Загальна психологія, історія психології (General psychology, history of psychology) (19.00.01)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/375

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 33

Psychological well-being of a pedagogue in the conditions of war
(Universidad Bicentenaria de Aragua, 2023) Bolotnikova I.; Kucherhan E. V.; Vyshnyk O.; Shyrobokov Y.; Dzykovych O.; Болотнікова І.; Кучерган Є. В.; Вишник О.; Широбоков Ю.; Дзикович О.
The research is aimed at analyzing the process of forming an educator’s psychological well-being in wartime, its consequences, and the peculiarities of interaction. During the study, scientific methods were utilized to examine psychological well-being and its role as a crucial component in creating a positive psychological atmosphere within educational teams. The article highlights the significance of scientific approaches towards shaping the concept of psychological well-being. It explores the use of a pedagogue’s personal psychological well-being in wartime as a means of stabilizing the social sphere and disseminating the quality of such a policy to achieve a strategic victory while countering the information and psychological attacks of the aggressor country. The study’s outcomes have the potential to enhance the ability to respond to external stimuli, leveraging emotional resources to mitigate stress and enhance the quality of the educational process. Дослідження спрямоване на аналіз процесу формування психологічного благополуччя вихователя у воєнний час, його наслідків та особливостей взаємодії. Під час дослідження використовувалися наукові методи для вивчення психологічного благополуччя та його ролі, як вирішального компонента у створенні позитивної психологічної атмосфери в навчальних колективах. У статті висвітлено значення наукових підходів до формування концепції психологічного благополуччя. Досліджується використання особистого психологічного благополуччя педагога у воєнний час, як засобу стабілізації соціальної сфери та поширення якості такої політики для досягнення стратегічної перемоги під час протидії інформаційно-психологічним атакам країни-агресора. Результати дослідження можуть підвищити здатність реагувати на зовнішні подразники, використовуючи емоційні ресурси для пом’якшення стресу та підвищення якості навчального процесу.
The Role of Legal Psychology in the Formation of Legal Culture in the Conditions of Military Operations
(Pakistan Society of Criminology, 2024) Savishchenko V.; Gelbak A. M.; Kucherhan Y. V.; Hovorun T.; Kiz O.; Савіщенко В.; Гельбак А. М.; Кучерган Є. В.; Говорун Т.; Кізь О.
The article aims to determine the possibilities of improving students’ legal culture formation by integrating legal psychology knowledge in times of war. Through testing and a formative experiment, the study confirms the hypothesis that integrating legal psychology positively impacts the formation of students’ legal culture in war conditions. Students showed average indicators of legal culture criteria, which proves that young people as subjects of the law may deliberately violate the law and be prone to illegal behaviour, discrimination, etc. Such data indicate that the students under the study may be prone to criminal behaviour under unfavourable conditions, as they have a basic level of knowledge about the legal system, unstable motivation for legal behaviour, fragmented legal competencies, a predominant orientation towards stereotyped, patriarchal values of gender culture, and different types of personal self-determination in the system of patriarchal and egalitarian coordinates. It can be argued that the legal culture formation programme significantly impacts the formation of respect for human rights in the educational environment and reduces the propensity for illegal and non-violent behaviour. Метою статті є визначення можливостей удосконалення формування правової культури студентів шляхом інтеграції знань з юридичної психології у воєнний час. Шляхом тестування та формуючого експерименту дослідження підтверджує гіпотезу про те, що інтеграція юридичної психології позитивно впливає на формування правової культури студентів в умовах війни. Студенти продемонстрували середні показники критеріїв правової культури, що свідчить про те, що молодь як суб’єкт права може свідомо порушувати закон та бути схильною до протиправної поведінки, дискримінації тощо. Такі дані свідчать про те, що досліджувані студенти можуть бути схильні до злочинної поведінки у несприятливих умовах, оскільки мають базовий рівень знань про правову систему, нестійку мотивацію правової поведінки, фрагментарність правових компетенцій, переважну орієнтацію на стереотипні, патріархальні цінності гендерної культури, різні типи особистісного самовизначення в системі патріархальних і егалітарних координат. Можна стверджувати, що програма формування правової культури суттєво впливає на формування поваги до прав людини в освітньому середовищі та знижує схильність до протиправної та ненасильницької поведінки.
The Russia-Ukraine War in Western Mediа: A Psycholinguistic Modelling of the ‘Hybrid’ Phase
(Lesya Ukrainka Volyn National University, 2023) Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.; Дaнилюк I. В.; Богучарова О. І.
The article presents a conceptualisation of English-language media discourse in the retrospective of the ‘hybrid’ phase of the Russia-Ukraine war from 2014 to 2021. The study aims to analyse the psycholinguistic features of the cognitive modelling of the war in Ukraine in Englishlanguage media and investigate the psychosemantic components of the Western media audience’s attitude towards the war. Psycholinguistic media monitoring, discourse analysis, semantic-cognitive analysis, content analysis, and Semantic Differential (SD) were used to study the media discourse of the Russia-Ukraine war. The results indicate that the discourse is emotionally positive but controversial, which may hinder the Western audience’s understanding of the realities of the war. The newspaper media discourse includes psychosemantic components such as neutral concepts like ‘conflict’ and ‘crisis’. These concepts are often expressed through conceptual metaphors such as ‘war’, which can be viewed as a path, a game, a business, or a theatre. Additionally, euphemisms and abbreviations (such as ATO) are commonly used, along with an abundance of vocabulary that has positive connotations. There has been a shift in emphasis from the strong concept of ‘war’ to neutral academic nominalisations, such as ‘event’. The study’s results confirmed the Western media audience’s paradoxical perception of the war. As military activity intensifies, positive assessments of the victorious war tend to decrease, leading to a drop in media ratings. These findings have potential applications in studying Western attitudes towards war and in the cognitive modelling of media content. This is particularly relevant given the future dangers of Russian aggression in 2022. У статті представлено концептуалізацію англомовного медійного дискурсу в ретроспективі “гібридної” фази російсько-української війни 2014-2021 років. Мета дослідження – проаналізувати психолінгвістичні особливості когнітивного моделювання війни в Україні в англомовних ЗМІ та дослідити психосемантичні складники ставлення західної медіа-аудиторії до війни. Для дослідження медіа-дискурсу російсько-української війни було використано методи психолінгвістичного моніторингу ЗМІ, дискурс-аналізу, семантико-когнітивного аналізу, контент-аналізу та семантичного диференціалу (СД). Результати свідчать, що дискурс є емоційно позитивним, але суперечливим, що може перешкоджати розумінню західною аудиторією реалій війни. Дискурс газетних ЗМІ включає психосемантичні компоненти, такі як нейтральні поняття “конфлікт” і “криза”. Ці поняття часто виражаються через концептуальні метафори, такі як “війна”, яка може розглядатися як шлях, гра, бізнес або театр. Крім того, широко використовуються евфемізми та абревіатури (наприклад, АТО), а також велика кількість лексики з позитивною конотацією. Відбулося зміщення акцентів від радикального поняття “війна” до нейтральних академічних номінацій, таких як “подія”. Результати дослідження засвідчили парадоксальне сприйняття війни західною медіа-аудиторією. Із посиленням військової активності позитивні оцінки переможної війни мають тенденцію до зниження, що призводить до падіння медіа-рейтингів. Ці висновки мають потенційне застосування у вивченні ставлення Заходу до війни та когнітивному моделюванні медіаконтенту. Це особливо актуально з огляду на майбутню небезпеку російської агресії у 2022 році.
Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.
Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.
Актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
Авторка проаналізувала актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу. Звернула увагу на психологічні труднощі, пов’язані з хронічним стресом, підвищеною тривожністю, емоційною напругою та нестабільністю життєвих обставин. Навела погляди науковців щодо впливу невизначеності на психічне здоров’я, адаптаційні можливості особистості та ризики розвитку стрес-асоційованих розладів. Окреслила основні чинники формування толерантності до невизначеності, серед яких резилієнтність, ефективні копінг-стратегії, соціальна підтримка та емоційна регуляція. Наголошено на важливості розвитку психологічної стійкості та впровадження програм психологічної підтримки населення як необхідної умови успішної адаптації до умов воєнного часу. The author analyzed the relevant aspects of the study of tolerance to uncertainty in wartime conditions. She drew attention to psychological difficulties associated with chronic stress, increased anxiety, emotional tension and instability of life circumstances. She cited the views of scientists regarding the impact of uncertainty on mental health, the adaptive capabilities of the individual and the risks of developing stress-related disorders. She outlined the main factors in the formation of tolerance to uncertainty, including resilience, effective coping strategies, social support and emotional regulation. The importance of developing psychological stability and implementing psychological support programs for the population as a necessary condition for successful adaptation to wartime conditions is emphasized.
Анна Фрейд і становлення дитячого психоаналізу в умовах воєнних та соціальних потрясінь
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Актуальність звернення до наукової спадщини Анна Фрейд зумовлена необхідністю осмислення психологічних механізмів реагування дитини на екстремальні умови — війну, соціальні потрясіння та вимушене переміщення. Досвід ХХ століття, у якому формувався дитячий психоаналіз, демонструє тісний зв’язок між воєнними подіями та розвитком теорій дитячої психіки, що набуває особливого значення в умовах сучасної війни. Анна Фрейд (1895–1982) є засновницею дитячого психоаналізу як окремого напряму. На відміну від класичного підходу Зиґмунд Фрейд, орієнтованого на дорослих, вона зосередилася на розвитку дитячого «Его», його захисних механізмах і здатності до адаптації в складних соціальних умовах. Її діяльність також має важливий соціально-науковий вимір: вона відстояла автономність дитячого психоаналізу та заклала основи міждисциплінарного підходу, що поєднує психологію, педагогіку й соціальну роботу. Формування наукових поглядів Анни Фрейд відбувалося в умовах масштабних історичних потрясінь — Першої та Другої світових воєн, міжвоєнної нестабільності та еміграції до Великої Британії у 1938 році. Саме в цей період вона отримала можливість безпосередньо досліджувати вплив війни на дітей, які втратили дім, батьків і відчуття безпеки. Особливого значення набули її дослідження у співпраці з Дороті Берлінгем в Хемпстедських військових яслах. Було доведено, що ключовим фактором психічного благополуччя дитини є не сама війна, а розрив емоційних зв’язків із близькими дорослими. Це положення стало підґрунтям для розвитку теорія прив’язаності та сучасної дитячої психотерапії. У 1947 році Анна Фрейд заснувала Центр Анни Фройд — провідний осередок лікування, навчання і досліджень у сфері дитячого розвитку. Вона системно описала механізми психологічного захисту дитячого «Его», розглядаючи їх як адаптивні реакції на стрес і травму. У контексті війни такі механізми, як заперечення, регресія та ідентифікація з агресором, допомагають дитині тимчасово зберегти психічну рівновагу. Загалом, наукова спадщина Анни Фрейд демонструє, що воєнні потрясіння є не лише джерелом травматизації, а й стимулом розвитку психологічної науки. Її ідеї залишаються актуальними для сучасної України, де проблема психологічної підтримки дітей у воєнних умовах потребує науково обґрунтованих і гуманістично орієнтованих підходів. The relevance of addressing the scientific heritage of Anna Freud is due to the need to understand the psychological mechanisms of a child's response to extreme conditions - war, social upheavals and forced displacement. The experience of the 20th century, in which child psychoanalysis was formed, demonstrates a close connection between military events and the development of theories of the child psyche, which is of particular importance in the context of modern war. Anna Freud (1895–1982) is the founder of child psychoanalysis as a separate direction. In contrast to the classical approach of Sigmund Freud, focused on adults, she focused on the development of the child's "Ego", its defense mechanisms and ability to adapt in difficult social conditions. Her work also has an important social-scientific dimension: she defended the autonomy of child psychoanalysis and laid the foundations of an interdisciplinary approach combining psychology, pedagogy and social work. The formation of Anna Freud's scientific views took place in the context of large-scale historical upheavals - the First and Second World Wars, interwar instability and emigration to Great Britain in 1938. It was during this period that she had the opportunity to directly investigate the impact of war on children who had lost their homes, parents and a sense of security. Of particular importance was her research in collaboration with Dorothy Burlingham at the Hampstead Military Nursery. It was proven that the key factor in a child's mental well-being is not the war itself, but the rupture of emotional ties with close adults. This position became the basis for the development of attachment theory and modern child psychotherapy. In 1947, Anna Freud founded the Anna Freud Center - a leading center for treatment, training and research in the field of child development. She systematically described the mechanisms of psychological defense of the child's "Ego", considering them as adaptive reactions to stress and trauma. In the context of war, mechanisms such as denial, regression, and identification with the aggressor help the child temporarily maintain mental balance. In general, Anna Freud's scientific legacy demonstrates that war shocks are not only a source of traumatization, but also a stimulus for the development of psychological science. Her ideas remain relevant for modern Ukraine, where the problem of psychological support for children in wartime requires scientifically sound and humanistically oriented approaches.
Антропоніми як джерело ґендерної та етнічної інформації
(Liha-Pres, 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У роботі констатовано, що процеси євроінтеграції в мовному питанні відображаються через стандартизацію мовних норм, популяризацію вивчення іноземних мов і підтримку багатомовності, що сприяє ефективній комунікації між культурами. У цьому контексті антропоніми, зокрема імена та прізвища набувають особливого значення як ресурс, який допомагає визначити етнічну, гендерну чи релігійну належність особи. The paper states that the processes of European integration in language issues are reflected through the standardization of language norms, promotion of foreign language learning, and support for multilingualism, which fosters effective communication between cultures. In this context, anthroponyms, particularly names and surnames, gain special significance as an informative resource that helps identify a person's ethnic, gender, or religious affiliation.
Антропоніми та упередження
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У роботі стверджується, що антропоніми є важливими маркерами, що можуть виявляти стереотипи та упередження в суспільстві, впливаючи на ставлення до людей за їх іменами. Зокрема, це може проявлятися у дискримінації, пов'язаній з етнічною приналежністю, гендером. The paper anthroponyms are important markers that can reveal stereotypes and prejudices in society, influencing attitudes towards individuals based on their names. This is particularly evident in discrimination related to ethnicity, gender.
Власні імена людей: перетин ономастики та психології
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У пропонованій науковій розвідці виокремлено та схарактеризовано низку параметрів особових імен та прізвищ, що слугують предметом наукового зацікавлення як ономастів, так і психологів: унікальність, написання антропоніма, часові межі функціювання та його етимологія. The proposed research identifies and characterizes a number of parameters of personal names and surnames that are of scientific interest to both onomasts and psychologists: uniqueness, spelling of the anthroponym, time period of functioning and its etymology
Вплив травмувального досвіду загрози життя на особистісний розвиток українців
(Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023) Данилюк І. В.; Богучарова О. І.; Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.
Теоретичні та емпіричні дані підтверджують, що травмувальні ситуації під час війни, які пов'язані з параметрами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (РА), негативно впливають на особистісний розвиток людини. Мета дослідження – надати докази впливу психологічних механізмів травми війни на особистісний розвиток українців під час війни. Результати. За МШ вибірка українців поділилася на дві полярні групи. Одна – 128 (56,9 %) учасників після експозиції травми війни залишаються адаптованими, що свідчить про еволюційну ресурсність їхнього особистісного розвитку. Інша – 97 (43,1 %) через травмувальний досвід загрози життя маніфестує ознаки РА і ПТСР. Дані "Адаптивності" підтвердили статистично значущі відмінності (за t-тестом) між групами, особливо в компонентах "нервово-психічна стійкість" і "моральна нормативність". Достовірно частіше в дотравмувальний період є відмінності в акцентуаціях як потенційних РА / ПТСР ризик-факторів у двох групах (за t-тестом): тривожний, збудливий, емотивний, дистимний, циклотимний, застрягний типи. У періоді пост-травми тенденції до посилення акцентуацій і РА є у: дистимного, застрягного, тривожного, збудливого, демонстратив-ного, педантичного типів. Кореляційний аналіз підтвердив: у добре адаптованих топ-п'ятірка рис Великої п'ятірки є надійним предиктором соціо-культурного особистісного розвитку. В осіб полярної групи п'ятірка рис негативного фокусу – нейротизм, соціальна дезадаптивність, зависока емоційність, депресії, відхилення у поведінці – є предиктором травмувального особистісного розвитку. Установлено: чим вищий рівень розладів адаптації, тим нижчим є рівень позитивних цінностей, таких як "мудрість", "сміливість", "справедливість", але зберігається додатний зв'язок між показниками ПТСР і РА та цінностями "помірність" і "трансцендентність" (за F-Фішера, усі на рівні р = 0,000). Порушення особистісного розвитку українців у періоді посттравми тим легше долати, чим коротша експозиція травми війни та чим швидше травмувальний досвід загрози життя ідентифіковано психологами. Theoretical and empirical data confirm that war-trauma' situations associated with parameters of post-traumatic stress disorder (PTSD) and adjustment disorders (AD) negatively affect personality development. The purpose of the study is to present evidence of the psychological mechanisms of the effect of war-trauma on the personality development of Ukrainians during the war. Results. As to the MS, the sample was divided into two polar groups of Ukrainians. One – 128 (56,9 %) participants after the war-trauma' exposure, remain adjusted, which indicates the evolutionary resourcefulness of their personality development. Another – 97 (43.1 %) has signs of unadjusted – AD and PTSD – due to a life-threatening traumatic experience (36,9 % vs. 6,2 %). The Adaptability-data confirmed statistically significant differences (by t-test) between thеsе polar groups, especially in such components as neuropsychological stability and moral normativity. Significantly more often in the pre-traumatic period, there are differences in character accentuations as potential RA / PTSD risk factors in the two groups (t-test): anxious, excitable, emotional, dysthymic, cyclothymic, stuckic. In the post-trauma, there are other differences in the tendencies to increase accentuations in: dysthymic, stuckic, anxious, excitable, demonstrative, pedantic types. Correlation analysis confirmed that the "top-five" personality traits (Big Five) аre reliable predictors for positive sociocultural personality development in well-adjusted individuals. In the polar group, v. v the "bottom-five" traits – neuroticism, social maladjustment, high emotionality, depression, deviations in behavior are predictors of traumatic personality development. It was established: the higher the level of adjustment disorders, the lower the level of manifestation of such positive values as "wisdom", "courage", "justice", but there is a positive relationship between PTSD / AD indicators and the values "mildness" and "transcendence" (by F-Fisher, all p = 0,000 level). The PTSD, personality-related problems of Ukrainians in the post-trauma period are easier to overcome, the shorter the exposure to the severe war-trauma and the sooner the life-threatening traumatic experience is identified by psychologists.
Гендерно-рольові взаємовідносини внутрішніх та зовнішніх узгодженостей чоловіка і жінки в соціокультурно-правовому полі
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Лопатинська І. С.; Кучерган Є. В.; Lopatynska I. S.; Kucherhan E.V.
У статті розкрито гендерну ситуацію на сьогодні, яку можливо охарактеризувати, як ситуацію погіршення, розширюючи діапазон гендерних проблем. Ці проблеми пов’язані з соціально-історичними процесами деградації духовних, а також моральних цінностей сім’ї, де подружжя не знаходять спільної мови та не можуть узгодити свою поведінку відносно один одного, а тому просто розлучаються, нехтуючи своїми батьківськими обов’язками. Також у статті деталізовано відсутність відповідних умов, які б забезпечили збалансованість взаємовідносин і зменшили навантаження на сферу існування в професійній діяльності, пов’язаних із труднощами не забезпеченого виховання дітей та нерівномірністю розподілу подружніх домашніх обов’язків. Проаналізовано стан гендерних взаємовідносин, який провокує різні види побутових насильств у неблагополучних і навіть досить пристойних сім’ях. Розкриті проблеми, що виникають у сімейній сфері, які нерідко бумерангом виголошуються в сфері бізнесу, нерівності представництва на політичному підґрунті, діяльності в прийнятті кардинальних управлінських рішень, розподілу відповідних ресурсів, а також проблеми залучення до ринку праці, де неузгодженість взаємовідносин у правовому полі унеможливлюють або суттєво ускладнюють професійну самореалізацію, як чоловіків, так і жінок. Такі обставини змушують особистість йти на непрестижні, ризиковані роботи, що не вирішує проблеми індивідуальних особливостей за рівнем заробітної плати. Обґрунтовані витоки в галузі науки та освіти, які обумовлюють відкриту та приховану дискримінацію, де відбуваються перекоси працевлаштування та гендерні аспекти однобокості вирішення проблем у сфері культури, а також обставини нанесення психологічних та соціальних травм, а саме необлаштованим побутом, який вирішується неоплачуваною домашньою роботою, сексуальними домаганнями на робочому місці чи платою за працевлаштування і т. ін. Обумовлені взаємонеузгодженістю екологічних проблеми, а також проблеми охорони здоров’я. Вирішення ґендерних проблем нечутливості у вікових категоріях різних формальних і неформальних груп. Розглянуті впливи культурної, субкультурної засміченості та вербальної, візуальної забрудненості інформаційного простору. Також уточнено зміст у взаєморозумінні чоловіка і жінки, засобів масової інформації, які створюють культурно-інформаційний простір та простір Інтернет, у якому домінує реклама – всі ці засоби оперують гендерними установками та стереотипами, де своїм відношенням зневажають жінок і принижують чоловіків, намагаються створити перепони та труднощі індивідуальної соціалізації та групової ресоціалізації і окремої особистості; нав’язують та породжують багаточисленні комплекси, соціальні та психологічні проблеми, використовуючи низькі інстинкти (легкого успіху, упередженого насильства, невгомонного сексу), культивування грубої фізичної сили, неприборканої агресії, надмірної краси, легкого незаробленого багатства, як самих найвищих життєвих цілей особистості. Переглянуто компоненти соціального, державного незабезпечення, неврахування гендерних особливостей жінок і чоловіків з особистими потребами. Врахувавши вищезазначені проблеми, говориться про деструктивний характер ґендерних взаємовідносин між громадянами, що склалися в сучасному українському суспільстві. Розглядаючи гендерні стосунки чоловіка та жінки, вибудувана модель конструктивної поведінки з одного боку, де можливо говорити про негативні соціально-правові умови формування узгоджених, гармонійних гендерних взаємовідносин; з іншого боку, є свідченням уже гармонійних взаємодій, інституціолізованих, сформованих у правовому полі ззовні, закріплених зсередини, а також широко відтворюваних в повсякденному житті співіснування жінок і чоловіків. The article reveals the gender situation today, which can be characterized as a worsening situation, expanding the range of gender problems. These problems are related to the socio-historical processes of degradation of the spiritual and moral values of the family, where the spouses do not find a common language and cannot agree on their behavior towards each other, and therefore simply separate, neglecting their parental duties. The article also details the lack of appropriate conditions that would ensure the balance of relationships and reduce the burden on the sphere of existence in professional activities, associated with the difficulties of not providing for the upbringing of children and the uneven distribution of marital household duties. The state of gender relations, which provokes various types of domestic violence in dysfunctional and even quite decent families, is analyzed. Revealed problems arising in the family sphere, which often boomerang in the business sphere, inequality of representation on a political basis, activities in making cardinal management decisions, distribution of relevant resources, as well as problems of involvement in the labor market, where the inconsistency of relationships in the legal field make it impossible or significantly complicate the professional self-realization of both men and women. Such circumstances force a person to go to non-prestigious, risky jobs, which does not solve the problem of individual characteristics in terms of salary. Reasonable origins in the field of science and education, which cause open and hidden discrimination, where there are distortions of employment and gender aspects of solving problems from one side in the field of culture, as well as circumstances of inflicting psychological and social injuries, namely, an unorganized life, which is solved by unpaid housework, sexual harassment at the workplace or payment for employment, etc. Ecological problems, as well as health care problems, are caused by mutual inconsistency. Addressing gender insensitivity problems in age categories of different formal and informal groups. The effects of cultural, subcultural clutter and verbal, visual pollution of the information space are considered. The content of the mutual understanding between men and women, mass media that create a cultural and informational space, as well as the Internet space dominated by advertising – all these media operate with gender attitudes and stereotypes, where they disparage women and humiliate men, try to create obstacles and the difficulties of individual socialization and group resocialization, as well as of an individual, impose and give rise to numerous complexes, social and psychological problems, using low instincts (easy success, prejudiced violence, unharmonious sex), cultivation of brute physical strength, unbridled aggression, superhuman beauty, easy unearned wealth, as the highest life goals of an individual. Revised components of social and state deprivation, neglect of gender characteristics of women and men with personal needs. Taking into account the above-mentioned problems, they speak of the destructive nature of gender relations between citizens that have developed in modern Ukrainian society. Considering the gender relations of men and women, a model of constructive behavior is built on the one hand, where it is possible to talk about negative social and legal conditions for the formation of agreed, harmonious gender relations; on the other hand, it is evidence of already harmonious interactions, institutionalized, formed in the legal field from the outside, fixed from the inside, as well as the ratio of women and men widely reproduced in everyday life.
Дослідження особистості й індивідуальних відмінностей: наукові підходи, диференціація, історичні та етичні аспекти
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Молчанова О. М.; Цумарєва Н. В.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Molchanova O. M.; Tsumarieva N. V.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.
У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до дослідження особистості та індивідуальних відмінностей як фундаментального напряму психологічної науки. Розглянуто історичні витоки диференціальної психології, започаткованої працями Вільяма Штерна наприкінці ХІХ століття, та еволюцію уявлень про темперамент від античних гуморальних теорій до сучасних нейронаукових концепцій. Висвітлено внесок українських наукових шкіл у розвиток проблематики індивідуальних відмінностей: київської (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко), харківської (І.Д. Бех) та одеської, а також сучасні дослідження О.М. Кокуна, М.В. Макаренка, А.А. Палія та інших. Проаналізовано психолексичний підхід до вивчення особистості, зокрема фундаментальне дослідження українськомовних дескрипторів індивідуальних відмінностей, яке підтвердило багатство українського лексикону особистості та його відповідність міжнародним структурам. Розкрито сучасні уявлення про ієрархічну організацію особистісних рис – від широких доменів до конкретних нюансів, які забезпечують найсильнішу прогностичну здатність щодо життєвих результатів. Розглянуто теоретико-методологічні засади психодіагностики індивідуаль-них відмінностей, включаючи тестові та нетестові методи, психометричні параметри та практичне застосування в психологічній експертизі. Висвітлено психофізіологічні дослідження, які розкривають нейробіологічні основи особис-тісних рис, їхній зв'язок із показниками серцево-судинної системи, активності мозку та стресового реагування. Проаналізовано крос-культурні дослідження особистості, які виявляють універсальні та культурно-специфічні аспекти індиві-дуальних відмінностей, зокрема в контексті адаптації вимушених переселенців та формування крос-культурної компетентності. Окрему увагу приділено етичним аспектам досліджень: стигматизації, дискримінації, відповідальному використанню тестів, інформованій згоді, конфіденційності та культурній чутли-вості. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в інтеграції різних підходів для створення цілісної моделі індивідуальних відмінностей. The article provides a theoretical analysis of scientific approaches to the study of personality and individual differences as a fundamental direction in psychological science. It examines the historical origins of differential psychology, initiated by the works of William Stern at the end of the 19th century, and the evolution of ideas about temperament from ancient humoral theories to modern neuroscientific concepts. The contribution of Ukrainian scientific schools to the development of the problem of individual differences is highlighted: Kyiv (G.S. Kostyuk, S.D. Maksymenko, V.O. Molyako), Kharkiv (I.D. Bekh) and Odessa, as well as contemporary research by O.M. Kokun, M.V. Makarenko, A.A. Paliy and others. The psycho-lexical approach to the study of personality is analyzed, in particular, the fundamental research of Ukrainian-language descriptors of individual differences, which confirmed the richness of the Ukrainian lexicon of personality and its correspondence to international structures. Contemporary ideas about the hierarchical organization of personality traits are revealed – from broad domains to specific nuances that provide the strongest predictive ability regarding life outcomes. The theoretical and methodological foundations of psychodiagnostics of individual differences are considered, including test and non-test methods, psychometric parameters, and practical application in psychological assessment. Psychophysiological studies are highlighted, revealing the neurobiological basis of personality traits, their connection with indicators of the cardiovascular system, brain activity, and stress response. Cross-cultural personality studies are analyzed, revealing universal and culturally specific aspects of individual differences, particularly in the context of the adaptation of forced migrants and the formation of cross-cultural competence. Special attention is paid to the ethical aspects of research: stigmatization, discrimination, responsible use of tests, informed consent, confidentiality, and cultural sensitivity. Prospects for further research are identified, which consist in integrating different approaches to create a comprehensive model of individual differences.
Залучення психологічних ресурсів життєздатності майбутніх поліцейських в психотравмівних ситуаціях
(Akademie HUSPOL, 2022) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У науковій праці проведено аналіз даних, які було отримано в процесі вивчення здатності майбутніх поліцейських протистояти психотравмівним ситуаціям за допомогою методики BASIC Ph. Зроблено висновки, що використання моделі BASIC Ph допомагає зрозуміти, що стрес можна долати різними способами, оскільки універсальних способів долання стресу не існує. Будь-яка особистість має свої ресурси життєдіяльності, але важливо знати певний перелік ресурсів для подальшого їх залучення під час переживання психотравмівних ситуацій та ефективного комбінування їх між собою. In the scientific work, an analysis of the data obtained in the process of studying the ability of future police officers to resist psychotraumatic situations using the BASIC Ph. It was concluded that using the BASIC Ph model helps to understand that stress can be overcome in different ways, since there are no universal ways to overcome stress. Every person has his own life resources, but it is important to know a certain list of resources for their further involvement when experiencing psycho-traumatic situations and to effectively combine them with each other.
Комунікація у сфері гендерної рівності
(Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ, 2024) Кучерган Є. В.; Kucherhan E. V.
У конспектах лекцій розкривається суть забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя, включно з наукою та освітою, що є важливою передумовою становлення України, як демократичної держави в загальноєвропейському контексті. Конспекти лекцій підготовлені відповідно до програми навчальної дисципліни «Комунікація у сфері гендерної рівності», з урахуванням кредитно-модульної системи навчання у ЗВО зі специфічними умовами навчання. Конспективна форма змісту навчального матеріалу спрямована на викладення фундаментального та узагальнюючого курсу, який дозволить здобувачам вищої освіти системно і якісно оволодіти знаннями з гендерно-збалансованої комунікації для виконання завдань у сфері права з метою забезпечення захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави. The lecture notes reveal the essence of ensuring equal rights and opportunities for women and men in all spheres of social life, including science and education, which is an important prerequisite for the formation of Ukraine as a democratic state in the pan-European context. The lecture notes are prepared in accordance with the program of the academic discipline «Communication in gender equality», taking into account the credit-module system of education in higher education institutions. The concise form of the content of the educational material is aimed at the presentation of the fundamental and generalizing course that will allow students of higher educational institution to acquire systematically and qualitatively knowledge of gender-balanced communication for doing the tasks in the field of law in order to ensure the protection of human rights and freedoms, the interests of society and the state.
Механізм забезпечення ґендерної рівності в діяльності національної поліції України
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Носевич Н. Р.; Михайлов Р. І.; Лавренко А. І.; Кучерган Є. В.; Лопатинська І. С.; Nosevych N. R.; Mykhailov R. I.; Lavrenko A. I.; Kucherhan E. V.; Lopatynska I. S.
Автори на підставі проведеного анкетування, аналізу та узагальнення його результатів, дослідження міжнародного та національного законодавства, правової доктрини, здійснили оцінку поточної ситуації щодо впровадження принців ґендерної рівності в структурі Національної поліції України та надали науково-практичні рекомендації щодо поліпшення стану правового регулювання та впровадження заходів для практичної реалізації державної політики із вказаного питання. Науково-практичні рекомендації розраховані на працівників підрозділів Національної поліції України, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти та всіх, хто цікавиться питаннями ґендерної рівності в діяльності Національної поліції України. On the basis of the conducted questionnaire, analysis and generalization of its results, research of international and national legislation, legal doctrine, the authors evaluated the current situation regarding the implementation of the principles of gender equality in the structure of the National Police of Ukraine and provided scientific and practical recommendations for improving the state of legal regulation and implementing measures for practical implementation of state policy on the specified issue. Scientific and practical recommendations are intended for employees of the National Police of Ukraine, teachers and professors, students of higher educational institutions and for all who are interested in issues of gender equality in the activities of the National Police of Ukraine.
Народні звичаї як цінності сімейного існування, запорука протидії домашньому насильству та вирішення соціально-психологічних проблем, особливо в умовах військового стану
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Лопатинська І. С.; Кучерган Є. В.; Lopatynska I. S.; Kucherhan E. V.
Протягом усього часу існування людства виховання підростаючого покоління, вплив сім'ї на розвиток особистості дитини є ключовим для розвитку будь-якого суспільства, незалежно від його економічних, політичних і соціальних підвалин. У кожного народу своя культурна спадщина яка сформована протягом значного часу в історії людства. Звичаї за етнопсихологією – це душа народу, його портрет, за яким можна відразу впізнати народність. Звичаї – це особистісні закони неписаних правил, яких дотримуються люди в побуті та в особистому житті, житті родини та у суспільній діяльності. Рідна мова та звичаї – це дві складові, що об‘єднують народ та завдяки яким, народ крокує у майбутнє не як окрема група людей, а як одна нація. Народні звичаї, як і мова, започатковувались і проходили випробування часом. Throughout the entire existence of mankind, the upbringing of the younger generation, the influence of the family on the development of the child's personality is key to the development of any society, regardless of its economic, political and social foundations. Every nation has its own cultural heritage, which has been formed over a long period of time in the history of mankind. According to ethnopsychology, customs are the soul of a people, its portrait, by which one can immediately recognize the nationality. Customs are personal laws of unwritten rules that people follow in everyday life and in their personal life, family life and social activities. The native language and customs are two components that unite the people and thanks to which the people move into the future not as a separate group of people, but as one nation. Folk customs, like language, were initiated and passed the test of time.
Організація дослідницької роботи студентів-психологів
(FOP Marenichenko V. V., 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Дослідницька діяльність студентів-психологів є важливою складовою професійної підготовки, що формує аналітичне мислення, уміння критично осмислювати інформацію та застосовувати наукові методи для розв’язання практичних проблем. У сучасній освіті вона забезпечує інтеграцію теорії і практики, сприяє розвитку самостійності, творчого потенціалу та професійної ідентичності майбутнього фахівця. Основними видами наукової роботи студентів є підготовка рефератів, курсових і кваліфікаційних робіт, участь у конференціях, наукових гуртках, публікація тез і статей. У Донецькому державному університеті внутрішніх справ функціонують наукові об’єднання, які сприяють формуванню дослідницьких навичок, розвитку критичного мислення та розширенню наукового світогляду студентів. Наукове дослідження в психології є систематичним процесом здобуття нових знань і передбачає визначення проблеми, постановку мети й завдань, аналіз літератури, вибір методів, збір та інтерпретацію даних, формулювання висновків. Важливою складовою є методологічна компетентність, що включає розуміння наукових підходів і вміння використовувати кількісні та якісні методи дослідження. Разом із тим студенти стикаються з труднощами: недостатньою підготовкою, браком практичних навичок, обмеженим доступом до ресурсів, низькою мотивацією та психологічними бар’єрами. Їх подолання можливе через методичну підтримку, розвиток дослідницької культури та активну участь у науковій діяльності. Отже, дослідницька діяльність є ключовим чинником формування професійної компетентності психолога, розвитку наукового мислення та готовності до вирішення актуальних завдань практики. Research activities of psychology students are an important component of professional training, which forms analytical thinking, the ability to critically interpret information and apply scientific methods to solve practical problems. In modern education, it ensures the integration of theory and practice, promotes the development of independence, creative potential and professional identity of the future specialist. The main types of scientific work of students are the preparation of abstracts, term papers and qualification papers, participation in conferences, scientific circles, publication of theses and articles. Donetsk State University of Internal Affairs has scientific associations that contribute to the formation of research skills, the development of critical thinking and the expansion of the scientific worldview of students. Scientific research in psychology is a systematic process of acquiring new knowledge and involves defining a problem, setting goals and objectives, analyzing literature, choosing methods, collecting and interpreting data, and formulating conclusions. An important component is methodological competence, which includes an understanding of scientific approaches and the ability to use quantitative and qualitative research methods. At the same time, students face difficulties: insufficient training, lack of practical skills, limited access to resources, low motivation and psychological barriers. Overcoming them is possible through methodological support, development of research culture and active participation in scientific activity. Therefore, research activity is a key factor in the formation of a psychologist's professional competence, the development of scientific thinking and readiness to solve current practical problems.
Особливості гендерної рівності серед майбутніх співробітників правоохоронної діяльності
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Лопатинська І. С.; Кучерган Є. В.; Lopatynska I. S.; Kucherhan E. V.
Впровадження інституціональної політики з гендерної рівності в сучасному правовому суспільстві набуває ключового значення, яке спрямоване на подолання труднощів комунікації з дотриманням гендерної рівності. На засадах гендерної рівності та незалежності формується українське суспільство, однак, мають місце загострення психологічних бар’єрів з гендерних питань, не усвідомлення рівноправності обох статей у суспільному житті, не розуміння рівності прав чоловіків і жінок, свободи особистості; не толерантне ставлення до представників обох статей. The implementation of an institutional policy on gender equality in the modern legal society acquires a key importance, which is aimed at overcoming the difficulties of communication with the observance of gender equality. Ukrainian society is being formed on the basis of gender equality and independence, however, there is an aggravation of psychological barriers on gender issues, a lack of awareness of the equality of both sexes in social life, a lack of understanding of the equality of the rights of men and women, individual freedom; non-tolerant attitude towards representatives of both sexes.
Особливості роботи психолога мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства з дітьми в умовах воєнного часу
(Пенітенціарна академія України, 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
В Україні спостерігається зростання випадків домашнього насильства щодо дітей, особливо в умовах воєнного стану. Офіційна статистика фіксує збільшення звернень, однак реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки більшість випадків залишаються латентними. Домашнє насильство має тривалий негативний вплив на психічний розвиток дитини, її емоційний стан, поведінку та соціалізацію. Фіксацією та реагуванням на випадки насильства займаються поліція, служби у справах дітей, центри соціальних служб, заклади освіти та охорони здоров’я, а також громадські організації та гарячі лінії. Відповідно до законодавства України, дитина вважається постраждалою не лише у разі безпосереднього насильства, а й тоді, коли вона є його свідком. Це підкреслює необхідність комплексного підходу до захисту прав дитини. Воєнні дії та соціально-економічні труднощі підвищують рівень стресу в суспільстві, що часто провокує агресію в сім’ях. Водночас держава впроваджує міжнародні стандарти захисту, зокрема ратифікацію Стамбульської конвенції, а також розвиває систему соціальних послуг і програм підтримки постраждалих. Особливу роль відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які забезпечують оперативне реагування та підтримку дітей. Їх діяльність включає екстрене втручання, психологічну допомогу, соціальний супровід, перенаправлення до спеціалізованих установ і допомогу у забезпеченні безпечного середовища. Психолог працює над встановленням довіри, оцінкою психоемоційного стану дитини, розвитком навичок подолання стресу та подальшою реабілітацією з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Ефективна допомога передбачає міжвідомчу взаємодію, дотримання принципів конфіденційності та етичності, а також залучення родини до процесу відновлення. Отже, комплексна система підтримки є необхідною умовою захисту дітей і мінімізації наслідків домашнього насильства в сучасних умовах. Ukraine has seen an increase in cases of domestic violence against children, especially during martial law. Official statistics show an increase in complaints, but the real number of victims is much higher, as most cases remain latent. Domestic violence has a long-term negative impact on a child’s mental development, emotional state, behavior, and socialization. The police, children’s services, social service centers, educational and healthcare institutions, as well as public organizations and hotlines are responsible for recording and responding to cases of violence. According to Ukrainian law, a child is considered a victim not only in the event of direct violence, but also when he or she witnesses it. This emphasizes the need for a comprehensive approach to protecting the rights of the child. Military actions and socio-economic difficulties increase the level of stress in society, which often provokes aggression in families. At the same time, the state is implementing international standards of protection, in particular the ratification of the Istanbul Convention, and is developing a system of social services and programs to support victims. A special role is played by mobile teams of socio-psychological assistance, which provide prompt response and support for children. Their activities include emergency intervention, psychological assistance, social support, referral to specialized institutions and assistance in ensuring a safe environment. The psychologist works to establish trust, assess the child's psycho-emotional state, develop stress-coping skills and further rehabilitation, taking into account age and individual characteristics. Effective assistance involves interagency interaction, adherence to the principles of confidentiality and ethics, as well as involving the family in the recovery process. Therefore, a comprehensive support system is a necessary condition for protecting children and minimizing the consequences of domestic violence in modern conditions.
Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі сходу України
(Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021) Богучарова О. І.; Данилюк І. В.; Bogucharova O. I.; Danilyuk I. V.
У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015–2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку. Як провідні серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України. The article investigates the acculturation strategies chosen by Ukrainian Inner Displaced Persons (UIDPs) who were students from the uncontrolled territories of Eastern Ukraine within the longitudinal experiment (2015–2019 pp.). Among the acculturation strategies, we analyzed, first of all, integration and assimilation. The correlations among variables such as acculturation strategies and Ukrainian languages proficiency, psychological and social-cultural adaptation, psychological well-being, ambiguity (frustration) tolerance, anxiety and dominant acculturation attitudes of local students toward migrated ones were analyzed. The problem of the Eastern Ukraine students’ acculturation can be solved in the perspective if theoretical, empirical models and political decisions are coordinated, because chosen acculturation strategies and psychological well-being of such students and their efficient adaptation depend on specific-helping, accompanying, or indulging-neutral support of forced migrants from Eastern Ukraine.

Переглянути

Перегляд Загальна психологія, історія психології (General psychology, history of psychology) (19.00.01) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування