Перегляд за Автор "Bella L. A."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Мізогінія в домашньому та гендерно зумовленому насильстві: соціально-когнітивні спотворення, емоційні реакції та поведінкові патерни в сучасних сім’ях
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Цумарєва Н. В.; Белла Л. О.; Tsumarieva N. V.; Bella L. A.
    Предметом пропонованої статті обрано мізогінні настановлення як один із тих латентних, проте надзвичайно дієвих детермінантів домашнього ґендерно зумовленого насильства, що досі залишаються,і це принципово,найменш артикульованими у вітчизняному науковому обігу. Актуальність теми підтверджується статистично. Зважаючи на ратифікацію Стамбульської кон-венції та внесення змін до національного законодавства, кількість звернень до правоохоронних органів з приводу домашнього насильства не зменшується. Беручи до уваги офіційні дані за 2023 рік, було зафіксовано понад 291 тис. таких заяв, що на 20% перевищує показники попереднього року. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на соціальну ситуацію в країні. Адже підвищений рівень стресу, втрати, вимушеного переміщення та економічної нестабільності в державі посилили вразливість багатьох родин. При цьому, проблема домашнього насильства нерідко відходить на другий план як у професійних обговореннях, так і в публічному просторі, що ускладнює своєчасні реагування та профілактику. В мехаж цього дослідження увагу зосереджено на аналізі мізогонії як фактору, який впливає на формування спотворених уявлень про гендерні ролі та міжособистісні відносини. Зневажливі установки щодо жінок, здатні закріплювати у свідомості кривдника виправдання агресивної поведінки, підтримуючи повторюваність насильницьких практик і відтворення відповідних моделей взаємодії. До них належать: переконаність у «натуральному праві» чоловіка контролювати партнерку;перекладання провини на потерпілу, котрій приписують «провокативну» поведінку;нарешті –леґітимізація фізичної сили під прикриттям нібито «виховних» інтенцій. Методологічне підґрунтя дослідження становить теоретичний аналіз фахової літератури (як вітчизняної, так і зарубіжної), зведення й інтерпретація статистичних масивів правоохоронних інституцій та міжнародних моніторингових платформ, а також –якісне опрацювання матеріалів корекційних програм для осіб, котрі вчиняють насильницькі дії. Аналіз засвідчив (і цей висновок вважаємо принципово значущим): мізогінні когнітивні схеми не існують відірвано від емоцій.Ревнощі, пароксизмальний гнів, потяг до домінування –усе це зчіплюється з раціо-налізаторськими стратегіями та послідовним звинуваченням жертви, утворюючи ригідний цикл, який сам себе підживлює й відтворює. Окремий фокус роботи –вплив воєнного стану на поведінкові патерни у сім'ях, де насильницькіпрояви реєструвалися ще задовго до вторгнення.Прикладна цінність одержаних результатів визначається їхньою адресованістю фахівцям соціальної сфери, психологам-практикам і правоохоронцям –насамперед у площині вдоско-налення корекційно-інтервенційних програм та розбудови результативнішої підтримки постраждалих. Щодо наукової новизни –вона полягає у спробі виокремити мізогінні когнітивні спотворення як самодостатній об'єкт дослідницької рефлексії стосовно домашнього насильства й зробити це з урахуванням саме воєнних реалій сучасної України, що й відмежовує цю розвідку від попередніх. The subject of the proposed article is misogynistic attitudes as one of those latent, but extremely effective determinants of domestic gender-based violence that still remain, and this is fundamentally, the least articulated in domestic scientific circulation. The relevance of the topic is confirmed statistically. Given the ratification of the Istanbul Convention and amendments to national legislation, the number of appeals to law enforcement agencies regarding domestic violence does not decrease. Taking into account official data for 2023, more than 291 thousand such applications were recorded, which is 20% higher than the previous year. The full-scale invasion significantly affected the social situation in the country. After all, the increased level of stress, loss, forced displacement and economic instability in the state increased the vulnerability of many families. At the same time, the problem of domestic violence often recedes into the background both in professional discussions and in the public sphere, which complicates timely responses and prevention. In the framework of this study, attention is focused on the analysis of misogyny as a factor that influences the formation of distorted ideas about gender roles and interpersonal relationships. Derogatory attitudes towards women are capable of consolidating in the mind of the perpetrator justifications for aggressive behavior, supporting the repetition of violent practices and the reproduction of corresponding interaction models. These include: conviction in the "natural right" of a man to control his partner; shifting the blame to the victim, who is attributed with "provocative" behavior; finally, the legitimization of physical force under the guise of supposedly "educational" intentions. The methodological basis of the study is a theoretical analysis of professional literature (both domestic and foreign), a compilation and interpretation of statistical data from law enforcement institutions and international monitoring platforms, as well as a qualitative study of materials from correctional programs for persons who commit violent acts. The analysis showed (and we consider this conclusion to be fundamentally significant): misogynistic cognitive schemes do not exist in isolation from emotions. Jealousy, paroxysmal anger, a desire for dominance - all this is intertwined with rationalization strategies and consistent victim blaming, forming a rigid cycle that feeds and reproduces itself. A separate focus of the work is the impact of martial law on behavioral patterns in families, where violent manifestations were registered long before the invasion. The applied value of the obtained results is determined by their address to social sphere specialists, practicing psychologists and law enforcement officers - primarily in the field of improving correctional and intervention programs and developing more effective support for victims. As for the scientific novelty, it consists in an attempt to isolate misogynistic cognitive distortions as a self-sufficient object of research reflection on domestic violence and to do this taking into account the military realities of modern Ukraine, which distinguishes this investigation from previous ones.