30 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 30
Документ Модерні пошуки синхронізації індивідуального і колективного – візії Ж. Бодена(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2014) Туренко О. С.У статті аналізується осмислення проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Розкриваються ключові методи досягнення цієї проблеми, які досягаються, на думку французького філософа, завдяки впровадженню в політичне життя принципу державного суверенітету. We analyze the problem of understanding the synchronization of individual and collective political philosophy of J. Bodin. Reveals the key techniques to achieve this problem are achieved, according to the French philosopher by the introduction of the principle of political sovereignty.Документ Ґенеза сенсів і періодизація формування принципів правового захисту військовополонених у міжнародному гуманітарному праві(НАВС, 2022) Туренко О. С.Висвітлюють питання забезпечення публічної безпеки і порядку; законодавчого регулювання військових, територіальних формувань, військовополонених, реалізації їх прав відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Highlight issues of ensuring public safety and order; legislative regulation of the military, territorial formations, prisoners of war, realization of their rights in accordance with the norms of international humanitarian law.Документ Сократівсько-платонівські версії мужності – як спроба знайдення засобу синхронізації індивідуальної та колективної суверенності(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2010) Туренко О. С.У статті аналізується соціально-політична цінність мужності в її сократівсько-платонівській версії, що забезпечує синхронізацію індивідуальної та колективної суверенності та є ключовою чеснотою ефективного існування публічного простору. In the article the socio-political value of courage is analysed in its sokrat-plato version which provides synchronization of individual and collective sovereignty and is the key virtue of existence of public space.Документ Принципи гармонізації протиріч соціальних елементів у фундаторів німецького консерватизму (Ю. Мьозер і А. Мюллер)(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2014) Туренко О. С.У статті досліджуються соціально-політичні ідеї Ю Мьозера і А. Мюллера, їх уявлення про принцип гармонізації соціальних елементів. Ідеї фундаторів німецького консерватизму утверджуються як концептуальна основа формування єдиної федеративно-юнкерської імперії, яка мусить гармонізувати протиріччя соціальних елементів, індивідуального і колективного, минулого і теперішнього, традиційного і модерного. We study the socio-political ideas of Y. Moser and A. Muller, their understanding of the principles of harmonization of social elements. Founder’s ideas of German conservatism established himself as a conceptual framework for the formation of a unified federal-junker empire, which should harmonize the contradictions of social elements, individually and collectively, past and present, traditional and modern.Документ Фактор страху в ранньомодерних теоріях держави: версія Б. Спінози(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2010) Туренко О. С.У статті досліджується статус та критерії застосування державою феномену страху в політичній теорії Б. Спінози. Зроблено висновок про те, що філософ не бачив у страху абсолютно ефективного механізму державного управління. Він виходив із субстанційної даності страху, який повинно мужньо раціоналізувати, завдяки постійно діючим демократичним принципам. Status and principles of application the phenomenon of fear by the state in the political theory B. Spinoza are іnvestigated.Документ Фактор страху в ранньомодерних теоріях держави: проект Томаса Гоббса(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2010) Туренко О. С.Стаття присвячена висвітленню трансформаційних форм та місця феномену страху в політичній теорії Т. Гоббса, значення страху в принципах державного суверенітету. The article is devoted to research the transformation forms and place of the phenomenon of fear in the political theory of Thomas Hobbs, its value in the principle of state sovereignty.Документ Співвідношення соціальної відповідальності та страху в концепті національної держави: українське сьогодення(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2008) Туренко О. С.Стаття присвячена висвітленню співвідношення соціальної відповідальності й страху в концепті національної держави на основі сучасних українських реалій, що вказують на практичну кризу розглянутих феноменів. The article is devoted to research correlation of social responsibility and fear in conception of the national state on the basis of modern Ukrainian reality which indicate the practical crisis of the explored phenomena.Документ Чесноти як модуси консолідації громадянської спільності в доктрині Св. Томи Аквінського(Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2012) Туренко О. С.Стаття присвячена визначенню елементів ієрархії чеснот у томізмі та розкриттю перспектив, що їх консолідують, у процесі синхронізації індивідуальних та колективних прагнень, когнітивних здібностей людей. Робиться висновок, що Тома Аквінський, пропонуючи детермінувати процес удосконалення людської природи через раціонально-теологічну систему солідаристських чеснот, затверджував автономність розуму, цінність добродійників, які могли удосконалювати інших вірян і цим синхронізувати індивідуальні та колективні прагнення громадської спільності. The article is devoted to the problem of defining of elements of virtue hierarchy in Thomism and disclosure of their consolidating potential in the synchronization process of individual and collective aspirations, cognitive abilities of people. It is concluded that Thomas Aquinas, offering a deterministic process improvement of human nature through rational theological system of consolidating virtues and claimed the autonomy of mind, the social value of benefactors, which could develop other believers and so synchronize individual and collective aspirations of public.Документ ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ НАРИС МОДЕРНИХ ВІЗІЙ ПОЛІЦІЇ(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Туренко О. С.Проаналізовано відправні теорії поліції, її доктринальні засади, функції, сфери діяльності та місце у формуванні дисциплінарного суспільства у працях мислителів раннього модерну. У їх творах поліція є гіпертрофованим, утопічно-універсальним державним органом, який повинен «всеосяжно» охопити весь спектр економічних, політико-управлінських, моральних сфер життя суспільства. Метою поліції було сформувати патерналістську суспільну модель – дисциплінарне суспільство, що тотально підконтрольне волі абсолютного монарха. Проте під впливом ліберально-демократичних ідей модерний концепт поліції змінився в бік гуманізму й захисту державою прав людини та громадянина, побудови правової і соціальної держави. З поліції було знято ореол «всеосяжності», а її функції розподілено між іншими державними органами. The starting theories of the police, its doctrinal meanings, functions, spheres of activity and place in the formation of a disciplinary society in the theories of early modern thinkers are analyzed. Political and managerial works of modern thinkers existed within the religious worldview and were created to give absolutist sovereigns – semi-feudal rulers an idea of the mechanisms and means of creating a new order, a better rational and disciplinary socio-political formation, which provided conditions for Christian salvation – happiness in earth. life. At the end of the XVII century. on the theoretical basis of the eudemonist state, the concept of the welfare state was developed, which was later defined in the term "welfare state". The works of modern police officers are hypertrophied, an attempt to cover the full range of socio-economic and political-managerial spheres of society. To achieve this goal required a centralized, branched body of state influence, called the "police". In the future, a separate discipline was formed – "science of the police" (German Polizeiwissenschaft). In the view of modern scholars, the new state was seen as a police institution that carefully monitors its subjects, infinitely interferes in their daily lives, in order to form social discipline. That is, the concepts of early modern authors not only did not share the concept of state and police, but determined the primacy of the institution of the police in the administrative bureaucratic activities of the absolutist state. Thus, the police received "comprehensive" functions that had utopian-universal features. In her own field of vision were to be almost all spheres of socio-economic life of society, social morality and material level of subjects. Utopian-universal qualities of the police and its unlimited powers form the basis for the approval of the modern idea of the "police state". At the beginning of the XIX century modern concept of the police, its meaning began to change. This took place against the historical background of the destruction of absolute monarchies, the establishment of the first liberal democracies, global industrialization and urbanization, and so on. In the theoretical sense, the police change in meaning under the influence of the theories of "rule of law" (R. Mole) and "welfare state" (L. Stein). The halo of "comprehensiveness" is removed from the police and its functions are distributed to other state and bureaucratic bodies.Документ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ТЕОРІЯ МИХАЙЛА РЕЙСНЕРА(Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, 2021) Туренко О. С.М. Рейснер розробляв психологічну концепцію триступінчастого розвитку права: первородне інтуїтивне право, правова ідеологія, позитивне право. Завдяки практиці поєднувати в собі методи формування правової ідеології – містичний, естетико-романтичний та раціональний, право стає ключовим важелем розвитку суспільства. Держава є втіленням ідеальних уявлень в житті суспільства і наслідком психологічних чинників та виробничих компромісів. Більшовицький переворот змінив світоглядну позицію вченого. Майже всі його концепти отримують міфологічні ознаки, а відправні ідеї психологічної теорії права – інтуїтивне право індивідів та колективістський пошук сенсів правової ідеології, нівельовані. Рейснеровські візії легітимізували право на знання більшовицької партії, виправдовували її антилюдську практику. M. Reisner developed the concept of the three-stage development of law: primordial intuitive law, legal ideology, positive law and defined historical types of law: generic, arbitration, intergeneric, estate, absolutist, bourgeois-constitutional, Soviet. Law is the highest phenomenon of the development of civilization, because it combines three methods of formation of legal ideology: mystical, aesthetic-romantic, and rational, and is the result of a socio-historical compromise of subconscious ideals of humanity – about the good and the just. The state is also the embodiment of ideal ideas in the life of society and is the result of complex socio-psychological factors and production compromises. As a hierarchical structure, the state can be flawed – it serves one social stratum. This error is corrected by the introduction of the principle of the rule of law, a constitutional system or a revolution. The Bolshevik revolution changed M. Reisner’s methodological position. Almost all concepts of his theory receive mythological features. Following Lenin’s ideas (proletarian dictatorship, non-separation of powers in the Soviets, etc.), the scientist abandoned the key principles of the psychological theory of law – the dominance of the intuitive right of individuals and the peaceful search for the meaning of legal ideology. The ideological paradigm of Bolshevism affirmed the opposite principles: the proletarian dictatorship of law, the violent method of applying legal ideology to the psychology of the masses unable to perceive it. In his conclusions about the historical fate of the communist state and law, M. Reisner uses the Hegelian concept of “collapse of historical development” and proposes to return the communist community to the primitive ancestral forms of human life. The project of “return” did not envisage an individualized sense of dignity, but offered a collective mythology of the “conscience of the workers”. This concept gave the Bolshevik Party the right to determine the expediency of application, methods and meanings of the “intuitive right of the proletariat”. Using M. Foucault’s theories of power, we can say that Reisner’s visions gave the Bolshevik Party a monopoly on knowledge, the right to define social and legal concepts of just and good.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »