5 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Документ Прояви емоційної депривації в поведінковій та регулятивній сферах особистості молодших школярів(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Пережита дітьми емоційна депривація призводить до виникнення цілого ряду стійких порушень у поведінковій, соціальній та психологічних сферах особистості. Негативно забарвлені емоційні стани та довготривале незадоволення емоційних потреб дітей формує цілий ряд негативних симптомокомплексів, які потребують раннього виявлення та корекції, а деяких випадках надання психіатричної допомоги. Поведінкові та емоційно-особистісні особливості дітей молодшого шкільного віку, які зазнали впливу емоційної депривації, ми діагностували за допомогою комплексу взаємопов’язаних методик: Шкала кольорового діапазону настрою Лутошкіна, Тест-опитувальник емпатичних тенденцій Меграбіана, Тест фрустрації Розенцвейга, Шкільний тест тривожності Філіпса, Карта спостережень Стотта, Оціночна шкала емоційних проявів дитини Шванцари, проєктивна методика «Будинок-дерево-людина» Бука. Профіль дітей-cиріт, які в найбільшому ступені зазнали впливу емоційної депривації характеризується ознаками дезадаптивної поведінки, високими показниками тривожності, низькою фрустраційною толерантністю при високому рівні прояву екстрапунитивних реакцій та емпатії. У прийомних дітей виявилися високі показники емпатії, адаптивної поведінки та тривожності, помірний рівень фрустраційної толерантності при низьких показниках екстрапунитивної реакції і необхідно-наполегливого типу фрустраційної реакції. На основі проведеного дослідження ми можемо констатувати, що довготривале перебування дітей в ситуації емоційної депривації своїми наслідками може мати як окремі, так і множинні дефіцитарні порушення та поведінкові та емоційно-особистісні розлади, які потребують раннього виявлення та корекції. Emotional deprivation experienced by children leads to the emergence of a number of persistent disorders in the behavioral, social and psychological spheres of the personality. Negatively colored emotional states and long-term dissatisfaction with the emotional needs of children form a number of negative symptom complexes that require early detection and correction, and in some cases, the provision of psychiatric care. We diagnosed the behavioral and emotional-personal characteristics of primary school children who were affected by emotional deprivation using a complex of interrelated methods: Lutoshkin's Color Range Mood Scale, Mehrabian's Empathic Tendencies Questionnaire, Rosenzweig's Frustration Test, Phillips' School Anxiety Test, Stott's Observation Map, Shvantsary's Child Emotional Manifestations Rating Scale, Buk's projective technique "House-Tree-Man". The profile of orphans who were most affected by emotional deprivation is characterized by signs of maladaptive behavior, high anxiety, low frustration tolerance with a high level of extrapunitive reactions and empathy. Adopted children showed high levels of empathy, adaptive behavior and anxiety, moderate levels of frustration tolerance with low levels of extrapunitive reactions and a need-to-be-perseverative type of frustration reaction. Based on the study, we can state that long-term exposure of children to a situation of emotional deprivation can result in both individual and multiple deficit disorders and behavioral and emotional-personality disorders that require early detection and correction.Документ Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.Документ Психологічні механізми виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Цумарєва Н. В.; Апельт Г. В.; Вятчаніна С. В.; Tsumarieva N. V.; Apelt H. V.; Viatchanina S. V.Стаття присвячена психологічним механізмам виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту. Мета дослідження – вивчення та аналіз психологічних стратегій, які допомагають зберігати психологічне здоров’я та адаптуватися до екстремальних умов триваючих військових конфліктів. В процесі дослідження використовувалися методи когнітивного аналізу, емпіричного дослідження та теоретичного моделювання. Результати дослідження підтверджують, що психологічна адаптація в умовах військових конфліктів охоплює різноманітні емоційні та когнітивні процеси, які спрямовані на збереження внутрішньої рівноваги та ефективну взаємодію зі складними життєвими умовами. Цілісний психологічний аналіз стану населення, яке перебуває в умовах тривалої російсько-української війни зумовлений комплексним впливом різноманітних факторів. Вони включають постійну загрозу особистій безпеці, соціально-економічну нестабільність, розрив соціальних зв’язків, втрату житла чи рідних, що є кумулятивними стресорами. Такий тривалий вплив стресорів може призвести до соматизації стресу та розвитку психосоматичних розладів. Зокрема, було виявлено, що стадії реакції на стрес (тривога, резистентність, виснаження) мають вирішальне значення для розуміння процесів адаптації. Досліджено, що важливим аспектом адаптації є здатність до переоцінки цінностей, розвиток нових професійних навичок та зміцнення соціального статусу, що сприяє психологічному відновленню. Крім того, було показано, що активне вирішення проблем, реалістична оцінка обставин та знаходження особистого сенсу в випробуваннях є ключовими факторами успішної адаптації. Також було встановлено, що концепції та методи, розроблені Віктором Франклом у рамках логотерапії, мають значний потенціал для підтримки та психологічної адаптації осіб, що перебувають у ситуації тривалого військового конфлікту. Це підкреслює важливість пошуку особистого сенсу та цілі, що допомагає подолати негативні наслідки тривалого стресу та зберегти психічне здоров’я. Практичне значення дослідження полягає у розробці ефективних методів психологічної підтримки та адаптаційних стратегій для осіб, що зазнали впливу тривалих військових конфліктів. The article is devoted to the psychological mechanisms of survival and adaptation in conditions of a prolonged military conflict. The purpose of the study is to study and analyze psychological strategies that help maintain psychological health and adapt to the extreme conditions of ongoing military conflicts. The research used methods of cognitive analysis, empirical research and theoretical modeling. The results of the study confirm that psychological adaptation in conditions of military conflicts includes various emotional and cognitive processes aimed at maintaining internal balance and effective interaction with difficult living conditions. A holistic psychological analysis of the state of the population in conditions of a prolonged Russian-Ukrainian war is due to the complex influence of various factors. These include a constant threat to personal security, socio-economic instability, the breakdown of social ties, the loss of housing or relatives, which are cumulative stressors. Such a long-term impact of stressors can lead to the somatization of stress and the development of psychosomatic disorders. In particular, it was found that the stages of stress response (anxiety, resistance, exhaustion) are crucial for understanding adaptation processes. It was studied that an important aspect of adaptation is the ability to reassess values, develop new professional skills and strengthen social status, which contributes to psychological recovery. In addition, it was shown that active problem solving, realistic assessment of circumstances and finding personal meaning in trials are key factors in successful adaptation. It was also found that the concepts and methods developed by Viktor Frankl within the framework of logotherapy have significant potential for supporting and psychological adaptation of individuals in a situation of prolonged military conflict. This emphasizes the importance of finding personal meaning and purpose, which helps to overcome the negative consequences of prolonged stress and maintain mental health. The practical significance of the study lies in the development of effective methods of psychological support and adaptation strategies for individuals affected by prolonged military conflicts.Документ Дослідження особистості й індивідуальних відмінностей: наукові підходи, диференціація, історичні та етичні аспекти(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Молчанова О. М.; Цумарєва Н. В.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Molchanova O. M.; Tsumarieva N. V.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до дослідження особистості та індивідуальних відмінностей як фундаментального напряму психологічної науки. Розглянуто історичні витоки диференціальної психології, започаткованої працями Вільяма Штерна наприкінці ХІХ століття, та еволюцію уявлень про темперамент від античних гуморальних теорій до сучасних нейронаукових концепцій. Висвітлено внесок українських наукових шкіл у розвиток проблематики індивідуальних відмінностей: київської (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко), харківської (І.Д. Бех) та одеської, а також сучасні дослідження О.М. Кокуна, М.В. Макаренка, А.А. Палія та інших. Проаналізовано психолексичний підхід до вивчення особистості, зокрема фундаментальне дослідження українськомовних дескрипторів індивідуальних відмінностей, яке підтвердило багатство українського лексикону особистості та його відповідність міжнародним структурам. Розкрито сучасні уявлення про ієрархічну організацію особистісних рис – від широких доменів до конкретних нюансів, які забезпечують найсильнішу прогностичну здатність щодо життєвих результатів. Розглянуто теоретико-методологічні засади психодіагностики індивідуаль-них відмінностей, включаючи тестові та нетестові методи, психометричні параметри та практичне застосування в психологічній експертизі. Висвітлено психофізіологічні дослідження, які розкривають нейробіологічні основи особис-тісних рис, їхній зв'язок із показниками серцево-судинної системи, активності мозку та стресового реагування. Проаналізовано крос-культурні дослідження особистості, які виявляють універсальні та культурно-специфічні аспекти індиві-дуальних відмінностей, зокрема в контексті адаптації вимушених переселенців та формування крос-культурної компетентності. Окрему увагу приділено етичним аспектам досліджень: стигматизації, дискримінації, відповідальному використанню тестів, інформованій згоді, конфіденційності та культурній чутли-вості. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в інтеграції різних підходів для створення цілісної моделі індивідуальних відмінностей. The article provides a theoretical analysis of scientific approaches to the study of personality and individual differences as a fundamental direction in psychological science. It examines the historical origins of differential psychology, initiated by the works of William Stern at the end of the 19th century, and the evolution of ideas about temperament from ancient humoral theories to modern neuroscientific concepts. The contribution of Ukrainian scientific schools to the development of the problem of individual differences is highlighted: Kyiv (G.S. Kostyuk, S.D. Maksymenko, V.O. Molyako), Kharkiv (I.D. Bekh) and Odessa, as well as contemporary research by O.M. Kokun, M.V. Makarenko, A.A. Paliy and others. The psycho-lexical approach to the study of personality is analyzed, in particular, the fundamental research of Ukrainian-language descriptors of individual differences, which confirmed the richness of the Ukrainian lexicon of personality and its correspondence to international structures. Contemporary ideas about the hierarchical organization of personality traits are revealed – from broad domains to specific nuances that provide the strongest predictive ability regarding life outcomes. The theoretical and methodological foundations of psychodiagnostics of individual differences are considered, including test and non-test methods, psychometric parameters, and practical application in psychological assessment. Psychophysiological studies are highlighted, revealing the neurobiological basis of personality traits, their connection with indicators of the cardiovascular system, brain activity, and stress response. Cross-cultural personality studies are analyzed, revealing universal and culturally specific aspects of individual differences, particularly in the context of the adaptation of forced migrants and the formation of cross-cultural competence. Special attention is paid to the ethical aspects of research: stigmatization, discrimination, responsible use of tests, informed consent, confidentiality, and cultural sensitivity. Prospects for further research are identified, which consist in integrating different approaches to create a comprehensive model of individual differences.Документ Психолого-економічні та правові засади національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Полтавець Л. І.; Гребінчук О. М.; Калінін А. М.; Цумарєва Н. В.; Poltavets L. І.; Grebinchuk O. M.; Kalinin A. M.; Tsumarieva N. V.Наукова стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем – психолого-економічних та правових засад національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану. Проаналізовано зміст понять патріотизму, як найсуттєвішого з показників моральності людини, а також націоналізму, воєнного стану тощо, зазначено співвідношення понять патріотизму та націоналізму, потреба виховання молоді в сьогоденні на цих засадах. До цього питання неодноразово зверталися фахівці в галузі права, психології та економіки.Метою статті є розкрити сутність визначень та питання як такого, його психологічні, економічні та правові засади сьогодні і на майбутнє.Розглянуто наукові праці вчених, які займаються означеними питаннями, зокрема щодо формулювання визначень понять патріотизму та націоналізму, сьогоденна потреба у правовому вихованні молоді на цих засадах; законодавчу та нормативно-правову базу щодо забезпечення реалізації та захисту прав на освіту людини та громадянина, визначення понять воєнний стан, вища правнича освіта, зазначено щодо потреби в підготовці фахівців-правознавців, які б одночасно мали ґрунтовні знання як із суто правничих наук, так і з тих, що віддзеркалюють сучасний стан розвитку суспільства. Зазначено про основну мету трансформації системи освіти України, а саме – поставити в центр уваги людину, її потреби й цінності. Про потребу створити умови для здобуття освіти в умовах війни та вимушеної міграції, досі наявного впливу корупції, з одного боку, та забезпечити євроінтеграційні процеси, врахувати тенденції глобалізації – з іншого виховувати у студентів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до державних і народних символів України, до своїх батьків, спонукати студентів до усвідомлення ними необхідності бути корисним своїй державі, формування рис сучасного патріота української держави. Зазначено думку учених, що діалектика здобутого у системі правничої освіти, і нового, детермінованого суспільними змінами, полягає у трансформації визначальної ідеологічно-філософської, ціннісно-орієнтаційної парадигми професійної підготовки майбутніх бакалаврів з правознавства, епіцентром якої має бути високоякісна, етико правнича освіта на засадах справедливості, порядності і чесності. Отже, співвіднесення в правничій освіті одночасно інваріантного та прогресивного є тим фундаментальним вектором осмислення проблеми оновлення теорії та практики юридичної науки. Тільки освічені українці можуть створити міцну, життєздатну державу, збудувати сучасну економіку, забезпечити майбутнє прийдешніх поколінь. The scientific article is devoted to highlighting one of the current problems - the psychological, economic and legal foundations of national-patriotic education in conditions of martial law. The content of the concepts of patriotism, as the most significant indicator of human morality, as well as nationalism, martial law, etc., is analyzed, the correlation of the concepts of patriotism and nationalism, the need to educate young people in the present on these principles is indicated. This issue has been repeatedly addressed by specialists in the field of law, psychology and economics.The purpose of the article is to reveal the essence of the definitions and the issue as such, its psychological, economic and legal foundations today and for the future. The scientific works of scientists dealing with the above issues are considered, in particular, on the formulation of definitions of the concepts of patriotism and nationalism, the current need for legal education of youth on these principles; the legislative and regulatory framework for ensuring the implementation and protection of the rights to education of a person and a citizen, the definition of the concepts of martial law, higher legal education, and the need to train legal specialists who would simultaneously have thorough knowledge of both purely legal sciences and those that reflect the current state of development of society. The opinion of scientists is noted that the dialectic of what has been acquired in the system of legal education and the new, determined by social changes, consists in the transformation of the defining ideological-philosophical, value-orientation paradigm of professional training of future bachelors of law, the epicenter of which should be high-quality, ethical legal education on the principles of justice, decency and honesty. Therefore, the correlation in legal education of both the invariant and the progressive is the fundamental vector for understanding the problem of updating the theory and practice of legal science. Only educated Ukrainians can create a strong, viable state, build a modern economy, and ensure the future of future generations.