Політичні інститути та процеси (Political institutions and processes) (23.00.02)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Політичні інститути та процеси (Political institutions and processes) (23.00.02) за Автор "Осаульчик О."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cultural challenges in education: strategies for consideration of various intercultural aspects in the educational process(Malque Publishing, 2024) Бахов І.; Теребушко Ю.; Осаульчик О.; Ригіна О.; Вєденєєв В.; Bakhov I.; Terebushko Y.; Osaulchyk O.; Ryhina O.; Vedenieiev V.Побудова гармонійного суспільства та розвиток міцної та впливової держави є актуальними імперативами сучасності. На тлі російсько-українського конфлікту розгляд культурних викликів у міжкультурній освіті постає як питання першочергового стратегічного значення. Міжкультурна освіта виступає як невід’ємний аспект сучасного освітнього процесу в нашому все більш глобалізованому світі. Прагнення культивувати співіснування та взаємний розвиток у мультикультурному контексті, як видно з історичної траєкторії людства, виявляється надзвичайно складною справою. Тому стає обов’язковим спиратися на досвід інших націй у цій сфері, закріплюючи стратегії на характерних історичних традиціях України. Культивування мовних компетенцій є наріжним каменем, складаючи один із стрижневих «трьох ключів», на яких мають ґрунтуватися стратегії міжкультурної освіти в Україні. Крім того, виховання довіри, толерантності та міжкультурної чутливості є однаково необхідним. При навігації міжкультурної комунікації слід приділяти належну увагу принципам політичної коректності, усвідомлення культурних табу (як вербальних, так і невербальних), а також прояву емпатії. Аналіз науково-теоретичних і практичних розробок з другої половини ХХ століття до початку ХХІ століття вказує на те, що впровадження міжкультурної освіти на різних рівнях освітнього процесу мало переважно реактивний, а не проактивний характер. У світлі домінуючих культурних викликів, таких як міграція, глобалізація, глокалізація та внутрішні проблеми в Україні, вкрай важливо звернути увагу на «внутрішньокультурний» та «міжкультурний» виміри, а також на світоглядне та ідеологічне значення міжкультурної освіти при формуванні освітніх програм як для воєнного, так і для післявоєнного відновлення. Building a harmonious society and fostering a robust and influential state represent pressing imperatives in contemporary times. Amidst the backdrop of the Russian-Ukrainian conflict, the consideration of cultural challenges within intercultural education emerges as a matter of paramount strategic significance. Intercultural education stands as an integral facet of the modern educational process within our increasingly globalized world. The endeavor to cultivate coexistence and mutual development within a multicultural context, as discerned from humanity's historical trajectory, proves to be an exceedingly intricate undertaking. Therefore, it becomes imperative to draw upon the experiences of other nations in this domain while anchoring strategies in Ukraine's distinctive historical traditions. The cultivation of language competencies represents a cornerstone, constituting one of the pivotal «three keys» upon which the strategies of intercultural education in Ukraine ought to be predicated. Moreover, the inculcation of trust, tolerance, and intercultural sensitivity is equally indispensable. In navigating intercultural communication, due consideration must be given to principles of political correctness, awareness of cultural taboos (both verbal and non-verbal), and the manifestation of empathy. The analysis of scientific, theoretical, and practical developments from the latter half of the 20th century to the early 21st century indicates that the implementation of intercultural education in various tiers of the educational process has predominantly been reactive rather than proactive. In light of prevailing cultural challenges such as migration, globalization, glocalization, and internal issues within Ukraine, it is imperative to address the «Intracultural» and «Intercultural» dimensions, as well as the worldview and ideological significance of intercultural education when formulating educational programs for both wartime and post-war reconstruction.