DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Вплив штучного інтелекту на професійну підготовку здобувачів вищої освіти
(Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024) Воєвода К. В.; Voievoda K. V.
Розвиток освітніх технологій на основі штучного інтелекту значно полегшує професійну підготовку здобувачів, покращуючи ефективність навчального процесу через персоналізовані системи, віртуальних помічників та автоматизоване оцінювання. Використання таких інноваційних платформ, як ChatGPT і SMART Learning Suite, сприяє глибшому аналізу та візуалізації матеріалу, проте викликає проблеми академічної недоброчесності через відсутність посилань на джерела. У відповідь розробляються спеціальні інструменти для розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом.
The development of educational technologies based on artificial intelligence greatly facilitates the professional training of applicants, improving the efficiency of the educational process through personalized systems, virtual assistants and automated assessment. The use of such innovative platforms as ChatGPT and SMART Learning Suite contributes to deeper analysis and visualization of the material, but raises problems of academic dishonesty due to the lack of references to sources. In response, special tools are being developed to recognize texts created by artificial intelligence.
Професійне становлення майбутніх фахівців з авіаційної безпеки
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2016) Стасевич К. В.; Stasevuch K. V.
У статті розглядається одне з важливих питань сучасної професійної освіти – професійне становлення майбутнього фахівця. Досліджено та проаналізовано думки науковців щодо поняття професійного становлення. На основі аналізу наукових джерел запропоновано своє бачення щодо професійного становлення та підготовки фахівців з авіаційної безпеки.
The article considers one of the important issues of modern professional education - the professional development of a future specialist. The opinions of scientists on the concept of professional development are studied and analyzed. Based on the analysis of scientific sources, the author proposes his vision of professional development and training of aviation security specialists.
Актуальні проблеми теорії та практики професійної підготовки фахівців з авіаційної безпеки
(Класичний приватний університет, 2016) Стасевич К. В.; Stasevuch K. V.
У статті розглядаються актуальні проблеми професійної підготовки фахівців з авіаційної безпеки, зокрема недоліки існуючої системи навчання. Підкреслюється, що сучасне суспільство висуває високі вимоги до молодих спеціалістів, а ефективність їх підготовки залежить від оновлення змісту, технологій та методів навчання. Важливим є подолання проблем психологічної готовності та застосування знань, оскільки від їх професійних дій залежить безпека інших людей.
The article examines key challenges in the professional training of aviation security experts, highlighting shortcomings in the current vocational education system. It emphasizes that modern society demands highly skilled specialists, requiring continuous updates in teaching content, methods, and technologies. The importance of overcoming psychological readiness issues and practical application of knowledge is stressed, as the safety of others often depends on their professional performance.
Застосування імерсивних технологій у сучасному освітньому процесі здобувачів
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024) Воєвода К. В.; Voievoda K. V.
Сучасний розвиток інформаційно-комунікативних технологій та глобальна діджиталізація надають нові можливості розвитку в різних сферах діяльності людини, зокрема й в освітньому процесі здобувачів. Інноваційні 167 цифрові застосунки наповнюють та трансформують традиційні підходи й технології підготовки суб’єктів навчання в закладах вищої освіти. Зокрема, розглянуто основні види імерсивних технологій та шляхи їх застосування в освітньому процесі. Окреслено переваги та недоліки імплементації сучасних технологій віртуальної та доповненої реальності в освітній простір закладів вищої освіти.
The modern development of information and communication technologies and global digitalization provide new opportunities for development in various spheres of human activity, including the educational process. Innovative digital applications complement and transform traditional approaches and technologies for training subjects in higher education institutions. Considered the main types of immersive technologies and ways of their application in the educational process. Outlined the advantages and disadvantages of implementing modern technologies of virtual and augmented reality in the educational space of higher education institutions.
Тайм-менеджмент, як дієвий інструмент підготовки здобувачів закладів вищої освіти
(Національний авіаційний університет, 2024) Воєвода К. В.; Voievoda K. V.
Роль тайм-менеджменту в закладах вищої освіти, де ефективне планування часу та раціональне використання ресурсів сприяють формуванню конкурентоспроможних фахівців. Автори підкреслюють важливість урахування індивідуальних особливостей здобувачів та використання цифрових інструментів для підвищення продуктивності й запобігання вигоранню. Поєднання традиційних методів організації діяльності з інноваційними технологіями забезпечує результативність освітнього процесу.
The text highlights the importance of time management in higher education, emphasizing that effective planning and rational use of resources help develop competitive professionals. It stresses the need to consider students’ individual characteristics and to integrate digital tools to enhance productivity and prevent burnout. Combining traditional organizational methods with modern technologies ensures a more efficient and successful educational process.
Інноваційні технології на основі штучного інтелекту, як інструмент модернізації освітнього процесу в закладах вищої освіти
(Національний центр «Мала академія наук України», 2025) Воєвода К. В.; Voievoda K. V.
Штучний інтелект та інші інноваційні цифрові технології швидко інтегруються в освітній процес закладів вищої освіти, забезпечуючи нові формати навчання, аналізу інформації та автоматизації. Попри значний потенціал і користь для всіх учасників освітнього середовища, їхнє застосування супроводжується ризиками, пов’язаними з конфіденційністю, академічною доброчесністю та технічними обмеженнями. Ефективне поєднання таких технологій із традиційними методами навчання сприятиме кращим результатам і раціональному використанню часу викладачів.
Artificial intelligence and other innovative digital technologies are rapidly integrating into higher education, offering new possibilities for learning, information analysis, and automation. While these tools provide significant benefits, their use also raises concerns related to confidentiality, academic integrity, data reliability, and resource limitations. Effective and balanced integration of SMART technologies with traditional teaching methods can enhance student outcomes and optimize educators’ time.
Організація муніципальної влади в сучасній Україні: конституційно-правові та прикладні питання
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Бабій Ю. Ю.; Babiy Yu. Yu.
Дисертація виконана на актуальну тему та присвячена комплексному дослідженню конституційно-правових та прикладних питань організації муніципальної влади в сучасній Україні як цілісного процесу. Акцентується увага на тому, що організація муніципальної влади в сучасний період відбувається в контексті незворотності європейського курсу України, здатності реалізовувати муніципальний інтерес сформований колективними (спільними) потребами населення громад.
The dissertation is addressed to a highly topical subject and is devoted to a comprehensive study of constitutional-legal and practical issues of the organization of municipal governance in contemporary Ukraine as an integrated process. Particular attention is paid to the fact that the organization of municipal governance in the current period takes place in the context of the irreversibility of Ukraine’s European course and the ability to realise municipal interests formed by the collective (common) needs of the community population.
Соціальні стандарти та соціальні гарантії як об'єкти правового забезпечення: теоретико-правові аспекти
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Наливайко І. О.; Nalyvaiko I. O.
Дисертація є однією із перших у вітчизняній науці, в якій здійснено комплексне теоретико-правове обґрунтування соціальних стандартів та соціальних гарантій як об'єктів правового забезпечення в умовах воєнного стану та євроінтеграції, розкрито сучасні проблеми та запропоновані науково обґрунтовані рекомендації щодо їх подолання, а також надані рекомендації, щодо підвищення якості та ефективності соціального забезпечення населення.
The dissertation is among the first in domestic scholarship to provide a comprehensive theoretical and legal justification of social standards and social guarantees as objects of legal regulation under conditions of martial law and European integration. It identifies contemporary challenges and advances scientifically grounded recommendations for addressing them, as well as recommendations for improving the quality and effectiveness of social provision for the population.
Аграрне питання у науковій спадщині П. П. Мігуліна
(Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
Незавершеність селянської реформи 1861 р. актуалізувала аграрне питання на межі ХІХ–ХХ ст. Професор Харківського університету П. П. Мігулін (1870–1948) детально проаналізував недоліки реформи та розробив комплексну, багатофакторну програму реорганізації агарної сфери Російської імперії, котра охоплювала фінансово-економічні, політико-правові та соціальні аспекти розв’язання агарного питання.
The incompleteness of the peasant reform of the 1861 actualized the agrarian question on the verge of the nineteenth and twentieth centuries. A Professor of the Kharkiv University P.P. Migulin (1870- 1948) was a respected expert on the agrarian question, the author of many papers and projects on the subject and had an experience of practical, political and legal activities in this field. He considered agriculture as a priority branch of the Russian Empire and therefore paid considerable attention to its agrarian question in his research and political activities. The author’s analysis of the agrarian question was multicomponent and covered the financial, economic, political, legal and social aspects of the agrarian policy of the Russian Empire. The approaches and recommendations for reforming the agrarian sphere suggested by P.P. Migulin are still relevant and can be used at the present stage of reforming property relations in the agrarian sector. Purpose. The purpose of the article is to analyze the scientific and journalistic developments of P.P. Migulin during the pre-October period, dedicated to the agrarian question of the Russian empire in the late nineteenth and early twentieth centuries and to determinate the author’s approaches of solving the agrarian problem. Methods. In order to achieve a certain goal, in addition to the methods specific to the study of socioeconomic history, special methods have been used, which are common in historical and economic research – the organizational approach and process analysis of the economy of the Russian Empire. Results. While approving the peasant reform of 1861, P.P. Migulin defines the following main disadvantages of its implementation: undeveloped hereditary law in the new conditions of management; the size of land plots is not sufficient for sowing agriculture; excessive interest rate on redemption transactions; high land rents and so on. Also, the scientist paid a certain attention to the following problems in agriculture of the post-reform period: a) the domination of an extensive type of agriculture and the insignificant spread of rural crafts; b) high growth of the rural population in the Russian Empire, that led to the grinding of the land due to the undeveloped hereditary law in the new economic conditions; c) analysis of the agricultural community from the economic and legal point of view; d) significant tax pressure on the peasants. Conclusion. The agrarian issues are analyzed in more than 40 publications by the researcher. Processing and synthesising of scientific and journalistic works of P.P. Migulin allowed us to systematize the main activities of the agrarian program and conclude that it was complex and multifactorial. This program covered a variety of socio-economic and legal measures, namely: land law and inheritance law regulation; the preservation of private ownership of land; the revision of all available land in the empire suitable for agriculture and increasing the area of cultivated land; the stimulation of individualfamily land tenure in agriculture in order to increase the efficiency of its functioning; introduction of compulsory crop insurance from crop failure; intensification of agricultural activity through improvement of farming conditions (reclamation, irrigation and drainage of territories); the reform of peasant and noble banks and the establishment of a central agricultural farm bank to provide long-term and short-term loans to landowners; the creation of the favorable conditions for the export of agricultural products; the organization of the resettlement of peasants to the less populated areas. The implementation of the above measures is based on a scientifically sound financial policy of the state.
Грошова реформа Є. Ф.Канкріна (1839–1843 рр.) в історико-критичному огляді П. П. Мігуліна
(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2019) Пасічник Н. О.; Pasichnyk N. O.
У статті висвітлюються передумови, механізми реалізації, переваги, недоліки та наслідки грошової реформи 1839–1943 рр., проаналізовані в наукових працях професора фінансового права Харківського та Петербурзького університетів Петра Мігуліна. Інтерес до цієї теми зумовлений необхідністю вивчення та узагальнення наукової спадщини професора Мігуліна, тривале “забуття” якого було пов’язане з його міграцією після подій 1917 року. Професор Мігулін опрацьовує значний обсяг фактичного й цифрового матеріалу з проблем грошово-кредитного обігу першої половини ХІХ ст. у Російській імперії та вищезазначеної грошової реформи, помітну увагу приділяє аналізу успішності чи неуспішності окремих монетарних заходів, полемізує з дослідниками цих явищ з окремих теоретичних та прикладних питань. П. Мігулін переконаний в тому, що грошова реформа проводилася всупереч переконанням Є.Ф. Канкріна, який був прихильником паліативних заходів. Основними передумовами грошової реформи П. Мігулін вважає: розширення внутрішнього й зовнішнього ринків, що призвело до зростання обсягів надходжень золота й срібла за рахунок збільшення масштабів зовнішньої торгівлі й, відповідно, формування позитивного сальдо платіжного балансу; зростання доходів казни; скорочення емісії асигнацій через розвиток зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел фінансування державного бюджету. Професор Мігулін у хронологічному порядку з використанням значної кількості даних про грошово-кредитні заходи характеризує етапи грошової реформи. На підготовчому етапі формувався запас срібла, дозволялися сплати до казни срібною монетою замість асигнацій, потім вводився срібний рубль як основа грошової системи, вводилися державні кредитні білети й на заключному етапі вилучалися з грошового обігу незабезпечені асигнації. Обмін асигнацій здійснювався до 1851 р., а депозитних білетів – до 1853 р. Стійкість грошової реформи, на думку П. Мігуліна, забезпечувалася активним платіжним балансом країни. Основними організаційними перевагами проведеної грошової реформи, на думку П.П. Мігуліна, були послідовність, обережність, дешевизна її проведення та відсутність незадоволення з боку населення. Основним результатом цієї реформи автор обґрунтовано вважає встановлення стійкого обігу металевих грошей. Грошова реформа стабілізувала грошовий обіг, призвела до підвищення курсу рубля на світовому ринку та сприяла виходу з кризи банківської системи імперії. Перспективами подальших досліджень щодо аналізу наукової спадщини П.П. Мігуліна з грошово-кредитної проблематики можуть виступати конверсійні операції 1893–1901 рр., особливості іпотечного кредиту й залізничних позик ХІХ – початку ХХ ст. та ін. малодосліджені аспекти імперського грошового обігу.
The article continues the series of publications on problems and measures for reforming the monetary circulation of the Russian Empire. The article highlights the preconditions, mechanisms of realization, advantages, disadvantages and consequences of the monetary reform of 1839–1943, analyzed in the scientific works of Petr Migulin, the professor of Financial law of the Kharkiv and St. Petersburg universities. Interest to this subject is due to the need to work out the scientific heritage of Professor Migulin, whose long «oblivion» was associated with his migration after the events of 1917. A significant number of scientific papers of P. Migulin can serve as a source of research on the economic history of the imperial period, from the history of financial and economic science and education, as they contain unique statistical material on monetary issues. To achieve this particular goal, special methods are used for the study of socio-economic history: narrative, comparative-historical, historicalbiographical, statistical, as well as the methods common to historical and economic studies – organizational approach and process analysis. Thoroughly this monetary reform is characterized by a fundamental three-volume study of P.P. Migulin «The Russian State Credit» (Kharkiv, 1899–1906). In this work a separate chapter entitled «The Age of Earl E.F. Kankrin», dedicated to the measures of budgetary regulation, customs policy, monetary regulation and public debt of the Russian Empire during E.F. Kankrin’s tenure as Minister of Finance. Professor Migulin studies a large amount of factual and digital material on money and credit circulation and monetary reform, pays considerable attention to the analysis of the success or failure of individual events, and argues with researchers of these phenomena on selected theoretical and applied questions. The analysis of certain financial measures was carried out by professor Migulin without taking into account the contemporary socio-economic conditions. P. Migulin explains the considerable interest in the monetary reform of 1839–1843 by the need to generalize the historical experience in order to increase the effectiveness of monetary reform S. Witte (1895–1897), that took place during the period of writing the first volume of the author’s study of Russian state credit. P. Migulin considers that the monetary reform was carried out in spite of the conviction of E.F. Kankrin, who was a supporter of palliative measures. P. Migulin believes that the main preconditions for monetary reform are: the expansion of domestic and foreign markets, which led to an increase in the volume of revenues of gold and silver by increasing the volume of foreign trade and, consequently, the formation of a positive balance of payments balance; treasury revenue growth; reduction of issuance of notes through the development of external and internal lending sources of state budget financing. The need for monetary reform was conditioned by the excessive number of signatures and the circulation of parallel currency (gold, silver, platinum and copper coins that were simultaneously in circulation). Reductions in the number of notes in cash flow happened in stages. At the preparatory stage, the stock of silver was formed, it was allowed to pay to the treasury a silver coin instead of the notes, then the silver ruble was introduced as the basis of the monetary system, government credit bills were introduced and, at the final stage, withdrawn from the circulation of unsecured notes. Exchange of notes was carried out until 1851, and deposit tickets – until 1853. The stability of monetary reform, according to P. Migulin was ensured by the active balance of payments of the country. According to P. Migulin the main organizational benefits of the monetary reform were consistency, caution, cheapness of its conduct and lack of dissatisfaction from the population. The main result of this reform is reasonably considered the establishment of a steady circulation of metal money. Monetary reform stabilized the money circulation, led to an increase in the ruble exchange rate on the world market and contributed to the end of the crisis of the banking system of the empire. The prospects for further research on the analysis of the scientific heritage P. Migulin on monetary issues may be the conversion operations of 1893-1901, especially the mortgage and railway loans of the XIX – early XX centuries and other less researched aspects of imperial money circulation.