Перегляд за Автор "Buha H. S."

Зараз показуємо 1 - 20 з 59
  • Ескіз
    Документ
    Legal regulation of control and supervision of non-banking financial institutions
    (Publishing House of Polonia University “Educator” and ISMA University of Applied Sciences are the co-publishers of this periodical, 2022) Buha V. V.; Buha H. S.; Yali A. H.; Буга В. В.; Буга Г. С.; Ялі А. Г.
    The purpose of the article is to distinguish between the regulatory and legal approaches to the interpretation of the definitions of "supervision" and "control"; to establish the general purpose of control and supervision over the activities of non-bank financial institutions; to consider the methods of regulatory and legal regulation of verification and identification of the client when concluding a loan agreement. The scientific discussion on the problem of legal regulation of control and supervision over the activities of non-banking financial institutions is presented. It is established that the need to form an effective state regulation of the development of the national economy and economic institutions in a market environment leads to the creation of an effective system of financial control. The concepts of "financial control" and "control function of finance" are distinguished. It is determined that the basis of the control function of finance is the movement of financial resources, and through the implementation of financial control the possibility of influencing the process of production, accounting and consumption is realized. The conclusion is made that rating agencies and credit history bureaus should become necessary elements of the system of state regulation and supervision by the National Bank of Ukraine over the activities of non-state financial institutions, which should occupy a mandatory place in information stories related to the regulation of supervision and the use of other administrative and legal means of control over the activities of non-state financial institutions. Results. The concepts of control and supervision over the activities of non-banking financial institutions are distinguished; the peculiarities of the formation of rating agencies and ensuring the effective operation of credit history bureaus are established; indicative criteria for assessing the necessary degree of supervision over the activities of a credit company were determined, which include: the book value of assets; market share of the credit company; the number of previous violations of the law. It is established that the main control and supervisory functions of the National Bank of Ukraine are: protection of clients' rights, compliance with the standards of service provision and requirements for their advertising; ensuring transparency and disclosure of information; ensuring impeccable business reputation of owners and managers; counteracting anti-competitive activities; combating abuse and illegal activities; control over the exercise of their powers.
  • Ескіз
    Документ
    Research of features of professional self-actualization of civil servants through the determinants of information security
    (Revista San Gregoria, 2020) Семенишин М.; Буга Г. С. ; Грищенко І.; Олексієва К.; Олійник В.; Semenyshyn M.; Buha H. S.; Hryshchenko I.; Alekseieva K.; Oliinyk V.
    У статті досліджуються особливості професійної самоактуалізації державних службовців через детермінанти інформаційної безпеки. Визначено сутність та зміст професійної самоактуалізації. Описано основні теоретичні підходи науковців до визначення професійної самореалізації фахівця. Отже, професійна самоактуалізація - це соціалізований напрямок всебічного розвитку фахівця особистість, яка поєднує професійний та духовний досвід у процесі здобуття професійної кваліфікації та самовдосконалення у процесі виконання професійних завдань та функцій, що є необхідною ознакою для розкриття та реалізація особистого та професійного потенціалу. The article studies the features of professional self-actualization of civil servants through the determinants of information security. The essence and content of professional selfactualization are determined. The main theoretical approaches of scholars to the definition of professional self-realization of a specialist are described. Thus, professional selfactualization is a socialized direction of comprehensive development of the specialist’s personality, which combines professional and spiritual experience in the process of obtaining professional qualifications and self-improvement in the process of performing professional tasks and functions, which is a necessary feature for disclosure and realization of personal and professional potential.
  • Ескіз
    Документ
    The definition and structure of financial security
    (Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2023) Буга Г. С.; Бучін С.; Озерна І.; Buha H. S.; Bychin X.; Ozerna I.
    The purpose з’ясувати дефініцію та структуру фінансової безпеки. Subject of research дефініція та структура фінансової безпеки. Визначено найважливіший елемент економічної безпеки країни в сучасних умовах – фінансова безпека; охарактеризовано підходи до визначення поняття економічної безпеки; визначено поняття фінансової безпеки; охарактеризовано адміністративно-правові відносини у сфері фінансової безпеки; визначено структуру адміністративних відносини у сфері фінансової безпеки; визначено загрози фінансової безпеки; визначено загрози розвитку страхового ринку; охарактеризовано проблеми ринку небанківських фінансових послуг в Україні; охарактеризовано чинники забезпечення конкурентоспроможності небанківського фінансового сектору в сучасних умовах. Methodology – в статті використано загальнонаукові методи формальної логіки (аналізу, синтезу, дедукції, індукції, аналогії, абстрагування та моделювання). Results. Отже, під фінансовою безпекою України варто розуміти складну, динамічну, соціальну систему з розгалуженою мережею взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів та зв’язків, що гарантує спроможність держави ефективно формувати, зберігати від знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси, спрямовану на стабілізацію соціально-економічного розвитку країни, забезпечення його стійкості, а також формування передумов для збереження цілісності та єдності фінансової системи держави, обслуговування фінансових зобов’язань. The purpose of the article is to clarify the definition and structure of financial security. The subject of the research is the definition and structure of financial security. Financial security is defined as the most important element of the country's economic security in modern conditions; approaches to the definition of the concept of economic security are characterized; the concept of financial security is defined; administrative and legal relations in the field of financial security are characterized; the structure of administrative relations in the field of financial security is determined; threats to financial security are identified; threats to the development of the insurance market are identified; problems of the market of non-banking financial services in Ukraine are characterized; factors ensuring the competitiveness of the non-banking financial sector in modern conditions are characterized. Methodology. General scientific methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction and modeling) are used in the article. Results. Thus, the financial security of Ukraine should be understood as a complex, dynamic, social system with an extensive network of interconnected and interdependent elements and connections, which guarantees the state's ability to effectively form, preserve against depreciation and rational use of financial resources and is aimed at stabilizing the socio-economic development of the country, ensuring its stability, as well as the formation of prerequisites for preserving the integrity and unity of the state financial system, maintenance of financial obligations
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-попереджувальні заходи запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності небанківських фінансових установ
    (Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2021) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті наголошено, що серед заходів адміні стративного примусу одними з найпоширеніших є адміністративно-запобіжні заходи, які засто совуються уповноваженими органами держав ної влади. Адміністративно-запобіжні заходи передбачають у встановлених законом випадках застосування обмежень до небанківських фінан сових установ і в цьому виявляється їх примусо вий характер, хоча правопорушення при цьому відсутні. Ось чому ці заходи мають чітку профі лактичну спрямованість, мають за мету захис тити інтереси фінансової безпеки, не допустити вчинення правопорушень. Адміністративно-попереджувальним захо дам запобігання властиві певні особливості, які характеризують їх місце в єдиній системі заходів адміністративного примусу. Суть цих особли востей полягає в тому, що адміністративно-по переджувальні заходи тісно пов’язані із заходами припинення і заходами стягнення. Зв’язок адмі ністративно-попереджувальних запобіжних за ходів із заходами адміністративного припинення виявляється, перш за все, у тому, що вони в ба гатьох випадках є попередниками заходів адміні стративного припинення. У той же час засто сування заходів припинення часто передує засто суванню адміністративних стягнень, оскільки забезпечує можливість притягнення правопо рушника до адміністративної відповідальності. У статті під адміністративно-попереджу вальними заходами запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності кредитних спілок в Україні запропоновано розумі ти примусово-владну діяльність органів виконав чої влади та громадських організацій щодо фор мування у правопорушників чи осіб, схильних до вчинення правопорушення, законослухняної пове дінки, запобігання правопорушенням, що посяга ють на порядок зайняття діяльністю з надання фінансових послуг, із урахуванням обставин та умов, що негативно впливають на індивідуальну протиправну поведінку особи. Виокремлено захо ди попередження порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності небанківських фі нансових установ в Україні у вигляді: норматив но-правового контролю; пруденційного нагляду у формі додержання правил надання фінансових послуг; інспектування. The article emphasizes that among the measures of administrative coercion, one of the most common are administrative pre cautionary measures applied by authorized state authorities. Administrative precaution ary measures provide for the application of restrictions on non-bank financial institutions in cases established by law, and this reveals their coercive nature, although there are no offenses. That is why these measures have a clear preventive focus, are aimed at protecting the interests of financial security, to prevent offenses. Administrative-preventive measures are characterized by certain features that charac terize their place in a single system of adminis trative coercion. The essence of these features is that administrative and preventive measures are closely related to measures of suspension and recovery measures. The connection be tween administrative precautionary measures and administrative termination measures is manifested, first of all, in the fact that in many cases they are precursors of administrative ter mination measures. At the same time, the ap plication of termination measures often pre cedes the application of administrative penal ties, as it provides an opportunity to bring the offender to administrative responsibility. In the article, administrative and pre ventive measures to prevent violations of the procedure for providing financial services in the activities of credit unions in Ukraine are proposed to understand the coercive activities of executive authorities and public organiza tions to form offenders or persons prone to crime, law-abiding behavior, crime preven tion. encroach on the procedure for engaging in financial services, taking into account the circumstances and conditions that adversely affect the individual illegal behavior of the person. Measures to prevent violations of the procedure for providing financial services in the activities of non-bank financial institutions in Ukraine in the form of: regulatory and legal control; prudential supervision in the form of compliance with the rules of financial services; inspection.
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-правовий статус Служби безпеки України в механізмі забезпечення Національної безпеки України
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Буга Г. С.; Буга В. В.; Buha H. S.; Buha V. V.
    Стаття присвячена комплексному дослідженню адміністративно-правового статусу Служби безпеки України в механізмі забезпечення національної безпеки держави. Актуальність обраної теми зумовлена суттєвим зростанням ролі та значення СБУ в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації, що розпочалася 24 лютого 2022 року, а також необхідністю системного осмислення правового становища цього органу з урахуванням євроатлантичного вектору розвитку України. У статті проаналізовано конститу-ційно-правовізасади функціонування Служби безпеки України, зокрема положення статей 85, 106 та 107 Конституції України, які визначають повнова-ження Верховної Ради та Президента щодо регулювання діяльності СБУ, а також закріплюють її участь у Раді національної безпекиі оборони України. Дос-ліджено законодавче визначення поняття національної безпеки України як захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократич-ного конституційного ладу та інших національних інтересів від реальних і потенційних загроз. Розкрито правовий статус СБУ як державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями на підставі аналізу Закону України «Про Службу безпеки України», Закону України «Про націо-нальну безпеку України», а також спеціального законодавства у сферах контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, оперативно-розшукової діяльності, охорони державної таємниці та протидії організованій злочинності. Визначено місце СБУ в системі суб'єктів сектору безпеки і оборони держави. Досліджено структуру адміністративно-правового статусу СБУ, що охоплює функціонально-цільовий, структурно-організаційний та компетенційний компо ненти. Охарактеризовано організаційну будову Служби, повноваження щодо застосування заходів примусу, а також особливості адміністративної діяльності її підрозділів, яка поділяється на зовнішню –основну, спрямовану на реалізацію покладених завдань, та внутрішню –допоміжну, що забезпечує належне організаційне функціонування Служби. За результатами дослідження виявлено суттєві прогалини у правовому регулюванні статусу СБУ, зокрема відсутність у чинному законодавстві вичерпного та чітко визначеного переліку функцій Служби. Обґрунтовано необхідність прийняття нової редакції профільного закону з метою приведення діяльності СБУ у відповідність до стандартів демо-кратичного цивільного контролю та зобов'язань України у сфері євроатлантичної інтеграції. The article is devoted to a comprehensive study of the administrative and legal status of the Security Service of Ukraine in the mechanism of ensuring the national security of the state. The relevance of the chosen topic is due to the significant increasein the role and importance of the SBU in the conditions of the full-scale armed aggression of the Russian Federation, which began on February 24, 2022, as well as the need for a systematic understanding of the legal status of this body, taking into account the Euro-Atlantic vector of Ukraine's development. The article analyzes the constitutional and legal principles of the functioning of the Security Service of Ukraine, in particular the provisions of Articles 85, 106 and 107 of the Constitution of Ukraine, which determine the powers of the Verkhovna Rada and the President to regulate the activities of the SBU, and also enshrine its participation in the National Security and Defense Council of Ukraine. The legislative definition of the concept of national security of Ukraine as the protection of state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order and other national interests from real and potential threats is studied. The legal status of the SBU as a special-purpose state body with law enforcement functions is revealed based on the analysis of the Law of Ukraine "On the Security Service of Ukraine", the Law of Ukraine "On National Security of Ukraine", as well as special legislation in the areas of counterintelligence, counterterrorism, operational and investigative activities, protection of state secrets and countering organized crime. The place of the SBU in the system of entities of the state security and defense sector is determined. The structure of the administrative and legal status of the SBU, which includes functional-target, structural-organizational and competence components, is studied. The organizational structure of the Service, the powers to apply coercive measures, as well as the features of the administrative activities ofits units, which are divided into external -main, aimed at implementing the assigned tasks, and internal -auxiliary, which ensures the proper organizational functioning of the Service, are described. The results of the study revealed significant gaps inthe legal regulation of the status of the SBU, in particular, the absence of an exhaustive and clearly defined list of the Service's functions in the current legislation. The need to adopt a new version of the profile law in order to bring the SBU's activities into line with the standards of democratic civilian control and Ukraine's obligations in the field of Euro-Atlantic integration is substantiated.
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-правові та організаційно-тактичні засади діяльності підрозділів превентивної діяльності Національної поліції
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Буга Г. С.; Кіблик Д. В.; Кривонос М. В.; Головков О. М.; Коваленко В. Л.; Коломоєць О. Д.; Мердова О. М.; Олексієнко С. В.; Постний Р. М.; Сахно А. П.; Скрипка О. М.; Тишлек М. М.; Умрихіна І. О.; Шишкарьова О. Г.; Buha H. S.; Kyblyk D. V.; Kryvonos M. V.; Holovkov O. M.; Kovalenko V. L.; Kolomoets O. D.; Merdova O. M.; Oleksiienko S. V.; Postnyi R. M.; Sakhno A. P.; Skrypka O. M.; Tyshlek M. M.; Umrykhina I. O.; Shyshkarova O. H.
    Монографія пропонує комплексне наукове осмислення адміністративно-правових та організаційно-тактичних засад функціонування підрозділів превентивної діяльності Національної поліції України. У роботі детально проаналізовано адміністративно-правовий статус цих підрозділів, включно з дільничними офіцерами поліції, ювенальною превенцією та іншими службами. Визначено превентивну діяльність як об’єкт адміністративно-правового регулювання, виявлено термінологічні колізії та прогалини у чинному законодавстві щодо співвідношення понять "превентивна" та "профілактична" діяльність. Досліджено нормативно-правові та організаційні засади їхньої діяльності. Особлива увага приділяється організаційно-тактичним засадам забезпечення публічної безпеки і порядку. Розкрито сутність тактики як практичного інструментарію, визначено її принципи, форми та методи реалізації. Підкреслено актуальність дослідження тактичних аспектів діяльності превентивних підрозділів в умовах нових загроз і викликів, спричинених воєнним станом в Україні. Робота спрямована на формування цілісного уявлення про правові та організаційні механізми функціонування системи превентивної поліцейської діяльності. The monograph offers a comprehensive scholarly analysis of the administrative-legal and organizational-tactical foundations for the functioning of the preventive activity units of the National Police of Ukraine. The work thoroughly analyzes the administrative-legal status of these units, including district police officers, juvenile prevention units, and other services. Preventive activity is defined as an object of administrative-legal regulation, and terminological conflicts and gaps in current legislation regarding the correlation between the concepts of "preventive" and "prophylactic" activity are identified. The normative-legal and organizational principles of their operation are explored. Particular attention is paid to the organizational-tactical foundations for ensuring public safety and order. The essence of tactics as a practical tool is revealed, and its principles, forms, and methods of implementation are defined. The urgency of studying the tactical aspects of the preventive units' work in the context of new threats and challenges caused by the state of war in Ukraine is emphasized. The work aims to form a holistic understanding of the legal and organizational mechanisms for the functioning of the preventive policing system.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив тіньової економіки на вчинення правопорушень у сфері діяльності небанківських фінансових установ
    (ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті на основі аналізу діяльності небанківських фінансових установ, звітів Національного банку України серед об’єктивних соціально-економічних детермінантів правопорушень визнано високий рівень тіньового сектора економіки, корупції, відсутність прозорості та чесної конкуренції. На підставі чого здійснено комплексний і системний аналіз впливу тіньової економіки на вчинення правопорушень у сфері діяльності небанківських фінансових установ, яка характеризується деструктивним і руйнівним чинником суспільно-економічних відносин, розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці, не потрапляє до валового національного продукту з різних причин. Досліджені процеси формування тіньового впливу у небанківському фінансовому секторі й встановлені розбіжності між де-юре і де-факто у формуванні тіньового сектора економіки. На підставі чого сформульоване концептуальне поняття тіньової економіки у небанківському фінансовому секторі та виокремлені головні методи запобігання її впливу на вчинення правопорушень у сфері діяльності небанківських фінансових установ. З’ясовано, що олігархічна модель управління господарством, за якої існує структурований взаємозв’язок між корупційними чиновниками всіх рівнів та представниками бізнесу, становить підґрунтя вчинення правопорушень у небанківському фінансовому секторі. Тіньова економіка та корупційні відносини утворюють «паралельну» систему надання фінансових послуг. Відбувається «кримінальна модернізація» у такій сфері, тобто перехід до більш організованих форм, корпоратизації та часткової легітимізації. Доводиться, що тіньова економіка залишається однією з найсуттєвіших загроз для економічної безпеки держави, що загострює соціально-економічну кризу в Україні та негативно позначається на її міжнародному іміджі. Саме тому розроблення ефективних механізмів детінізації сфери господарювання та фінансів, розшуку й повернення до легального обігу незаконно виведених із нього активів, захист об’єктів права власності є пріоритетними напрямами реалізації державної політики в правоохоронній галузі. Особливості вітчизняної тіньової економіки є наслідком становлення та розвитку її за радянських часів. The article based on the analysis of the activities of non-banking financial institutions, reports of the National Bank of Ukraine among the objective socio-economic determinants of crime recognized the high level of the shadow economy, corruption, lack of transparency and fair competition. On the basis of which a comprehensive and systematic analysis of the impact of the shadow economy on offenses in the field of non-banking financial institutions, which is characterized by destructive and destructive factors of socio-economic relations, develops outside state accounting and control, and therefore not reflected in official statistics gross national product for various reasons. The processes of formation of shadow influence in the non-banking financial sector are studied and disagreements between de jure and de facto in the formation of the shadow sector of the economy are established. On the basis of which the conceptual concept of the shadow economy in the non-banking financial sector is formulated and the main methods of preventing its impact on offenses in the field of non-banking financial institutions are identified. It was found that the oligarchic model of economic management, in which there is a structured relationship between corrupt officials at all levels and business representatives, is the basis for committing offenses in the non-banking financial sector. The shadow economy and corrupt relations form a «parallel» system for providing financial services. There is a «criminal modernization» in this area, that is, the transition to more organized forms, corporatization and partial legitimization. It is proved that the shadow economy remains one of the most significant threats to the economic security of the state, which exacerbates the socio-economic crisis in Ukraine and negatively affects its international image. That is why the development of effective mechanisms for de-shadowing the economy and finance, search and return to legal circulation of illegally withdrawn assets, protection of property rights is a priority for public policy in law enforcement. Features of the domestic shadow economy are a consequence of its formation and development in Soviet times.
  • Ескіз
    Документ
    Громадські обговорення в галузі екологічного права
    (Гельветика, 2023) Назимко Є. С.; Клемпарський М. М.; Буга Г. С.; Nazymko Ye. S.; Klemparskyi M. M.; Buha H. S.
    Метою цієї статті є дослідження стану впровадження правового інституту громадських обговорень у галузі екологічного права, розроблення перспективних напрямків вдосконалення цього інституту у відповідній галузі. Взаємозв’язок людини та природи є безсумнівним. Природа впливає на людину, але людина теж впливає на природу. Останнім часом, як можливості впливу людини на навколишнє середовище збільшились, так і є чисельна кількість реальних фактів впливу людини на природу. Нажаль, не завжди людина покращувала стан навколишнього середовища. Наслідки впливу людської діяльності на навколишнє середовище легко недооцінити. Кожна антропогенна екологічна катастрофа є прикладом недооцінки ризиків діяльності людини в контексті її впливу на довкілля. Наслідки впливу людини на довкілля, інколи, вимірюються десятками тисяч років. Важливо вибудовувати таку систему соціальних регуляторів, які будуть враховувати вплив на довкілля, прогнозувати його, та, по можливості, запобігати негативному впливу людина на довкілля. Аналіз сучасної правової бази України, та оцінка тенденцій дозволяє констатувати прогрес у галузі впровадження громадських обговорень в процесі прийняття органами та посадовими особами публічної влади рішень. Закріплення обов’язковості проведення громадських обговорень в окремих правових інститутах галузі екологічного права. Встановлення негативної відповідальності за порушення правил проведення громадських обговорень в галузі екологічного права. Тим не менш в частині консультативно-дорадчої демократії, що представлена громадськими обговореннями, ще є великий потенціал для впровадження його у галузі екологічного права. Цей потенціал може бути реалізований шляхом надання правового статусу обов’язковості проведення громадських обговорень не тільки під час оцінки впливу на довкілля, а під час формування державної політики в галузі екологічного права, в галузі розвитку промисловості, сільського господарства, та у сферах суспільного життя дотичних до екологічного права, як в процесі прийняття індивідуальних актів застосування права, так і нормотворчої діяльності. The purpose of this article is to study the state of implementation of the legal institution of public discussions in the field of environmental law, to develop promising directions for the implementation of this institution in the relevant field. The relationship between man and nature is unquestionable. Nature affects man, but man also affects nature. Recently, as the opportunities for human influence on the environment have increased, so there is a large number of real facts of human influence on nature. Unfortunately, man has not always improved the state of the environment. The consequences of human activity on the environment are easy to underestimate. Every anthropogenic environmental disaster is an example of underestimating the risks of human activity in the context of its impact on the environment. The consequences of human impact on the environment are sometimes measured in tens of thousands of years. It is important to build such a system of social regulators that will take into account the impact on the environment, predict it, and, if possible, prevent the negative impact of man on the environment. The analysis of the modern legal framework of Ukraine and the assessment of trends allows usto ascertain the progressin the field of implementation of public discussions in the process of decision-making by public authorities and officials. Consolidation of the obligation to conduct public discussions in certain legal institutes in the field of environmental law. Establishment of negative liability for violation of the rules of conducting public discussions in the field of environmental law. Nevertheless, in the part of consultative democracy represented by public discussions, there is still a great potential for its implementation in the field of environmental law. This potential can be realized by providing the legal status of the obligation to conduct public discussions not only during environmental impact assessment, but also during the formation of state policy in the field of environmental law, in the field of industrial development, agriculture, and in the spheres of public life related to environmental law, both in the process of adopting individual acts of application of the law, and in rule-making activities.
  • Ескіз
    Документ
    Громадські обговорення в умовах правового режиму воєнного стану
    (Гельветика, 2023) Назимко Є. С.; Клемпарський М. М.; Буга Г. С.; Nazymko Ye. S.; Klemparskyi M. M.; Buha H. S.
    Метою цієї статті є дослідження різноманітних форм демократії, які використовуються або можуть використовуватись в управлінні публічними справами, їх можливості існування в умовах правового режиму воєнного стану. В умовах правового режиму воєнного стану демократичні цінності залишаються одними з базових. Наявність демократичних методів в системі управління публічними справами забезпечує необхідний рівень довіри суспільства до влади, зокрема й для перемоги у війні. У статті розкрито питання демократичних механізмів управління державою в умовах правового режиму воєнного стану. Проведено аналіз законодавства про правовий режим воєнного стану та аналіз окремих суспільно-резонансних подій, які мають ознаки консультативно-дорадчої демократії, встановлено причинно-наслідкові зв’язки цих подій із прийнятими публічною владою рішеннями. Зроблена вибірка окремих статистичних даних про діяльність територіальних громад, щодо використання громадських слухань та громадських обговорень в процесі ухвалення рішень. Встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану питання довіри населення до прийнятих публічною владою рішень залишається не менш важливим, ніж у мирний час. В сучасних реаліях у розвитку правового інституту громадських обговорень є невикористаний потенціал для розвитку демократії, і як наслідок, держави в цілому. Напрями розвитку можна окреслити так: розширення кола питань, в процесі прийняття рішень з яких громадські обговорення є обов’язковими, впровадження електронних систем в процеси залучення громадськості до обговорень, публічність на всіх етапах громадських обговорень починаючи із призначення (оголошення), можливості залучення всіх бажаючих, можливості висловлення димки всіх охочих в процесі громадських обговорень, протоколювання процесу громадських обговорень, зберігання результатів громадських обговорень, і доступ до цих протоколів всіх охочих, в будь-який час. The purpose of this article is to study various forms of democracy that are used or can be used in the management of public affairs, their existence in the conditions of the legal regime of martial law. In the conditions of the legal regime of martial law, democratic values remain one of the basic ones. The availability of democratic methods in the system of managing public affairs ensures the necessary level of public trust in the government, in particular, for victory in the war. The article discusses the issue of democratic mechanisms of state management in the conditions of the legal regime of martial law. The analysis of the legislation on the legal regime of martial law and the analysis of certain public-resonant events that have the characteristics of a consultative democracy were carried out, and the cause-and-effect relationships of these events with the decisions made by the public authorities were established. A selection of individual statistical data on the activity of territorial communities, regarding the use of public hearings and public discussions in the decisionmaking process, was made. It has been established that under the legal regime of martial law, the issue of public trust in decisions made by public authorities remains no less important than in peacetime. In modern realities, the development of the legal institution of public discussions has an unused potential for the development of democracy, and as a result, the state as a whole. The directions of development can be outlined as follows: expansion of the range of issues in the decision-making process for which public discussions are mandatory, introduction of electronic systems in the process of involving the public in discussions, publicity at all stages of public discussions starting from the appointment (announcement), the possibility of involving all interested parties , the possibility of expressing the opinions of all those who wish to do so in the process of public discussions, recording the process of public discussions, storing the results of public discussions, and access to these protocols by all those who wish, at any time.
  • Ескіз
    Документ
    Державне регулювання системи соціального захисту населення
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.
    Дана стаття присвячена державному регулюванню системи соціального захисту населення. Практика довела, що система соціального захисту повинна включати такі елементи, як: правову, економічну та соціальну безпеку; фінансові, інформаційно-інтелектуальні та природні ресурси; бюджетні та позабюджетні механізми; національні, громадські та міжнародні установи. При цьому головна роль повинна належати нагляду за соціальним забезпеченням. Для вирішення питань соціального захисту населення необхідно використовувати соціально-економічні показники рівня життя (низький рівень доходів, прожитковий мінімум, мінімальний бюджет споживання, мінімальна заробітна плата та індекс людського розвитку). Незважаючи на позитивні реформи у сфері соціального захисту в Україні, потреба кардинальних змін у системі соціальних послуг залишається незадовільною. Це зумовлено невідповідністю соціальних послуг новим запитам і потребам суспільства. Державне регулювання системи соціального захисту населення потребує подальшого реформування та удосконалення. Однак все ж таки проведена дуже велика робота у цьому напрямку, а саме створені правові засади діяльності системи соціальних послуг, але аналіз нормативно-правових актів з зазначеної проблематики доводить, що в дії ці правові акти на сьогодні не достатньо ефективні. This article is devoted to state regulation of the system of social protection of the population. During the transition of the economy to market conditions, the problem of assessing the effectiveness of the functioning of the social sphere at the level of public administration of the national economy is especially relevant. It should be noted that the foreign experience of the developed countries of the world convincingly indicates that it is precisely a clear strategy for managing the social sphere and social processes that ensures the solution of economic and social problems of the development of society, high living standards and equal access of citizens to public goods and services. There is a construction of such a socio-economic model that would be capable of innovative self-development and ensuring high-quality growth. The search continues for effective levers for regulating social inequality, citizens' access to such public goods as education, health care, culture, and personal security. Practice has proven that the system of social protection should include such elements as: legal, economic and social security; financial, information-intellectual and natural resources; budgetary and extrabudgetary mechanisms; national, public and international institutions. In this regard, the main role should belong to the supervision of social security. To address the issues of social protection of the population, it is necessary to use socio-economic indicators of the standard of living (low income, subsistence level, minimum consumption budget, minimum wage and human development index). Despite positive reforms in the field of social protection in Ukraine, the need for fundamental changes in the system of social services remains unsatisfactory. This is due to the inconsistency of social services with the new demands and needs of society. State regulation of the system of social protection of the population requires further reform and improvement. However, a lot of work has been done in this direction, namely, the legal foundations for the activity of the system of social services have been created, but the analysis of regulatory legal acts on this issue proves that these legal acts are not effective enough in action today
  • Ескіз
    Документ
    Донецький державний університет внутрішніх справ: 65 років успіху
    (Видавництво «Юридика», 2026) Вітвіцький С. С.; Волобуєва О. О.; Врадій Р. В.; Германов С. А.; Кузьменко О. С.; Червінчук А. В.; Пономарьова Т. І.; Єпринцев П. С.; Буга Г. С.; Волобоєв А. О.; Гапонюк О. І.; Воєвода К. В.; Колос Д. В.; Богданова Я. М.; Меркулов І. В.; Волянюк В. О.; Данилевська Ю. О.; Баглай Ю. М.; Ізотова Г. Х.; Vitvitskyi S. S.; Volobuieva O. O.; Vradii R. V.; Hermanov S. A.; Kuzmenko O. S.; Chervinchuk A. V.; Ponomarova T. I.; Yepryntsev P. S.; Buha H. S.; Voloboiev A. O.; Haponiuk O. I.; Voievoda K. V.; Kolos D. V.; Merkulov I. V.; Volianiuk V. O.; Danylevska Y. O.; Bahlai Y. M.; Izotova H. Kh.
    Видання присвячено 65-річчю Донецького державного університету внутрішніх справ – одного з провідних закладів вищої освіти системи МВС України, що пройшов шлях від спеціальної середньої школи міліції до сучасного університету європейського типу. У книзі розкрито ключові етапи становлення й розвитку закладу, його роль у підготовці фахівців для правоохоронних органів, наукові здобутки та формування професійних традицій. Особливу увагу приділено новітньому періоду історії університету: релокації в умовах війни, відновленню освітнього процесу, волонтерській діяльності та стратегічній трансформації на нових локаціях. Видання також висвітлює сучасну структуру, інноваційні освітні проєкти, міжнародну співпрацю та героїзм випускників, курсантів і викладачів, які стали на захист України. This publication is dedicated to the 65th anniversary of Donetsk State University of Internal Affairs – one of the leading institutions of higher education within the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, which has evolved from a specialized secondary police school into a modern European-style university. The book details the key stages in the institution’s formation and development, its role in training specialists for law enforcement agencies, its scientific achievements, and the formation of professional traditions. Particular attention is paid to the most recent period in the university’s history: relocation during wartime, the resumption of the educational process, volunteer activities, and strategic transformation at new locations. The publication also highlights the university’s current structure, innovative educational projects, international cooperation, and the heroism of alumni, cadets, and faculty who stood up to defend Ukraine.
  • Ескіз
    Документ
    Досвід зарубіжних країн у підготовці поліцейських
    (Гельветика, 2025) Назимко Є. С.; Буга Г. С.; Буга В. В.; Nazymko Ye. S.; Buha H. S.; Buha V. V.
    Статтю присвячено всебічному аналізу зарубіжного досвіду організації професійної підготовки поліцейських кадрів у провідних країнах Європи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення рівня професіоналізму працівників правоохоронних органів в умовах зростання складності злочинів і посилення вимог до взаємодії поліції з громадськістю. Встановлено, що системи підготовки поліцейських у демократичних державах характеризуються високим рівнем нормативно-правового регулювання, багаторівневою структурою освітніх програм та органічним поєднанням теоретичної й практичної складових навчання. Досліджено особливості підготовки поліцейських кадрів у Німеччині, де реалізується трирівнева відомча модель навчання без надання вищої юридичної освіти з чіткою практичною спрямованістю. Охарактеризовано централізовану французьку модель, що спирається на розгалужену мережу спеціалізованих навчальних закладів і передбачає обов’язкове стажування на всіх рівнях підготовки. Виявлено специфіку нідерландської «подвійної системи», за якої Поліцейська академія та поліцейські підрозділи виступають рівноправними партнерами в освітньому процесі. Проаналізовано шведський принцип єдиної кар’єри, польську багатоетапну модель підготовки, а також бельгійський і італійський підходи до організації навчання поліцейських. Визначено спільні принципи, притаманні ефективним європейським системам підготовки: безперервність навчання впродовж усієї кар’єри, соціальна орієнтованість освітнього процесу, стандартизовані процедури відбору кандидатів та міжінституційна співпраця. Обґрунтовано доцільність упровадження позитивного міжнародного досвіду в систему підготовки поліцейських в Україні з метою підвищення рівня їхнього професіоналізму та зміцнення довіри громадян до правоохоронних органів. The article is devoted to a comprehensive analysis of foreign experience in organizing professional training of police personnel in leading European countries. The relevance of the study is due to the need to increase the level of professionalism of law enforcement officers in the conditions of increasing complexity of crimes and increasing requirements for police interaction with the public. It has been established that police training systems in democratic states are characterized by a high level of regulatory and legal regulation, a multi-level structure of educational programs and an organic combination of theoretical and practical components of training. The features of police training in Germany are studied, where a three-level departmental model of training is implemented without providing higher legal education with a clear practical orientation. The centralized French model is characterized, which is based on an extensive network of specialized educational institutions and provides for mandatory internships at all levels of training. The specifics of the Dutch «dual system» are revealed, under which the Police Academy and police units act as equal partners in the educational process. The Swedish principle of a single career, the Polish multi-stage training model, as well as the Belgian and Italian approaches to organizing police training are analyzed. Common principles inherent in effective European training systems are identified: continuity of training throughout the entire career, social orientation of the educational process, standardized candidate selection procedures and inter-institutional cooperation. The feasibility of introducing positive international experience into the police training system in Ukraine is substantiated in order to increase their professionalism and strengthen citizens’ trust in law enforcement agencies.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження особливостей професійної самоактуалізації державних службовців через детермінанти інформаційної безпеки
    (2020) Семенишин М. О. ; Semenyshyn M. O. ; Буга Г. С.; Грищенко І. М.; Олексієва К. А.; Олійник В. В.; Hryshchenko I. M.; Alekseieva K. A.; Oliinyk V. V.; Buha H. S.
    У статті досліджуються особливості професійної самоактуалізації державних службовців через детермінанти інформаційної безпеки. Визначено сутність та зміст професійної самоактуалізації. Описано основні теоретичні підходи науковців до визначення професійної самореалізації фахівця. Отже, професійна самоактуалізація - це соціалізований напрямок всебічного розвитку фахівця особистість, яка поєднує професійний та духовний досвід у процесі здобуття професійної кваліфікації та самовдосконалення у процесі виконання професійних завдань та функцій, що є необхідною ознакою для розкриття та реалізація особистого та професійного потенціалу. The article studies the features of professional self-actualization of civil servants through the determinants of information security. The essence and content of professional selfactualization are determined. The main theoretical approaches of scholars to the definition of professional self-realization of a specialist are described. Thus, professional selfactualization is a socialized direction of comprehensive development of the specialist’s personality, which combines professional and spiritual experience in the process of obtaining professional qualifications and self-improvement in the process of performing professional tasks and functions, which is a necessary feature for disclosure and realization of personal and professional potential.
  • Ескіз
    Документ
    Заборона на спонукання підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону як захід запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням
    (Ed. T. Kolomoiets. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2023) Назимко Є. С.; Рядінська В. О.; Буга Г. С.; Nazymko Ye. S.; Riadinska V. O.; Buha H. S.
    Epistemological aspects of tort law transfiguration in the creation of anti-corruption legislation and its enforcement : Scientific monograph. Ed. T. Kolomoiets. - Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2023. - P. 212‒222.
  • Ескіз
    Документ
    Зарубіжний досвід взаємодії поліції та територіальних громад на засадах партнерства
    (Гельветика, 2023) Буга Г. С.; Назимко Є. С.; Князєв С. М.; Buha H. S.; Nazymko Y. S.; Kniaziev S. M.
    У статті проаналізовано зарубіжний досвід взаємодії поліції та територіальних громад на засадах партнерства. Доводиться, що враховуючи демократичний шлях розвитку суспільства та орієнтованість України на європейські стандарти, активне залучення громади до співпраці з Національною поліцією (community policing), ефективна професійна комунікація поліцейських постає одним з важливих напрямів їх професійної діяльності. Однією з умов ефективного функціонування поліції у світі є високий рівень соціальної довіри до неї населення, який слугує одним із головніших критеріїв оцінки її діяльності. Результати діяльності поліції у країнах Європейського Союзу досить високий і тому для України європейський досвід роботи в цій сфері є досить актуальним. Доведено, що взаємодія поліції з громадою в зарубіжних країнах хоч і має національні особливості, в більшості базується на однакових засадах та має спільні риси. Community policing характеризується співробітництвом та взаємодією на договірних засадах, такі дії врегульовано як на державному, так і регіональному рівнях, практичній реалізації громадського контролю, відкритої звітності, координаційної активності та обговоренню питань превентивної діяльності, охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю. Вважаємо, активне запровадження сommunity policing (не тільки в Національній поліції, а й в органах місцевого самоврядування) позитивно вплине на діяльність правоохоронних органів, територіальних громад, дозволить ефективно вибудовувати боротьбу з правопорушеннями, позитивно вплине на довіру населення до діяльності поліції та дозволить якісно проводити превентивні заходи щодо недопущення правопорушень у майбутньому. The article analyzes foreign experience of interaction between the police and territorial communities on the basis of partnership. It turns out that, given the democratic path of development of society and Ukraine’s orientation towards European standards, the active involvement of society in cooperation with the National Police (community policing), effective professional communication of police officers is one of the important areas of their professional activity. One of the conditions for the effective functioning of the police in the world is a high level of social trust of the population in it, which serves as one of the main criteria for assessing its activities. The results of police activity in the countries of the European Union are quite high and therefore European experience in this area is quite relevant for Ukraine. It has been proven that the interaction of the police with the community in foreign countries, although it has national characteristics, is mostly based on the same principles and has common features. Community policing is characterized by cooperation and interaction on a contractual basis, such actions are regulated at both the state and regional levels, the practical implementation of public control, open reporting, coordination activity and discussion of issues of preventive activities, law enforcement and the fight against crime. We believe that the active introduction of community policing (not only in the National Police, but also in local governments) will have a positive impact on the activities of law enforcement agencies and territorial communities, will allow for an effective fight against crime, will have a positive impact on the public’s trust in the activities of the police and will allow for high-quality measures to prevent future violations.
  • Ескіз
    Документ
    Зарубіжний досвід організації фінансового контролю в системі небанківських фінансових установ
    (Гельветика, 2021) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті розглядається система фінансового контролю за небанківськими фінансовимии установами розвинених зарубіжних країн і вказується, що вона загалом однотипна, оскільки запроваджуються майже ідентичні принципи здійснення такого контролю та завдання, що стоять перед контролюючими органами. Акцентовано увагу на тому, що у розвинених країнах велике значення належить спеціалізованим органам фінансового контролю, до яких слід віднести: контрольно-рахункові органи або відомство головного ревізора-аудитора, податкове відомство, недержавні служби контролю та служби внутрішнього контролю, які мають певні функції та завдання. Автор аналізує відповідне законодавство про органи фінансового контролю у недержавному секторі фінансової безпеки низки зарубіжних країн (Австралії, Великобританії, Німеччини, США, Туреччини, Франції, Швеції). З огляду на процеси глобалізації фінансових ринків у світовому економічному просторі проаналізовані національні особливості фінансового контролю в системі небанківських фінансових установ низки зарубіжних країн заслуговують на увагу, адже такий контроль організований по-різному. До основних позитивних характеристик можна віднести: проведення оцінки ризиків як пруденційного фінансового контролю; тестування та перевірку на компетентність керуючих осіб кредитних спілок та недержавних пенсійних фондів; обов’язкову вимогу наявності у структурі кредитних спілок та недержавних пенсійних фондів внутрішніх аудиторів; взаємодію регулюючого (наглядового) органу з внутрішніми службами аудиту та окремими відповідальними особами (менеджерами, аудиторами) кредитних спілок та недержавних пенсійних фондів; наявність вимог щодо обов’язкового проведення незалежного аудиту діяльності та фінансового стану небанківських фінансових установ; проведення регулярних семінарів і тренінгів наглядовими органами для відповідальних службових осіб небанківських фінансових установ; проведення постійного моніторингу фінансових операцій небанківських фінансових установ наглядовими органами або уповноваженими ними особами; наявність вимог щодо обов’язкового оприлюднення інформації про фінансовий стан небанківських фінансових установ в обумовлених законом періодичних виданнях. За подальшого оновлення вітчизняного законодавства та реформування правоохоронної системи доцільно виважено поєднувати перевірені практикою і досить ефективні вітчизняні надбання зі стандартами, закріпленими у правових системах зарубіжних країн, адже повністю перенести досвід організації і діяльності контрольних служб зарубіжних країн в українське законодавство неможливо, але знання шляху, за яким іде розвиток фінансового контролю в системі небанківських фінансових установ у цих країнах, вивчення їхніх досягнень і помилок допомагає нам на шляху до створення ідеальної системи контролюючих суб’єктів. The article considers the system of financial control over non-bank financial institutions of developed foreign countries and indicates that it is generally the same type, as almost identical principles of such control and the tasks facing regulatory authorities. Emphasis is placed on the fact that in developed countries great importance belongs to specialized financial control bodies, which should include: control and accounting bodies or the Office of the Auditor General, the tax office, non-governmental control services and internal control services, which have certain functions and tasks. The author analyzes the relevant legislation on financial control bodies in the private financial security sectors of a number of foreign countries (Australia, Great Britain, Germany, USA, Turkey, France, Sweden). Given the processes of globalization of financial markets in the global economic space, the analyzed national features of financial control in the system of non-bank financial institutions of a number of foreign countries deserve attention, as such control is organized differently. The main positive characteristics include: risk assessment as prudential financial control; testing and checking the competence of managers of credit unions and private pension funds; mandatory requirement for internal auditors in the structure of credit unions and private pension funds; interaction of the regulatory (supervisory) body with internal audit services and individual responsible persons (managers, auditors) of credit unions and private pension funds; availability of requirements for mandatory independent audit of the activities and financial condition of non-bank financial institutions; conducting regular seminars and trainings by supervisory bodies for responsible officials of non-banking financial institutions; conducting constant monitoring of financial operations of nonbanking financial institutions by supervisory bodies or persons authorized by them; the presence of requirements for mandatory disclosure of information on the financial condition of non-bank financial institutions in statutory periodicals. In further updating domestic legislation and reforming the law enforcement system, it is advisable to combine proven and fairly effective domestic assets with the standards enshrined in the legal systems of foreign countries, as fully transfer the experience of organization and operation of foreign control services in Ukrainian legislation is the development of financial control in the system of non-bank financial institutions in these countries, the study of their achievements and mistakes helps us on the way to creating an ideal system of controlling entities.
  • Ескіз
    Документ
    Заходи адміністративного примусу у сфері діяльності небанківських фінансових установ
    (Ужгородський національний університет, 2022) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті здійснено розподіл заходів адміністративного примусу у сфері надання фінансових послуг у діяльності небанківських фінансових установ на: заходи адміністративного попередження (запобігання), заходи адміністративного припинення, адміністративні стягнення. Адміністративно-попереджувальні заходи застосовуються уповноваженими органами державної влади з метою забезпечення фінансової безпеки, профілактики вчинення правопорушень й передбачають у встановлених законом випадках застосування обмежень до небанківських фінансових установ, зокрема: нормативно-правовий контроль, у рамках якого запропоновано авторський проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2023–2027 роки»; пруденційний нагляд у формі додержання правил надання фінансових послуг, з розподілом на етапи: підготовчий (передбачає перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), розвиток національної системи підготовки актуаріїв, посилення ролі й відповідальності аудиторів, гармонізацію облікової політики, створення комплексної інформаційної системи НБУ та зміцнення його інституційної спроможності шляхом підготовки кваліфікованих кадрів) та основний (затвердження нормативів достатності капіталу та якості активів на підставі системи стандартів Solvency II, упровадження тестів раннього попередження, створення бази даних ризик-профілів НФУ у комплексній інформаційній системі НБУ, встановлення вимог до бізнес-планів, які повинні подаватися при ліцензуванні); інспектування, спрямоване на періодичність перевірки НФУ та включає залучення зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію; дослідження порядку надання фінансових послуг тільки з метою виконання завдань нагляду; запрошення посадових осіб НФУ для надання пояснень, необхідної інформації й документів. Адміністративні заходи припинення порушень порядку надання фінансових послуг у діяльності небанківських фінансових установ – примусове зупинення правопорушень у сфері надання фінансових послуг юридичною особою яка не є банком, із спеціальним правовим статусом фінансового посередника внесеного до Єдиного державного реєстру фінансових установ, на підставі ліцензії НБУ та попередження можливих шкідливих наслідків і забезпечення застосування щодо порушника адміністративних стягнень. Такі заходи можуть застосовуватися для припинення не тільки адміністративних проступків, а й кримінальних правопорушень. Сучасне українське адміністративне законодавство визначає досить велику кількість адміністративних проступків, які прямо чи опосередковано можуть зашкодити фінансовій системі нашої держави. Констатовано, що переважна кількість складів адміністративних правопорушень даного виду визначена у главі 12 КУпАП «Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності». Деякі склади правопорушень передбачають посягання на правовідносини не тільки у сфері фінансів, а й підприємництва, приватизації, обігу цінних паперів тощо. Аналіз чинного законодавства підтверджує необхідність виокремлення адміністративної відповідальності у фінансовій сфері в окремий розділ КУпАП з метою систематизації фінансових правопорушень. The article divides the measures of administrative coercion in the field of financial services in the activities of non-bank financial institutions into: measures of administrative warning (prevention), measures of administrative termination, administrative penalties. Administrative and preventive measures are applied by authorized state authorities to ensure financial security, crime prevention and provide for the application of restrictions on non-bank financial institutions in statutory cases, in particular: regulatory and legal control, which proposed the author’s draft order of the Cabinet of Ministers approval of the strategy for reforming the system of consumer protection in the financial services markets for 2023-2027 «; prudential supervision in the form of compliance with the rules of financial services, divided into stages: preparatory (provides for the transition to international financial reporting standards (IFRS), development of national actuarial training system, strengthening the role and responsibility of auditors, harmonization of accounting policies, creation of comprehensive information system NBU and strengthening its institutional capacity by training qualified personnel) and basic (approval of capital adequacy and asset quality standards based on the Solvency II system of standards, introduction of early warning tests, creation of NFU risk profiles database in the NBU comprehensive information system, setting requirements for business plans , which must be submitted for licensing); inspections aimed at the frequency of inspections of NFUs and includes the involvement of external experts who have the appropriate qualifications; study of the procedure for providing financial services only for the purpose of performing supervision tasks; invitation of NFU officials to provide explanations, necessary information and documents. Administrative measures to stop violations of the procedure for providing financial services in nonbanking financial institutions - forced cessation of offenses in the field of financial services by a legal entity other than a bank with special legal status of financial intermediary entered in the Unified State Register of Financial Institutions. harmful consequences and ensuring the application of administrative penalties to the violator. Such measures can be used to stop not only administrative offenses, but also criminal offenses. Modern Ukrainian administrative legislation defines a large number of administrative offenses that can directly or indirectly harm the financial system of our state. It is stated that the predominant number of administrative offenses of this type is defined in Chapter 12 of the Code of Administrative Offenses «Administrative offenses in the field of trade, catering, services, finance and entrepreneurship.» Some types of offenses involve encroachment on legal relations not only in the field of finance, but also entrepreneurship, privatization, securities circulation, etc. The analysis of the current legislation confirms the need to separate administrative responsibility in the financial sphere into a separate section of the Code of Administrative Offenses in order to systematize financial offenses.
  • Ескіз
    Документ
    Класифікація принципів публічної служби
    (Гельветика, 2023) Буга Г. С.; Буга В. В.; Buha H. S.; Buha V. V.
    У статті проаналізовано класифікацію принципів публічної служби. Доводиться, що принципи державної служби мають першорядне значення для розуміння природи системи державної служби. У суспільних науках під принципами зазвичай розуміють вихідні положення або теоретичні ідеї, які відображають об’єктивні закономірності суспільного і державного розвитку. Принципи державної служби відображають об’єктивні закономірност і є основними ідеями, які визначають напрями реалізації компетенції, завдань і функцій державних інституцій та статусу державних службовців. Принципи визначають важливість, закономірність і соціальну цінність відносин, що виникають у системі публічної служби. При цьому всі принципи взаємопов’язані: дотримання одних з них сприяє реалізації інших, і, навпаки, порушення будь-якого з них негативно впливає на реалізацію інших. Основною метою правового закріплення принципів державної служби є визначення засад організації та функціонування державної служби. Доводиться, що в статті 4 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визначено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: верховенства права; законності; професіоналізму; патріотизму; доброчесності; ефективності; забезпечення рівного доступу до державної служби; політичної неупередженості; прозорості; стабільності. Доводиться, що аналізуючи новітні принципи державної служби, закріплені в Законі «Про державну службу» 2015 року, можна зробити висновок, що ці важливі та фундаментальні зведення ідей становлять основу всієї системи державної служби,цілі якої мають бути спрямовані на людину, враховуючи не тільки державну службу,а й потенційні можливості та наявні ресурси суспільства та публічної адміністрації. The article analyzes the classification of principles of public service. It is argued that the principles of public service are of paramount importance for understanding the nature of public service. In the social sciences, principles usually mean initial positions or theoretical ideas that reflect the objective laws of social and state development. The principles of civil service reflect objective patterns and are the main ideas that determine the directions for the implementation of the competence, tasks and functions of public institutions and the status of civil servants. The principles determine the importance, regularity and value of relationships arising in the public service system. Moreover, all principles are interconnected: compliance with some of them contributes to the implementation of others, and, on the contrary, violation of any of them has a negative impact on the implementation of others. The main purpose of the legal consolidation of the principles of civil service is to determine the foundations of the organization and functioning of the civil service. It is proved that in Article 4 of the Law of Ukraine «On Civil Service» dated December 10, 2015 No. 889-VIII, it is determined that civil service is carried out in compliance with the following principles: the rule of law; legality; professionalism; patriotism; virtues; efficiency; ensuring equal access to public service; political impartiality; transparency; stability. It is proved that by analyzing the latest principles of civil service, enshrined in the Law «On Civil Service» of 2015, we can conclude that these important and fundamental summaries of ideas form the basis of the entire civil service system, the goals of which should be aimed at the person, taking into account not only the civil service . service, but also the potential capabilities and resources of society and public administration.
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні підходи до нормативно-правового гарантування безпеки на ринку небанківських фінансових послуг в Україні
    (Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2021) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті наголошено, що сучасний стан правового регулювання гарантування безпе ки на ринку небанківських фінансових послуг характеризується певною недосконалістю нормативно-правових актів усіх рівнів, від сутністю офіційно визнаної концепції розви тку законодавства, що стосується організації і функціонування системи протидії правопо рушенням, роз’єднаністю суб’єктів, невиправ даним дублюванням окремих функцій, не достатнім рівнем взаємодії і координації їх діяльності. У рамках удосконалення правових основ по гарантуванню фінансової безпеки зосереджено увагу на припиненні порушень порядку надання фінансових послуг. Аналіз нормативно-правового гарантування фінан сової безпеки держави здійснено за напряма ми: норми, які визначають правила належної поведінки в досліджуваній сфері; норми, які встановлюють відповідальність за вчинення порушень у зазначеній сфері; норми, які ви значають алгоритм дій державних органів під час гарантування фінансової безпеки держави. The article emphasizes that the current state of legal regulation of security in the market of non-banking financial services is characterized by certain imperfections of regulations at all levels, lack of officially recognized concept of legislation concerning the organization and functioning of the system of crime prevention, disunity, unjustified duplication of individual functions, insufficient level of interaction and coordination of their activities. As part of the improvement of the legal framework for financial security, attention is focused on stopping violations of the procedure for providing financial services. The analysis of normative-legal provision of financial security of the state is carried out in the following directions: norms that determine the rules of proper behavior in the researched sphere; norms that establish liability for violations in this area; norms that determine the algorithm of actions of state bodies in ensuring the financial security of the state. Thus, today, the state bodies regulating the activities of non-banking financial institutions and the National Bank of Ukraine face new tasks in determining the strategic directions of their activities, finding new approaches to com bating organized economic crime that would correspond to reality and take into account societal trends and states. In this context, an important step is the conceptualization of scientific ideas and approaches to creating a qualitatively new mechanism for crime prevention in the field of non-banking financial institutions in Ukraine, identification and analysis of its components, improvement of relevant regulatory legislation and law enforcement practice. Today, there is a need to define conceptual approaches to a comprehensive review of Ukrainian legislation on financial security in the non-banking financial sector, starting with the Constitution of Ukraine and ending with departmental instructions. It is proposed to pay special attention to the development of the basic law, which defines the principles and features of the functioning of the financial security system in this area. Such a normative legal act may be the Law of Ukraine “On the Fundamentals of Non-Bank Financial Security of Ukraine”. Implementing a comprehensive and systematic approach to improving the legislation of Ukraine in the field of financial security of the state in the non-banking sector, it should be assumed that the relevant basic law should form the basis for the formation of this segment. Its main tasks are: selection of components of non bank financial security; introduction of a single agreed mechanism for the functioning of the system of non-bank financial security, in particular ensuring effective coordination of actions of entities with legal status in this area, as well as introduction of a systematic approach to planning and implementation of measures to ensure non-bank financial security; creation of qualitatively new opportunities for the effective functioning of all methods and means that ensure non-bank financial security of the state.
  • Ескіз
    Документ
    Кредитна спілка на ринку фінансових послуг України: поняття та правове регулювання
    (Гельветика, 2021) Буга Г. С.; Buha H. S.
    У статті встановлено, що до законодавчих ознак фінансових послуг кредитних спілок належать: здійснення операцій із фінансовими активами, що пропонується вважати «учиненням фактичних та/або юридичних дій з фінансовими активами»; дії з фінансовими активами провадять в інтересах третіх осіб. Доводиться, що фінансова послуга – це господарська операція з грошовими коштами, цінними паперами та борговими зобов’язаннями, що здійснюється на платній або безоплатній основі банківськими або небанківськими фінансовими установами в інтересах замовників послуг – споживачів та можливих третіх осіб за власний рахунок фінансових установ, або за рахунок споживачів чи третіх осіб, або за рахунок грошових коштів, залучених від інших осіб, із метою збереження їх реальної вартості, а у випадках, передбачених договором, – отримання прибутку споживачем. Нині неабиякої значущості набувають фінансові установи, діяльність яких спрямована на соціальний розвиток, зокрема на захист населення від знецінення коштів, надання громадянам фінансових послуг. Такі ознаки притаманні так званим кредитним коопераціям, які в Україні діють як кредитні спілки. Встановлено, що кредитна спілка створюється та функціонує на базі певного монолітного об’єднання людей відповідно до їхніх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання. Завдяки кредитним спілкам особи, кооперуючи свої зусилля, ідеї та кошти, можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж якщо б кожен із них намагався діяти самостійно. Надано поняття кредитної спілки як неприбуткової небанківської фінансової установи, створеної на кооперативних засадах шляхом об’єднання фізичних осіб для задоволення їхніх фінансових потреб, які уособлюють поєднання ознак юридичної особи та специфічних ознак (ознак фінансової установи, неприбутковий характер діяльності, ознак кооперативу, ознак суб’єкту некомерційного господарювання та небанківської установи), які у сукупності і визначають її реальний правовий потенціал, та визначено правові основи її діяльності на ринку фінансових послуг. The article establishes that the legislative features of financial services of credit unions include: the implementation of transactions with financial assets, which are proposed to be considered «the commission of actual and / or legal actions with financial assets»; actions with financial assets are performed in the interests of third parties. It is proved that a financial service is a business transaction with monetary funds, securities and debt obligations, which is carried out on a paid or gratuitous basis by banking or non-bank financial institutions in the interests of service customers – consumers and possible third parties at their own expense of financial institutions, or at the expense of consumers or third parties or at the expense of funds raised from other persons in order to preserve their real value, and in the cases stipulated by the contract, making a profit by the consumer. Currently, financial institutions are acquiring significant importance, the activities of which are aimed at social development, in particular, at protecting the population from depreciation of funds, and providing citizens with financial services. Such signs are characteristic of the so-called credit cooperatives, which in Ukraine act as credit unions. It has been established that a credit union is created and functions on the basis of a certain monolithic association of people in accordance with their interests, joint activities or compact residence. Thanks to credit unions, individuals, cooperating with their efforts, ideas and funds, can receive the necessary services much cheaper than if each of them tried to act independently. The concept of a credit union as a non-profit nonbank financial institution, created on a cooperative basis by combining individuals to meet their financial needs, embodying a combination of features of a legal entity and specific features (a feature of a financial institution, an unprofitable nature of activities, features of a cooperative, features of a sub non-commercial business, and non-banking institution), which together determine its real legal potential and determine the legal basis for its activities in the financial services market.