56 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 56
Документ Зміст доказової діяльності слідчого ОВС у частині кримінального переслідування(Харківський національний університет внутрiшнiх справ, 2009) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Здійснено дослідження доказової діяльності слідчого ОВС у частині кримінального переслідування. Обґрунтовано, що до змісту доказової діяльності слідчого ОВС у частині кримінального переслідування входять усі слідчі (процесуальні) дії, спрямовані на отримання обвинувальних доказів. Evidentiary activity of the investigator of internal affairs agencies regarding criminal prosecution is researched. It is proved that all investigative (procedural) actions directed on accusatory evidence obtaining belong to evidentiary activity content of the investigator of internal affairs agencies regarding criminal prosecution.Документ Обмеження та порушення права на свободу під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій(Підприємництво, господарство і право, 2020) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню питання щодо обмеження і порушення права на свободу під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Аналізуються положення кримінального процесуального законодавства та практика кримінального провадження щодо обмеження права на свободу під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Підкреслюється, що використання примусу є властивим процесу проведення слідчих (розшукових) дій, а це вже може призводити до обмеження прав людини, зокрема порушення права особи на свободу. Відзначається, що у ході здійснення огляду, обшуку та пред’явлення особи для впізнання може обмежуватися свобода особи, яка не має кримінального процесуального статусу, зокрема, конкретних процесуальних прав і свобод для захисту від кримінального переслідування (обвинувачення). Виокремлюються формальний та змістовий підходи до визначення порушення права на свободу у перебігу здійснення деяких слідчих (розшукових) дій. Формальний підхід виявляється у тому, що момент фактичного обмеження свободи особи, її фізичного пересування ототожнюється із кримінальним процесуальним затриманням, яке часто у практичній діяльності жодним чином не оформлюється. Змістовий (сутнісний) підхід щодо порушення права на свободу ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, на визначених цим Судом критеріїв. Наголошується, що у разі користування сутнісним підходом до визначення порушення права на свободу особи під час проведення огляду, обшуку та пред’явлення особи для впізнання, то не завжди можна однозначно констатувати, що вказане право є неправомірно обмеженим органами кримінального судочинства. Підсумовується, що серед критеріїв порушення права особи на свободу у перебігу слідчих (розшукових) дій визначальне місце посідає такий критерій, як «наслідки». Зазначається, що коли наслідком здійснення слідчих (розшукових) дій є викриття особи, яка не має закріплених у законодавстві конкретних прав та свобод для свого захисту, навіть незначне обмежен- ня свободи потрібно визнавати порушенням права людини на свободу. Визначаються перспективи подальших розвідок стосовно обмеження і порушення права на свободу під час здійснення процесуальних дій. The article is devoted to the study of the issue of restriction and violation of the right to liberty during certain investigative (search) actions. The provisions of the criminal procedural legislation and the practice of criminal proceedings concerning the restriction of the right to liberty during the conduct of certain investigative (search) actions are analyzed. It is emphasized that the use of coercion is inherent in the process of conducting investigative (search) actions, and this can already lead to restrictions on human rights, in particular the violation of a person’s right to liberty. It is noted that during the inspection, search and presentation of a person for identification, the freedom of a person who does not have a criminal procedural status, in particular, specific procedural rights and freedoms to protect against criminal prosecution (prosecution) may be restricted. There are formal and substantive approaches to determining the violation of the right to liberty in the course of some investigative (investigative) actions. The formal approach is manifested in the fact that the moment of actual restriction of a person’s freedom, his physical movement of a person is identified with criminal procedural detention, which is often not formalized in any way in practice. A substantive (substantive) approach to the violation of the right to liberty is based on the case law of the European Court of Human Rights, in particular, on the criteria set by this Court. It is emphasized that in the case of using an essential approach to determining the violation of the right to liberty of a person during the search, search and presentation of a person for identification, it is not always clear that this right is illegally restricted by criminal justice. It is concluded that among the criteria for violation of a person’s right to liberty in the course of investigative (investigative) actions, such a criterion as “consequences” occupies a decisive place. It is noted that when the consequence of investigative (search) actions is to expose a person who does not have specific rights and freedoms enshrined in law for his protection, even a minor restriction of liberty should be recognized as a violation of the human right to liberty. Prospects for further investigation into the restriction and violation of the right to liberty in the course of proceedings are determined.Документ Правове регулювання гібридів кримінальних процесуальних дій в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2022) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті здійснюється дослідження правового регулювання гібридів кримінальних процесуальних дій в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми відмічається, що одним з способів оптимізації правової регламентації кримінальних процесуальних дій є їх «злиття» шляхом об'єднання відповідних процесуальних інструментів. Водночас, зауважується, що законодавче «поєднання» кримінальних процесуальних дій під час воєнного стану може негативно відображатися на забезпеченні прав і свобод особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. Під час викладу основного матеріалу зазначається, що чим більший комплекс процесуальних засобів охоплює слідча (розшукова) дія, тим більше доказової інформації можна здобути в ситуації, коли відсутній безпечний доступ до місця вчинення кримінальних правопорушень, наявний дефіцит у фізичних, технічних та часових ресурсах, існує загроза проведення активних бойових дій тощо. Звертається увага, що цінність гібридів кримінальних процесуальних дій під час воєнних дій полягає у тому, що вони здатні будь якими не забороненими способами здобувати необхідну доказову інформацію у межах кримінального провадження. «Вільне поєднання» кримінальних процесуальних засобів вбачається більш дієвим для цілей доказування в обстановці воєнного стану, ніж реалізація окремих формалізованих слідчих (розшукових) дій. Підкреслюється, що законодавчі приписи можуть дозволяти застосування «вільних» гібридів процесуальних дій, якщо така гібридизація не створює ризику у неправомірному обмеженні (порушенні) прав і свобод людини у кримінальному провадженні. У разі наявності ризику щодо неправомірного обмеження (порушення) прав і свобод людини будь яка гібридизація кримінальних процесуальних дій має бути заборонена законом. Винятком є ситуація, при якій особі щодо якої здійснюється гібрид кримінальних процесуальних дій забезпечуються ефективні процесуальні гарантії прав і свобод. Наголошується, що без надання ефективних процесуальних гарантій не можна вести мову про використання гібридизації процесуальних дій стосовно особи, яка фактично підозрюється або може переслідуватися у майбутньому. The article examines the legal regulation of hybrids of criminal proceedings in martial law. In the course of the problem, it is noted that one of the ways to optimize the legal regulation of criminal proceedings is to «merge» them by combining the relevant procedural tools. At the same time, it is noted that the legislative «combination» of criminal procedural actions during martial law may have a negative impact on ensuring the rights and freedoms of a person prosecuted. During the presentation of the main material it is noted that the greater the range of procedural means covered by investigative (investigative) action, the more evidence can be obtained in a situation where there is no safe access to the crime scene, there is a shortage of physical, technical and time resources, threat of active hostilities, etc. Attention is drawn to the fact that the value of hybrids of criminal procedural actions during hostilities lies in the fact that they are able to obtain the necessary evidence in any non-pro hibited way in criminal proceedings. The «free combination» of criminal procedural means is considered more effective for the purposes of proving in a state of martial law than the implementation of certain formalized investigative (search) actions. It is emphasized that legislation may allow the use of «free» hybrids of procedural action, provided that such hybridization does not pose a risk of unlawful restriction (violation) of human rights and freedoms in criminal proceedings. In the event of a risk of unlawful restriction (violation) of human rights and freedoms, any hybridization of criminal proceedings should be prohibited by law. An exception is the situation in which a person in respect of whom a hybrid of criminal procedural actions is carried out is provided with effective procedural guarantees of rights and freedoms. It is emphasized that without the provision of effective procedural guarantees, it is not possible to talk about the use of hybridization of procedural actions against a person who is actually suspected or may be prosecuted in the future.Документ Ґенеза законодавства та теоретичних уявлень про кримінальне переслідування, що здійснюється слідчим(Видавництво «Істина», 2012) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Метою Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, яка схвалена в 2006 році (далі - Концепція 2006 р.), є забезпечення становлення в Україні судівництва як єдиної системи судового устрою та судочинства, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і гарантує право особи на справедливий суд. The goal of the Concept of Improving the Judiciary to Establish a Fair Trial in Ukraine in Accordance with European Standards, approved in 2006 (hereinafter referred to as the 2006 Concept), is to ensure the establishment of the judiciary in Ukraine as a unified system of judicial system and judicial proceedings, which functions on the principles of the rule of law in accordance with European standards and guarantees the right of an individual to a fair trial.Документ Проблеми затримання особи за підозрою у скоєнні злочину(Ужгородський національний університет, 2019) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню проблем затримання особи за підозрою у скоєнні злочину. Під час постановки проблеми наголошується, що недоліки кримінального процесуального затримання можуть негативним чином позначатися на забезпеченні прав і свобод людини, результативності діяльності сторони обвинувачення та ефективності всього кримінального провадження. У процесі розкриття стану дослідження теми констатується, що, попри наявність наукових робіт учених, нині залишаються невирішеними проблемні питання щодо кримінального процесуального затримання, що не сприяє якісному виконанню завдань кримінального провадження. У ході викладу основного матеріалу недоліки кримінального процесуального затримання поділяються на проблеми затримання, що негативно впливають на діяльність сторони обвинувачення, забезпечення прав і свобод людини. Зазначається, що проблемою затримання, що негативно впливає на діяльність сторони обвинувачення, є нормативне регулювання умови, відповідно до якої дозволяється застосовувати затримання особи за підозрою у скоєнні лише злочину, санкцією якого визначається покарання у вигляді позбавлення волі. Визначається, що проблемою затримання, що негативно позначається на діяльності сторони обвинувачення, є кримінальне процесуальне регулювання щодо часових меж затримання особи, яка підозрюється у злочині. Вказується, що проблемою затримання, що негативно впливає на забезпечення прав і свобод людини, є правова регламентація необхідності доставлення затриманої особи до органу досудового розслідування. Підкреслюється, що проблемою затримання, що негативно позначається на забезпеченні прав і свобод людини, є занадто вузьке тлумачення терміна «уповноважена службова особа». У перебігу дослідження підтримуються наявні та пропонуються додаткові пропозиції щодо внесення законодавчих змін, спрямованих на вирішення проблем у правовому регулюванні та практиці реалізації затримання особи за підозрою у скоєнні злочину. The article is devoted to investigating the problems of detention of a person suspected of committing a crime. During the statement of the problem, it is emphasized that the shortcomings of criminal procedural detention can adversely affect the protection of human rights and freedoms, the effectiveness of the activities of the prosecution and the effectiveness of all criminal proceedings. In the process of revealing the state of the research of the topic, it is stated that despite the presence of scientific works of scientists, the problematic issues regarding criminal procedural detention remain unresolved, which does not contribute to the quality of the criminal proceedings. In the course of presenting the main material, the disadvantages of criminal procedural detention are divided into problems of detention, which adversely affect: the activities of the prosecution party: protection of human rights and freedoms. It is noted that the problem of detention, which adversely affects the activities of the prosecution party, is the normative regulation of the condition according to which detention of a person on suspicion of committing only a crime, the sanction of which is punishable by imprisonment, is allowed. It is determined that the problem of detention, which negatively affects the activities of the prosecution party, is the criminal procedural regulation regarding the time limits for the detention of a person suspected of a crime. It is stated that the problem of detention, which has a negative impact on the protection of human rights and freedoms, is the legal regulation of the need to deliver the detained person to the pre-trial investigation body. It is emphasized that the problem of detention, which has a negative impact on the protection of human rights and freedoms, is too narrow an interpretation of the term “authorized official". In the course of the research, existing proposals are proposed and additional proposals are proposed to introduce legislative chanqes aimed at solving problems in the legal regulation and practice of detaining a person suspected of committing a crime.Документ Щодо типів правового регулювання у кримінальному процесі(Ужгородський національний університет., 2015) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячена дослідженню типів правового регулювання в кримінальному процесі. Аналізуються теорети-ко-правові уявлення щодо категорії «тип правового регулювання», котра розглядається крізь призму кримінального процесуального регулювання. Визначаються типи кримінального процесуального регулювання. Article is devoted to research of types of legal regulation in criminal trial. Teoretiko-legal representations concerning the category «type of legal regulation» which is considered through a prism of criminal procedural regulation are ana-lyzed. Types of criminal procedural regulation are defined.Документ Правове регулювання засади пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2023) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті досліджується правове регулювання засади пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми відмічається, що обмеження прав і свобод людини під час воєнного стану мають бути співрозмірними конкретній ситуації небезпеки та потребі здійснити ефективне кримінальне провадження. У перебігу розкриття стану опрацювання відповідної проблематики зазначається, що попри те, що науковці звертали увагу на деякі аспекти співрозмірності обмеження прав і свобод людини у кримінальному процесі, наразі залишаються окремі проблеми правового регулювання засади пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Під час викладу основного матеріалу вказується, що засада пропорційності має використовуватися у кожному випадку можливого обмеження основоположного права особи у кримінальному провадженні. Підкреслюється, що визнання принципу пропорційності на законодавчому рівні убезпечить від можливих нормативних прогалин щодо вимоги співроз-мірного обмеження прав людини у кримінальному провадженні. Акцентується увага на тому, що унормована загальна засада пропорційності має поширюватися на усі обставини надмірного процесуального втручання у права особи, які у законодавчих приписах вичерпно передбачити об'єктивно не можливо. Наголошується, що у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану окрім загальної засади пропорційності, має дотримуватися спеціальна засада пропорційності, що пов'язана з необхідністю урахування гостроти бойової обстановки під час здійснення кримінальної процесуальної діяльності та забезпечення прав учасників кримінального провадження. Робиться висновок, що спеціальна засада пропорційності має бути врегульована у такий спосіб, щоб потенційно стосуватися усіх можливих ситуацій кримінального провадження у період воєнного стану. Визначається, що кримінальний процесуальний закон має «вимагати», щоб спеціальна засада пропорційності оцінювалася щодо кожного випадку відступу від загального порядку кримінального провадження. Підсумовується, що шляхом застосування спеціальної засади пропорційності визначається співрозмірність між державним (публічним) інтересом, що посилений «безпековою» складовою, та приватним інтересом. The article examines the legal regulation of the principle of proportionality in criminal proceedings under martial law. During the statement of the problem, it is noted that restrictions on human rights and freedoms during martial law must be commensurate with the specific situation of danger and the need to carry out effective criminal proceedings. In the course of disclosing the state of development of the relevant issues, it is noted that despite the fact that scientists paid attention to some aspects of the proportionality of the limitation of human rights and freedoms in the criminal process, there are currently separate problems of legal regulation of the principle of proportionality in criminal proceedings under martial law. During the presentation of the main material, it is indicated that the principle of proportionality should be used in every case of possible limitation of the fundamental right of a person in criminal proceedings. It is emphasized that the recognition of the principle of proportionality at the legislative level will protect against possible regulatory gaps regarding the requirement of proportionate restriction of human rights in criminal proceedings. Attention is focused on the fact that the normalized general principle of proportionality should apply to all circumstances of excessive procedural interference with the rights of a person, which cannot be comprehensively predicted objectively in the legislative prescriptions. It is emphasized that in criminal proceedings under martial law, in addition to the general principle of proportionality, a special principle of proportionality must be observed, which is related to the need to take into account the severity of the combat situation during the implementation of criminal procedural activities and ensure the rights of participants in criminal proceedings. It is concluded that the special principle of proportionality should be regulated in such a way as to potentially apply to all possible situations of criminal proceedings during martial law. It is determined that criminal procedural law must "require" that a special principle of proportionality be assessed in relation to each case of departure from the general procedure of criminal procedure. It is concluded that by applying the special principle of proportionality, the proportionality between the state (public) interest, enhanced by the "security" component, and the private interest is determined.Документ Аналіз окремих положень Кримінального процесуального кодексу України крізь призму європейських стандартів забезпечення прав людини(ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2013) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячена дослідженню співвідношення окремих норм Кримінального процесуального кодексу України й європейських стандартів забезпечення прав людини. Article is devoted to research of a ratio of separate standards of the CPC of Ukraine and the European standards of ensuring human rights.Документ Щодо забезпечення прав підозрюваного(Видавництво «Істина», 2013) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті аналізується стан забезпечення прав підозрюваного, досліджуються причини такого стану та пропонуються зміни до кримінального процесуального законодавства щодо покращення стану забезпечення прав підозрюваного. In article the condition of ensuring the rights of the suspect is analyzed, the reasons of such condition are investigated and changes in the criminal procedural legislation concerning improvement of a condition of ensuring the rights of the suspect are offered.Документ Обсяг предмета правового регулювання у кримінальному процесі(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячена дослідженню обсягу предмета правового регулювання у кримінальному процесі. Обґрунтовано, що обсяг предмета правового регулювання КПК у частині регламентації європейських стандартів дотримання прав людини є звуженим. Article is devoted to study the volume of the subject of legal regulation in the criminal process. Proved that the volume of the subject of legal regulation of the CPC in the regulation of the European human rights standards is narrowed.