Перегляд за Автор "Voloshyna O. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості проведення евакуації постраждалого цивільного населення у разі терористичних дій(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Волошина О. В.; Voloshyna O. V.У тезах доповіді здійснено комплексний аналіз особливостей організації та проведення евакуації постраждалого цивільного населення в умовах терористичних дій. Розкрито нормативно-правові засади забезпечення безпеки населення, зокрема положення Конституції України, Закону України «Про боротьбу з тероризмом», Кодексу цивільного захисту України та інших актів, що регламентують діяльність суб’єктів цивільного захисту. Окреслено сутність евакуації як одного з ключових заходів реагування на надзвичайні ситуації, визначено її види, порядок прийняття рішень щодо проведення та рівні управління евакуаційними процесами. Особливу увагу приділено організаційним аспектам евакуації, зокрема плануванню, оповіщенню населення, забезпеченню транспортування та життєзабезпечення евакуйованих осіб. Проаналізовано специфіку проведення евакуаційних заходів у контексті терористичних загроз, що характеризуються високим рівнем небезпеки, непередбачуваністю та необхідністю оперативного реагування. Наголошено на важливості міжвідомчої взаємодії органів державної влади, правоохоронних структур та громадськості для забезпечення ефективності евакуаційних заходів. Зроблено висновок, що ефективна евакуація в умовах терористичних дій потребує комплексного, системного та завчасно спланованого підходу, що поєднує нормативне регулювання, організаційні механізми та практичну підготовку суб’єктів реагування. The report's theses provide a comprehensive analysis of the specifics of organizing and conducting evacuation of the affected civilian population in the context of terrorist acts. The regulatory and legal principles for ensuring public safety are disclosed, in particular, the provisions of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On Combating Terrorism", the Civil Defense Code of Ukraine and other acts regulating the activities of civil defense entities. The essence of evacuation as one of the key measures of responding to emergencies is outlined, its types, the procedure for making decisions on the conduct and levels of management of evacuation processes are determined. Particular attention is paid to the organizational aspects of evacuation, in particular, planning, notifying the population, ensuring transportation and life support for evacuated persons. The specifics of conducting evacuation measures in the context of terrorist threats, characterized by a high level of danger, unpredictability and the need for a prompt response, are analyzed. The importance of interagency cooperation between state authorities, law enforcement agencies and the public to ensure the effectiveness of evacuation measures is emphasized. It is concluded that effective evacuation in the context of terrorist acts requires a comprehensive, systematic, and pre-planned approach that combines regulatory regulation, organizational mechanisms, and practical training of responders.Документ Роль домедичної допомоги в підготовці фахівців немедичних спеціальностей у закладах вищої освіти України(Наукові перспективи, 2024) Дехтярьова О. О.; Каденко І. В.; Волошина О. В.; Dekhtiarova O. O.; Kadenko I. V.; Voloshyna O. V.Актуальність дослідження ролі домедичної допомоги в підготовці фахівців немедичних спеціальностей у закладах вищої освіти України зумовлена зростанням ризиків природних і техногенних катастроф та умовами війни, що вимагають від громадян навичок швидкого реагування в надзвичайних ситуаціях. Інтеграція знань і навичок домедичної допомоги в освітні програми сприятиме підвищенню загального рівня безпеки та ефективності дій у критичних умовах. Метою статті є всебічне дослідження ролі домедичної допомоги в підготовці фахівців немедичних спеціальностей у закладах вищої освіти України та розробка рекомендацій щодо інтеграції відповідних навчальних програм в освітній процес. Завданнями дослідження є аналіз сучасного стану підготовки здобувачів вищої освіти до надання домедичної допомоги, визначення ефективних методів навчання, оцінювання впливу програм на готовність здобувачів вищої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях, вивчення міжнародного досвіду та розробка методичних рекомендацій. Методи дослідження передбачають аналіз освітніх програм, опитування здобувачів освіти й викладачів, порівняння вітчизняного та міжнародного досвіду, а також практичні експерименти щодо впровадження інтерактивного навчання та симуляцій. Результати дослідження показали, що лише 20% програм містять обов’язкові дисципліни з домедичної допомоги, тоді як 45% пропонують такі дисципліни як вибіркові. Обсяг навчального навантаження становить 12 годин, з яких лише 4 години відводиться на практичні заняття. Ці дані свідчать про необхідність збільшення кількості практичних занять та покращення доступу до сучасного обладнання. Важливо також підвищувати рівень підготовки інструкторів для забезпечення високої якості навчання. Висновки дослідження підтверджують, що інтеграція домедичної допомоги в процес підготовки фахівців немедичних спеціальностей є необхідною і відповідає сучасним міжнародним стандартам. Розширене використання інтерактивних методів навчання та симуляцій, залучення кваліфікованих інструкторів, забезпечення сучасним обладнанням для проведення практич них занять, а також постійне оцінювання й коригування програм на основі зворотного зв’язку та результатів навчання є ключовими рекомендаціями для покращення підготовки здобувачів вищої освіти. Перспективи розвитку цієї галузі полягають у подальшій адаптації міжнародного досвіду навчання домедичної допомоги з урахуванням національних особливостей. Важливо також підвищувати рівень кваліфікації інструкторів, удосконалювати методи навчання та забезпечувати належне фінансування програм. Інтеграція домедичної допомоги в освітні програми сприятиме підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно реагувати на надзвичайні ситуації та забезпечувати надання першої допомоги до прибуття професійних медичних служб. The relevance of studying the role of first aid in the training of non medical specialists in higher education institutions in Ukraine is driven by the increasing risks of natural and technological disasters, as well as wartime conditions, which require citizens to have skills for rapid response in emergency situations. Integrating first aid knowledge and skills into educational programs will enhance overall safety and the effectiveness of actions in critical conditions. The aim of the paper is to comprehensively investigate the role of first aid in the training of non-medical specialists in Ukrainian higher education institutions and to develop recommendations for integrating relevant training programs into the educational process. The research objectives include analyzing the current state of training, identifying effective teaching methods, evaluating the impact of programs on students’ readiness for emergency situations, examining international experience, and developing methodological recommendations. Research methods involve analyzing curricula, surveying students and instructors, comparing with international practices, and conducting practical experiments on the implementation of interactive teaching methods and simulations. The study results indicate that only 20% of programs include mandatory first aid courses, while 45% offer such courses on a voluntary basis. The average duration of these courses is 12 hours, with only 4 hours allocated to practical sessions. These data highlight the need for increasing the number of practical sessions and improving access to modern equipment. It is also important to enhance the training of instructors to ensure high-quality education. The conclusions of the study confirm that integrating first aid into the training of non-medical specialists is necessary and aligns with contemporary international standards. Expanded use of interactive teaching methods and simulations, involving qualified instructors, providing modern equipment for practical sessions, and continuous evaluation and adjustment of programs based on feedback and learning outcomes are key recommendations for improving student preparation. Future prospects in this field involve further adaptation of international first aid training experience considering national specifics. Additionally, enhancing the qualification of instructors, refining teaching methods, and ensuring adequate funding for programs are essential. Integrating first aid into educational programs will contribute to the preparation of highly skilled specialists capable of effectively responding to emergencies and providing first aid until professional medical services arrive.