DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Аграрне питання у науковій спадщині П. П. Мігуліна
(Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
Незавершеність селянської реформи 1861 р. актуалізувала аграрне питання на межі ХІХ–ХХ ст. Професор Харківського університету П. П. Мігулін (1870–1948) детально проаналізував недоліки реформи та розробив комплексну, багатофакторну програму реорганізації агарної сфери Російської імперії, котра охоплювала фінансово-економічні, політико-правові та соціальні аспекти розв’язання агарного питання.
The incompleteness of the peasant reform of the 1861 actualized the agrarian question on the verge of the nineteenth and twentieth centuries. A Professor of the Kharkiv University P.P. Migulin (1870- 1948) was a respected expert on the agrarian question, the author of many papers and projects on the subject and had an experience of practical, political and legal activities in this field. He considered agriculture as a priority branch of the Russian Empire and therefore paid considerable attention to its agrarian question in his research and political activities. The author’s analysis of the agrarian question was multicomponent and covered the financial, economic, political, legal and social aspects of the agrarian policy of the Russian Empire. The approaches and recommendations for reforming the agrarian sphere suggested by P.P. Migulin are still relevant and can be used at the present stage of reforming property relations in the agrarian sector. Purpose. The purpose of the article is to analyze the scientific and journalistic developments of P.P. Migulin during the pre-October period, dedicated to the agrarian question of the Russian empire in the late nineteenth and early twentieth centuries and to determinate the author’s approaches of solving the agrarian problem. Methods. In order to achieve a certain goal, in addition to the methods specific to the study of socioeconomic history, special methods have been used, which are common in historical and economic research – the organizational approach and process analysis of the economy of the Russian Empire. Results. While approving the peasant reform of 1861, P.P. Migulin defines the following main disadvantages of its implementation: undeveloped hereditary law in the new conditions of management; the size of land plots is not sufficient for sowing agriculture; excessive interest rate on redemption transactions; high land rents and so on. Also, the scientist paid a certain attention to the following problems in agriculture of the post-reform period: a) the domination of an extensive type of agriculture and the insignificant spread of rural crafts; b) high growth of the rural population in the Russian Empire, that led to the grinding of the land due to the undeveloped hereditary law in the new economic conditions; c) analysis of the agricultural community from the economic and legal point of view; d) significant tax pressure on the peasants. Conclusion. The agrarian issues are analyzed in more than 40 publications by the researcher. Processing and synthesising of scientific and journalistic works of P.P. Migulin allowed us to systematize the main activities of the agrarian program and conclude that it was complex and multifactorial. This program covered a variety of socio-economic and legal measures, namely: land law and inheritance law regulation; the preservation of private ownership of land; the revision of all available land in the empire suitable for agriculture and increasing the area of cultivated land; the stimulation of individualfamily land tenure in agriculture in order to increase the efficiency of its functioning; introduction of compulsory crop insurance from crop failure; intensification of agricultural activity through improvement of farming conditions (reclamation, irrigation and drainage of territories); the reform of peasant and noble banks and the establishment of a central agricultural farm bank to provide long-term and short-term loans to landowners; the creation of the favorable conditions for the export of agricultural products; the organization of the resettlement of peasants to the less populated areas. The implementation of the above measures is based on a scientifically sound financial policy of the state.
Грошова реформа Є. Ф.Канкріна (1839–1843 рр.) в історико-критичному огляді П. П. Мігуліна
(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2019) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті висвітлюються передумови, механізми реалізації, переваги, недоліки та наслідки грошової реформи 1839–1943 рр., проаналізовані в наукових працях професора фінансового права Харківського та Петербурзького університетів Петра Мігуліна. Інтерес до цієї теми зумовлений необхідністю вивчення та узагальнення наукової спадщини професора Мігуліна, тривале “забуття” якого було пов’язане з його міграцією після подій 1917 року. Професор Мігулін опрацьовує значний обсяг фактичного й цифрового матеріалу з проблем грошово-кредитного обігу першої половини ХІХ ст. у Російській імперії та вищезазначеної грошової реформи, помітну увагу приділяє аналізу успішності чи неуспішності окремих монетарних заходів, полемізує з дослідниками цих явищ з окремих теоретичних та прикладних питань. П. Мігулін переконаний в тому, що грошова реформа проводилася всупереч переконанням Є.Ф. Канкріна, який був прихильником паліативних заходів. Основними передумовами грошової реформи П. Мігулін вважає: розширення внутрішнього й зовнішнього ринків, що призвело до зростання обсягів надходжень золота й срібла за рахунок збільшення масштабів зовнішньої торгівлі й, відповідно, формування позитивного сальдо платіжного балансу; зростання доходів казни; скорочення емісії асигнацій через розвиток зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел фінансування державного бюджету. Професор Мігулін у хронологічному порядку з використанням значної кількості даних про грошово-кредитні заходи характеризує етапи грошової реформи. На підготовчому етапі формувався запас срібла, дозволялися сплати до казни срібною монетою замість асигнацій, потім вводився срібний рубль як основа грошової системи, вводилися державні кредитні білети й на заключному етапі вилучалися з грошового обігу незабезпечені асигнації. Обмін асигнацій здійснювався до 1851 р., а депозитних білетів – до 1853 р. Стійкість грошової реформи, на думку П. Мігуліна, забезпечувалася активним платіжним балансом країни. Основними організаційними перевагами проведеної грошової реформи, на думку П.П. Мігуліна, були послідовність, обережність, дешевизна її проведення та відсутність незадоволення з боку населення. Основним результатом цієї реформи автор обґрунтовано вважає встановлення стійкого обігу металевих грошей. Грошова реформа стабілізувала грошовий обіг, призвела до підвищення курсу рубля на світовому ринку та сприяла виходу з кризи банківської системи імперії. Перспективами подальших досліджень щодо аналізу наукової спадщини П.П. Мігуліна з грошово-кредитної проблематики можуть виступати конверсійні операції 1893–1901 рр., особливості іпотечного кредиту й залізничних позик ХІХ – початку ХХ ст. та ін. малодосліджені аспекти імперського грошового обігу.
The article continues the series of publications on problems and measures for reforming the monetary circulation of the Russian Empire. The article highlights the preconditions, mechanisms of realization, advantages, disadvantages and consequences of the monetary reform of 1839–1943, analyzed in the scientific works of Petr Migulin, the professor of Financial law of the Kharkiv and St. Petersburg universities. Interest to this subject is due to the need to work out the scientific heritage of Professor Migulin, whose long «oblivion» was associated with his migration after the events of 1917. A significant number of scientific papers of P. Migulin can serve as a source of research on the economic history of the imperial period, from the history of financial and economic science and education, as they contain unique statistical material on monetary issues. To achieve this particular goal, special methods are used for the study of socio-economic history: narrative, comparative-historical, historicalbiographical, statistical, as well as the methods common to historical and economic studies – organizational approach and process analysis. Thoroughly this monetary reform is characterized by a fundamental three-volume study of P.P. Migulin «The Russian State Credit» (Kharkiv, 1899–1906). In this work a separate chapter entitled «The Age of Earl E.F. Kankrin», dedicated to the measures of budgetary regulation, customs policy, monetary regulation and public debt of the Russian Empire during E.F. Kankrin’s tenure as Minister of Finance. Professor Migulin studies a large amount of factual and digital material on money and credit circulation and monetary reform, pays considerable attention to the analysis of the success or failure of individual events, and argues with researchers of these phenomena on selected theoretical and applied questions. The analysis of certain financial measures was carried out by professor Migulin without taking into account the contemporary socio-economic conditions. P. Migulin explains the considerable interest in the monetary reform of 1839–1843 by the need to generalize the historical experience in order to increase the effectiveness of monetary reform S. Witte (1895–1897), that took place during the period of writing the first volume of the author’s study of Russian state credit. P. Migulin considers that the monetary reform was carried out in spite of the conviction of E.F. Kankrin, who was a supporter of palliative measures. P. Migulin believes that the main preconditions for monetary reform are: the expansion of domestic and foreign markets, which led to an increase in the volume of revenues of gold and silver by increasing the volume of foreign trade and, consequently, the formation of a positive balance of payments balance; treasury revenue growth; reduction of issuance of notes through the development of external and internal lending sources of state budget financing. The need for monetary reform was conditioned by the excessive number of signatures and the circulation of parallel currency (gold, silver, platinum and copper coins that were simultaneously in circulation). Reductions in the number of notes in cash flow happened in stages. At the preparatory stage, the stock of silver was formed, it was allowed to pay to the treasury a silver coin instead of the notes, then the silver ruble was introduced as the basis of the monetary system, government credit bills were introduced and, at the final stage, withdrawn from the circulation of unsecured notes. Exchange of notes was carried out until 1851, and deposit tickets – until 1853. The stability of monetary reform, according to P. Migulin was ensured by the active balance of payments of the country. According to P. Migulin the main organizational benefits of the monetary reform were consistency, caution, cheapness of its conduct and lack of dissatisfaction from the population. The main result of this reform is reasonably considered the establishment of a steady circulation of metal money. Monetary reform stabilized the money circulation, led to an increase in the ruble exchange rate on the world market and contributed to the end of the crisis of the banking system of the empire. The prospects for further research on the analysis of the scientific heritage P. Migulin on monetary issues may be the conversion operations of 1893-1901, especially the mortgage and railway loans of the XIX – early XX centuries and other less researched aspects of imperial money circulation.
Структура фінансово-правової науки періоду інституціоналізації фінансового права як самостійної наукової сфери
(Запорізький національний університет, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnуk N. O.
У статті проаналізовано структуру фінансово-правової науки, котра була представлена в авторських підручниках викладачів університетів Російської імперії у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. (І. Я. Горлова, Ф. Б. Мільгаузена, В .П. Безобразова, В. О. Лебедєва, І. Т. Тарасова, І. І. Патлаєвського, І. І. Янжула, І. Х. Озерова та С. І. Іловайського). Показано розширення змістовної структури фінансового права, що відбулося в процесі модернізації фінансової сфери і наукових досліджень з даної проблематики. Державне господарство розглянуто як базову категорію досліджень і як особливий об’єкт державного управління.
The article analyzes the structure of financial and legal science, which was presented in the author’s textbooks of the teachers of the universities of the Russian Empire in the second half of the nineteenth century – at the beginning of the twentieth century (I.Ya. Gorlov, F.B. Milhauzen, V.P. Bezobrazov, V.O. Lebedev, I.T. Tarasov, I.I. Patlaevsky, I. I. Yanzhul, and S.I. Iloyavskyi). The article shows the expansion of the content structure of financial law, which took place in the process of socio-economic and legal development of society, modernization of the financial sector and expansion of the research on this subject. It is determined that the majority of researchers respected the view that the structure of financial-legal science and academic discipline contained a doctrine of government revenue, public expenditures and the study of financial activity of the state. The article provides a special point of view about the structure of financial and legal science described in the essays of the science of financial law by I.T. Tarasov, where the general and special part of financial law is allocated. It is presented the approach of I.I. Yanzhul who in the structure of financial and legal science allocates only state revenues. The article examines the state economy as a basic category of financial and legal studies and as a special object of state administration. The peculiarities of the state economy as a subject of management, the presence of specific tasks of management and ways of conducting it led to its specificity as an object of public administration, and the state financial and legal activity as a special object of legal regulation.
Діяльність державних діячів Російської імперії у сфері фінансового управління в епоху «великих реформ»
(Запорізький національний університет, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnуk N. O.
Стаття присвячена характеристиці основних ідей відомих державних діячів В. О. Татаринова та М. Х. Рейтерна щодо удосконалення системи фінансового управління. Їм довелося планувати, організовувати та впроваджувати суттєві зміни у фінансовому господарстві Російської імперії протягом 60-70-х рр. ХІХ ст. в умовах постійних війн та конфліктів, що вела Російська імперія, небувалого розвитку чиновництва та казнокрадства, колосальних державних фінансових проблем. Проаналізовані наслідки реалізації цих задумів протягом пореформеного двадцятиріччя ХІХ століття.
The article deals with the activities of well-known statesmen V.O. Tatarinov and M. H. Reytern who had to plan, organize and implement significant changes in the financial system of the Russian Empire during the 1960’s and 70’s of the nineteenth century during constant wars and conflicts led by the Russian empire, the unprecedented development of bureaucracy and embezzlement, enormous state financial problems. The main purpose of the study is to identify the main ideas of V. O. Tatarinov and M. H. Reytern of improving the financial management in the Russian Empire and analyzing the consequences of implementing these plans during the post-reform twenty years of the nineteenth century. The article describes the content of the financial transformations that were carried out during 1863–1866 for the purpose of streamlining and centralizing the state economy. The conduction of the reforms in rural areas, major changes in fiscal policy, the creation of a state bank and support of private stock banks, improvement of the customs policy, building railways – are the main factors that encouraged foreign capital and have enabled V. A. Tatarinov and M. H. Reytern to bring finances of the Empire to a satisfactory condition. The positive changes in the system of public finance of the empire became apparent in the early 70’s of the nineteenth century, when the regular part of the budget started to be deficient. However, the life of the majority of the population of the empire, the country folk, became even more difficult due to the domination of the poll tax, because of high redemption payments, due to an outdated system of collecting peasant fees through the sale of their property. The listed theoretical and practical achievements of the reformers were actually nullified because of the war with Turkey in 1876–1878 that was initiated by the Russian Empire that led to the uncontrolled growth of military budgets, colossal spending of budget funds, enormous financial and property tensions of the masses, and the consolidation of the image of the European gendarme by the empire.
Взаємозв'язок політичної економії, фінансової науки і фінансового права у дожовтневих фінансово-правових наукових дослідженнях
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті проаналізовано проблему розмежування фінансового права з політичною економією та наукою про фінанси в інтерпретації викладачів університетів Російської імперії у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. Характеризуються ідеї науковців фінансово-економічного напряму, які вважали, що наука фінансового права є самостійним напрямом дослідження з власним предметом, метою і завданнями, та їхніх опонентів, котрі ототожнювали науку фінансового права з фінансовою наукою і розглядали її як розділ політичної економії.
The article analyzes the problem of the distinction between the Financial Law and the Political Economy and the Financial Science in the interpretation of the teachers of the universities of the Russian Empire in the second half of the nineteenth century – the beginning of the twentieth century. The ideas of scholars (M.M. Alekseyenko, M.M Kapustin, L.V. Khodskyi, I.I. Patlaevsky), which identified the science of Financial Law with Financial Science and included it in the section of political economy, are determined. The information is also provided on the representatives of the second approach (I.T. Tarasov, I.I. Yanzhul, S.I. Ilovajsky, I. Kh. Ozerov, O.I. Kranihfeld, E.M. Berendts) who believed that the science of Financial law is an independent research area with its own subject, purpose and tasks. It is noted that the Political Economy, Financial Theory and Financial Law are interrelated sciences with significant interdisciplinary connections. The Financial Science in the vast majority of studies serves as the foundation, he theoretical basis of Financial Law, and Financial Law, as an integrated discipline and branch of law, contains economic and legal elements.
Внесок М. Сперанського у розвиток фінансово-правової науки
(Видавництво Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті охарактеризовані основні теоретичні розробки М. Сперанського з фінансово-правової проблематики, його концептуальні підходи до складання «Зводу законів Російської імперії» та практична діяльність щодо створення цього укладання. У статті проаналізовано вплив «Повного зібрання законів Російської імперії» і «Зводу законів…» на розвиток фінансово-правової науки, який полягав у становленні вітчизняного правознавства та виокремленню різних напрямків правознавчої науки, у тому числі й фінансово-правового.
The article describes the main theoretical developments of M.M. Speranskyi on the financial and legal issues, his conceptual approaches to the drafting of the Laws of the Russian Empire and the practical activities of establishing this compilation. The article analyzes the influence of the Complete Collection of Laws of the Russian Empire and the Code of Law on the development of financial and legal science, that was to promote the formation of national jurisprudence and the separation of various areas of law science, including financial and legal.
Теоретичні ідеї та практична діяльність державних діячів Російської імперії початку ХІХ століття у сфері фінансового управління
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
Стаття присвячена аналізу діяльності знакових реформаторів російських фінансів початку ХІХ століття – М. М. Сперанського та М. А. Балудянського, а саме визначенню основних ідей цих державних діячів щодо поліпшення фінансового управління в Російській імперії та аналізу результатів реалізації цих ідей у бюджетному процесі протягом 1810 – 1814 рр. Задекларовані реформи не були реалізовані в повному обсязі через постійну участь Російської імперії у воєнних компаніях, але заклали ідеї щодо підведення правового фундаменту під процес щорічного затвердження бюджету, цивілізованих норм управління державними фінансами, єдиної бюджетної класифікацію доходів і витрат.
The article analyzes the activity of the renowned figures of Russian finance at the beginning of the nineteenth century – Mikhail Mikhailovich Speranskiy and Mikhail Andriyovych Baludianskiy, who significantly influenced the organization of activities of the national government bodies and, specifically, the ministers of finance, and also influenced the definition of the tax policy of the state, the main financial document of the state – the description of revenues and expenditures (budget) of the Russian Empire in general and the formation of the structure of the revenue and expenditure parts of the budget in particular, as well as measures to overcome the budget deficit and the actual implementation of the planned budget indicators. In preparing of the study, the author aimed to determine the main ideas of state figures M. M. Speranskiy and M.A. Baludianskiy to improve the financial management in the Russian Empire and to analyze how these ideas were implemented in the budget process during 1810 – 1814. The main program of M. M. Speranskiy and M. A. Baludianskiy was known as the «Finance Plan» that consisted of two parts: the budget planning of 1810 and the planning of the state budget for subsequent years. At the same time, the innovation of the strategy and its main content consisted in refusing of assignation ruble, expenditure reduction, establishment of control over the state expenditures and introducing new taxes. The reform of financial management took place in the process of general changes in the system of central and executive power, which were as follows: the establishment of a state council, creation of state control, optimization of the structure of distribution of ministries and their internal structure, change in distribution of the official duties of ministers and their subordinates. The theoretical ideas and practical activity of such state figures, as M. M. Speranskiy and M. A. Baludianskiy, occupy an important place in the history of financial management of the Russian Empire. The reforms conducted by M. M. Speranskiy and M. A. Baludianskiy gave the idea of putting the legal foundation under the process of annual approval of the budget and granting the status of state law. Besides, these ideas declared the public and civilized norms of public finance management of that time, strict control over the planned expenditures and revenues of agencies, a single budget classification of revenues and expenditures for budgets of all levels. During the first two years of the reforms at the expense of higher taxes, the authors of the reform managed to increase the revenue part of the budget and substantially reduce its deficit. However, these theoretical and practical achievements of the reformers were not fully implemented in the early nineteenth century because of the constant participation of the Russian Empire in military campaigns, which led to an uncontrolled growth of military budgets, as well as through bureaucratic corruption and due to the elemental non-enforcement orders of the central government.
Вклад М. А. Балудянського в розвиток фінансово-правової науки і практики управління державним господарством
(ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті проаналізовано творчий шлях та наукову спадщину одного із засновників Петербурзької школи фінансового права – Михайла Андрійовича Балудянського (1769–1847). Мета статті – узагальнення та конкретизація вкладу М.А. Балудянського у розвиток фінансового управління Російської імперії та фінансово-правової науки й освіти. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні теоретичні розробки про природу історичного пізнання, соціальні та особистісні аспекти історії науки і техніки. Виокремлені основні напрями науково-педагогічної, адміністративної та реформаторської діяльності М.А. Балудянського, а також їхнє практичне значення для розвитку фінансово-правової науки і практики управлінської діяльності. Визначено, що як викладач, науковець і практик-фінансист М.А. Балудянський був послідовником одного із засновників фінансової науки, відомого німецького камераліста Й. Зонненфельса. Узагальнення матеріалів про різноманітні напрями діяльності професора М.А. Балудянського, дозволило визначити його значний вклад у розвиток фінансової науки і практики Російської імперії, а також у процес становлення російського фінансового законодавства.
The article analyzes the creative path and scientifi c heritage of one of the founders of the St. Petersburg School of Financial Law – Mykhailo Andriyovych Baludyanskyi (1769–1847). The purpose of the article is the generalization and specifi cation of the contribution of M.A. Baludyanskyi in the development of fi nancial management of the Russian Empire and the fi nancial, legal science and education. The development of fundamental theoretical knowledge about the nature of the historical, social and personal aspects of the history of science and technology served as the methodological basis of the research. The author singled out main directions of scientifi c-pedagogical, administrative and reform efforts of М.А. Baludyanskyi, as well as their practical signifi cance for the development of fi nancial-legal science and management practice. It is determined that as a teacher, a scientist and a practitioner-fi nancier M.A. Baludyanskyi was a follower of one of the founders of fi nancial science, a well-known German representative of Cameralism, Joseph Sonnenfels. The generalization of materials on various fi elds of activity of Professor M.A. Baludyanskyi, made it possible to determine his signifi cant contribution to the development of fi nancial science and practice of the Russian Empire and in the process of the formation of the Russian fi nancial legislation.
Розвиток фінансово-правової науки у Новоросійському університеті (1865–1907 рр.)
(Запорізький національний університет, 2016) Пасічник Н. О.; Pasichnіk N. O.
У статті досліджується процес становлення і розвитку науки фінансового права у Новоросійському університеті (м. Одеса) через призму наукової спадщини перших викладачів фінансового права цього навчального закладу – І. І. Патлаєвського та С. І. Іловайського. Їхні праці сприяли розв‟язанню назрілих завдань фінансової теорії і практики, розвитку власного понятійно-категоріального апарату й методологічного інструментарію та інституціоналізації фінансового права як самостійної сфери наукового пошуку. Наукова діяльність професорів І. І. Патлаєвського та С. І. Іловайського дозволяє їх вважати фундаторами Новоросійської школи фінансового права.
The article examines the formation and development of Financial Law science in Novorossiya University (Odessa) in the light of scientific heritage of its first teachers of Financial Law in this educational establishment – I.I. Patlayevsky and S.I. Ilovaisky. Their work led to the solution of the urgent problems of financial theory and practice and to the development of their own categorical-conceptual apparatus and methodological tools and institutionalization of financial law as an independent sphere of scientific research. The scientific activity of professors I.I. Patlayevsky and S.I. Ilovaisky allows to consider them as the founders of Novorossiya School of finance.
Вплив науково-практичної діяльності Є. Ф. Канкріна на розвиток фінансово-правової думки
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті проаналізовано вплив наукових досліджень і фінансових заходів міністра фінансів Російської імперії Є. Ф. Канкріна (1823–1844 рр.) на розвиток фінансово-правової думки. Фінансово-економічні ідеї, викладені у наукових працях «Про військову економіку під час війни і миру» (1820 р.), «Світове багатство, національне багатство та економіка держави або спроба нового погляду на політичну економію» (1821 р.), склали підґрунтя його комплексної фінансової діяльності, метою якої було зростання добробуту підданих через врівноваження зростаючих державних потреб і фінансових інтересів населення. З’ясовано, що практична реалізація цієї програми відбувалася через оптимізацію доходів і витрат державного бюджету, стимулювання внутрішньої і зовнішньої торгівлі, стабілізацію грошового обігу та інших заходів, що позитивно вплинули на тогочасне національне виробництво. Оцінено вплив науково-практичної спадщини Є. Ф. Канкріна на подальший розвитку фінансово-правової науки як самостійної наукової сфери. Подано критичний аналіз окремих теоретичних ідей і фінансових заходів Є. Ф. Канкріна, що знайшли відображення у наукових працях викладачів фінансово-правових дисциплін університетських центрів Наддніпрянської України.
The article analyzes the influence of the scientific research and financial measures of the Minister of Finance of the Russian Empire Ye. F. Kankrin (1823–1844) on the development of financial and legal thought. The main financial and economic ideas are outlined in the scientific papers «On the military economy during war and peace» (1820), «World wealth, national wealth and the economy of the state or an attempt at a new look at political economy» (1821), «A brief overview of the Russian finances» (1838), «The Essays on Political Economy and Finance» (1845) formed the basis of his financial activity. The purpose of this activity was to increase the well-being of people through balancing the growing state needs and financial interests of the population. The basic ideas of Ye.F. Kankrin on the state budget, tax system, money circulation system and government borrowings are defined. 97 Випуск 54 It was clarified that the practical realization of this program was carried out through optimization of incomes and expenditures of the state budget, stimulation of domestic and foreign trade, stabilization of monetary circulation and other measures that positively influenced national production at that time. It was determined that the reduction of the state budget expenditures was achieved by the expense of reduction of non-targeted expenditures by ministries and head offices and through compensation of payments. And the growth of state budget revenues affected the conduction of the Guild’s reform, protectionist customs policy, as well as the increase in stamp duty, the introduction of excise taxes on tobacco, the restoration of the wholesale alcohol trading system and credit income in the provinces. The basic theoretical views of Ye. F. Kankrin that were the basis for monetary regulation and monetary reform (1839–1843) are characterized. The main result of the monetary reform was the establishment of silver monometallism that corresponded to contemporary world standards of money circulation. The article estimates the influence of scientific and practical heritage Ye. F. Kankrin for the further development of financial and legal science as an independent scientific sphere. It gives the critical analysis of the certain theoretical ideas and financial measures of Ye. F. Kankrin, which were reflected in the scientific works of the teachers of financial and legal disciplines of the university centers of the Dnieper Ukraine.