19 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 19
Документ Педагогічні можливості розвитку саногенного мислення в умовах дистанційного навчання(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2022) Лунгол О. М.; Габорець О. А.; Lunhol O. M.; Haborets O. A.У статті розглянуто педагогічні можливості розвитку саногенного мислення здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано вплив кризових соціальних умов на психоемоційний стан учасників освітнього процесу та обґрунтовано необхідність формування саногенного мислення як ресурсу психологічної стійкості. Визначено основні етапи розвитку саногенного мислення та окреслено педагогічні підходи до його формування під час організації навчальної діяльності. The article examines pedagogical opportunities for developing sanogenic thinking in the context of distance learning. The impact of crisis social conditions on the psycho-emotional state of educational participants is analyzed, and the necessity of developing sanogenic thinking as a resource for psychological resilience is substantiated. The main stages of sanogenic thinking development and pedagogical approaches to its formation in the educational process are outlined.Документ Формування цифрової грамотності у дітей: методики навчання(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025) Габорець О. А.; Тимошенко Б. В.; Haborets O. A.; Tymoshenko B. V.У публікації розглянуто проблему формування цифрової грамотності у дітей в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та трансформації освітнього середовища. Обґрунтовано, що цифрова грамотність є ключовою компетентністю XXI століття, яка охоплює не лише технічні навички роботи з цифровими пристроями, а й уміння безпечно діяти в інформаційному просторі, критично оцінювати контент, захищати персональні дані та здійснювати усвідомлену комунікацію у віртуальному середовищі. Акцентовано увагу на необхідності використання ефективних методик навчання, адаптованих до вікових особливостей дітей, зокрема інтерактивних методів, навчальних ігор, симуляцій, цифрових тренажерів, гейміфікації та проєктного навчання. Підкреслено важливість підготовки педагогів до викладання цифрової грамотності, інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, а також співпраці школи, батьків і громадськості у формуванні безпечної та відповідальної поведінки дітей у цифровому середовищі. Зроблено висновок, що розвиток цифрової грамотності є важливим чинником соціальної адаптації та підготовки дітей до викликів сучасного цифрового суспільства. The publication examines the issue of developing digital literacy in children in the context of the rapid growth of digital technologies and the transformation of the educational environment. It is substantiated that digital literacy is a key competence of the twenty-first century, encompassing not only technical skills in using digital devices, but also the ability to behave safely in the information space, critically evaluate content, protect personal data, and communicate consciously in the virtual environment. Particular attention is paid to the need to apply effective teaching methods adapted to children’s age characteristics, including interactive methods, educational games, simulations, digital trainers, gamification, and project-based learning. The importance of preparing teachers to teach digital literacy, integrating digital technologies into the educational process, and fostering cooperation between schools, parents, and the community in shaping children’s safe and responsible behavior in the digital environment is emphasized. It is concluded that the development of digital literacy is an important factor in children’s social adaptation and preparation for the challenges of contemporary digital society.Документ Information Technologies as a Factor in the Modernization of Professional Training of Law Enforcement Officers(Донецька обласна державна адміністрація, Рада молодих вчених при Донецькій облдержадміністрації, 2025) Haborets O. A.; Габорець О. А.The paper examines the role of information technologies in the modernization of professional training of law enforcement officers in the context of the digital transformation of society. The necessity of integrating information technologies into the psychological, theoretical, and practical components of the educational process is substantiated. The study analyzes the possibilities of using digital simulations, interactive training tools, information and analytical systems, and electronic resources for the development of professional competencies of future law enforcement officers. Particular attention is paid to the importance of developing digital competencies, analytical thinking, and the ability to work with large volumes of data in modern law enforcement activities. It is concluded that the systematic integration of information technologies into professional training contributes to improving the quality of education and increasing the readiness of law enforcement specialists to respond to contemporary security challenges. У тезах досліджується роль інформаційних технологій у модернізації професійної підготовки працівників правоохоронних органів в умовах цифрової трансформації суспільства. Обґрунтовується необхідність інтеграції інформаційних технологій у психологічний, теоретичний та практичний компоненти освітнього процесу. Розглянуто можливості використання цифрових симуляцій, інтерактивних тренажерів, інформаційно-аналітичних систем та електронних ресурсів для формування професійних компетентностей майбутніх правоохоронців. Наголошено на важливості розвитку цифрових компетентностей, аналітичного мислення та здатності працювати з великими масивами даних у сучасній правоохоронній діяльності. Зроблено висновок, що системне впровадження інформаційних технологій у професійну підготовку правоохоронців сприяє підвищенню якості освіти та адаптації фахівців до сучасних безпекових викликів.Документ Методичні аспекти викладання кібергігієни у рамках дистанційного навчання(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Габорець О. А.; Горєлов Ю. П.; Кобзєв І. В.; Haborets O. A.; Horielov Yu. P.; Kobziev I. V.У статті розглянуто методичні аспекти викладання кібергігієни в умовах дистанційного навчання в закладах вищої освіти. Проаналізовано основні кіберзагрози, що виникають у процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності. Визначено основні напрями формування навичок безпечної поведінки в кіберпросторі серед здобувачів освіти. Окрему увагу приділено використанню сучасних форм дистанційного навчання, зокрема онлайн-курсів, вебінарів, інтерактивних завдань, тестування та навчальних симуляцій. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до формування культури кібербезпеки та підвищення рівня цифрової грамотності здобувачів освіти. The article examines the methodological aspects of teaching cyber hygiene in the context of distance learning in higher education institutions. The main cyber threats arising from the use of information and communication technologies in the educational process are analyzed. The key directions for developing safe behavior skills in cyberspace among students are identified. Particular attention is paid to modern forms of distance learning, including online courses, webinars, interactive tasks, testing, and educational simulations. The necessity of a comprehensive approach to the formation of cybersecurity culture and improvement of digital literacy among students is substantiated.Документ Роль гейміфікації у розвитку навичок здобувачів освіти(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, 2024) Абзалов Д. В.; Габорець О. А.; Abzalov D. V.; Haborets O. A.У публікації розглядається використання гейміфікації як сучасного інноваційного підходу до організації освітнього процесу. Проаналізовано вплив ігрових механік на підвищення мотивації здобувачів освіти, їхню залученість до навчання та розвиток когнітивних навичок. Окреслено основні елементи гейміфікації, зокрема систему досягнень, рівнів, винагород та змагальних механізмів, які сприяють активізації навчальної діяльності. Обґрунтовано доцільність використання гейміфікаційних технологій у сучасному освітньому середовищі для підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу. The publication examines the use of gamification as a modern innovative approach to organizing the educational process. The impact of game mechanics on increasing students' motivation, engagement in learning, and the development of cognitive skills is analyzed. The main elements of gamification are outlined, including achievement systems, levels, rewards, and competitive mechanisms that enhance learning activity. The feasibility of using gamification technologies in the modern educational environment to improve the effectiveness of learning outcomes is substantiated.Документ Developing cyber hygiene skills in children as a foundation for their information security under martial law(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025) Haborets O. A.; Габорець О. А.The publication examines the development of cyber hygiene skills in children as a basic prerequisite for ensuring their information security under martial law. It is shown that the active use of digital technologies increases the risks of cyberbullying, phishing attacks, harmful content, disinformation, and psychological pressure in the online environment. The necessity of implementing educational programs on the fundamentals of cyber hygiene, developing information verification skills, and using digital protection tools is substantiated. The role of parents, teachers, state and public initiatives in fostering children’s digital literacy is emphasized, as well as the importance of international cooperation and innovative technologies, including artificial intelligence, for detecting harmful content and preventing modern digital threats such as deepfakes and cyber grooming. У публікації розглянуто проблему формування навичок кібергігієни у дітей як базової передумови забезпечення їхньої інформаційної безпеки в умовах воєнного стану. Показано, що активне використання цифрових технологій підвищує ризики кібербулінгу, фішингових атак, впливу шкідливого контенту, дезінформації та психологічного тиску в онлайн-середовищі. Обґрунтовано необхідність впровадження освітніх програм з основ кібергігієни, розвитку навичок перевірки інформації та використання цифрових засобів захисту. Акцентовано роль батьків, педагогів, державних і громадських ініціатив у формуванні цифрової грамотності дітей, а також значення міжнародної співпраці та інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, для виявлення шкідливого контенту й запобігання новітнім цифровим загрозам, таким як дипфейки та кібергрумінг.Документ Роль технологій у розвитку креативності та критичного мислення здобувачів вищої освіти у рамках STEAM-освіти(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Габорець О. А.; Абзалов Д. В.; Haborets O. А.; Abzalov D. V.У тезі досліджено значення STEAM-освіти для формування системного мислення, творчого підходу та розвитку критичних навичок у здобувачів вищої освіти. Розглянуто роль технологій у створенні інтерактивного освітнього середовища, яке стимулює креативність і самостійність студентів. Акцентовано на важливості емоційного інтелекту, розвитку метанавичок, таких як комунікаційні здібності, адаптивність, креативність і толерантність. Зазначено, що поєднання технологічних інструментів і педагогічних методик сприяє формуванню цілісного підходу до професійного розвитку майбутніх фахівців. The thesis examines the importance of STEAM education in fostering systems thinking, creativity, and critical skills among higher education students. It highlights the role of technology in creating an interactive learning environment that promotes students’ independence and innovative thinking. The research emphasizes the significance of emotional intelligence and the development of meta-skills such as communication, adaptability, creativity, and tolerance. The integration of technological tools with pedagogical strategies contributes to forming a holistic approach to professional development and modern educational practices.Документ Використання віртуальної та доповненої реальності у навчальному процесі: перспективи та виклики(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, 2024) Габорець О. А.; Вергун Д. С.; Haborets O. A.; Verhun D. S.У статті розглядаються можливості використання технологій віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR) у сучасному освітньому процесі. Проаналізовано основні переваги застосування цих технологій, зокрема підвищення мотивації здобувачів освіти, інтерактивність навчання та покращення засвоєння навчального матеріалу. Визначено основні виклики впровадження VR та AR у навчанні, серед яких технічні обмеження, висока вартість обладнання та недостатня кількість якісного освітнього контенту. Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку і використання цих технологій для підвищення ефективності освітнього процесу. The article examines the possibilities of using virtual reality (VR) and augmented reality (AR) technologies in the modern educational process. The main advantages of using these technologies are analyzed, including increasing students' motivation, improving interactivity in learning, and enhancing the assimilation of educational material. The study identifies key challenges in implementing VR and AR in education, such as technical limitations, high equipment costs, and a lack of high-quality educational content. Prospects for further development and application of these technologies to improve the effectiveness of the educational process are substantiated.Документ Іммерсивні технології у сучасному навчальному середовищі(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2024) Габорець О. А.; Шаєц Є. О.; Haborets O. A.; Shaets Ye. O.У статті розглядаються можливості використання іммерсивних технологій у сучасному навчальному середовищі. Проаналізовано потенціал віртуальної, доповненої та змішаної реальності у створенні інтерактивних освітніх сценаріїв, що сприяють кращому засвоєнню знань, підвищенню мотивації та розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Визначено основні переваги використання іммерсивних технологій, зокрема можливість моделювання віртуальних музеїв, лабораторій та історичних подій. Окреслено ключові виклики впровадження таких технологій у навчальний процес, серед яких висока вартість обладнання, потреба у спеціалізованій підготовці викладачів і необхідність розробки якісного навчального контенту. Immersive technologies like Virtual Reality (VR), Augmented Reality (AR), and Mixed Reality (MR) are gaining traction in educational settings, offering interactive environments that improve knowledge retention and engage students. These technologies enable learners to explore virtual scenarios such as museums and historical events, enhancing understanding and memory. Despite their benefits, challenges remain, including high costs and the need for specialized teacher training. Successfully integrating these technologies into curricula can transform learning experiences, making them more engaging and effective.Документ Розвиток цифрової компетентності здобувачів вищої освіти: рекомендації для вдосконалення(Полімед-Сервіс, 2024) Габорець О. А.; Haborets O. A.У статті досліджено розвиток цифрової компетентності здобувачів вищої освіти як важливого елементу їхньої професійної підготовки. Проаналізовано основні виклики, пов’язані з формуванням цифрових навичок студентів, а також визначено можливості їх удосконалення через інтеграцію сучасних технологій у навчальний процес. Запропоновано рекомендації щодо впровадження адаптованих навчальних модулів, розширення доступу до цифрових ресурсів, використання валідованих інструментів оцінювання та постійного моніторингу освітніх програм для підвищення якості цифрової освіти. The article examines the development of digital competence among higher education students as an important component of their professional training. The study analyzes the challenges associated with the formation of digital skills and identifies opportunities for improving them through the integration of modern technologies into the educational process. Recommendations are proposed regarding the implementation of adapted learning modules, expansion of access to digital resources, use of validated assessment tools, and continuous monitoring of educational programs to improve the quality of digital education.