29 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 29
Документ Процесуальні проблеми визнання особи потрепілою від злочинів проти журналістів(Херсонський державний університет, 2015) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Статтю присвячено дослідженню й вирішенню проблемних процесуальних аспектів визнання особи потерпілою від злочинів проти журналістів. Розглянуто можливі варіанти потерпілих від таких злочинів. Визначено та обґрунтовано правові й фактичні підстави, а також процесуальний порядок визнання журналіста потерпілим від зазначеної категорії злочинів, надано відповідні рекомендації практичним працівникам. The article studies and solves the problematic procedural aspects of acknowledgment of the person as a victim of crimes against journalists. The possible options of victims of such crimes are reviewed. The author defines and substantiates legal and factual grounds and procedural order of acknowledgment of a journalist as a victim of this category of crimes. The appropriate recommendations for practitioners are given.Документ Тактика огляду місця події під час розслідування посягань на життя та здоров’я журналістів(Київський НДІ судових експертиз, 2017) Коваленко А. В.Статтю присвячено дослідженню тактики огляду місця події під час розслідування посягань на життя та здоровʼя журналістів. Запропоновано рекомендації щодо дій слідчого на кожному етапі проведення названої слідчої (розшукової) дії. Перелічено обʼєкти, які можуть бути відшукані в ході проведення огляду місця події під час розслідування посягань на життя та здоровʼя журналістів. Розглянуто особливості огляду трупу, визначено негативні обставини, встановлення яких при огляді може свідчити про намагання злочинця приховати злочин шляхом інсценування. The article is devoted to the study of the tactics of inspection of the crime scene during investigation of infringements on life and health of journalists. Recommendations on the actions of the investigator at each stage of the conduct of the named investigative (search) action are offered. The expediency of using modern technical means, including cartographic services on the Internet, during the preparation for such inspection is substantiated. The author emphasizes the benefits of involving the victim in the inspection of the crime scene, if the state of health of the latter permits. The investigator is recommended to organize the enclosing of the target territory of inspection with the help of the operational staff and to remove unauthorized persons immediately upon arrival at the place of the event and determining the boundaries of the inspection. In cases where the enclosing of a large area is difficult, it is advisable, through a surface survey, to separate the squares (cells of the accumulation of traces of the crime) and arrange a simultaneous review of such squares by the participants in the investigation team. Attention is drawn to the need to instruct the operational staff to find and interview eyewitnesses simultaneously with interrogation. The objects that can be found within the inspection of the crime scene during investigation of infringements on life and health of journalists are listed. The peculiarities of the inspection of the corpse are considered. Author determines the negative circumstances, which can testify to the attempts of the perpetrator to conceal the crime by staging."Документ Кримінальні процесуальні та криміналістичні засоби попереднього дослідження тіла живої людини(Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Висвітлено основні кримінальні процесуальні та криміналістичні засоби попереднього дослідження тіла живої людини. The main criminal procedural and forensic means of preliminary research on living person body are highlighted.Документ Класифікація рішень у кримінальному провадженні за обсягом виконуваних завдань(Національна академія правових наук України, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Стаття присвячена класифікуванню рішень у кримінальному провадженні за критерієм обсягу виконуваних завдань та формулюванню характерних ознак їх різновидів. The article is devoted to the classification of decisions in criminal proceedings according to the criterion of the volume of performed tasks and the formulation of characteristic features of their varieties.Документ Тактика огляду речей у кримінальному провадженні(Ужгородський національний університет, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Статтю присвячено формулюванню тактико-організаційних криміналістичних рекомендацій щодо проведення огляду речей у кримінальному провадженні. Автор досліджує сутність огляду, як процесуальної дії, та пропонує визначати огляд речей як гласну С(Р)Д, яка полягає у безпосередньому цілеспрямованому сприйнятті уповноваженою особою ознак певного матеріального об’єкта з метою отримання чи перевірки відомостей, які мають значення для кримінального провадження. The article is dedicated to formulating tactical and organizational forensic recommendations for conducting inspection of objects in criminal proceedings. The author examines the essence of inspection as a procedural action and suggests defining the inspection of objects as an overt investigative (search) action, which involves the direct purposeful perception by an authorized person of the characteristics of a specific material object with the aim of obtaining or verifying information relevant to criminal proceedings.Документ Експертне дослідження доказів у кримінальному провадженні(КНДІСЕ, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Статтю присвячено з’ясуванню сутності експертного дослідження доказів як складової доказової діяльності у кримінальному провадженні. Визначено, що суб’єктами експертного дослідження доказів є уповноважені суб’єкти доказування, які ініціюють проведення судової експертизи, отримують і оцінюють висновок експерта та через призму його змісту пізнають направлені на дослідження об’єкти, тобто здійснюють їх експертне дослідження. Наголошено, що об’єктами дослідження є матеріалізовані джерела доказової інформації, які на момент проведення експертизи, як правило, мають статус процесуальних джерел доказів. Предметом експертного дослідження доказів у кримінальному провадженні визнано криміналістично значущу інформацію, яку несе певне матеріалізоване джерело, що було направлене для проведення судової експертизи. The article is dedicated to elucidating the essence of expert examination of evidence as a component of evidentiary activity in criminal proceedings. Expert examination of evidence, as a component of evidentiary activity, is distinguished from forensic expertise, which is a type of procedural activity and a form of utilizing specialized knowledge in legal proceedings, particularly in criminal cases.Документ Проблеми понятійно-термінологічного апарату процедури ініціювання проведення судової експертизи у кримінальному провадженні(РВВ Харківського національного університету внутрішніх справ, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Статтю присвячено формулюванню понятійно-термінологічного апарату процедури ініціювання судового експертного дослідження у кримінальному провадженні. The article is devoted to the formulation of a stable conceptual and terminological apparatus of the procedure for initiating a forensic examination in criminal proceedings.Документ Використання доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування(ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Стаття присвячена з’ясуванню сутності та змісту використання доказів а також обґрунтуванню виокремлення такої категорії як складової доказування у кримінальному провадженні. The article is devoted to elucidating the essence and content of the use of evidence, as well as to justifying the identification of such a category as a separate component of evidentiary process in criminal proceedings.Документ Класифікація електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення(Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого, 2023) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Із розвитком науки і техніки змінюються й способи використання правопо- рушниками електронно-обчислювальних приладів під час учинення кримінально караних діянь. Кожні новий спосіб, прояв протиправної технології лишають по собі специфічні сліди, які у більшості випадків є новими і для теоретиків, і для практиків. Виявлення, вилучення та дослідження кожного виду таких слідів потребує своєрідних підходів. Тому завданням учених-криміналістів є розподіл зга- даних слідів на різновиди, виходячи з їх сутнісних та криміналістично значущих ознак задля подальшого розроблення практико-орієнтованих рекомендацій щодо роботи з ними. Метою цієї статті є формування криміналістичної класифіка- ції електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення. Для досягнення поставленої мети використано методи узагальнення, лінгвістичного аналізу, формально-юридичний, формально-логічний, порівняння, прогнозування прийоми аналізу та синтезу, а також діяльнісний та праксеологічний підходи у криміналіс- тиці. Виокремлено криміналістично значущі ознаки електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення та обрано три групи критеріїв для їх класифікації: за ознаками слідоутворюючого об’єкта, за ознаками комп’ютерних даних як сліду та за ознаками носія таких даних (слідосприймаючого об’єкта). Відповідно до першої групи критеріїв електронні (цифрові) сліди кримінального правопорушення поділено на різновиди за слідоутворюючим об’єктом; другої групи – за формату- ванням даних, за змістом даних, за способом сприйняття інформації, за автен- тичністю та за можливістю доступу; третьої групи – за місцем розташування носія комп’ютерних даних, за призначенням і типом встановлення носія та за енергозалежністю запам’ятовувального пристрою носія даних. На думку автора, перспективними є наукові дослідження щодо подальшого розподілу електронних (цифрових) слідів кримінальних правопорушень на підвиди та формулювання практико-орієнтованих рекомендацій щодо їх виявлення, збирання, дослідження й використання у кримінальному провадженні. With the further development of science and technology, the ways in which offenders use electronic computing devices while committing criminal acts are also changing. Each new method, each manifestation of illegal technology leaves behind specific traces, which in most cases are new for both theorists and practitioners. Identification, extraction and examination of each type of such traces requires unique approaches. Therefore, the task of forensic scientists is to divide the mentioned traces into varieties based on their essential and forensically significant features in order to further develop practical recommendations for working with them. Therefore, the purpose of this article is the formation of a forensic classification of electronic (digital) traces of a criminal offense. To achieve the goal, the methods of generalization, linguistic analysis, formal-legal, formal-logical, comparison, forecasting, analysis and synthesis methods, as well as activity and praxeological approaches in forensic science were used. The author singled out forensically significant features of electronic (digital) traces of a criminal offense and selected three groups of criteria for their classification: according to the features of the trace-forming object, according to the features of computer data as a trace, and according to the features of the carrier (media) of such data (trace-receiving object). Based on the first group of criteria electronic (digital) traces of a criminal offense are divided into varieties according to the trace-forming object; based on the second group of criteria – according to data formatting, according to data content, according to the method of information perception, according to data authenticity, according to the possibility of access; based on the third group – according to the location of the computer data carrier (media), according to the purpose and type of installation of the carrier and by the energy dependence of the storage device of the data carrier. In the author’s opinion, scientific research on the further distribution of electronic (digital) traces of criminal offenses into subtypes and the formulation of practically oriented recommendations regarding their detection, collection, examination and use in criminal proceedings are promising.Документ Наукові передумови формування та розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 2019) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Метою статті є аналіз криміналістичних проблем теоретичного та практичного спрямування, що є науковими передумовами формування й розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Застосовано системно-структурний і формально-логічний аналіз для визначення криміналістичної проблематики, що становить передумови формування та розвитку вчення, метод прогнозування – для визначення можливих способів розв’язання таких проблем. Наукова новизна. На підставі аналізу основних напрямів наукового пошуку в криміналістиці виокремлено низку загальних наукових проблем криміналістики, розв’язанню яких криміналістичне вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні може опосередковано сприяти в межах свого предмета дослідження, а також чимало власних наукових проблем цієї сфери знань. Запропоновано шляхи розв’язання зазначених проблем. Висновки. Науковими передумовами формування та розвитку аналізованого вчення є проблематика теоретичного та практичного спрямування, розв’язанню якої воно сприяє. Зокрема, це проблеми: впливу науково-технічного прогресу на злочинну діяльність і діяльність з розкриття, розслідування та протидії злочинам; відповідності наукових криміналістичних рекомендацій вимогам чинного законодавства; відповідності теоретичних криміналістичних розробок вимогам практики й узагальнення практичного досвіду застосування криміналістичних рекомендацій; інтеграції криміналістикою здобутків інших галузей знань; визначення системи криміналістики. До проблематики власне вчення належать: наявність значної кількості розрізнених наукових праць у цій сфері; відсутність теоретичного обґрунтування вчення; потреба формулювання специфічних криміналістичних поглядів на докази й доказування. Розроблення та подальший розвиток запропонованого криміналістичного вчення сприятиме розв’язанню зазначених проблем. The purpose of the article is the analysis of forensic problems of theoretical and practical direction, which are the scientific prerequisites for the formation and development of forensic science about the collection, research and use of evidence in criminal proceedings. Methodology. The system-structural and formal-logical analysis is used to determine the forensic problems that constitute the prerequisites for the formation and development of the doctrine, and the forecasting method is used to determine the possible ways to solve such problems. Scientific novelty. On the basis of the analysis of the main directions of scientific research in criminology, a number of general scientific problems of criminology are singled out, to the solution of which the forensic science of collecting, researching and using evidence in criminal proceedings can indirectly contribute within the scope of its research subject, as well as many own scientific problems of this field of knowledge . Ways to solve these problems are proposed. Conclusions. The scientific prerequisites for the formation and development of the analyzed teaching are the problems of theoretical and practical direction, the solution of which it contributes to. In particular, these are the problems of: the impact of scientific and technological progress on criminal activity and activity on the detection, investigation and prevention of crimes; compliance of scientific forensic recommendations with the requirements of current legislation; correspondence of theoretical forensic developments to the requirements of practice and generalization of practical experience in the application of forensic recommendations; integration of achievements of other fields of knowledge by forensics; definition of the forensics system. The problems of the actual teaching include: the presence of a significant number of scattered scientific works in this field; lack of theoretical justification of teaching; the need to formulate specific forensic views on evidence and proof. The development and further development of the proposed forensic science will contribute to the solution of the mentioned problems.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »