19 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 19
Документ Роль технологій у розвитку креативності та критичного мислення здобувачів вищої освіти у рамках STEAM-освіти(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Габорець О. А.; Абзалов Д. В.; Haborets O. А.; Abzalov D. V.У тезі досліджено значення STEAM-освіти для формування системного мислення, творчого підходу та розвитку критичних навичок у здобувачів вищої освіти. Розглянуто роль технологій у створенні інтерактивного освітнього середовища, яке стимулює креативність і самостійність студентів. Акцентовано на важливості емоційного інтелекту, розвитку метанавичок, таких як комунікаційні здібності, адаптивність, креативність і толерантність. Зазначено, що поєднання технологічних інструментів і педагогічних методик сприяє формуванню цілісного підходу до професійного розвитку майбутніх фахівців. The thesis examines the importance of STEAM education in fostering systems thinking, creativity, and critical skills among higher education students. It highlights the role of technology in creating an interactive learning environment that promotes students’ independence and innovative thinking. The research emphasizes the significance of emotional intelligence and the development of meta-skills such as communication, adaptability, creativity, and tolerance. The integration of technological tools with pedagogical strategies contributes to forming a holistic approach to professional development and modern educational practices.Документ Використання віртуальної та доповненої реальності у навчальному процесі: перспективи та виклики(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, 2024) Габорець О. А.; Вергун Д. С.; Haborets O. A.; Verhun D. S.У статті розглядаються можливості використання технологій віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR) у сучасному освітньому процесі. Проаналізовано основні переваги застосування цих технологій, зокрема підвищення мотивації здобувачів освіти, інтерактивність навчання та покращення засвоєння навчального матеріалу. Визначено основні виклики впровадження VR та AR у навчанні, серед яких технічні обмеження, висока вартість обладнання та недостатня кількість якісного освітнього контенту. Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку і використання цих технологій для підвищення ефективності освітнього процесу. The article examines the possibilities of using virtual reality (VR) and augmented reality (AR) technologies in the modern educational process. The main advantages of using these technologies are analyzed, including increasing students' motivation, improving interactivity in learning, and enhancing the assimilation of educational material. The study identifies key challenges in implementing VR and AR in education, such as technical limitations, high equipment costs, and a lack of high-quality educational content. Prospects for further development and application of these technologies to improve the effectiveness of the educational process are substantiated.Документ Іммерсивні технології у сучасному навчальному середовищі(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2024) Габорець О. А.; Шаєц Є. О.; Haborets O. A.; Shaets Ye. O.У статті розглядаються можливості використання іммерсивних технологій у сучасному навчальному середовищі. Проаналізовано потенціал віртуальної, доповненої та змішаної реальності у створенні інтерактивних освітніх сценаріїв, що сприяють кращому засвоєнню знань, підвищенню мотивації та розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Визначено основні переваги використання іммерсивних технологій, зокрема можливість моделювання віртуальних музеїв, лабораторій та історичних подій. Окреслено ключові виклики впровадження таких технологій у навчальний процес, серед яких висока вартість обладнання, потреба у спеціалізованій підготовці викладачів і необхідність розробки якісного навчального контенту. Immersive technologies like Virtual Reality (VR), Augmented Reality (AR), and Mixed Reality (MR) are gaining traction in educational settings, offering interactive environments that improve knowledge retention and engage students. These technologies enable learners to explore virtual scenarios such as museums and historical events, enhancing understanding and memory. Despite their benefits, challenges remain, including high costs and the need for specialized teacher training. Successfully integrating these technologies into curricula can transform learning experiences, making them more engaging and effective.Документ Розвиток цифрової компетентності здобувачів вищої освіти: рекомендації для вдосконалення(Полімед-Сервіс, 2024) Габорець О. А.; Haborets O. A.У статті досліджено розвиток цифрової компетентності здобувачів вищої освіти як важливого елементу їхньої професійної підготовки. Проаналізовано основні виклики, пов’язані з формуванням цифрових навичок студентів, а також визначено можливості їх удосконалення через інтеграцію сучасних технологій у навчальний процес. Запропоновано рекомендації щодо впровадження адаптованих навчальних модулів, розширення доступу до цифрових ресурсів, використання валідованих інструментів оцінювання та постійного моніторингу освітніх програм для підвищення якості цифрової освіти. The article examines the development of digital competence among higher education students as an important component of their professional training. The study analyzes the challenges associated with the formation of digital skills and identifies opportunities for improving them through the integration of modern technologies into the educational process. Recommendations are proposed regarding the implementation of adapted learning modules, expansion of access to digital resources, use of validated assessment tools, and continuous monitoring of educational programs to improve the quality of digital education.Документ Формування аналітичних цифрових компетентностей майбутніх правоохоронців в умовах цифровізації освіти(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Габорець О. А.; Чумаченко М. Д.; Haborets O. A.; Chumachenko M. D.У публікації досліджено формування аналітичних цифрових компетентностей майбутніх правоохоронців в умовах цифровізації освіти. Обґрунтовано, що цифрова трансформація суспільства та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій змінюють характер правоохоронної діяльності, у якій цифрова інформація стає ключовим ресурсом, а здатність до її аналітичного опрацювання — базовою професійною вимогою. Розкрито зміст аналітичних цифрових компетентностей як здатності здійснювати пошук, критичну оцінку, інтерпретацію, систематизацію та доказово орієнтоване використання цифрових даних. Акцентовано увагу на ролі освітніх платформ, симуляційних середовищ, кейсів на основі цифрових даних і моделювання службових ситуацій у формуванні інформаційно-аналітичного мислення майбутніх фахівців. Наголошено на важливості правового, етичного та педагогічного вимірів підготовки, які забезпечують здатність майбутніх правоохоронців діяти в межах законності, критично оцінювати цифрові джерела та приймати обґрунтовані рішення в умовах цифрових викликів. The publication examines the formation of analytical digital competencies of future law enforcement officers in the context of digitalization of education. It is substantiated that the digital transformation of society and the development of information and communication technologies change the nature of law enforcement activity, where digital information becomes a key resource and the ability to analyze it becomes a basic professional requirement. The content of analytical digital competencies is раскрыто as the ability to search, critically evaluate, interpret, systematize, and use digital data in an evidence-based manner. Attention is focused on the role of educational platforms, simulation environments, data-based cases, and modelling of professional situations in the development of information-analytical thinking of future specialists. The importance of legal, ethical, and pedagogical dimensions of training is emphasized, as they ensure the ability of future law enforcement officers to act lawfully, critically assess digital sources, and make informed decisions under digital challenges.Документ Сучасні підходи до розвитку компетентностей здобувачів освіти через інноваційні методики навчання та виховання(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, 2024) Гапона В. М.; Габорець О. А.; Hapona V. M.; Haborets O. A.У публікації розглянуто сучасні підходи до розвитку компетентностей здобувачів освіти в умовах трансформації освітнього середовища. Проаналізовано роль інноваційних методик навчання та виховання у формуванні ключових компетентностей, необхідних для успішної професійної діяльності та соціальної адаптації. Особливу увагу приділено таким підходам, як проєктне навчання, проблемно-орієнтоване навчання, змішане навчання, використання технологій віртуальної та доповненої реальності, а також гейміфікація освітнього процесу. Обґрунтовано, що інтеграція інноваційних освітніх технологій сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти, розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та здатності до самостійного прийняття рішень. The publication examines modern approaches to the development of students’ competencies in the context of the transformation of the educational environment. The role of innovative teaching and educational methods in the formation of key competencies necessary for successful professional activity and social adaptation is analyzed. Particular attention is paid to such approaches as project-based learning, problem-based learning, blended learning, the use of virtual and augmented reality technologies, and gamification of the educational process. It is substantiated that the integration of innovative educational technologies contributes to increasing students’ motivation, developing critical thinking, communication skills, and the ability to make independent decisions.Документ Педагогічні можливості розвитку саногенного мислення в умовах дистанційного навчання(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2022) Лунгол О. М.; Габорець О. А.; Lunhol O. M.; Haborets O. A.У статті розглянуто педагогічні можливості розвитку саногенного мислення здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано вплив кризових соціальних умов на психоемоційний стан учасників освітнього процесу та обґрунтовано необхідність формування саногенного мислення як ресурсу психологічної стійкості. Визначено основні етапи розвитку саногенного мислення та окреслено педагогічні підходи до його формування під час організації навчальної діяльності. The article examines pedagogical opportunities for developing sanogenic thinking in the context of distance learning. The impact of crisis social conditions on the psycho-emotional state of educational participants is analyzed, and the necessity of developing sanogenic thinking as a resource for psychological resilience is substantiated. The main stages of sanogenic thinking development and pedagogical approaches to its formation in the educational process are outlined.Документ Академічна мобільність як інструмент підвищення якості освіти в умовах цифрової трансформації(ДДМА, 2024) Вергун Д. С.; Габорець О. А.; Verhun D. S.; Haborets O. A.У статті досліджено роль академічної мобільності як важливого інструменту підвищення якості освіти в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано основні форми академічної мобільності та їхні переваги, а також визначено особливості використання цифрових технологій у сучасному освітньому процесі. Окреслено можливості розширення міжнародної співпраці між закладами вищої освіти та підвищення ефективності освітньої діяльності завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій. The article examines academic mobility as an important tool for improving the quality of education in the context of digital transformation. The main forms of academic mobility and their advantages are analyzed, and the specific features of using digital technologies in the modern educational process are identified. The study highlights the possibilities of expanding international cooperation between higher education institutions and increasing the efficiency of educational activities through the use of information and communication technologies.Документ Формування цифрової грамотності у дітей: методики навчання(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025) Габорець О. А.; Тимошенко Б. В.; Haborets O. A.; Tymoshenko B. V.У публікації розглянуто проблему формування цифрової грамотності у дітей в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та трансформації освітнього середовища. Обґрунтовано, що цифрова грамотність є ключовою компетентністю XXI століття, яка охоплює не лише технічні навички роботи з цифровими пристроями, а й уміння безпечно діяти в інформаційному просторі, критично оцінювати контент, захищати персональні дані та здійснювати усвідомлену комунікацію у віртуальному середовищі. Акцентовано увагу на необхідності використання ефективних методик навчання, адаптованих до вікових особливостей дітей, зокрема інтерактивних методів, навчальних ігор, симуляцій, цифрових тренажерів, гейміфікації та проєктного навчання. Підкреслено важливість підготовки педагогів до викладання цифрової грамотності, інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, а також співпраці школи, батьків і громадськості у формуванні безпечної та відповідальної поведінки дітей у цифровому середовищі. Зроблено висновок, що розвиток цифрової грамотності є важливим чинником соціальної адаптації та підготовки дітей до викликів сучасного цифрового суспільства. The publication examines the issue of developing digital literacy in children in the context of the rapid growth of digital technologies and the transformation of the educational environment. It is substantiated that digital literacy is a key competence of the twenty-first century, encompassing not only technical skills in using digital devices, but also the ability to behave safely in the information space, critically evaluate content, protect personal data, and communicate consciously in the virtual environment. Particular attention is paid to the need to apply effective teaching methods adapted to children’s age characteristics, including interactive methods, educational games, simulations, digital trainers, gamification, and project-based learning. The importance of preparing teachers to teach digital literacy, integrating digital technologies into the educational process, and fostering cooperation between schools, parents, and the community in shaping children’s safe and responsible behavior in the digital environment is emphasized. It is concluded that the development of digital literacy is an important factor in children’s social adaptation and preparation for the challenges of contemporary digital society.Документ Цифрова грамотність як важливий аспект підготовки майбутніх правоохоронців: виклики та можливості цифрової епохи(Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2023) Габорець О. А.; Шаєц Є. О.; Haborets O. A.; Shaiets Ye. O.У статті розглядається значення цифрової грамотності у професійній підготовці майбутніх правоохоронців. Проаналізовано виклики, пов’язані зі зростанням кіберзлочинності, необхідністю захисту цифрової інфраструктури, аналізом цифрових доказів та протидією кібербулінгу і кібершантажу. Визначено, що цифрова грамотність сприяє підвищенню ефективності розслідування кіберзлочинів, покращенню кібербезпеки та використанню сучасних аналітичних інструментів у діяльності правоохоронних органів. Наголошено на необхідності формування у майбутніх правоохоронців комплексних цифрових компетентностей та здатності використовувати сучасні інформаційні технології для забезпечення безпеки суспільства. The article examines the importance of digital literacy in the professional training of future law enforcement officers. The challenges associated with the growth of cybercrime, the need to protect digital infrastructure, the analysis of digital evidence, and the counteraction to cyberbullying and cyber extortion are analyzed. It is determined that digital literacy contributes to improving the effectiveness of cybercrime investigations, enhancing cybersecurity, and applying modern analytical tools in law enforcement activities. The study emphasizes the necessity of developing comprehensive digital competencies among future law enforcement officers and their ability to use modern information technologies to ensure public safety.