8 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Документ Щодо окреслення мети здійснення взаємодії вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади та органами суддівського самоврядування(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Клемпарський М. М.; Klemparskyi М. М.У статті здійснено розгляд та визначення чіткої та конкретної мети взаємодії Вищої ради правосуддя з різними державними органами, органами суддівського самоврядування та окремими суддями та запропоновано власну класифікацію мети взаємодії Вищої ради правосуддя в залежності від суб’єктів з якими остання взаємодіє. Визначено, що метою взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади є вирішення загальних питань, які стосуються діяльності суб’єктів з якими остання взаємодіє у процесі виконання своїх повноважень та, зазвичай, стосуються організації належної роботи судової гілки влади, визначають головні завдання, які стоять перед судовою владою в цілому тощо. Зазначено, що мету взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими органами варто досліджувати шляхом її класифікації на чотири важливі групи: 1) правова; 2) організаційна; 3) інформаційна; 4) комунікативна. При здійсненні взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади, органами суддівського самоврядування та окремими суддями варто чітко визначати та окреслювати мету такої взаємодії. Конкретне визначення мети взаємодії є важливим чинником для майбутньої побудови основ взаємодії між суб’єктами, окреслення її напрямків, визначення форм та методів, які слід застосовувати у реалізації спільних завдань та цілей тощо. Чіткість мети – це крок для реалізації поставлених завдань перед органами взаємодії, кожен з яких, виконуючи покладені на нього повноваження, вносить свій вклад у виконання публічних завдань держави, забезпечення незалежності суддівської влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, які дотримуються норм Конституції та законів України. Наголошено на важливості взаємодії, як важливого чинника незалежності та самостійності судової гілки влади, забезпечення належного рівня її функціонування та безперебійної роботи. The article considers and defines the clear and specific purpose of interaction of the High Council of Justice with various state bodies, judicial self-government bodies and individual judges and proposes its own classification of the purpose of interaction of the High Council of Justice depending on the entities with which the latter interacts. It is determined that the purpose of interaction of the High Council of Justice with other public authorities is to resolve general issues related to the activities of entities with which the latter interacts in the exercise of its powers and, usually related to the organization of the judiciary. facing the judiciary as a whole, and so on. It is noted that the purpose of the interaction of the High Council of Justice with other bodies should be investigated by classifying it into four important groups: 1) legal; 2) organizational; 3) informational; 4) communicative. When interacting with the High Council of Justice with other public authorities, judicial self-government bodies and individual judges, the purpose of such interaction should be clearly defined and outlined. Specific definition of the purpose of interaction is an important factor for the future construction of the foundations of interaction between actors, outlining its directions, determining the forms and methods to be used in the implementation of common tasks and goals, and so on. Clarity of purpose is a step towards the implementation of the tasks set before the bodies of interaction, each of which, fulfilling its powers, contributes to the public tasks of the state, ensuring the independence of the judiciary, its functioning on accountability, accountability to society, highly professional corps of judges who adhere to the norms of the Constitution and laws of Ukraine. The importance of cooperation as an important factor in the independence and autonomy of the judiciary, ensuring the proper level of its functioning and smooth operation was emphasized.Документ Інститут колективних переговорів у сфері мореплавства за змістом норм сучасного міжнародного трудового права(Спеціалізоване видавництво «Юнеско Соціо», 2017, 2017) Назимко О. В.; Клемпарський М. М.; Nazymko O. V.; Klemparskii M. M.Авторами даної науково-правничої статті здійснено комплексний науково-дослідницький розгляд змісту спеціалізованих, предметноспрямованих, регулятивно-цільових норм сучасного міжнародного трудового права щодо інституту колективних переговорів, які можуть та/або мають проводитися в рамках однієї із традиційних, соціально необхідних та важких сфер професійно-трудової діяльності людини – в рамках мореплавства. Через звернення до змісту низки спеціалізованих, як скасованих, так і діючих нормативно-правових документів Міжнародної Організації Праці, зокрема змісту відповідних статей Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві від 23 лютого 2006 року, в рамках якої, у свою чергу, було скасовано та переглянуто низку попередніх джерел міжнародного трудового права та міжнародних рекомендаційних документів у сфері мореплавства, автор характеризує інститут колективних переговорів в якості необхідної нормативно-правової основи та ефективного, широко затребуваного організаційно-інституційного механізму, який належно забезпечує комплексне та чітко впорядковане відтворення інституту трудових відносин в рамках вказаної сфери професійнотрудової діяльності людини.. The author of this scientifi c and legal paper made complex scientifi c and research consideration of content of special, subject-matter, regulationoriented norms of the present international labour law concerning collective negotiations institution which can and/or must be conducted within one of the traditional, socially important and diffi cult fi eld of human professional and working activity – in sailing. By means of invoking a range of special both abolished and effective International Labour Organization legal instruments, particularly content of the ILO Maritime Labour Convention of 23 February 2006 certain articles, within which, in its turn, a range of previous international labour law legal instruments and international recommendatory documents in sailing were repealed and revised, the author characterizes collective negotiations institution as necessary legal basis and effective, high demand organizational and institutional mechanism which duly secures complex and clearly well-ordered reproduction of labour relations within mentioned-above fi eld of human professional and working activity.Документ Щодо визначення особливостей взаємодії вищої ради правосуддя з іншими державними органами та органами суддівського самоврядування(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Клемпарський М. М.; Klemparskyi М. М.У статті виділено та окреслено основні особливості взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади та органами суддівського самоврядування. Під взаємодією Вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади та органами суддівського самоврядування запропоновано розуміти спільність дій уповноважених суб’єктів, які характеризуються цілеспрямованим, узгодженим за часом, місцем та найголовніше метою та завданнями процес вчинення спільних дій, які, зазвичай, стосуються вирішення питань, віднесених до компетенції Вищої ради правосуддя щодо формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів, вирішення ряду кадрових та інших питань (звільнення, переведення, розгляд дисциплінарного провадження тощо). Однією із особливостей взаємодії Вищої ради правосуддя з іншими органами державної влади та органами суддівського самоврядування названо необхідність здійснення такої взаємодії, що є ключовою ланкою для формування дійсно високопрофесійного корпусу суддів, вирішення проблеми кадрового голоду в українських судах. Доведено, що у процесі взаємодії учасники не обмежені у застосуванні засобів, способів та методів вчинення спільних дій, але останні мають здійснюватися у рамках, передбачених законами та нормативно-правовими актами. Визначено, що взаємодія Вищої ради правосуддя з іншими органами та органами суддівського самоврядування характеризується горизонтальними відносинами між суб’єктами. Це означає, що вказані суб’єкти не підпорядковані один одному, а кожен учасник такої взаємодії має власну правоздатність, дієздатність та деліктоздатність, але таких суб’єктів об’єднує єдина мета. Наголошено на тому, що Вища рада правосуддя не зможе самостійно виправити існуючу кризу судоустрою та судочинства, а варто забезпечити тісну взаємодію всіх уповноважених суб’єктів для подальшого європейського розвитку судової системи в цілому, формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів, здатних професійно та незалежно виконувати свої функції. The article highlights and outlines the main features of the interaction of the High Council of Justice with other public authorities and judicial self-government bodies. Under the interaction of the High Council of Justice with other public authorities and judicial self-government bodies it is proposed to understand the joint actions of authorized entities, which are characterized by purposeful, agreed on time, place and most importantly the purpose and objectives of the joint action. referred to the competence of the High Council of Justice to form a highly professional and honest corps of judges, resolve a number of personnel and other issues (dismissal, transfer, consideration of disciplinary proceedings, etc.). One of the peculiarities of the High Council of Justice’s interaction with other state authorities and judicial self-government bodies is the need for such interaction, which is a key element in forming a truly highly professional body of judges, solving the problem of staff shortage in Ukrainian courts. It is proved that in the process of interaction the participants are not limited in the use of means, methods and techniques of joint action, but the latter should be carried out within the framework provided by laws and regulations. It is determined that the interaction of the High Council of Justice with other bodies and bodies of judicial self-government is characterized by horizontal relations between the subjects. This means that these entities are not subordinate to each other, and each participant in such interaction has its own legal capacity, capacity and tort, but such entities are united by a common goal. It was stressed that the High Council of Justice will not be able to resolve the current crisis of the judiciary and the judiciary, but should ensure close cooperation of all authorized entities for further European development of the judiciary as a whole. functions.Документ МЕХАНІЗМ ПОЗАСУДОВОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ КОНФЛІКТІВ: ДОСВІД КРАЇН ЄС І ШЛЯХИ ДЛЯ УКРАЇНИ(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Колєснік Т. В.; Клемпарський М. М.; Koliesnik T. V.; Klemparskyi M. М.У статті досліджується зростаюче значення позасудових механізмів вирішення трудових спорів у контексті трансформації ринку праці в Україні, сформованого війною, економічними потрясіннями та інституційним перевантаженням. Зі збільшенням кількості індивідуальних та колективних трудових конфліктів традиційні судові системи виявляються недостатніми, що підкреслює нагальну потребу у впровадженні та розвитку методів альтернативного вирішення спорів (АВС). У дослідженні представлено комплексний порівняльний аналіз практики АВС у країнах Європейського Союзу, зокрема у Німеччині, Франції, Чехії, Данії, Литві та Великій Британії, де ефективно застосовуються механізми медіації, арбітражу, примирення та омбудсмена. Ці підходи демонструють цінність неконфронтаційних, ефективних у часі та доступних засобів вирішення трудових спорів зі збереженням професійних відносин та зменшенням стресу для обох сторін. Окрему увагу приділено питанням інституційної підтримки кваліфікованих медіаторів та соціальних партнерів (таких як профспілки та асоціації роботодавців) у реалізації систем АВС. Відзначено, що медіація, стала найпоширенішим та найефективнішим методом вирішення спорів в ЄС, який часто виступає обов'язковим етапом перед судовим розглядом. This article examines the growing importance of extrajudicial mechanisms for resolving labor disputes in the context of transformation of the labor market in Ukraine, formed by war, economic upheaval and institutional overload. With the increase in the number of individual and collective labor conflicts, traditional judicial systems are insufficient, which emphasizes the urgent need for the implementation and development of methods of alternative dispute resolution (ABC). The study presents a comparative comparative analysis of ABC practice in the European Union, in particular in Germany, France, the Czech Republic, Denmark, Lithuania and the United Kingdom, which effectively uses mediation, arbitration, reconciliation and ombudsman mechanisms. These approaches demonstrate the value of non -confrontation, time -effective and affordable means of resolving labor disputes while maintaining professional relationships and reducing stress for both parties. The article emphasizes that mediation, in particular, has become the most common and effective method of resolving disputes in the EU, which is often a mandatory stage before trial. The study also discusses the role of institutional support, qualified mediators and social partners (such as trade unions and employers' associations) in support of ABC systems.Документ Правові наслідки недійсності правочинів у цивільному праві України: проблеми та перспективи(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Колєснік Т. В.; Клемпарський М. М.; Назимко О. В.; Koliesnik T. V.; Klemparskyi M. M.; Nazymko O. V.У статті досліджено правові наслідки недійсності правочинів відповідно до положень цивільного права України з урахуванням європейського досвіду. Проаналізовано основні положення Цивільного кодексу України, що регулюють питання нікчемних та оспорюваних правочинів, а також судову практику їх визнання недійсними. Окрему увагу приділено механізму реституції, відшкодування збитків та можливості запровадження позасудового порядку оскарження правочинів.Акцентовано увагу на питаннях ефективності наявних правових механізмів визнання правочинів недійсними, зокрема, таких як складність доказування, тривалість судових процедур та переван-таженість судової системи. У дослідженні використано порівняльно-правовий, формально-правовий та системний методи аналізу. Автори досліджують підходи Німеччини та Нідерландів, які передбачають позасудовий спосіб оскарження недійсних правочинів, що сприяє швидкому та ефективному вирішенню судових спорів.Автори статті визначають дві основні категорії оспорюваних правочинів в українському праві: нікчемні та оспорювані договори. Тоді як угоди, які є нікчемними, вважаються недійсними із самого початку, оскаржувані угоди вимагають судового втручання для їх анулювання. Однак навіть у випадках, коли незаконність очевидна, часто необхідний судовий процес, що призводить до тривалого вирішення спору. Натомість у Німеччині та Нідерландах запровадили позасудові механізми, які дозволяють анулювати певні контракти без втручання суду, що значно спрощує судові процеси.Дослідження висвітлює проблеми, з якими стикається судова система України під час розгляду справ про розірвання контрактів, включаючи труднощі з доказами, тривалі судові процедури та нечіткі правила щодо реституції та компенсації. Дослідження робить висновок, що запрова-дження позасудових механізмів вирішення договірних спорів в Україні могло б полегшити судовий тягар та покращити правову передбачуваність. Крім того, більш чітке розмежування між меха-нізмами реституції та компенсації посилило б захист прав сторін.Отримані результати свідчать, що гармонізація українського законодавства з європейськими стандартами сприятиме більш ефективній правовій системі, забезпечуючи альтернативні меха-нізми вирішення спорів. Сфери майбутніх досліджень включають подальший аналіз доцільності позасудового вирішення спорів в Україні, законодавчі пропозиції щодо вдосконалення процедур рес-титуції та поглиблене вивчення моделей відшкодування збитків, застосовних до недійсних правочинів. The article examines the legal consequences of voidance of transactions under the provisions of Ukrainian civil law with due regard to European experience. The authors analyze the main provisions of the Civil Code of Ukraine regulating the issues of void and contested transactions, as well as the court practice of their invalidation. Special attention is paid to the mechanism of restitution, compensation for damages and the possibility of introducing an out-of-court procedure for challenging transactions.The article highlights the efficiency of the existing legal mechanisms for invalidation of transactions, in particular, the complexity of proof, the length of court procedures and the overload of the judicial system. The study uses comparative legal, formal legal and systemic methods of analysis. The authors examine the approaches of Germany and the Netherlands, which provide for an out-of-court method of challenging invalid transactions, which facilitates the prompt and efficient resolution of litigation.The authors of the article define two main categories of contested transactions in Ukrainian law: voidable and contested agreements. While voidable transactions are considered invalid from the outset, contested transactions require judicial intervention to annul them. However, even in cases where the illegality is obvious, litigation is often required, leading to lengthy dispute resolution. Instead, Germany and the Netherlands have introduced out-of-court mechanisms that allow certain contracts to be canceled without court intervention, which greatly simplifies litigation.The study highlights the challenges faced by Ukraine’s judicial system in dealing with contract termination cases, including difficulties with evidence, lengthy court procedures, and unclear rules on restitution and compensation. The study concludes that the introduction of out-of-court mechanisms for resolving contractual disputes in Ukraine could ease the judicial burden and improve legal predictability. In addition, a clearer distinction between restitution and compensation mechanisms would strengthen the protection of the parties’ rights.The findings suggest that harmonizing Ukrainian legislation with European standards would contribute to a more efficient legal system by providing alternative dispute resolution mechanisms. Areas for future research include further analysis of the feasibility of out-of-court dispute resolution in Ukraine, legislative proposals to improve restitution procedures, and an in-depth study of damages models applicable to void transactions.Документ Працівник та роботодавець як ключові суб’єкти трудового права(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2018) Клемпарський М. М.; Klemparsky N. N.У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених, досліджено теоретичні підходи щодо розуміння понять «працівник» та «роботодавець». Наголошено, що на сьогоднішній день варто вважати прийнятним термін «працівник», і уточнюючі його поняття «робітник» і «службовець». Встановлено, що роботодавець, на відміну від працівника, є більш універсальним суб’єктом трудового права, оскільки бере участь не тільки у власне трудових відносинах (індивідуальних), а й у колективнотрудових та інших правовідносинах, що тісно пов’язані з трудовими In the article, based on the analysis of scientific views of scientists, theoretical approaches to understanding the concepts of "employee" and "employer" are researched. It is stressed that for today the term "worker" should be considered acceptable, and clarifying its notion "worker" and "official". It has been established that, unlike an employee, the employer is a more universal subject of labor law, since it engages not only in its own labor relations (individual), but also in collective labor and other legal relationships, which are closely linked with labor.Документ Норми сучасного міжнародного трудового права про безпеку праці та гігієну праці(Донецький юридичний інститут МВС України, 2017, 2017) Назимко О. В.; Клемпарський М. М.; Nazymko O. V.; Klemparskii M. M.У статті здійснено дослідницький розгляд змісту саме тих окремих, предметно-спрямованих, регулятивно-цільових норм сучасного міжнародного трудового права, які, по-перше, встановлюють низку загальних та/або спеціальних вимог безпеки праці та гігієни праці, по-друге, встановлюють обов’язковість системного забезпечення таких вимог у рамках сучасного інституту трудових відносин, усіх виробничо-галузевих систем та сфер професійно-трудової діяльності, а по-третє, визначають, детально регулюють та дієво захищають комплекс відповідних законних соціально-трудових прав представників усіх сфер професійно-трудової діяльності. Завдяки зверненню до змісту низки діючих нормативно-правових документів ООН та МОП, виявлено значущість соціально-трудового права будь-якої працюючої людини на безпечні та гігієнічні умови праці. The authors of this scientific and legal paper mades research consideration of exactly those present international labor law separate, subject-matter, regulative norms which firstly establish a range of general and/or single requirements for labor safety and labor hygiene, secondly establish obligatory systematic securing such require ments within labor relations present institution, all branch and productive systems and professional and working activity areas, and thirdly establish, regulate in detail and effectively protect complex of legal social and labor rights of representatives of all areas of professional and working activity. By means of invoking a range of UN and ILO effective legal instruments the significance of social and labor right of every working person to safe and hygienic conditions of labor is revealed.Документ Інститут колективних переговорів за змістом діючих норм міжнародного трудового права(Донецький юридичний інститут МВС України, 2017, 2017) Назимко О. В.; Клемпарський М. М.; Nazymko O. V.; Klemparskii M. M.У рамках даної науково-правничої статті автори здійснюють комплексний дослідницький розгляд актуальної, окремої та цілісної тематичної проблеми, пов’язаної із одним із найважливіших соціально-правових та організаційноутворюючих елементів сучасного інституту трудових відносин – колективними переговорами, поняття, базові складові, мета, завдання, принципи, організація, механізм ведення, необхідний та очікуваний корисний соціальний результат/ефект яких повинні сукупно підпорядковуватися змісту відповідних, предметно-спрямованих обов’язкових норм сучасного міжнародного трудового права. Через необхідне та належне звернення до низки спеціалізованих міжнародно-правових документів (конвенцій) Міжнародної Організації Праці (МОП), а також інших універсальних міжнародно-правових документів Організації Об’єднаних Націй (ООН), наведення та детальний аналіз їхніх відповідних нормативно-змістовних положень, які предметно регулюють увесь комплекс правовідносин, пов’язаних із відтворенням колективних переговорів, автор характеризує зазначений елемент в якості фундаментального нормативноорганізаційного чинника, який належно забезпечує загальне, комплексне, цілісне, системне, перманентне, цивілізоване, ціннісне, впорядковане, детерміноване та регульоване правом відтворення інституту трудових відносин. Within this scientific and legal paper the author’s makes complex research consideration of actual, separated and integral thematic issue of one of the most important social and legal, organizational and establishing elements of labor relations present institution – collective negotiations whose notion, basic elements, purpose, tasks, principles, organization, process mechanism, necessary and expected useful social result/effect are to meet jointly the content of certain, subject-matter binding norms of the present international labor law. By means of necessary and due invoking a range of specialized international law instruments (conventions) of International Labor Organization (ILO) and the other UN universal international law instruments as well, adducing and detailed analyzing their certain normative content provisions, which in subject-matter way regulate the whole complex of legal relations connected with reproduction of collective negotiations, the author characterizes this element as fundamental normative and organizational determinant which duly secures general, complex, integral, systematic, permanent, civilized, value, well-ordered, determined and regulated by law reproduction of labor relations.