92 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 92
Документ Толерантність як аксіологічна основа професійної культури поліцейського(Алерта, 2024) Кононенко Т. В.; Аксьонова В. І.; Мухіна Г. В.; Молчанова О. М.; Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Огарєнко Т. А.; Чорноус О. В.; Симоненко А. А.; Шамкий Н. Г.; Kononenko T. V.; Aksonova V. I.; Mukhina G. V.; Gelbak A. M.; Molchanova O. M.; Tsumarieva N. V.; Oharienko T. A.; Chornous O. V.; Symonenko A. A.; Shamkyi N. G.Колективна монографія містить матеріал, який знайомить з проблемами світогляду, цінностей і смислів життєдіяльності сучасної особистості; акцентує необхідність формування критичного мислення, толерантності, культури спілкування як необхідних складників професійної діяльності поліцейського. Видання адресовано науковцям, викладачам соціальногуманітарних дисциплін закладів вищої освіти, працівникам Національної поліції, курсантам і студентам закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, а також буде корисним широкому колу читачів. The collective monograph presents material that explores issues of worldview, values, and the meanings of modern individuals' lives. It emphasizes the necessity of developing critical thinking, tolerance, and communication culture as essential components of a police officer's professional activity. The publication is intended for researchers, lecturers of social and humanitarian disciplines in higher education institutions, employees of the National Police, cadets and students of higher education institutions with specific learning conditions, and will also be useful to a wide range of readers.Документ Логіка(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Навчально-методичний посібник «Логіка. Практикум» розроблений на основі програми вивчення навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. В межах дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») курсанти/курсантки вивчають основні принципи і операції мислення, що сприяє розвитку і вдосконаленню не тільки власне логічних, а й інших розумових навичок. Дисципліна навчає, зокрема, вмінню узагальнювати, абстрагуватися і зосереджуватися, розкривати задум і композицію цілого, пов'язувати його частини, виявляти головне і відокремлювати його від другорядного і побічного, бачити незвичайне в буденному. Спираючись на розвиток навичок і практичних прийомів логічно послідовного мислення, системи морально-етичних принципів, вивчення методології наукового пізнання, навчальна дисципліна сприяє підвищенню культури мислення молодих фахівців в цілому. Логічна грамотність – необхідна риса освіченості людини. Знання логіки є невід'ємною частиною юридичної освіти оскільки основне завдання вивчення логіки – з'ясування умов досягнення істинних знань, вивчення закономірностей і структури мисленнєвого процесу, оволодіння логічним апаратом та методами пізнання. Реалізація цього завдання сприяє оволодінню практичними навичками правильного мислення та формуванню логічної грамотності майбутніх працівників Національної поліції України. Логічно правильна форма мислення є суттєвим компонентом і показником інтелектуальної культури людини. Звертаючись до логіки ми, з одного боку, прагнемо надати мисленню переконливості, чіткості, дієвості. З іншого боку,─ знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі міркування. Необхідність вивчення логіки майбутніми фахівцями правоохоронної діяльності зумовлена тим, що їх професійні дії у суспільстві пов'язані з істотними потребами та інтересами людей, з безпекою Української держави, що обумовлює особливу необхідність адекватності та точності мислення. Навіть невелика логічна помилка, зумовлена нерозвиненістю логічного мислення (ознаками його є непослідовність, непереконливість, декларативність, безапеляційність), тягне за собою серйозні негативні наслідки. Звертаючись до логіки, ми, по-перше, прагнемо надати мисленню ясності, дієвості, переконливості. По - друге, ми знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі професійного міркування. Мета даного навчально - методичного посібника - надати майбутнім правоохоронцям, здобувачам та здобувачкам вищої освіти, теоретичну та методичну допомогу у процесі навчання щодо подальшого поглиблення знань з філософського курсу логіки. Практикум опробований авторкою-укладачкою у процесі проведення семінарських занять з курсу навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») в Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Посібник містить завдання до кожної теми семінарського заняття з коротким викладом теоретичного матеріалу і може бути корисний курсантам/курсанткам, які навчаються в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання і викладачам, а також усім, хто цікавиться проблематикою культури мислення та має бажання підвищити свій рівень логічної культури. The teaching and methodical manual "Logic. Practicum" is developed on the basis of the program of studying the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. Within the discipline "Logic" ("Legal Logic"), cadets study the basic principles and operations of thinking, which contributes to the development and improvement of not only logical, but also other mental skills. The discipline teaches, in particular, the ability to generalize, abstract and concentrate, reveal the idea and composition of the whole, connect its parts, identify the main thing and separate it from the secondary and incidental, see the unusual in the ordinary. Based on the development of skills and practical techniques of logically consistent thinking, a system of moral and ethical principles, and the study of the methodology of scientific knowledge, the academic discipline contributes to the improvement of the thinking culture of young specialists as a whole. Logical literacy is a necessary feature of human education. Knowledge of logic is an integral part of legal education, since the main task of studying logic is to clarify the conditions for achieving true knowledge, study the patterns and structure of the thinking process, master the logical apparatus and methods of cognition. The implementation of this task contributes to mastering practical skills of correct thinking and the formation of logical literacy of future employees of the National Police of Ukraine. A logically correct form of thinking is an essential component and indicator of human intellectual culture. Turning to logic, we, on the one hand, aim to give thinking persuasiveness, clarity, and effectiveness. On the other hand,─ we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of reasoning. The need to study logic by future law enforcement specialists is due to the fact that their professional actions in society are related to the essential needs and interests of people, to the security of the Ukrainian state, which necessitates a special need for adequacy and accuracy of thinking. Even a small logical error caused by the underdevelopment of logical thinking (its signs are inconsistency, inconclusiveness, declarativeness, and finality) entails serious negative consequences. Turning to logic, we, firstly, strive to give clarity, effectiveness, and persuasiveness to thinking. Secondly, we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of professional reasoning. The purpose of this educational and methodological manual is to provide future law enforcement officers, applicants for higher education, with theoretical and methodological assistance in the learning process for further deepening knowledge of the philosophical course of logic. The workshop was tested by the author-compiler in the process of conducting seminar classes on the course of the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. The manual contains tasks for each topic of the seminar class with a brief presentation of the theoretical material and can be useful for cadets studying in higher education institutions with specific learning conditions and teachers, as well as for everyone who is interested in the issues of the culture of thinking and has a desire to improve their level of logical culture.Документ Творчість А. С. Макаренка–постнекласичний символ лицарського відношення до ідеалів козакофільства(КЛА НАУ, 2017) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Пошук форм лицарського тлумачення виду Homo Liber у боротьбі за волю України у творчості Антона Макаренка є збереженням духу історичної необхідності подолання примітивізму поглядів противників демократичного патріотизму; архетипів національної ідеї. Дух української цивілізації відображує символи національної ідеї, відобразив індуктивну метафізику. The search for forms of chivalric interpretation of the species Homo Liber in the struggle for the freedom of Ukraine in the work of Anton Makarenko is the preservation of the spirit of the historical necessity of overcoming the primitivism of the views of opponents of democratic patriotism; archetypes of the national idea. The spirit of Ukrainian civilization reflects the symbols of the national idea, reflected inductive metaphysics.Документ Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні(ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.Документ Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі. The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.Документ Метафізика української ідеї: в софіологічному контексті реформування освітнього простору(Запорізька державна інженерна академія, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті представлено метафізичне зрозуміння національної ідеї, яке відображує події, концепції, мрії дуже важливі для того, щоб залишатись на позиції «об’єктивного спостерігача» творчості духовних корифеїв. Адже хода української політичної нації є живий, творчий процес, завдяки громадського осмислення метафізики історії; софіологічний контекст реформування освітнього простору можна зрозуміти адекватно лише тоді, якщо ти сам особисто задіяний в цьому. The article presents the metaphysical understanding of the national idea, which reflects events, concepts, dreams are very important in order to remain on the position of "objective observer" in the work of spiritual coryphaeus. After all, the course of the Ukrainian political nation is a vibrant, creative process, due to public understanding of the metaphysics of history.Документ Philosophy of sociocultural meanings in the information system yesterday and today(Науково-теоретичний альманах «Грані», 2018) Aksenova V. I.; Аксьонова В. І.Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль. Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності. В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буття. Значення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей. The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative meaning that is addressed in the culture of not only reason, but also the depths of the soul, in order to control the potential of the awareness of the meaning of being. The attitude of a person to the world is determined by symbols and meanings, in order to communicate communicatively in the world and in itself its own purpose.Values determine motivation, in particular, when it comes to corporate solidarity, when you want to do what you have to and should do only what you want. The conflict can be solved in a timely manner when public opinion goes to the quick realization of which – in particular the development of a new humanistic interpretation of the meaning of professional purpose, to which an individual is tied or touches the cadets’ respect for new forms of learning as a specific value. In education, there are several initial (basic) types of value relation of a young person to the world, because he can act as a «future» professional as a «stranger». Culture is the universal way in which a person makes the world his own, transforming it into a «House of Human (meaning) existence». Valuable professionalization, even the whole world, turns communicative ideas into the world of ideals of cultural development of being.The value of the aspect of the professional side of being always manifests the civilization level of information development of humanistic human levers, and far from always they can be expressed rationally: most axiological senses reveal the essence of conscious and unconscious depths of the human soul. But these and other aspects of professionalism can become universal, combining the sole purpose of many carriers of national cultural meanings, and, acting as the basis of their thoughts and feelings. It is such a value that forms the information field of culture in general, influencing the status of national values. Key words: Philosophy, sociocultural space, information society, system of education and upbringing.Документ Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.Документ Соціокультурний контекст інформаційного суспільства – феномен соціальної активності особистості(Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Термін «глобальне інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток інфосфери (інформосфери). На наших очах створюється єдиний інформаційний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Не випадково інфосфера розглядається як новий соціальний концепт міжкультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. У сучасних умовах відбулася реактуалізація терміну концепт, відкритого ще за добу Середньовіччя віки, який сьогодні починає активно використуватися самими різними сферами знань, дозволяючи висвітлювати сучасні моменти міжкультурної комунікації. Завдяки концепту, відтворюється зв’язок мислення і тропів, концепт дистанціє хаос мовного культурного середовища від конкретної екзистенції людського існування, демонструє багатоманітність індивідуальності, підкреслює суверенність кожної «монади». Концепт – свого роду «охоронна грамота» будь-якої креативності, який бере на себе функції того, що дозволяє говорити про процеси смислопородження і «смислоуловлювання», залишаючи за смислом суб’єктивний (особистісний) характер. У контексті концепту інфосфера = ноосфера=семіосфера= техносфера відбувається акцентуація на феномени: інформацію (інфосфера), раціональність (ноосфера), знаковість, смисл, значення (семіосфера), технологічна інструментальність (техносфера). Продовжуючи ряд термінів – антропосфера, соціосфера, ми можемо означити планетарну = глобальну сферу взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку. Являючись визначальним фактором розвитку людей, становлення феномену соціальної активності особистості, інформація виступає найважливішим ресурсом суспільства і засобом побудови інформаційного суспільства поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами планетарного значення. Розширення сфери дії і прискорення інформаційних процесів планетарного значення у ХХ ст. перетворює на наших очах техносферу (інформаційне середовище: 1. інформаційні фонди; 2. інформаційні технології; 3. інтеракції (між людьми і обладнанням) - в оптимальному розумінні його феноменології – гіпероб’єм, що вміщує зміст накопичених знань (інформаційного простору). Знання-techne (часткове, технологічне знання) стає інтелігібельним інструментом вираження і втілення знання–episteme (загального, філософського) знання, у чому і проявляється феноменологія суті гіпертрансформатизму інфосфери. Питання про онтологію інформаційного середовища (техносфери) означає морально-етичний імператив космічного статусу людини у кожному інформаційно-комунікативному акті і свідчить про епістемологію інфосфери. Аксіологічна позиція погляду на інфосферу висуває ментальну інструментальність (ризоматика: побудова із зв’язків) у якості адекватного способу розуміння минулого- теперішнього – минулого як одного часу. Ризоматика (структура) інформаційного середовища практично розсуває інтерактивну здатність людини знаходитися у стані діалогу з цією системою а динамічна структура даного діалогу направлена на розуміння Іншого та на діалог з Іншим. The term “global information society” includes a global unified information industry, the development of which requires the development of the infosphere (informosphere). We are witnessing the creation of a single information space - the global Internet, the growing role of television and radio communications, which contributes to the development of network and online society. It is no coincidence that the infosphere is seen as a new social concept of intercultural communication in a global information society. In modern conditions it took place reactualization of the term concept, discovered during the Middle Ages, which today is beginning to be actively used in various fields of knowledge, allowing to cover modern moments of intercultural communication. Thanks to the concept, the connection between thinking and tropes is reproduced, the concept distances the chaos of the linguistic cultural environment from the concrete existence of human existence, demonstrates the diversity of individuality, emphasizes the sovereignty of each “monad”. The concept is a kind of "protection letter" of any creativity, which assumes the functions of what allows us to talk about the processes of meaning generation and "sense capture", leaving the mean ing of subjective (personal) nature. In the context of the concept of the infosphere = noosphere = semiosphere = technosphere, the emphasis is on phenomena: information (infosphere), rationality (noosphere), significance, meaning, meaning (semiosphere), technological instrumentality (techno sphere).Continuing a number of terms - anthroposphere, sociosphere, we can define the planetary = global sphere of interaction between nature and society, within which intelligent human activity becomes the main determining factor of development. Being a determining factor in the develop ment of people, the formation of the phenomenon of social activity of the individual, information is the most important resource of society and a means of building an information society, along with material and energy resources of planetary importance.Expanding the scope and acceleration of information processes of planetary importance in the twentieth century. transforms before our eyes the technosphere (information environment: 1) information funds; 2) information technology; 3) in teractions (between people and equipment) - in the optimal sense of its phenomenology – a hyperobic volume that contains the content of accumulated knowledge (information space). -techne (partial, technological knowledge) becomes an intelligible tool for the expression and embodiment of knowl edge-episteme (general, philosophical) knowledge, which is the phenomenology of the essence of hypertransformatism of the infosphere. The question of the ontology of the information environment (technosphere) means the moral and ethical imperative of the cosmic status of man in each informa tion and communicative act and testifies to the epistemology of the infosphere. The axiological posi tion of the view of the infosphere puts forward mental instrumentality (rhizomatics: construction from connections) as an adequate way of understanding the past-present-past as one time. The rhizomatics (structure) of the information environment practically pushes the interactive abil ity of a person to be in a state of dialogue with this system and the dynamic structure of this dialogue is aimed at understanding the Other and the dialogue with the Other.Документ Міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури: теоретико-методологічний контекст(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Дається аналіз міжкультурної комунікації як системоутворюючого фактора сучасної інформаційної культури; розкривається сутність міжкультурної комунікації, яка виступає одним з базових механізмів соціокультурного процесу, в якому соціальність набуває характеру дискурсивної різноманітності; визначається типологія процесів міжкультурної комунікації і відмічається, що міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасного соціуму базується на інформаційній культурі, яка розглядається як універсальна цивілізаційна реальність; обгрунтовується, що на основі діалогічності і полілогічності як консенсусної взаємодії суб’єктів комунікації реалізується здатність системи до «самовідтворення» (автопоезису) в умовах глобального комунікативно-інформаційного суспільства. In the article is given the analysis of intercultural systemforming factor of modern informative culture, is explicated the essence of intercultural communication which is one of the pasic mechanism of social cultural process, the sociolodility is acquired the features of discourse variety, is the termined the typology of processes of intercultural communication is marked that the intercultural communication as a systemforming factor of modern society is based on informative culture which is investigated as universal civilizing reality is grounded on the pasis of dialogue and polilogicality as consensus communications of subjects; here is realized the capacity of system for self – reproduction (autopoesis) in the conditions of global communicative informative society.