3 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Документ Особливості стійкості до бойового стресу у мобілізованих чоловіків в період воєнного стану в Україні(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.Статтю присвячено вивченню проблеми розвитку стійкості до бойового стресу у мобілізованих чоловіків. На підставі аналізу закордонних та вітчизняних науковців було окреслено основні прояви стресостійкості як властивості особистості, інтегративної властивості та індивідуальної здатності. Проаналізовано особливості стійкості до стресу у чоловіків, які знаходяться на етапі мобілізації до служби в армії. Зокрема, констатовано, що в чоловіків, які були призвані в перший рік війни в Україні, вищий рівень працездатності в умовах стресу та толерантність до навантажень, кращу адаптацію в новому колективі, вище ефективність у побудові взаємостосунків. The article is devoted to the study of the problem of developing resilience to combat stress in mobilized men. Based on the analysis of foreign and domestic scholars, the main manifestations of stress resistance as a personality trait, integrative property and individual ability are outlined. The features of stress resistance in men who are at the stage of mobilization for military service are analyzed. . In particular, it is stated that men who were called up in the first year of the war in Ukraine have a higher level of performance under stress and tolerance to stress, better adaptation in a new team, and higher efficiency in building relationshipsДокумент Вплив акцентуацій на прояви злочинної поведінки(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Гельбак А. М.; Молчанова О. М.; Gelbak A. M.; Molchanova O. M.Здійснено аналіз впливу акцентуацій характеру на злочинну поведінку особистості. акцентовано на відмінності в поведінкових проявах злочинців і злочинній поведінці; злочинній поведінці та злочинній поведінці, що відхиляється. Висвітлено теоретичні підходи до феномена акцентуацій та їх впливу на поведінку злочинця, при цьому увага зосереджується на акцентуаціях як крайніх варіантах норми, дисгармонійності розвитку та гіпертрофованому прояві їх окремих властивостей. Актуалізовано увагу до впливу окремих акцентуацій на кримінальні прояви в поведінці (гіпертимна акцентуація може провокувати злочини під впливом вживання алкоголю; епілептоїдна акцентуація впливає на прояви садизму, зґвалтування, вбивства; педантична акцентуації сприяє демонстрації злочинну поведінку через застрягання та постійну готовність оборонятись). Окреслено найбільший вплив акцентуацій на злочинну поведінку шляхом провокування збудження, що проявляється некерованістю та жорстокістю. Виявлено акцентуації, які значно рідше проявляються у злочинців, а саме – демонстративна та застрягаюча. Обґрунтовані подальші напрями наукового пошуку. The impact of character accentuations on the criminal behavior of the individual is analyzed. emphasized on differences in behavioral manifestations of criminals and criminal behavior; criminal behavior and criminal behavior. Theoretical approaches to the phenomenon of accentuations and their impact on the behavior of the offender are highlighted, and attention is focused on accentuation as extreme variants of norm, disharmony of development and hypertrophied manifestation of their individual properties. Attention to the impact of individual accentuations on criminal manifestations in behavior (hypertension may provoke crimes under the influence of alcohol consumption; epileptoid accentuation affects the manifestations of sadism, rape, murder; pedantic accentuation contributes to the demonstration of criminal behavior. The greatest impact of accentuations on criminal behavior is outlined by provoked arousal, which is manifested by unmanageability and cruelty. Accentuations are revealed that are much less likely to be manifested in criminals, namely demonstrative and stuck. Further directions of scientific search are substantiated.Документ Суб’єктивне благополуччя як показник психічного здоров’я особистості в юнацькому віці(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Молчанова О. М.; Molchanova O.M.Авторка проаналізувала проблему суб’єктивного благополуччя особистості, яке відображає оцінку емоційного стану та життя загалом. Виокремила складові суб’єктивного благополуччя особистості (ставлення до себе, міжособистісні стосунки, гармонійний спосіб життя, мотивація до саморозвитку) та психологічний механізм його розвитку. Звертається увага на критерії зазначеного утворення (зовнішні ознаки благополуччя, задоволеність життям, перевага позитивних емоцій над негативними). Провела емпіричне дослідження рівня суб’єктивного благополуччя в юнаків та дівчат, окреслила його рівні та визначила взаємозв’язок між його компонентами (психологічне благополуччя, фізичне здоров’я та стосунки). Закцентувала увагу на тому, що в юнацькому віці суб’єктивне благополуччя найбільше залежить від міжособистісних стосунків та задоволеності ними. The author analyzed the problem of subjective well-being of the individual, which reflects the assessment of the emotional state and life in general. The author identifies the components of subjective well-being (attitude to oneself, interpersonal relationships, harmonious lifestyle, motivation for self-development) and the psychological mechanism of its development. Attention is drawn to the criteria of this formation (external signs of well-being, life satisfaction, prevalence of positive emotions over negative ones). The author conducted an empirical study of the level of subjective well-being in boys and girls, outlined its levels and determined the relationship between its components (psychological well-being, physical health and relationships). She emphasized that in adolescence, subjective well-being depends most on interpersonal relationships and satisfaction with them.