Перегляд за Автор "Barhan S. S."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Human trafficking: offender's criminological characteristic elements(European Socio-Legal and Humanitarian Studies, 2023) Гранкіна В. І.; Барган С. С.; Hrankina V. I.; Barhan S. S.The purpose of the article is to highlight one of the pressing issues of modern world and Ukraine, particularly at the time of Russian Federation’s military aggression - human trafficking, and to identify criminological characteristic elements of individuals committing that criminal offense. Human trafficking in national legal acts is considered to be an illegal transaction involving a person, as well as recruitment, transportation, harboring, transferring or obtaining a person, committed with the intent to exploit, including sexual exploitation, by means of deception, fraud, blackmailing, or taking advantage of a person’s vulnerable condition or by threatening or using violence, by taking advantage of official position or financial or other kind of dependence upon another person, which, according to the Criminal Code of Ukraine, are recognized as criminal offenses. We emphasize the importance of studying the state of this issue at the national and international levels. Human trafficking in Ukraine remains a pressing issue, as 46,000 Ukrainians suffered from human trafficking in 2019–2021. In light of the migration processes triggered by Russian Federation’s armed aggression, the number of victims of human trafficking is increasing significantly, as reported not only in a number of foreign media, but also in the reports of OSCE representatives [1]. Within the first five months of the full-scale invasion of Ukraine alone, 3 million Ukrainians were forced to emigrate abroad, and 1.9 million people were displaced within the country. Such conditions made it possible to examine the factors behind the victimization of a “human commodity.” In studying problematic aspects of human trafficking phenomena, in our opinion, one of the main objects of study should be the person who committed the criminal offense (the offender). Using statistical data and court practice analysis of prosecuting persons for human trafficking, we pay significant attention to classifying offender’s personality. Following the study, author attempts to identify the main features inherent in trafficker’s personality and provides an interpretation of each acting accomplice’s personality, involved in human trafficking. We conclude that the respective criminal offense is committed by offenders who are classified as “situational”.Документ Еffectiveness of the method of forensic computer simulation of offences in the context of military operations.(Lex Humana, 2024) Akhtyrska N.; Kostiuchenko O.; Vynohradova A.; Pavlysh T. G.; Barhan S. S.; Ахтирська Н.; Костюченко О.; Виноградова А.; Павлиш Т. Г.; Барган С. С.Військові дії спричиняють різноманітні порушення в системі державної безпеки, у тому числі посилення кримінальної активності. Це вимагає покращеного та інноваційного реагування на правопорушення та злочини, що включає криміналістичне комп’ютерне моделювання правопорушень. Метою даної роботи є визначення підходу до розробки криміналістичної комп’ютерної моделі правопорушень в умовах бойових дій та оцінка її потенційних переваг. Дослідження включало метод статистичного спостереження, рейтинговий метод, аналіз ризиків і потенційних збоїв за допомогою моделі FMEA. Проведене дослідження виявило зростання злочинності в Україні після повномасштабного вторгнення. Особливої уваги потребує збільшення майже у 9 разів особливо тяжких злочинів. Це дало підстави запропонувати напрями застосування методу криміналістичного комп’ютерного моделювання правопорушень — прогнозування та аналіз злочинів, геоінформаційне моделювання тощо. Розроблено алгоритм розробки криміналістичної комп’ютерної моделі прогнозування терористичних актів у контексті пропонується військовий конфлікт. Зазначається, що ефективність цієї моделі залежить від правильної ідентифікації та оцінки можливих ризиків для системи безпеки, яку пропонується здійснювати за допомогою моделі FMEA. Новизною дослідження є застосування моделі FMEA для прогнозування терористичних актів. Military operations cause various violations in the state security system, including an increased criminal activity. This requires improved and innovative response to offences and crimes, which include forensic computer simulation of offences. The aim of this work is to determine an approach to the development of a forensic computer model of offences in the context of military operations and to assess its potential advantages. The research involved the method of statistical observation, the rating method, the analysis of risks and potential failures using the FMEA model. The conducted research revealed an increased crime rate in Ukraine after the full-scale invasion. The increased number of particularly serious crimes by almost 9 times requires special attention. This gave grounds to propose the directions of application of the method of forensic computer simulation of offences — forecasting and analysis of crimes, geo-informational simulation, etc. An algorithm for the development of a forensic computer model for predicting terrorist acts in the context of a military conflict is proposed. It is noted that the effectiveness of this model depends on the correct identification and assessment of possible risks for the security system, which is proposed to be carried out using the FMEA model. The application of the FMEA model for predicting terrorist acts is the novelty of the study.Документ Затримання як процесуальний засіб пізнавальної діяльності слідчого(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2026) Барган С. С.; Абдель Фатах А. С.; Потоцький М. М.; Barhan S. S.; Abdel Fatah A. S.; Pototskyi M. M.Зазначено, що в межах затримання здійснюються супутні процесуальні дії, зокрема особистий обшук, огляд, тимчасове вилучення майна тощо, які мають безпосереднє доказове значення. Наголошено, що не дивлячись на те, що кримінальне процесуальне затримання щільно межує з затриманням особи у адміністративному порядку, є недопустимим використовувати адміністративну процедуру затримання для досягнення цілей кримінального провадження. Обґрунтовано, що затримання варто розглядати не лише як тимчасове обмеження права на свободу, а як активний процес пізнання, що забезпечує встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження. Підсумовано, що затримання трансформується в універсальний процесуальний засіб пізнавальної діяльності слідчого, який сприяє не лише забезпеченню дієвості кримінального провадження, але й підвищує ефективність процесу доказування завдяки його пізнавальній сутності. It is noted that within the framework of detention, accompanying procedural actions are carried out, in particular, personal search, inspection, temporary seizure of property, etc., which have direct evidentiary value. It is emphasized that despite the fact that criminal procedural detention closely borders on the detention of a person in administrative order, it is unacceptable to use the administrative detention procedure to achieve the goals of criminal proceedings. It is substantiated that detention should be considered not only as a temporary restriction of the right to freedom, but as an active process of cognition, which ensures the establishment of factual data that are important for criminal proceedings. It is concluded that detention is transformed into a universal procedural means of cognitive activity of the investigator, which contributes not only to ensuring the effectiveness of criminal proceedings, but also increases the efficiency of the evidentiary process due to its cognitive essence.Документ Згода потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні(ФОП Секішова, Донецький юридичний інститут МВС України, 2020) Кубарєв І. В.; Барган С. С.; Kubarev I. V.; Barhan S. S.В статті розглянуто правове регулювання інституту угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому беруть участь потерпілий або потерпілі. Здійснено спробу виокремити прийоми і способи переконання потерпілого щодо надання прокурору письмової згоди на укладення угоди з підозрюваним (обвинуваченим). Визначено співвідношення приватних і публічних інтересів при реалізації угоди про визнання винуватості. This article examined the legal regulation of the institution of a plea agreement transaction in a criminal proceeding in which the victim or victims are involved. The institution of a plea agreement in the Criminal Procedure Code of Ukraine helps to save time in the investigation of crimes. The application of the transaction reduces the procedural costs of the state. At the same time, the level of efficiency in solving grave and especially grave crimes committed as part of an organized group or criminal organization is increasing. The burden on the system of judicial and law enforcement agencies is reduced, which leads to an acceleration of the pre-trial investigation of criminal offenses. An attempt has been made to highlight the techniques and methods of persuading the victim to provide the prosecutor with written consent to conclude an agreement with the suspect (accused). The described persuasion techniques help to obtain consent from the victim to conclude a plea agreement in a short time. These methods include such as: argumentation, suggestion, appeal to emotions and feelings. The persuasion process is the softest and most permissible, since it does not entail the emergence of false beliefs in the victim. At the same time, we consider the relationship between private and public interests in the implementation of the plea agreement. Each crime infringes on personal and private interests. The state must guarantee the protection of the established legal order. However, the victim should have the right to express his or her opinion freely in criminal proceedings. Therefore, the institution of a plea agreement cannot fully exist without the consent of the victim. Thus, the consent of the victim must be of an advisory nature, because to maintain the balance of private and public interests, it is important to encroach on public order and the degree of damage to public relations in general.Документ Методика аналізу слідчої ситуації(ФОП Секішова, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2021) Барган С. С.; Barhan S. S.У статті розглянуто розумову діяльність слідчого в процесі розкриття і розслідування злочинів. Визначено сутність та значення аналізу слідчої ситуації для формування криміналістичних версій і прийняття виважених тактичних рішень під час планування та організації досудового розслідування. За результатами дослідження здійснено спробу узагальнити схеми аналізу слідчої ситуації, у тому числі із застосуванням теорії розв’язання винахідницьких задач. The purpose of the study is to determine the features of constructing schemes for analyzing an investigative situation using the forensic thinking of an investigator. Forensic thinking has a direct impact on the mental activity of the investigator in the process of disclosing and investigating crimes. Today, the pre-trial investigation process depends on the analytical thinking of the investigator and his skill in making well-considered tactical decisions. The investigator must conduct a meaningful study and critical analysis of the investigative situation to achieve the effectiveness of the investigation. The attention is focused on the essence and significance of the analysis of the investigative situation for the formation of forensic versions and the adoption of balanced tactical decisions in the course of planning and organizing a pre-trial investigation. Based on the processes of cognition of reality, algorithms for analyzing the investigative situation were determined. An attempt is made to generalize and substantiate the existing schemes for analyzing the investigative situation, including using the theory of inventive problem solving. The dynamism of the investigative situation necessitated a creative approach to the analysis. For this reason, it is proposed to use the theory of inventive problem solving. The TRIZ method is aimed at obtaining an ideal result that does not contain negative factors. The TRIZ divides the problem into parts to identify the contradiction that blocks the investigation. Such a contradiction lends itself to detailed study or is discarded to improve the options for solving problems in which there are no negative elements. Thus, knowledge of the algorithm for analyzing the investigative situation allows you to optimize the entire process of disclosing and investigating crimes. Today, approaches in this direction are very useful, but have a general character and require specification that will increase the effectiveness of their application.Документ Про «стратегічне використання доказів» у разі викриття обману (зарубіжні дослідження)(Гельветика, ДонДУВС, 2022) Кубарєв І. В.; Барган С. С.; Kubarev I. V.; Barhan S. S.В статті розглянуто закордонний досвід діагностики криміналістичними засобами істинності показань, отримуваних під час проведення допиту. Розкрито зміст і значення запропонованої зарубіжними фахівцями техніки «Strategic Use of Evidence» (стратегічного використання доказів), спрямованої на викриття обману. Надано характеристику рівнів, окремих принципів та етапів цієї стратегії. Наголошено на зміні моделі поведінки допитуваного, який приховує достовірну інформацію, як відповідної реакції на демонстрацію доказів викривального змісту. Обґрунтовано доцільність імплементації окремих її положень у вітчизняну криміналістичну теорію та слідчу практику. The article examines the foreign concept of determining the truth of testimony obtained during interrogation. The content and significance of the «Strategic Use of Evidence» technique proposed by foreign specialists, aimed at exposing deception, is revealed. A meaningful description of the level structure and certain principles of strategic use of evidence are given, which indicate the presence of cause-and-effect relationships between the results of the interrogation and the technique of recognizing false statements. It is indicated on the features of reporting information by different persons who speak true or false information. It is emphasized that the inconsistency and inconsistency of the testimony indicates the falsity of the testimony. The need for step-by-step disclosure of available evidence is comprehensively substantiated. As a result of the drip method of demonstrating evidence, the greatest result of exposing deception is achieved. In addition, within the scope of the article, an attempt is made to find out the methods of increasing the accuracy of detection of deception during the interrogation of a person. It has been found that interviewees who mislead the investigator and those who tell the truth use different speech strategies and use different beliefs. The technique of strategic use of evidence is based on the interrogator's reflection on the demonstration of incriminating evidence. Emphasis is placed on changing the model of behavior of the interrogate, who hides reliable information, as an appropriate reaction to the demonstration of evidence of incriminating content. It is indicated that the technique of strategic use of evidence pursues the goal of improving existing tactical methods of interrogation in the direction of increasing the probability of recognizing unreliable testimony by identifying general patterns of behavior of persons who hide known information or resort to deception, as well as their typical reaction to the demonstration of incriminating evidence. At the end of the research, the expediency of implementing some of its provisions into domestic forensic theory and investigative practice is substantiated.Документ Пізнавальна діяльність слідчого: криміналістичний та процесуальний аспекти(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Барган С. С.; Barhan S. S.У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає у комплексному дослідженні криміналістичного та процесуального аспектів пізнавальної діяльності слідчого. Доведено, що категорії кримінального процесуального пізнання, доказування та розслідування кримінальних правопорушень за своєю природою мають пізнавальний зміст, і підпорядковані загальним законам діалектики, але використовуються крізь призму відповідної галузі (напряму людської діяльності). Обґрунтовано необхідність пристосування до потреб пізнавальної діяльності слідчого основних положень теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРІЗ), призначеної для подолання протиріч на конкретному етапі розслідування з метою отримання результату, в якому відсутні будь-які ускладнення та інші небажані фактори. Узагальнено наукові підходи до побудови криміналістичних версій шляхом визначення інтелектуальних механізмів їх алгоритмізації на прикладі методів «Структурованої розробки гіпотез у кримінальному провадженні» («SHDCI») та «Аналізу конкуруючих гіпотез» («ACH»). Визначено, що процесуальним засобом пізнавальної діяльності слідчого є засіб, що врегульований нормами кримінального процесуального законодавства, який може правомірно використовуватися слідчим для пізнання обставин вчинення кримінального правопорушення. З’ясовано, що недосконалість нормативного регулювання процесуальних засобів пізнавальної діяльності слідчого обумовлює проблеми правозастосування щодо реалізації заходів забезпечення кримінального провадження поза межами строків досудового розслідування. Обґрунтовано, що загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження мають охоплювати загальні вимоги, що пов’язані із правомірною процедурою отримання та фіксації доказів. The dissertation addresses the scientific task of a comprehensive study of the criminalistics and procedural aspects of the cognitive activity of the investigator. It has been proven that the categories of criminal procedural cognition, proving, and investigating criminal offenses are inherently cognitive in nature and are subject to the general laws of dialectics, but are used through the lens of the relevant field (area of human activity). The necessity of adapting the main provisions of the Theory of Inventive Problem Solving (TRIZ) to the needs of the investigator's cognitive activity has been substantiated. This theory is intended to overcome contradictions at a specific stage of the investigation to achieve a result that lacks any complications and other undesirable factors. Scientific approaches to constructing criminalistics versions have been generalized by defining the intellectual mechanisms of their algorithmization, using the methods of «Structured Hypothesis Development in Criminal Investigation» (SHDCI) and «Analysis of Competing Hypotheses» (ACH) as examples. It has been determined that a procedural means of the investigator's cognitive activity is a tool regulated by the norms of criminal procedural legislation, which can be lawfully used by the investigator to ascertain the circumstances of a committed criminal offense. It has been clarified that the imperfections in the normative regulation of the procedural means of the investigator's cognitive activity lead to issues in law enforcement regarding the implementation of measures ensuring criminal proceedings outside the time limits of pre-trial investigation. It has been substantiated that the general rules for applying measures ensuring criminal proceedings should encompass the general requirements related to the lawful procedure for obtaining and recording evidence.Документ Система процесуальних форм взаємодії слідчого та оперативних підрозділів на досудовому розслідуванні(Гельветика, ДонДУВС, 2023) Кубарєв І. В.; Барган С. С.; Kubarev I. V.; Barhan S. S.Стаття присвячена аналізу існуючої системи процесуальних форм взаємодії слідчого та оперативних підрозділів на досудовому розслідуванні. Розкрито зміст наявних недоліків її правової регламентації, обґрунтовано, що сучасна система процесуальних форм взаємодії слідчого та оперативних підрозділів складається з: 1) доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій; 2) доручення слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; 3) доручення слідчого про проведення оперативно-розшукових заходів. Окреслено шляхи вдосконалення кримінального процесуального регулювання взаємодії слідчого та оперативних підрозділів на досудовому розслідуванні. The article focuses on analyzing the system of procedural forms of interaction between investigators and operational units in pre-trial investigations of crimes. It examines the shortcomings in its practical implementation according to the provisions of the current criminal procedural legislation of Ukraine. Emphasis is placed on the lack of unified approaches to addressing various problematic aspects in defining the forms of interaction between investigators and operational units. It discusses important aspects of this interaction, highlights the shortcomings in its practical implementation, and the absence of unified approaches to addressing certain significant aspects. The article acknowledges that the interaction between investigators and operational units is a constant element in crime investigations, but the concept of interaction remains debatable, and some of the proposed forms of interaction may be insufficiently effective. Enhancing the interaction between investigators and operational units through procedural forms is an important task for improving the work of law enforcement agencies. However, improving such interaction is not limited to clearly defining their scope at present and requires further research and the development of new approaches to addressing the problems of interaction. Further improvement in interaction can be achieved through the development of new procedural forms that consider contemporary challenges and the needs of law enforcement agencies. Therefore, an attempt has been made to provide recommendations for enhancing the interaction between investigators and operational units, which can be useful for the practical work of investigators and operational units in the process of crime detection and investigation. It is suggested that in order to improve the system, the reintroduction of certain forms of interaction between investigators and operational units in the Criminal Procedure Code of Ukraine could be considered.