Перегляд за Автор "Barhan S. S."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Human trafficking: offender's criminological characteristic elements
    (European Socio-Legal and Humanitarian Studies, 2023) Гранкіна В. І.; Барган С. С.; Hrankina V. I.; Barhan S. S.
    The purpose of the article is to highlight one of the pressing issues of modern world and Ukraine, particularly at the time of Russian Federation’s military aggression - human trafficking, and to identify criminological characteristic elements of individuals committing that criminal offense. Human trafficking in national legal acts is considered to be an illegal transaction involving a person, as well as recruitment, transportation, harboring, transferring or obtaining a person, committed with the intent to exploit, including sexual exploitation, by means of deception, fraud, blackmailing, or taking advantage of a person’s vulnerable condition or by threatening or using violence, by taking advantage of official position or financial or other kind of dependence upon another person, which, according to the Criminal Code of Ukraine, are recognized as criminal offenses. We emphasize the importance of studying the state of this issue at the national and international levels. Human trafficking in Ukraine remains a pressing issue, as 46,000 Ukrainians suffered from human trafficking in 2019–2021. In light of the migration processes triggered by Russian Federation’s armed aggression, the number of victims of human trafficking is increasing significantly, as reported not only in a number of foreign media, but also in the reports of OSCE representatives [1]. Within the first five months of the full-scale invasion of Ukraine alone, 3 million Ukrainians were forced to emigrate abroad, and 1.9 million people were displaced within the country. Such conditions made it possible to examine the factors behind the victimization of a “human commodity.” In studying problematic aspects of human trafficking phenomena, in our opinion, one of the main objects of study should be the person who committed the criminal offense (the offender). Using statistical data and court practice analysis of prosecuting persons for human trafficking, we pay significant attention to classifying offender’s personality. Following the study, author attempts to identify the main features inherent in trafficker’s personality and provides an interpretation of each acting accomplice’s personality, involved in human trafficking. We conclude that the respective criminal offense is committed by offenders who are classified as “situational”.
  • Ескіз
    Документ
    Пізнавальна діяльність слідчого: криміналістичний та процесуальний аспекти
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Барган С. С.; Barhan S. S.
    У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає у комплексному дослідженні криміналістичного та процесуального аспектів пізнавальної діяльності слідчого. Доведено, що категорії кримінального процесуального пізнання, доказування та розслідування кримінальних правопорушень за своєю природою мають пізнавальний зміст, і підпорядковані загальним законам діалектики, але використовуються крізь призму відповідної галузі (напряму людської діяльності). Обґрунтовано необхідність пристосування до потреб пізнавальної діяльності слідчого основних положень теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРІЗ), призначеної для подолання протиріч на конкретному етапі розслідування з метою отримання результату, в якому відсутні будь-які ускладнення та інші небажані фактори. Узагальнено наукові підходи до побудови криміналістичних версій шляхом визначення інтелектуальних механізмів їх алгоритмізації на прикладі методів «Структурованої розробки гіпотез у кримінальному провадженні» («SHDCI») та «Аналізу конкуруючих гіпотез» («ACH»). Визначено, що процесуальним засобом пізнавальної діяльності слідчого є засіб, що врегульований нормами кримінального процесуального законодавства, який може правомірно використовуватися слідчим для пізнання обставин вчинення кримінального правопорушення. З’ясовано, що недосконалість нормативного регулювання процесуальних засобів пізнавальної діяльності слідчого обумовлює проблеми правозастосування щодо реалізації заходів забезпечення кримінального провадження поза межами строків досудового розслідування. Обґрунтовано, що загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження мають охоплювати загальні вимоги, що пов’язані із правомірною процедурою отримання та фіксації доказів. The dissertation addresses the scientific task of a comprehensive study of the criminalistics and procedural aspects of the cognitive activity of the investigator. It has been proven that the categories of criminal procedural cognition, proving, and investigating criminal offenses are inherently cognitive in nature and are subject to the general laws of dialectics, but are used through the lens of the relevant field (area of human activity). The necessity of adapting the main provisions of the Theory of Inventive Problem Solving (TRIZ) to the needs of the investigator's cognitive activity has been substantiated. This theory is intended to overcome contradictions at a specific stage of the investigation to achieve a result that lacks any complications and other undesirable factors. Scientific approaches to constructing criminalistics versions have been generalized by defining the intellectual mechanisms of their algorithmization, using the methods of «Structured Hypothesis Development in Criminal Investigation» (SHDCI) and «Analysis of Competing Hypotheses» (ACH) as examples. It has been determined that a procedural means of the investigator's cognitive activity is a tool regulated by the norms of criminal procedural legislation, which can be lawfully used by the investigator to ascertain the circumstances of a committed criminal offense. It has been clarified that the imperfections in the normative regulation of the procedural means of the investigator's cognitive activity lead to issues in law enforcement regarding the implementation of measures ensuring criminal proceedings outside the time limits of pre-trial investigation. It has been substantiated that the general rules for applying measures ensuring criminal proceedings should encompass the general requirements related to the lawful procedure for obtaining and recording evidence.