Перегляд за Автор "Datsiuk T. K."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив євроінтеграційних процесів на формування комунікативної компетентності юриста.(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Зінченко В.М.; Степаненко О. К.; Ніколенко К. В.; Лопатинська І. С.; Дацюк Т. К.; Zinchenko V.М.; Stepanenko O. K.; Nikolenko K. V.; Lopatynska I. S.; Datsiuk T. K.Зінченко В. М., Степаненко О. К., Ніколенко К. В., Лопатинська І. С., Дацюк Т. К. Вплив євроінтеграційних процесів на формування комунікативної компетентності юриста. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Спецвипуск. Том 1. С. 93‒100. (Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи).Документ Деякі аспекти реформування юридичної освіти в Україні(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2021) Уткіна Г. А.; Дацюк Т. К.; Utkina H. A.; Datsiuk T. K.У статті проаналізовано сучасний стан реформування юридичної освіти в Україні. Розглянуто напрями та методи реформування вітчизняної системи правничої освіти з урахуванням вимог проєвропейського вектору розвитку вищої освіти України. Здійснено критичний аналіз деяких положень проєкту Концепції реформування юридичної освіти, оприлюдненого для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України. Зроблено висновок, що поступове переорієнтування вітчизняного ринку освітніх послуг на європейські стандарти якості зумовило реформування системи юридичної освіти відповідно до найкращих світових практик, але не варто забувати про власні традиції та побудову національного законодавства, нехтувати своїм потенціалом та досвідом побудови унікальних вітчизняних правничих шкіл. The article analyzes the current state of the legal education reform in Ukraine. It also considers the directions and methods of reforming of the domestic system of legal education, which takes into account the requirements of the pro-European vector of development of higher education in Ukraine. The article reviews the work of leading theorists and practitioners on reforming higher legal education. It also considers different points of view and the author expresses personal point of view of the problem. Analysis of the source base and current trends in reforming the system of higher legal education in Ukraine indicates an insufficient level of development of the topic, which determines its relevance. The Ministry of Education and Science of Ukraine acts as a regulator of the education market and takes a number of measures to optimize it. Thus, a draft Concept of Legal Education Reform for legal education has been developed. A critical analysis of some of the project's provisions revealed contradictory provisions that could negatively affect the state of legal education in Ukraine. The authors emphasize that in Ukraine, free educational institutions with specific training conditions, in particular those that are in the system of Interior Ministry of Ukraine, should continue to coexist with classical legal institutions of higher education. These institutions have already become powerful educational conglomerates for the training applicants for higher education for their further employment in the police, as well as in public and private institutions in various specialties - economic security, information security, management. The article also focuses on the inappropriateness of the full transfering of the educational experience of economically powerful countries to Ukraine. It has led to a conclusion that the gradual reorientation of the domestic market to European quality standards gave impetus to reform of the legal education system to the best world practices, but our traditions, national legislation, potential and experience in building unique domestic law schools should not be forgotten or neglected.Документ Міжнародні стандарти захисту та дотримання прав військовополонених(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2023) Кравцова М. О.; Дацюк Т. К.; Kravtsova M. O.; Datsiuk T. K.Було розглянуто основні міжнародні стандарти захисту та дотримання прав військовополонених та нормативно-правові акти, які їх регулюють. Виявлено, основні міжнародні стандарти, що регулюють захист та дотримання прав військовополонених, включають: Женевські конвенції, Додатковий протокол до Женевських конвенцій, Статут Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Резолюція ООН щодо захисту прав людини в умовах протидії тероризму, ст. 3 Загальної Декларації правами людини, Конвенція ООН проти тортур та інші нормативно-правові акти. У рамках ООН також є низка резолюцій, спрямованих на захист прав військовополонених Застосування міжнародних стандартів щодо військовополонених формує систему міжнародного гуманітарного права. Існуючі міжнародні стандарти та національні закони та політики спрямовані на безпеку, здоров’я та благополуччя військовослужбовців, а також на запобігання порушенням їх прав під час збройних конфліктів. Визначено, що саме Женевські конвенції встановлюють мінімальні стандарти поводження з військовополоненими та цивільними особами, які перебувають у руках противника під час збройного конфлікту. Вимоги щодо утримання військовополонених включають: вимоги до харчування, дотримання норм гігієни, надання м права отримувати освіту та ще багато прав для полонених, а також вимоги щодо недопущення жорстокого відношення, приниження гідності тощо. Основними принципами принципи гуманності, відсутності дискримінації та взаємності. Судові справи щодо військовополонених вирішуються в Нюрнберзькому і Токійському судах, а інших спеціальних судів для військових не існує. На даний час виявлено ряд проблем з дотримання норм поводження з військовополоненими. Не вирішені проблеми вимагають пошуку нових шляхів до їх вирішення та покращення стану поводження з військовополоненими в світі. Ключові слова: військовополонений, права людини, Женевська Конвенція, міжнародні стандарти, дискримінація, стандарти поводження з військовополоненими The main international standards for the protection and observance of the rights of prisoners of war and the legal acts that regulate them were considered. It was revealed that the main international standards regulating the protection and observance of the rights of prisoners of war include: Geneva Conventions, Additional Protocol to the Geneva Conventions, Statute of the International Committee of the Red Cross, UN Resolution on the Protection of Human Rights in Counter-Terrorism, Art. 3 of the Universal Declaration of Human Rights, the UN Convention against Torture and other legal acts. Within the framework of the UN, there are also a number of resolutions aimed at protecting the rights of prisoners of war. The application of international standards regarding prisoners of war forms a system of international humanitarian law. Existing international standards and national laws and policies are aimed at the safety, health and wellbeing of military personnel, as well as at preventing violations of their rights during armed conflicts. It was determined that the Geneva Conventions set the minimum standards for the treatment of prisoners of war and civilians who are in the hands of the enemy during an armed conflict. Requirementsfor the maintenance of prisoners of war include: requirements for food, compliance with hygiene standards, the provision of the right to receive education and many more rights for prisoners, as well as requirements for the prevention of cruel treatment, humiliation, etc. The main principles are the principles of humanity, non-discrimination and reciprocity. Court cases regarding prisoners of war are decided in the Nuremberg and Tokyo courts, and there are no other special courts for the military. Currently, a number of problems have been identified with respect to the treatment of prisoners of war. Unsolved problems require finding new ways to solve them and improve the treatment of prisoners of war in the world.Документ Особливості роботи судів в умовах військового стану(Ужгородський національний університет, 2022) Дацюк Т. К.; Кравцова М. О.; Datsiuk T. K.; Kravtsova M. O.Робота судової системи у воєнний час є предметом дискусії, оскільки, не зважаючи на те, що порядок роботи судів закріплений, частіше за все, в конституціях країн, існують різні прецеденти та досвід роботи судів в ситуаціях надзвичайного характеру. Суттєвими факторами впливу на роботу судів є безпеки суддів та інших учасників процесу по причинам окупації деяких регіонів, масованих обстрілів міст України, можливих диверсій тощо. В міжнародній практиці до ситуацій надзвичайного характеру належать: надзвичайний стан, воєнний стан, стан облоги, стан суспільної небезпеки, стан війни, стан напруженості, стан оборони, стан загрози, стан готовності. Незалежна Україна вперше за своє існування застосувала воєнний стан в 2022 році, після початку відкритої агресії з боку РФ. Окрім Конституції України, в період воєнного стану робота судів регулюється Законом України «Про правовий режим військового стану» та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо зміни підсудності судів» №2112-IX. Головними аспектами роботи судів в Україні під час воєнного стану в 2022 році стало: робота судів не може бути зупинена; безпека людей є першочерговою метою; всі органи юстиції повинні розробити плани, які передбачають: заходи щодо збереження особових справ і персональних даних суддів і працівників; списки судових справ, що підлягають евакуації, а також тих, що підлягають знищенню; місця, куди будуть евакуйовані такі документи, та маршрути такого переміщення; питання евакуації інформаційних технологій та збереження даних; керівники органів юстиції відповідають за організацію невідкладних заходів; парламент має оперативно реагувати на необхідність законодавчого забезпечення сталого функціонування судової системи; влада має забезпечити інформаційну безпеку суддів та обмежити доступ громадськості до реєстрів, що містять інформацію про них; суб’єктам, відповідальним за формування Вищої ради юстиції, якнайшвидше сформувати її склад; при Раді суддів України створено оперативний штаб. Досвід України та зроблені владою висновки щодо дієвості такого алгоритму роботи судів в умовах воєнного стану можуть бути використаний країнами Європи. The work of the judicial system in wartime is a subject of debate, because, despite the fact that the order of court work is fixed, most often, in the constitutions of countries, there are various precedents and experience of the work of courts in emergency situations. Important factors influencing the work of courts are the safety of judges and other participants in the process due to the occupation of some regions, massive shelling of Ukrainian cities, possible sabotage, etc. In international practice, emergency situations include: state of emergency, state of war, state of siege, state of public danger, state of war, state of tension, state of defense, state of threat, state of readiness. Independent Ukraine applied martial law for the first time in its existence in 2022, after the beginning of open aggression by the Russian Federation. In addition to the Constitution of Ukraine, during the period of martial law, the work of courts is regulated by the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» and the Law ofThe work of the judicial system in wartime is a subject of debate, because, despite the fact that the order of court work is fixed, most often, in the constitutions of countries, there are various precedents and experience of the work of courts in emergency situations. Important factors influencing the work of courts are the safety of judges and other participants in the process due to the occupation of some regions, massive shelling of Ukrainian cities, possible sabotage, etc. In international practice, emergency situations include: state of emergency, state of war, state of siege, state of public danger, state of war, state of tension, state of defense, state of threat, state of readiness. Independent Ukraine applied martial law for the first time in its existence in 2022, after the beginning of open aggression by the Russian Federation. In addition to the Constitution of Ukraine, during the period of martial law, the work of courts is regulated by the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» and the Law of Ukraine. The experience of Ukraine and the conclusions made by the authorities regarding the effectiveness of such an algorithm of court work in martial law conditions can be used by European countries. .Документ ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЇХНЬОГО НАСЕЛЕННЯ (УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ)(Техніка і наука, 2024) Дацюк Т. К.; Сєрєбряк С. В.; Божко Д. В.; Datsiuk T. K.; Sieriebriak S. V.; Bozhko D. V.Ця стаття присвячена захисту прав людини на окупованих територіях, наголошуючи, що там правова стабілізація стикається з серйозними викликами через порушення міжнародного права та недотримання стандартів прав людини. Правовий захист та відновлення прав людини і основоположних свобод є пріоритетним напрямом діяльності держави, важливість якого особливо підкреслюється та відчувається в умовах війни. Метою цієї статті є дослідження особливостей та механізмів захисту прав людини на окупованій території України. Сучасне міжнародне право виробило міжнародно-правовий режим військової окупації, який визнає її незаконною, засуджує держави, що вчиняють такі дії, та містить комплекс норм, що регулюють відносини між державами щодо окупованої території. З’ясовано, що правовий режим тимчасової окупації України – це особливий порядок реалізації на тимчасово окупованій території України різних прав і свобод людини і громадянина, встановлених і гарантованих Українською державою, протягом визначеного національним законодавством строку. Зазначено, що правовий захист та відновлення прав людини і основоположних свобод в період окупації включає в себе гарантування права на проживання та права на захист мешканців тимчасово окупованої території, права яких були порушені внаслідок активних бойових дій. Крім того, окремого підходу потребує захист прав і свобод осіб, які були змушені покинути свою країну та повернулися № 4(32) 2024 46 (примусово переселилися) на територію держави-агресора. Захист права на життя вимагає забезпечення належних гарантій, ефективних систем запобігання злочинності та боротьби зі злочинністю, розробки дієвих механізмів правового захисту та компенсації за порушення права на життя, ефективного розслідування злочинів та відшкодування шкоди, завданої неефективним розслідуванням. На жаль, навіть сьогодні не існує надійних механізмів захисту соціальних прав цивільного населення під час війни. Про це свідчить кількість загиблих під час збройних конфліктів. З роками ця цифра зростає з кожною новою військовою агресією через безжальне застосування боєприпасів проти цивільного населення та повне порушення прав людини. Подальшого дослідження потребує система забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях, адже війна триває, а злочинів з кожним місяцем стає ще більше. This article is devoted to the protection of human rights in the occupied territories. In the temporarily occupied territories, legal stabilization faces serious challenges due to violations of international law and non-compliance with human rights standards. Legal protection and restoration of human rights and fundamental freedoms is a priority area of state activity, the importance of which is especially emphasized and reflected in war conditions. The purpose of this article is to study the peculiarities and mechanisms of human rights protection in the occupied territory of Ukraine. Modern international law has developed an international legal regime of military occupation, which recognizes military occupation as illegal, № 4(32) 2024 47 condemns states that commit such actions, and contains a set of norms regulating relations between states regarding the occupied territory. It has been clarified that the legal regime of the temporary occupation of Ukraine is a special procedure for the implementation of various human and citizen rights and freedoms established and guaranteed by the Ukrainian state in the temporarily occupied territory of Ukraine, within the period determined by the national legislation. It has been established that the legal protection and restoration of human rights and fundamental freedoms during the period of occupation includes guaranteeing the right to residence and the right to protection of residents of the temporarily occupied territory, whose rights were violated as a result of active hostilities. In addition, a separate approach is needed to protect the rights and freedoms of persons who were forced to leave their country and returned (forced resettlement) to the territory of the aggressor state. The protection of the right to life requires the provision of adequate guarantees, effective crime prevention and combating systems, the development of effective mechanisms for legal protection and compensation for violations of the right to life, effective investigation of crimes and compensation for damage caused by ineffective investigations. Unfortunately, even today there are no reliable mechanisms to protect the social rights of the civilian population during war. This is evidenced by the number of people killed during armed conflicts. Over the years, this figure increases with each new situation due to the merciless use of ammunition against the civilian population and the complete violation of their human rights. The system of ensuring human rights in the temporarily occupied territories also needs further research, as the war continues, and crimes are increasing every month.Документ Історія держави і права України. Частина І(Алерта, 2023) Іванов І. В.; Зозуля Є. В; Дацюк Т. К.; Ivanov I. V.; Zozulia Ye. V.; Datsiuk T. K.У посібнику з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної та світової історико-правової науки, висвітлюються основні етапи формування та еволюції державного ладу, суспільного устрою, права, суду та судового процесу в Україні з найдавніших часів до початку ХХ ст. The manual, taking into account the modern achievements of domestic and world historical and legal science, highlights the main stages of the formation and evolution of the state order, social system, law, court and judicial process in Ukraine from the earliest times to the beginning of the 20th century.