DSUIAIR

Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

Нові надходження

Документ
Запобігання кримінальним правопорушенням у сучасній кримінології: теорія та практика
(Дакор, 2024) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Nazymko Ye. S.; Ponomarоva T. I.
Монографію присвячено дослідженню особливостей запобігання кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану, зокрема в контексті регулярних та системних змін кримінального законодавства. Обґрунтовується виключна роль та центральне місце кримінально-правових заходів у системі кримінологічної протидії злочинності. У роботі порушується питання щодо доцільності зміни традиційної моделі кримінологічного запобігання кримінальним правопорушенням. Доводиться, що будь-які заходи протидії злочинності є політично зумовленими та знаходяться у правовій площині, здебільшого відтворюються крізь призму кримінально-правових приписів, що відображає зміст кримінології як юридичної науки взагалі та науки кримінально-правового циклу зокрема. Розрахована на представників сектору безпеки та оборони, науковців, представників громадських організацій, здобувачів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться проблемами кримінального права та кримінології. The monograph is devoted to the study of the features of preventing criminal offenses under martial law, in particular in the context of regular and systemic changes in criminal legislation. The exclusive role and central place of criminal law measures in the system of criminological counteraction to crime is substantiated. The paper raises the question of the feasibility of changing the traditional model of criminological prevention of criminal offenses. It is proved that any measures to combat crime are politically motivated and are in the legal plane, mostly reproduced through the prism of criminal law regulations, which reflects the content of criminology as a legal science in general and the science of the criminal law cycle in particular. Designed for representatives of the security and defense sector, scientists, representatives of public organizations, higher education students, as well as everyone interested in criminal law and criminology.
Документ
Особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану
(Гельветика, 2024) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.
В статті розглядаються особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану. Зазначається, що наразі в судовій практиці виникає низка проблемних питань, пов’язаних із особливостями застосування запобіжних заходів до окремих категорій кримінальних правопорушників, а також визначенням відповідності Конституції України положень, які зазнали змін після 2022 року. Вказується, що у кримінальному законодавстві унеможливлено застосування звільнення від покарання з випробуванням лише до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України. Отже, поза увагою залишились ті, що вчинили діяння, передбачені ст. 402 КК України (непокора) та ст. 404 КК України (опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків). Підсумовується, що наразі такий запобіжний захід, як тримання під вартою не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться європейською та міжнародною правовою спільнотою до порядку його застосування. The article examines the features of the application of a preventive measure in the form of detention under martial law. It is noted that currently in judicial practice there are a number of problematic issues related to the features of the application of preventive measures to certain categories of criminal offenders, as well as determining the compliance of provisions that have undergone changes after 2022 with the Constitution of Ukraine. For the most part, the above applies to such a preventive measure as detention. It is indicated that the criminal legislation makes it impossible to apply exemption from punishment with probation only to persons who have committed criminal offenses provided for in Articles 403, 405, 407, 408, 429 of the Criminal Code of Ukraine. It is summarized that currently such a preventive measure as detention does not fully meet the requirements set by the European and international legal community for the procedure for its application.
Документ
Обмежувальні заходи та обмежувальні приписи у системі спеціальних заходів індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
У статті розглядаються проблеми застосування до осіб, які вчинили домашнє насильство, обмеж увальних заходів та обмежувальних приписів та кримінальної відповідальності за їх невиконання. Вказу ється, що відсутність більш широкого переліку видів покарань, які можуть бути застосовані до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, а також наявність окремих осо бливостей для їх призначення утворюють додаткові підстави для застосування до кривдників або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від покарання (як правило, з випробуванням). Підсумовується, що наразі обмежувальні заходи та обмежувальні приписи як захід індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству не у повній мірі виконують функцію, передбачену у Стамбульській конвенції. The article examines the problems of applying restrictive measures and restrictive orders to persons who have committed domestic violence and criminal liability for their failure to comply. It is indicated that the absence of a wider list of types of punishments that can be applied to persons who have committed a criminal offense provided for in Art. 390-1 of the Criminal Code of Ukraine, as well as the presence of certain features for their imposition create additional grounds for applying to offenders either a milder punishment than provided for by law, or exemption from punishment (as a rule, with probation). It is concluded that currently restrictive measures and restrictive orders as a measure of individual preventive prevention of domestic violence do not fully fulfill the function provided for in the Istanbul Convention.
Документ
Пробаційний нагляд як вид покарання у кримінальному праві України
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Петренко В. О.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.; Petrenko V. O.
У статті розглядається пробаційний нагляд як відносно новий вид покарання. Відзначається, що у більшості європейських країн пенітенціарний нагляд є спеціальним виправним та виховним заходом, який застосовується до осіб, яких було звільнено від покарання із випробуванням. Доводиться, що станом на травень 2025 року значення такої законодавчої новели для розвитку кримінально-правової політики важко оцінити однозначно, причиною чого є непідтверджена ефективність пробаційного нагляду як виду покарання та низка наукових дискусій щодо правової природи та можливості відносити пробаційний нагляд до системи покарань. Відмічається, що наразі пенітенціарний нагляд передбачений як вид покарання у санкціях близько 170 кримінально-правових норм, в яких встановлено кримінальну відповідальність як за кримінальні проступки, так і за нетяжкі та середньої тяжкості злочини. Підсумовується, що абсолютно аргументованою є думка вчених щодо доцільності віднесення такого заходу до спеціальних наглядових та соціально-виправних заходів взаємодії із особами, яких було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, це також може стати одним зі способів удосконалення обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. The article considers probation supervision as a relatively new type of punishment. It is noted that in most European countries, penitentiary supervision is a special corrective and educational measure applied to persons who have been released from probationary punishment. It is proved that as of May 2025, the significance of such a legislative novelty for the development of criminal law policy is difficult to assess unambiguously, the reason for which is the unconfirmed effectiveness of probation supervision as a type of punishment and a number of scientific discussions regarding the legal nature and possibility of referring probation supervision to the system of punishments. It is noted that currently penitentiary supervision is provided for as a type of punishment in the sanctions of about 170 criminal law norms, which establish criminal liability for both criminal offenses and for minor and medium-serious crimes. It is summarized that the opinion of scientists regarding the expediency of classifying such a measure as special supervisory and social-correctional measures of interaction with persons who were released from serving a sentence with probation is absolutely justified. In particular, this can also be one of the ways to improve the duties that the court imposes on a person released from serving a sentence with probation.
Документ
Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
У статті проаналізовано підходи вчених до визначення можливості встановлення мети як обов’язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України. Вказано, що наразі чинна редакція ст. 359 Кримінального кодексу України, в якій встановлено кримінальну відповідальність за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації не відтворює рівня суспільної небезпечності, достатнього для криміналізації такого діяння. Аналіз судової практики надає підставу для констатації, що суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України потребує доопрацювання, а саме – визначення обов’язковою ознакою мети вчинення такого діяння. Вказане зумовлено потребою в удосконаленні порядку притягнення осіб, які вчинили незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації до адміністративної та кримінальної відповідальності. Констатовано, що саме вказівка на використання без мети негласного отримання інформації, а також незнання того, що технічний засіб належить до таких, що скеровані на негласне отримання інформації стає підставою для визнання можливим притягати особу до адміністративної відповідальності. The article analyzes the approaches of scientists to determining the possibility of establishing a purpose as a mandatory feature of a criminal offense, provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It is indicated that the current version of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, which establishes criminal liability for illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information, does not reproduce the level of social danger sufficient to criminalize such an act. The analysis of judicial practice provides grounds for stating that the subjective side of the composition of the criminal offense, provided for in Part 1 of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, requires further development, namely, the definition of the purpose of committing such an act as a mandatory feature. This is due to the need to improve the procedure for bringing persons who have committed illegal actions with special technical means of covertly obtaining information to administrative and criminal liability. It is stated that it is the indication of use without the purpose of secret obtaining of information, as well as ignorance of the fact that such a technical means belongs to those that are aimed at secret obtaining of information, which becomes the basis for recognizing the possibility of bringing a person to administrative responsibility.
Документ
Кримінальна відповідальність за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Данилевська Ю. О.; Єдаменко І. В.; Ponomarova T. I.; Danylevska Yu. О.; Yedamenko I. V.
У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Звертається увага на доцільність виключення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації з переліку предметів контрабанди. Актуалізовано криміналізацію незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконного розроблення, виготовлення, постачання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та виключення статті 359 із Кримінального кодексу України. The article examines the specifics of criminal liability for illegal actions with special technical means of secretly obtaining information. It is emphasized that the actions described in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine “Illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information” encroach on various objects of criminal law protection. Thus, the illegal purchase or sale of special technical means of covertly obtaining information creates a threat of harm or harm to economic activity, since such actions are carried out on the basis of a license obtained.
Документ
Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації: проблеми визначення об’єкта кримінального правопорушення
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цуцкірідзе М. С.; Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Tsutskiridze M. S.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.
У статті аналізуються підходи вчених до визначення об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України. Установлено, що вчинення діяння, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, безпосередньо пов’язане з незаконним порушенням недоторканості приватного життя. Визначено, що коли формами реалізації об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, є їх придбання та збут, посягання здійснюється на відповідний вид господарської діяльності. Підсумовано, що доцільним є визначення безпосереднім об’єктом такого діяння права громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, а родовим об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина. The article analyzes the approaches of scientists to determining the object of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that in most cases the commission of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine is directly related to the purpose of obtaining private or confidential information and almost always – to the illegal violation of privacy. It has been determined that in cases where the forms of implementation of the objective side of the criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine are their acquisition and sale, the criminal offender encroaches on economic activities related to the development, manufacture, supply of special technical means for removing information from communication channels and other technical means of covertly obtaining information.
Документ
Документування діяльності злочинних угруповань, пов’язаної з легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом
(Дакор, 2024) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Семенишин М. О.; Данилевська Ю. О.; Nazymko Ye. S.; Ponomarоva T. I.; Semenyshyn M. O.; Danylevska Yu. O.
У науково-практичних рекомендаціях наведено основні положення щодо документування діяльності злочинних угруповань, пов’язаної з легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом. Із урахуванням результатів наукових праць, чинного законодавства України, а також європейської та національної судової практики розгляду справ про кримінальні правопорушення, пов’язані з легалізацією майна та предикатні кримінальні правопорушення, узагальнено правові позиції щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів як доказів у кримінальних провадженнях зазначеної категорії. The scientific and practical recommendations provide basic provisions on documenting the activities of criminal groups related to the legalization (laundering) of property obtained through criminal means. Taking into account the results of scientific works, the current legislation of Ukraine, as well as European and national judicial practice in considering cases of criminal offenses related to the legalization of property and predicate criminal offenses, the legal positions on conducting covert investigative (search) actions and using their results as evidence in criminal proceedings of this category are summarized.
Документ
До питання щодо стану та перспектив вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
У статті розглядаються стан та перспективи вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки. Автором звертається увага на відсутність системності у визначенні корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Вказується на неефективність та неспіврозмірність визначених у національному кримінальному законодавстві видів та розмірів покарань тяжкості таких суспільно небезпечних діянь. Підсумовується, що частково завдання, визначені у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, було виконано, проте кримінальне законодавство зазнало змін, які надмірно лібералізують кримінальну відповідальність осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, та уклали угоду про визнання винуватості, а також не повною мірою відповідають положенням та рекомендаціям, викладеним у європейських правових документах. The article examines the status and prospects for solving the problems of ensuring the inevitability of criminal liability for corruption, defined in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025. The author draws attention to the lack of consistency in defining corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption. The ineffectiveness and disproportionality of the types and amounts of punishments defined in the national criminal legislation to the severity of such socially dangerous acts are indicated. It is summarized that the tasks set out in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025 have been partially fulfilled, however, the criminal legislation has undergone changes that excessively liberalize the criminal liability of persons who have committed corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption and have entered into plea agreements, and also do not fully comply with the provisions and recommendations set out in European legal documents.
Документ
Інноваційні методики та сучасні практики в діяльності поліції щодо формування безпечного освітнього середовища для дітей
(Алерта, 2025) Ковальова О. В.; Берендєєва А. І.; Сухарева А. О.; Джафарова О. В.; Погорілець О. В.; Шатрава С. О.; Вітвіцький С. С.; Сахно А. П.; Хозлу І. К.; Кіблик Д. В.; Шишкарьова О. Г.; Костюк В. Л.; Литвин В. В.; Мозоль В. В.; Кулакова Н. В.; Сердюк О. О.; Мердова О. М.; Kovaleva O. V.; Berendeeva A. I.; Sukhareva A. O.; Jafarova O. V.; Pogorilets O. V.; Shatrava S. O.; Vitvitsky S. S.; Sakhno A. P.; Khazlu I. K.; Kiblik D. V.; Shishkareva O. G.; Kostyuk V. L.; Litvin V. V.; Mozol V. V.; Kulakova N. V.; Serdyuk O. O.; Merdova O. M.
Автори на підставі ретельного аналізу чинного законодавства, сучасного правового матеріалу, правозастосовної практики проаналізували правові та теоретико-методологічні засади формування безпечного освітнього середовища, схарактеризували систему суб’єктів його формування, визначивши серед них роль поліцейських підрозділів, та особливості взаємодії між ними, специфіку здійснення психологічного моніторингу небезпечної поведінки дітей, а також досліджено кращі міжнародні стандарти та практики побудови безпечного освітнього середовища для дітей та можливостей їх запровадження в Україні. Методичні рекомендації виконані на замовлення Управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України та розраховані на працівників поліції, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, а також стануть у нагоді всім, хто цікавиться питаннями забезпечення та захисту прав дітей в Україні. Based on a thorough analysis of current legislation, contemporary legal material, and law enforcement practice, the authors analyzed the legal and theoretical-methodological foundations for creating a safe educational environment, characterized the system of entities involved in its creation, identifying among them the role of police units and the specifics of interaction between them, the specifics of psychological monitoring of dangerous behavior in children, and researched the best international standards and practices for building a safe educational environment for children and the possibilities for their implementation in Ukraine. The methodological recommendations were commissioned by the Juvenile Prevention Division of the Preventive Activities Department of the National Police of Ukraine and are intended for police officers, scientific and pedagogical workers, higher education students, and will also be useful to anyone interested in issues related to ensuring and protecting the rights of children in Ukraine.