DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Психологічні аспекти правової соціалізації особистості
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Митрофанов І. Л.; Mytrofanov I. L.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню актуальної проблеми психології особистості та юридичної психології – вивченню психологічних аспектів правової соціалізації молодих військовослужбовців. Актуальність теми визначається сучасними суспільними викликами, пов’язаними з необхідністю формування високого рівня правової культури, соціальної відповідальності та моральної нормативності поведінки молоді в умовах воєнного стану та реформування українського суспільства.
The qualification work is devoted to the study of the current problem of personality psychology and legal psychology - the study of psychological aspects of the legal socialization of young military personnel. The relevance of the topic is determined by modern social challenges associated with the need to form a high level of legal culture, social responsibility and moral normativity of youth behavior in conditions of martial law and reform of Ukrainian society.
Психологічний аналіз брехні як форми захисної та маніпулятивної поведінки у правовому контексті
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Коцюра М. В.; Kotsiura M. V.
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній та суспільно значущій проблемі дослідження психологічних механізмів брехні як форми захисної та маніпулятивної поведінки особистості в умовах воєнного стану. Актуальність обраної теми зумовлена трансформацією комунікативних практик і морально-психологічних орієнтирів молоді в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, активного інформаційного протиборства, вимушеного переміщення населення та перебування частини громадян на тимчасово окупованих територіях.
Автором здійснено ґрунтовний аналіз наукових підходів до розуміння феномену брехні, її психологічних функцій та різновидів. Особливу увагу приділено розмежуванню захисної та маніпулятивної неправди, а також висвітленню юридично-психологічних аспектів неправдивих свідчень в умовах воєнного стану. Робота вирізняється міждисциплінарним характером, оскільки поєднує положення психології особистості, соціальної психології, юридичної психології та сучасних досліджень інформаційно-психологічного впливу.
The qualification work is devoted to the topical and socially significant problem of studying the psychological mechanisms of lying as a form of defensive and manipulative behavior of an individual in conditions of martial law. The relevance of the chosen topic is due to the transformation of communicative practices and moral and psychological orientations of youth in conditions of full-scale armed aggression against Ukraine, active information confrontation, forced displacement of the population and the stay of some citizens in temporarily occupied territories.
The author has carried out a thorough analysis of scientific approaches to understanding the phenomenon of lying, its psychological functions and varieties. Particular attention is paid to the distinction between defensive and manipulative lies, as well as to highlighting the legal and psychological aspects of false testimony in conditions of martial law. The work is distinguished by its interdisciplinary nature, as it combines the provisions of personality psychology, social psychology, legal psychology and modern research on information and psychological influence.
Мотиваційні чинники протиправної поведінки підлітків
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Бочарнікова О. О.; Bocharnikova O. O.
У першому розділі кваліфікаційної роботи «Теоретико-психологічні засади дослідження протиправної поведінки підлітків» проаналізовано сучасні підходи до проблеми, розмежовано поняття девіантної, делінквентної, протиправної та злочинної поведінки. Протиправну поведінку підлітків визначено як результат взаємодії психологічних, соціальних і ситуаційних чинників. Обґрунтовано, що криза ідентичності, недостатній самоконтроль, підвищена афективність, вплив однолітків і незрілість правосвідомості підвищують ризик протиправних вчинків. Систематизовано мотиваційні чинники та запропоновано їх класифікацію.
У другому розділі «Емпіричне дослідження мотиваційних чинників протиправної поведінки підлітків» представлено результати дослідження, проведеного серед 181 учня 10–11 класів ліцею «Мрія» (м. Кропивницький). Виражені психологічні передумови девіантної поведінки виявлено у 6,6% учнів, середній рівень – у 24,9%. Найпоширенішою формою агресії є вербальна агресія. Основними мотиваційними чинниками ризику визначено самоствердження, груповий конформізм, бажання привернути увагу та протестну мотивацію. Кореляційний аналіз підтвердив зв'язок девіантної поведінки з агресивністю, мотивом самоствердження та конформізмом, тоді як саморозвиток і відповідальність виконують захисну функцію.
У третьому розділі «Психологічна профілактика протиправної поведінки підлітків з урахуванням мотиваційних чинників» запропоновано трирівневу систему профілактики (первинну, вторинну та третинну) та розроблено авторську програму «Мотив до дії: обираємо правильний шлях», спрямовану на розвиток просоціального самоствердження, асертивності, емоційного інтелекту, правосвідомості та конструктивних цінностей. Розроблено практичні рекомендації для психологів, педагогів і батьків.
Зроблено висновки, що протиправна поведінка підлітків має поліетіологічний характер і визначається взаємодією особистісних, соціально-середовищних і суспільних чинників. Провідними мотиваційними чинниками ризику є самоствердження, груповий конформізм та агресивні спонукання, тоді як саморозвиток і відповідальність виконують протективну функцію. Ефективна профілактика можлива лише за умови комплексного підходу, що об'єднує зусилля психологів, педагогів і батьків.
The first chapter of the qualification thesis, "Theoretical and Psychological Foundations for the Study of Juvenile Delinquent Behavior," analyzes contemporary approaches to the problem and distinguishes between the concepts of deviant, delinquent, unlawful, and criminal behavior. Juvenile delinquent behavior is defined as the result of the interaction of psychological, social, and situational factors. It is substantiated that the identity crisis, insufficient self-control, heightened emotionality, peer influence, and immature legal consciousness increase the risk of unlawful behavior. The main motivational factors were systematized, and their classification was proposed.
The second chapter, "An Empirical Study of the Motivational Factors of Juvenile Delinquent Behavior," presents the findings of a study conducted among 181 students in Grades 10–11 of the Mriia Lyceum (Kropyvnytskyi). Pronounced psychological prerequisites for deviant behavior were identified in 6.6% of the respondents, while 24.9% demonstrated a moderate level. Verbal aggression was found to be the most common form of aggression. The principal motivational risk factors included self-assertion, group conformity, the desire to attract attention, and protest motivation. Correlation analysis confirmed significant relationships between deviant behavior, aggressiveness, self-assertion, and group conformity, whereas self-development and responsibility were found to perform a protective function.
The third chapter, "Psychological Prevention of Juvenile Delinquent Behavior with Consideration of Motivational Factors," proposes a three-level prevention system (primary, secondary, and tertiary) and presents the author's psychological prevention program, "Motivation for Action: Choosing the Right Path." The program is aimed at developing prosocial self-assertion, assertiveness, emotional intelligence, legal consciousness, and constructive value orientations. Practical recommendations were developed for psychologists, teachers, and parents.
The study concludes that juvenile delinquent behavior is a multifactorial phenomenon determined by the interaction of personal, social-environmental, and societal factors. The leading motivational risk factors are self-assertion, group conformity, and aggressive motives, whereas self-development and responsibility serve as protective factors. Effective prevention is possible only through a comprehensive approach that integrates the efforts of psychologists, educators, and parents.
Емоційний інтелект в структурі поліцейської діяльності
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Афанасьєва В. В.; Afanasieva V. V.
У кваліфікаційній бакалаврській роботі на тему «Емоційний інтелект в структурі поліцейської діяльності» здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження емоційного інтелекту (ЕІ) як важливого психологічного ресурсу професійної діяльності поліцейських. Поставлені мета й завдання виконані повністю, а положення, винесені на захист, отримали теоретичне та емпіричне підтвердження.
Теоретичний аналіз показав, що емоційний інтелект є самостійним психологічним конструктом, який включає чотири взаємопов'язані компоненти: самоусвідомлення, саморегуляцію, емпатію та управління стосунками. Саме комплексний розвиток цих складових є необхідною умовою ефективної поліцейської діяльності, яка характеризується високим рівнем стресу, відповідальності, міжособистісної взаємодії та ризиком професійного вигорання.
Емпіричне дослідження, проведене серед 40 працівників патрульної поліції Кропивницького, виявило, що майже половина респондентів (47,5%) мала низький або нижче середнього рівень емоційного інтелекту, що підтвердило необхідність його цілеспрямованого розвитку.
За результатами дослідження було розроблено та апробовано 12-тижневу тренінгову програму «ЕмоціяПРО», адаптовану до специфіки поліцейської служби. Програма охоплювала розвиток самоусвідомлення, саморегуляції, емпатії, навичок деескалації конфліктів і профілактики професійного вигорання.
Повторна психодіагностика засвідчила статистично значуще (p < 0,01) підвищення показників емоційного інтелекту. Загальний рівень ЕІ зріс з M = 55,4 до M = 66,2, а частка поліцейських із низьким рівнем ЕІ зменшилася з 47,5% до 15,0%. Водночас частка учасників із високим рівнем ЕІ зросла з 12,5% до 37,5%. Покращилися також показники комунікативної ефективності, стресостійкості та якості виконання службових завдань, що підтверджує практичну ефективність запропонованої програми.
На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації для психологічних служб Національної поліції України, які передбачають використання стандартизованої діагностики ЕІ під час професійного відбору, проведення регулярних тренінгів і моніторингу емоційного інтелекту, підготовку психологів до роботи з розвитку ЕІ та впровадження наставництва й критеріїв оцінювання службової діяльності з урахуванням емоційної компетентності.
The bachelor's qualification thesis entitled "Emotional Intelligence in the Structure of Police Activity" presents a comprehensive theoretical and empirical study of emotional intelligence (EI) as an important psychological resource for effective police performance. The research objectives were fully achieved, and the hypotheses put forward for defense received both theoretical justification and empirical confirmation.
The theoretical analysis demonstrated that emotional intelligence is an independent psychological construct comprising four interrelated components: self-awareness, self-regulation, empathy, and relationship management. The comprehensive development of these components is a prerequisite for effective police work, which is characterized by high levels of stress, responsibility, intensive interpersonal interaction, and an increased risk of professional burnout.
The empirical study, conducted among 40 patrol police officers in Kropyvnytskyi, revealed that nearly half of the respondents (47.5%) had low or below-average levels of emotional intelligence, confirming the need for its systematic development.
Based on the findings, a 12-week psychological training program, "EmotionPRO," was developed and piloted. The program was specifically adapted to the professional context of police service and focused on developing self-awareness, self-regulation, empathy, conflict de-escalation skills, and burnout prevention.
A repeated psychological assessment demonstrated a statistically significant improvement (p < 0.01) in all emotional intelligence indicators. The overall EI score increased from M = 55.4 to M = 66.2. The proportion of officers with low or below-average emotional intelligence decreased from 47.5% to 15.0%, while the proportion with above-average or high emotional intelligence increased from 12.5% to 37.5%. Improvements were also observed in communication effectiveness, stress resilience, and job performance, confirming the practical effectiveness of the proposed training program.
Based on the obtained findings, practical recommendations were developed for the psychological services of the National Police of Ukraine. These recommendations include the implementation of standardized emotional intelligence assessment during personnel selection, regular EI training and monitoring, specialized training for police psychologists in emotional intelligence development, and the introduction of mentoring systems and performance evaluation criteria that incorporate emotional competence.
Психологічні особливості формування залежностей у ветеранів
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Пилипчук С. І.; Pylypchuk S. I.
В Україні проблема залежностей серед ветеранів залишається недостатньо дослідженою, хоча зростання кількості звернень по психологічну та психіатричну допомогу свідчить про її значну актуальність. Відсутність офіційної статистики та небажання військовослужбовців визнавати проблему ускладнюють оцінку її реальних масштабів.
Теоретичний аналіз показав, що залежність є формою девіантної поведінки та результатом взаємодії біологічних, психологічних і соціальних чинників. Для ветеранів адиктивна поведінка найчастіше виступає способом подолання наслідків психологічної травми, а не проявом моральної слабкості. Якщо під час бойових дій психоактивні речовини використовуються для зменшення страху чи болю, то після повернення до мирного життя вони нерідко стають засобом адаптації до нових життєвих умов.
Емпіричне дослідження, проведене серед 35 ветеранів на базі КЗ «Кіровоградський обласний «Центр-Ветеран», засвідчило, що найпоширенішою є алкогольна залежність (40% – високий ризик, 34% – середній). Ознаки ігрової та комп'ютерної залежності середнього й високого рівня виявлено у 45% учасників. Високий рівень симптомів ПТСР зафіксовано у 47% респондентів. Встановлено позитивний зв'язок між ПТСР та алкогольною залежністю (r = 0,58; p < 0,01), а також нікотиновою залежністю (r = 0,37; p < 0,05). Більшість ветеранів (74%) використовують неадаптивні копінг-стратегії, що мають тісний зв'язок із ризиком розвитку залежностей, зокрема наркотичної (r = 0,72).
Отримані результати підтверджують, що формування залежностей визначається не лише пережитим бойовим досвідом, а й особливостями копінг-поведінки. Тому профілактика повинна включати ранню діагностику, психоедукацію, психологічну підтримку ветеранів і їхніх сімей, мотиваційне консультування, когнітивно-поведінкову терапію, розвиток адаптивних копінг-стратегій та соціальної підтримки.
Для практичної роботи було адаптовано інтегровану програму психологічного тренінгу, яка охоплює діагностику, формування мотивації до змін, розвиток навичок управління стресом і профілактику рецидивів. Результати дослідження можуть бути використані психологами, реабілітаційними центрами та ветеранськими організаціями під час розроблення програм психологічної реабілітації.
Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення взаємозв'язку між окремими симптомами ПТСР, різними видами залежностей та психологічними особливостями особистості ветеранів.
In Ukraine, the problem of addiction among veterans remains insufficiently researched, although the increasing number of requests for psychological and psychiatric assistance indicates its growing significance. The lack of official statistics and the reluctance of military personnel to acknowledge addiction-related problems make it difficult to assess the true scale of the issue.
The theoretical analysis demonstrated that addiction is a form of deviant behavior resulting from the interaction of biological, psychological, and social factors. For veterans, addictive behavior most often serves as a coping mechanism for psychological trauma rather than as a sign of moral weakness. During military service, psychoactive substances may be used to alleviate fear or physical and emotional pain; however, after returning to civilian life, they often become a means of adapting to new life circumstances.
The empirical study, conducted among 35 veterans at the Kirovohrad Regional Veteran Center, revealed that alcohol addiction was the most prevalent type of addiction (40% high risk, 34% moderate risk). Signs of moderate and high levels of gaming and computer addiction were identified in 45% of the participants. A high level of post-traumatic stress disorder (PTSD) symptoms was found in 47% of the respondents. A significant positive correlation was established between PTSD symptoms and alcohol addiction (r = 0.58, p < 0.01), as well as nicotine addiction (r = 0.37, p < 0.05). Most veterans (74%) relied on maladaptive coping strategies, which were strongly associated with an increased risk of addiction, particularly drug addiction (r = 0.72).
The findings confirm that the development of addictive behavior among veterans is determined not only by combat-related traumatic experiences but also by the characteristics of their coping behavior. Therefore, effective prevention should include early screening, psychoeducation, psychological support for veterans and their families, motivational interviewing, cognitive-behavioral therapy, the development of adaptive coping strategies, and the strengthening of social support.
For practical application, an integrated psychological training program was adapted to prevent the development of addictions among veterans. The program includes modules focused on assessment, motivation for change, stress management, and relapse prevention through the development of adaptive coping strategies. The findings of this study may be applied by psychologists, rehabilitation centers, and veteran organizations in the development and implementation of comprehensive psychological rehabilitation programs.
A promising direction for future research is the investigation of the relationships between specific PTSD symptom clusters, different types of addiction, and the psychological characteristics of veterans' personalities.
Девіантна поведінка підлітків: профілактика та корекція
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Мартіросян В. В.; Martirosyan V. V.
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної психологічної науки та практики – дослідженню особливостей девіантної поведінки підлітків, чинників її виникнення, а також розробленню та апробації програми профілактики й корекції поведінкових відхилень.
У роботі здійснено ґрунтовний аналіз наукової літератури з проблеми девіантної поведінки, систематизовано сучасні теоретичні підходи до її розуміння, розглянуто основні класифікації, психологічні механізми та чинники виникнення девіацій у підлітковому віці. Автором продемонстровано достатній рівень володіння науковим апаратом та здатність до критичного аналізу сучасних наукових концепцій.
The qualification work is devoted to the current problem of modern psychological science and practice - the study of the features of deviant behavior of adolescents, the factors of its occurrence, as well as the development and testing of a program for the prevention and correction of behavioral deviations.
The work provides a thorough analysis of the scientific literature on the problem of deviant behavior, systematizes modern theoretical approaches to its understanding, considers the main classifications, psychological mechanisms and factors of deviations in adolescence. The author demonstrates a sufficient level of mastery of the scientific apparatus and the ability to critically analyze modern scientific concepts.
Психологічна характеристика особистості злочинця та правопорушника
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Плаксіна Ю. О.; Plaksina Yu. O.
Авторка в своїй роботі здійснила аналіз науково-психологічних джерел щодо проблеми злочинної та протиправної поведінки; визначила ключові детермінанти та структурні компоненти психологічного профілю правопорушника; провела емпіричне дослідження індивідуально-психологічних чинників протиправної поведінки (на базі підліткової вибірки); виявила специфічні особистісні характеристики правопорушників порівняно з особами з нормативною поведінкою; дослідила вплив мікросоціального (сімейного) середовища на формування криміногенних рис особистості; розробила, впровадила та оцінила ефективність групової корекційно-розвивальної програми.
In her work, the author analyzed scientific and psychological sources on the issue of criminal and unlawful behavior; identified the key determinants and structural components of an offender’s psychological profile; conducted an empirical study of individual psychological factors underlying unlawful behavior (based on a sample of adolescents); identified specific personality characteristics of offenders compared to individuals with normative behavior; investigated the influence of the microsocial (family) environment on the formation of criminogenic personality traits; developed, implemented, and evaluated the effectiveness of a group correctional and developmental program.
Психологічні чинники домашнього насильства
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Касяненко О. О.; Kasianenko O. O.
Авторка проаналізувала психологiчну лiтературу з проблем домашнього насильства, дослiдити та окреслила iндивiдуально-психологiчнi особливостi жiнок ‒ жертв домашнього насильства, визначила стилi мiжособистiсного спiлкування, якi переважають у жiнок, що потерпають вiд домашнього насилля, звернула увагу на особливостi агресивних тенденцiй та внутрiшньої конфлiктностi жiнок ‒ жертв домашнього насильства. Отриманi в результатi проведення дослiдження данi можуть бути використанi для пошуку i розробки адекватних методiв профiлактики та психокорекцiї жiнок. У вiдповiдностi до результатiв дослiдження, можливе виявлення категорiї жiнок, що потенцiйно можуть стати жертвою насильства з метою лпрацювання їх психологiчних травм та вiктимних паттернiв поведiнки, а також розробка корекцiйних програм батькiвсько- дитячих стосункiв з метою уникнення майбутньої вiктимiзацiї дитини.
The author analyzed psychological literature on domestic violence, conducted research, and identified the individual psychological characteristics of women — victims of domestic violence, identified the interpersonal communication styles that predominate among women suffering from domestic violence, and highlighted the characteristics of aggressive tendencies and internal conflict in women who are victims of domestic violence. The data obtained as a result of the study can be used to identify and develop appropriate methods for the prevention and psychological rehabilitation of women. Based on the study’s findings, it is possible to identify a category of women who are at risk of becoming victims of violence in order to address their psychological trauma and victimization patterns, as well as to develop intervention programs for parent-child relationships aimed at preventing future victimization of the child.
Психологія мотивів та причин злочинної поведінки
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Марченко О. В.; Marchenko O. V.
Авторка проаналізувала теоретичні підходи до вивчення злочинної поведінки та розкрити сутність понять «мотив», «причини» і «детермінанти». Узагальнила наукові дані про психологічні мотиви та причини злочинної поведінки, систематизувати їх взаємозв’язки та особливості прояву. Емпірично дослідила рівні індивідуально-психологічних характеристик особистості (агресивності, тривожності, імпульсивності), а також особливості мотиваційної сфери та схильності до злочинної поведінки у досліджуваній вибірці. Встановила взаємозв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками, особливостями мотиваційної сфери та схильністю до злочинної поведінки як поведінковим індикатором формування деструктивних тенденцій особистості. Розробила програму психологічної профілактики, спрямовану на корекцію деструктивних мотивів шляхом розвитку навичок саморегуляції та емпатії.
The author analyzed theoretical approaches to the study of criminal behavior and elucidated the essence of the concepts of “motive,” “causes,” and “determinants.” She synthesized scientific data on the psychological motives and causes of criminal behavior, systematizing their interrelationships and patterns of manifestation. She empirically investigated the levels of individual psychological characteristics (aggressiveness, anxiety, impulsivity), as well as features of the motivational sphere and predisposition to criminal behavior in the study sample. She established a relationship between individual psychological characteristics, features of the motivational sphere, and a predisposition to criminal behavior as a behavioral indicator of the formation of destructive personality tendencies. She developed a psychological prevention program aimed at correcting destructive motives through the development of self-regulation and empathy skills.
Правове регулювання етичних аспектів прийняття рішень штучним інтелектом у критичних ситуаціях для безпілотних платформ
(УДЛА, 2025) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді обґрунтовано необхідність правового регулювання етичних аспектів прийняття рішень штучним інтелектом у безпілотних платформах; визначено трирівневу структуру такого регулювання (міжнародно-правовий, регіональний та національний рівні), окреслено базові етичні принципи й запропоновано адаптивну нормативну модель із механізмами сертифікації, валідації та розподілу відповідальності.
The thesis substantiates the need for legal regulation of the ethical aspects of artificial intelligence decision-making in unmanned platforms; it defines a three-level structure of such regulation (international, regional and national levels), outlines the basic ethical principles and proposes an adaptive regulatory model with mechanisms for certification, validation and distribution of liability.