Перегляд за Автор "Kvitko N. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Специфіка й особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану: виклики та стратегії подолання(Перспективи та інновації науки, 2024) Зінченко В. М.; Квітко Н. М.; Михайлова Л. М.; Zinchenko V. М.; Kvitko N. M.; Mykhailova L. M.Під час війни традиційні системи навчання можуть бути порушені, тому досить важливо впроваджувати гнучкі підходи до освіти, які адаптуватимуться до мінливих обставин. Основними такими підходами є мобільні школи, неформальна освіта й дистанційне навчання. Мета статті – аналіз особливостей упровадження дистанційного навчання в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що дистанційною формою навчання є взаємодія між викладачем і студентом, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу проводити навчання на відстані. У період воєнного стану дистанційне навчання може відбуватися у двох форматах – асинхронному (дозволяє здобувачам освіти навчатися в зручний для них час) і синхронному (відновлює спілкування зі здобувачами освіти й викладачами), які за можливості рекомендовано поєднувати. У статті розглянуто найбільш поширені платформи для дистанційного навчання, такі як: Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються викладачі та здобувачі освіти під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану. До них належить: високе навантаження на навчальні інтернет-ресурси, відсутність кваліфікованих кадрів і ресурсів, відсутність доступу до мережі «Інтернет» і комп’ютера, відсутність самодисципліни в здобувачів освіти, труднощі, пов’язані з перевіркою знань. Розв’язання низки проблем можливе за наявності державної підтримки галузі освіти або підтримки сторонніх організацій. Отриманий викладачами досвід дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 виявився важливим і корисним на цей час. Навіть під час евакуації вчителі, які змушені були залишити свої місця проживання через воєнний конфлікт, могли продовжити свою освітню діяльність, використо- вуючи систему дистанційної освіти, навіть перебуваючи за межами території України. Загалом організація ефективного дистанційного навчання в умовах воєнного стану –нелегкий процес, але завдяки систематичній колективній роботі всіх учасників освітнього процесу й інших структур із упровадження і вдосконалення сучасних технологій, дасть змогу досягнути позитивних результатів у майбутньому. During wartime, traditional education systems can be disrupted, so it is quite important to implement flexible approaches to education that will adapt to changing circumstances. The main such approaches are mobile schools, non-formal education and distance learning. The purpose of the article was to analyze the peculiarities of the implementation of distance learning in the conditions of martial law in Ukraine. It was determined that distance learning is the interaction between a teacher and a student, which is based on the use of modern information and telecommunication technologies that allow distance learning. In the period of martial law, distance education can take place in two formats – asynchronous (allows students to study at a time convenient for them) and synchronous (restores communication with students and teachers), which, if possible, is recommended to be combined. The most common platforms for distance learning were considered, including Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. The main challenges faced by teachers and students during distance learning in martial law are analyzed. These included a high load on educational Internet resources, a lack of qualified personnel and resources, a lack of access to the Internet and a computer, lack of self-discipline among students, and difficulties associated with testing knowledge. The solution of most problems is possible with the presence of state support of the education sector or support of third-party organizations. The distance learning experience gained by the teachers during the period of the coronavirus pandemic turned out to be important and useful during martial law. Even during the evacuation, teachers who were forced to leave their places of residence due to the military conflict could continue their educational activities using the distance education system, even if they were outside the territory of Ukraine. In general, the organization of effective distance learning in the conditions of martial law is a difficult process, but thanks to the systematic collective work of all participants in the educational process and other structures, on the introduction and improvement of modern technologies, it can lead to the achievement of positive results in the future.Документ Формування професійної мобільності вищої освіти в Україні: переваги та виклики.(Львівський університет бізнесу та права, 2023) Мирошниченко Н. О.; Харькова Є. Д.; Квітко Н. М.; Myroshnychenko N. O.; Kharkova E. D.; Kvitko N. M.Мета статті – проаналізувати процес формування професійної мобільності в системі вищої освіти України та вказати на переваги й недоліки, що супроводжують цей процес. Було визначено, що професійна мобільність являє собою здатність швидко та легко адаптуватися до змін у роботі, переключатися на інші види діяльності. За ще одним визначенням, – це особливість особистості, що формується під час навчання та виховання і має вирішальний вплив на професійний ріст майбутнього фахівця. Виокремлено основні аспекти поняття «професійна мобільність»: гнучкість, вибір професії, підвищення кваліфікації, готовність до зміни місця роботи або професійного напрямку. Проаналізовано основні переваги формування професійної мобільності для викладачів закладів вищої освіти та для здобувачів. Окреслено основні переваги професійної мобільності як для викладачів у закладах вищої освіти, так і для здобувачів. Загальними позитивними моментами для цих категорій є: міжнародний досвід, підвищення рівня конкурентоспроможності, зростання науково-педагогічного досвіду, покращення рівня знань іноземної мови, розширення професійних можливостей. Професійна мобільність є ключовим аспектом сучасного освітнього процесу, оскільки вона сприяє розвитку адаптивних і конкурентоспроможних фахівців. За допомогою інноваційних підходів, таких як використання сучасних технологій і міжнародної співпраці, здобувачі освіти та викладачі можуть підвищити свою кваліфікацію та навчитися працювати в умовах швидко змінюваного світу. Дистанційні курси, вебінари та електронні платформи надають можливість отримувати нові знання та навички у будь-якому місці та у будь-який час. Однак існують певні виклики, такі як необхідність адаптації традиційних освітніх моделей до нових умов, розвиток інфраструктури для дистанційного навчання та забезпечення якості освіти в умовах мобільності. Для подолання цих викликів необхідні спільні зусилля закладів вищої освіти та уряду країни. The purpose of the article is to analyze the process of formation of professional mobility in the higher education system in Ukraine and to point out the advantages and disadvantages accompanying this process. It was determined that professional mobility is the ability to quickly and easily adapt to changes in work, to switch to other activities. According to another definition, it is a personality trait that is formed during education and upbringing and has a decisive influence on the professional growth of a future specialist. The main aspects of the concept of "professional mobility" are highlighted: flexibility, choice of profession, advanced training, readiness to change jobs or professional direction. The main advantages of forming professional mobility for teachers of higher education institutions and for applicants are analyzed. The main advantages of professional mobility for both teachers in higher education institutions and students are outlined. The general positive aspects for these categories are: international experience, increased competitiveness, growth of scientific and pedagogical experience, improvement of foreign language skills, and expansion of professional opportunities. Professional mobility is a key aspect of the modern educational process, as it contributes to the development of adaptive and competitive professionals. With the help of innovative approaches, such as the use of modern technologies and international cooperation, students and teachers can improve their skills and learn how to work in a rapidly changing world. Distance learning courses, webinars, and e-platforms provide an opportunity to acquire new knowledge and skills anywhere and anytime. However, there are certain challenges, such as the need to adapt traditional educational models to new conditions, develop infrastructure for distance learning, and ensure the quality of education in the context of mobility. To overcome these challenges, joint efforts of higher education institutions and the government are needed.