DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Проблеми використання спеціальних знань під час досудового розслідування кримінальних проваджень в умовах війни (на прикладі Донецької області)
(ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2023) Одерій О. В.; Oderii O. V.
У матеріалах конференції досліджуються проблеми використання спеціальних знань під час досудового розслідування кримінальних проваджень в умовах війни на прикладі Донецької області. Автор аналізує специфіку залучення експертів, організацію та методи застосування їхніх висновків у складних правових і безпекових умовах. Окрема увага приділяється практичним аспектам інтеграції судової експертизи та криміналістики у процес досудового розслідування для підвищення ефективності розкриття злочинів та забезпечення законності процедур.
The conference materials examine the issues of using expert knowledge during the pre-trial investigation of criminal proceedings under wartime conditions, based on the example of the Donetsk region. The author analyzes the specifics of involving experts, the organization, and the methods of applying their conclusions in complex legal and security conditions. Special attention is given to the practical aspects of integrating forensic expertise and criminalistics into the pre-trial investigation process to enhance the effectiveness of crime detection and ensure the legality of procedures.
Виклики податковій системі в умовах війни та напрями її реформування з урахуванням європейських тенденцій
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.
Статтю присвячено аналізу ключових викликів податковій системі України в умовах повномасштабної війни, оцінці їх впливу на фіскальну стабільність та обґрунтуванню напрямів її реформування з урахуванням сучасних європейських тенденцій, кращих міжнародних практик і положень Національної стратегії доходів до 2030 року. Доведено, що воєнні та післявоєнні економічні, соціальні й безпекові шоки суттєво підвищують вимоги до адаптивності, прозорості та стійкості податкової системи, а відтак потребують системних змін у підходах до її формування та реалізації. Аргументовано, що ефективна трансформація податкової системи має поєднувати гармонізацію з європейськими стандартами із врахуванням українських воєнних і післявоєнних реалій, забезпечуючи баланс між фіскальною стійкістю, економічним розвитком та соціальною справедливістю.
Встановлено, що одними з найважливіших напрямів реформ є: гармонізація правил непрямого оподаткування та зменшення втрат від несплати податку на додану вартість та акцизного податку; модернізація корпоративного оподаткування та запобігання виведенню прибутків за кордон шляхом імплементації анти-BEPS-заходів і глобального мінімального податку; удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням соціальної справедливості та адресних пільг; розвиток майнового оподаткування з переходом до ринкових підходів оцінки вартості майна; впровадження інвестиційних стимулів із чіткими строками та критеріями ефективності; застосування механізмів тимчасового оподаткування надприбутків у періоди цінових та енергетичних криз; прискорення цифровізації податкового адміністрування через інтеграцію інформаційних систем, автоматизацію контролю та обмін даними в режимі реального часу.
Запропоновано концептуальну модель реформування податкової системи України, яка поєднує адаптацію до кращих практик ЄС, мінімізацію податкових ризиків і забезпечення стійкості до воєнних та післявоєнних викликів. Обґрунтовано, що реалізація окреслених заходів сприятиме формуванню стабільної, прозорої та ефективної податкової системи, здатної забезпечувати передбачувані бюджетні надходження, підтримувати економічне відновлення, підвищувати конкурентоспроможність економіки, зміцнювати довіру платників податків та інтегрувати Україну в єдиний європейський податковий простір. Одержані результати формують теоретико-методологічну основу для подальших досліджень інструментів податкової політики, механізмів моніторингу їх ефективності та стратегій адаптації української податкової системи до стандартів ЄС.
The article is devoted to analyzing the key challenges facing Ukraine's tax system in the context of fullscale war, assessing their impact on fiscal stability, and justifying directions for its reform, taking into account current European trends, best international practices, and the provisions of the National Revenue Strategy until 2030. It has been proven that wartime and post-war economic, social, and security shocks significantly increase the requirements for adaptability, transparency, and sustainability of tax policy, and therefore require systemic changes in approaches to its formation and implementation. It is argued that the effective transformation of the tax system should combine harmonization with European standards, taking into account Ukrainian wartime and post-war realities, ensuring a balance between fiscal sustainability, economic development, and social justice.
It has been established that some of the most important areas of reform are: harmonization of indirect taxation rules and reduction of losses from non-payment of value added tax and excise tax; modernization of corporate taxation and prevention of profit shifting abroad through the implementation of anti-BEPS measures and a global minimum tax; improving personal income taxation, taking into account social justice and targeted benefits; developing property taxation with a transition to market-based approaches to property valuation; introducing investment incentives with clear deadlines and performance criteria; applying mechanisms for temporary taxation of excess profits during periods of price and energy crises; accelerating the digitization of tax administration through the integration of information systems, automation of control, and real-time data exchange.
A conceptual model for reforming Ukraine's tax system has been proposed, combining adaptation to EU best practices, minimization of tax risks, and ensuring resilience to military and post-war challenges. It is argued that the implementation of the outlined measures will contribute to the formation of a stable, transparent, and effective tax system capable of ensuring predictable budget revenues, supporting economic recovery, increasing the competitiveness of the economy, strengthening taxpayer confidence, and integrating Ukraine into a single European tax space. The results obtained form the theoretical and methodological basis for further research into tax policy instruments, mechanisms for monitoring their effectiveness, and strategies for adapting the Ukrainian tax system to EU standards.
Принципи бюджетного регулювання в рекомендаціях OECD
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімов В. В.; Гапонюк О. І.; Shalimov V. V.; Gaponiuk O. I.
Розглянуто підходи ОЕСD до формування принципів ефективного бюджетного управління та узгодження бюджетної політики з національними цілями розвитку. Проаналізовано рекомендації OECD Recommendation of the Council on Budgetary Governance, які окреслюють роль бюджету як ключового інструмента державної політики, механізму забезпечення прозорості, підзвітності та довіри громадян до уряду. Окреслено десять базових принципів бюджетного управління, що охоплюють вимоги до фіскальної стійкості, стратегічного планування, контролю виконання бюджету, управління ризиками, відкритості бюджетних даних і незалежного аудиту. Підкреслено, що практична імплементація цих принципів має координувати бюджетні процеси на всіх рівнях влади та забезпечувати орієнтацію на результат, ефективність та цінність за витрачені кошти (Value for Money).
Approaches of the OECD to the formulation of the principles of effective budget governance and the alignment of budget policy with national development goals are considered. The OECD Recommendation of the Council on Budgetary Governance is analysed, and the role of the budget as a key instrument of public policy and as a mechanism for ensuring transparency, accountability, and citizens’ trust in government is outlined. Ten basic principles of budget governance are identified, covering requirements related to fiscal sustainability, strategic planning, budget execution control, risk management, openness of budget data, and independent audit. It is emphasised that the practical implementation of these principles should ensure the coordination of budget processes at all levels of government and promote a focus on results, efficiency, and value for money.
Рейтинг України в сфері бюджетних відносин
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімов В. В.; Shalimov V. V.
Проаналізовано позиції України в міжнародному рейтингу Open Budget Survey за трьома ключовими напрямами: прозорість, участь громадськості та нагляд за бюджетним процесом. Встановлено, що повномасштабна війна та призупинення окремих процедур оприлюднення бюджетних документів призвели до суттєвого падіння Індексу прозорості бюджету у 2023 році, тоді як показники участі громадськості та нагляду також зазнали негативної динаміки. Окреслено сильні сторони України, зокрема функціонування системи закупівель Prozorro, публічність казначейських платежів та запуск цифрової екосистеми DREAM. Наголошено на необхідності відновлення повної відкритості бюджетного процесу, розширення громадської участі та посилення парламентського контролю для підвищення рівня відкритості й підзвітності публічних фінансів відповідно до міжнародних стандартів.
Ukraine’s position in the international Open Budget Survey ranking across three key dimensions, namely transparency, public participation, and budget oversight, is analysed. It is established that the full-scale war and the suspension of certain procedures for the publication of budget documents led to a significant decline in the Budget Transparency Index in 2023, while the indicators of public participation and oversight also showed negative dynamics. Ukraine’s strengths, including the functioning of the Prozorro procurement system, the publicity of treasury payments, and the launch of the DREAM digital ecosystem, are outlined. The need to restore the full openness of the budget process, expand public participation, and strengthen parliamentary oversight in order to improve the openness and accountability of public finances in line with international standards is emphasised.
Реалізація принципу фінансового управління в регламентах ЄС та його інтеграція в бюджетну систему України в умовах євроінтеграції
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2025) Шалімов В. В.; Shalimov V. V.
Узагальнено підхід Європейського Союзу до реалізації принципу надійного фінансового управління та продуктивності, що ґрунтується на тріаді базових вимог: економія, ефективність та результативність. Акцент зроблено на необхідності попереднього та ретроспективного оцінювання програм, застосуванні SMART-цілей, використанні системи релевантних показників, прозорому моніторингу та звітуванні перед інституціями ЄС. Окрема увага приділена ролі фінансових звітів, оцінці ризиків, внутрішньому контролю, запобіганню шахрайству й забезпеченню достовірності даних. Показано, що внутрішній контроль повинен відповідати міжнародним практикам, охоплювати всі рівні управління та спиратися на ризик-орієнтований підхід. Наголошено на доцільності адаптації європейського досвіду в Україні, зокрема, виокремлення єдиного принципу «надійного фінансового управління» у Бюджетному кодексі, із його змістовною конкретизацією саме в контексті управління бюджетною системою.
The study generalises the European Union’s approach to the implementation of the principle of sound financial management and performance, which is based on the triad of key requirements: economy, efficiency and effectiveness. Particular attention is paid to the necessity of ex ante and ex post evaluation of programmes, the application of SMART objectives, the use of relevant performance indicators, as well as transparent monitoring and reporting to EU institutions. Special emphasis is placed on the role of financial reporting, risk assessment, internal control, fraud prevention and ensuring data reliability. It is demonstrated that internal control systems should comply with international best practices, cover all levels of management and be based on a risk-oriented approach. The study highlights the expediency of adapting European experience in Ukraine, in particular the introduction of a unified principle of “sound financial management” into the Budget Code with its substantive specification in the context of managing the national budget system.
Підвищення результативності державного фінансового аудиту місцевих бюджетів: Smart-рекомендації та постмоніторинг
(РВЛ ЦНТУ, 2024) Шалімов В. В.; Андрощук І. І.; Shalimov V. V.; Androshchuk I. I.
Проаналізовано стан здійснення державного фінансового аудиту місцевих бюджетів в Україні та окреслено основні проблеми його результативності. Встановлено, що за наявності понад тисячі місцевих бюджетів перевірці підлягає менше 5% із них, що знижує ефективність контролю та управлінських рішень на рівні громад. Обґрунтовано необхідність посилення постаудиторського моніторингу, формування SMART-рекомендацій з урахуванням реальних повноважень органів місцевого самоврядування, а також забезпечення прозорості та публічності етапу реалізації рекомендацій. Акцент зроблено на важливості підвищення якості аудиторських висновків для зростання фінансової спроможності громад і наближення національної практики до стандартів ЄС.
The current state of state financial audit of local budgets in Ukraine is analysed, and the main problems affecting its effectiveness are outlined. It is established that, despite the existence of more than one thousand local budgets, fewer than 5% of them are subject to audit, which reduces the effectiveness of control and managerial decision-making at the community level. The need to strengthen post-audit monitoring, to formulate SMART recommendations with due regard to the actual powers of local self-government bodies, and to ensure transparency and publicity at the stage of implementing recommendations is substantiated. Emphasis is placed on the importance of improving the quality of audit conclusions in order to enhance the financial capacity of communities and bring national practice closer to EU standards.
Організаційні засади забезпечення соціального захисту населення України на регіональному рівні
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2020) Шалімов В. В.; Чорноглазов В. А.; Shalimov V. V.; Chornohlazov V. A.
Розкрито організаційні засади управління системою соціального захисту населення на регіональному рівні в Україні та визначено роль органів виконавчої влади й місцевого самоврядування у реалізації соціальної політики. Проаналізовано існуючу модель функціонування органів соціального захисту, виявлено проблеми дублювання повноважень та недостатньої координації між рівнями управління. Охарактеризовано підходи до вдосконалення системи соціального захисту, зокрема через посилення децентралізації, забезпечення адресності соціальної допомоги, розвиток інформаційного забезпечення та наближення соціальних послуг до населення. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правового регулювання та чіткого розмежування компетенцій між державними й місцевими органами влади з метою підвищення ефективності соціального захисту населення.
The organisational foundations of managing the social protection system at the regional level in Ukraine are revealed, and the role of executive authorities and local self-government bodies in the implementation of social policy is defined. The existing model of functioning of social protection authorities is analysed, and problems of duplication of powers and insufficient coordination between different levels of governance are identified. Approaches to improving the social protection system are characterised, including strengthening decentralisation, ensuring the targeting of social assistance, developing information support, and bringing social services closer to the population. The necessity of improving the regulatory framework and clearly delineating competences between state and local authorities in order to enhance the effectiveness of social protection of the population is substantiated.
Еволюція пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні
(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2019) Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.
Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні. Ґрунтуючись на основних положеннях нормативно-правових актів, якими регламентується провадження інноваційної діяльності та її оподаткування, визначено основні етапи встановлення, зміни та відміни низки податкових пільг, які, відповідно, характеризують особливості формування державної політики підтримки інноваційної діяльності. З’ясовано, що пільгове оподаткування інноваційної діяльності в Україні розвивалося у напрямі: спрощення системи оподаткування; зниження податкового навантаження (здебільшого за рахунок звільнення від сплати ввізного мита, частини податку на прибуток, ПДВ, земельного податку, зниження ставки податку на прибуток); стимулювання оновлення та переоснащення матеріально-технічної бази суб’єктів господарювання, які відносились до певних сфер та видів економічної діяльності; подальшого скорочення переліку та видів податкових пільг через встановлення чіткого переліку видів та сфер підприємницької діяльності й товарів їх власного виробництва а також окремих операцій, на які розповсюджувалися податкові пільги. Запропоновано підходи щодо удосконалення податкового законодавства в частині перегляду основних положень, що стосуються надання податкових пільг суб’єктам інноваційної діяльності, у тому числі в розрізі податків, які мають потенціал стимулюючого впливу на активізацію процесів утворення та функціонування інноваційно-активних підприємств та розвитку національної інноваційної екосистеми.
The article is devoted to the study of trends in the development of preferential taxation of innovation activity in Ukraine. Based on the key provisions of regulatory and legal acts governing innovation activity and its taxation, the main stages in the introduction, modification, and abolition of a number of tax incentives are identified, which, accordingly, characterise the specific features of the formation of the state policy for supporting innovation activity. It is established that preferential taxation of innovation activity in Ukraine developed in the following directions: simplification of the taxation system; reduction of the tax burden, mainly through exemption from import duty, partial exemption from corporate income tax, value added tax, and land tax, as well as through reduced corporate income tax rates; stimulation of the renewal and modernisation of the material and technical base of business entities operating in certain sectors and types of economic activity; and further reduction in the list and types of tax incentives by establishing a clear list of business activities, sectors, goods of own production, and individual transactions to which tax incentives applied. Approaches to improving tax legislation are proposed with regard to revising the key provisions related to granting tax incentives to entities engaged in innovation activity, including in terms of those taxes that have the potential to stimulate the intensification of the formation and functioning of innovation-active enterprises and the development of the national innovation ecosystem.
Ідентифікація проблем та напрямів поліпшення формування трудового потенціалу регіону як чинника забезпечення ефективного інноваційного розвитку
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.
Проаналізовано трудовий потенціал регіону, тенденції його формування як основного чинника забезпечення інноваційного розвитку регіону. Ідентифіковано основні проблеми в сфері формування трудового потенціалу регіону, які полягають у суттєвому зменшенні трудового потенціалу в цілому, масовому відтоку молодих фахівців з метою працевлаштування за межі регіону, порівняно нижчій частці зайнятих з вищою освітою, зменшенні економічно неактивного населення старше працездатного віку, зростанні частки осіб працездатного віку в загальній кількості економічно неактивного населення. Здійснено прогнозування чисельності трудових ресурсів Кіровоградської області на період до 2042 року за такими показниками, як чисельність економічно активного населення, зайнятого населення, безробітного населення, економічно неактивного населення за трьома сценаріями – оптимістичним, середнім (найбільш імовірним) та песимістичним. Розроблено пропозиції щодо зменшення загроз в сфері формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку.
The labour potential of the region and the trends in its formation as a key factor in ensuring the innovative development of the region are analysed. The main problems in the formation of regional labour potential are identified, including a significant overall reduction in labour potential, the large-scale outflow of young specialists seeking employment outside the region, a relatively lower share of employed persons with higher education, a decrease in the economically inactive population above working age, and an increase in the share of working-age persons in the total number of the economically inactive population. A forecast of labour resources in Kirovohrad Oblast up to 2042 is carried out using such indicators as the economically active population, employed population, unemployed population, and economically inactive population under three scenarios: optimistic, medium (the most probable), and pessimistic. Proposals aimed at reducing threats in the field of labour potential formation in the context of ensuring regional innovative development are developed.
Сучасний стан та тенденції формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку
(Чернівецький торговельно-економічний інститут, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.
Метою дослідження є аналіз трудового потенціалу регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденцій щодо його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що вирішення проблем зайнятості та безробіття на рівні регіону є однією з найважливіших передумов його стійкого розвитку, особливо в умовах активізації інноваційної складової. Проаналізовано трудовий потенціал регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденції його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення інноваційного розвитку регіону. Конкретизовані такі загрози для подальшого інноваційного розвитку регіону: значна частка економічно неактивного, безробітного та неформально зайнятого населення, значний відтік молоді, як найбільш схильної до інноваційної діяльності категорії населення, за рахунок внутрішньої та зовнішньої міграцій. Обґрунтовано необхідність розробки стратегії регіонального інноваційного розвитку, важелів та механізмів його менеджменту з акцентом на збереження й розвиток трудових ресурсів.
The purpose of the study is to analyse the labour potential of the region, using Kirovohrad Oblast as an example, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of ensuring regional innovative development. It is substantiated that solving employment and unemployment problems at the regional level is one of the most important prerequisites for sustainable development, especially under conditions of strengthening the innovation component. The labour potential of the region, exemplified by Kirovohrad Oblast, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of regional innovative development are analysed. The following threats to further regional innovative development are specified: a significant share of economically inactive, unemployed, and informally employed population; and a considerable outflow of young people, as the category most inclined to innovative activity, due to internal and external migration. The need to develop a strategy for regional innovative development, as well as management instruments and mechanisms focused on the preservation and development of labour resources, is substantiated.