Перегляд за Автор "Salnikova N. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дискурсивність меж взаємодії компетенцій вчителя та учня
    (Наукові перспективи, 2023) Сальнікова Н. В.; Нетреба М. М.; Ірхіна Ю.В.; Salnikova N. V.; Netreba M. M.; Irkhina J. V.
    В останні роки в педагогічному середовищі досягнуто вирішального етапу остаточного розриву зі старою радянською педагогічною парадигмою та об’єктивного переходу до основ діяльнісного підходу до праці викладача та поняття його «компетентності» – впровадження нового, синтетичного поняття педагогічної компетентності як сукупності знань, умінь, а також способів і прийомів їх реалізації в діяльності, спілкуванні, розвитку (саморозвитку) особистості. Як видно, таке визначення стосується не лише «педагогічної» компетентності, а може виражати зміст поняття «компетентність» загалом; воно відображає, по суті, новий предмет дослідження, якісно відмінний від усіх попередніх: якщо раніше «компетентність» розглядалася як самостійний предмет, визначений через сукупності певних якостей, то в даному випадку це предмет нового типу, це відношення, а не просто між двома змістовими планами, які дослідник може, якщо захоче, розглядати як окремо, так і у їхньому взаємозв’язку, а лише і виключно у їхньому взаємозв’язку, тобто невіддільному один від одного. Незалежну об'єктивність цьому відношенню надають два нові чинники, які визначають ефективний підхід у цілому: викладач, який використовує свої знання для досягнення своїх цілей як найкраще; і об'єктивна ситуація, в якій він це робить і яка впливає на вибір підходящих йому, на його думку, знань, а також на результат його діяльності. In recent years, in the pedagogical circle, the decisive stage of the final break with the old Soviet pedagogical paradigm and the objective transition to the basics of the activity approach to the work of the teacher and to the concept of his «competence» was reached – the introduction of a new, synthetic concept of pedagogical competence as a set of knowledge, skills, as well as ways and techniques of their implementation in activities, communication, development (self-development) of the individual. It can be seen that such a definition refers not only to «pedagogical» competence, but can express the meaning of the concept of «competence» in general; it reflects, in fact, a new subject of research, qualitatively different from all previous ones: if earlier «competence» was considered as an independent subject, defined through sets of certain qualities, then in this case it is a subject of a new type, it is a relationship, and not simply between two content plans, which the researcher can, if he wants, consider both separately and in their relationship, but only, and exclusively, in their relationship, that is, inseparable from each other. Independent objectivity to this relationship is given by two new factors that determine an effective approach in general: an actor who uses his knowledge to achieve his goals as best he can; and the objective situation in which he does it and which affects the choice of knowledge suitable for him, in his opinion, as well as the result of his activity.
  • Ескіз
    Документ
    Якість освітньої діяльності закладів вищої освіти як фактор побудови сучасного суспільства
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Сальнікова Н. В.; Salnikova N. V.
    У статті розглянуто якість освітньої діяльності закладів вищої освіти як один із ключових чинників розвитку сучасного суспільства. Висвітлено основні підходи до забезпечення якості вищої освіти, роль внутрішніх систем моніторингу, участі стейкхолдерів у вдосконаленні освітнього процесу та значення професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Наголошено на необхідності модернізації освітнього середовища відповідно до європейських стандартів і потреб суспільства. The article examines the quality of educational activities in higher education institutions as one of the key factors in the development of modern society. It highlights the main approaches to quality assurance in higher education, the role of internal quality monitoring systems, stakeholder participation in improving the educational process, and the importance of the professional development of academic staff. The study emphasizes the need to modernize the educational environment in accordance with European standards and societal needs.