DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Правове регулювання забезпечення відшкодування шкоди жертвам воєнних злочинів
(Алерта, 2025) Буга В. В.; Кузьменко С. С.; Buha V. V.; Kuzmenko S. S.
У тезах досліджено актуальні питання формування ефективних механізмів компенсації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ проти України. Автори аналізують інтеграцію національних інструментів (реєстрів збитків, державних програм) із міжнародними механізмами, такими як Register of Damage for Ukraine під егідою Ради Європи та Trust Fund for Victims при Міжнародному кримінальному суді. Особливу увагу приділено концепції відновного правосуддя, що акцентує на потребах постраждалих: цивільних осіб, військовополонених та членів їхніх сімей. Розглядаються особливості цивільно-правової відповідальності держави-агресора, зокрема пропозиція щодо спрощення процесу доказування через визнання деліктної відповідальності РФ без необхідності додаткового доведення її провини в кожному окремому випадку. Визначено роль національного законодавства (Цивільного кодексу України та спеціальних законів про окуповані території) у забезпеченні прав громадян на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
The theses explore the current issues of forming effective mechanisms for compensating for damage caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The authors analyze the integration of national instruments (damage registers, state programs) with international mechanisms, such as the Register of Damage for Ukraine under the auspices of the Council of Europe and the Trust Fund for Victims at the International Criminal Court. Particular attention is paid to the concept of restorative justice, which focuses on the needs of victims: civilians, prisoners of war and their family members. The features of the civil liability of the aggressor state are considered, in particular, a proposal to simplify the process of proof by recognizing the tortious liability of the Russian Federation without the need for additional proof of its guilt in each individual case. The role of national legislation (the Civil Code of Ukraine and special laws on occupied territories) in ensuring the rights of citizens to compensation for material and moral damage is determined.
Поліцейська освіта у США
(ДонДУВС, 2025) Буга В. В.; Buha V. V.
У статті проаналізовано особливості функціонування та структуру системи поліцейської освіти в Сполучених Штатах Америки. Автор підкреслює, що ключовою рисою американської освітньої моделі є децентралізація, зумовлена федеративним устроєм країни та відсутністю єдиної національної системи стандартів. Досліджено трирівневу структуру професійної підготовки, яка забезпечує поступовий розвиток компетенцій від початкового навчання до підготовки управлінських кадрів вищої ланки. Висвітлено специфіку підготовки фахівців на федеральному, штатному та місцевому рівнях, а також роль спеціалізованих центрів (зокрема федерального центру в штаті Джорджія). Особливу увагу приділено проблемі варіативності навчальних годин (від 320 до 1040 годин залежно від штату) та складнощам взаємозаліку підготовки при переході співробітників між юрисдикціями. Зроблено висновок про необхідність подальшої модернізації системи у напрямі уніфікації стандартів та посилення гуманітарного компоненту, зокрема в питаннях прав людини та деескалації конфліктів.
The article analyzes the features of the functioning and structure of the police education system in the United States of America. The author emphasizes that the key feature of the American educational model is decentralization, due to the federal structure of the country and the absence of a single national system of standards. The three-level structure of professional training is studied, which ensures the gradual development of competencies from initial training to the training of senior management personnel. The specifics of training specialists at the federal, state and local levels are highlighted, as well as the role of specialized centers (in particular, the federal center in the state of Georgia). Special attention is paid to the problem of variability of training hours (from 320 to 1040 hours depending on the state) and the difficulties of cross-crediting training when employees transfer between jurisdictions. The conclusion is made about the need for further modernization of the system in the direction of unification of standards and strengthening of the humanitarian component, in particular in issues of human rights and de-escalation of conflicts.
До питання про поняття, правову природу та ознаки адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.
У статті розкрито поняття та правову прирду адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Установлено, що одним із ключових елементів адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України є наділення його повноваженнями очільника головного органу військового управління. Виокремлено специфіку реалізації повноважень командувача Національної гвардії України, яка пов’язана з адміністративно-правовим режимом функціонування органів державної влади. Визначено поняття адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України як відображення його специфічного стану у сфері публічного управління, який проявляється в сукупності прав та обов’язків, гарантій їхнього забезпечення, а також правосуб’єктності командувача Національної гвардії України, урегульованих адміністративно-правовими нормами та реалізованих в адміністративно-правових відносинах. The article reveals the concept and legal nature of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. It is established that one of the key elements of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is his endowment with the powers of the head of the main military command and control body. The specificity of the implementation of the powers of the Commander of the National Guard of Ukraine, which is related to the administrative and legal regime of the functioning of public authorities, is highlighted. The concept of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is defined as a reflection of his specific state in the field of public administration, which manifests itself in the totality of rights and obligations, guarantees of their provision, as well as the legal personality of the Commander of the National Guard of Ukraine, regulated by administrative and legal norms and implemented in administrative and legal relations.
З’ясування функцій державного управління в контексті визначення напрямів управлінської діяльності командувача Національної гвардії України
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.
У тезах досліджено теоретичні та практичні аспекти визначення функцій державного управління в контексті діяльності командувача Національної гвардії України. Автор аналізує етимологію та змістовне навантаження категорії «функція», розмежовуючи її з суміжними поняттями мети, завдань та повноважень. У роботі обґрунтовано необхідність диференціації функцій органу управління та особистих управлінських функцій його керівника. На основі аналізу Положення про головний орган військового управління НГУ виокремлено ключові напрями організуючого впливу командувача, такі як прогнозування, планування, прийняття рішень, координація та контроль. Зроблено висновок, що чітке нормативне закріплення цих функцій є фундаментальною умовою ефективності адміністративно-правового статусу очільника Нацгвардії та успішного регулювання військово-службових відносин.
The abstract examines the theoretical and practical aspects of defining public administration functions within the context of the activities of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author analyzes the etymology and substantive meaning of the category "function," distinguishing it from related concepts such as goals, tasks, and powers. The study substantiates the need to differentiate between the functions of a management body and the personal management functions of its head. Based on an analysis of the Provisions on the main military command and control body of the NGU, the author identifies key areas of the Commander's organizing influence, including forecasting, planning, decision-making, coordination, and control. It is concluded that the clear regulatory consolidation of these functions is a fundamental condition for the effectiveness of the administrative and legal status of the National Guard head and the successful regulation of military service relations.
З’ясування термінологічних особливостей у процесі визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.
У тезах досліджено питання термінологічної визначеності при формуванні адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор аналізує понятійний апарат, що використовується у профільному законодавстві та наукових працях, з метою усунення неоднозначностей у тлумаченні повноважень та обов’язків очільника НГУ. Особливу увагу приділено співвідношенню термінів «військове управління», «керівництво» та «командування» в контексті реалізації управлінських функцій. Обґрунтовано, що чітке термінологічне окреслення статусу командувача є необхідною умовою для ефективного функціонування Національної гвардії як військового формування з правоохоронними функціями в системі МВС України.
The abstract examines the issues of terminological clarity in the formation of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author analyzes the conceptual apparatus used in specialized legislation and scientific works to eliminate ambiguities in interpreting the powers and duties of the NGU head. Special attention is paid to the correlation of terms such as "military management," "leadership," and "command" within the context of exercising administrative functions. It is argued that a clear terminological definition of the Commander's status is a prerequisite for the effective functioning of the National Guard as a military formation with law enforcement functions within the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.
Щодо визначення ознак адміністративної юрисдикції в поліцейській діяльності
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Sakhno A. P.
У тезах проаналізовано теоретико-методологічні підходи до визначення сутності адміністративної юрисдикції в структурі поліцейської діяльності. Автор розглядає юрисдикцію як багатовимірну складову адміністративної функції держави, що реалізується підрозділами Національної поліції. У роботі досліджено наукові погляди відомих вчених (С.Ф. Константінова, Л.В. Коваля, І.П. Голосніченка та ін.) щодо природи юрисдикційних повноважень, їхнього позасудового характеру та співвідношення із публічно-правовими спорами. Спростовано доцільність ототожнення юрисдикції виключно із розглядом спорів, оскільки вона охоплює ширший спектр проваджень, зокрема у справах про адміністративні правопорушення. Зроблено висновок, що адміністративна юрисдикція є стрижневим елементом поліцейської діяльності та основною формою державної реакції на адміністративні делікти.
The abstract analyzes theoretical and methodological approaches to defining the essence of administrative jurisdiction within the structure of policing. The author examines jurisdiction as a multidimensional component of the state's administrative function implemented by units of the National Police of Ukraine. The study explores the scientific perspectives of prominent scholars (S. Konstantiynov, L. Koval, I. Holosnichenko, etc.) regarding the nature of jurisdictional powers, their out-of-court character, and their correlation with public law disputes. The author argues against equating jurisdiction solely with dispute resolution, as it covers a broader spectrum of proceedings, particularly administrative offense cases. It is concluded that administrative jurisdiction serves as a pivotal element of policing and the primary institutional form of the state's response to administrative misconduct.
Щодо визначення проблематики статусу командувача Національної гвардії України в науці адміністративного права
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.
У тезах розглядаються теоретичні аспекти визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор фокусує увагу на проблематиці наукових підходів до розуміння правосуб’єктності очільника НГУ як ключової фігури у системі військового управління та публічної адміністрації. Проаналізовано особливості його повноважень у контексті взаємодії з Міністерством внутрішніх справ України та Президентом України. Визначено основні суперечності у нормативному регулюванні діяльності командувача та окреслено вектори подальших наукових дискусій щодо вдосконалення його статусу в межах науки адміністративного права.
These abstract examines the theoretical aspects of defining the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author focuses on the challenges within scientific approaches to understanding the legal personality of the NGU head as a key figure in the system of military command and public administration. The study analyzes the specific features of his powers in the context of interaction with the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the President of Ukraine. The author identifies key inconsistencies in the regulatory framework of the Commander's activities and outlines vectors for further scientific discussions regarding the improvement of his status within the field of administrative law.
Обмеження пересування особи в поліцейській діяльності: співвідношення із затриманням
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Кирильчук А. Б.; Sakhno A. P.; Kyrylchuk A. B.
У тезах досліджено проблемні аспекти нормативно-правового регулювання обмеження пересування особи в поліцейській діяльності. Автор аналізує статтю 37 Закону України «Про Національну поліцію», вказуючи на відсутність чіткого визначення терміну «обмеження пересування» та строків його застосування, що призводить до правової невизначеності. У роботі проведено розмежування між фактичним обмеженням свободи та затриманням крізь призму практики Європейського суду з прав людини та статті 5 ЄКПЛ. Акцентовано увагу на тому, що затримання має чітко визначені законодавчі підстави та процесуальні гарантії, тоді як обмеження пересування в межах поліцейських заходів потребує глибшої регламентації. Зроблено висновок про помилковість ототожнення цих двох категорій та необхідність усунення термінологічних суперечностей у профільному законодавстві.
The abstract examines the problematic aspects of the legal regulation concerning the restriction of a person's movement in policing. The author analyzes Article 37 of the Law of Ukraine "On the National Police," highlighting the lack of a clear definition for the term "restriction of movement" and the absence of established timeframes for its application, which leads to legal uncertainty. The study distinguishes between the actual restriction of movement and detention through the lens of the European Court of Human Rights' case law and Article 5 of the ECHR. It is emphasized that while detention has clearly defined legal grounds and procedural guarantees, the restriction of movement within police measures requires more detailed regulation. The author concludes that equating these two legal categories is erroneous and stresses the need to resolve terminological inconsistencies in specialized legislation.
Custody Records як інструмент забезпечення прав людини в адміністративній діяльності поліції: історія та сучасний стан упровадження
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Веретянніков В. О.; Sakhno A. P.; Veretiannìkov V. O.
У статті проведено комплексний аналіз процесу впровадження проєкту Custody Records в органах Національної поліції України. Визначено ключові організаційно-правові та технічні проблеми, що стримують його ефективну реалізацію. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання, функціональних харак-теристик системи та забезпечення дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового три-мання. Встановлено, що започаткований у 2017 році проєкт Custody Records станом на 2025 рік перебуває на етапі впровадження. Підкреслено, що електронна система фіксації дій щодо затриманих осіб, першопочатково розроблена для ізоляторів тимчасового тримання, трансфор-мувалася в інформаційну підсистему інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Доведено, що темпи реалізації проєкту значною мірою залежать від наявності зовнішнього фінансування з боку міжнародних партнерів, а також від адміністративної ініціативності керівництва Міністерства внутрішніх справ України та Наці-ональної поліції України. Констатовано, що, незважаючи на проведені законодавчі зміни, ряд ключових аспектів функціонування системи Custody Records продовжують залишатися поза належним правовим регулюванням. Обґрунтовано необхідність розроблення та затвердження ряду стратегічних документів у сфері функціонування системи Custody Records, а саме: Поло-ження про організацію роботи поліцейських, відповідальних за дотримання прав затриманих осіб у підрозділах поліції; Технічних вимог до функціонування спеціалізованих кімнат для про-ведення інтерв’ю із затриманими особами. Висловлено гіпотезу щодо обумовленості належного функціонування системи Custody Records, підвищення рівня гарантій прав затриманих осіб та зміцнення механізмів внутрішнього і зовнішнього контролю в діяльності поліції, наявністю чіткої нормативної бази. The article provides a comprehensive analysis of the implementation of the Custody Records project within the National Police of Ukraine. Key organizational, legal, and technical challenges hindering its effective execution are identified. Scientifically grounded proposals are formulated to improve the regulatory framework, the system's functional characteristics, and the protection of human rights in temporary detention facilities. It is established that the Custody Records project, launched in 2017, remains in the implementation phase as of 2025. The study emphasizes that the electronic system for recording actions regarding detainees, originally developed for temporary detention facilities, has transformed into a subsystem of the "Information Portal of the National Police of Ukraine" information and communication system. It is demonstrated that the pace of project implementation largely depends on external funding from international partners, as well as the administrative initiative of the leadership of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police of Ukraine. The author notes that, despite legislative changes, several key aspects of the Custody Records system's operation remain without proper legal regulation. The necessity of developing and approving strategic documents for the system's functioning is justified, specifically: the Regulation on the organization of work of police officers responsible for the rights of detainees in police units, and Technical requirements for the functioning of specialized interview rooms for detainees. A hypothesis is proposed that proper functioning of the Custody Records system, increased guarantees for detainees' rights, and the strengthening of internal and external police control mechanisms are conditional upon the existence of a clear regulatory framework.
Удосконалення кваліфікації пілотів безпілотних авіаційних систем у контексті міжнародного правового регулювання
( Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Молошенко Ж. А.; Sakhno A. P.; Moloshenko Zh. A.
У статті проаналізовано міжнародно-правові акти та наукову літературу у сфері підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Надано пропозиції щодо вдосконалення національного адміністративно-правового механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Конста-товано, що світові тенденції у сфері розвитку авіаційних і безпекових технологій демонструють постійне розширення сфер застосування безпілотних літальних апаратів. Підкреслено стрім-ку модернізацію нормативно-правового регулювання механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем, удосконалення системи підготовки операторів та технічного персоналу, а також динамічне зростання промислового сектору, орієнтованого на розроблення, виробництво та інтеграцію безпілотних авіаційних систем. Проаналізовано законодавчі ініціативи провідних країн Європи, Північної Америки та Азії та виявлено стійку тенденцію до формування цілісного, багатоаспектного підходу до регулювання використання БпЛА, що охоплює як технічні, так і ор-ганізаційно-правові аспекти. Зосереджено увагу на формуванні стандартів професійної підготовки операторів БпЛА, що визнається одним із ключових чинників безпеки польотів та ефективності застосування безпілотних систем. The article analyzes international legal acts and scientific literature in the field of training pilots for unmanned aircraft systems (UAS). It provides proposals for improving the national administrative and legal mechanism for UAS pilot training. It is established that global trends in aviation and security technology development demonstrate a continuous expansion of unmanned aerial vehicle (UAV) applications. The study emphasizes the rapid modernization of the regulatory framework for UAS pilot training mechanisms, the improvement of training systems for operators and technical personnel, and the dynamic growth of the industrial sector focused on the development, production, and integration of unmanned aircraft systems. Legislative initiatives of leading countries in Europe, North America, and Asia are analyzed, revealing a steady trend toward forming a holistic, multi-faceted approach to UAV regulation that covers both technical and organizational-legal aspects. Particular attention is focused on the development of professional training standards for UAV operators, which is recognized as a key factor in flight safety and the effective application of unmanned systems.