Перегляд за Автор "Romashenko V.E."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ВИКОРИСТАННЯ ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОНЛАЙН-СЕРВІСІВ І МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ(Інформаційні технології і засоби навчання, 2021) Троцко А.В.; Trotsko A.V.; Korotkova Yu.M.; Короткова Ю.М.; Ромашенко В.Є.; Romashenko V.E.У статті узагальнено та систематизовано досвід використання безкоштовних мультимедійних онлайн-сервісів і мобільних застосунків у викладанні навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та охорона праці» майбутнім правоохоронцям. Доведено, що на сьогодні розроблено та доступно для застосування достатньо мультимедійних онлайн-сервісів і мобільних застосунків, які можна творчо використовувати під час організації усіх видів навчальних занять, утім недостатнім є досвід їх застосування у процесі професійної підготовки майбутніх правоохоронців. З огляду на це, у межах дослідження організовано й проведено педагогічний експеримент, мета якого полягала у виявленні результативності використання мультимедійних онлайн-сервісів і мобільних застосунків під час засвоєння майбутніми правоохоронцями навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та охорона праці». Критеріями оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу з дисципліни обрано такі: академічна успішність курсантів, їх навчально-пізнавальна активність, наявність позитивної мотивації до засвоєння дисципліни. За визначеними критеріями і показниками виділено й описано три рівні засвоєння навчального матеріалу з дисципліни: репродуктивний, реконструктивний, творчий. При проведенні основного етапу експерименту проаналізовано роботу з такими онлайн-сервісами та мобільними застосунками, як: Google Classroom, Moodle, Plickers, Padlet, Learningapps, Zооm, Skype, Google Meet. Визначено переваги й недоліки в їх застосуванні, здійснено порівняльний аналіз можливостей таких навчальних платформ, як Google Classroom та Moodle. Розроблено та впроваджено чат-бот з навчальної дисципліни «БЖД та охорона праці» для консультацій і надання необхідної інформації курсантам у будь-який зручний для них час. Результати експерименту довели, що активне використання елементів дистанційного навчання, безкоштовних онлайн-сервісів і мобільних застосунків дійсно сприяє покращенню рівня академічної успішності, навчально-пізнавальної активності та посиленню мотивації до засвоєння дисципліни здобувачами вищої освіти. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, яка вивчається. Подальшого аналізу потребує педагогічно цінний досвід використання безкоштовних мультимедійних онлайн-сервісів і мобільних застосунків в інших розвинених країнах світу з метою його творчого застосування в освітньо-виховному процесі вітчизняних закладів вищої освіти. The article summarizes and systematizes the experience of using free multimedia online services and mobile applications while teaching the discipline "Safety of Life and Health and Labor Protection" to future law enforcement officers. It is proved that today a lot of multimedia online services and mobile applications have been developed and are available for use, which can be used creatively during the organization of all types of training sessions, but there is no experience in their usage in training future law enforcement officers. Considering this fact, a pedagogical experiment was organized and conducted within the study, the purpose of which was to identify the effectiveness of the above mentioned technologies while teaching the future law enforcement officers discipline "Safety of Life and Health and Labor Protection " The following are defined and described as criteria for the effectiveness of course mastering: academic success, activity of educational and cognitive activity and motivation to master the discipline. According to certain criteria and indicators, three levels of mastering the educational material are identified and described: reproductive, productive and creative. While describing the main stage of the experiment, the work on such online services and mobile applications as: Google Classroom, Moodle, Plickers, Padlet, Learningapps, Zoom, Skype was analyzed. The advantages and disadvantages of their application are identified, as well as a comparative analysis of the capabilities of educational platforms such as Google Classroom and Moodle is done. As the part of the study, a chat-bot on the subject "Safety of Life and Health and Labor Protection" was developed and implemented to consult and provide the necessary information to cadets at any time convenient for them.The results of the experiment proved that the active use of distance learning elements, free online services and mobile applications really helps to improve the level of academic success, activity and motivation for the applicants for higher education.The study does not cover all aspects of the problem under study. Further analysis requires pedagogically valuable experience in the use of free multimedia online services and mobile applications in other developed countries with the aim of its creative application in the educational process of domestic higher education institutions.Документ СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ ТА КУРСАНТСЬКОГО МОЛОДІ В НОВИХ СОЦІОПОЛІТИЧНИХ УМОВАХ(Society. Integration. Education, 2019) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.; Ромашенко В.Є.; Romashenko V.E.У статті розглядаються актуальні питання здійснення національно-патріотичного виховання студентської та курсантської молоді. Національно-патріотичне виховання розглядається в роботі як система скоординованої, цілеспрямованої роботи держави, громадськості, педагогів, студентів / курсантів, спрямована на оволодіння останніми сукупністю знань, умінь і навичок, ціннісних установок, необхідних для усвідомлення своєї національної ідентичності, формування потреби і готовності як до пізнання духовно-культурного надбання свого та інших народів, так і до його захисту і примноження, захисту державного суверенітету, конституційних прав і свобод громадян, законності та правопорядку. Доведено, що виконання поставленої мети і завдань сприятиме доцільно відібраний зміст виховної роботи, який повинна включати такі компоненти: українознавчий, історико-патріотичний, міжкультурний. Реалізація названих компонентів змісту національно-патріотичного виховання повинна забезпечуватися під час викладання всіх без винятку навчальних дисциплін, а також під час позааудиторної роботи шляхом застосування як традиційних, так і інноваційних форм і методів виховної роботи (участь студентів / курсантів у конкурсах і турнірах (наприклад, Всеукраїнський студентський турнір з історії, Міжнародний конкурс української мови імені Петра Яцика, ділові / рольові ігри, диспути, дискусії, дебати, моделювання, симуляції, проектні роботи та інше). Експериментально перевірено розроблену система національно-патріотичного виховання студентів / курсантів і доведено її дієвість. Визначено основні завдання, які повинні бути вирішені закладами вищої освіти з метою підняття на якісно новий рівень системи національно-патріотичного виховання студентської та курсантської молоді, а саме: розробка та планування концепції національно-патріотичного виховання на весь період навчання; підготовка для професорсько-викладацького складу методичних рекомендацій та дидактичних матеріалів, спрямованих на національно-патріотичне виховання студентів / курсантів; єдність аудиторної і позааудиторної роботи з національно-патріотичному вихованню. The article deals with topical issues of ensuring the national-patriotic education of student and cadet youth. The national-patriotic education is viewed in the article as a system of coordinated, purposeful work of the state, the public, teachers, students / cadets, aimed at mastering of students by the totality of knowledge, skills and values that are necessary for the realization of their national identity, the formation of need and readiness as knowledge of the spiritual and cultural heritage of their own and other peoples, and to its protection and augmentation, the protection of state sovereignty, constitutional equal and freedoms of citizens, law and order. It is proved that the fulfillment of the goal and tasks will be facilitated by expediently selected content of educational work, which should include the following components: Ukrainian studies, historical-patriotic, intercultural. The implementation of these components of the content of national-patriotic education should be provided during the teaching of all academic disciplines, as well as during extracurricular work by using of traditional and innovative forms and methods of educational work. The developed system of national-patriotic education of students / cadets was experimentally verified and its effectiveness was proved. The main tasks that should be solved by institutions of higher education with the aim of raising to a qualitatively new level the system of national-patriotic education of student and cadet youth are defined, namely: development and planning of the concept of national-patriotic education for the entire period of study; preparation by the teaching staff of methodological recommendations and didactic materials aimed at the national-patriotic education of students / cadets; the unity of classroom and extracurricular work on national patriotic education.Документ ФОРМУВАННЯ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ(Pedagogy and Psychology, 2019) Короткова Ю.М.; Korotkova Y.M.; Ромашенко В.Є.; Romashenko V.E.The article highlights the home theoretical and practical experience of formation of IC-competence in future teachers-philologists participating in master’s degree program. Particular attention is paid to the allocation and characterization of the components of IC-competence (informative, informational and communicative), as well as the stages of its formation (organizational and preparatory, informative and productive, resultative and productive). The pedagogical factors that effectively influence the preparation of the future teacher-philologist to the use of ICT and the organizational conditions for the effectiveness of the formation of the IC competency of these specialists are outlined У статті висвітлено вітчизняний теоретико-практичний досвід формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентність) в майбутніх учителів-філологів в умовах магістратури. Особливу увагу приділено виділенню й характеристиці складових ІК-компетентності (інформатична, інформаційна та комунікаційна), а також етапам її формування (організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний, результативно-продуктивний). Виокремлено педагогічні чинники, що ефективно впливають на підготовку майбутнього вчителя-філолога до використання ІКТ, та організаційні умови ефективності формування ІК-компетентності у зазначених фахівців. Узагальнено результати експериментальної роботи щодо формування ІК-компетентності, проведеної зі студентами ОС “магістр” факультету іноземних мов Маріупольського державного університету протягом 2016-2018 навчальних років, метою якого було перевірити рівень сформованості названої компетентності та обґрунтувати умови її формування та вдосконалення. Зокрема в експериментальній групі було проведено систематичну роботу щодо формування ІК-компетентності, яка включала засвоєння оновленого змісту окремих навчальних дисциплін із застосуванням таких методів і форм роботи, як: веб-конференції; складання електронних словників або мультимедійного портфоліо; самостійна робота в мережі Інтернет з метою пошуку необхідної інформації, розробка вправ і завдань для учнів різних вікових категорій; метод проектів; створення сторінки на сайті та її наповнення; виконання он-лайн завдань у навчальному середовищі Moodle тощо. Вихідне тестування засвідчило суттєве покращення рівня сформованості ІК-компетентності в студентів експериментальної групи, тоді як в студентів контрольної групи спостерігалось незначне покращення відповідних результатів. Констатовано, що для успішного формування ІК-компетентності в студентів магістратури, необхідною є й відповідна робота з викладачами, задля чого доцільно проводити семінари, тренінги і навіть повноцінні курси підвищення кваліфікації з метою підготовки викладачів до активного застосування ІКТ