DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Окремі проблеми правового регулювання досудового розслідування в умовах воєнного стану
(ДДУВС, 2024) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Введення на території України правового режиму воєнного стану обумовлює запровадження процесуальних норм, шляхом реалізації яких можуть бути виконані завдання кримінального провадження під час проведення воєнних дій. Положення Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) включають процесуальні приписи, що регламентують особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Функціональним призначенням розділу IX-1 КПК України є якісне врегулювання досудового розслідування та судового провадження в обстановці воєнного стану.
The introduction of the legal regime of martial law on the territory of Ukraine entails the introduction of procedural norms, through the implementation of which the tasks of criminal proceedings can be fulfilled during military operations. The provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the CPC of Ukraine) include procedural regulations that regulate the features of criminal proceedings under martial law. The functional purpose of Section IX-1 of the CPC of Ukraine is the high-quality regulation of pre-trial investigation and judicial proceedings under martial law.
Окремі проблеми правового регулювання досудового розслідування в умовах воєнного стану
(ДДУВС, 2024) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Правове регулювання процесуального статусу суб’єктів сторони обвинувачення в умовах воєнного стану
(Гельветика, 2025) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Стаття присвячена розгляду правового регулювання процесуального статусу суб’єктів сторони обвинувачення в умовах воєнного стану. Під час постановки проблеми зазначається, що процесуальне становище суб’єктів сторони обвинувачення в період воєнного стану потребує удосконалення задля підвищення ефективності кримінального провадження та забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини. У ході викладу основного матеріалу звертається увага на нормативну прогалину щодо максимально наближеної судової перевірки процесуального рішення керівника органу прокуратури щодо надання дозволу на проведення окремих процесуальних дій, застосування деяких заходів забезпечення кримінального провадження в обстановці воєнного стану. Вказується, що розширення повноважень керівника органу прокуратури щодо прийняття рішення на здійснення процесуальної діяльності сторони обвинувачення в умовах воєнного стану без врегулювання судового контролю «за першою можливістю» ставить сторону захисту у наперед невигідне становище щодо перевірки закон- ності та обґрунтованості обмеження прав, свобод і законних інтересів людини у кримінальному досудовому провадженні. Констатується, що дефект нормативної регламентації процесуального статусу суб’єктів сторони обвинувачення в частині застосування затримання без урахування обставин воєнного стану обумовлює ризик необґрунтованого обмеження (порушення) права на свободу в результаті «непропо- рційного» затримання. Підкреслюється, що поєднання в одній особі процесуального статусу суб’єкта сторони обвинувачення (прокурора, слідчого або дізнавача) та елементів процесуального статусу перекладача під час воєнного стану має супроводжуватися нормативним регулюванням процесуальних гарантій, що встановлені ст. 68 КПК України, а також обов’язкової умови щодо безперервної відеофіксації перекладу свідчень підозрюваного та / або потерпілого, або змісту документів. Підсумовується, що правове регулювання вимоги «авто- матичного» максимально швидкого судового контролю за рішенням керівника органу прокуратури про продовження строку досудового розслідування щодо неповнолітніх сприятиме удосконаленню процесуального статусу керівника органу прокуратури, а також забезпеченню принципу змагальності, права неповнолітніх на розумний строк кримінального провадження у період воєнного стану.
The article is devoted to the consideration of the legal regulation of the procedural status of the subjects of the prosecution during martial law. When stating the problem, it is noted that the procedural status of the subjects of the prosecution during martial law requires improvement in order to increase the efficiency of criminal proceedings and ensure the rights, freedoms and legitimate interests of a person. During the presentation of the main material, attention is drawn to the regulatory gap regarding the most approximate judicial review of the procedural decision of the head of the prosecutor's office regarding the granting of permission to conduct certain procedural actions, the application of certain measures to ensure criminal proceedings in a martial law environment. t is indicated that the expansion of the powers of the head of the prosecutor's office to make a decision on the implementation of procedural activities of the prosecution under martial law without regulating judicial control "at the first opportunity" puts the defense at a disadvantage in terms of verifying the legality and justification of restrictions on the rights, freedoms and legitimate interests of a person in criminal pre-trial proceedings. It is stated that the defect in the normative regulation of the procedural status of the subjects of the prosecution in terms of the application of detention without taking into account the circumstances of martial law causes the risk of unjustified restriction (violation) of the right to freedom as a result of “disproportionate” detention. It is emphasized that the combination in one person of the procedural status of the subject of the prosecution (prosecutor, investigator or inquirer) and elements of the procedural status of a translator during martial law must be accompanied by the normative regulation of the procedural guarantees established by Article 68 of the Code of Criminal Procedure of Ukraine, as well as a mandatory condition for continuous video recording of the translation of the testimony of the suspect and/or victim, or the content of documents. It is concluded that the legal regulation of the requirement of "automatic" as soon as possible judicial control over the decision of the head of the prosecutor's office to extend the term of the pretrial investigation regarding minors will contribute to the improvement of the procedural status of the head of the prosecutor's office, as well as ensuring the principle of adversarial proceedings, the right of minors to a reasonable term of criminal proceedings during martial law.
Загальна характеристика правової регламентації кримінального провадження в умовах воєнного стану
(КННІ ДонДУВС, 2023) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Умови правового режиму воєнного стану в Україні вимагають застосування спеціальних (особливих) процесуальних нормативних приписів, зміст яких дозволяє виконання завдань кримінального провадження та досягнення мети кримінального судочинства в обстановці проведення бойових дій.
The conditions of the legal regime of martial law in Ukraine require the application of special (special) procedural regulations, the content of which allows for the fulfillment of the tasks of criminal proceedings and the achievement of the goal of criminal justice in a situation of hostilities.
Щодо нормативного забезпечення засади спеціальної пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Введення правового режиму воєнного стану в Україні пов’язано з встановленням різних юридичних обмежень для членів громадян. Задля гарантування соціальної безпеки та результативної боротьби зі злочинністю під час здійснення бойових дій державні органа вимушені унормовувати правообмеження. Водночас законодавчі обмеження не повинні бути свавільними, не прогнозованими. Правові обмеження в період воєнного стану мають відповідати вимозі пропорційності з урахуванням певного випадку небезпеки виконання воєнних дій та необхідності провести ефективне (результативне) розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення.
The introduction of the legal regime of martial law in Ukraine is associated with the establishment of various legal restrictions for members of the public. In order to guarantee social security and effectively combat crime during hostilities, state bodies are forced to regulate legal restrictions. At the same time, legislative restrictions should not be arbitrary, unpredictable. Legal restrictions during martial law must meet the requirement of proportionality, taking into account a specific case of danger of conducting military actions and the need to conduct an effective (effective) investigation of the circumstances of the commission of a criminal offense.
Вплив практики європейського суду з прав людини на теорію та практику кримінального процесу України
(КННІ ДонДУВС, 2022) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
На сьогоднішній день практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є досить дієвим механізмом забезпечення прав і свобод людини, що містяться у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Шляхом розгляду справ щодо конкретних держав – учасниць Конвенції ЄСПЛ встановлює наявність чи відсутність порушень конвенційних прав і свобод та виносить відповідні рішення.
Today, the practice of the European Court of Human Rights (hereinafter referred to as the ECHR) is a fairly effective mechanism for ensuring human rights and freedoms contained in the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (hereinafter referred to as the Convention). By considering cases concerning specific states parties to the Convention, the ECHR establishes the presence or absence of violations of convention rights and freedoms and issues appropriate decisions.
Нормативні дефекти ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану
(ФОП «Ященко», 2025) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Стаття присвячена дослідженню нормативних дефектів ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми вказується, що ізоляційні запобіжні заходи мають належним чином регулюватися у кримінальних процесуальних нормах, законно та обґрунтовано застосовуватися у ході кримінального провадження в обстановці воєнного стану, оскільки вони пов’язані із істотним втручанням у права і свободи особи. Під час розкриття стану опрацювання відповідної проблематики зазначається, що наразі залишаються невпрішенимн проблеми правового регулювання ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні, що негативно позначається на ефективності кримінальної процесуальної діяльності та на гарантуванні прав і свобод особи у кримінальному судочинстві під час дії воєнного стану. У перебігу викладу основного матеріалу підкреслюється, що дефектом нормативної регламентації приписів ч. 1 ст. 208 КПК України є неповнота переліку випадків затримання особи за підозрою у вчиненні злочину без врахування вимоги «безпосередності» («щойності»). Відмічається, що недосконалість ч. 1 ст. 208 КПК України та ч. 1 ст. 298-2 КПК України значно ускладнює затримання особи за підозрою у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. Констатується, що нормативним дефектом є виклад норми п. б ч. 1 ст. 615 КПК України, що не містить вказівки на обставини воєнного стану, що унеможливлюють затримання особи за підозрою у вчиненні злочину на підставі ст. 208 КПК України. Акцентується увага на колізії ч. 6 ст. 176 КПК України та ч. 2 ст. 183 КПК України щодо необхідності та неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які в період дії воєнного стану підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 111-1 КК України. Звертається увага на безальтернативність змісту ч. 6 ст. 176 КПК України, а також ч. 8 ст. 176 КПК України щодо застосування в період воєнного стану виключно тримання під вартою до осіб, які підозрюються за вчинення конкретних кримінальних правопорушень.
The article is devoted to the study of the normative defects of isolation preventive measures in criminal proceedings under martial law. In the course of the problem statement, it is indicated that isolation preventive measures should be properly regulated in criminal procedural norms, legally and reasonably applied in the course of criminal proceedings under martial law, since they are associated with a significant interference writh the rights and freedoms of the individual. During the disclosure of the status of the study of the relevant issues, it is noted that the problems of legal regulation of isolation preventive measures in criminal proceedings remain unresolved, which negatively affects the efficiency of criminal procedural activities and the guarantee of the rights and freedoms of a person m criminal proceedings during martial law. In the course of the presentation of the main material, it is emphasized that a defect in the regulatory regulation of the provisions of Part 1 of Article 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine is the incompleteness of the list of cases of detention of a person on suspicion of committing a crime without taking into account the requirement of «immediacy» («immediacy»). It is noted that the imperfection of Part 1 of Article 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and Part 1 of Article 298-2 of the Criminal Procedure Code of Ukraine significantly complicates the detention of a person on suspicion of committing the specified criminal offenses against the foundations of national security of Ukraine. It is stated that the normative defect is the statement of the norm of Part 6 of Article 615 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which does not contain an indication of the circumstances of martial law that make it impossible to detain a person on suspicion of committing a crime on the basis of Article 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Attention is drawn to the conflict between Part 6 of Article 176 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and Part 2 of Article 183 of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the necessity and impossibility of applying a preventive measure in the form of detention to persons who. during the period of martial law, are suspected (accused) of committing criminal offenses stipulated in Parts 1-3 of Article 111-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Attention is drawn to the lack of alternatives to the content of Part 6 of Article 176 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as Part 8 of Article 176 of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the application during martial law exclusively of detention to persons suspected of committing specific criminal offenses.
Конституційні стандарти забезпечення прав людини у механізмі кримінального процесуального регулювання
(НАДПСУ, 2021) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.
Дефекти механізму кримінального процесуальному регулювання можуть негативно позначатися на забезпеченні кримінальних та процесуальних прав, свобод і законних інтересів. Обмеження останніх має більш вагомі шкідливі наслід- ки для людини, аніж обмеження правових дозволів в інших сферах юридичного регулювання. Тому винесення Конститу- ційним Судом України (далі – КСУ) рішень щодо трактування конституційних прав людини є більш актуальним щодо реалі- зації механізму кримінального процесуального регулювання.
Defects in the mechanism of criminal procedural regulation can negatively affect the provision of criminal and procedural rights, freedoms and legitimate interests. Restriction of the latter has more significant harmful consequences for a person than restriction of legal permissions in other areas of legal regulation. Therefore, the Constitutional Court of Ukraine (hereinafter referred to as the CCU) making decisions on the interpretation of constitutional human rights is more relevant for the implementation of the mechanism of criminal procedural regulation.
Щодо правового регулювання негласних засобів отримання інформації про обставини вчиненого кримінального правопорушення
(КННІ ДонДУВС, 2021) Лоскутов Т. О.; Єпринцев П. С.; Шапарь А. О.; Loskutov T. O.; Eprintsev P. S.; Shapar A. O.
Правове регулювання негласних засобів одержання інформації про вчинене кримінальне правопорушення здійснюється у законах та підзаконних нормативно-правових актах, що мають кримінальну процесуальну та оперативно-розшукову природу.
Legal regulation of covert means of obtaining information about a committed criminal offense is carried out in laws and subordinate regulatory legal acts of a criminal procedural and operational-investigative nature.
Окремі аспекти забезпечення прав підозрюваного у кримінальному процесі
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Потоцький М. М.; Якушева В. В.; Pototskyi M. M.; Yakusheva V. V.
Зазначено, що засада презумпції невинуватості є базисом справедливого кримінального судочинства. Особа, яка притягується до кримінальної відповідальності повинна мати у розпорядженні інструменти, які забезпечать їй захист від свавілля та упередженого ставлення. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення без доведення даного факту рішенням суду поза розумним сумнівом. Це важливо для підтримки довіри до системи правосуддя.
Крім того, дотримання прав підозрюваного, як-от права на правову допомогу, права на відмову давати покази, є запорукою справедливого розслідування.
It is noted that the principle of the presumption of innocence is the basis of fair criminal proceedings. A person who is brought to criminal responsibility must have at his disposal tools that will provide him with protection against arbitrariness and prejudice. No one can be found guilty of committing a criminal offense without proving this fact by a court decision beyond reasonable doubt. This is important for maintaining confidence in the justice system. In addition, compliance with the rights of the suspect, such as the right to legal assistance, the right to refuse to testify, is a guarantee of a fair investigation.