Перегляд за Автор "Shchetina A. M."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Молодіжна політика в системі публічного управління: сутність, принципи та інституційні моделі
    (Гельветика, 2025) Щетина А. М.; Фросіняк Р. В.; Shchetina A. M.; Frosiniak R. V.
    У статті досліджено сутність молодіжної політики як складового елементу системи публічного управління та проаналізовано основні теоретичні підходи до її тлумачення. Показано, що молодіжна політика формується на перетині соціальної, освітньої, гуманітарної та економічної сфер, а її зміст відображає стратегічний курс держави на розвиток людського потенціалу. Наголошено, що в умовах сучасних суспільних трансформацій молодіжна політика набуває статусу довгострокового та безперервного напряму публічного управління, спрямованого на створення сприятливих умов для соціалізації, самореалізації та активної громадянської участі молодого покоління. На основі узагальнення наукових досліджень окреслено провідні концептуальні підходи, що трактують молодіжну політику як систему державної діяльності, як форму взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства та як багатовимірний механізм публічного управління. Значну увагу приділено аналізу інституційних моделей державної молодіжної політики, а також їхньому впливу на формування української моделі управління молодіжною сферою. Розкрито логіку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських та молодіжних організацій як суб’єктів вироблення і реалізації молодіжної політики. Окремий акцент зроблено на нормативно-правових змінах 2025 року, які закріпили перехід від патерналістської моделі до партнерського підходу у відносинах держави та молоді. Підкреслено, що нові законодавчі механізми – зокрема, інституційна підтримка молодіжних організацій, «Молодіжна гарантія», розвиток мобільних молодіжних центрів – посилюють участь молоді у процесах публічного управління та розширюють можливості для її професійного та громадянського розвитку. Обґрунтовано, що ефективність державної молодіжної політики безпосередньо залежить від якості інституційної координації, узгодженості цілей, чіткого визначення управлінських пріоритетів і здатності держави адаптувати політику до динамічних трансформацій молодіжного середовища. Підкреслено, що молодіжна політика у сучасних умовах має стратегічний характер і визначає потенціал майбутнього суспільного розвитку. The article examines youth policy as an integral component of the public administration system and analyses the main theoretical approaches to its conceptualisation. It is demonstrated that youth policy emerges at the intersection of social, educational, humanitarian and economic spheres and reflects the strategic orientation of the state towards the development of human potential. In the context of contemporary societal transformations, youth policy is defined as a long-term and continuous field of public governance aimed at creating favourable conditions for the socialisation, self-realisation and civic engagement of young people. Based on an extensive review of academic literature, the study identifies key conceptual approaches that define youth policy as a system of state activities, as a form of interaction between the state and civil society institutions, and as a multidimensional mechanism of public administration. Particular attention is paid to analysing institutional models of youth policy, as well as their influence on shaping the Ukrainian model of youth governance. The article highlights the logic of interaction among public authorities, local self-government bodies, civil society organisations and youth associations as actors involved in the formation and implementation of youth policy. A special emphasis is placed on the legislative changes of 2025, which consolidate the shift from a paternalistic to a partnership-based approach in state–youth relations. The paper outlines how new legislative mechanisms—such as institutional support for youth organisations, the Youth Guarantee, and mobile youth centres-enhance youth participation in public administration processes and expand opportunities for professional, social and civic development. The study argues that the effectiveness of state youth policy strongly depends on institutional coordination, alignment of policy goals, clearly defined management priorities and the capacity of public authorities to adapt to the dynamic transformations of the youth environment. It concludes that, under current conditions, youth policy has a strategic character and plays a decisive role in shaping the future trajectory of societal development.