Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20
  • Документ
    Обстановка вчинення розбійного нападу на інкасатора як факультативна ознака об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 187 Кримінального кодексу України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Северінова О. Б.; Ягольник О. М.; Пономарьова Т. І.; Severinova O. B.; Yagolnyk O. M.; Ponomarova T. I.
    В статті розглядається сутність, зміст та значення обстановки вчинення розбійного нападу на інкасатора як факультативної ознаки об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 Кримінального кодексу України. Вказується, що розвиток кримінальних правопорушень проти власності бере свій початок майже одночасно зі становленням людства, що обумовлено корисливим мотивом таких діянь, який є провідним та об’єднуючим для більшої кількості суспільно небезпечних діянь. Розбій є більш сучасним та одночасно небезпечним кримінальним правопорушенням, яке в повній мірі позиціонує ядро кримінально протиправної діяльності, котрим є симбіоз насильства та користі. Досягнення мети заволодіння майном через застосування насильства потребує створення та опрацювання відповідного алгоритму, зокрема – у випадку застосування певних знарядь, вони мають бути вдало підібрані та бути достатніми для завдання бажаних суб’єктом тілесних ушкоджень. Зазначається, що в межах кримінального права обстановка надає додаткові характеристики суспільно небезпечного діяння, необхідні для правильної кваліфікації. Автори звертають увагу на те, що розбійний напад на інкасатора (на відміну від більшості діянь, передбачених ч. 1 ст. 187 КК України) вимагає від правопорушника тривалої підготовки, зокрема, необхідної для встановлення особливостей реалізації інкасаторами своїх професійних обов’язків. При цьому суб’єкт повинен передбачити декілька сценаріїв розвитку кримінально протиправної події, які мають враховувати потенційні спроби опору з боку осіб, відносно яких вчиняється розбійний напад. У зв’язку із цим, на відміну від звичайних розбійних нападів, низка із яких вчиняється спонтанно або відносно випадкових осіб, напад на інкасаторів передбачає створення відповідної обстановки. Часто такі кримінальні правопорушення вчиняються у співучасті через неможливість реалізації умислу без залучення сторонньої допомоги. The article examines the essence, meaning and significance of the situation of committing a robbery attack on a tax collector as an optional feature of the objective side of the criminal offense provided for in Art. 187 of the Criminal Code of Ukraine. It is indicated that the development of criminal offenses against property originates almost simultaneously with the formation of humanity, which is due to the self-interested motive of such actions, which is the leading and unifying factor for a greater number of socially dangerous actions. Robbery is a more modern and at the same time dangerous criminal offense, which fully positions the core of criminal illegal activity, which is a symbiosis of violence and profit. Achieving the goal of seizing property through the use of violence requires the creation and development of an appropriate algorithm, in particular, in the case of using certain tools, they must be well selected and be sufficient to inflict the bodily harm desired by the subject. It is noted that within the framework of criminal law, the situation provides additional characteristics of a socially dangerous act, necessary for the correct qualification. The authors draw attention to the fact that a robbery attack on a tax collector (unlike most of the acts provided for in Part 1 of Article 187 of the Criminal Code of Ukraine) requires the offender to undergo extensive training, in particular, to establish the specifics of the tax collectors' performance of their professional duties. At the same time, the subject must foresee several scenarios of the development of a criminally illegal event, which should take into account potential attempts of resistance by persons against whom a robbery attack is committed. In this regard, unlike ordinary robbery attacks, a number of which are committed spontaneously or against random persons, an attack on cash collectors involves the creation of an appropriate environment. Often, such criminal offenses are committed in complicity due to the impossibility of realizing the intention without the involvement of outside help.
  • Документ
    До питання щодо стану та перспектив вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
    У статті розглядаються стан та перспективи вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки. Автором звертається увага на відсутність системності у визначенні корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Вказується на неефективність та неспіврозмірність визначених у національному кримінальному законодавстві видів та розмірів покарань тяжкості таких суспільно небезпечних діянь. Підсумовується, що частково завдання, визначені у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, було виконано, проте кримінальне законодавство зазнало змін, які надмірно лібералізують кримінальну відповідальність осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, та уклали угоду про визнання винуватості, а також не повною мірою відповідають положенням та рекомендаціям, викладеним у європейських правових документах. The article examines the status and prospects for solving the problems of ensuring the inevitability of criminal liability for corruption, defined in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025. The author draws attention to the lack of consistency in defining corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption. The ineffectiveness and disproportionality of the types and amounts of punishments defined in the national criminal legislation to the severity of such socially dangerous acts are indicated. It is summarized that the tasks set out in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025 have been partially fulfilled, however, the criminal legislation has undergone changes that excessively liberalize the criminal liability of persons who have committed corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption and have entered into plea agreements, and also do not fully comply with the provisions and recommendations set out in European legal documents.
  • Документ
    Особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану
    (Гельветика, 2024) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.
    В статті розглядаються особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану. Зазначається, що наразі в судовій практиці виникає низка проблемних питань, пов’язаних із особливостями застосування запобіжних заходів до окремих категорій кримінальних правопорушників, а також визначенням відповідності Конституції України положень, які зазнали змін після 2022 року. Вказується, що у кримінальному законодавстві унеможливлено застосування звільнення від покарання з випробуванням лише до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України. Отже, поза увагою залишились ті, що вчинили діяння, передбачені ст. 402 КК України (непокора) та ст. 404 КК України (опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків). Підсумовується, що наразі такий запобіжний захід, як тримання під вартою не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться європейською та міжнародною правовою спільнотою до порядку його застосування. The article examines the features of the application of a preventive measure in the form of detention under martial law. It is noted that currently in judicial practice there are a number of problematic issues related to the features of the application of preventive measures to certain categories of criminal offenders, as well as determining the compliance of provisions that have undergone changes after 2022 with the Constitution of Ukraine. For the most part, the above applies to such a preventive measure as detention. It is indicated that the criminal legislation makes it impossible to apply exemption from punishment with probation only to persons who have committed criminal offenses provided for in Articles 403, 405, 407, 408, 429 of the Criminal Code of Ukraine. It is summarized that currently such a preventive measure as detention does not fully meet the requirements set by the European and international legal community for the procedure for its application.
  • Документ
    Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації: проблеми визначення об’єкта кримінального правопорушення
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цуцкірідзе М. С.; Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Tsutskiridze M. S.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.
    У статті аналізуються підходи вчених до визначення об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України. Установлено, що вчинення діяння, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, безпосередньо пов’язане з незаконним порушенням недоторканості приватного життя. Визначено, що коли формами реалізації об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, є їх придбання та збут, посягання здійснюється на відповідний вид господарської діяльності. Підсумовано, що доцільним є визначення безпосереднім об’єктом такого діяння права громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, а родовим об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина. The article analyzes the approaches of scientists to determining the object of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that in most cases the commission of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine is directly related to the purpose of obtaining private or confidential information and almost always – to the illegal violation of privacy. It has been determined that in cases where the forms of implementation of the objective side of the criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine are their acquisition and sale, the criminal offender encroaches on economic activities related to the development, manufacture, supply of special technical means for removing information from communication channels and other technical means of covertly obtaining information.
  • Документ
    Кримінальна відповідальність за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Данилевська Ю. О.; Єдаменко І. В.; Ponomarova T. I.; Danylevska Yu. О.; Yedamenko I. V.
    У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Звертається увага на доцільність виключення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації з переліку предметів контрабанди. Актуалізовано криміналізацію незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконного розроблення, виготовлення, постачання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та виключення статті 359 із Кримінального кодексу України. The article examines the specifics of criminal liability for illegal actions with special technical means of secretly obtaining information. It is emphasized that the actions described in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine “Illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information” encroach on various objects of criminal law protection. Thus, the illegal purchase or sale of special technical means of covertly obtaining information creates a threat of harm or harm to economic activity, since such actions are carried out on the basis of a license obtained.
  • Документ
    Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
    У статті проаналізовано підходи вчених до визначення можливості встановлення мети як обов’язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України. Вказано, що наразі чинна редакція ст. 359 Кримінального кодексу України, в якій встановлено кримінальну відповідальність за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації не відтворює рівня суспільної небезпечності, достатнього для криміналізації такого діяння. Аналіз судової практики надає підставу для констатації, що суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України потребує доопрацювання, а саме – визначення обов’язковою ознакою мети вчинення такого діяння. Вказане зумовлено потребою в удосконаленні порядку притягнення осіб, які вчинили незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації до адміністративної та кримінальної відповідальності. Констатовано, що саме вказівка на використання без мети негласного отримання інформації, а також незнання того, що технічний засіб належить до таких, що скеровані на негласне отримання інформації стає підставою для визнання можливим притягати особу до адміністративної відповідальності. The article analyzes the approaches of scientists to determining the possibility of establishing a purpose as a mandatory feature of a criminal offense, provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It is indicated that the current version of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, which establishes criminal liability for illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information, does not reproduce the level of social danger sufficient to criminalize such an act. The analysis of judicial practice provides grounds for stating that the subjective side of the composition of the criminal offense, provided for in Part 1 of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, requires further development, namely, the definition of the purpose of committing such an act as a mandatory feature. This is due to the need to improve the procedure for bringing persons who have committed illegal actions with special technical means of covertly obtaining information to administrative and criminal liability. It is stated that it is the indication of use without the purpose of secret obtaining of information, as well as ignorance of the fact that such a technical means belongs to those that are aimed at secret obtaining of information, which becomes the basis for recognizing the possibility of bringing a person to administrative responsibility.
  • Документ
    Обмежувальні заходи та обмежувальні приписи у системі спеціальних заходів індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.
    У статті розглядаються проблеми застосування до осіб, які вчинили домашнє насильство, обмеж увальних заходів та обмежувальних приписів та кримінальної відповідальності за їх невиконання. Вказу ється, що відсутність більш широкого переліку видів покарань, які можуть бути застосовані до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, а також наявність окремих осо бливостей для їх призначення утворюють додаткові підстави для застосування до кривдників або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від покарання (як правило, з випробуванням). Підсумовується, що наразі обмежувальні заходи та обмежувальні приписи як захід індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству не у повній мірі виконують функцію, передбачену у Стамбульській конвенції. The article examines the problems of applying restrictive measures and restrictive orders to persons who have committed domestic violence and criminal liability for their failure to comply. It is indicated that the absence of a wider list of types of punishments that can be applied to persons who have committed a criminal offense provided for in Art. 390-1 of the Criminal Code of Ukraine, as well as the presence of certain features for their imposition create additional grounds for applying to offenders either a milder punishment than provided for by law, or exemption from punishment (as a rule, with probation). It is concluded that currently restrictive measures and restrictive orders as a measure of individual preventive prevention of domestic violence do not fully fulfill the function provided for in the Istanbul Convention.
  • Документ
    Пробаційний нагляд як вид покарання у кримінальному праві України
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Петренко В. О.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.; Petrenko V. O.
    У статті розглядається пробаційний нагляд як відносно новий вид покарання. Відзначається, що у більшості європейських країн пенітенціарний нагляд є спеціальним виправним та виховним заходом, який застосовується до осіб, яких було звільнено від покарання із випробуванням. Доводиться, що станом на травень 2025 року значення такої законодавчої новели для розвитку кримінально-правової політики важко оцінити однозначно, причиною чого є непідтверджена ефективність пробаційного нагляду як виду покарання та низка наукових дискусій щодо правової природи та можливості відносити пробаційний нагляд до системи покарань. Відмічається, що наразі пенітенціарний нагляд передбачений як вид покарання у санкціях близько 170 кримінально-правових норм, в яких встановлено кримінальну відповідальність як за кримінальні проступки, так і за нетяжкі та середньої тяжкості злочини. Підсумовується, що абсолютно аргументованою є думка вчених щодо доцільності віднесення такого заходу до спеціальних наглядових та соціально-виправних заходів взаємодії із особами, яких було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, це також може стати одним зі способів удосконалення обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. The article considers probation supervision as a relatively new type of punishment. It is noted that in most European countries, penitentiary supervision is a special corrective and educational measure applied to persons who have been released from probationary punishment. It is proved that as of May 2025, the significance of such a legislative novelty for the development of criminal law policy is difficult to assess unambiguously, the reason for which is the unconfirmed effectiveness of probation supervision as a type of punishment and a number of scientific discussions regarding the legal nature and possibility of referring probation supervision to the system of punishments. It is noted that currently penitentiary supervision is provided for as a type of punishment in the sanctions of about 170 criminal law norms, which establish criminal liability for both criminal offenses and for minor and medium-serious crimes. It is summarized that the opinion of scientists regarding the expediency of classifying such a measure as special supervisory and social-correctional measures of interaction with persons who were released from serving a sentence with probation is absolutely justified. In particular, this can also be one of the ways to improve the duties that the court imposes on a person released from serving a sentence with probation.
  • Документ
    Корупція як детермінанта, що впливає на вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля в Україні
    (Гельветика, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2023) Назимко Є. С.; Семенишина-Фіголь Б. М.; Пономарьова Т. І.; Nazymko Ye. S.; Semenyshyna-Fihol B. M.; Ponomarova T. I.
    У статті розглядаються окремі детермінанти, що впливають на вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля в Україні. Вказується, що неможливо запобігти кримінальним правопорушенням, що вчиняються у сфері земельних відносин, не вивчивши їх природу, сутність, закономірності розвитку, причини, що їх відтворюють та негативні наслідки. Успішне проведення запобіжної роботи можливе лише на основі науково обґрунтованих уявлень про причини злочинності, глибокого розкриття умов, з якими пов’язана злочинність у тій чи іншій сфері. Звертається увага на тісний взаємозв’язок між кримінальними правопорушеннями проти довкілля та корупційними протиправними діяннями. Аналіз практики протидії корупції в Україні показує, що вона не заснована на адекватних уявленнях про причини та ключові проблеми поширення корупції, чільне місце серед яких посідають недоліки організаційно-управлінської діяльності. Зазначається, що необхідною умовою, яка дозволить скоординувати сферу земельних відносин на державному рівні, є закріплення за підрозділами Держгеокадастру України повноважень розпорядження землями, які розташовуються поза населеними пунктами. The article examines individual determinants affecting the commission of criminal offenses against the environment in Ukraine. It is indicated that it is impossible to prevent criminal offenses committed in the field of land relations without studying their nature, essence, patterns of development, causes that reproduce them and negative consequences. Successful preventive work is possible only on the basis of scientifically based ideas about the causes of crime, in-depth disclosure of the conditions associated with crime in one or another area. Attention is drawn to the close relationship between criminal offenses against the environment and corruption offenses. The analysis of the practice of countering corruption in Ukraine shows that it is not based on adequate ideas about the causes and key problems of the spread of corruption, among which the shortcomings of organizational and management activities occupy a prominent place. It is noted that a necessary condition that will allow coordination of the field of land relations at the state level is the establishment of powers to dispose of lands located outside populated areas by the units of the State Geocadastre of Ukraine.
  • Документ
    Звільнення неповнолітнього від покарання з передачею під нагляд
    (Донецький юридичний інститут МВС України, 2014) Пономарьова Т. І.; Ponomarova T. I.
    Стаття присвячена дослідженню питання передачі неповнолітньої особи, звільненої від покарання під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Аналізуються нормативно правові акти, які регулюють передачу підлітка під нагляд, виносяться пропозиції щодо удосконалення діючого кримінального законодавства України. The article is devoted to research questions of underaged`s transfer under supervision, who are released from punishment with supervision of parents of peplacing person, or under supervision of teaching staff or labor collective with his consent, and individual citizens upon request. Also the article analyzing regulatory legal acts that regulate transfer of underaged under supervision, make proposal to improve exiting penal laws of Ukraine.