patrol police must have clear instructions on limiting rights in order to avoid abuses and violations, which is due to the need for close coordination between the patrol police and other government agencies, including the military, to ensure coordinated actions under martial law. It should be noted that effective legal regulation of the patrol police activities under martial law is an integral part of ensuring law and order and security in society. This requires a comprehensive approach, adaptation of existing regulations and the introduction of new mechanisms for mobile response to today’s challenges.
Публічне управління та адміністрування у сфері охорони здоров’я
(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Полтавець А. А.; Buha V. V.; Poltavets A. A.
В статті визначено, що публічне управління та адміністрування у сфері охорони здоров’я – це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямована на формування, реалізацію та контроль державної політики у галузі охорони здоров’я для забезпечення доступності та якості медичних послуг. Основні завдання публічного управління та адміністрування у сфері охороні здоров’я: формування політики охорони здоров’я; фінансування системи охорони здоров’я; організація медичної допомоги; кадрова політика; контроль і нагляд; забезпечення доступності медицини; медична безпека. Доводиться, що публічне управління та адміністрування у сфері охорони здоров’я відіграє ключову роль у забезпеченні здоров’я нації. Його ефективність залежить від державної політики, належного фінансування, контролю якості медичних послуг та адаптації до сучасних викликів, таких як пандемії, старіння населення та технологічні зміни в медицині. В Україні правове забезпечення охорони здоров’я передбачено ст. 49 Конституції України та виражено через такі правомочності: право на охорону здоров’я, право на медичну допомогу, право на медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Щодо медичної допомоги, то держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслугову-вання. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Також до обов’язків держави в управлінні сферою здоров’я віднесено підтримання розвитку фізичної культури і спорту, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.
Public management and administration in the field of health care is the activity of state authorities and local governments aimed at the formation, implementation and control of state policy in the field of health care to ensure the availability and quality of medical services. The main tasks of public management and administration in the field of health care: formation of health care policy; financing of the health care system; organization of medical care; personnel policy; control and supervision; ensuring the availability of medicine; medical safety. Public management and administration in the field of health care plays a key role in ensuring the health of the nation. Its effectiveness depends on state policy, adequate financing, quality control of medical services and adaptation to modern challenges, such as pandemics, population aging and technological changes in medicine. In Ukraine, the legal provision of health care is provided for in Article 49 of the Constitution of Ukraine and is expressed through the following rights: the right to health care, the right to medical care, the right to medical insurance. Health care is provided by state financing of relevant socio-economic, medical and sanitary and health-preventive programs. As for medical care, the state creates conditions for effective and accessible medical care for all citizens. In state and municipal health care institutions, medical care is provided free of charge. Also, the state’s responsibilities in health care management include supporting the development of physical culture and sports, ensuring the sanitary and epidemiological well-being of the population.
Поняття та сутність адміністративно-правового статусу Національної поліції України
(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Полтавець А. А.; Buha V. V.; Poltavets A. A.
В статті доводиться, що під час розгляду поняття та сутності адміністративно-правового статусу Національної поліції України, необхідно звернути увагу на Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ, в якому в ч.1 ст. 1 визначено, що Національна поліція України (поліція) – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. В статті визначено, що Національна поліція відіграє центральну роль у забезпеченні правопорядку, захисту прав і свобод громадян, а також виконанні адміністративних функцій, що підтверджує її важливість у структурі органів державної влади України. Адміністративно-правовий статус Національної поліції України відображає комплекс правових норм, що регламентують діяльність поліції, її функції, повноваження та відповідальність. Це поняття є ключовим для розуміння місця поліції в системі органів державної влади. Водночас, ефективність адміністративно-правового статусу значною мірою залежить від наявності чітких і збалансованих нормативно-правових актів, що регулюють дії поліції, а також від їх дотримання на практиці, не менш важливим є й проведення реформ, спрямованих на розширення прав поліцейських, підвищення їх професійних стандартів та забезпечення належного громадського контролю за діяльністю.
He article proves that when considering the concept and essence of the administrative and legal status of the National Police of Ukraine, it is necessary to pay attention to the Law of Ukraine «On the National Police» dated July 2, 2015 No. 580-VIII, which in Part 1 of Art. 1 defines that the National Police of Ukraine (police) is the central executive body that serves society by ensuring the protection of human rights and freedoms, combating crime, maintaining public security and order. The National Police plays a central role in ensuring law and order, protecting the rights and freedoms of citizens, as well as performing administrative functions, which confirms its importance in the structure of state authorities of Ukraine. The administrative and legal status of the National Police reflects a set of legal norms regulating the activities of the police, its functions, powers and responsibilities. This concept is key to understanding the place of the police in the system of state authorities. At the same time, the effectiveness of the administrative and legal status largely depends on the existence of clear and balanced legal acts governing the actions of the police, as well as on their observance in practice; it is equally important to carry out reforms aimed at expanding the rights of police officers, raising their professional standards and ensuring proper public control over their activities.
Значення OSINT-технологій у розслідуванні воєнних злочинів
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025) Третяк С. В.; Квашук О. Д.; Tretyak S. V.; Kvashuk O. D.
Досліджено аспекти використання OSINT-технологій у різних сферах суспільної практики та напрями запровадження у правоохоронну діяльність, зокрема, досудове розслідування воєнних злочинів. Ефективне впровадження методології розвідки з відкритих джерел у правоохоронну діяльність є важливим завданням, виконання якого суттєво підвищує потенціал розслідування задля достовірного встановлення обставин воєнних злочинів та реального притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
The study examines aspects of the use of OSINT technologies in various areas of public practice and directions for their implementation in law enforcement activities, in particular, pre-trial investigations of war crimes. The effective implementation of open source intelligence methodology in law enforcement is an important task, the fulfillment of which significantly increases the investigative potential for reliably establishing the circumstances of war crimes and bringing the perpetrators to justice.
Використання електронних доказів у кримінальному провадженні
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Квашук О. Д.; Kvashuk O. D.
У статті досліджено правову природу, процесуальні особливості та практичні аспекти використання електронних доказів у кримінальному провадженні України. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, поширенням кіберзлочинності та необхідністю адаптації національного законодавства до сучасних викликів у сфері кримінального судочинства. Автор аналізує основні види електронних доказів, зокрема електронні документи, мультимедійні файли, метадані, інформацію із соціальних мереж і цифрові сліди із серверів та пристроїв. Розглянуто специфіку їх збирання, фіксації, зберігання та оцінки з урахуванням вимог Кримінального процесуального кодексу України, а також міжнародних стандартів.
Особлива увага приділяється проблемам допустимості електронних доказів, таким як недотримання процедур вилучення, автентифікація, захист від фальсифікації та дотримання прав особи під час обшуку цифрових носіїв. Проаналізовано судову практику, яка демонструє неоднорідність у підходах до оцінки цифрових доказів, що вказує на необхідність уніфікації відповідних процесуальних норм. Окреслено роль судових експертів у встановленні технічної достовірності та автентичності електронних даних, надано приклади справ, де саме експертиза відіграла вирішальну роль. У статті також узагальнено зарубіжний досвід правового регулювання електронних доказів (США, ЄС, Велика Британія) з метою формування пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного кримінального процесу. Автор підкреслює необхідність нормативного закріплення поняття «електронний доказ», розробки методичних рекомендацій для слідчих і суддів, а також впровадження цифрової криміналістики в українську судову практику. Зроблено висновок, що ефективне правове врегулювання використання електронних доказів є ключовою умовою забезпечення об’єктивності, законності та справедливості кримінального провадження у цифрову епоху.
The article examines the legal nature, procedural features and practical aspects of the use of electronic evidence in criminal proceedings in Ukraine. The relevance of the topic is due to the rapid development of digital technologies, the spread of cybercrime and the need to adapt national legislation to modern challenges in the field of criminal justice. The author analyzes the main types of electronic evidence – in particular, electronic documents, multimedia files, metadata, information from social networks and digital traces from servers and devices. The specifics of their collection, recording, storage and evaluation are considered, taking into account the requirements of the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as international standards. Particular attention is paid to the problems of admissibility of electronic evidence, such as non-compliance with the procedures for seizure, authentication, protection against falsification and observance of the rights of the individual during the search of digital media. The case law is analyzed, which demonstrates heterogeneity in approaches to the assessment of digital evidence, which indicates the need to unify the relevant procedural norms. The role of forensic experts in establishing the technical reliability and authenticity of electronic data is outlined, and examples of cases where expertise played a decisive role are provided. The article also summarizes foreign experience in legal regulation of electronic evidence (USA, EU, Great Britain), in order to formulate proposals for improving the domestic criminal process. The author emphasizes the need for regulatory consolidation of the concept of “electronic evidence”, the development of methodological recommendations for investigators and judges, as well as the introduction of digital forensics into Ukrainian judicial practice. The conclusion is made that effective legal regulation of the use of electronic evidence is a key condition for ensuring the objectivity, legality and fairness of criminal proceedings in the digital era.
Психологічний профіль особи невідомого злочинця, окремі особливості застосування
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Потоцький М. М.; Гранкіна В. І.; Pototskyi M. M.; Hrankina V. I.
Установлено, що психологічний профіль особи невідомого злочинця створюється фахівцем крізь, так би мовити, призму фрагментів (частин відомої інформації) про події злочину й особу злочинця. Підсумовано, що використання методу психологічного профілювання особи невідомого злочинця може надати органам кримінального переслідування інформацію про: психотип людини, фізіологічні та поведінкові особливості, інтелектуальні здібності людини, мотиви поведінки злочинної діяльності, може надати можливість прогнозування дій злочинця в майбутньому.
It has been determined that the use of the psychological profile method for identifying an unknown criminal should be perceived as an exception, since in the vast majority of cases its use is preceded by traditional and more accurate identification methods. In the case when traditional methods of searching for a person do not yield results, then compiling a psychological profile can be used as an auxiliary tool. The procedural features of the application of the psychological profile method for an unknown criminal need to be clarified, as well as the benefits of such a method for achieving the objectives of pre-trial criminal proceedings. It has been established that in the case when during pre-trial criminal proceedings there is a need to reflect the psychological characteristics of an unknown criminal, it is advisable to use the psychological profile method. There are cases when, when searching for an unknown criminal, the criminal prosecution authorities have a limited amount of information about this person, for example: data on behavior during or after committing a criminal offense, information on methods of preparing for the offense and methods of hiding its traces, witness statements, etc. Such information about an unknown criminal can be called fragmentary. Thus, the psychological profile of a person will be created through, so to speak, the prism of such fragments (parts of known information). It is concluded that the use of psychological profiling of an unknown criminal can be carried out “in the format” of an expert opinion or a specialist’s opinion. The involvement of an expert in the investigation of a crime may be preceded by the involvement of a psychological profiling specialist (outside of expert research), since the involvement of a specialist requires less expenditure of procedural resources (primarily time). The use of the method of psychological profiling of an unknown criminal can provide criminal prosecution authorities with information about: a person’s psychotype, physiological and behavioral characteristics, a person’s intellectual abilities, motives for criminal behavior and prediction of the criminal’s actions in the future, etc.
Окремі питання ефективності досудового розслідування
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Потоцький М. М.; Pototskyi M. M.
У тезах відзначено, що оцінюючи ефективність того чи іншого явища/дії за основу має братись низка параметрів (критеріїв). Вбачається, що ефективність характеризує, в першу чергу, досягнення бажаного результату. Другорядними, однак не менш важливими ознаками ефективності є затрачений проміжок часу для досягнення результату та набір засобів які були використані на шляху до досягнення мети. Рівень обмеження прав людини під час досудового розслідування є покажчиком засобів, які затрачені на шляху з’ясування істини у справі. Суттєве обмеження прав людини під час розслідування, в окремих випадках, є покажчиком необґрунтованого (непропорційного) застосування засобів, що в свою чергу, свідчить про неефективність діяльності. Виокремлюються наступні критерії (ознаки) ефективності досудового розслідування: повнота дослідження обставин; пропорційність обмеження прав людини, незалежність, громадський контроль, оперативність, розумна швидкість, вжиття усіх заходів для встановлення істини, досягнення бажаного результату.
The theses note that when assessing the effectiveness of a phenomenon/action, a number of parameters (criteria) should be taken as a basis. It is seen that effectiveness characterizes, first of all, the achievement of the desired result. Secondary, but no less important signs of effectiveness are the time spent to achieve the result and the set of means that were used to achieve the goal. The level of restriction of human rights during the pre-trial investigation is an indicator of the means spent on finding out the truth in the case. A significant restriction of human rights during the investigation, in some cases, is an indicator of the unjustified (disproportionate) use of means, which in turn indicates the inefficiency of the activity. The following criteria (signs) of the effectiveness of the pre-trial investigation are distinguished: completeness of the investigation of the circumstances; proportionality of the restriction of human rights, independence, public control, efficiency, reasonable speed, taking all measures to establish the truth, achieving the desired result.