Перегляд за Автор "Magopets O. A."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Виклики податковій системі в умовах війни та напрями її реформування з урахуванням європейських тенденцій(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Статтю присвячено аналізу ключових викликів податковій системі України в умовах повномасштабної війни, оцінці їх впливу на фіскальну стабільність та обґрунтуванню напрямів її реформування з урахуванням сучасних європейських тенденцій, кращих міжнародних практик і положень Національної стратегії доходів до 2030 року. Доведено, що воєнні та післявоєнні економічні, соціальні й безпекові шоки суттєво підвищують вимоги до адаптивності, прозорості та стійкості податкової системи, а відтак потребують системних змін у підходах до її формування та реалізації. Аргументовано, що ефективна трансформація податкової системи має поєднувати гармонізацію з європейськими стандартами із врахуванням українських воєнних і післявоєнних реалій, забезпечуючи баланс між фіскальною стійкістю, економічним розвитком та соціальною справедливістю. Встановлено, що одними з найважливіших напрямів реформ є: гармонізація правил непрямого оподаткування та зменшення втрат від несплати податку на додану вартість та акцизного податку; модернізація корпоративного оподаткування та запобігання виведенню прибутків за кордон шляхом імплементації анти-BEPS-заходів і глобального мінімального податку; удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням соціальної справедливості та адресних пільг; розвиток майнового оподаткування з переходом до ринкових підходів оцінки вартості майна; впровадження інвестиційних стимулів із чіткими строками та критеріями ефективності; застосування механізмів тимчасового оподаткування надприбутків у періоди цінових та енергетичних криз; прискорення цифровізації податкового адміністрування через інтеграцію інформаційних систем, автоматизацію контролю та обмін даними в режимі реального часу. Запропоновано концептуальну модель реформування податкової системи України, яка поєднує адаптацію до кращих практик ЄС, мінімізацію податкових ризиків і забезпечення стійкості до воєнних та післявоєнних викликів. Обґрунтовано, що реалізація окреслених заходів сприятиме формуванню стабільної, прозорої та ефективної податкової системи, здатної забезпечувати передбачувані бюджетні надходження, підтримувати економічне відновлення, підвищувати конкурентоспроможність економіки, зміцнювати довіру платників податків та інтегрувати Україну в єдиний європейський податковий простір. Одержані результати формують теоретико-методологічну основу для подальших досліджень інструментів податкової політики, механізмів моніторингу їх ефективності та стратегій адаптації української податкової системи до стандартів ЄС. The article is devoted to analyzing the key challenges facing Ukraine's tax system in the context of fullscale war, assessing their impact on fiscal stability, and justifying directions for its reform, taking into account current European trends, best international practices, and the provisions of the National Revenue Strategy until 2030. It has been proven that wartime and post-war economic, social, and security shocks significantly increase the requirements for adaptability, transparency, and sustainability of tax policy, and therefore require systemic changes in approaches to its formation and implementation. It is argued that the effective transformation of the tax system should combine harmonization with European standards, taking into account Ukrainian wartime and post-war realities, ensuring a balance between fiscal sustainability, economic development, and social justice. It has been established that some of the most important areas of reform are: harmonization of indirect taxation rules and reduction of losses from non-payment of value added tax and excise tax; modernization of corporate taxation and prevention of profit shifting abroad through the implementation of anti-BEPS measures and a global minimum tax; improving personal income taxation, taking into account social justice and targeted benefits; developing property taxation with a transition to market-based approaches to property valuation; introducing investment incentives with clear deadlines and performance criteria; applying mechanisms for temporary taxation of excess profits during periods of price and energy crises; accelerating the digitization of tax administration through the integration of information systems, automation of control, and real-time data exchange. A conceptual model for reforming Ukraine's tax system has been proposed, combining adaptation to EU best practices, minimization of tax risks, and ensuring resilience to military and post-war challenges. It is argued that the implementation of the outlined measures will contribute to the formation of a stable, transparent, and effective tax system capable of ensuring predictable budget revenues, supporting economic recovery, increasing the competitiveness of the economy, strengthening taxpayer confidence, and integrating Ukraine into a single European tax space. The results obtained form the theoretical and methodological basis for further research into tax policy instruments, mechanisms for monitoring their effectiveness, and strategies for adapting the Ukrainian tax system to EU standards.Документ Еволюція пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2019) Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні. Ґрунтуючись на основних положеннях нормативно-правових актів, якими регламентується провадження інноваційної діяльності та її оподаткування, визначено основні етапи встановлення, зміни та відміни низки податкових пільг, які, відповідно, характеризують особливості формування державної політики підтримки інноваційної діяльності. З’ясовано, що пільгове оподаткування інноваційної діяльності в Україні розвивалося у напрямі: спрощення системи оподаткування; зниження податкового навантаження (здебільшого за рахунок звільнення від сплати ввізного мита, частини податку на прибуток, ПДВ, земельного податку, зниження ставки податку на прибуток); стимулювання оновлення та переоснащення матеріально-технічної бази суб’єктів господарювання, які відносились до певних сфер та видів економічної діяльності; подальшого скорочення переліку та видів податкових пільг через встановлення чіткого переліку видів та сфер підприємницької діяльності й товарів їх власного виробництва а також окремих операцій, на які розповсюджувалися податкові пільги. Запропоновано підходи щодо удосконалення податкового законодавства в частині перегляду основних положень, що стосуються надання податкових пільг суб’єктам інноваційної діяльності, у тому числі в розрізі податків, які мають потенціал стимулюючого впливу на активізацію процесів утворення та функціонування інноваційно-активних підприємств та розвитку національної інноваційної екосистеми. The article is devoted to the study of trends in the development of preferential taxation of innovation activity in Ukraine. Based on the key provisions of regulatory and legal acts governing innovation activity and its taxation, the main stages in the introduction, modification, and abolition of a number of tax incentives are identified, which, accordingly, characterise the specific features of the formation of the state policy for supporting innovation activity. It is established that preferential taxation of innovation activity in Ukraine developed in the following directions: simplification of the taxation system; reduction of the tax burden, mainly through exemption from import duty, partial exemption from corporate income tax, value added tax, and land tax, as well as through reduced corporate income tax rates; stimulation of the renewal and modernisation of the material and technical base of business entities operating in certain sectors and types of economic activity; and further reduction in the list and types of tax incentives by establishing a clear list of business activities, sectors, goods of own production, and individual transactions to which tax incentives applied. Approaches to improving tax legislation are proposed with regard to revising the key provisions related to granting tax incentives to entities engaged in innovation activity, including in terms of those taxes that have the potential to stimulate the intensification of the formation and functioning of innovation-active enterprises and the development of the national innovation ecosystem.Документ Об’єднані територіальні громади сільських територій України: законодавчі вимоги та основні тенденції формування фінансових ресурсів в сучасних умовах(BEROSTAV DRUŽSTVO, 2022) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Метою даного дослідження є визначення основних джерел фінансування об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості та обґрунтування підходів використання наявних можливостей для нарощування їхнього фінансового потенціалу шляхом максимального використання делегованих функцій і повноважень, які надаються об’єднаним територіальним громадам у процесі децентралізації, та стабільного забезпечення державної фінансової підтримки. Обґрунтовано, що ефективність формування фінансових ресурсів об’єднаних територіальних громад у сільських територіях в умовах інтенсифікації процесів фінансової децентралізації слід розглядати з огляду на структуру доходів місцевих бюджетів, механізм їх формування та порядок надання державної фінансової підтримки. Обґрунтовано необхідність розширення повноважень органів місцевого самоврядування, органів державного управління на місцевому рівні та територіальних громад щодо встановлення елементів місцевих податків і зборів. Обґрунтовано необхідність коригування порядку виділення бюджетних коштів державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам у напрямку врахування специфіки земельних площ, видів економічної діяльності, пріоритетів та перспектив розвитку регіонів при розподілі обсягів коштів між регіонами і суб’єктами, які претендують на його отримання. Доведено, що це дозволить забезпечити кумулятивний ефект зростання фінансових ресурсів та обсягів сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог якості, органічності та екологічності для активізації інноваційної діяльності та інноваційного розвитку регіонів. The aim of this study is to identify the main sources of financial resources of amalgamated hromadas in rural areas and substantiate approaches of using existing opportunities to increase their financial potential through maximum use of delegated functions and powers provided by amalgamated hromadas in the process of decentralization and stable provision of state financial support. It is substantiated that the effectiveness of the formation of financial resources of amalgamated hromada in rural territories in terms of intensification of financial decentralization processes should be considered in view of the structure of local budget revenues, the mechanism of their formation and the procedures of providing state financial support. The need to expand the powers of local self-government bodies, local authorities and territorial communities to establish elements of local taxes and fees is proved. The necessity of correcting the procedure for allocating budgetary funds for state support to agricultural producers in the direction of taking into account the specifics of land areas, types of economic activities, priorities and prospects for regional development in the distribution of the amount of funds between regions and entities claiming to receive it is justified. It is proved that this will allow providing a cumulative effect of growth of financial resources and volumes of agricultural production, taking into account the requirements of quality, organicity and ecological compatibility for activation of innovative activity and innovative development of regions.Документ Пріоритети регіонального розвитку при оподаткуванні сільськогосподарських товаровиробників та розподілі державної фінансової підтримки у контексті забезпечення інноваційного розвитку регіону(Batumi Navigation Teaching University and National Institute of Economic Researches, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Метою дослідження є розробка наукових та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та їх державної підтримки з урахуванням регіональних пріоритетів та необхідності інноваційного розвитку регіону. Обґрунтовано необхідність вирішення проблеми, по-перше, розширення повноважень місцевих органів влади, місцевих органів влади та місцевих громад для встановлення елементів місцевих податків та зборів, а по-друге, розробки механізму інвестиційно-інноваційних податкових пільг та інших видів податкових стимулів для активізації інновацій. У процесі дослідження використовувалися такі загальні та спеціальні методи (індукція та дедукція, класифікація, статистичний аналіз, діалектичний та системний аналіз) для виявлення тенденцій у державній фінансовій підтримці та її розподілі, оцінки функціонування механізму та обґрунтування пропозицій для покращення його інструментарію. Інформаційна база дослідження складається із міжнародних офіційних документів, нормативних та законодавчих документів України. Обґрунтовано, що відсутність органів місцевого самоврядування можливості впливати на визначення пільг і ставок місцевих податків і зборів з метою активізації інноваційної діяльності не сприяє підвищенню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіонів. Доведено необхідність розширення повноважень місцевих органів самоврядування, місцевих органів влади та територіальних громад щодо встановлення елементів місцевих податків та зборів, розробки механізму інвестиційно-інноваційних податкових кредитів та інших видів податкових пільг, що сприяють активізації інноваційної діяльності та розвитку сільського господарства. Обґрунтовано необхідність здійснення коригування порядку розподілу бюджетних коштів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників у напрямку Врахування специфіки земельних площ, видів економічної діяльності, пріоритетів та перспектив регіонального розвитку при розподілі обсягів коштів між областями та суб'єктами, які претендують на її отримання. Запропоновані заходи дозволять забезпечити кумулятивний ефект зростання фінансових ресурсів та обсягів сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог якості, органічності та екологічності для активізації інноваційної діяльності та інноваційного розвитку регіонів. The purpose of research is to elaborate the scientific and practical recommendations on improvement of the mechanism of taxation of agricultural producers and their state support taking into account regional priorities and the necessity of ensuring innovative development of the region. The necessity to resolve the issue of, firstly, the empowerment of local governments, local authorities and local communities to establish elements of local taxes and fees, and secondly, the development of a mechanism for investment-innovative tax credits and other types of tax incentives to enhance innovation have been grounded. In the process of research, the following general and special methods (induction and deduction, classification, statistical analysis, dialectic and system analysis) were used to identify trends in the state financial support and its distribution, assessing the functioning of the mechanism and justifying proposals for improving its toolkit. The information base of the study consists of international official documents, normative and legislative documents of Ukraine. It is substantiated that the lack of the ability of local self-government bodies to influence the definition of benefits and rates of local taxes and fees for the purpose of activating innovation activity does not contribute to improving the competitiveness and investment attractiveness of the regions. The need to expand the powers of local self-government bodies, local authorities and territorial communities to establish elements of local taxes and fees, the development of a mechanism of investment-innovative tax credits and other types of tax incentives that will promote the activation of innovation activity and development of agriculture is proved. The necessity of correcting the procedure for allocating budgetary funds for state support to agricultural producers in the direction of taking into account the specifics of land areas, types of economic activities, priorities and prospects for regional development in the distribution of the amount of funds between regions and entities claiming to receive it is justified. It is proved that this will allow providing a cumulative effect of growth of financial resources and volumes of agricultural production, taking into account the requirements of quality, organicity and ecological compatibility for activation of innovative activity and innovative development of regions.Документ Сучасний стан та тенденції формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку(Чернівецький торговельно-економічний інститут, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Метою дослідження є аналіз трудового потенціалу регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденцій щодо його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що вирішення проблем зайнятості та безробіття на рівні регіону є однією з найважливіших передумов його стійкого розвитку, особливо в умовах активізації інноваційної складової. Проаналізовано трудовий потенціал регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденції його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення інноваційного розвитку регіону. Конкретизовані такі загрози для подальшого інноваційного розвитку регіону: значна частка економічно неактивного, безробітного та неформально зайнятого населення, значний відтік молоді, як найбільш схильної до інноваційної діяльності категорії населення, за рахунок внутрішньої та зовнішньої міграцій. Обґрунтовано необхідність розробки стратегії регіонального інноваційного розвитку, важелів та механізмів його менеджменту з акцентом на збереження й розвиток трудових ресурсів. The purpose of the study is to analyse the labour potential of the region, using Kirovohrad Oblast as an example, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of ensuring regional innovative development. It is substantiated that solving employment and unemployment problems at the regional level is one of the most important prerequisites for sustainable development, especially under conditions of strengthening the innovation component. The labour potential of the region, exemplified by Kirovohrad Oblast, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of regional innovative development are analysed. The following threats to further regional innovative development are specified: a significant share of economically inactive, unemployed, and informally employed population; and a considerable outflow of young people, as the category most inclined to innovative activity, due to internal and external migration. The need to develop a strategy for regional innovative development, as well as management instruments and mechanisms focused on the preservation and development of labour resources, is substantiated.Документ Ідентифікація проблем та напрямів поліпшення формування трудового потенціалу регіону як чинника забезпечення ефективного інноваційного розвитку(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Проаналізовано трудовий потенціал регіону, тенденції його формування як основного чинника забезпечення інноваційного розвитку регіону. Ідентифіковано основні проблеми в сфері формування трудового потенціалу регіону, які полягають у суттєвому зменшенні трудового потенціалу в цілому, масовому відтоку молодих фахівців з метою працевлаштування за межі регіону, порівняно нижчій частці зайнятих з вищою освітою, зменшенні економічно неактивного населення старше працездатного віку, зростанні частки осіб працездатного віку в загальній кількості економічно неактивного населення. Здійснено прогнозування чисельності трудових ресурсів Кіровоградської області на період до 2042 року за такими показниками, як чисельність економічно активного населення, зайнятого населення, безробітного населення, економічно неактивного населення за трьома сценаріями – оптимістичним, середнім (найбільш імовірним) та песимістичним. Розроблено пропозиції щодо зменшення загроз в сфері формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку. The labour potential of the region and the trends in its formation as a key factor in ensuring the innovative development of the region are analysed. The main problems in the formation of regional labour potential are identified, including a significant overall reduction in labour potential, the large-scale outflow of young specialists seeking employment outside the region, a relatively lower share of employed persons with higher education, a decrease in the economically inactive population above working age, and an increase in the share of working-age persons in the total number of the economically inactive population. A forecast of labour resources in Kirovohrad Oblast up to 2042 is carried out using such indicators as the economically active population, employed population, unemployed population, and economically inactive population under three scenarios: optimistic, medium (the most probable), and pessimistic. Proposals aimed at reducing threats in the field of labour potential formation in the context of ensuring regional innovative development are developed.