Перегляд за Автор "Selezen S. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційна робота працівників освіти в умовах воєнного стану: актуальні питання
    (Гельветика, 2022) Колєснік Т. В.; Селезень С. В.; Koliesnik T. V.; Selezen S. V.
    У статті розкрито правове регулювання та особливості застосування дистанційної роботи в умовах воєнного стану. Визначено роль дистанційної роботи в цих надзвичайних умовах, її особливе значення для збереження трудових відносин та організації відносної безпеки праці. Основну увагу акцентовано на дистанційній роботі працівників освіти, які вумовах воєнного стану змушені були виїхати закордон але понад усе продовжили виконувати свої трудові функції за для збереження освітнього потенціалу нації. Вказано на належне правове регулювання інституту дистанційної роботи на рівні КЗпП та інших законодавчих актів України, що забезпечує наявність легального визначення дистанційної роботи, порядку та умов її застосування, вимог щодо форми та змісту трудового договору тощо. Зазначено, що наявність типової форми трудового договору про дистанційну роботу свідчить, що сторони не мають права відступати від змісту трудового договору, але можуть конкретизувати його умови. Акцентовано увагу і на основних міжнародних та європейських документах, які стосуються дистанційної роботи, зокрема, Конвенція МОП № 177 Про надомну працю (1996 рік), Рекомендація МОП № 184 щодо надомної праці (1996 рік), а також Рамкова угода про дистанційну роботу, що укладена європейськими міжгалузевими соціальними партнерами (UNICE/UAPME та інші), 2002 рік.). Виокремлено особливості дистанційної роботи, які визначені за такими критеріями: порядок застосування, робоче місце, обмеження у застосуванні, режим роботи, забезпечення засобами виробництва, обладнанням, програмно-технічними засобами, робочий час, гарантування часу відпочинку. Обґрунтовано вплив правового режиму воєнного стану на внесення тимчасових змін в організацію трудових відносин, що позначилося і напорядку запровадження дистанційної роботи. Передусім, це стосується можливості її застосування за наказом (розпорядженням) роботодавця, без укладення письмового трудового договору та без повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, як того вимагає законодавство в мирний час. Доведено, що в умовах воєнного стану роботодавцю доцільно обирати саме дистанційну форму організації праці, як більш гнучкий варіант, з огляду на нинішню ситуацію. Водночас, роботодавцю варто врахувати, що в умовах воєнних дій працівник, тимчасово іноді не зможе виконувати роботу дистанційно, з незалежних від нього чинників та об’єктивних обставин, що в свою чергу не може розглядатися як порушення працівником трудової дисципліни і бути підставою для застосування до нього дисциплінарної відповідальності. The article discloses the legal regulation and features of the use of remote work under martial law. The role of remote work in these extraordinary conditions, its special importance for the preservation of labor relations and the organization of relative labor safety are defined. The main attention is focused on remote work of education workers who, under the conditions of martial law, were forced to go abroad, but above all continued to perform their labor functions in order to preserve the educational potential of the nation. The proper legal regulation of the institution of remote work at the level of the Labor Code and other legislative acts of Ukraine is indicated, which ensures the existence of a legal definition of remote work, the order and conditions of its application, requirements for the form and content of the employment contract, etc. It is noted that the existence of a typical form of an employment contract on remote work indicates that the parties do not have the right to deviate from the content of the employment contract, but can specify its terms. Attention is also focused on the main international and European documents related to remote work, in particular, ILO Convention No. 177 on Homework (1996), ILO Recommendation No. 184 on Homework (1996), as well as the Framework Agreement on Remote Work, which concluded by European cross-sectoral social partners (UNICE/ UAPME and others), 2002.). Features of remote work are highlighted, which are etermined according to the following criteria: order of application, workplace, restrictions on application, mode of operation, provision of means of production, equipment, software and technical means, working hours, guarantee of rest time. The influence of the legal regime of martial law on the introduction of temporary changes in the organization of labor relations, which also affected the procedure for introducing remote work, is substantiated. First of all, this concerns the possibility of its application by order (order) of the employer, without concluding a written employment contract and without notifying the employee of a change in essential working conditions, as required by law in peacetime. It has been proven that in the conditions of martial law, it is expedient for the employer to choose a remote form of work organization, as a more flexible option, given the current situation. At the same time, the employer should take into account that in the conditions of hostilities, the employee may temporarily not be able to perform work remotely due to factors and objective circumstances beyond his control, which in turn cannot be considered as a violation of labor discipline by the employee and be the basis for applying to his disciplinary responsibility.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування практики Європейського суду з прав людини при захисті трудових прав працівників
    (Дніпропетровський гуманітарний університет, 2022) Колєснік Т. В.; Селезень С. В.; Koliesnik T. V.; Selezen S. V.
    Мета цієї статті передбачає дослідження проблемних аспектів щодо забезпечення гідної праці і застосуванні правових механізмів при захисті прав і свобод працівників в процесі реалізації права на працю. Наявність законодавчих протирічь у трудовому законодавстві та введення в оббіг нових понять без належного термінологічного тлумачення формують правову невизначеність у регулюванні відносин у сфері праці. Що в свою чергу створює низку теоретичних і практичних проблем у реалізації соціального призначення трудового права. Безумовним прикладом є європейський підхід до сутності трудових прав працівника, що полягає в беззаперечному визнанні соціальної природи цих прав і необхідності правового регулювання трудових відносин керуючись принципом єдності і диференціації. Сьогодні ми є свідками реформування трудового законодавства в умовах нових викликів, що охопили нашу країну і змусили прийняти низку важливих нормативно-правових актів, що спрямовані в першу чергу на захист соціально-економічних прав як працівника так і роботодавця з метою збалансування інтересів кожного в межах правового поля. З моменту здобуття Україною незалежності держава почала поступове входження в міжнародне співтовариство, активно співпрацюючи з окремими країнами світу. Членство в різних міжнародних організаціях призвело до ратифікації великої кількості міжнародно-правових документів різної правової природи. У зв’язку з цим постало питання про відповідність національного законодавства, яке дало змогу визначити, чи повною мірою забезпечена реалізація певного права людини чи комплексу прав певної соціальної групи в межах держави. Набувши членства у Раді Європи, Україна ратифікувала ряд основних нормативних актів – Європейську Конвенцію про захист прав та основоположних свобод людини 1950 р., Європейську соціальну хартію (переглянуту) 1996 р. та інші, що поклало початок вагомим змінам у житті українського суспільства та надало можливість застосовувати міжнародні інструменти захисту при порушенні трудових прав. Сьогодні в складних умовах для України під час війни, права людини зберігають своє особливе значення і кожен має можливість наполягати на тому, щоб її права дотримувалися і має можливість звертатися до Європейського суду з прав людини із заявою про можливе порушення державою її зобов’язань у контексті війни. ЄСПЛ у своїй практиці виводить чітку низку основних елементів верховенства права, які у загальному вигляді можуть бути об’єднані навколо таких концептів, як законність, правова визначеність, справедливість судочинства, дотримання прав людини. Для більшості заявників, можливість звернення до Європейського Суду з прав людини стала єдиним варіантом боротьби із недосконалістю національної системи правосуддя. Для практиків же рішення ЄСПЛ стали «лакмусовим папірцем» з виявлення проблем системного характеру і водночас встановленням стандартів дотримання прав людини, до яких потрібно прагнути при врегулюванні трудових спорів The purpose of this article is to study the problematic aspects of ensuring decent work and the application of legal mechanisms to protect the rights and freedoms of workers in the process of realizing the right to work. The presence of legislative contradictions in labor legislation and the introduction of new concepts without proper terminological interpretation create legal uncertainty in the regulation of labor relations. Which, in turn, creates a number of theoretical and practical problems in the implementation of the social purpose of labor law. An unconditional example is the European approach to the essence of the employee’s labor rights, which consists in the undeniable recognition of the social nature of these rights and the need for legal regulation of labor relations guided by the principle of unity and differentiation. Today, we are witnessing the reform of labor legislation in the face of new challenges that have engulfed our country and forced the adoption of a number of important normative legal acts aimed primarily at protecting the social and economic rights of both the employee and the employer with the aim of balancing the interests of everyone within the legal framework fields. From the moment Ukraine gained independence, the state began to gradually enter the international community, actively cooperating with certain countries of the world. Membership in various international organizations has led to the ratification of a large number of international legal documents of various legal nature. In this connection, the question arose about the conformity of national legislation, which made it possible to determine whether the realization of a certain human right or a complex of rights of a certain social group within the state is fully ensured. After becoming a member of the Council of Europe, Ukraine ratified a number of basic normative acts – the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950., The European Social Charter (revised) of 1996 and others, which marked the beginning of important changes in the life of Ukrainian society and made it possible to apply international instruments of protection in case of violation of labor rights. Today, in difficult conditions for Ukraine during the war, human rights retain their special importance and everyone has the opportunity to insist that their rights be respected and has the opportunity to apply to the European Court of Human Rights with a statement about a possible violation by the state of its obligations in the context war In its practice, the ECtHR derives a clear number of basic elements of the rule of law, which in general can be united around such concepts as legality, legal certainty, judicial fairness, and respect for human rights. For the majority of applicants, the possibility of applying to the European Court of Human Rights became the only option to fight against the imperfection of the national justice system. For practitioners, the decisions of the ECtHR have become a "litmus test" for identifying problems of a systemic nature and at the same time establishing standards of compliance with human rights, which should be striven for in the settlement of labor disputes.