Перегляд за Автор "Danilyuk I. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The Russia-Ukraine War in Western Mediа: A Psycholinguistic Modelling of the ‘Hybrid’ Phase(Lesya Ukrainka Volyn National University, 2023) Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.; Дaнилюк I. В.; Богучарова О. І.The article presents a conceptualisation of English-language media discourse in the retrospective of the ‘hybrid’ phase of the Russia-Ukraine war from 2014 to 2021. The study aims to analyse the psycholinguistic features of the cognitive modelling of the war in Ukraine in Englishlanguage media and investigate the psychosemantic components of the Western media audience’s attitude towards the war. Psycholinguistic media monitoring, discourse analysis, semantic-cognitive analysis, content analysis, and Semantic Differential (SD) were used to study the media discourse of the Russia-Ukraine war. The results indicate that the discourse is emotionally positive but controversial, which may hinder the Western audience’s understanding of the realities of the war. The newspaper media discourse includes psychosemantic components such as neutral concepts like ‘conflict’ and ‘crisis’. These concepts are often expressed through conceptual metaphors such as ‘war’, which can be viewed as a path, a game, a business, or a theatre. Additionally, euphemisms and abbreviations (such as ATO) are commonly used, along with an abundance of vocabulary that has positive connotations. There has been a shift in emphasis from the strong concept of ‘war’ to neutral academic nominalisations, such as ‘event’. The study’s results confirmed the Western media audience’s paradoxical perception of the war. As military activity intensifies, positive assessments of the victorious war tend to decrease, leading to a drop in media ratings. These findings have potential applications in studying Western attitudes towards war and in the cognitive modelling of media content. This is particularly relevant given the future dangers of Russian aggression in 2022. У статті представлено концептуалізацію англомовного медійного дискурсу в ретроспективі “гібридної” фази російсько-української війни 2014-2021 років. Мета дослідження – проаналізувати психолінгвістичні особливості когнітивного моделювання війни в Україні в англомовних ЗМІ та дослідити психосемантичні складники ставлення західної медіа-аудиторії до війни. Для дослідження медіа-дискурсу російсько-української війни було використано методи психолінгвістичного моніторингу ЗМІ, дискурс-аналізу, семантико-когнітивного аналізу, контент-аналізу та семантичного диференціалу (СД). Результати свідчать, що дискурс є емоційно позитивним, але суперечливим, що може перешкоджати розумінню західною аудиторією реалій війни. Дискурс газетних ЗМІ включає психосемантичні компоненти, такі як нейтральні поняття “конфлікт” і “криза”. Ці поняття часто виражаються через концептуальні метафори, такі як “війна”, яка може розглядатися як шлях, гра, бізнес або театр. Крім того, широко використовуються евфемізми та абревіатури (наприклад, АТО), а також велика кількість лексики з позитивною конотацією. Відбулося зміщення акцентів від радикального поняття “війна” до нейтральних академічних номінацій, таких як “подія”. Результати дослідження засвідчили парадоксальне сприйняття війни західною медіа-аудиторією. Із посиленням військової активності позитивні оцінки переможної війни мають тенденцію до зниження, що призводить до падіння медіа-рейтингів. Ці висновки мають потенційне застосування у вивченні ставлення Заходу до війни та когнітивному моделюванні медіаконтенту. Це особливо актуально з огляду на майбутню небезпеку російської агресії у 2022 році.Документ Вплив травмувального досвіду загрози життя на особистісний розвиток українців(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2023) Данилюк І. В.; Богучарова О. І.; Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.Теоретичні та емпіричні дані підтверджують, що травмувальні ситуації під час війни, які пов'язані з параметрами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (РА), негативно впливають на особистісний розвиток людини. Мета дослідження – надати докази впливу психологічних механізмів травми війни на особистісний розвиток українців під час війни. Результати. За МШ вибірка українців поділилася на дві полярні групи. Одна – 128 (56,9 %) учасників після експозиції травми війни залишаються адаптованими, що свідчить про еволюційну ресурсність їхнього особистісного розвитку. Інша – 97 (43,1 %) через травмувальний досвід загрози життя маніфестує ознаки РА і ПТСР. Дані "Адаптивності" підтвердили статистично значущі відмінності (за t-тестом) між групами, особливо в компонентах "нервово-психічна стійкість" і "моральна нормативність". Достовірно частіше в дотравмувальний період є відмінності в акцентуаціях як потенційних РА / ПТСР ризик-факторів у двох групах (за t-тестом): тривожний, збудливий, емотивний, дистимний, циклотимний, застрягний типи. У періоді пост-травми тенденції до посилення акцентуацій і РА є у: дистимного, застрягного, тривожного, збудливого, демонстратив-ного, педантичного типів. Кореляційний аналіз підтвердив: у добре адаптованих топ-п'ятірка рис Великої п'ятірки є надійним предиктором соціо-культурного особистісного розвитку. В осіб полярної групи п'ятірка рис негативного фокусу – нейротизм, соціальна дезадаптивність, зависока емоційність, депресії, відхилення у поведінці – є предиктором травмувального особистісного розвитку. Установлено: чим вищий рівень розладів адаптації, тим нижчим є рівень позитивних цінностей, таких як "мудрість", "сміливість", "справедливість", але зберігається додатний зв'язок між показниками ПТСР і РА та цінностями "помірність" і "трансцендентність" (за F-Фішера, усі на рівні р = 0,000). Порушення особистісного розвитку українців у періоді посттравми тим легше долати, чим коротша експозиція травми війни та чим швидше травмувальний досвід загрози життя ідентифіковано психологами. Theoretical and empirical data confirm that war-trauma' situations associated with parameters of post-traumatic stress disorder (PTSD) and adjustment disorders (AD) negatively affect personality development. The purpose of the study is to present evidence of the psychological mechanisms of the effect of war-trauma on the personality development of Ukrainians during the war. Results. As to the MS, the sample was divided into two polar groups of Ukrainians. One – 128 (56,9 %) participants after the war-trauma' exposure, remain adjusted, which indicates the evolutionary resourcefulness of their personality development. Another – 97 (43.1 %) has signs of unadjusted – AD and PTSD – due to a life-threatening traumatic experience (36,9 % vs. 6,2 %). The Adaptability-data confirmed statistically significant differences (by t-test) between thеsе polar groups, especially in such components as neuropsychological stability and moral normativity. Significantly more often in the pre-traumatic period, there are differences in character accentuations as potential RA / PTSD risk factors in the two groups (t-test): anxious, excitable, emotional, dysthymic, cyclothymic, stuckic. In the post-trauma, there are other differences in the tendencies to increase accentuations in: dysthymic, stuckic, anxious, excitable, demonstrative, pedantic types. Correlation analysis confirmed that the "top-five" personality traits (Big Five) аre reliable predictors for positive sociocultural personality development in well-adjusted individuals. In the polar group, v. v the "bottom-five" traits – neuroticism, social maladjustment, high emotionality, depression, deviations in behavior are predictors of traumatic personality development. It was established: the higher the level of adjustment disorders, the lower the level of manifestation of such positive values as "wisdom", "courage", "justice", but there is a positive relationship between PTSD / AD indicators and the values "mildness" and "transcendence" (by F-Fisher, all p = 0,000 level). The PTSD, personality-related problems of Ukrainians in the post-trauma period are easier to overcome, the shorter the exposure to the severe war-trauma and the sooner the life-threatening traumatic experience is identified by psychologists.Документ Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі сходу України(Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021) Богучарова О. І.; Данилюк І. В.; Bogucharova O. I.; Danilyuk I. V.У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015–2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку. Як провідні серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України. The article investigates the acculturation strategies chosen by Ukrainian Inner Displaced Persons (UIDPs) who were students from the uncontrolled territories of Eastern Ukraine within the longitudinal experiment (2015–2019 pp.). Among the acculturation strategies, we analyzed, first of all, integration and assimilation. The correlations among variables such as acculturation strategies and Ukrainian languages proficiency, psychological and social-cultural adaptation, psychological well-being, ambiguity (frustration) tolerance, anxiety and dominant acculturation attitudes of local students toward migrated ones were analyzed. The problem of the Eastern Ukraine students’ acculturation can be solved in the perspective if theoretical, empirical models and political decisions are coordinated, because chosen acculturation strategies and psychological well-being of such students and their efficient adaptation depend on specific-helping, accompanying, or indulging-neutral support of forced migrants from Eastern Ukraine.