DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Specifics of Speech Development of Children with Cerebral Palsy
(IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, 2022) Snisarenko I. Ye.; Снісаренко І. Є.
У статті акцент робиться на деяких важливих аспектах, які слід мати на увазі, досліджуючи проблему специфіки розвитку мови дітей з церебральним паралічем. Зокрема, в основі розладів мови при церебральному паралічі лежить не тільки пошкодження певних структур мозку, але також пізнє формування або недорослість тих частин кори головного мозку, які мають велике значення для мовної і розумової діяльності. Важливо враховувати, що діти з церебральним паралічем мають порушення фонематичного сприйняття. Часто діти не розрізняють звуки, які чують, не можуть повторювати складові рядки, виділяти звуки в словах. При дизартрії спостерігаються порушення вимови голосних звуків, темпу мови, модуляції голосу, дихання, фонації, а також асинхронного дихання, вирівнювання і артикуляції. Мовні порушення при дитячому церебральному паралізі залежать від локалізації та тяжкості пошкодження мозку. Велике значення в механізмі розладів мови має патологія, яка обмежує здатність до руху і знання світу.
The article discusses some important aspects, which should bear in mind, investigating the problem of specifics of speech development of children with cerebral palsy. In particular at the heart of speech disorders in the cerebral palsy is not only damage to certain structures of the brain, but also the later formation or underdevelopment of those parts of the cerebral cortex, which are of major importance in linguistic and mental activity.
It is important to take into account, that children with cerebral palsy have disturbances of phonemic perception. Often, children do not distinguish between hearing sounds, cannot repeat component rows, allocate sounds in words. At dysarthria, there are violations of pronunciation of vowel sounds, tempo of speech, modulation of voice, breathing, phonation, as well as asynchronous breathing, alignment and articulation. As a result, we identified the main features and specifics of the speech development of children with cerebral palsy and described the conditions necessary for the full development of language. Language disturbances in children's cerebral palsy depend on the localization and severity of brain damage. Great importance in the mechanism of speech disorders has a pathology that limits the ability of movement and knowledge of the world.
Образотворча діяльність як засіб корекційно-виховної роботи дітей з вадами інтелекту
(Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 2022) Снісаренко І. Є.; Snisarenko I. Ye.
Нагальною потребою сьогоднішньої системи освіти є формування навчально-корекційного простору для дітей з порушеннями, який забезпечить не тільки здобуття освіти, але і дозволить сформувати соціо-побутову модель особистості дитини з обмеженнями в руховій та інтелектуальній сферах. Це дозволить дітям з особливими освітніми потребами реалізувати природній потенціал, інтегруватись у суспільство, формувати соціально-побутову модель поведінки. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні необхідно формування реабілітаційно-корекційної розвивального простору для задовольнння освітніх потреб дітей із психофізичними відхиленнями.
Питання підвищення ефективності навчання і виховання дітей із особливими потребами є актуальними як для України, так і для інших держав світового суспільства, адже великий відсоток дітей має порушення у розвитку. Інклюзія передбачає створення освітнього середовища, яке відповідає потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Ключовим фактором сприяння інклюзивній освіті є підготовка педагогів високої психолого-педагогічної культури. Мистецтво має значні можливості для покращення підготовки фахівців в умовах інклюзивної освіти. У статті досліджено особливості використання мистецтва у структурі навчання майбутніх фахівців.
The urgent need of modern educational system is the formation of educational and correctional space for children with disabilities which will ensure not only getting education but also will allow the formation of a socio-life model of a personality of a child with disabilities in motor and intellectual spheres. It will allow children with special educational needs to realize their natural potential, to integrate into the society, to form a social-household model of behavior. The formation of rehabilitational and correctional developmental space to meet the educational needs of children with psychophysical deviations is necessary at the current stage of education development in Ukraine.
The issue of increasing of effectiveness of teaching and upbringing children with special needs is topical for Ukraine, as well as for other countries as a great number of children have developmental disorders. Inclusion involves the creation of an educational environment which meets the needs and capabilities of each child regardless of the peculiarities of its psychophysical development. The key factor of promoting inclusive education is training teachers of high psychological and pedagogical culture. Art has the potential to improve the training of specialists in the inclusive education environment. Thepeculiarities of using art to train future professionals are studied in the paper.
Функціонування англіцизмів в освітній сфері: роль мови у формуванні сучасних знань
(Наукові інновації та передові технології, 2025) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.; Колектив авторів; The team of authors
Функціонування англіцизмів в українській освіті стало
важливою темою у контексті глобалізації та інтеграції України до світового освітнього простору. Поява англійських запозичень в освітньому просторі України є мотивована необхідністю, оскільки українська мова потребує нових слів для позначення сучасних явищ. Окрім формування загальних і спеціальних компетенцій, вища освіта повинна формувати також міжкультурну професійно орієнтовану комунікативну компетенцію, яка дасть змогу випускникові інтегруватися в міжнародне професійне та наукове середовище.
Мета статті полягає в дослідженні особливостей функціонування англіцизмів у сфері української вищої освіти, аналізі ролі та місця загальномовної компетентності у процесі формування сучасних знань. У ході дослідження встановлено, що англіцизми проникають у мову освіти через міжнародні стандарти, сучасні технології, наукові терміни та комунікацію з іноземними партнерами. Ефективне володіння мовою сприяє глибшому розумінню матеріалу, розвитку міжкультурної комунікації та академічної мобільності. Зростаюча роль англійської мови у сфері освіти забезпечує доступ до міжнародних джерел знань, інноваційних методів і технологій, без яких освіта як сфера життєдіяльності не може існувати в сучасному глобальному світі.
Автори приходять до висновку, що причинами появи англіцизмів в українській сфері освіти й певна данина модним тенденціям, і відсутність термінології в певних галузях знань, наприклад, економіки, політики, технології, і тенденції термінологічної синонімії, коли паралельно з українським терміном вживається й англіцизм. Встановлено, що часто англіцизми стають базою для створення нових слів, разом із новими словами запозичуються і словотвірні афікси, які згодом беруть участь в утворенні нових слів як із запозиченими, так і з питомо українськими коренями.
The functioning of anglicisms in Ukrainian education has become an important topic in the context of globalisation and Ukraine's integration into the world educational space. The emergence of English borrowings in the educational space of Ukraine is motivated by necessity, as the Ukrainian language needs new words to denote modern phenomena. In addition to the development of general and special competences, higher education should also develop intercultural professionally oriented communication competence, which will allow the graduate to integrate into the international professional and scientific environment.
The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of anglicisms in Ukrainian higher education, to analyse the role and place of general language competence in the process of forming modern knowledge. The study found that anglicisms penetrate the language of education through international standards, modern technologies, scientific terms and communication with foreign partners.
Effective language proficiency contributes to a deeper understanding of the material, the development of intercultural communication and academic mobility. The growing role of English in education provides access to international sources of knowledge, innovative methods and technologies, without which education as a sphere of life cannot exist in today's global world.
The authors come to the conclusion that the reasons for the emergence of Anglicisms in the Ukrainian education sector are a certain tribute to fashion trends, the lack of terminology in certain fields of knowledge, such as economics, politics, technology, and the tendency of terminological synonymy, when an Anglicism is used in parallel with a Ukrainian term. It has been established that anglicisms often become the basis for the creation of new words, and word-forming affixes are borrowed along with new words, which subsequently participate in the formation of new words with both borrowed and specifically Ukrainian roots.
The ways of development of soft skills, mets skills, and hard skills in students of higher education
(Amazonia Investiga, 2024) Vasiutynska Ye. A.; Васютинська Є. А.; Authors' team; Колектив авторів
У статті проаналізовано зміст та показано важливість і необхідність soft skills, mets skills, hard skills у сьогоденні. Виділено види soft skills, що особливо важливі в сучасному суспільстві та представлено найпоширенішу класифікацію soft skills у суспільному просторі. Mets skills розглянуто як основа для розвитку, застосування, вдосконалення знань та умінь, як навички «вищого порядку», що дають можливість покращувати та розуміти значущість інших, вже існуючих компетенцій і дозволяють досягати поставленої мети. Встановлено важливість і необхідність професійних навичок hard skills – навичок роботи з технікою, обладнанням, пристроями. Доведено, що тільки поєднання soft skills, mets skills, hard skills повинні й можуть стати у плані підготовки фахівців у закладах вищої освіти наріжним каменем. Показано шляхи ефективного формування soft skills, mets skills, hard skills з використанням ІКТ. Зазначено, що необхідною компонентою у міжнародному академічному середовищі є володіння іноземними мовами.
The article analyzes the content and shows the importance and necessity of soft skills, mets skills, and hard skills today. The types of soft skills that are particularly important in modern society are highlighted and the most common classification of soft skills in the public space is presented. Mets skills are considered as a basis for the development, application, and improvement of knowledge and skills, as "higher order" skills that provide an opportunity to improve and understand the significance of other, already existing competencies and allow to achieve the set goal. The importance and necessity of professional hard skills – skills of working with machinery, equipment, and devices have been established. It has been proven that only a combination of soft skills, mets skills, and hard skills should and can become a cornerstone in the plan of training specialists in institutions of higher education. Ways of effective formation of soft skills, mets skills, and hard skills with the use of ICT are shown. It is noted that a necessary component in the international academic environment is the command of foreign languages
Мовні засоби реалізації маніпулятивного впливу в англійському діалогічному мовленні
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.; Колектив авторів; The team of authors
Епістемологічна значущість розвідки маніпулятивного впливу в англійському діалогічному мовленні обумовлена його перманентною інтеграцією у транснаціональний комунікативний простір, де лінгвістичні феномени слугують важелями когнітивного маніпулювання.
Полісемантичність мовленнєвих структур, їхній субтильний прагматичний потенціал та латентні конотації формують підґрунтя для цілеспрямованої модифікації рецептивних реакцій комунікантів, що актуалізує необхідність системного аналізу таких механізмів. Пріоритетним завданням цього дослідження є виявлення функціонально-семантичного діапазону мовних інструментів, задіяних у маніпулятивних стратегіях англійського діалогічного мовлення. Аналітичний фокус зосереджено на деонтичних ілюзіях, суб’єктивній модальності та ідіоетнічних диспозиціях, які сприяють вербальній персуазії та когнітивній реконтекстуалізації.
Методологічний каркас роботи базується на синтезі герменевтичного підходу та дискурсивно-аналітичної парадигми, доповненої когнітивно-семіотичними практиками. Прогностичний аналіз у поєднанні із прагма-лінгвістичним інструментарієм дозволяє детально окреслити маніпулятивні моделі. Отримані результати свідчать про наявність численних мовних стратегій, що використовуються для маніпулювання сприйняттям у діалогічному мовленні. Виявлено, що маніпулятивний вплив реалізується через комбінацію лексичних, синтаксичних та прагматичних засобів, які активно експлуатують емоційні реакції слухача та його когнітивні схеми.
Визначено, що особливу роль у цьому процесі відіграють мовні елементи, які мають подвійне або нечітке значення, а також конструкції, що сприяють створенню ілюзії вибору чи підвищеної правдоподібності.
Ідентифіковані маніпулятивні засоби демонструють багаторівневу інтеграцію лінгвістичних й когнітивних ресурсів у процесі діалогічного комунікування. Встановлено, що такі засоби слугують інструментом непрямого примусу, який ґрунтується на експлуатації когнітивних когезій та прихованих семантичних імплікацій. Узагальнені результати можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальших досліджень у галузі когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики й дискурсивної семіотики.
The epistemological significance of exploring manipulative influence in English dialogical speech is determined by its constant integration into the transnational communicative space, where linguistic phenomena serve as tools for cognitive manipulation. The polysemantic nature of speech structures, their subtle pragmatic potential, and latent connotations form the basis for purposefully modifying the receptive reactions of interlocutors, highlighting the need for a systematic analysis of such mechanisms.
The primary Objective of this study is to identify the functional-semantic range of linguistic tools employed in manipulative strategies within English dialogical speech. The analytical focus is placed on deontic illusions, subjective modality, and ethno-specific dispositions that facilitate verbal persuasion and cognitive recontextualization.
The methodological framework of the research is based on a synthesis of the hermeneutic approach and the discourse-analytical paradigm, complemented by cognitive-semiotic practices. Predictive analysis, combined with pragmatic-linguistic tools, allows for a detailed delineation of manipulative models. The
findings reveal numerous linguistic strategies utilized to influence perception in dialogical speech. It has been identified that manipulative influence is implemented through a combination of lexical, syntactic, and pragmatic means, which actively exploit the listener's emotional reactions and cognitive schemas.
Particular attention is given to linguistic elements with ambiguous or dual meanings, as well as constructions that create an illusion of choice or enhanced plausibility.
The identified manipulative means demonstrate a multi-level integration of linguistic and cognitive resources in dialogical communication processes. These means serve as instruments of indirect coercion, relying on the exploitation of cognitive cohesions and latent semantic implications. The generalized results may provide a theoretical foundation for further research in the fields of cognitive linguistics, pragmatics, and discourse semiotics.
Формування комунікативних навичок майбутнього фахівця
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.
У статті розкрито роль формування комунікативних навичок в професійній підготовці майбутнього фахівця.
Комунікативні навички – це важливий компонент професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців, які
забезпечують обмін інформацією та формуються на основі мовленнєвих дій. Професійні комунікативні навички – це навички
спілкування фахівців певної галузі в межах їхньої діяльності. Рівень сформованості такого виду комунікативних навичок –
умова, за якої може бути продуктивною професійна комунікація.
Комунікативні вміння та навички особистості є складовими комунікативної активності, досить складною
характеристикою, що виражається у певних потребах спілкуватися, виявляється в особистісній готовності взаємодіяти в
певних комунікативних ситуаціях, відтворювати її суть оптимальними та раціональними способами, які спрямовані на
конкретні результати навчальної діяльності.
Встановлено, що формування комунікативних навичок майбутніх фахівців стає ефективнішим, якщо в процесі
професійної підготовки на основі вивченого навчального матеріалу студент отримує творчі завдання, які допомагають йому
опанувати такі компоненти комунікативної компетентності, як: прогнозування та програмування комунікативної ситуації;
знання та ерудиція; засоби спілкування (вербальні та невербальні); управління комунікативною ситуацією; комунікативна
культура (загальна та національна); орієнтація на соціального партнера; мовленнєва компетенція.
The article reveals the role of the formation of communication skills in the professional training of a future specialist.
Communicative skills are an important component of the professional communicative competence of future specialists, which
ensure the exchange of information and are formed on the basis of speech actions. Professional communication skills are the
communication skills of specialists in a certain field within the scope of their activities. The level of formation of this type of
communication skills is a condition under which professional communication can be productive.
Communicative skills and personal skills are components of communicative activity, a rather complex characteristic that is
expressed in certain needs to communicate, manifested in personal readiness to interact in certain communicative situations, to
reproduce its essence in optimal and rational ways, which are aimed at specific results of educational activities
Формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.
Проблематика забезпечення безперервності формування комунікативної компетенції в умовах інтенсивного розвитку нового лінгвокультурного простору є найважливішою та актуальною на сучасному етапі соціально-економічних та соціокультурних перетворень суспільства. Попри значну увагу вчених до означеної проблеми, питання формування лінгвокультурної компетентності майбутнього фахівця потребує подальшого вивчення.
У статті розкрито методи формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців.
Встановлено, що формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації, здатності розуміти і адекватно реагувати на культурні особливості співрозмовника, що підвищує конкурентноспроможність на ринку праці. Встановлено, що процес підготовки майбутніх фахівців, спрямований на створення умов для професійної самореалізації за допомогою лігвокультурної комунікації, спирається на розуміння тієї чи тієї мови не тільки як засобу отримання інформації, але й як провідного елемента культури.
Лінгвокультурна компетентність розглядає як наявність знань і вмінь, пов’язаних з добором, засвоєнням, переробкою, трансформацією і використанням у практичній діяльності інформації про лінгвокультуру, досвід міжкультурної комунікації і особистісні якості, необхідні для її успішного здійснення в умовах іншої лінгвокультури.
Розкрито компоненти лінгвокультурної компетентності: знання моральної, гуманістичної та мовної складових культури людини у суспільстві, які є основами для соціалізації індивіда; об'єднання мовних та культурологічних знань, засвоєння яких допоможе зрозуміти основні цінності суспільства, у тому числі й пізнання мовної картини світу; збереження та поліпшення
наявних і вироблення нових лінгвокультурних орієнтирів.
Обґрунтовано методи формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців: лінгвосоціокультурний метод, культурологічна драматизація, тандем-метод та ін.
The problem of ensuring the continuity of the formation of communicative competence in the conditions of intensive development of the new linguistic and cultural space is the most important and relevant at the current stage of socio-economic and socio-cultural transformations of society.
The article discloses methods of formation of linguistic and cultural competence of future specialists.
It was established that the formation of linguistic and cultural competence of future specialists contributes to the development of intercultural communication skills, the ability to understand and adequately respond to the cultural characteristics of the interlocutor, which increases competitiveness in the labor market. It has been established that the process of training future specialists, aimed at creating conditions for professional self-realization with the help of intercultural communication, is based on understanding this or that language not only as a means of obtaining information, but also as a leading element of culture.
Linguistic and cultural competence is considered as the presence of knowledge and skills related to the selection, assimilation, processing, transformation and use in practical activities of information about the linguistic culture, experience of intercultural communication and personal qualities necessary for its successful implementation in the conditions of another linguistic culture.The components of linguocultural competence are revealed: knowledge of the moral, humanistic and linguistic components of human culture in society, which are the foundations for the socialization of the individual; the unification of linguistic and cultural knowledge, the assimilation of which will help to understand the basic values of society, including the knowledge of the linguistic picture of the world; the preservation and improvement of existing and the development of new linguocultural guidelines.
The methods of forming linguocultural competence of future specialists are substantiated: linguosociocultural method, cultural dramatization, tandem method, etc.
Щодо правового режиму зброї та боєприпасів, конфіскованих за рішенням суду
(Baltija Publishing, 2024) Захарченко А. М.; Zakharchenko A. M.
В публікації проаналізовано проблемні питання правового режиму зброї та боєприпасів, конфіскованих за рішенням суду. Обґрунтовано пропозиції щодо уточнення такого режиму, в тому числі чіткого унормування дій органів державної виконавчої служби та органів Національної поліції стосовно розпорядження такими об’єктами.
The publication analyzes problematic issues of the legal regime of weapons and ammunition confiscated by court decision. Proposals are substantiated to clarify such regime, including clear regulation of the actions of state executive service bodies and National Police bodies regarding the disposal of such objects.
Щодо нормативно-правової регламентації порядку підготовки докторських дисертацій
(Liha-Pres, 2024) Назимко Є. С.; Захарченко А. М.; Nazymko Ye. S.; Zakharchenko A. M.
В публікації проаналізовано проблемні питання нормативно-правової регламентації порядку підготовки докторських дисертацій. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правових актів, які визначають порядок підготовки докторських дисертацій.
The publication analyzes problematic issues of regulatory and legal regulation of the procedure for preparing doctoral dissertations. Proposals for improving regulatory and legal acts that determine the procedure for preparing doctoral dissertations are substantiated.
Розбещення неповнолітніх: склад злочину та кримінально-правові засоби реагування
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Письменська О. В.; Pysmenska O. V.
Дисертація є комплексним монографічним дослідженням складу злочину розбещення неповнолітніх та кримінально-правових засобів реагування на осіб, які його вчинили. У дисертації розв’язано наукове завдання, яке полягало у розробленні теоретико-прикладних засад кримінально-правового реагування на вчинення розбещення неповнолітніх як злочину, передбаченого ст. 156 КК України, формулюванні на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України, розробленні рекомендацій з підвищення ефективності практики його застосування.
Робота складається із чотирьох розділів.
У першому розділі з використанням кількісних методів дослідження продемонстровано сучасний стан та особливості кримінально-правової протидії розбещенню неповнолітніх в сучасній Україні. Проведений аналіз дав змогу встановити низку тенденцій реалізації кримінально-правової політики з протидії розбещення неповнолітніх протягом 2014 – 2023 рр. Із-поміж іншого в процесі дослідження виявлено, що серед кримінальних правопорушень, які посягають на нормальний статевий розвиток неповнолітніх, саме розбещення неповнолітніх характеризується найбільш високими показниками його виявлення. Установлено, що фактор повномасштабного вторгнення російських військ на територію України істотним чином не вплинув на процес виявлення фактів вчинення розбещення неповнолітніх.
Другий розділ присвячено аналізу основного складу злочину розбещення неповнолітніх (ч. 1 ст. 156 КК України). У цьому розділі вивчаються об’єктивні та суб’єктивні ознаки, які є обов’язковими для зазначеного складу злочину.
У розділі 3 дисертації встановлено, що ознаками, які кваліфікують розбещення неповнолітніх, є: 1) вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи; 2) розпусні дії вчинені: а) членами сім’ї; б) близькими родичами; в) особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього. Аналіз ознак, що кваліфікують розбещення неповнолітніх (ч. 2 ст. 156 КК України), дав змогу встановити до яких видів ознак вони відносяться. Доводиться, що існують такі ознаки, які кваліфікують кримінальне правопорушення, що de facto відображають зміну суспільної небезпечності розбещення неповнолітніх, та потребують нормативного закріплення у відповідній ролі. Це: повторність, група осіб та тяжкі наслідки, які можуть розглядатися як ознаки, що кваліфікують розбещення неповнолітніх, а тому потребують установлення у ч. 2 ст. 156 КК України. Додатково аргументовано позицію, відповідно до якої є потреба встановити кваліфікований склад розбещення неповнолітніх, передбачивши в ньому таку ознаку, що кваліфікує злочин, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла одинадцятирічного віку.
The dissertation is a comprehensive monographic study of the elements of the crime of corruption of minors and the criminal law measures of response to individuals who have committed it. It addresses the scientific task of developing theoretical and applied principles of criminal law response to the commission of corruption of minors as a crime under Article 156 of the Criminal Code of Ukraine, formulating proposals for improving Ukrainian criminal legislation and developing recommendations to enhance the effectiveness of its application.
The study consists of four chapters.
The first chapter, using quantitative research methods, demonstrates the current state and peculiarities of criminal law counteracting the corruption of minors in modern Ukraine. The conducted analysis allowed the identification of several trends in the implementation of criminal policy regarding the counteraction to corruption of minors between 2014 and 2023. Among other findings, the study established that among crimes affecting the normal sexual development of minors, corruption of minors exhibits the highest detection rates. It was determined that the full-scale invasion of Russian troops into Ukraine did not significantly impact the process of detecting instances of corruption of minors.
The second chapter analyzes the basic composition of the crime of corruption of minors (Part 1, Article 156 of the Criminal Code of Ukraine) and examines the objective and subjective elements mandatory for this crime.
Chapter 3 of the dissertation establishes that the qualifying features of corruption of minors are: 1) the commission of indecent acts against a young child; 2) indecent acts committed by a) family members, b) close relatives, and c) a person responsible for the upbringing or care of the victim. The analysis of qualifying features of corruption of minors (Part 2, Article 156 of the Criminal Code of Ukraine) allowed for the classification of these features. It is argued that some qualifying features of this crime de facto reflect changes in the social danger posed by the corruption of minors and require normative consolidation in the relevant legal provisions. These include: repeat offenses, group offenses, and severe consequences, which should be established as qualifying features in Part 2 of Article 156 of the Criminal Code of Ukraine. Additionally, the study supports the need to introduce an aggravated form of corruption of minors, specifying as a qualifying feature the commission of indecent acts against a person under the age of eleven.