6 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Документ Філософські особливості ресентименту в умовах російської збройної агресії проти України(ФОП Маринченко С.В., 2022) Ніколенко К. В.; Козинец А. О.; Nikolenko K. V.; Kozynets A. O.У дослідженні аналізуються особливості виникнення, формування та специфіка прояв ресентименту як індивідуального та соціального явища. Робиться спроба проаналізувати початкові чинники російського ресентименту та його результати у взаємодії. Тому сучасні військово-соціальні проблеми вимагають дослідження ресентименту, для глибшого і систематичного вивчення цього явища, з метою розуміння конфігурація ворога України, особливості його поведінки. Результати можуть мають перспективи в розумінні таких понять, як межі агресії, засоби впливу на свідомість людей, шляхи вирішення існуючих протистоянь. Загалом філософський аналіз ресентименту як явища передбачає можливість усвідомити свою приналежність і визначити її наявність як одну з ключових ознак масової свідомості всього російського народу. Проаналізовані поняття демонструють не просто сутність явища ресентименту, а розкривають особливості формування ідеї зовнішнього ворога для РФ, мотиви крайніх дій і заходів шляхом глибокого аналізу формування феномену ресентименту та процеси його укорінення у свідомості людей, можливі сценарії майбутнього до якого здатний вдатися агресор. The study analyzes the features of the emergence, formation and specifics of the manifestation of resentment as an individual and social phenomenon. An attempt is made to analyze the initial factors of Russian resentment and its results in interaction with the in-ternational community. Therefore, modern military and social problems call for the research of resentment, for a deeper and systematic study of this phenomenon, in order to understand the configuration of the enemy of Ukraine, and the specifics of his behavior. The results may have prospects in the understanding of such concepts as the limits of aggression, the means of influencing the consciousness of the people, and the way of solving existing confronta¬tions. In general, the philosophical analysis of resentment as a phenomenon provides an opportunity to realize its belonging and to determine its presence as one of the key features of the mass consciousness of the entire Russian people. The analyzed concepts demonstrate mation of the idea of an external enemy for the Russian Federation, the motives of extreme actions and measures through a deep analysis of the formation of the phenomenon of resent¬ment and the processes of its rooting in the minds of people, possible scenarios of the future to which the aggressor is capable of resorting.Документ Philosophical analysis of innovative and creative factors of human consciousness(ДонНУЕТ, 2020) Nikolenko K.V.; Melikova S. O.; Ніколенко К. В.; Мелікова С.О.Досліджені свідомість та сфери суспільної свідомості свідчать, що креативність є необхідною складовою свідомості людини. Вона виникає вже у міфологічній, релігійній та духовних складових. Інновативне виступає джерелом розуміння креативного, розкриває сутнісні складові творення як такого. Свідомість виступає лакмусовим папером різноманітних питань, що не мають однозначної відповіді, проявляючись як і джерело, і результат вирішення цих питань. Креативна складова свідомості породжує різні типи реальності, що обумовлені сучасними досягненнями науки. Інновативно-креативні чинники свідомості людини обумовлені психологічними, анатомічними та соціальними факторами. Креативність розуміється як характерна творча активність свідомості, перетворювальна сила. Мета статті — виокремити проблеми інновативної та креативної діяльності людини у сфері свідомості як структурних елементів перетворювальної діяльності з метою вдосконалення та поглиблення розуміння творчого процесу як такого. Методи. Для вивчення інновативно-креативних чинників свідомості людини використовувались такі методи: природно-онтологічний і суспільно-онтологічний для здійснення аналізу особливостей формування та розвитку свідомості, аксіоло- гічний — при оцінці значущості креативності й інновативності як характерних рис для особистості, морально-етичний метод — при дослідженні наслідків креативно-інновативного процесу для людства взагалі, а також конструктивно-деструктивний підхід до інтерпретації соціальної держави. Науковими принципами дослідження виступають: принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу та фізіологічних особливостей свідомості), детермінізму (використовується для дослідження форм прояву активності свідомості), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм). The objective of the article is to identify the problems of innovative and creative human activity in the field of consciousness as structural elements of transformative activity in order to improve and deepen the understanding of the creative process as such. The following methods are used to study the innovative and creative factors of human consciousness: natural-ontological and socio-ontological to analyze the peculiarities of the formation and development of consciousness, axiological — while assessing the importance of creativity and innovation as characteristics for the individual, moral and ethical methods in studying the consequences of creative and innovative process for humanity in general, as well as a constructive and destructive approaches to the interpretation of the welfare state. The scientific principles of the research are the principle of objectivity (in analyzing the results of the creative process and physiological features of consciousness), determinism (used to study the forms of manifestation of activity of consciousness), systematicity (general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in the system of individual, physiological, social and cultural norms). The studied consciousness and spheres of social consciousness show that creativity is a necessary component of human consciousness. It appears in the mythological, religious and spiritual components. The innovative is a source of understanding the creative, it reveals the essential components of creation as such. Consciousness is a litmus test of various questions that do not have an unambiguous answer, manifesting itself as both the source and the result of solving these questions. The creative component of consciousness generates different types of reality, due to modern advances in science. Innovative and creative factors of human consciousness are due to psychological, anatomical and social factors. Creativity is understood as a characteristic creative activity of consciousness, a transformative force.Документ Transformation of the cultural development of the Ukrainian people in the context of military realities: philosophical reflections on dilemmas(Amazonia Investiga, 2023) Філімонова-Златогурська Є.; Поперечна Г.; Ніколенко К. В.; Полюга В.; Шевель І.; Filimonova-Zlatohurska Y.; Poperechna G.; Nikolenko K. V.; Poliuha V.; Shevel I.Для сучасної України культурні трансформації є надзвичайно актуальними, адже в умовах протистояння російській агресії виявилося, що використання фільмів, книг, музики та інших культурних аспектів може стати інструментом гібридної війни. Метою даної статті є осмислення окремих аспектів трансформації культури українського народу в контексті реалій воєнного часу. При опрацюванні даного матеріалу використовувалися загальнонаукові методи та спеціалізовані методи дослідження. Результати роботи висвітлили актуальні питання: нібито інституційна криза українських закладів культури, знищення російськими військами пам’яток культури, трансформація культурних цінностей. Російська агресія лише прискорила вектор розвитку української культури ХХІ століття, яка замінила старі радянські парадигми, що функціонували протягом 1990-х років. Від поступового прив’язування до російсько-радянських орієнтирів сучасна українська культура перейшла до виробництва власного переважно україномовного культурного продукту. Зауважимо, що надалі цей рух лише посилюватиметься, і з 2022 року всі спроби нав’язати російські парадигми розвитку культурної сфери будуть можливі лише за умов капітуляції України, тобто її поразки у війні. For modern Ukraine, cultural transformations are extremely relevant, because in the conditions of confrontation with Russian aggression, it turned out that the use of films, books, music and other cultural aspects can become the tools of hybrid warfare. The purpose of this article is to understand certain aspects of the transformation of the culture of the Ukrainian people in the context of wartime realities. During the processing of this material, general scientific methods and specialized research methods were used. The results of the work highlighted the topical issues: the alleged institutional crisis of Ukrainian cultural institutions, the destruction of cultural monuments by Russian troops, the transformation of cultural values. Russian aggression only accelerated the development vector of Ukrainian culture in the 21st century, which replaced the old Soviet paradigms that functioned during the 1990s. From a gradual attachment to Russian-Soviet landmarks, modern Ukrainian culture has moved on to producing its own primarily Ukrainian-language cultural product. Note that this movement will only intensify in the future, and from 2022 all attempts to impose Russian paradigms of development in the cultural sector will be possible only under the conditions of Ukraine's capitulation, i.e., its defeat in the war.Документ Креативні особливості духовної діяльності людини(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2020) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.Креативність є природним результатом аксіологічного пошуку, що найбільш ефективно проявляється у всіх сферах духовного розвитку особистості/суспільства, погляд на специфіку однобічності дослідження духовного (чи в межах окремої релігійної системи, чи в сенсі вивчення чогось потойбічного, чи в контексті усвідомлення певних особистісних властивостей) набуває сучасної необхідності в системному розгляді питання, через виникнення потреби в об’єктивності задля встановлення змістовної сутності. Мета статті — дослідження проявів креативності в різних сферах духовної діяльності людини та вивчення специфіки впливу духовного на прояв креативного. Духовна сфера життя людини цікавила дослідників досить давно. Питання духовності людини як специфічної потреби чи властивості розглядалось й обґрунтовувалось багатьма дослідниками. Духовність та релігійність розглядаються або як синоніми, або як окремі явища, де духовність є набором моральних, культурних, людських якостей та властивостей особистості. Взаємодія креативності та духовної сфери суспільства виступала предметом дослідження багатьох учених. Так, особливості релігії як чинника творчого процесу, детермінанти креативності вивчали В. Бодак, І. Касавін, Т. Нагорна, А. Шевченко. Здійснювались спроби дослідження креативності в межах окремих релігійних систем (Н. Бескова). Предметом наукових пошуків виступала духовність взагалі (І. Меліков) та встановлення алгоритмів створення смислів (А. Осипов), вивчення духовності як необхідної складової особистості (Н. Скок). Проте практично за предметним полем дослідників залишались комплексний, системний аналіз креативності та духовного розвитку людства. Отже, необхідно зауважити, що вплив релігійного чинника на формування креативності як особистісної та соціальної властивості має істотне значення. Він виступає детермінантою творчого процесу, аксіологічним фактором креативного продукту, моральним мерилом креативного акту, соціальним наслідком креативного процесу та результату в проєкції на загальнозначущі соціальні наслідки та перспективи. Далекосяжними виступають особливості екології креативного процесу, їх вивчення з погляду екології мислення окремої особистості, екології результату кревного процесу, екологічності як загального принципу існування суспільства через необхідність дотримання певних принципів для подальшого існування суспільства. Creativity is a natural result of an axiological search, which is most effectively manifested in all spheres of spiritual development of an individual/society, a view on the specifics of the one-sidedness of spiritual research (either within a separate religious system, or in the sense of studying something otherworldly, or in the context of awareness of certain personal properties) acquires of the modern need for a systematic examination of the issue, due to the need for objectivity in order to establish a meaningful essence. The purpose of the article is to study the manifestations of creativity in various spheres of human spiritual activity and to study the specifics of the influence of the spiritual on the manifestation of creativity. The spiritual sphere of human life has interested researchers for a long time. The issue of human spirituality as a specific need or property has been considered and substantiated by many researchers. Spirituality and religiosity are considered either as synonyms or as separate phenomena, where spirituality is a set of moral, cultural, human qualities and personality traits. The interaction of creativity and the spiritual sphere of society was the subject of research by many scientists. Thus, V. Bodak, I. Kasavin, T. Nagorna, A. Shevchenko studied the features of religion as a factor in the creative process, determinants of creativity. Attempts were made to research creativity within individual religious systems (N. Beskova). The subject of scientific research was spirituality in general (I. Melikov) and the establishment of algorithms for the creation of meanings (A. Osypov), the study of spirituality as a necessary component of personality (N. Skok). However, a comprehensive, systematic analysis of creativity and spiritual development of mankind remained practically outside the subject field of researchers. Therefore, it should be noted that the influence of the religious factor on the formation of creativity as a personal and social property is of significant importance. It acts as a determinant of the creative process, an axiological factor of the creative product, a moral criterion of the creative act, a social consequence of the creative process and the result in the projection on generally significant social consequences and perspectives. The peculiarities of the ecology of the creative process, their study from the point of view of the ecology of the thinking of an individual, the ecology of the result of the blood process, environmentalism as a general principle of the existence of society due to the need to observe certain principles for the further existence of society are far-reaching.Документ Особливості та перспективи сучасних досліджень креативності(ФОП Маринченко С.В., 2021) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.Мета статті – визначити сутнісні особливості сучасних теорій креативності, встановити структурні складові креативності, зазначити основні креативні компоненти, що підлягають розвитку, вивченню, можуть виступати освітніми компонентами. Методи: для вивчення основних чинників креативних теорій використовувались природно-онтологічний та суспільно-онтологічний методи, засновано аксіологічний підхід задля визначення наслідків креативності та результатів в соціальному контексті, індивідуальний підхід використовувався при розкритті сутності особистого внеску, особистих наслідків креативності, морально-етичний метод виступає чинним при розгляді як самого процесу креативності, можливих наслідків результатів, так і власне досліджень самого креативного процесу. Науковими принципами дослідження виступають — принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу), детермінізму (використовується для дослідження процесу креативності), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм). Результати: розглянута проблема свідчить, що у суспільстві виникає проблема системного розгляду креативності, є необхідність вказати характер її прояву, окреслити соціальні наслідки. Оскільки креативність не обмежується технічними нововведенням, оригінальними бізнес-моделями, створюючи нове само по собі, вона не може бути вивчена теоретично повністю через розгляд складових особистої свідомості індивіда-креатора. Ми можемо говорити про прояв креативності лише з точки зору її результатів, які сприяють прогресивному розвитку суспільства. Вони, результати, або знаходять підтримку суспільства, або ним не сприймаються. В даний час ми можемо зазначити наявність такого явища, як внутрішність креативності — будь-які дії, спрямовані на всебічну позитивну трансформацію реальності, є соціально значущими. Сучасне суспільство не вимагає від людини виключно виробництва щось нового, воно застосовує трансформацію, проведену навіть у незначних моментах, називаючи їх креативними. The purpose of the article is to determine the essential features of modern theories of creativity, establish the structural components of creativity, specify the main creative ones components to be developed and studied can be educational components. Methods: to study the main factors of creative theories were used natural-ontological and social-ontological methods, based on axiological an approach to determine the consequences of creativity and results in a social context, an individual approach was used when revealing the essence of personal contribution, personal consequences of creativity, the moral and ethical method acts as a valid considering both the creative process itself, the possible consequences of the results, and actual research of the creative process itself. Scientific principles of research stand out — the principle of objectivity (when analyzing the results of the creative process), determinism (used to study the process of creativity), systematicity (the general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in system of individual, physiological, social and cultural norms). Results: the considered problem shows that there is a problem in society systemic consideration of creativity, there is a need to indicate the nature of its manifestation, outline the social consequences. Because creativity is not limited to the technical innovation, original business models, creating something new by itself, she cannot be studied theoretically completely through consideration of the components of the personal consciousness of an individual-creator. We can talk about the manifestation of creativity only with from the point of view of its results, which contribute to the progressive development of society. They, the results either find the support of society or are not perceived by it. In this time, we can note the presence of such a phenomenon as the internality of creativity — any actions aimed at a comprehensive positive transformation of reality are social significant Modern society does not require a person exclusively to produce something new, it applies the transformation carried out even in minor moments, calling them creative.Документ Специфіка гносеологічної взаємодії креативності та стереотипу як феноменів людського буття(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2022) Ніколенко К. В.; Лавлінський Р. О.; Nikolenko K. V.; Lavlinskyi R. O.У статті аналізуються особливості творчого та стереотипного мислення, показано сильні та слабкі сторони цих процесів, підкреслюється суспільна значущість, в змістовне значення обох суспільних явищ. Доведено, що процеси стереотипізації формують стійкі складові суспільства, дають можливість транслювати культурну і соціальний досвід. Креативність у дослідженні представлена як модернізаційна складова, що забезпечує можливість змін, вдосконалення, вдосконалення. Стереотип є умовою творчого, з його допомогою наступності в культурному процес реалізується. Їх взаємодію можна простежити через категорії продуктивного і репродуктивний. Співвідношення між репродуктивним і продуктивним не обмежується те, що репродуктивне є основою виникнення продуктивного, а останнє зазвичай трансформується в структуру (спочатку віртуальну, але потім актуальну) репродуктивну. Продуктивний – стан відтворювального. Відомо, що культурне розуміння єдиний фактор людського існування, який зацікавлений в актуалізації, тобто відтворенні результати минулого історичного досвіду, що робить необхідним його використання. Соціум розвивається таким чином, що потреба у творчому, будуючись на стереотипній складовій, лежить у багатьох культуротворчих процесах. Поняття креативного та стереотипного закладені історично як основні складові розвитку людства. Як було показано вище, мислення (фізіологія мозку) людини буде на спілкуванні стереотипно отримувати інформацію і лише в окремих випадках викликає потребу у створенні творчого. Людство швидше схильне до стереотипізування діяльності, ніж творчої діяльності, через те, що безпосередні відкриття окремих особистостей практично відразу не засвоїлися соціумом, необхідний ряд факторів та умов, щоб деякі креативні досягнення стали елементами культури. Водночас стереотипне своєю стійкістю, стандартністю представляється основою для креативних пошуків. У подальшому можуть бути досліджені особливості масової культури, більш детального аналізу заслуговує розгляд глобальних трансформацій сучасного світу саме з точкою зору креативності та стереотипу. The article analyzes the peculiarities of creative and stereotypical thinking, shows the strengths and weaknesses of these processes, emphasizes the social significance, and the substantive meaning of both social phenomena. It has been proven that the processes of stereotyping form stable components of society, provide an opportunity to broadcast cultural and social experience. Creativity in the study is presented as a modernization component that provides the possibility of changes, improvement, improvement. A stereotype is a condition of creativity, with its help, continuity in the cultural process is realized. Their interaction can be traced through the categories of productive and reproductive. The relationship between the reproductive and the productive is not limited to the fact that the reproductive is the basis for the emergence of the productive, and the latter is usually transformed into a (at first virtual, but then actual) reproductive structure. Productive – the state of reproduction. It is known that cultural understanding is the only factor of human existence that is interested in actualization, that is, reproduction of the results of past historical experience, which makes its use necessary. Society develops in such a way that the need for creativity, based on a stereotypical component, lies in many cultural processes. Concepts of creative and stereotypical are laid down historically as the main components of human development. As it was shown above, a person's thinking (physiology of the brain) will stereotypically receive information during communication and only in certain cases causes the need to create a creative one. Humanity is more prone to stereotyping activity than creative activity, due to the fact that the direct discoveries of individual personalities were not immediately assimilated by society, a number of factors and conditions are necessary for some creative achievements to become elements of culture. At the same time, stereotyped by its stability, standard is the basis for creative searches. In the future, the peculiarities of mass culture can be investigated, the consideration of global transformations of the modern world from the point of view of creativity and stereotype deserves a more detailed analysis.