DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Теоретико-методологічні засади формування компетентнісного профілю гаранта освітньої програми «Психологія»
(Liha- Pres, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Реформування системи вищої освіти України та впровадження студентоцентрованого підходу актуалізували роль гаранта освітньої програми (ОП) як ключового елемента внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Після ухвалення Закону України «Про вищу освіту» та створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було визначено нові вимоги до професійної діяльності гаранта ОП.
Для спеціальності «Психологія» роль гаранта виходить за межі адміністрування, оскільки він має забезпечувати баланс між теоретичною підготовкою та формуванням практичних навичок майбутніх психологів. В умовах війни це ускладнюється хронічним стресом, дистанційним навчанням, блекаутами та емоційним виснаженням учасників освітнього процесу.
Гарант ОП повинен володіти комплексом компетентностей. Нормативно-правова компетентність передбачає знання законодавства, стандартів освіти та процедур акредитації. Академічна компетентність включає наукову діяльність, фахову експертність та здатність оновлювати зміст програми відповідно до сучасних досліджень.
Проєктувальна компетентність охоплює розроблення та вдосконалення освітньої програми, узгодження результатів навчання й освітніх компонентів. Управлінська компетентність пов’язана з координацією роботи проєктної групи, організацією моніторингу якості та підготовкою до акредитації. Комунікативна — забезпечує ефективну взаємодію зі студентами, викладачами, роботодавцями та адміністрацією.
Важливими є також аналітична та етична компетентності, що включають оцінювання якості ОП, аналіз ринку праці, дотримання академічної доброчесності та прозорості процедур. Для гаранта психологічної програми особливого значення набуває спеціально-психологічна компетентність: інтеграція етичних стандартів, увага до ментального здоров’я команди, профілактика професійного вигорання викладачів.
В тезах узагальнено, що компетентнісний профіль гаранта ОП «Психологія» є інтегративним утворенням, що поєднує управлінські, наукові, комунікативні та психологічні компетентності. Їх розвиток є важливою умовою якісної підготовки майбутніх психологів та успішної акредитації освітньої програми.
The reform of the higher education system of Ukraine and the introduction of a student-centered approach have actualized the role of the guarantor of the educational program (GP) as a key element of the internal system of ensuring the quality of education. After the adoption of the Law of Ukraine “On Higher Education” and the creation of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education, new requirements were defined for the professional activities of the GP guarantor.
For the specialty “Psychology”, the role of the guarantor goes beyond administration, as it must ensure a balance between theoretical training and the formation of practical skills of future psychologists. In war conditions, this is complicated by chronic stress, distance learning, blackouts and emotional exhaustion of participants in the educational process.
The GP guarantor must possess a set of competencies. Regulatory and legal competence involves knowledge of legislation, educational standards and accreditation procedures. Academic competence includes scientific activity, professional expertise and the ability to update the content of the program in accordance with modern research.
Design competence covers the development and improvement of the educational program, coordination of learning outcomes and educational components. Management competence is associated with the coordination of the work of the project group, the organization of quality monitoring and preparation for accreditation. Communicative - ensures effective interaction with students, teachers, employers and administration.
Analytical and ethical competences are also important, which include assessing the quality of the OP, analyzing the labor market, observing academic integrity and transparency of procedures. For the guarantor of the psychological program, special psychological competence is of particular importance: integration of ethical standards, attention to the mental health of the team, prevention of professional burnout of teachers.
The theses summarize that the competency profile of the guarantor of the OP "Psychology" is an integrative formation that combines managerial, scientific, communicative and psychological competencies. Their development is an important condition for the high-quality training of future psychologists and successful accreditation of the educational program.
Соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації у профілактичній та просвітницькій діяльності майбутніх фахівців
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Helbak A. M.; Mukhina G. V.; Tsumarieva N. V.
У статті здійснено теоретичне узагальнення та науковий аналіз соціально-психологічних чинників гендерної соціалізації психологів у професійній діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі психологів у системах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, секторі безпеки й оборони України, а також у сфері надання психосоціальної допомоги в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності психолога визначається не лише рівнем фахової підготовки, а й особливостями його особистісного становлення, зокрема процесами гендерної соціалізації.
У межах дослідження уточнено сутність і структуру гендерної соціалізації психологів як складника їхнього професійного становлення, що охоплює когнітивний, ціннісно-мотиваційний, рольово-поведінковий та рефлексивно-ідентифікаційний компоненти. Узагальнено сучасні соціально-психологічні та гендерні підходи до розуміння цього процесу, зокрема в контексті первинної та вторинної соціалізації, гендерних схем і соціальних практик.
Виокремлено та систематизовано основні соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації психологів, серед яких визначено ціннісні, нормативні, рольові, організаційні, комунікативні та стереотипні. Показано, що гендерна соціалізація виконує регулятивну функцію у професійній діяльності психолога (зокрема у профілактичній та просвітницькій діяльності), впливаючи на формування професійної ідентичності, стиль взаємодії, рівень професійної ефективності та задоволеності діяльністю. Обґрунтовано доцільність упровадження гендерно чутливих підходів у систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації психологів.
The article provides a theoretical generalization and scientific analysis of the socio-psychological factors of gender socialization of psychologists in professional activities. The relevance of the study is due to the growing role of psychologists in the education, healthcare, social protection, security and defense sectors of Ukraine, as well as in the field of providing psychosocial assistance in the context of social transformations and military challenges. It is substantiated that the effectiveness of a psychologist's professional activity is determined not only by the level of professional training, but also by the peculiarities of his personal formation, in particular, by the processes of gender socialization.
The study clarifies the essence and structure of gender socialization of psychologists as a component of their professional formation, which includes cognitive, value-motivational, role-behavioral and reflective-identification components. Modern socio-psychological and gender approaches to understanding this process are summarized, in particular in the context of primary and secondary socialization, gender schemes and social practices.
The main socio-psychological factors of gender socialization of psychologists are identified and systematized, including value, normative, role, organizational, communicative and stereotypical factors. It is shown that gender socialization performs a regulatory function in the professional activity of a psychologist (in particular, in preventive and educational activities), influencing the formation of professional identity, interaction style, level of professional effectiveness and satisfaction with activities. The feasibility of introducing gender-sensitive approaches into the system of professional training and advanced training of psychologists is substantiated.
Психолого-економічні та правові засади національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану
(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Полтавець Л. І.; Гребінчук О. М.; Калінін А. М.; Цумарєва Н. В.; Poltavets L. І.; Grebinchuk O. M.; Kalinin A. M.; Tsumarieva N. V.
Наукова стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем – психолого-економічних та правових засад національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану. Проаналізовано зміст понять патріотизму, як найсуттєвішого з показників моральності людини, а також націоналізму, воєнного стану тощо, зазначено співвідношення понять патріотизму та націоналізму, потреба виховання молоді в сьогоденні на цих засадах. До цього питання неодноразово зверталися фахівці в галузі права, психології та економіки.Метою статті є розкрити сутність визначень та питання як такого, його психологічні, економічні та правові засади сьогодні і на майбутнє.Розглянуто наукові праці вчених, які займаються означеними питаннями, зокрема щодо формулювання визначень понять патріотизму та націоналізму, сьогоденна потреба у правовому вихованні молоді на цих засадах; законодавчу та нормативно-правову базу щодо забезпечення реалізації та захисту прав на освіту людини та громадянина, визначення понять воєнний стан, вища правнича освіта, зазначено щодо потреби в підготовці фахівців-правознавців, які б одночасно мали ґрунтовні знання як із суто правничих наук, так і з тих, що віддзеркалюють сучасний стан розвитку суспільства.
Зазначено про основну мету трансформації системи освіти України, а саме – поставити в центр уваги людину, її потреби й цінності. Про потребу створити умови для здобуття освіти в умовах війни та вимушеної міграції, досі наявного впливу корупції, з одного боку, та забезпечити євроінтеграційні процеси, врахувати тенденції глобалізації – з іншого виховувати у студентів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до державних і народних символів України, до своїх батьків, спонукати студентів до усвідомлення ними необхідності бути корисним своїй державі, формування рис сучасного патріота української держави.
Зазначено думку учених, що діалектика здобутого у системі правничої освіти, і нового, детермінованого суспільними змінами, полягає у трансформації визначальної ідеологічно-філософської, ціннісно-орієнтаційної парадигми професійної підготовки майбутніх бакалаврів з правознавства, епіцентром якої має бути високоякісна, етико правнича освіта на засадах справедливості, порядності і чесності. Отже, співвіднесення в правничій освіті одночасно інваріантного та прогресивного є тим фундаментальним вектором осмислення проблеми оновлення теорії та практики юридичної науки.
Тільки освічені українці можуть створити міцну, життєздатну державу, збудувати сучасну економіку, забезпечити майбутнє прийдешніх поколінь.
The scientific article is devoted to highlighting one of the current problems - the psychological, economic and legal foundations of national-patriotic education in conditions of martial law. The content of the concepts of patriotism, as the most significant indicator of human morality, as well as nationalism, martial law, etc., is analyzed, the correlation of the concepts of patriotism and nationalism, the need to educate young people in the present on these principles is indicated. This issue has been repeatedly addressed by specialists in the field of law, psychology and economics.The purpose of the article is to reveal the essence of the definitions and the issue as such, its psychological, economic and legal foundations today and for the future.
The scientific works of scientists dealing with the above issues are considered, in particular, on the formulation of definitions of the concepts of patriotism and nationalism, the current need for legal education of youth on these principles; the legislative and regulatory framework for ensuring the implementation and protection of the rights to education of a person and a citizen, the definition of the concepts of martial law, higher legal education, and the need to train legal specialists who would simultaneously have thorough knowledge of both purely legal sciences and those that reflect the current state of development of society. The opinion of scientists is noted that the dialectic of what has been acquired in the system of legal education and the new, determined by social changes, consists in the transformation of the defining ideological-philosophical, value-orientation paradigm of professional training of future bachelors of law, the epicenter of which should be high-quality, ethical legal education on the principles of justice, decency and honesty. Therefore, the correlation in legal education of both the invariant and the progressive is the fundamental vector for understanding the problem of updating the theory and practice of legal science.
Only educated Ukrainians can create a strong, viable state, build a modern economy, and ensure the future of future generations.
Соціально-психологічні чинники булінгу в учнівському середовищі в умовах російсько-української війни
(Liha-Pres, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Проблема булінгу в учнівському середовищі є міждисциплінарною та охоплює сфери психології, педагогіки, соціології, права й медицини. Вона включає причини, форми прояву, наслідки та методи профілактики, що потребує комплексного підходу. В умовах тривалої війни в Україні актуальність проблеми значно зросла. За даними досліджень, понад половина підлітків стикалися з булінгом, хоча значна частина випадків залишається прихованою через стигматизацію та небажання розголосу.
Булінг визначається як систематичне насильство (фізичне, психологічне, економічне чи інше), спрямоване на приниження та домінування над іншою особою. Його причини мають соціально-психологічний характер: потреба в самоствердженні, низька самооцінка, сімейні проблеми, наслідування негативних моделей поведінки, недостатній розвиток емпатії та емоційного інтелекту, вплив групи.
Війна виступає додатковим чинником поширення булінгу. Травматичний досвід, стрес, вимушене переселення, втрата соціальних зв’язків, дискримінація, соціальна нерівність і мілітаризація суспільства сприяють агресії та поділу на «своїх» і «чужих». Важливим фактором є також патернальна депривація — відсутність батька через війну або інші обставини. Це знижує відчуття безпеки у дітей, підвищує тривожність і вразливість до булінгу. Водночас у дітей-кривдників це може проявлятися через агресію, прагнення домінувати та низький рівень емпатії.
Наслідки булінгу мають серйозний характер. Психологічні включають тривожність, депресію, низьку самооцінку, ПТСР; соціальні — ізоляцію, труднощі у спілкуванні; фізичні — тілесні ушкодження та психосоматичні розлади. Непропрацьована травма може призводити до довготривалих проблем: залежностей, труднощів у стосунках, ризику відтворення агресивної поведінки.
Профілактика булінгу має базуватися на психоедукації, розвитку емоційного інтелекту, формуванні безпечного освітнього середовища та активній взаємодії сім’ї, школи й соціальних інституцій. Важливо інформувати учнів про відповідальність за булінг, оскільки законодавство України передбачає адміністративні й кримінальні санкції. Ефективна протидія булінгу потребує системного підходу, раннього виявлення та координації зусиль різних соціальних інститутів.
The problem of bullying in the student environment is interdisciplinary and covers the fields of psychology, pedagogy, sociology, law and medicine. It includes causes, forms of manifestation, consequences and methods of prevention, which requires a comprehensive approach. In the conditions of the long-term war in Ukraine, the relevance of the problem has increased significantly. According to research, more than half of adolescents have encountered bullying, although a significant part of cases remains hidden due to stigmatization and reluctance to publicize.
Bullying is defined as systematic violence (physical, psychological, economic or other), aimed at humiliation and domination over another person. Its causes are socio-psychological in nature: the need for self-affirmation, low self-esteem, family problems, imitation of negative behavioral models, insufficient development of empathy and emotional intelligence, group influence.
War is an additional factor in the spread of bullying. Traumatic experiences, stress, forced displacement, loss of social ties, discrimination, social inequality and the militarization of society contribute to aggression and division into “friends” and “strangers”. Paternal deprivation is also an important factor - the absence of a father due to war or other circumstances. This reduces the sense of security in children, increases anxiety and vulnerability to bullying. At the same time, in child abusers this can manifest itself through aggression, the desire to dominate and a low level of empathy.
The consequences of bullying are serious. Psychological ones include anxiety, depression, low self-esteem, PTSD; social ones - isolation, difficulties in communication; physical ones - bodily injuries and psychosomatic disorders. Unprocessed trauma can lead to long-term problems: addictions, difficulties in relationships, the risk of reproducing aggressive behavior.
Bullying prevention should be based on psychoeducation, development of emotional intelligence, formation of a safe educational environment and active interaction of family, school and social institutions. It is important to inform students about the responsibility for bullying, since the legislation of Ukraine provides for administrative and criminal sanctions. Effective counteraction to bullying requires a systematic approach, early detection and coordination of efforts of various social institutions.
Роль емоційного інтелекту поліцейських у формуванні довіри населення до поліції в умовах війни
(Центральноукраїнське видавництво, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
У сучасних умовах повномасштабної війни поліція України є ключовим інститутом забезпечення правопорядку та підтримки громадян. Довіра населення до правоохоронців набуває стратегічного значення, адже визначає рівень співпраці та загальну безпеку. Важливим чинником формування цієї довіри є емоційний інтелект поліцейських, який забезпечує ефективну комунікацію, адекватне реагування та психологічну стійкість.
Емоційний інтелект розуміється як здатність розпізнавати, розуміти й регулювати емоції власні та інших. У діяльності поліції він є ключовою компетентністю, що визначає успішність взаємодії з громадянами, здатність до деескалації конфліктів і поведінку в умовах стресу. Дослідження свідчать, що високий рівень емоційного інтелекту правоохоронців безпосередньо пов’язаний із підвищенням довіри до поліції, оскільки громадяни оцінюють не лише професійні дії, а й емоційний досвід взаємодії.
В умовах війни особливо важливими є такі складові емоційного інтелекту: емоційна обізнаність, саморегуляція, емпатія, соціальна компетентність і стресостійкість. Вони дозволяють поліцейським ефективно взаємодіяти з людьми, які переживають втрати, травми чи вимушене переселення. Емоційний інтелект виступає також інструментом гуманітарної підтримки, формуючи позитивний образ поліції.
Крім того, високий рівень емоційного інтелекту пов’язаний із нижчим ризиком професійного вигорання та кращою ефективністю в кризових ситуаціях. У воєнний період це особливо важливо, оскільки саме поліцейські часто першими контактують із громадянами.
Отже, розвиток емоційного інтелекту є необхідною умовою підвищення довіри до поліції, ефективної комунікації, забезпечення безпеки та зміцнення соціальної єдності. Він має стати важливою складовою професійної підготовки працівників поліції України.
In the current conditions of a full-scale war, the Ukrainian police are a key institution for maintaining law and order and supporting citizens. The public's trust in law enforcement officers is of strategic importance, as it determines the level of cooperation and overall security. An important factor in the formation of this trust is the emotional intelligence of police officers, which ensures effective communication, adequate response and psychological resilience.
Emotional intelligence is understood as the ability to recognize, understand and regulate one's own and others' emotions. In police work, it is a key competence that determines the success of interaction with citizens, the ability to de-escalate conflicts and behavior under stress. Studies show that a high level of emotional intelligence of law enforcement officers is directly related to increased trust in the police, since citizens evaluate not only professional actions, but also the emotional experience of interaction.
In war conditions, the following components of emotional intelligence are especially important: emotional awareness, self-regulation, empathy, social competence and stress resistance. They allow police officers to effectively interact with people experiencing loss, trauma, or forced displacement. Emotional intelligence also serves as a tool for humanitarian support, shaping a positive image of the police.
In addition, a high level of emotional intelligence is associated with a lower risk of professional burnout and better effectiveness in crisis situations. This is especially important in wartime, since police officers are often the first to contact citizens.
Therefore, the development of emotional intelligence is a necessary condition for increasing trust in the police, effective communication, ensuring security, and strengthening social unity. It should become an important component of the professional training of Ukrainian police officers.
Психологічні механізми формування та подолання гендерно зумовленого насильства: інтеграція соціально-психологічного та юридико-психологічного підходів у системі превенції
(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Дронік Д. С.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Dronik D. S.
У статті здійснено комплексний аналіз природи гендерно зумовленого насильства як багатовимірного соціально-психологічного феномена, що формується під впливом когнітивних, емоційних та поведінкових механізмів. Розкрито роль моральної дезактивації, гендерних стереотипів, деформацій емпатії та дисфункцій саморегуляції у підтриманні насильницьких моделей поведінки.
Окрему увагу приділено феноменам циклічності насильства та вивченої безпорадності як чинникам, що зумовлюють його повторюваність і ускладнюють вихід постраждалих із травматичних стосунків.
Обґрунтовано доцільність переходу від суто каральної парадигми реагування до інтегрованої превентивно-відновлювальної моделі, заснованої на міжсекторальній взаємодії. Запропонована модель передбачає поєднання правових санкцій (обмежувальних приписів, пробаційних програм, адміністративної та кримінальної відповідальності) з обов’язковою психологічною корекцією кривдників, спрямованою на трансформацію їхніх когнітивних установок і формування навичок ненасильницької комунікації. Наголошено на необхідності впровадження травма-інформованого підходу в діяльність правоохоронних органів і соціальних служб, особливо в умовах підвищеної соціальної напруги.
Зроблено висновок, що синергія юридико-психологічних та соціально-психологічних інструментів створює підґрунтя для зниження рецидивності, підвищення ефективності превенції та відновлення безпеки в сімейному середовищі.
The article provides a comprehensive analysis of the nature of gender-based violence as a multidimensional socio-psychological phenomenon that is formed under the influence of cognitive, emotional and behavioral mechanisms. The role of moral deactivation, gender stereotypes, deformations of empathy and dysfunctions of self-regulation in maintaining violent behavior patterns is revealed.
Special attention is paid to the phenomena of cyclicity of violence and learned helplessness as factors that determine its recurrence and complicate the exit of victims from traumatic relationships.
The feasibility of transitioning from a purely punitive paradigm of response to an integrated preventive and restorative model based on intersectoral interaction is substantiated. The proposed model involves a combination of legal sanctions (restrictive orders, probation programs, administrative and criminal liability) with mandatory psychological correction of offenders, aimed at transforming their cognitive attitudes and developing non-violent communication skills. The need to implement a trauma-informed approach in the activities of law enforcement agencies and social services is emphasized, especially in conditions of increased social tension.
It is concluded that the synergy of legal-psychological and socio-psychological tools creates the basis for reducing recidivism, increasing the effectiveness of prevention and restoring safety in the family environment.
Особливості використаня арттерапевтичної техніки спільного малюнку при роботі з військовослужбовцями, які проходять реабілітацію в клініці ментального
(Центральноукраїнський державний університет, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Війна в Україні спричиняє не лише матеріальні втрати, а й суттєво впливає на ментальне здоров’я населення. Особливо вразливими є військовослужбовці та особи, які стали свідками бойових дій, пережили полон чи насильство. Наслідком таких подій часто є психологічна травма та розвиток посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Учасники бойових дій можуть переживати гострі стресові реакції, проблеми з пам’яттю, концентрацією, негативні емоційні стани, відчуження, порушення сну, депресію та навіть суїцидальні думки. Часто вони не мають достатніх ресурсів для самостійного подолання цих станів, що зумовлює необхідність комплексної психологічної, психотерапевтичної та психіатричної допомоги.
Віддалені наслідки ПТСР включають підвищену збудливість, тривожність, психосоматичні розлади, зловживання психоактивними речовинами, труднощі соціальної адаптації та конфлікти в сім’ї. У зв’язку з цим актуальним є впровадження ефективних методів реабілітації.
Одним із таких методів є арттерапія. У процесі роботи з військовослужбовцями було застосовано техніку спільного малювання на тему «Наша воля». Ця форма роботи не потребує спеціальних навичок і дозволяє учасникам невербально виражати емоції, що особливо важливо при труднощах вербалізації переживань.
Результати показали, що арттерапія сприяє емоційному розвантаженню, відновленню внутрішніх ресурсів, формуванню відчуття підтримки та зміцненню ідентичності. Колективна творча діяльність активізує саморегуляцію, допомагає подолати апатію та сприяє психологічному відновленню.
Отже, арттерапія є ефективним засобом психологічної допомоги військовослужбовцям і важливим компонентом їх реабілітації, що потребує подальшого розвитку та впровадження.
The war in Ukraine causes not only material losses, but also significantly affects the mental health of the population. Particularly vulnerable are military personnel and individuals who witnessed hostilities, experienced captivity or violence. The consequence of such events is often psychological trauma and the development of post-traumatic stress disorder (PTSD).
Participants in hostilities may experience acute stress reactions, problems with memory, concentration, negative emotional states, alienation, sleep disturbances, depression and even suicidal thoughts. Often they do not have sufficient resources to independently overcome these conditions, which necessitates the need for comprehensive psychological, psychotherapeutic and psychiatric care.
The long-term consequences of PTSD include increased excitability, anxiety, psychosomatic disorders, substance abuse, difficulties with social adaptation and conflicts in the family. In this regard, the implementation of effective rehabilitation methods is relevant.
One of these methods is art therapy. In the process of working with military personnel, the technique of joint drawing on the theme "Our Will" was used. This form of work does not require special skills and allows participants to express emotions non-verbally, which is especially important when it is difficult to verbalize experiences.
The results showed that art therapy contributes to emotional relief, restoration of internal resources, formation of a sense of support and strengthening of identity. Collective creative activity activates self-regulation, helps overcome apathy and promotes psychological recovery.
Thus, art therapy is an effective means of psychological assistance to military personnel and an important component of their rehabilitation, which requires further development and implementation.
Психологічні аспекти формування та профілактики ігрової, комп’ютерної, наркотичної залежностей у військовослужбовців та ветеранів війни
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Повномасштабна війна загострила проблеми ментального здоров’я військовослужбовців. Однією з них є вживання психоактивних речовин, особливо серед тих, хто перебуває на передовій. Тема залишається недостатньо висвітленою через стигматизацію, страх відповідальності та брак достовірних даних. Часто випадки залежності приховуються, не фіксуються офіційно або замовчуються, що ускладнює оцінку масштабів проблеми.
Дослідники відзначають зростання кількості випадків залежностей серед військових і ветеранів. Найпоширенішим є зловживання алкоголем, далі — наркотичні речовини (опіоїди, стимулятори, канабіноїди, седативні засоби), часто у поєднанні. Особливо небезпечними є психостимулятори, які швидко формують залежність і негативно впливають на мозок. Вживання речовин здебільшого пов’язане не з навмисною девіацією, а з психологічною травмою, хронічним стресом, виснаженням і браком ефективних стратегій саморегуляції.
До груп ризику належать військові передових підрозділів, мобілізовані без достатнього досвіду, особи з втратами, тривалою ізоляцією або попереднім досвідом вживання. Важливими чинниками є також слабка підтримка, низький рівень підготовки та сімейні труднощі. Багато військових уникають допомоги через сором, страх викриття або недоступність послуг, а також через організаційні бар’єри.
В умовах бойових дій вживання психоактивних речовин часто виконує адаптивну функцію: зменшує біль, страх, сприяє витривалості. Після демобілізації воно пов’язане з труднощами адаптації до мирного життя та пережитими травмами. Формування залежностей визначається не лише травматичним досвідом, а й копінг-стратегіями.
Профілактика має бути системною й включати діагностику, психоедукацію, психологічну підтримку, роботу з родинами, мотиваційне консультування, психотерапію та розвиток навичок подолання стресу. Наразі бракує комплексних програм, що потребує невідкладної уваги. Таким чином, проблема залежностей серед військових і ветеранів є актуальною та потребує глибшого вивчення і впровадження ефективних підходів профілактики й допомоги.
Full-scale war has exacerbated the mental health problems of military personnel. One of them is the use of psychoactive substances, especially among those on the front lines. The topic remains under-reported due to stigma, fear of liability, and lack of reliable data. Often, cases of addiction are hidden, not officially recorded, or silenced, which makes it difficult to assess the scale of the problem.
Researchers note an increase in the number of cases of addiction among military personnel and veterans. The most common is alcohol abuse, followed by narcotics (opioids, stimulants, cannabinoids, sedatives), often in combination. Psychostimulants are especially dangerous, which quickly form an addiction and negatively affect the brain. Substance use is mostly associated not with intentional deviation, but with psychological trauma, chronic stress, exhaustion, and the lack of effective self-regulation strategies.
Risk groups include soldiers from front-line units, mobilized without sufficient experience, individuals with losses, prolonged isolation or previous experience of use. Important factors are also weak support, low level of training and family difficulties. Many soldiers avoid help due to shame, fear of exposure or unavailability of services, as well as organizational barriers.
In combat conditions, the use of psychoactive substances often performs an adaptive function: it reduces pain, fear, promotes endurance. After demobilization, it is associated with difficulties in adapting to peaceful life and experienced trauma. The formation of addictions is determined not only by traumatic experiences, but also by coping strategies.
Prevention should be systemic and include diagnostics, psychoeducation, psychological support, work with families, motivational counseling, psychotherapy and the development of stress coping skills. Currently, there is a lack of comprehensive programs, which requires urgent attention. Thus, the problem of addiction among military personnel and veterans is relevant and requires deeper study and implementation of effective prevention and assistance approaches.
Психологічні механізми виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту
(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Цумарєва Н. В.; Апельт Г. В.; Вятчаніна С. В.; Tsumarieva N. V.; Apelt H. V.; Viatchanina S. V.
Стаття присвячена психологічним механізмам виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту. Мета дослідження – вивчення та аналіз психологічних стратегій, які допомагають зберігати психологічне здоров’я та адаптуватися до екстремальних умов триваючих військових конфліктів. В процесі дослідження використовувалися методи когнітивного аналізу, емпіричного дослідження та теоретичного моделювання. Результати дослідження підтверджують, що психологічна адаптація в умовах військових конфліктів охоплює різноманітні емоційні та когнітивні процеси, які спрямовані на збереження внутрішньої рівноваги та ефективну взаємодію зі складними життєвими умовами. Цілісний психологічний аналіз стану населення, яке перебуває в умовах тривалої російсько-української війни зумовлений комплексним впливом різноманітних факторів. Вони включають постійну загрозу особистій безпеці, соціально-економічну нестабільність, розрив соціальних зв’язків, втрату житла чи рідних, що є кумулятивними стресорами. Такий тривалий вплив стресорів може призвести до соматизації стресу та розвитку психосоматичних розладів. Зокрема, було виявлено, що стадії реакції на стрес (тривога, резистентність, виснаження) мають вирішальне значення для розуміння процесів адаптації. Досліджено, що важливим аспектом адаптації є здатність до переоцінки цінностей, розвиток нових професійних навичок та зміцнення соціального статусу, що сприяє психологічному відновленню. Крім того, було показано, що активне вирішення проблем, реалістична оцінка обставин та знаходження особистого сенсу в випробуваннях є ключовими факторами успішної адаптації. Також було встановлено, що концепції та методи, розроблені Віктором Франклом у рамках логотерапії, мають значний потенціал для підтримки та психологічної адаптації осіб, що перебувають у ситуації тривалого військового конфлікту.
Це підкреслює важливість пошуку особистого сенсу та цілі, що допомагає подолати негативні наслідки тривалого стресу та зберегти психічне здоров’я.
Практичне значення дослідження полягає у розробці ефективних методів психологічної підтримки та адаптаційних стратегій для осіб, що зазнали впливу тривалих військових конфліктів.
The article is devoted to the psychological mechanisms of survival and adaptation in conditions of a prolonged military conflict. The purpose of the study is to study and analyze psychological strategies that help maintain psychological health and adapt to the extreme conditions of ongoing military conflicts. The research used methods of cognitive analysis, empirical research and theoretical modeling. The results of the study confirm that psychological adaptation in conditions of military conflicts includes various emotional and cognitive processes aimed at maintaining internal balance and effective interaction with difficult living conditions. A holistic psychological analysis of the state of the population in conditions of a prolonged Russian-Ukrainian war is due to the complex influence of various factors. These include a constant threat to personal security, socio-economic instability, the breakdown of social ties, the loss of housing or relatives, which are cumulative stressors. Such a long-term impact of stressors can lead to the somatization of stress and the development of psychosomatic disorders. In particular, it was found that the stages of stress response (anxiety, resistance, exhaustion) are crucial for understanding adaptation processes. It was studied that an important aspect of adaptation is the ability to reassess values, develop new professional skills and strengthen social status, which contributes to psychological recovery. In addition, it was shown that active problem solving, realistic assessment of circumstances and finding personal meaning in trials are key factors in successful adaptation. It was also found that the concepts and methods developed by Viktor Frankl within the framework of logotherapy have significant potential for supporting and psychological adaptation of individuals in a situation of prolonged military conflict.
This emphasizes the importance of finding personal meaning and purpose, which helps to overcome the negative consequences of prolonged stress and maintain mental health.
The practical significance of the study lies in the development of effective methods of psychological support and adaptation strategies for individuals affected by prolonged military conflicts.
Психогігієна трудової діяльності та профілактика професійного вигорання психологів в умовах військових дій
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
В умовах тривалої війни особливої актуальності набуває профілактика професійного вигорання психологів. Поряд із хронічним стресом і пролонгованою травматизацією населення, фахівці самі працюють у складних і часто небезпечних умовах, зокрема у прифронтових зонах. Вони регулярно стикаються з наслідками втрат, горювання, насильства, досвіду полону, життя в окупації та бойових травм, що призводить до вторинної травматизації.
У результаті цього формується емоційне, психічне й фізичне виснаження, яке впливає на всі сфери життя. Наслідками є погіршення здоров’я, зниження професійної ефективності, втрата емпатії, відчуття безсилля, а також проблеми в особистих стосунках і ризик психічних розладів.
Отже, психологи, допомагаючи іншим, самі зазнають значного травматичного впливу, що зумовлює необхідність розвитку системи психогігієни їхньої праці. Вона спрямована на збереження психічного здоров’я, підвищення стресостійкості та забезпечення якості професійної діяльності.
Психогігієна праці психолога передбачає створення сприятливих умов роботи, розвиток навичок саморегуляції, профілактику вигорання та підтримку професійної компетентності. Основними причинами вигорання є емоційне перевантаження, висока відповідальність, недостатня підтримка, нечіткі межі між роботою і особистим життям, а також особистісні чинники (перфекціонізм, тривожність).
Важливими заходами є супервізія, професійний розвиток, доступ до психологічної допомоги для самих фахівців, уміння встановлювати межі та щоденна турбота про фізичний і психічний стан.
Таким чином, психогігієна психолога в умовах війни є ключовим чинником збереження його ресурсності та ефективності допомоги іншим.
In the conditions of a long war, the prevention of professional burnout of psychologists becomes particularly relevant. Along with chronic stress and prolonged traumatization of the population, specialists themselves work in difficult and often dangerous conditions, in particular in front-line zones. They regularly face the consequences of losses, grief, violence, experience of captivity, life under occupation and combat injuries, which leads to secondary traumatization.
As a result, emotional, mental and physical exhaustion is formed, which affects all spheres of life. The consequences are deterioration of health, decreased professional efficiency, loss of empathy, a feeling of powerlessness, as well as problems in personal relationships and the risk of mental disorders.
Thus, psychologists, helping others, themselves experience significant traumatic impact, which necessitates the development of a system of psychohygiene of their work. It is aimed at preserving mental health, increasing stress resistance and ensuring the quality of professional activity.
The psychological hygiene of a psychologist's work involves creating favorable working conditions, developing self-regulation skills, preventing burnout, and maintaining professional competence. The main causes of burnout are emotional overload, high responsibility, insufficient support, blurred boundaries between work and personal life, as well as personal factors (perfectionism, anxiety).
Important measures are supervision, professional development, access to psychological help for specialists themselves, the ability to set boundaries, and daily care for physical and mental health.
Thus, the psychological hygiene of a psychologist in wartime is a key factor in maintaining his resourcefulness and the effectiveness of helping others.