22 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 22
Документ Вплив революції в Ірані 1979 р. на «іранську» політику США(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджується проблема трансформації політики США щодо Ірану під впливом ісламської революції в Ірані 1979 р. Висвітлюються найбільш показові аспекти, пов’язані з двосторонніми відносинами ІРІ та США. This article is about the problem of transformation of U. S. policy toward Iran under the influence of Islamic revolution in Iran in 1979. Are shown the most important aspects of bilateral relations of Iran with the USA.Документ Особливості висвітлення радянською історіографією зовнішньої політики СРСР щодо Ірану протягом 1972 – 1991 рр.(Запорізький національний університет, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті на основі досліджень радянських сходознавців розкривається сутність і основні напрямки реалізації зовнішньої політики Радянського Союзу щодо Ірану, здійснюваної упродовж 1972 – 1991 рр. Автор, послуговуючись хронологічно-проблемним методом, виокремлює наступні періоди у радянській історіографії та головну їх тематичну спрямованість: друга половина 1970-х років «фаза активного втручання СРСР у справи Затоки через подолання наслідків енергетичної кризи», 1980 – 1986 рр. «обґрунтування історичної спільності радянсько-іранської співпраці на основі здобутків революцій», 1987 – 1991 рр. «політологічний аналіз розвитку Ірану, як суб’єкта зовнішньополітичної діяльності Кремля». У кінці роботи подається висновок, що радянська історіографія представлена вузькоспеціалізованими дослідженнями, що не відображають у повній мірі усю сутність політики СРСР щодо Ірану у період його модернізації та постреволюційного становлення. The article is based on the research of the Soviet Orientalists. It reveals the particular features and main directions of the foreign policy of the Soviet Union over Iran, carried out during 1972 – 1991. The author, guided by the chronologically-problematic method distinguishes the periods in the Soviet historiography and their main thematic focus as the following: the second half of the 1970s, «the phase of active intervention of the USSR in the affairs of the Gulf through overcoming the consequences of the energy crisis», 1980 – 1986 «justification of the historical community of interests of the Soviet-Iranian cooperation based on their achievements of the revolution», 1987 – 1991 « the political science analysis of the development of Iran, as a subject of the foreign-policy activity of the Kremlin». At the end of the research there is the conclusion that the Soviet historiography presents ad-hoc studies that do not fully reflect the whole essence of the USSR policy towards Iran during the period of its modernization and post-revolutionary formation.Документ Міжнародний комітет Червоного Хреста і його діяльність в Ірані протягом 1979 – 1988 рр.(Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Ісламська революція 1979 року та ірано- іракська війна 190 -1988рр. спричинили в Ірані низку проблем гуманітарного характеру , вирішити які можна було лише залучивши нейтральні організації, що слідкують за імплементацією норм міжнародного гуманітарного права. The Islamic revolution of 1979, and the Iran-Iraq war of 190-1988. caused a number of humanitarian problems in Iran, which could only be solved by involving neutral organizations that monitor the implementation of the norms of international humanitarian law.Документ Позиція Ірану щодо політики США в Іраку (1990 – 2011 рр.)(ТОВ «Віртуальна реальність», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Район Перської затоки залишається стратегічно важливою зоною, над якою прагне встановити контроль США та Іран. Ісламська Республіка Іран, будучи лідером в поставках нафти та газу на світовому ринку, зацікавлений у розширенні сфери впливу на важливі нафтогазові поклади контрольовані Іраком, при збереженні статусу одноосібного регіонального лідера. Поруч з цим, після революції 1979 р. головним гаслом зовнішньої політики іранського уряду став антиамериканізм та протистояння будь-якому проникненню США в Близькосхідний регіон. The Persian Gulf region remains a strategically important area over which seeks to establish US and Iranian control. The Islamic Republic of Iran, being the leader of supplies of oil and gas on the world market, interested in expanding the sphere of influence on important oil and gas deposits controlled by Iraq, while maintaining the status individual regional leader. Next to this, after the 1979 revolution, the main anti-Americanism and confrontation became the slogan of the Iranian government's foreign policy any penetration of the US into the Middle East region.Документ Еволюція політики США щодо Ірану (1989-2009рр.)(ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджено точку зору і думки екс-держсекретаря США Генрі Кіссінджера про роль Ірану у зовнішній політиці Сполучених Штатів на Близькому і Середньому Сході в епоху «холодної війни». Аналіз робіт дипломата дав можливість встановити, що Іран був стратегічно важливою державою для Сполучених Штатів, без якої реалізація близькосхідної стратегії Вашингтона була неможлива. Саме тому Іран у роки «холодної війни» був головним об’єктом і опорою американської зовнішньої політики на Близькому і Середньому Сході перед обличчям радянської загрози у 1946-1979 рр. The article examines the point of view and opinions of former US Secretary of State Henry Kissinger about the role of Iran in the foreign policy of the United States in the Middle East during the Cold War era. Analysis of the diplomat's works made it possible to establish that Iran was a strategically important state for the United States, without which the implementation of Washington's Middle East strategy was impossible. That is why Iran during the Cold War was the main object and pillar of American foreign policy in the Near and Middle East in the face of the Soviet threat in 1946-1979.Документ Феномен Махмуда Ахмадініжада в політичному житті Ірану(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Іран є одним із найбільших лідерів на світовому нафтогазовому ринку, 80% експорту якого припадає на країни Європейського Союзу та США. Головні експортери іранських нафти й газу вдаються до різноманітних важелів впливу, спрямованих на встановлення лояльних політичних сил в країні та відповідне зменшення цін на енергоресурси. Дивлячись на такий стан справ, одним із найбільш обговорюваних та актуальних питань залишається конфронтація Ірану з європейськими державами та США, що втілюється в діяльності президента Іранської республіки – Махмуда Ахмадініжада. Iran is one of the biggest leaders in the world oil and gas market, 80% of its exports go to the countries of the European Union and the USA. The main exporters of Iranian oil and gas resort to various levers of influence aimed at establishing loyal political forces in country and the corresponding decrease in energy prices. Looking at such state of affairs, one of the most discussed and topical issues there remains Iran's confrontation with European states and the United States, which is embodied in the activities of the President of the Republic of Iran - Mahmoud Ahmadinejad.Документ Підтримка СРСР іранської опозиції протягом 1979 – 1991 рр. як один із напрямків радянської зовнішньої політики щодо Ірану(Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej (Lublin, Polska), 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті проаналізовано співпрацю Радянського Союзу з іранською лівою опозицією, як один із провідних напрямків радянської зовнішньої політики щодо Ірану після ісламської революції. Автор приділяє увагу процесу еволюції основних форм підтримки СРСР лівих партій Ірану, залежно від розстановки сил на міжнародній арені та пануючих ідеологічних догматів у середовищі правлячої верхівки Республіки. Вивчення кореспонденції ЦК КПРС з керівними органами прокомуністичних партій Ірану за 1979 – 1991 рр. дає змогу зробити висновки, що встановлення контактів із опозиційними правлячому режиму сил для СРСР носило тимчасовий характер й повинно було слугувати задоволенню його головної політичної мети періоду «холодної війни» – перетворення Перської затоки на зону своїх стратегічно важливих інтересів та витіснення із близькосхідного регіону Сполучених Штатів Америки. This article analyzes the cooperation between the Soviet Union and the Iranian left-wing opposition, as one of the most principal directions of the Soviet international policy towards Iran after the Islamic Revolution. The author brings into focus the evolution process of the main forms of the USSR`s support for the left parties of Iran, depending on the balance of power in the international stage and dominating ideological dogmas among the ruling upper circles of the Republic. Study of the CPSU correspondence with the machinery of government of the Iranian pro-communist parties in the period of 1979 – 1991 allows to draw conclusions, that the Soviet Union contacts with the opposition of the Iranian ruling regime were temporary and should help to achieve its main political goal during the "cold war", in other words, making the Gulf as a zone of its strategic interests and ousting the United States from the Middle East region.Документ Криза влади 1994 р. та 2004 р.: загальне, особливе, наслідки для суспільства(ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Метою даної роботи є висвітлення основних рис кризових процесів, що відбувалися в контексті зміни влади 1994 та 2004 року. The purpose of this work is to highlight the main features of the crisis processes that took place in the context of the change of power in 1994 and 2004.Документ Внесок УРСР у розвиток радянсько-іранських економічних зв’язків, 1968 – 1990(Дипломатична академія України при МЗС, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор статті, спираючись на значну джерельну базу, намагається показати географію торгівельно-економічної й науково-технічної українсько-іранської співпраці упродовж 1968 – 1990-х років, що незважаючи на свою перспективність й значні результати, не знайшла свого відображення в українській та зарубіжній історіографії. У ході дослідження робиться висновок, що між УРСР та Іраном було створено своєрідну економічну зону найбільшого сприяння розвитку машинобудування й металургії та закладено підґрунтя для діалогу щодо двосторонньої українсько-іранської політичної співпраці. The article, based on a large source base, trying to show the geography of trade-economic and scientific-technical cooperation between Ukrainian and Iran during 1968 – 1990 years, despite on its prospects, and significant results were not reflected in the Ukrainian and foreign historiography. The study concludes that between the USSR and Iran had created a kind of greatest economic zone to promote engineering and laid the ground for dialogue on bilateral Ukrainian-Iranian political cooperation.Документ Політизація студентських рухів як невід’ємна частина Ісламської революції в Ірані(Донецький національний університет, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Стаття присвячена дослідженню політизації студентських рухів, що розпочали свою діяльність в умовах революційних подій в Ірані. Доведено, що студентські громадсько-політичні організації вплинули на характер ісламської революції, надавши їй яскравого антиамериканського звучання. The article is devoted to research of the stages of the politicization of the student movement and their influence of the Islamic revolution in Iran. It is proved that student socio-political organizations, using radical methods of struggle, have changed the nature of the Islamic revolution, giving it a bright sound anti-American.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »