Перегляд за Автор "Titochka T. I."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Віктимологічні особливості детермінації насильницького інцесту за участю неповнолітньої жертви(Запорізький національний університет, 2021) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.Стаття присвячена розгляду віктимологічних особливостей детермінації насильницького інцесту за участю неповнолітньої жертви. Автор вказує, що інцест із самого початку людства вважався злочинною дією. Сучасне суспільство насильницьким вважає інцест, котрий відбувся проти волі одного із партнерів, якщо ідеться про інцест із участю неповнолітньої особи, то частіше за все жертвою є саме вона. Вказується, що більшість підлітків зі сформованою неприродньою сексуальною віктимною поведінкою мають негативний досвід статевих відносин як із однолітками, так із особами старшого віку. Психіка неповнолітнього побудована таким чином, що доросла людина на підсвідомому рівні сприймається як домінантна особа, котра має певні знання та досвід, а тому вона гідна наслідування та довіри. Більше того, якщо така людина емпатична, вона розташовує до себе підлітка, тим самим викликаючи відчуття закоханості. Звертається увага, що дитина, яка стає жертвою насильницького інцесту, здебільшого сама провокує таку поведінку, навіть не усвідомлюючи цього факту. Така ситуація складається через інфантильність неповнолітнього, його інтелектуальну незрілість, брак знань про статеві відносини тощо. Важливу роль тут відіграє «сліпа», природня довіра до власних батьків і віра в те, що вони апріорі не бажають і не вчинять нічого поганого. Окрему частку становлять заручники обставин, коли фактично їх ґвалтують або вчиняють інші насильницькі дії сексуального характеру через наявність перверсій і психічних відхилень. Підсумовується, що сьогодні у нашій країні ведеться кропітка робота щодо протидії таким протиправним діянням і створення віктимологічних стратегій роботи з підлітками, котрі постраждали від сексуальних суспільно небезпечних діянь як від сторонніх осіб, так і від власних батьків, однак нині кримінологічна ситуація свідчить про відсутність позитивних зрушень, у зв’язку із чим вчені мають дещо змінити свій підхід у бік обрання максимально жорстких санкцій та обсягу репресії, яких було б достатньо для превентивного впливу на населення. The article is devoted to the consideration of victimological features of violence incest determination with the participation of a minor victim. The author points out that incest has been considered a criminal act since the beginning of mankind. Modern society considers violent incest, which took place against the will of one of the partners, if it is incest involving a minor, it is most often the victim. It is pointed out that most adolescents with unnatural sexual victim behavior have a negative experience of sexual intercourse, both with peers and with older people. The psyche of a minor is built in such a way that an adult is subconsciously perceived as a dominant person who has certain knowledge and experience, and therefore it is worthy of imitation and trust. Moreover, if such a person is empathetic, he has a teenager, thus causing a feeling of love. It is noted that a child who is a victim of violent incest, in most cases, provokes such behavior, without even realizing it. This situation is due to the infantilism of the minor, his intellectual immaturity, lack of knowledge about sexual relations and so on. An important role here is played by the “blind”, the natural trust in their own parents and the belief that they a priori do not want and will not do anything wrong. Of course, hostages are also a separate part of the situation when they are actually raped or other acts of sexual violence due to perversions and mental disorders. It is concluded that today in our country, painstaking work is being done to combat such illegal acts and to create victimological strategies for working with adolescents who have suffered from socially dangerous acts by both outsiders and their own parents. However, the criminological situation shows that there are no positive changes, so scientists need to change their approach towards removing the most severe sanctions, the amount of repression of which would be sufficient to prevent the population.Документ Загальносоціальне запобігання віктимній поведінці неповнолітніх осіб(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.У статті розглянуто особливості загальносоціального запобігання віктимній поведінці неповнолітніх осіб. Вказано, що у сучасному розумінні віктимологічне запобігання – це специфічна діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на своєчасне виявлення та нейтралізацію детермінаційного комплексу, котрий обумовлює/формує віктимну поведінку, а також на розробку/вдосконалення кримінологічних стратегій, метою яких є захист держави та її громадян від кримінально протиправного впливу. Така діяльність реалізується державою в особі спеціально уповноважених інститутів, установ та організацій незалежно від статі, віку та інших особливостей потерпілих, а тому стосується і неповнолітніх осіб. Зазначено, що всі існуючі стратегії та програми мають ґрунтуватись на вивченні статистичної інформації та судової практики, враховуючи кожен окремий випадок і виходячи з видової приналежності кримінального правопорушення, від якого потерпіла неповнолітня особа. У прогресивному розумінні до загальносоціальних ювенальних заходів віктимологічного запобігання необхідно підходити як до юридичного інструментарію (як комплексу різногалузевих норм), котрий регулює відносини між державою, неповнолітнім потерпілим та кримінальним правопорушником та має матеріальне вираження у конкретних нормативно-правових актах та відповідних кримінологічних стратегіях. Загальносоціальне віктимологічне запобігання спрямовано на формування у свідомості підлітків алгоритм уникнення/вирішення ситуацій з високим віктимогенним індексом та реалізується за рахунок проведення широкомасштабних заходів соціально-економічного, юридичного та політичного характеру. Загальносоціальне віктимологічне запобігання має на меті усунення детермінантів віктимної поведінки, котрі сформовані внаслідок порушення нормального функціонування окремих державних інститутів та суспільних відносин. Таким чином, мета запобігання віктимній поведінці не є основною. The article considers the peculiarities of general social prevention of victim behavior of minors. It is stated that in the modern sense victimological prevention is a specific activity of authorized entities aimed at timely detection and neutralization of the determination complex, which causes / shapes victim behavior, as well as the development / improvement of criminological strategies aimed at the state. and its citizens from criminally illegal influence. Such activities are carried out by the state in the person of specially authorized institutions, agencies and organizations, regardless of gender, age and other characteristics of the victims, and therefore applies to minors. It is stated that all existing strategies and programs should be based on the study of statistical information and case law, taking into account each case and based on the type of criminal offense from which the juvenile was injured. In a progressive sense, general social juvenile measures of victimological prevention should be approached as a legal tool (as a set of multidisciplinary norms), which regulates relations between the state, juvenile victims and criminal offenders and has material expression in specific regulations and legal acts. General social victimology prevention is aimed at forming in the minds of adolescents an algorithm for avoiding / resolving situations with a high victimogenic index and is implemented through large-scale measures of socio economic, legal and political nature. General social victimological prevention aims to eliminate the determinants of victim behavior, which are formed as a result of disruption of the normal functioning of certain state institutions and social relations. Thus, the goal of preventing victim behavior is not primary.Документ Звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування: міжнародні та європейські правові стандарти(Дакор, 2021) Вітвіцький С. С.; Назимко Є. С.; Тіточка Т. І.; Vitvitskyi S. S.; Nazymko Ye. S.; Titochka T. I.Монографію присвячено дослідженню міжнародних та європейських правових стандартів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. У книзі розглянуто особливості застосування компаративного методу в кримінально-правових дослідженнях, запропоновано поняття та структура юридичної компаративістики. The monograph is devoted to the study of international and European legal standards for the release of minors from punishment and its serving. The book examines the peculiarities of the application of the comparative method in criminal legal research, and proposes the concept and structure of legal comparativism.Документ Критерії періодизації виникнення, становлення та еволюції ювенальної віктимності в Україні(Запорізький національний університет, 2021) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.У статті розглянуто критерії періодизації виникнення, становлення та еволюції ювенальної віктимності в Україні. Зазначено, що критерії періодизації виникнення, становлення та еволюції ювенальної віктимності є достатньо складними, оскільки майже не корелюються з іншими кримінально-правовими науками. Це можна пояснити тим, що, по-перше, спочатку наука про жертву кримінального правопорушення входила в систему кримінологічного знання (що частково актуально досі); по-друге, законодавець достатньо тривалий час робив акцент на кримінальному правопорушнику, оскільки життя та блага людини були визнані найвищою цінністю майже наприкінці ХХ століття. Саме тому такі критерії періодизації виникнення, становлення та еволюції ювенальної віктимності мають бути диференційовані на елементарний, базовий та факультативний. Елементарним базовим критерієм є ставлення законодавця до дитини (її права на кримінально-правовий захист); базовим критерієм – ставлення держави та суспільства до кримінального законодавства, відповідальності та суспільно небезпечного діяння; факультативним критерієм – еволюція вітчизняної кримінально-правової політики, розвиток кримінального законодавства, кримінологічної доктрини та виділення віктимології в самостійну кримінально-правову науку. Доведено, що віктимність тісно пов’язана з правосвідомістю, оскільки соціально-перцептивне передбачення у дитини формується в процесі її соціалізації, ранньої адаптації та усвідомлення меж правового світу. Бачення сутності кримінального законодавства дає змогу неповнолітній особі встановити захисний бар’єр, котрий сприятиме утриманню кримінального правопорушника від вчинення щодо неї суспільно небезпечного діяння. Формування ювенальної правосвідомості – історичний феномен, котрий регулювався і продовжує регулюватись нормативно-правовими актами, формуючи у суспільства єдиний погляд на межі дозволеного. Підсумовано, що феномен ювенальної віктимності не випадково з’явився в межах наук кримінально-правового циклу. The article considers the criteria for periodization of the origin, formation and evolution of juvenile victimhood in Ukraine. It is pointed out that the criteria for periodization of the origin, formation and evolution of juvenile victimhood are quite complex, as they are almost not correlated with other criminal law sciences. This can be explained by the fact that, first, initially the science of the victim of a criminal offense was part of the system of criminological knowledge (which is partly relevant today); secondly, the legislator has long focused on the criminal offender, as human life and goods were recognized as the highest value almost in the late twentieth century. That is why such criteria for periodization of the origin, formation and evolution of juvenile victimhood should be differentiated into elementary, basic and optional. The basic criterion is the attitude of the legislator to the child (his right to criminal protection); basic criterion – the attitude of the state and society to criminal law, liability and socially dangerous acts; optional – the evolution of domestic criminal law policy, the development of criminal law, criminological doctrine and the allocation of victimology in an independent criminal law science. Victimism is argued to be closely related to legal awareness, as a child’s socio-perceptual foresight is formed in the process of his or her socialization, early adaptation, and awareness of the boundaries of the legal world. The vision of the essence of criminal law allows a juvenile to establish a protective barrier that will help deter a criminal offender from committing a socially dangerous act against him. The formation of juvenile legal consciousness is a historical phenomenon that has been regulated and continues to be regulated by normative legal acts, thus forming in society a single view of the limits of what is allowed. It is concluded that the phenomenon of juvenile victimhood did not appear by chance within the sciences of the criminal law cycle.Документ Методологія дослідження ювенальної віктимності(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.У статті розглянуто особливості методології дослідження ювенальної віктимності. Автор зазначає, що віктимологія протягом тривалого часу вважалась одним із напрямів кримінологічного вчення, що обумовлювалось очевидною інтеракцією кримінального правопорушника та потерпілого як основної детермінанти суспільно небезпечного діяння. На сучасному етапі розвитку циклу кримінально-правових наук ученими було доведено, що віктимологія є окремим ученням у межах предмета кримінології. Саме тому, як і кримінологію, її цікавить проблема створення сучасних стратегій ефективного запобігання кримінально протиправній діяльності. Однак методологія віктимологічного дослідження нині залишається аналогічною кримінологічній. Зазначено, що в сучасному розумінні існує такі три категорії проблемних питань методології дослідження ювенальної віктимності: проблемні питання, пов’язані з трансцендентними атрибутивними ознаками феномена ювенальної віктимності; проблемні питання, пов’язані з імперативністю та субпідрядністю віктимологічної науки; проблемні питання, обумовлені станом методологічних розробок у вітчизняних кримінально-правових науках. Звертається увага на те, що в складній взаємодії наук кримінально-правового циклу втрачається єдиний елемент, котрий їх об’єднує за загальною метою, яка полягає у подоланні кримінально протиправної активності. Таке подолання можливе виключно за рахунок перевиховання кримінального правопорушника та жертви шляхом зниження індексу її віктимності. Низка сучасних методів, спрямованих на вивчення кримінально протиправних діянь та віктимної поведінки жертви, застосовується або неповною мірою, або неправильно, що приводить до втрати дієвості та отримання неправдивих результатів дослідження. Саме тому в сучасних дослідження вчені все частіше намагаються створювати комплекси взаємозалежних, але різних за своєю сутністю методів. Підсумовується, що методологія дослідження феноменології ювенальної віктимності являє собою взаємоузгоджений комплекс методів та прийомів наукового пізнання особливостей виникнення та розвитку ювенальної віктимності, її понятійно-категорійного апарату, детермінації, способів та форм запобігання, що відбувається шляхом іманентного руху мислення від феномена до сутності шляхом трансформації абстрактного в конкретне та одиничного в узагальнене. The article considers the peculiarities of the methodology of juvenile victimization research. The author points out that victimology have long been considered one of the areas of criminological doctrine, due to the obvious interaction of the criminal offender and the victim as the main determinant of a socially dangerous act. At the present stage of development of the cycle of criminal law sciences, scientists have proved that victimology is a separate doctrine within the subject of criminology. That is why, like criminology, she is interested in the problem of creating modern strategies for the effective prevention of criminally illegal activities. However, the methodology of victimization research currently remains similar to criminological. It is pointed out that in the modern sense there are three categories of problematic issues of the methodology of juvenile victimization research: 1) problematic issues related to the transcendent attributive features of the phenomenon of juvenile victimhood; 2) problematic issues related to the imperative and subcontracting of victimization science; 3) problematic issues due to the state of methodological developments in the domestic criminal law sciences. Attention is drawn to the fact that in the complex interaction of the sciences of the criminal law cycle, the only element that unites them for a common goal, which is to overcome criminal activity, is lost. Such overcoming is possible only due to re-education of the criminal offender and the victim, by lowering the index of her victimhood. A number of modern methods aimed at studying criminally wrongful acts and victim behavior of the victim are used either not fully or incorrectly, which leads to loss of effectiveness and false results of the study. That is why in modern research, scientists are increasingly trying to create complexes of interdependent but different in nature methods. It is concluded that the methodology of research of the phenomenology of juvenile victimhood is a mutually agreed set of methods and techniques of scientific knowledge of the origin and development of juvenile victimhood, its conceptual and categorical apparatus, determination, methods and forms of prevention, which occurs by immanent in the concrete and the singular in the generalized.Документ Поняття і типологія неповнолітніх жертв насильницького інцесту(Запорізький національний університет, 2022) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.У статті автор розглядає поняття і типологію неповнолітніх жертв насильницького інцесту. Вказується, що в загальному розумінні типи неповнолітніх жертв сексуальних кримінальних правопорушень не відрізняються від інших жертв таких злочинів. При цьому типологія таких осіб дещо звужена за рахунок частого домінування певних особливостей, котрі провокують кримінального правопорушника на вчинення протиправного діяння. У випадку насильницького інцесту або будь-якого іншого суспільно небезпечного діяння сексуального характеру увага акцентується саме на потерпілому як на об’єкті бажання. Саме тому кримінальний правопорушник зазвичай звертає увагу на два аспекти. Ідеться про біологічні особливості жертви та поведінкові реакції. Вивчення статистики та судової практики дозволило підсумувати, що здебільшого такого роду кримінальне правопорушення вчиняється у відношенні малолітніх / неповнолітніх осіб, котрі мають привабливу зовнішність та пасивний тип поведінки (не прикладають надмірної кількості зусиль для захисту та попередження інцесту). Зазначається, що у більшості випадків після сексуального насильства з боку близького родича діти намагаються отримати допомогу від інших членів родини, сподіваючись на негайне припинення протиправних дій. Дуже мало неповнолітніх осіб звертається до правоохоронних органів. Однак більшість підлітків протягом тривалого періоду прагне приховати те, що вони є жертвами сексуального насильства, що остаточно їх віктимізує. Неповнолітні, котрі знаходяться у достатньо свідомому віці, переживають епізоди сексуального насильства, а тим паче інцесту, достатньо важко. Більшість дітей відчуває себе приниженими. Без своєчасної психологічної допомоги вони можуть вчинити суїцид або інші суспільно небезпечні діяння. Саме тому виділення осіб з аутоагресивним типом поведінки є дуже важливим не тільки для утримання їх від вторинної віктимізації, а і для реабілітації. Підсумовується, що під неповнолітньою жертвою насильницького інцесту необхідно розуміти особу у віці до вісімнадцяти років, у відношенні якої її близьким родичем було вчинене кримінально-протиправне насильницьке діяння, спрямоване проти її статевої свободи та статевої недоторканності, без прямої згоди. In the article the author considers the concept and typology of juvenile victims of violent incest. It is pointed out that in the general sense, the types of juvenile victims of sexual offenses do not differ sharply from the general public. At the same time, the typology of such persons is somewhat narrowed due to the frequent dominance of certain features that provoke the criminal offender to commit an illegal act. In the case of violent incest or any other socially dangerous act of a sexual nature, the focus is on the victim as the “object of desire”. That is why the criminal offender usually pays attention to two aspects: the biological characteristics of the victim and behavioral reactions. A study of statistics and jurisprudence concluded that in most cases this type of criminal offense is committed against juveniles who have an attractive appearance and passive behavior (do not make excessive efforts to protect and prevent incest). It is noted that in most cases, after sexual abuse by a close relative, children try to get help from other family members, hoping for an immediate end to the illegal activities. A very small percentage of minors turn to law enforcement. However, the vast majority of adolescents for a long time seek to hide the fact that they are victims of sexual violence, which ultimately victimizes them. Juveniles of a sufficiently conscious age experience episodes of sexual violence, and even more so, incest. Most children feel humiliated and can commit suicide or such socially dangerous acts without timely psychological help. That is why the selection of people with autoaggressive behavior is very important not only to keep them from secondary victimization, but also for rehabilitation. It is concluded that a minor victim of violent incest should be understood as a person under the age of eighteen in respect of whom a close relative has committed a criminal act of violence against his sexual freedom and sexual integrity without direct consent.Документ Реактивний розлад прив’язаності як дермінанта віктимної поведінки неповнолітніх(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2021) Тіточка Т. І.; Titochka T. I.Статтю присвячено розгляду кореляції реактивного розладу прив’язаності та віктимної поведінки неповнолітньої особи. Автором розглядаються основні типи такого розладу та залежно від них диференціюється тип жертви кримінального правопорушення. Зазначається, що відсутність тісного емоційного зв’язку з матір’ю призводить до спрощеної побудови системи світосприйняття та деструктивних змін у комплексі моральних цінностей. Указується, що формування у свідомості неповнолітньої жертви кримінального правопорушення правильної реакції на протиправний вплив та генерація адекватного умовного рефлексу на його негативні наслідки можуть бути досягнені шляхом візуалізації та поступового закріплення певних настанов, які утворять алгоритм дій, необхідний для уникнення процесу віктимізації. Робиться висновок, що реактивний розлад прив’язаності можна вважати самостійною та повноцінною детермінантою віктимної поведінки неповнолітньої особи. The article is devoted to considering the correlation of reactive attachment disorder and victim behavior of a minor. The author examines the main types of such a disorder and differentiates the type of victim of a criminal offense depending on them. It is noted that the lack of a close emotional connection with the mother leads to a simplified construction of the world perception system and destructive changes in the complex of moral values. It is indicated that the formation in the mind of a minor victim of a criminal offense of the correct reaction to illegal influence and the generation of an adequate conditioned reflex to its negative consequences can be achieved by visualization and gradual consolidation of certain instructions that will form an algorithm of actions necessary to avoid the victimization process. It is concluded that reactive attachment disorder can be considered an independent and full-fledged determinant of the victim behavior of a minor.