Культура в контексті змін комунікаційного суспільства
| dc.contributor.author | Аксьонова В. І. | |
| dc.contributor.author | Aksonova V. I. | |
| dc.date.accessioned | 2025-06-09T13:47:49Z | |
| dc.date.available | 2025-06-09T13:47:49Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description | Аксьонова В. І. Культура в контексті змін комунікаційного суспільства / В. І. Аксьонова // Культурологія : підручник. – Одеса : Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023. – Розд. 5. – 347-354 с. | |
| dc.description.abstract | Актуальність теми культури в контексті змін комунікаційного суспільства на зламі тисячоліть викликає інтерес до розуміння умов глобалізації, оскільки соціокультурний феномен комунікації висувається на передній план. Так, з імпліцитної комунікація змінюється на експліцитну, в контексті якої варто досліджувати відмінності тієї чи іншої форми комунікації, детермінованої національним менталітетом, що породжує відмінності в тій чи іншій формі культури, у тому числі у спілкуванні і в різновидах соціокультурної комунікації. В той же час, соціальні зміни осмислюються у процесах міжкультурної комунікації, де мова виступає тим духовним кодом, що породжує різні етнонаціональні та мовленнєві конструкції, що свідчить про взаємодію мови і культури, мови і комунікації. Міжкультурне спілкування є моделлю будь-якого спілкування в умовах культурної глобалізації. Змістовні риси культури обумовлюють у кожної країні особливості менталітету, національної самосвідомості, мови в контексті змін комунікаційного суспільства, що тісно пов’язані, так як сучасна культурна глобалізація ще більше насаджає суспільству свої стереотипи. Інтенсивне йдуть процеси вестернізації культури, тому збереження національного колориту мовленнєвого спілкування в контексті міжкультурної комунікації набуває великого теоретичного і практичного значення. Міжкультурна комунікація – це обмін інформацією, почуттями, думками представників різних культур. Термін «міжкультурна комунікація» з'явився у 70-х рр. ХХ ст., коли вийшла книга Е. Гола і Д. Трагера «Культура як комунікація», у якій вперше був запропонований термін «міжкультурна комунікація», де автори показали тісний зв'язок між культурою і комунікацією. Термін «міжкультурна комунікація» у вузькому значенні з'явився у 1970 рр. у відомій праці Л. Самовара і Р. Портера «Комунікація між культурами», у якому приводиться визначення міжкультурної комунікації. У роботах Рона і Сюзан Сколлон «Міжкультурна комунікація: дискурсивний підхід» аналізується міжкультурна комунікація з точки зору мовленнєвих практик і культур. Саме поняття міжкультурної комунікації досліджують Е. Гол, К. Клакхон, Р. Портер, Д. Трагер, Л. Самовар. Теорії комунікації досліджують К. Бергер, С. Гантінгтон, Е. Гірш, Г. Хофстеде, С. Даль. В контексті міжкультурної комунікації також розглядаються проблеми глобалізації культури та взаємодії цивілізацій. Джерелом для розробки теоретико-методологічних засад соціокультурної комунікації як соціального феномена слугують роботи М. Бердяєва, М. Данилевського, К. Маркса, Ф. Ніцше, А. Тойнбі, О. Шпенглера, К. Ясперса. Аналізуючи діалектику міжкультурної комунікації, слід враховувати ідею культурного релятивізму (Р. Бенедикт, Б. Малиновський) про самостійність і повноцінність кожної культури, про відхилення абсолютного значення американської чи європейської системи оцінок при порівнянні культур різних народів. В якості передумови взаєморозуміння в міжкультурній комунікації визнається стійкість культурних суб'єктів і спільнот, відмова від ідеї універсальності західного шляху розвитку і західної соціокультурної системи. До ключових понять міжкультурної комунікації слід віднести наступні поняття: «цивілізація», «культура», «комунікація», «міжкультурна комунікація», «концептосфера», «своє-чуже», «етнічний стереотип». Найважливіша сутнісна характеристика культурної глобалізації в контексті змін комунікаційного суспільства - взаємозв’язок процесів інтернаціоналізації економіки, політики, культури; розвиток єдиної системи світового зв’язку; зміни й ослаблення функцій національних недержавних утворень, у тому числі таких, як етнічні діаспори, релігійні та націоналістичні рухи, що позначає усе більш складний комплекс трансграничних взаємодій, у неухильному зростанні і посиленні впливів міжнародних інститутів громадянського суспільства, у значному розширенні масштабів трансграничних комунікаційних та інформаційних обмінів, утворення міжнародного правового і культурно-інформаційного поля; розвиток комунікацій, структур і відносин, що ведуть до високого ступеня соціальної взаємопов’язаності і взаємозалежності. Таким чином, в контексті змін комунікаційного суспільства міжкультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, визначена необхідністю систематизації теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, соціальною затребуваністю спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. The relevance of the topic of culture in the context of changes in the communication society at the turn of the millennium arouses interest in understanding the conditions of globalization, since the socio-cultural phenomenon of communication is brought to the fore. Thus, from implicit communication changes to explicit, in the context of which it is worth exploring the differences of one or another form of communication, determined by the national mentality, which generates differences in one or another form of culture, including in communication and in varieties of socio-cultural communication. At the same time, social changes are understood in the processes of intercultural communication, where language acts as the spiritual code that generates various ethno-national and speech constructions, which indicates the interaction of language and culture, language and communication. Intercultural communication is a model of any communication in the conditions of cultural globalization.The substantive features of culture determine in each country the peculiarities of mentality, national identity, language in the context of changes in the communication society, which are closely related, since modern cultural globalization further imposes its stereotypes on society. The processes of westernization of culture are intensive, therefore, the preservation of the national flavor of speech communication in the context of intercultural communication acquires great theoretical and practical importance. Intercultural communication is the exchange of information, feelings, thoughts of representatives of different cultures. The term "intercultural communication" appeared in the 70s of the 20th century, when the book by E. Gol and D. Trager "Culture as Communication" was published, in which the term "intercultural communication" was first proposed, where the authors showed a close connection between culture and communication. The term "intercultural communication" in a narrow sense appeared in 1970 in the well-known work of L. Samovar and R. Porter's "Communication between Cultures", which provides a definition of intercultural communication. In the works of Ron and Susan Scollon "Intercultural Communication: A Discursive Approach", intercultural communication is analyzed from the point of view of speech practices and cultures. The concept of intercultural communication is studied by E. Hall, K. Klakhon, R. Porter, D. Trager, L. Samovar. Theories of communication are studied by K. Berger, S. Huntington, E. Hirsch, G. Hofstede, S. Dahl. In the context of intercultural communication, the problems of cultural globalization and interaction of civilizations are also considered. The source for the development of theoretical and methodological foundations of socio-cultural communication as a social phenomenon are the works of M. Berdyaev, N. Danilevsky, K. Marx, F. Nietzsche, A. Toynbee, O. Spengler, K. Jaspers. Analyzing the dialectics of intercultural communication, one should take into account the idea of cultural relativism (R. Benedict, B. Malinovsky) about the independence and fullness of each culture, about the rejection of the absolute value of the American or European system of assessments when comparing the cultures of different peoples. The stability of cultural subjects and communities, the rejection of the idea of the universality of the Western path of development and the Western socio-cultural system are recognized as a prerequisite for mutual understanding in intercultural communication. The following concepts should be included in the key concepts of intercultural communication: "civilization", "culture", "communication", "intercultural communication", "conceptosphere", "one's own-alien", "ethnic stereotype". The most important essential characteristic of cultural globalization in the context of changes in the communication society is the interconnection of the processes of internationalization of the economy, politics, culture; the development of a single system of world communication; changes and weakening of the functions of national non-state entities, including such as ethnic diasporas, religious and nationalist movements, which denotes an increasingly complex complex of cross-border interactions, in the steady growth and strengthening of the influence of international civil society institutions, in a significant expansion of the scale of cross-border communication and information exchanges, the formation of an international legal and cultural-information field; the development of communications, structures and relations leading to a high degree of social interconnectedness and interdependence. Thus, in the context of changes in the communication society, intercultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research of its prerequisites, ways, centers, personal origin, national identity; secondly, it is determined by the need to systematize theoretical and methodological principles, methods, approaches and criteria of intercultural communication; thirdly, the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization. | |
| dc.identifier.issn | 09.00.03 | |
| dc.identifier.uri | https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/4096 | |
| dc.publisher | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» | |
| dc.title | Культура в контексті змін комунікаційного суспільства | |
| dc.title.alternative | Culture in the context of changes in the communication society |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Культура в контексті змін комунікаційного суспільства.pdf
- Розмір:
- 622.49 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: