Репозитарій ДонДУВС

Перегляд за Автор "Aksenova V. I."

Зараз показуємо 1 - 20 з 45

Philosophy of sociocultural meanings in the information system yesterday and today
(Науково-теоретичний альманах «Грані», 2018) Aksenova V. I.; Аксьонова В. І.
Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль. Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності. В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буття. Значення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей. The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative meaning that is addressed in the culture of not only reason, but also the depths of the soul, in order to control the potential of the awareness of the meaning of being. The attitude of a person to the world is determined by symbols and meanings, in order to communicate communicatively in the world and in itself its own purpose.Values determine motivation, in particular, when it comes to corporate solidarity, when you want to do what you have to and should do only what you want. The conflict can be solved in a timely manner when public opinion goes to the quick realization of which – in particular the development of a new humanistic interpretation of the meaning of professional purpose, to which an individual is tied or touches the cadets’ respect for new forms of learning as a specific value. In education, there are several initial (basic) types of value relation of a young person to the world, because he can act as a «future» professional as a «stranger». Culture is the universal way in which a person makes the world his own, transforming it into a «House of Human (meaning) existence». Valuable professionalization, even the whole world, turns communicative ideas into the world of ideals of cultural development of being.The value of the aspect of the professional side of being always manifests the civilization level of information development of humanistic human levers, and far from always they can be expressed rationally: most axiological senses reveal the essence of conscious and unconscious depths of the human soul. But these and other aspects of professionalism can become universal, combining the sole purpose of many carriers of national cultural meanings, and, acting as the basis of their thoughts and feelings. It is such a value that forms the information field of culture in general, influencing the status of national values. Key words: Philosophy, sociocultural space, information society, system of education and upbringing.
А. Макаренко і З. Фрейд: спроба герменістичного аналізу віртуальної взаємодії видатних європейських гуманістів
(Грані, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Стаття присвячена аналізу проблем постнекласичної метафізикі вивчення українського досвіду просвітників інформаційної доби (В. Вернадському, А. Макаренко), реконструює дух історії політичної думки, охоплюючі метафізику, політичну логістику нації, а також футурологію та відроджуючі архетипи романтично-просвітницького ходу. Надбання духовних лідерів автрка розкриває у термінах футурології, яка визначає процесуальну логіку освітнього простору як чудовий контекст філософії історії, що в даному випадку є найкращим способом розуміння “субстанціального”- трансцендентної глибини проникнення української реформаторської професійної культури А. Макаренка , представника духовної та освітянської еліти у характері та структурі підготовки патріотично налаштованих людей - інтелектуальної глибини мрій та Надії українського суспільства, “козакофільско-кордоцентричний персонал” як основу національного буття, що охоплює духом динаміку життя. З. Фрейд досліджував європейську сміхову культуру і також запропонував для аналізу образ «доброго лицаря» Дон Кіхота Ламанчського, оскільки доблесний лицар не є комічним героєм, його жартівлива веселість виникає, на думку психоаналітика, внаслідок стримування якогось емоційного збудження. The article is devoted to the analysis of the problems of post-nonclassical metaphysics and the study of the Ukrainian experience of educators of the information age (V. Vernadsky, A. Makarenko), reconstructs the spirit of the history of political thought, covering metaphysics, political logistics of the nation, as well as futurology and reviving archetypes of the romantic-enlightenment movement. The acquisition of spiritual leaders by the author reveals in terms of futurology, which defines the procedural logic of the educational space as a wonderful context for the philosophy of history, which in this case is the best way to understand the “substantial” - transcendental depth of penetration of the Ukrainian reformist professional culture of A. Makarenko, a representative of the spiritual and educational elite in the character and structure of the training of patriotically minded people - the intellectual depth of dreams and Hope of Ukrainian society, “Cossack-cordocentric personnel” as the basis of national existence, covering the dynamics of life with the spirit. Z. Freud studied European laughter culture and also proposed for analysis the image of the "good knight" Don Quixote of La Mancha, since the valiant knight is not a comic hero, his humorous gaiety arises, according to the psychoanalyst, as a result of the restraint of some emotional arousal.
Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття
(Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи … To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...
Громадянська культура як феномен пробудження нації
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2016) Кадомець А. О.; Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Kadomets A. O.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Громадянська культура – засіб проти перманентного українського стресу поневоленого життя. Civic culture is a deep awareness of one's belonging to a certain state, a sense of civic dignity, responsibility and duty, the ability to resolutely defend social and state goals in difficult situations. Civic culture is a remedy against the permanent Ukrainian stress of enslaved life.
Гуманістичний контекст соціокультурного простору України
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
У статті з’ясовується філософсько-гуманістичний сенс цивілізаційного вибору, який полягає в осмисленні змін національних в контексті освітньо-громадських перспектив дійсності, чим привернуло до себе увагу українських дослідників, але у зв’язку з труднощами втілення гуманістичних обріїв в умовах глобалізаційних процесів, потрибне відтворення етносоціальних властивостей патріотизму цивілізованого типу. Relevance of the research is in understanding the changes in the philosophy of reality in the context of national education and social perspectives. The problem of philosophical and educational understanding of reality has long attracted the attention of Ukrainian philosophers, but in recent decades its importance has grown even more due to implementation difficulties humanistic horizons in terms of globalization, aggravation of national conflicts; Ukrainian as a European nation is gradually becoming a historical subject, creatively using metaphysics national idea to play ethnosocial properties civilized patriotism type.
Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства
(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.
Гуманістичні обрії європейського простору у контексті проблем соціалізації особистості сучасного соціокультурного простору України
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Сидорова А. О.; Aksenova V. I.; Sidorova A. O.
Вітчизняні філософи, які відмовляються від стереотипів механічного монізму, критично сприймають постмодерні та інші наукові спроби релятивізації у парадигмальних спробах пошуку істини, зокрема її абсолютизації, а також провокування «науково-революційного хаосу» (Т. Кун) та «методологічного анархізму». Висвітлюючи емпірично вітчизняний досвід, потрібно знайти власний шлях до універсальної моделі визначення гуманістичних обріїв європейського простору у філософсько-правовому контексті, наприклад, продовжуючи синтез ідеї ноосфери буття академіка В.І. Вернандського та втілення філософсько-освітніх сенсів демократичного патріотизму у дусі екологічного імперативу. Domestic philosophers who reject the stereotypes of mechanical monism are critical of postmodern and other scientific attempts at relativization in paradigmatic attempts to search for truth, in particular its absolutization, as well as provoking “scientific-revolutionary chaos” (T. Kuhn) and “methodological anarchism”. Empirically highlighting domestic experience, it is necessary to find our own way to a universal model for defining the humanistic horizons of the European space in a philosophical and legal context, for example, continuing the synthesis of the idea of the noosphere of being of Academician V.I. Vernandsky and the embodiment of the philosophical and educational meanings of democratic patriotism in the spirit of the ecological imperative.
Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни
(Гуманітарний вісник, 2022) Скловський І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I.; Aksenova V. I.
Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.
Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації
(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі. The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.
Дискурс антропологізації ідеї цивілізаційного розвитку України
(ДВНЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
У статті розповідається про те, що в сучасному світі постнекласичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля української нації під час оригінального осмислювання духовності сучасної людини в контексті розвитку аспектів антропологізації та синетергетичної футурологізації духовного буття тощо. Проблеми громадянської культури автор розглядає як антропологічно-комунікативне цілісне втілення духовних ідеалів сучасного розвитку світу, що якісно впливає на моральні чесноти цивілізаційного втілення філософем освіти, зокрема у пошуках алгоритму соціальної надійності захисників реформування зразків високотехнологічної професійної діяльності. Антропологізація має насамперед встановлену практикою мету України – на рівних конкурувати з високорозвиненими країнами та, відповідно до неї, поступово розвиватися за циклом еволюційного становлення цивілізаційних важелів буття, вплинувши на досягнення оптимального рівня найвищого розвитку культури та мистецтва. Тоді дух антропологізму розвиває всі існуючі у цивілізованій людині соціокультурні можливості, які закладені власною нацією. Громадянське суспільство поступово реалізує свій духовний потенціал, нарешті на рубежі ХХ–ХХІ ст., долає деякі бюрократичні перешкоди, часто-густо маючи обмежений доступ до субстанційного впливу носіїв цивілізаційно-патріотичних сил, без чого не можлива подальша еволюція софократії людини та демократичного суспільства. За традицією, означену добу розвитку антропологізації професійної культури, автор розглядає як «стадію цивілізацій ного розквіту» українського суспільства. Отже, існування української цивілізації, виходячи з антропологічно-метафізичних поглядів її власної духовної еліти, яка поступово усвідомлює сенс свого шляху до євроінтеграції, врешті-решт має досягти відповідного цивілізаційного розквіту. Філософсько-антропологічний аналіз і синергетична методологія управління соціально-культурними процесами в Україні конче необхідна для узагальнення історіографічного сенсу даної проблематики. The article describes that in the modern world post-classical cognition covers the civilizational efforts of the Ukrainian nation during the original understanding of the spirituality of modern man in the context of the development of aspects of anthropologization and synergetic futurologization of spiritual life and more. The author considers the problems of civic culture as an anthropologically – communicative holistic embodiment of spiritual ideals of modern world development, which qualitatively influences the moral virtues of the civilizational embodiment of philosophers of education, in particular in search of algorithm of social reliability of defenders of reforming high-tech professional activity. Anthropologization has, first of all, Ukraine’s goal in practice – to compete on an equal footing with highly developed countries and, accordingly, to gradually develop in the cycle of evolutionary formation of civilizational levers of existence, influencing the achievement of optimal levels of culture and art. Then the spirit of anthropologism develops all the existing socio-cultural opportunities in a civilized person, which are inherent in their own nation. Civil society is gradually realizing its spiritual potential, finally at the turn of XX–XXI centuries, overcomes some bureaucratic obstacles, often having limited access to substantial influence. patriotic forces, without which the further evolution of man and a democratic society is impossible. According to tradition, the author considers the specified period of development of anthropologization of professional culture as a “stage of civilizational flourishing” of Ukrainian society. Thus, the existence of Ukrainian civilization, based on the anthropological and metaphysical views of its own spiritual elite, which is gradually realizing the meaning of its path to European integration, must eventually reach the appropriate flowering of civilization. Philosophical and anthropological analysis and synergetic methodology of management of socio-cultural processes in Ukraine is absolutely necessary to generalize the historiographical meaning of this issue.
Дискурс національної ідеї у контексті цивілізаційного розвитку України
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті розповідається про те, що в сучасному світі метафізичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля нації під час оригінального осмислювання духовності України, розвитку аспектів антропологізації та синергетичної футурологізації тощо. The article reveals the civilizational aspects of metaphysical osmislennya duhovnostі in Ukraine that stimulates anthropological and futures.
Дон Кіхот – постнекласичний символ лицарського служіння ідеалам козакофільства
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a modern type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its "own archetype" of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the bearers of small-towns on democratization and patriotism.
Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.
Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.
Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.
З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.
Дух українського націогенезу в контексті змін громадянського суспільства
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Урсол О. В.; Sklovskyi I. Z.; Aksenova V. I.; Ursol O. V.
У статті проведено метафізичне дослідження природи громадянського суспільства, що дозволяє в онтологічному аспекті зрозуміти ускладнення структури сучасної філософії; з’ясувати патріотично-індуктивний рівень історичної самосвідомості українців у постнекласичному дискурсі. Потребує осмислення хода філософського пошуку істини та кордоцентричного «очищення» свідомості від антиклерикально – богоборських кліше, які примітивізують сенс свободи. Постнекласична метафізика історії дозволяє сприйняти цивілізований характер свободи, як переходу етногенезу в нову якість у межах європейських цінностей. Класичні евристичні конструкти відображують методологічно і теоретичну основу соціальної філософії, що необхідна для відповіді на питання про рівень цивілізованості процесу націотворення. Вчені в історичному розділі дослідження проблеми свободи особливо визначають концепції суспільства прихильників екзістенціолізму і неофрейдизму. Громадський націогенез у пошуках свободи сприймає негативно нецивілізований характер «лівого» або правого радикалізму, оскільки його специфіка суперечить умовам прихованого розвитку української ідеї. На цивілізаційне розуміння української ідеї у дусі козацької революції вплинуло тлумачення філософії свободи великих корифеїв України, що має велике значення у подоланні стереотипів вульгарно – соціологічних проявів соціального демонізму радикалів та націонал-нігілістів. Еволюційне формування принципів свободи збагачує розмаїття проявів «серцевої єдності» носіїв європейських цінностей, закрема вияви постнекласичного та філософсько – богословського символів тощо. Заповіт українців – автохтонів («батьків титульного етносу») виводить сенс «національного буття» з потаємних глибин метафізики української ідеї в центр розуміння сенсу поняття свободи як універсалії козацької волі, на цілком самостійний шлях формування життєве важливих цінностей громадянського суспільства. The article presents a metaphysical study of the nature of civil society, which allows in the ontological aspect to understand the complications of the structure of modern philosophy; to find out the patriotic-inductive level of historical self-consciousness of Ukrainians in post-classical discourse. It requires understanding the course of the philosophical search for truth and cord centric “cleansing” of consciousness from anti-clerical – God-fighting clichés that primitivism the meaning of freedom. Post-classical metaphysics of history allows us to perceive the civilized nature of freedom as the transition of ethno genesis to a new quality within European values. Classical heuristic constructs reflect the methodological and theoretical basis of social philosophy, which is necessary to answer the question of the level of civilization of the nation-building process. Scholars in the historical section of the study of freedom especially define the concepts of society of existentialism and neoFreudianism. Public nation-genesis in search of freedom perceives the negatively uncivilized nature of “left” or right wing radicalism, as its specificity contradicts the conditions of the hidden development of the Ukrainian idea. The civilizational understanding of the Ukrainian idea in the spirit of the Cossack revolution was influenced by the interpretation of the philosophy of freedom of the great luminaries of Ukraine, which is important in overcoming stereotypes of vulgar sociological manifestations of social demonism of radicals and national nihilists. The evolutionary formation of the principles of freedom enriches the variety of manifestations of the “heart unity” of the bearers of European values, in particular the Manifestations of post-classical and philosophical-theological symbols, and so on. The testament of autochthonous Ukrainians (“fathers of the titular ethnic group”) brings the meaning of “national existence” from the secret depths of metaphysics of the Ukrainian idea to the center of understanding the meaning of freedom as a universal Cossack will, on a completely independent way of forming vital values of civil society.
Духовне життя людини: природа філософського знання (методологічний контекст)
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Томаровщенко М. А.; Уткін О. О.; Aksenova V. I.; Tomarovschenko M.; Utkin O.
Філософія досліджує світ зовнішній стосовно людини й світ внутрішній (духовне життя людини, її свідомість) у їхньому взаємозв’язку один з одним. Іншими словами, у самому загальному виді вона вивчає суб'єктно-об’єктні відносини. Ніяка інша наука цією проблемою спеціально не займається. Всі філософські проблеми так чи інакше торкаються самого загального питання – про співвідношення матерії й свідомості, яке е одним з основних питань філософії й складається відносно матерії й свідомості. Philosophy studies the external world in relation to man and the internal world (the spiritual life of man, his consciousness) in their interrelation with each other. In other words, in the most general form it studies subject-object relations. No other science deals specifically with this problem. All philosophical problems in one way or another touch on the most general question - the relationship between matter and consciousness, which is one of the main questions of philosophy and is composed of matter and consciousness.
Екстремальні умови буття та соціокультурний сенс європейської гуманістики
(Талком, 2017) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Проблема національної ідентичності є основою в духовній сфері українського самоствердження. Сучасна історіографія саме з цього починає системний розгляд оновлення аспектів єдності нової політичної нації, українських патріотів, що спеціалізувалися на філософському розумінні освітнього простору або осмисленні викривлення національної свідомості. Взагалі серед своїх духовних попередників рідко дослідниками згадується А. Макаренко, якій в екстремальних умовах суцільної русифікації діяв легально, зберігав дух козакофільства. Його ім’я має бути серед українських видатних реформаторів освітнього простору. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні проблем трансформації свідомості у сучасному громадському контексті, згадуючи освітню традицію від Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Пирогова, К. Ушинського до П. Юркевича…, І. Дзюби, Є. Сверстюка, дуже рідко користуються його спадщиною та досвідом. The problem of national identity is the basis in the spiritual sphere of Ukrainian self-affirmation. Modern historiography begins with this systematic consideration of the renewal of aspects of the unity of the new political nation, Ukrainian patriots who specialized in the philosophical understanding of the educational space or the understanding of the distortion of national consciousness. In general, among his spiritual predecessors, A. Makarenko is rarely mentioned by researchers, who acted legally in extreme conditions of complete Russification, preserving the spirit of Cossackism. His name should be among the outstanding Ukrainian reformers of the educational space. Researchers specializing in the study of the problems of consciousness transformation in the modern social context, recalling the educational tradition from H. Skovoroda, T. Shevchenko, M. Pirogov, K. Ushynsky to P. Yurkevich..., I. Dzyuba, E. Sverstyuk, very rarely use his heritage and experience.
Етнічна толерантність як необхідність позитивного сприйняття європейських цінностей
(Запорізька державна інженерна академія, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз етнічної толерантності під час розвитку інформаційного суспільства, за атрибутивною характеристикою життєдіяльності суспільства, що проникає в освітосферу і є однією з головних задач націотворення, - в сучасних умовах головною метою української держави, повинно стати – суб’єктом виконання моделі освітоцентризму,- як чинник гуманітаризації кризового суспільства, котре встановлює сутність опредметнених ідеалів української ідеї. Метою статті є відображення феномену етнічної толерантності, - істотної риси процесів сучасного націотворення: виникнення контурів глобального інформаційного суспільства, як складного соціального і суперечливого феномену в сучасних умовах державотворення, в основі якого є становлення гуманітарної концептуалізації. Термін «комунікативно- інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток освітосфери (сфери освітоцентризму). В Україні створюється єдиний соціокультурний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Результати статті Як слідує з аналізу наведеного не випадково освітосфера розглядається, - як новий соціальний концепт соціокультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. Етнічна толерантність у сучасних умовах впливає на трансформацію соціуму, у якому відбулася реактуалізація явища «переходу» малоросійського етносу в українську політичну націю; котрий як історичний етнос існував ще у Середні віки у формі держави Київської Русі, який сьогодні починає активно розвиватись у процесі розвитку європейського спрямування Української Держави. The article analyzes ethnic tolerance during the development of the information society, according to the attributive characteristic of the life of society, which penetrates into the educational sphere and is one of the main tasks of nation-building, - in modern conditions, the main goal of the Ukrainian state should become the subject of the implementation of the model of education centeredness, - as a factor in the humanization of a crisis society, which establishes the essence of the aforementioned ideals of the Ukrainian idea. The purpose of the article is to form a reflection of the phenomenon of ethnical tolerance is an essential feature of the processes of modern nation-building: the emergence of contours of the global information society as a complex social and controversial phenomenon in modern conditions of state formation, which is based on the formation of humanitarian conceptualization. The term "communicative-information society" includes a global unified information industry, for the development of which the development of the education system (areas of education center) is required. In Ukraine, a single socio-cultural space - a global Internet network - is being created, and an increasing role of telecommunication and radiocommunication facilities is being promoted, which promotes the development of a network and online society. Article results: As we can see from analysis of previously shown - it is no coincidence that education is considered - as a new social concept of socio-cultural communication in the global information society. Ethnic tolerance in modern conditions affects the transformation of society, in which the reaction of the phenomenon of the "transition" of the Little Russian ethnos to the Ukrainian political nation took place; which as a historical ethnos existed in the Middle Ages in the form of the state of Kievan Rus, which today begins to actively develop in the process of developing the European direction of the Ukrainian State.
Козакофільство – феномен соціокультурної комунікації в умовах глобалізації
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз козакофільства під час розвитку сучасного інформаційного суспільства, відмічається, що інформація як атрибутивна характеристика життєдіяльності суспільства проникає в освітосферу і є однією з головних задач націотворення, - в сучасних умовах головною метою української держави повинно стати виконання освітньої програми гуманітаризації кризового суспільства. The article gives an analysis of cossakophilia in the development of a modern information society. It is noted that information as an attributive characteristic of society's life penetrates into the educational sphere. The main task of nation-building in modern conditionis is Ukrain should implement Nation educational program of the humanization of a crisis society.
Кордоцентричний внесок в систему національного виховання: концептуальне відображення малоросіщення як стереотипу неосталінізму
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
В історії людського суспільства глобальні цілі виховання «шляхетного типу особистості» в освіті змінюються відповідно за філософськими концепціями, психолого- педагогічними теоріями, вимогами держави і суспільства до реформування освітньо- цивілізаційних умов (доповнювало православну гуманістику, про що підкреслювали всі просвітники-романтики, зокрема М. Пирогов і К. Ушинський у свій час). In the history of human society, the global goals of educating a “noble type of personality” in education change accordingly according to philosophical concepts, psychological and pedagogical theories, and the requirements of the state and society for reforming educational and civilizational conditions (complemented Orthodox humanism, as emphasized by all Romantic educators, in particular M. Pirogov and K. Ushinsky in their time).

Перегляд за Автор "Aksenova V. I."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування