Перегляд за Автор "Pasichnyk N. O."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге: фінансово-правовий аспект(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2020) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу. The article summarizes and systematizes the theoretical contributions of the renowned Ukrainian scholar and statesman of the Russian Empire, M. Bunge, regarding the agrarian question, as well as the practical implementation of these ideas in his financial and economic administrative activity. It is demonstrated that Bunge’s approach to addressing the agrarian question was comprehensive, reflecting the interconnection between the peasant issue and various objectives of the Empire’s internal socio-economic policy, encompassing the broader problems of the agrarian sector. The study also highlights the deviations of agrarian reform practices from legislative norms and the influence of subjective factors on the legal framework.Документ Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.Документ Визначення показників розподілу гендерних груп за характерними ознаками(Державна служба статистики України, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Окреслена предметна сфера реалізації тендерного підходу в освіті. Визначена структура даних щодо тендерного складу контингенту науково-педагогічних працівників факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу. За досліджувану сукупність обрано викладацький склад фізико- математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині - Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка). Статистичні дані отримані шляхом обчислення значень коефіцієнта тендерної питомої ваги, який є мірою відношення розподілу тендерних груп за характерними ознаками (домінантами). За результатами аналізу індексу тендерного паритету зроблено висновок про баланс між чоловіками та жінками в складі науково-педагогічних працівників на рівні факультету загалом та у групі таких працівників, які мають наукові ступені, за суттєво різних значень індексу по різних кафедрах. The article defines the structure of the data on the gender structure of the group of scientific and educational workers of the Faculty, and certain specific groups among teachers who were subjects of the educational process at the end of 2015-2016 school years based on statistical and qualitative factors of determination of the gender proportions. There was chosen a way to determine the structure of selected data correlation and statistical cluster obtained because of factors of determination of the gender proportion of certain specific groups of scientific and educational workers - the members of the educational process of the faculty of Physics and Mathematics of the Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. The article defines that this coefficient determines the measure of the ratio of distribution of characteristic features (dominant) in gender groups. The achieving the goal of the study was conducted by solving of local problems: the gathering of statistical data and primary analysis; determination of factors of gender proportion in the contingent of teaching staff of the Faculty and their individual specific groups; event correlation and cluster analysis and the consequent determination of the structure of data on the gender composition of the faculty and its specific groups. The authors conclude on the effect of choosing different characteristic features (dominant) to define data structures of gender composition of teaching staff of the faculty Study of the data structure of gender composition of certain distinctive groups of scientific and pedagogical workers (by characteristic features (dominants): professors, associate professors, lecturers, PhDs, Doctors of sciences, people without scientific titles at the age from 20 to 35, from 35 to 60 and over 60years old), based on the statistical determination of the coefficients of gender specific weight gave grounds to conclude that the distribution of characteristic features (dominants) in gender subgroups of different groups of departments is similar. Flowever, in the course of the study it became clear that the results of the analysis of the data structure concerning gender composition of groups of scientific and pedagogical workers, who possessed characteristic features (dominants), depending on their age, were not affected by the final uniting distribution by clusters. In addition, the article concludes that the use of analogue coefficient of gender proportion in statistical research will make it possible to determine the structure of data in a given group (aggregate) subject to allocation ratio combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).Документ Відображення особливостей освітнього, наукового й соціального середовища в текстах місій закладів вищої освіти України(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У текстах місій університети визначають своє призначення, розуміння своєї високої мети, прояснюють, чим є заклад вищої освіти і яким він прагне бути, показують винятковість свого закладу. У звіті проведено контентний аналіз змісту місій вибірки із рейтингу «ТОП-200 Україна 2021» українських університетів. На етапі квантифікації тексту як одиниці контенту використовувалися тексти місій, а як одиниця рахунку – результати кількісної та якісної експертної оцінки текстового матеріалу. На першому етапі контент-аналізу використовувалися кількісні методи для визначення слів, що найчастіше зустрічаються в текстах місій, а також для визначення взаємозв'язку профільності університетів і кількості символів і слів у текстах місій. На другому та третьому етапах контент-аналізу було вивчено відповідність змісту місій вимогам 11 полів, які були поділені на 3 категорії залежно від навчальної, дослідницької та соціальної складових місій, а також вимогам 8 властивостей місій. Результати проведеного дослідження показали певні відмінності у статистиці використання термінології університетами різного профілю. Навпаки, результати другого та третього етапів контентного аналізу свідчать про наявність значущого зв'язку між текстами місій університетів різних профілів. Найбільш активно університети робили заяви про створення освітнього середовища, проведення передових досліджень, а також декларували наміри про соціальну залученість у взаємодію з громадянськими, культурними, промисловими та діловими спільнотами. Разом з цим добре проглядаються резерви для покращення маркетингового ефекту текстів місій університетів України як у контексті їх соціальної складової, так і щодо обґрунтованого звернення до історичного досвіду установи, інтернаціоналізації тексту заяви, визначення в ній зацікавлених у співпраці сторін та позначення унікальності університету. In their mission statements, universities define their purpose and understanding of their higher goal, clarify what a higher education institution is and what it strives to become, and highlight the uniqueness of their institution. The report presents a content analysis of the mission statements of Ukrainian universities included in the “TOP-200 Ukraine 2021” ranking. At the quantification stage, the mission texts were used as the units of content, while the results of quantitative and qualitative expert evaluation of the textual material served as the units of measurement. In the first stage of the content analysis, quantitative methods were applied to identify the words most frequently occurring in the mission statements and to determine the relationship between the universities’ profiles and the number of characters and words in their mission texts. During the second and third stages of the content analysis, the correspondence of the mission content to the requirements of eleven fields was examined; these fields were divided into three categories according to the educational, research, and social components of the missions, as well as in accordance with eight mission properties. The results of the study revealed certain differences in the statistics of terminology usage among universities of different profiles. Conversely, the results of the second and third stages of the content analysis indicate the existence of a significant correlation between the mission texts of universities with different profiles. Most actively, universities made statements about creating an educational environment, conducting advanced research, and declaring intentions for social engagement and cooperation with civil, cultural, industrial, and business communities. At the same time, there are clear opportunities for improving the marketing effectiveness of Ukrainian universities’ mission statements — both in terms of their social component and regarding a more substantiated reference to institutional history, the internationalization of the statement, the identification of stakeholders, and the articulation of the university’s uniqueness.Документ Гендерна (не-) рівність у взаємовідносинах працівників факультету на основі аналізу показників питомого паритету(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.В статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього була проведена одна зі складових частин гендерного аналізу підрозділу – організоване анкетування та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування та проведений їхній статистичний аналіз, виконаний якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої ваги, який визначався як відношення частки жінок від їх загального числа у відповідній групі до частки чоловіків (також, від їх загального числа у групі) за заданим полем аналізу. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями науково-педагогічного складу факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та можливостей поєднання професійних та сімейних обов’язків, з приводу оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у підрозділі, щодо розуміння проблеми відображення гендерних пріоритетів у фінансуванні університету та визнання однакової участі чоловіків та жінок в прийнятті виробничих рішень, щодо врахування гендерної чутливості процедур при прийомі та відборі кадрів на всі види робіт, визнання гендерних стереотипів як найбільш «популярних» гендерно маркованих незручностей та інших проблем. The article analyzes the results of assessing the level of understanding among male and female participants of the educational process at the Faculty of Physics and Mathematics of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University regarding the social conditioning, diversity, and specificity of gender roles attributed to men and women. As part of the gender analysis of the faculty, a structured survey was conducted. Binary response matrices were created, contingency tables were constructed for quantitative analysis, and both statistical and qualitative analyses of the collected data were performed. For qualitative analysis, the coefficient of gender-specific weight was used, defined as the ratio of the proportion of women in a given group (relative to their total number) to the proportion of men in the same group according to a specified field of analysis. Based on this coefficient, the concepts of specific parity and specific asymmetry were introduced. The study identified correlations of characteristic features that reveal the degree of gender-based understanding among the academic staff regarding the importance of ensuring equal professional opportunities for both sexes, balancing professional and family responsibilities, understanding the content of basic gender concepts, and attitudes toward promoting gender awareness within the department. It also examined perceptions of gender priorities in university funding, recognition of equal participation of men and women in decision-making processes, sensitivity of hiring and recruitment procedures to gender factors, and acknowledgment of gender stereotypes as the most common sources of gender-related discomfort and inequality.Документ Гендерні виміри України: адаптація гендерних індексів на субнаціональний рівень(КОД, 2025) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Монографія присвячена дослідженню складних гендерних індексів та їх адаптації до українських реалій. Вона має на меті обґрунтувати важливість складних гендерних індексів як інструменту для оцінки рівня гендерної рівності та формування ефективних управлінських рішень. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політики, спрямованої на зменшення гендерних диспропорцій, як на національному, так і на регіональному рівнях. Монографія стане у нагоді науковцям, експертам у сфері соціальної політики, а також представникам державних органів влади та неурядових організацій, які працюють над розв’язанням проблем гендерної рівності. The monograph is devoted to the study of complex gender indexes and their adaptation to Ukrainian realities. It aims to substantiate the importance of complex gender indexes as tools for assessing the level of gender equality and for shaping effective management decisions. The results of the research can be used to develop policies aimed at reducing gender disparities at both the national and regional levels. The monograph will be useful for scholars, experts in social policy, as well as representatives of government institutions and non-governmental organizations working on gender equality issues.Документ Економічні студії історії Наддніпрянщини в ХІХ –на початку ХХ століття(ЦДУ імені В. Винниченка, 2025) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Посібник присвячений дослідженню соціально-економічних процесів, що відбувалися на теренах Наддніпрянщини протягом ХІХ – початку ХХ століття та історико-економічному трактуванню цих процесів науковцями – викладачами університетських центрів Наддніпрянської України. Еволюція господарських відносин Наддніпрянщини та розвиток вітчизняної економічної думки відображені в світлі європейської наукової традиції в контексті розвитку тогочасних світогосподарських процесів. Матеріал посібника містить статистичну інформацію, що дозволяє проаналізувати господарську життєдіяльність українського суспільства у взаємозв’язку з соціальними зрушеннями. Навчальний посібник буде корисним для істориків та здобувачів вищої освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки, а також для студентів, викладачів та дослідників, які цікавляться економічною історією та історією фінансово-економічної думки України. The textbook is devoted to the study of socio-economic processes that took place in the Dnipro region during the 19th and early 20th centuries, as well as to the historical and economic interpretation of these processes by scholars and professors of university centers in the Dnipro region of Ukraine. The evolution of economic relations in the region and the development of Ukrainian economic thought are presented in the context of the European scientific tradition and the global economic processes of the time. The material includes statistical information that enables the analysis of the economic life of Ukrainian society in relation to broader social transformations. This textbook will be useful for historians and students in the field of 03 Humanities, as well as for students, lecturers, and researchers interested in economic history and the history of financial and economic thought in Ukraine.Документ Журнал «Вісник дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.): автори та джерела біографістики(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена дослідженню історії розвитку одного з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та поціновувачів математики й фізики кінця ХІХ – початку ХХ ст. – журналу «Вісник дослідної фізики й елементарної математики», що видавався в Києві й Одесі. Метою статті є дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу й синтезу, узагальнення і систематизації. У процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення і математико-статистична обробка. Дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання дає можливість сформулювати такі висновки. По-перше, в результаті ретельної роботи редакції над добором авторів біографічно-просопографічних публікацій визначено 5 основних категорій авторів: а) члени редакції Вісника; б) науковці-доповідачі різного роду засідань закордонних і вітчизняних наукових організацій і товариств; в) вітчизняні громадські діячі, професори й приват-доценти університетів; г) вчені-іноземці; д) члени родини вчених. По-друге, важливою особливістю оформлення багатьох біографічно-просопографічних матеріалів Вісника стало дотримання політики редакції щодо детального документування джерел матеріалів у посторінкових посиланнях. По-третє, автори біографічно-просопографічних статей для підготовки матеріалів використовували різноманітні джерела: а) історіографічні, біографічні й просопографічні видання закордонних і вітчизняних авторів; б) матеріали офіційних закордонних наукових видань; в) першоджерела й родинні архіви суб’єктів публікацій; г) наукові праці суб’єктів публікацій; д) наративи. Добір авторів публікацій, зважений підхід авторів і редакції до обрання джерел та їх документування забезпечили високий рівень якості біографічно-просопографічних матеріалів Вісника. The article is devoted to studying the history of one of the most influential journals among mathematics teachers, senior students, and enthusiasts of mathematics and physics of the late 19th and early 20th centuries — the “Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics”, published in Kyiv and Odesa. The purpose of the article is to analyze the selection of authors and the sources used for biographical and prosopographical publications in the Bulletin throughout its entire publication period. To conduct a comprehensive analysis of the research subject, scientific methods of analysis and synthesis, generalization, and systematization were applied. During the quantitative content analysis, text quantification, empirical data collection, their generalization, and mathematical-statistical processing were used. The study of author selection and source usage in the Bulletin’s biographical and prosopographical publications throughout its existence allows the formulation of several conclusions. Firstly, as a result of the editorial board’s thorough work, five main categories of authors were identified: a) members of the Bulletin’s editorial board; b) scholars reporting at meetings of foreign and domestic academic organizations and societies; c) Ukrainian public figures, professors, and private lecturers of universities; d) foreign scholars; e) family members of the scientists. Secondly, an important feature of many biographical and prosopographical materials was the editorial policy of detailed documentation of sources in page-by-page references. Thirdly, authors of such publications relied on various types of sources: a) historiographical, biographical, and prosopographical works of foreign and domestic authors; b) materials from official international scientific journals; c) primary sources and family archives of the publication’s subjects; d) scientific works of the individuals concerned; e) narrative accounts.Документ Математико-статистичні методи в гуманітарних дослідженнях(Baltija Publishing, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У розділі описуються особливості застосування математико-статистичних методів для розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) та індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index) на субнаціональному рівні. У процесі дослідження застосовувалися визначення нульових та екстремальних значень масивів, агрегування даних з використанням середніх геометричних та середніх гармонійних величин, обрахунок показників зв’язків між масивами даних та ін. Результатами дослідження встановлено. Коректування бази показників для визначення індексу гендерного розвитку дозволило вдосконалити методику адаптації розрахунку цього індексу до регіональної специфіки. Апробація зазначеної методики для регіонів України дасть можливість уточнити GDI для кожного окремо взятого регіону і, відповідно, врахувати регіональні особливості при реалізації різноманітних соціально-економічних програм розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. Розширення бази показників визначення індексу гендерної нерівності дозволило створити нову методику регіональної адаптації GII. Апробація зазначеної методики на прикладі Кіровоградської області дасть можливість уточнити в порівнянні з розрахунком за базовою методикою показник GII і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні політичні, економічні і соціальні рекомендації в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. The section describes the specifics of applying mathematical and statistical methods to calculate the Gender Development Index (GDI) and the Gender Inequality Index (GII) at the subnational level. The research involved determining minimum and maximum array values, aggregating data using geometric and harmonic means, and calculating correlation indicators between data arrays, among other procedures. The study results confirmed that adjusting the set of indicators used to determine the Gender Development Index improved the methodology for adapting its calculation to regional contexts. The approbation of the proposed method for Ukrainian regions will make it possible to refine the GDI for each specific region and, accordingly, to take regional characteristics into account when implementing various socio-economic programs for human potential development, considering the gender factor. Expanding the indicator base for determining the Gender Inequality Index made it possible to develop a new methodology for regional adaptation of the GII. The approbation of this methodology, using Kirovohrad region as an example, allows for refining the GII values compared to the basic calculation method and, as a result, provides more objective political, economic, and social recommendations in the context of human potential development that consider gender aspects.Документ Математико-статистичні методи в історичних дослідженнях(ЦДУ імені В. Винниченка, 2025) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Посібник присвячений застосуванню сучасних кількісних методів для аналізу історичних даних. У ньому висвітлюються основні математичні та статистичні підходи, які дозволяють ефективно опрацьовувати великі обсяги інформації, заповнювати прогалини у джерелах та робити обґрунтовані висновки про минулі події й процеси. Матеріал посібника охоплює методи описової статистики для аналізу історичних даних, побудову часових рядів та інтерпретацію їхніх трендів, використання регресійного аналізу для виявлення зв’язків між змінними, ймовірнісні моделі для реконструкції невідомих даних, основи використання статистичного програмного забезпечення. Особливу увагу приділено практичним прикладам застосування кількісних методів в гуманітаристиці. Посібник також містить рекомендації щодо застосування сучасних цифрових технологій, включаючи різні спеціалізовані пакети. Навчальний посібник буде корисним для істориків та здобувачів вищої освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки, а також для студентів, викладачів та дослідників, які цікавляться застосуванням прикладних методів в гуманітарних дослідженнях. The textbook is devoted to the application of modern quantitative methods for the analysis of historical data. It highlights key mathematical and statistical approaches that make it possible to effectively process large volumes of information, fill gaps in sources, and draw well-founded conclusions about past events and processes. The material covers descriptive statistical methods for analyzing historical data, the construction of time series and interpretation of their trends, the use of regression analysis to identify relationships between variables, probabilistic models for reconstructing unknown data, and the basics of using statistical software. Special attention is given to practical examples of applying quantitative methods in the humanities. The textbook also includes recommendations for using modern digital technologies, including various specialized software packages. This educational manual will be useful for historians and students in the field of knowledge 03 Humanities, as well as for students, lecturers, and researchers interested in applying quantitative and statistical methods in humanities research.Документ Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти галузі знань 01 освіта / педагогіка(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях. On June 1, 2022, the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University launched the implementation of the project “Subnational Gender Equality: Balancing EU Values and Ukrainian Realities” under the EU Erasmus+ Programme (Jean Monnet Actions). The practical implementation of the project began with the organization of the Summer School “Gender Equality Training” in June 2022 for students and teachers. The methodological recommendations highlight the specifics of organizing and conducting the school, which addressed issues such as the hidden curriculum in the education system, gender imbalance in Ukrainian education at the national and subnational levels, discrimination and sexual harassment in education, barriers to achieving gender equality in Ukraine, and gender aspects of equality in the political and legal spheres at both the national and regional levels.Документ Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2020) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки. QS World University Rankings is one of the most prestigious rankings showing the effectiveness of the institutions of higher education in comparison to others. The scientometric citation rate that determines one-fifth of the final score is quite important in this ranking and is considered an indicator of the quality of the teaching staff. With this in mind, the main problem of the article is to study the tendencies of citations for the research and teaching staff from Ukrainian universities, to ensure entry for more Ukrainian universities into this ranking. The problem is a topical one, as there seems to be no detailed scientific analysis devoted to indexing and citing the works of the Ukrainian scientists, published in scientometric databases recognized by the Ministry of Education and Science of Ukraine. To solve the problem, mathematical and statistical methods were used in analyzing the publication activity of researchers from Ukrainian universities. For construction of prognostic models of the tendencies in the publication activity of the research and teaching staff from higher educational institutions of Ukraine, the method of exponential smoothing according to the Holt model was used, which showed the best consistency indicators for the empirical data and the obtained theoretical models. To analyze the publication activity of Ukrainian universities from the perspective of the QS rating methodology, the universities were selected using the authors’ methods. Results of the study allowed the authors to determine the peculiarities of the dynamics of publication activity of research and teaching staff from Ukrainian universities over the last 9 years. The main peculiarity was the accelerating growth of citations of Ukrainian research and teaching staff from the moment of reorientation to the European experience in research and education, with the resulting change in the terms of performing education activities, effected by Cabinet of Ministers of Ukraine. In addition, forecasting of citation indexes of scientific papers by researchers from higher educational institutions of Ukraine in 2021–2023, which are taken into account in the 5th part of the calculation of QS rating by its method (normalized number of citations received by university articles for 5 years according to the Scopus database per 1 teacher), shows that this indicator is a very serious problem for Ukrainian universities in the context of competition with foreign universities. For its solution, measures should be developed both at the government level and at the level of higher education institutions of Ukraine to effectively support the publication activity of the university research.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця. The article carried out a study for Ukraine of the time series of the Global Gender Gap Index (GGGI), which has been calculated using the methodology of the World Economic Forum since 2006, as well as the time series of its composite indicators during 2006–2022 and forecasting the GGGI indicator for our country for the next three years . It is found that the sphere Economic Participation and Opportunity is characterized by a stable improvement in the indicator of PPP per capita in the context of gender equality . It is this indicator that influences, and most likely will continue to influence the value of the GGGI itself . Sphere Educational Attainment gives us the opportunity to be in 1st place in all of its indicators throughout the entire period . Indicators of the Health and Survival sphere due to their high rating positions will also not affect the rating positions of Ukraine in the future . The most significant influence on the rating place of Ukraine according to the GGGI indicator has the sphere of Political Empowerment . Here we observe a slow increase in the representation of women in parliament, the situation with the representation of women in ministerial positions has slightly improved over the past 8 years, and so far the situation has not changed for indicator Years with female head of state (last 50) .After analyzing the GGGI and its normalized indicators for countries, the article concluded that the speed of overcoming gender inequality in Ukraine is not more, but rather slower than the speed of overcoming it in other countries of the world . In addition, the authors identified those areas of political and social decisions that will directly affect the improvement of the situation with gender equality . These are Economic Participation and Opportunity sphere, which is characterized by a steady improvement in PPP per capita in the context of gender equality, and the Political Empowerment sphere .The study of the forecast of GGGI indicators and rating places for Ukraine for the next three years made it possible to make an assumption about the slow increase in the IGGR indicator to 0 .722 and about the stabilization of the normalized rating of Ukraine at the level of 50th place .Документ Публікаційна активність учених педагогічних університетів України (2010–2020 рр.) через призму баз даних Scopus та Web of Science(Наука та наукознавство, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Мета статті – визначити особливості та динаміку публікаційної активності вчених педагогічних університетів України за показниками наукометричних баз даних Scopus та Web of Science протягом другого десятиріччя ХХІ століття. Авторами обрано генеральну сукупність педагогічних університетів України, профілі яких представлено принаймні в одній з баз даних – Scopus або Web of Science, та з використанням математико-статистичних методів проаналізовано загальну кількість проіндексованих публікацій, загальну кількість цитувань, h-індекс та структуру основних напрямів наукового пошуку вчених з педагогічних університетів станом на кінець вересня 2020 року. Крім того, для кожного педагогічного університету за базою Web of Science проаналізовано вищеназвані характеристики у вигляді часового ряду його публікаційної активності за останні 10 років. В результаті виявлено, що між основними загальними показниками педагогічних університетів у названих наукометричних базах даних існує значущий зв’язок як всередині баз, так і між ними. Аналіз індексування досліджень учених педагогічних університетів обома базами даних продемонстрував різне ставлення менеджменту компаній-постачальників послуг до розширення охоплення публікацій вчених. Аналіз динамічних рядів показників публікаційної активності вчених із педагогічних університетів протягом 2010–2020 років показав, що з 2015 року кількість проіндексованих публікацій та показники індексування посилань за базою даних Web of Science у більшості педагогічних університетів різко зросли через запровадження вимоги щодо наявності індексованих базами праць науковців як обов’язкової ліцензійної умови та початок індексування базою даних Web of Science ряду нових українських наукових видань з гуманітарних, педагогічних та міждисциплінарних проблем. Крім того виявлено, що статті науковців педагогічних університетів, які були опубліковані протягом досліджуваного періоду, по-різному вплинули на формування ядра h-індексу в конкретних університетах. The aim of the article is to determine the features and dynamics of the publication activity of scientists of pedagogical universities in Ukraine using indicators of scientometric databases Scopus and Web of Science over the second decade of the 21th century. For this purpose, a general population of Ukrainian pedagogical universities was formed, which profiles were presented in at least one of the databases, Scopus and Web of Science, and the total number of indexed publications, the total number of citations, h-index and the structure of the main research areas of scientists from pedagogical universities was analyzed by mathematical and statistical methods as of the end of September 2020. In addition, the above mentioned characteristics were analyzed by Web of Science in form of time series of the publication activity over the last 10 years for each pedagogical university on the basis of Web of Science. As a result, a significant correlation was found between the main general indicators of pe dagogical universities in these scientometric databases, both between the indicators within the databases and between them. The analysis of indexing the research conducted by pedagogical university scientists by each of the databases showed different approaches by the service provides’ management to the expansion for the publication coverage. An analysis of the time series on publication activity of the scientists from pedagogical universities over 2010–2020 showed that since 2015 the number of indexed publications and indicators of indexing links measured by Web of Science have grown in most part of pedagogical universities because of the enforced requirement for the existence of indexed works of scientists as a mandatory license condition, and because Web of Science database started indexing a number of new Ukrainian scientific editions on humanitarian, pedagogical and interdisciplinary issues. Also, it was revealed that the articles of scientists from pedagogical universities, which have been published during the period under study, had university-specific impact on the formation of the nucleus of the h-index.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Гендерна статистика як розділ соціальної статистики з часом стає все більш актуальною через появу реальних мотивів створення паритетних основ залучення до соціальних, освітніх, виробничих та інших процесів представників обох статей. На сьогоднішній день накопичено значний досвід проведення статистичних гендерних досліджень і визначення відповідних індексів. Врахування показників названих індексів при ухваленні політичних, соціальних та економічних рішень ґрунтується на твердженні, що існуючі гендерні проблеми гальмують організацію раціонального використання людських ресурсів та перешкоджають повноцінному розвитку суспільства. Кожен із зазначених індексів не завжди ілюструє абсолютні результати у гендерній проблематиці кожної країни. Часто це пов’язано з тим, що головною проблемою вибору методики розрахунку кожного з індексів є наявність чи доступність необхідної інформації. Втім, ухвалення внутрішніх політичних, соціальних та економічних рішень має враховувати регіональні відмінності в кожній країні. І це створює передумови для розробки методики визначення регіональних індексів. Даний аналітичний звіт є результативною спробою проведення адаптації методології побудови Глобального Індексу Гендерного Розриву для методики визначення показників індексу гендерного розриву на регіональному рівні для України. У результаті був отриманий Регіональний Індекс Гендерного Розриву для України. Як наслідок, визначення за розробленою методикою розрахунку рейтингового місця регіонів України дає можливість приймати ефективні політичні, економічні та соціальні рішення для впровадження гендерної рівності в нашій державі. Аналітичний звіт підготовлено в рамках діяльності Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка у відповідності до завдань проєкту «Гендерна рівність на субнаціональному рівні: баланс цінностей ЄС та українських реалій» (101047451 – SubGend – ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH). Gender statistics, as a branch of social statistics, is becoming increasingly relevant due to the growing need to establish parity-based foundations for the involvement of both men and women in social, educational, industrial, and other processes. To date, considerable experience has been accumulated in conducting statistical gender studies and determining the corresponding indexes. The consideration of these index indicators in political, social, and economic decision-making is based on the assertion that existing gender disparities hinder the rational organization of human resource utilization and obstruct the full development of society. Each of the mentioned indexes does not always fully illustrate the absolute gender situation in every country, often due to limitations in data availability or the choice of calculation methodology. Nevertheless, the adoption of internal political, social, and economic decisions must take into account regional differences within each country. This creates prerequisites for developing a methodology to determine regional indexes. This analytical report is the result of an applied attempt to adapt the methodology of the Global Gender Gap Index for use in calculating the Regional Gender Gap Index for Ukraine. As a result, a Regional Gender Gap Index for Ukraine was developed. Consequently, the determination of regional rankings based on the proposed methodology enables more effective political, economic, and social decision-making to promote gender equality in Ukraine. The analytical report was prepared within the activities of the Interdisciplinary Scientific Center for Applied Research of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, as part of the project “Gender Equality at the Subnational Level: Balancing EU Values and Ukrainian Realities” (101047451 – SubGend – ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH).Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(Державна служба статистики України, 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора. A regional adaptation of the Gender Development Index (GDI) to the sub-national level is proposed. The purpose of the article is to show the regional differences in composite GDI indicators and gender differences in these indicators. GDI covers the areas of longevity, knowledge and a decent standard of living. The indicators of the dimensions “Long and healthy life” and “Standard of living” were taken from the UN methodology for calculating the regional GDI, and the indicator of the dimension of “Knowledge” was replaced by a more informative one in the national context.The regional variations in GDI indicators showed that the situation in the regions of Ukraine in the dimensions of “Knowledge” and “Standard of living” was significantly different, whereas “Long and healthy life” indicators differed, but not critically. Gender differences in the indicators show the following for all regions: all the indicators of the dimensions of “Knowledge” and “Long and healthy life” reflect some significant gender asymmetry towards women, and the indicators of the dimension of “Standard of living” reflect the significant asymmetry towards men. Nevertheless, despite this gender asymmetry of GDI indicators, in all the regions of Ukraine GDI is close to unity, which means that it reflects gender parity in human development of men and women. The human development indicators for men and women show significant regional variations. We can single out the situation in the city of Kyiv, the capital of Ukraine, where almost all the indicators in all the areas differ from the other regions. The article also analyzes the regions with low indicators and significant gender gaps, as the low indicators of dimensions determine the low value of human development, and gender differences in indicators affect the value of the overall indicator of gender development. Testing of the proposed methodology for adapting the GDI to the sub-national level will make it possible to clarify its indicators for each region and, as a result, to prepare sound political, economic and social recommendations in the human development context taking into account the gender factor.Документ Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень(Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистичні показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект). The proposed textbook contains a wide range of information on gender studies — from a description of the origins and development of the field to a general overview of its evolution throughout different historical periods. The authors pay special attention to methodological issues of gender theory, particularly to the modern theoretical and applied foundations of gender research — including the use of both simple gender indexes in demographic and social statistics, and complex indexes such as the Human Development Index and Gender Equality Indexes. The content of the textbook corresponds to the academic courses “Fundamentals of Gender Studies” and “Statistical Indicators of Gender Equality”, which are part of the master’s degree curriculum in specialty 011 Educational and Pedagogical Sciences (Educational Measurement, Gender Studies: Scientific Aspect).