DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Молодіжна політика в системі публічного управління: сутність, принципи та інституційні моделі
(Гельветика, 2025) Щетина А. М.; Фросіняк Р. В.; Shchetina A. M.; Frosiniak R. V.
У статті досліджено сутність молодіжної політики як складового елементу системи публічного управління та проаналізовано основні теоретичні підходи до її тлумачення. Показано, що молодіжна політика формується на перетині соціальної, освітньої, гуманітарної та економічної сфер, а її зміст відображає стратегічний курс держави на розвиток людського потенціалу. Наголошено, що в умовах сучасних суспільних трансформацій молодіжна політика набуває статусу довгострокового та безперервного напряму публічного управління, спрямованого на створення сприятливих умов для соціалізації, самореалізації та активної громадянської участі молодого покоління.
На основі узагальнення наукових досліджень окреслено провідні концептуальні підходи, що трактують молодіжну політику як систему державної діяльності, як форму взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства та як багатовимірний механізм публічного управління. Значну увагу приділено аналізу інституційних моделей державної молодіжної політики, а також їхньому впливу на формування української моделі управління молодіжною сферою. Розкрито логіку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських та молодіжних організацій як суб’єктів вироблення і реалізації молодіжної політики.
Окремий акцент зроблено на нормативно-правових змінах 2025 року, які закріпили перехід від патерналістської моделі до партнерського підходу у відносинах держави та молоді. Підкреслено, що нові законодавчі механізми – зокрема, інституційна підтримка молодіжних організацій, «Молодіжна гарантія», розвиток мобільних молодіжних центрів – посилюють участь молоді у процесах публічного управління та розширюють можливості для її професійного та громадянського розвитку.
Обґрунтовано, що ефективність державної молодіжної політики безпосередньо залежить від якості інституційної координації, узгодженості цілей, чіткого визначення управлінських пріоритетів і здатності держави адаптувати політику до динамічних трансформацій молодіжного середовища. Підкреслено, що молодіжна політика у сучасних умовах має стратегічний характер і визначає потенціал майбутнього суспільного розвитку.
The article examines youth policy as an integral component of the public administration system and analyses the main theoretical approaches to its conceptualisation. It is demonstrated that youth policy emerges at the intersection of social, educational, humanitarian and economic spheres and reflects the strategic orientation of the state towards the development of human potential. In the context of contemporary societal transformations, youth policy is defined as a long-term and continuous field of public governance aimed at creating favourable conditions for the socialisation, self-realisation and civic engagement of young people.
Based on an extensive review of academic literature, the study identifies key conceptual approaches that define youth policy as a system of state activities, as a form of interaction between the state and civil society institutions, and as a multidimensional mechanism of public administration. Particular attention is paid to analysing institutional models of youth policy, as well as their influence on shaping the Ukrainian model of youth governance. The article highlights the logic of interaction among public authorities, local self-government bodies, civil society organisations and youth associations as actors involved in the formation and implementation of youth policy.
A special emphasis is placed on the legislative changes of 2025, which consolidate the shift from a paternalistic to a partnership-based approach in state–youth relations. The paper outlines how new legislative mechanisms—such as institutional support for youth organisations, the Youth Guarantee, and mobile youth centres-enhance youth participation in public administration processes and expand opportunities for professional, social and civic development.
The study argues that the effectiveness of state youth policy strongly depends on institutional coordination, alignment of policy goals, clearly defined management priorities and the capacity of public authorities to adapt to the dynamic transformations of the youth environment. It concludes that, under current conditions, youth policy has a strategic character and plays a decisive role in shaping the future trajectory of societal development.
Місцеві вибори як чинник розвитку регіональних політичних партій в Україні
(Гельветика, 2021) Фросіняк Р. В.; Frosiniak R. V.
У статті розглянуто розвиток регіональних політичних партій в Україні та роль місцевих виборів як чинника їх посилення. Визначено основні ознаки регіональних партій і здійснено їх коротку типологізацію. Проаналізовано вплив виборчої системи місцевих виборів на результати різних категорій політичних партій, а також результати виборів 2015 і 2020 років у контексті еволюції електоральних уподобань виборців щодо парламентських, позапарламентських і регіональних партій.
Досліджено вплив регіональних політичних партій на загальнонаціональний політичний дискурс та роль місцевих політичних еліт у формуванні регіональних політичних проектів. Визначено причини, які перешкодили реалізації проєкту «Партії мерів», попри значні очікування напередодні виборів 2020 року. Окреслено передумови посилення регіональних політичних партій і ризики для системи державного управління в умовах завершення реформи децентралізації. Проаналізовано фрагментацію партійного представництва у місцевих радах за результатами виборів 2020 року та визначено найбільш успішні регіональні партії, які здобули перемогу на рівні областей та обласних центрів. Зроблено висновки щодо сучасного стану й перспектив подальшого розвитку регіональних політичних партій в Україні.
The article examines the development of regional political parties in Ukraine and the role of local elections as a catalyst for their growth. It identifies the main characteristics of regional parties and offers a concise typology based on their distinctive features. The study explores the impact of Ukraine’s local electoral system on the performance of various categories of political parties and assesses the results of the 2015 and 2020 local elections in the context of evolving voter preferences toward parliamentary, non-parliamentary, and regional political forces.
Special attention is devoted to the strengthening of regional parties and their influence on the national political discourse. The research analyzes the role of local political elites in shaping and sustaining regional political projects and investigates how the structure of local elections mobilizes regional elites to participate in managing local development. The article provides a definition of “regional political parties” grounded in their functional and territorial characteristics, including an analysis of why the much-discussed “Mayors’ Party” project failed to materialize despite high expectations prior to the 2020 elections.
The study outlines the preconditions for the increased influence of regional parties on the eve of the 2020 local elections and identifies the main risks their strengthening poses for the system of public administration in the final stages of Ukraine’s decentralization reform. The paper also examines party fragmentation in local councils based on the 2020 election results and highlights the most successful regional political parties that achieved victories at the oblast and regional capital levels. The article concludes with an assessment of the current state and development prospects of regional political parties in Ukraine.
Місцеві вибори 2020 року та механізми впровадження гендерних квот
(ТОВ «Редакція журналу «Економіка та держава», 2020) Ворона П. В.; Фросіняк Р. В.; Vorona P. V.; Frosiniak R. V.
У статті проаналізовано результати місцевих виборів 2020 року в Україні щодо дотримання гендерних квот та ефективності правових механізмів їх реалізації, закріплених у Виборчому кодексі. Зазначено, що в перехідних посткомуністичних суспільствах інститут гендерної рівності лише формується, а під суспільними інтересами нерідко розуміють групові або олігархічні інтереси осіб, які створюють і фінансують політичні партії для досягнення власних цілей та впливу на місцеву й центральну владу. Крім професійних бар’єрів, на гендерний дисбаланс впливає обмежений доступ жінок до фінансових ресурсів, необхідних для проведення масштабних виборчих кампаній. На низовому рівні, де важливішими є особисті якості та безпосереднє спілкування з виборцями, представництво жінок є більш пропорційним, тоді як на рівнях, що потребують значних матеріальних ресурсів, гендерна диспропорція зростає.
Автори стверджують, що Виборчий кодекс запровадив дієвий механізм забезпечення гендерного паритету, який передбачає не менше третини представників однієї статі серед кандидатів від партії. Це сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Водночас положення Кодексу потребують подальшого вдосконалення з урахуванням рейтингового підходу до формування післявиборчих списків політичних партій та найкращих зарубіжних практик у сфері забезпечення гендерного балансу на місцевих виборах.
The article analyzes the results of the 2020 local elections in Ukraine in terms of compliance with gender quotas and examines the effectiveness of the legal mechanisms for ensuring such compliance introduced by the Electoral Code. It is noted that in transitional post-communist societies, gender equality as an institution of civil society is still in the process of formation. Public interests are often interpreted as group or oligarchic interests of those who create and finance political parties to advance their own agendas, including influence over local and central authorities.
In addition to professional barriers, gender imbalance in politics is also driven by women’s limited access to financial resources required for large-scale electoral and political campaigns. At the grassroots level, where direct communication and personal credibility are more important than financial capacity, women are represented more proportionally. However, at higher levels of political competition that demand significant organizational, media, and personnel resources, gender disparities become more pronounced.
The article argues that the Electoral Code has introduced an effective mechanism for achieving gender parity, requiring that no less than one-third of candidates on party lists be of the same gender. This provision is expected to enhance the effectiveness and inclusiveness of local self-government bodies. Nevertheless, the norms of the Electoral Code require further refinement through the introduction of ranking-based approaches to forming post-election party lists and by considering international best practices in ensuring gender equality in local elections.
Підходи ризик-менеджменту у виявленні конфлікту інтересівв діяльності державних службовців
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022) Булгакова О. В.; Bulhakova O. V.
В роботі розглянуто підходи ризик-менеджменту у виявлення конфлікту інтересів в діяльності державних службовців. Визначено, що корупція є однією із найнебезпечніших загроз правам людини, демократії, правопорядку, чесності та соціальній справедливості, вона перешкоджає економічному розвиткові та загрожує належному і справедливому функціонуванню країн, має негативні фінансові наслідки для громадян, компаній і держав, а також для міжнародних установ. На нашу думку, факторна модель корупційного вчинку державного службовця складається з двох сфер та чотирьох рівнів функціонування посадової особи, в кожному з яких можна виокремити чіткі фактори, на які здатна реагувати система управління як на корупційний ризик. Також така модель дозволяє вирішити декілька основних задач управління державним органом влади.
The paper examines risk management approaches to identifying conflicts of interest in the activities of public servants. It is established that corruption is one of the most dangerous threats to human rights, democracy, the rule of law, integrity, and social justice. It hinders economic development, jeopardizes the proper and fair functioning of nations, and carries negative financial consequences for citizens, businesses, states, and international institutions. In our view, the factor model of a public servant's corrupt act comprises two spheres and four levels of an official's functioning. Within each of these, distinct factors can be identified, allowing the management system to respond to them as specific corruption risks. Furthermore, such a model enables the resolution of several key challenges in the management of public authorities.
Виклики електронного адміністрування в умовах глобальних загроз
(Університет митної справи та фінансів, 2022) Булгакова О. В.; Bulhakova O. V.
Найбільш важливим поштовхом в розвитку та реалізації запитів суспільства на електронне врядування слід визнати саме інформаційну революцію, яка спричинила цілу низку об’єктивних змін у всіх сферах суспільства, а також спонукала суспільство будувати прогнози та моделювати очікування. Значні зусилля було звернено на створення окремих елементів загальної системи електронного адміністрування на різних рівнях. Органи державного управління в України стикнулись з необхідністю забезпечення нормального функціонування за умов військової агресії, яка створює наростаючу небезпеку фізичного знищення всіх ресурсів управлінської системи та постійної загрози життю людей, що унеможливлює виконання функцій державного управління в належний спосіб. Сукупність зовнішніх загроз знищення в будь-який спосіб матеріальних ресурсів, постійна ситуація загрози життю та свободи державних службовців негативно впливають на оперативну здатність виконувати управлінські функції та надавати адміністративні послуги населенню в усталеній нормативними документами якості
The information revolution should be recognized as the most significant impetus for the development and fulfillment of societal demands for e-governance. It has triggered a series of objective changes across all social spheres and prompted society to formulate forecasts and model expectations. Substantial efforts have been directed toward creating individual elements of the general electronic administration system at various levels. Public administration bodies in Ukraine have faced the necessity of ensuring normal functioning under conditions of military aggression, which poses an increasing danger of the physical destruction of all management system resources and a constant threat to human lives, making it impossible to perform public administration functions in a proper manner. The combination of external threats of material resource destruction and the constant threat to the lives and freedom of civil servants negatively impacts the operational capacity to perform management functions and provide administrative services to the population at the quality level established by regulatory documents.
Концепція розвитку надання електронних послуг органами виконавчої влади
(Гельветика, 2022) Булгакова О. В.; Bulhakova O. V.
Механізми надання електронних послуг є головними складовими системи електронного урядування, вони можуть бути адміністративні, інституційні, інтеграційні, сервісні. В той же час, загальний огляд проблематики у сфері надання адміністративних послуг на муніципальному рівні охоплює набагато більше проблем взаємодії суспільства і влади, особливо тих, які стосуються питань оплатності таких послуг.
Цифрові технології відкривають унікальні можливості для розвитку нашої економіки та підвищення якості життя громадян. Швидкі та глибинні наслідки від переходу на «цифру» будуть можливими лише тоді, коли «цифрова» трансформація стане основою життєдіяльності українського суспільства, бізнесу та державних установ, буде звичним та повсякденним явищем, ключовою програмою на шляху до процвітання, основою добробуту України. Доведено, що застосування восьми принципів розвитку надання електронних адміністративних послуг дозволяє нам наблизитись до європейського рівня провадження публічного адміністрування.
Electronic service delivery mechanisms are the core components of the e-governance system; they can be classified as administrative, institutional, integrative, or service-oriented. At the same time, a general overview of the issues in the field of administrative service delivery at the municipal level covers a much broader range of challenges in the interaction between society and authorities, especially those regarding the fee-based nature of such services.
Digital technologies unlock unique opportunities for economic development and improving the quality of life for citizens. Rapid and profound consequences of the "digital transition" will be possible only when digital transformation becomes the foundation of the vital activities of Ukrainian society, business, and state institutions—becoming a common everyday occurrence and a key agenda on the path to prosperity and the basis of Ukraine’s well-being. It has been proven that the application of the eight principles for the development of electronic administrative service delivery allows us to move closer to the European level of public administration.
Розвиток інструментів бренд-менеджменту в сфері публічного управління
(Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2024) Булгакова О. В.; Bulhakova O. V.
В сфері публічного управління бренд, на відміну від сфери бізнесу, потребує переосмислення та адаптації відповідно до результатів діяльності суб’єктів публічного управління і адміністрування. Це зумовлено специфічністю результатів реалізації функцій владних повноважень, які складно оцінювати виключно з традиційної для бізнесу позиції «споживчі запити - споживча цінність – вартість на ринку». Різні суб’єкти публічної влади визначають для себе різні маркери успішності власного бренду. Так, наприклад, для органів системи МВС такими маркерами є довіра громади та взаємодія з іншими органами влади, водночас для системи місцевого самоврядування палітра таких маркерів різниться залежно від характеристик громад. Саме тому у визначенні успішності застосування бренду в сфері публічного управління виникають складнощі.
In the sphere of public administration, unlike in the business sector, the brand requires re-evaluation and adaptation according to the performance outcomes of public administration and management entities. This is due to the specific nature of the results of exercising authoritative powers, which are difficult to evaluate solely from the traditional business perspective of "consumer demands – consumer value – market price." Different public authorities define various success markers for their own brand. For instance, for the bodies of the Ministry of Internal Affairs system, such markers include community trust and interaction with other government agencies, whereas for the local self-government system, the range of these markers varies depending on community characteristics. That is why difficulties arise in determining the success of branding in the sphere of public administration.
Економічна теорія в моделях антикризового управління розвитком підприємства
(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2024) Булгакова О. В.; Гузенко О. П.; Гапонюк О. І.; Bulhakova O. V.; Huzenko O. P.; Haponiuk O. I.
У статті досліджено визначальну роль фундаментальної економічної теорії у процесі розробки та впровадження моделей антикризового управління розвитком підприємства. Обґрунтовано, що сучасний антикризовий менеджмент має трансформуватися з реактивного механізму «гасіння пожеж» у стратегічну систему випереджального оновлення, що базується на науковому підґрунті. Метою статті є ідентифікація та аналіз інструментальної ролі економічних теорій (циклічності, інновацій, трансакційних витрат та ресурсного підходу) як базису для формування моделей антикризового управління, що забезпечують перехід від стабілізації до сталого розвитку. У роботі проаналізовано статистичні показники діяльності українських підприємств за 2023 рік, що дозволило виявити галузеві точки кризової напруги та підтвердити необхідність теоретичного обґрунтування управлінських рішень. Доведено, що використання теорії циклів забезпечує прогностичну спроможність моделей, теорія трансакційних витрат дозволяє оптимізувати організаційну структуру в умовах хаосу, а концепція «креативного руйнування» Й. Шумпетера обґрунтовує інноваційний шлях виходу з кризи. Автором підкреслено, що економічна теорія виступає методологічним «навігатором», який забезпечує логічну послідовність та обґрунтованість антикризових заходів. Сформульовано концептуальні засади побудови моделей, які інтегрують теоретичні принципи для забезпечення довгострокової стійкості та стратегічного розвитку підприємства в умовах високої турбулентності.
The article investigates the decisive role of fundamental economic theory in the development and implementation of anti-crisis man-agement models for enterprise development. It is substantiated that modern anti-crisis management must transform from a reactive "fire-fighting" mechanism into a strategic system of proactive renewal grounded in science. The purpose of the article is to identify and analyse the instrumental role of economic theories (cyclicality, innovation, transaction costs, and the resource-based view) in shaping anti-crisis management models that ensure the transition from stabilization to sustainable development. The paper proves that the use of business cycle theory provides models with predictive capacity, transaction cost theory allows for the optimization of organizational structure under chaotic conditions, and J. Schumpeter's concept of "creative destruction" substantiates an innovative path out of the crisis. It is emphasized that economic theory acts as a methodological "navigator," ensuring the logical consistency and validity of anti-crisis measures. The pivotal significance of economic theory in modelling manifests through several aspects. It enables modelling the crisis not as a sudden catastrophe but as a natural phase of development, allowing the enterprise to implement preventive measures even before the first symptoms of financial destabilization appear. Economic theory serves as the basis for modelling the optimal organizational structure in a chaotic environment, justifying decisions about outsourcing, integration, or changing the network of contractors to minimize losses arising from interactions with an unstable market. The use of fundamental economic models (resource theory, risk theory) allows for the identification of the root causes of the crisis rather than just its external manifestations (unprofitability), which is critically important for choosing between sanation and re-structuring. Conceptual frameworks for building models that integrate theoretical principles to ensure long-term resilience and strategic enterprise development amid high turbulence have been formulated.
Реалізація прагматичної функції економічної теорії у формуванні та моніторингу державної стратегії сталого розвитку
(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2024) Гузенко О. П.; Булгакова О. В.; Гапонюк О. І.; Huzenko O. P.; Bulhakova O. V.; Haponiuk O. I.
Статтю присвячено аспектам взаємозв’язку функцій економічної теорії та стратегії сталого розвитку країни. Зве-рнуто увагу на змістовність функцій економічної теорії з урахуванням їх рольового аспекту як пріоритетного інструменту економічних циклів. Визначено змістовність процесу сталого розвитку та функцій, котрі забезпечують його дієвість. У статті запропоновано врахування взаємозв’язку між функціями економічної теорії та функціями стратегії сталого розвитку з визначенням його змістовності. Автори дійшли висновку, що переосмислення впливу на розвиток економічного сектору країни, котра обрала шлях сталого розвитку зазначеного взаємозв’язку, дасть змогу забезпечити уповноваженим особам дося-гти більш успішного впровадження економічного, соціального та екологічного вимірів.
The article examines the interrelation between the functions of economic theory and a country's strategy for sustainable development (SD). The purpose of the article is to further develop theoretical aspects in the context of the types of economic theory, the functions of economic theory, and the process of a country's SD, and to subsequently determine the relationship among them. Attention is drawn to the substantial role of economic theory, which is widely regarded as a primary tool for understanding economic cycles. Exploring the issues of Ukraine's sus-tainable development during the period of hostilities and post-war recovery, it is necessary to consider several restrictive indicators in human, financial, and production potential, which will allow for the formation of an economic model focused on the rational use of these resources. This statement served as one of the basic justifications for the transition to SD under crisis economic conditions that limit the effectiveness of mana-gerial economic cycles at both the macro- and microeconomic levels. The substance of the sustainable development process and the functions that ensure its effectiveness are determined. The article proposes considering the relationship between the functions of economic theory and those of the sustainable development strategy and defining their essence. One of the key priorities in this direction for Ukraine's development is the package of Sustainable Development Goals (SDGs) for the period until 2030, among which, within the scope of our study, the component on the transition to rational models of consumption and production deserves particular attention. At the level of public administration in Ukraine, SDG indicators are integrated into the system of strategic planning and monitoring of executive authorities' activities. As of 2023–2024, the assess-ment system requires significant updating and clarification of tasks and indicators for achieving the SDGs by 2030. The authors conclude that rethinking the impact on the country's economic sector, which has chosen the path of sustainable development through this interrelation, will enable authorized persons to achieve more successful implementation of the economic, social, and environmental dimensions.
Відновлення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах в Україні
(Національна академія державного управління при Президентові України, 2019) Фросіняк Р. В.; Frosiniak R. V.
У статті проаналізовано проблему відновлення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на місцевих виборах в Україні. Розглянуто питання національного законодавчого регулювання та рекомендації міжнародних організацій щодо участі ВПО у виборах до органів місцевого самоврядування. Проаналізовано адвокаційну кампанію, спрямовану на відновлення виборчих прав ВПО та трудових мігрантів, а також еволюцію ставлення самих ВПО до участі у виборах на основі даних соціологічних досліджень. Висвітлено сучасний стан законопроєктів, спрямованих на забезпечення реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, і досліджено зміни до Закону України «Про Державний реєстр виборців», ухвалені з цією метою. Підкреслено важливість приведення виборчого законодавства України у відповідність до європейських стандартів інклюзивності та гарантування конституційного права ВПО брати участь у виборчому процесі.
The article analyzes the issue of restoring the electoral rights of internally displaced persons (IDPs) during local elections in Ukraine. It examines the national legal framework and the recommendations of international organizations regarding the participation of IDPs in local self-government elections. The study reviews the advocacy campaign carried out in Ukraine to promote legislative changes aimed at ensuring voting rights for IDPs and labor migrants in local elections.
Based on sociological survey data, the paper explores the evolution of IDPs’ attitudes toward participation in local elections and their perception of political inclusion. It also assesses the current status of legislative initiatives designed to restore electoral rights for displaced citizens. Particular attention is given to amendments to the Law of Ukraine “On the State Register of Voters,” which were introduced to secure the participation of IDPs in local elections.
The research emphasizes the significance of aligning Ukraine’s electoral legislation with European standards of inclusiveness and protecting the constitutional rights of internally displaced persons to participate in democratic governance.