DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації
(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі.
The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.
Гуманістичні обрії європейського простору у контексті проблем соціалізації особистості сучасного соціокультурного простору України
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Сидорова А. О.; Aksenova V. I.; Sidorova A. O.
Вітчизняні філософи, які відмовляються від стереотипів механічного монізму, критично сприймають постмодерні та інші наукові спроби релятивізації у парадигмальних спробах пошуку істини, зокрема її абсолютизації, а також провокування «науково-революційного хаосу» (Т. Кун) та «методологічного анархізму». Висвітлюючи емпірично вітчизняний досвід, потрібно знайти власний шлях до універсальної моделі визначення гуманістичних обріїв європейського простору у філософсько-правовому контексті, наприклад, продовжуючи синтез ідеї ноосфери буття академіка В.І. Вернандського та втілення філософсько-освітніх сенсів демократичного патріотизму у дусі екологічного імперативу.
Domestic philosophers who reject the stereotypes of mechanical monism are critical of postmodern and other scientific attempts at relativization in paradigmatic attempts to search for truth, in particular its absolutization, as well as provoking “scientific-revolutionary chaos” (T. Kuhn) and “methodological anarchism”. Empirically highlighting domestic experience, it is necessary to find our own way to a universal model for defining the humanistic horizons of the European space in a philosophical and legal context, for example, continuing the synthesis of the idea of the noosphere of being of Academician V.I. Vernandsky and the embodiment of the philosophical and educational meanings of democratic patriotism in the spirit of the ecological imperative.
Громадянська культура як феномен пробудження нації
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2016) Кадомець А. О.; Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Kadomets A. O.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Громадянська культура – засіб проти перманентного українського стресу поневоленого життя.
Civic culture is a deep awareness of one's belonging to a certain state, a sense of civic dignity, responsibility and duty, the ability to resolutely defend social and state goals in difficult situations. Civic culture is a remedy against the permanent Ukrainian stress of enslaved life.
Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття
(Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи …
To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...
А. Макаренко і З. Фрейд: спроба герменістичного аналізу віртуальної взаємодії видатних європейських гуманістів
(Грані, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Стаття присвячена аналізу проблем постнекласичної метафізикі вивчення українського досвіду просвітників інформаційної доби (В. Вернадському, А. Макаренко), реконструює дух історії політичної думки, охоплюючі метафізику, політичну логістику нації, а також футурологію та відроджуючі архетипи романтично-просвітницького ходу. Надбання духовних лідерів автрка розкриває у термінах футурології, яка визначає процесуальну логіку освітнього простору як чудовий контекст філософії історії, що в даному випадку є найкращим способом розуміння “субстанціального”- трансцендентної глибини проникнення української реформаторської професійної культури А. Макаренка , представника духовної та освітянської еліти у характері та структурі підготовки патріотично налаштованих людей - інтелектуальної глибини мрій та Надії українського суспільства, “козакофільско-кордоцентричний персонал” як основу національного буття, що охоплює духом динаміку життя.
З. Фрейд досліджував європейську сміхову культуру і також запропонував для аналізу образ «доброго лицаря» Дон Кіхота Ламанчського, оскільки доблесний лицар не є комічним героєм, його жартівлива веселість виникає, на думку психоаналітика, внаслідок стримування якогось емоційного збудження.
The article is devoted to the analysis of the problems of post-nonclassical metaphysics and the study of the Ukrainian experience of educators of the information age (V. Vernadsky, A. Makarenko), reconstructs the spirit of the history of political thought, covering metaphysics, political logistics of the nation, as well as futurology and reviving archetypes of the romantic-enlightenment movement. The acquisition of spiritual leaders by the author reveals in terms of futurology, which defines the procedural logic of the educational space as a wonderful context for the philosophy of history, which in this case is the best way to understand the “substantial” - transcendental depth of penetration of the Ukrainian reformist professional culture of A. Makarenko, a representative of the spiritual and educational elite in the character and structure of the training of patriotically minded people - the intellectual depth of dreams and Hope of Ukrainian society, “Cossack-cordocentric personnel” as the basis of national existence, covering the dynamics of life with the spirit.
Z. Freud studied European laughter culture and also proposed for analysis the image of the "good knight" Don Quixote of La Mancha, since the valiant knight is not a comic hero, his humorous gaiety arises, according to the psychoanalyst, as a result of the restraint of some emotional arousal.
Патріотизм–феномен парадигми комунікативного суспільства
(Національний університет «Одеська юридична академія», 2016) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Глобалізація комунікативного суспільства обумовлює дух патріотизму як складного соціокультурного контексту, що відображає цілісні характеристики освіти інформаційно- го суспільства, яка перетворює парадигму філософії на засадах тісної взаємодії зв’язків між суспільствами – різновиду етносоціального й планетарного соціуму. Постнеокласичний аналіз викликає необхідність систематизації методологічних основ, принципів, критеріїв, підходів і дискурсів міжкультурної комунікації, розроблених вітчизняними й зарубіжними дослідниками.
The phenomenon of global communication society makes an analysis of the spirit of patriotism as a complex social and cultural context that reflects a coherent set of relations: education characterize the Information Society, which transforms the paradigm of philosophy on the basis of communication because of the close interaction and binding ties between societies – Eth- no-Social and the kind of global society. Presented postneon- classical analysis, due to the need to systematize theoretical and methodological foundations, principles, criteria, approaches and intercultural communication discourse developed by domestic and foreign researchers.
Міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури: теоретико-методологічний контекст
(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Дається аналіз міжкультурної комунікації як системоутворюючого фактора сучасної інформаційної культури; розкривається сутність міжкультурної комунікації, яка виступає одним з базових механізмів соціокультурного процесу, в якому соціальність набуває характеру дискурсивної різноманітності; визначається типологія процесів міжкультурної комунікації і відмічається, що міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасного соціуму базується на інформаційній культурі, яка розглядається як універсальна цивілізаційна реальність; обгрунтовується, що на основі діалогічності і полілогічності як консенсусної взаємодії суб’єктів комунікації реалізується здатність системи до «самовідтворення» (автопоезису) в умовах глобального комунікативно-інформаційного суспільства.
In the article is given the analysis of intercultural systemforming factor of modern informative culture, is explicated the essence of intercultural communication which is one of the pasic mechanism of social cultural process, the sociolodility is acquired the features of discourse variety, is the termined the typology of processes of intercultural communication is marked that the intercultural communication as a systemforming factor of modern society is based on informative culture which is investigated as universal civilizing reality is grounded on the pasis of dialogue and polilogicality as consensus communications of subjects; here is realized the capacity of system for self – reproduction (autopoesis) in the conditions of global communicative informative society.
Міжкультурна комунікація як фактор формування глобального інформаційно-комунікативного простору
(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання.
The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.
Міжкультурна комунікація як атрибут соціокультурної життєдіяльності суспільства
(Запорізька державна інженерна академія, 2011) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз проблем міжкультурної комунікації в умовах культурної глобалізації, що породжує нові проблеми адаптації культурної в умовах глобалізації і являє собою процес культурного пристосування особистості до умов конкретного культурного середовища, викликаного ментальними особливостями своєї країни.
The paper analyzes the problems of intercultural communication in terms of cultural globalization is posing new challenges to adapt to the cultural context of globalization and which is the process of cultural adaptation to the conditions of a particular individual cultural environmentcaused by the mental characteristics of their country.
Міжкультурна комунікація в умовах сучасного діалогу культур
(Класичний приватний університет, 2011) Аксьонова В. І.; Aksenova V. І.
У статті подано аналіз розвитку міжкультурної комунікації як діалогу культур і цивілізацій, культурного обміну між народами, що сприяє більшому взаєморозумінню на різних рівнях – від контактів між окремими культурами до глобальних культурних систем; проаналізовано теоретико-методологічну базу дослідження міжкультурної комунікації, її прагматичні аспекти, які сприяють виявленню картини світу народів, його способу життя, кращому взаєморозумінню і розширенню поля міжкультурної взаємодії.
The article analyzes the development of intercultural communication as a dialogue between cultures and civilizations, cultural exchange between nations, which contributes to greater understanding on different levels – from contacts between individual cultures to the global cultural systems, analyze the theoretical and methodological foundation of intercultural communication and its pragmatic aspects, which help to identify pictures of the world peoples, its way of life, a better mutual understanding and expanding the field of intercultural interaction.