10 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Документ Анна Фрейд і становлення дитячого психоаналізу в умовах воєнних та соціальних потрясінь(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Актуальність звернення до наукової спадщини Анна Фрейд зумовлена необхідністю осмислення психологічних механізмів реагування дитини на екстремальні умови — війну, соціальні потрясіння та вимушене переміщення. Досвід ХХ століття, у якому формувався дитячий психоаналіз, демонструє тісний зв’язок між воєнними подіями та розвитком теорій дитячої психіки, що набуває особливого значення в умовах сучасної війни. Анна Фрейд (1895–1982) є засновницею дитячого психоаналізу як окремого напряму. На відміну від класичного підходу Зиґмунд Фрейд, орієнтованого на дорослих, вона зосередилася на розвитку дитячого «Его», його захисних механізмах і здатності до адаптації в складних соціальних умовах. Її діяльність також має важливий соціально-науковий вимір: вона відстояла автономність дитячого психоаналізу та заклала основи міждисциплінарного підходу, що поєднує психологію, педагогіку й соціальну роботу. Формування наукових поглядів Анни Фрейд відбувалося в умовах масштабних історичних потрясінь — Першої та Другої світових воєн, міжвоєнної нестабільності та еміграції до Великої Британії у 1938 році. Саме в цей період вона отримала можливість безпосередньо досліджувати вплив війни на дітей, які втратили дім, батьків і відчуття безпеки. Особливого значення набули її дослідження у співпраці з Дороті Берлінгем в Хемпстедських військових яслах. Було доведено, що ключовим фактором психічного благополуччя дитини є не сама війна, а розрив емоційних зв’язків із близькими дорослими. Це положення стало підґрунтям для розвитку теорія прив’язаності та сучасної дитячої психотерапії. У 1947 році Анна Фрейд заснувала Центр Анни Фройд — провідний осередок лікування, навчання і досліджень у сфері дитячого розвитку. Вона системно описала механізми психологічного захисту дитячого «Его», розглядаючи їх як адаптивні реакції на стрес і травму. У контексті війни такі механізми, як заперечення, регресія та ідентифікація з агресором, допомагають дитині тимчасово зберегти психічну рівновагу. Загалом, наукова спадщина Анни Фрейд демонструє, що воєнні потрясіння є не лише джерелом травматизації, а й стимулом розвитку психологічної науки. Її ідеї залишаються актуальними для сучасної України, де проблема психологічної підтримки дітей у воєнних умовах потребує науково обґрунтованих і гуманістично орієнтованих підходів. The relevance of addressing the scientific heritage of Anna Freud is due to the need to understand the psychological mechanisms of a child's response to extreme conditions - war, social upheavals and forced displacement. The experience of the 20th century, in which child psychoanalysis was formed, demonstrates a close connection between military events and the development of theories of the child psyche, which is of particular importance in the context of modern war. Anna Freud (1895–1982) is the founder of child psychoanalysis as a separate direction. In contrast to the classical approach of Sigmund Freud, focused on adults, she focused on the development of the child's "Ego", its defense mechanisms and ability to adapt in difficult social conditions. Her work also has an important social-scientific dimension: she defended the autonomy of child psychoanalysis and laid the foundations of an interdisciplinary approach combining psychology, pedagogy and social work. The formation of Anna Freud's scientific views took place in the context of large-scale historical upheavals - the First and Second World Wars, interwar instability and emigration to Great Britain in 1938. It was during this period that she had the opportunity to directly investigate the impact of war on children who had lost their homes, parents and a sense of security. Of particular importance was her research in collaboration with Dorothy Burlingham at the Hampstead Military Nursery. It was proven that the key factor in a child's mental well-being is not the war itself, but the rupture of emotional ties with close adults. This position became the basis for the development of attachment theory and modern child psychotherapy. In 1947, Anna Freud founded the Anna Freud Center - a leading center for treatment, training and research in the field of child development. She systematically described the mechanisms of psychological defense of the child's "Ego", considering them as adaptive reactions to stress and trauma. In the context of war, mechanisms such as denial, regression, and identification with the aggressor help the child temporarily maintain mental balance. In general, Anna Freud's scientific legacy demonstrates that war shocks are not only a source of traumatization, but also a stimulus for the development of psychological science. Her ideas remain relevant for modern Ukraine, where the problem of psychological support for children in wartime requires scientifically sound and humanistically oriented approaches.Документ Прояви емоційної депривації в поведінковій та регулятивній сферах особистості молодших школярів(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Пережита дітьми емоційна депривація призводить до виникнення цілого ряду стійких порушень у поведінковій, соціальній та психологічних сферах особистості. Негативно забарвлені емоційні стани та довготривале незадоволення емоційних потреб дітей формує цілий ряд негативних симптомокомплексів, які потребують раннього виявлення та корекції, а деяких випадках надання психіатричної допомоги. Поведінкові та емоційно-особистісні особливості дітей молодшого шкільного віку, які зазнали впливу емоційної депривації, ми діагностували за допомогою комплексу взаємопов’язаних методик: Шкала кольорового діапазону настрою Лутошкіна, Тест-опитувальник емпатичних тенденцій Меграбіана, Тест фрустрації Розенцвейга, Шкільний тест тривожності Філіпса, Карта спостережень Стотта, Оціночна шкала емоційних проявів дитини Шванцари, проєктивна методика «Будинок-дерево-людина» Бука. Профіль дітей-cиріт, які в найбільшому ступені зазнали впливу емоційної депривації характеризується ознаками дезадаптивної поведінки, високими показниками тривожності, низькою фрустраційною толерантністю при високому рівні прояву екстрапунитивних реакцій та емпатії. У прийомних дітей виявилися високі показники емпатії, адаптивної поведінки та тривожності, помірний рівень фрустраційної толерантності при низьких показниках екстрапунитивної реакції і необхідно-наполегливого типу фрустраційної реакції. На основі проведеного дослідження ми можемо констатувати, що довготривале перебування дітей в ситуації емоційної депривації своїми наслідками може мати як окремі, так і множинні дефіцитарні порушення та поведінкові та емоційно-особистісні розлади, які потребують раннього виявлення та корекції. Emotional deprivation experienced by children leads to the emergence of a number of persistent disorders in the behavioral, social and psychological spheres of the personality. Negatively colored emotional states and long-term dissatisfaction with the emotional needs of children form a number of negative symptom complexes that require early detection and correction, and in some cases, the provision of psychiatric care. We diagnosed the behavioral and emotional-personal characteristics of primary school children who were affected by emotional deprivation using a complex of interrelated methods: Lutoshkin's Color Range Mood Scale, Mehrabian's Empathic Tendencies Questionnaire, Rosenzweig's Frustration Test, Phillips' School Anxiety Test, Stott's Observation Map, Shvantsary's Child Emotional Manifestations Rating Scale, Buk's projective technique "House-Tree-Man". The profile of orphans who were most affected by emotional deprivation is characterized by signs of maladaptive behavior, high anxiety, low frustration tolerance with a high level of extrapunitive reactions and empathy. Adopted children showed high levels of empathy, adaptive behavior and anxiety, moderate levels of frustration tolerance with low levels of extrapunitive reactions and a need-to-be-perseverative type of frustration reaction. Based on the study, we can state that long-term exposure of children to a situation of emotional deprivation can result in both individual and multiple deficit disorders and behavioral and emotional-personality disorders that require early detection and correction.Документ Організація дослідницької роботи студентів-психологів(FOP Marenichenko V. V., 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Дослідницька діяльність студентів-психологів є важливою складовою професійної підготовки, що формує аналітичне мислення, уміння критично осмислювати інформацію та застосовувати наукові методи для розв’язання практичних проблем. У сучасній освіті вона забезпечує інтеграцію теорії і практики, сприяє розвитку самостійності, творчого потенціалу та професійної ідентичності майбутнього фахівця. Основними видами наукової роботи студентів є підготовка рефератів, курсових і кваліфікаційних робіт, участь у конференціях, наукових гуртках, публікація тез і статей. У Донецькому державному університеті внутрішніх справ функціонують наукові об’єднання, які сприяють формуванню дослідницьких навичок, розвитку критичного мислення та розширенню наукового світогляду студентів. Наукове дослідження в психології є систематичним процесом здобуття нових знань і передбачає визначення проблеми, постановку мети й завдань, аналіз літератури, вибір методів, збір та інтерпретацію даних, формулювання висновків. Важливою складовою є методологічна компетентність, що включає розуміння наукових підходів і вміння використовувати кількісні та якісні методи дослідження. Разом із тим студенти стикаються з труднощами: недостатньою підготовкою, браком практичних навичок, обмеженим доступом до ресурсів, низькою мотивацією та психологічними бар’єрами. Їх подолання можливе через методичну підтримку, розвиток дослідницької культури та активну участь у науковій діяльності. Отже, дослідницька діяльність є ключовим чинником формування професійної компетентності психолога, розвитку наукового мислення та готовності до вирішення актуальних завдань практики. Research activities of psychology students are an important component of professional training, which forms analytical thinking, the ability to critically interpret information and apply scientific methods to solve practical problems. In modern education, it ensures the integration of theory and practice, promotes the development of independence, creative potential and professional identity of the future specialist. The main types of scientific work of students are the preparation of abstracts, term papers and qualification papers, participation in conferences, scientific circles, publication of theses and articles. Donetsk State University of Internal Affairs has scientific associations that contribute to the formation of research skills, the development of critical thinking and the expansion of the scientific worldview of students. Scientific research in psychology is a systematic process of acquiring new knowledge and involves defining a problem, setting goals and objectives, analyzing literature, choosing methods, collecting and interpreting data, and formulating conclusions. An important component is methodological competence, which includes an understanding of scientific approaches and the ability to use quantitative and qualitative research methods. At the same time, students face difficulties: insufficient training, lack of practical skills, limited access to resources, low motivation and psychological barriers. Overcoming them is possible through methodological support, development of research culture and active participation in scientific activity. Therefore, research activity is a key factor in the formation of a psychologist's professional competence, the development of scientific thinking and readiness to solve current practical problems.Документ Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.Документ Психологічні механізми виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Цумарєва Н. В.; Апельт Г. В.; Вятчаніна С. В.; Tsumarieva N. V.; Apelt H. V.; Viatchanina S. V.Стаття присвячена психологічним механізмам виживання та адаптації в умовах тривалого військового конфлікту. Мета дослідження – вивчення та аналіз психологічних стратегій, які допомагають зберігати психологічне здоров’я та адаптуватися до екстремальних умов триваючих військових конфліктів. В процесі дослідження використовувалися методи когнітивного аналізу, емпіричного дослідження та теоретичного моделювання. Результати дослідження підтверджують, що психологічна адаптація в умовах військових конфліктів охоплює різноманітні емоційні та когнітивні процеси, які спрямовані на збереження внутрішньої рівноваги та ефективну взаємодію зі складними життєвими умовами. Цілісний психологічний аналіз стану населення, яке перебуває в умовах тривалої російсько-української війни зумовлений комплексним впливом різноманітних факторів. Вони включають постійну загрозу особистій безпеці, соціально-економічну нестабільність, розрив соціальних зв’язків, втрату житла чи рідних, що є кумулятивними стресорами. Такий тривалий вплив стресорів може призвести до соматизації стресу та розвитку психосоматичних розладів. Зокрема, було виявлено, що стадії реакції на стрес (тривога, резистентність, виснаження) мають вирішальне значення для розуміння процесів адаптації. Досліджено, що важливим аспектом адаптації є здатність до переоцінки цінностей, розвиток нових професійних навичок та зміцнення соціального статусу, що сприяє психологічному відновленню. Крім того, було показано, що активне вирішення проблем, реалістична оцінка обставин та знаходження особистого сенсу в випробуваннях є ключовими факторами успішної адаптації. Також було встановлено, що концепції та методи, розроблені Віктором Франклом у рамках логотерапії, мають значний потенціал для підтримки та психологічної адаптації осіб, що перебувають у ситуації тривалого військового конфлікту. Це підкреслює важливість пошуку особистого сенсу та цілі, що допомагає подолати негативні наслідки тривалого стресу та зберегти психічне здоров’я. Практичне значення дослідження полягає у розробці ефективних методів психологічної підтримки та адаптаційних стратегій для осіб, що зазнали впливу тривалих військових конфліктів. The article is devoted to the psychological mechanisms of survival and adaptation in conditions of a prolonged military conflict. The purpose of the study is to study and analyze psychological strategies that help maintain psychological health and adapt to the extreme conditions of ongoing military conflicts. The research used methods of cognitive analysis, empirical research and theoretical modeling. The results of the study confirm that psychological adaptation in conditions of military conflicts includes various emotional and cognitive processes aimed at maintaining internal balance and effective interaction with difficult living conditions. A holistic psychological analysis of the state of the population in conditions of a prolonged Russian-Ukrainian war is due to the complex influence of various factors. These include a constant threat to personal security, socio-economic instability, the breakdown of social ties, the loss of housing or relatives, which are cumulative stressors. Such a long-term impact of stressors can lead to the somatization of stress and the development of psychosomatic disorders. In particular, it was found that the stages of stress response (anxiety, resistance, exhaustion) are crucial for understanding adaptation processes. It was studied that an important aspect of adaptation is the ability to reassess values, develop new professional skills and strengthen social status, which contributes to psychological recovery. In addition, it was shown that active problem solving, realistic assessment of circumstances and finding personal meaning in trials are key factors in successful adaptation. It was also found that the concepts and methods developed by Viktor Frankl within the framework of logotherapy have significant potential for supporting and psychological adaptation of individuals in a situation of prolonged military conflict. This emphasizes the importance of finding personal meaning and purpose, which helps to overcome the negative consequences of prolonged stress and maintain mental health. The practical significance of the study lies in the development of effective methods of psychological support and adaptation strategies for individuals affected by prolonged military conflicts.Документ Дослідження особистості й індивідуальних відмінностей: наукові підходи, диференціація, історичні та етичні аспекти(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Молчанова О. М.; Цумарєва Н. В.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Molchanova O. M.; Tsumarieva N. V.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до дослідження особистості та індивідуальних відмінностей як фундаментального напряму психологічної науки. Розглянуто історичні витоки диференціальної психології, започаткованої працями Вільяма Штерна наприкінці ХІХ століття, та еволюцію уявлень про темперамент від античних гуморальних теорій до сучасних нейронаукових концепцій. Висвітлено внесок українських наукових шкіл у розвиток проблематики індивідуальних відмінностей: київської (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко), харківської (І.Д. Бех) та одеської, а також сучасні дослідження О.М. Кокуна, М.В. Макаренка, А.А. Палія та інших. Проаналізовано психолексичний підхід до вивчення особистості, зокрема фундаментальне дослідження українськомовних дескрипторів індивідуальних відмінностей, яке підтвердило багатство українського лексикону особистості та його відповідність міжнародним структурам. Розкрито сучасні уявлення про ієрархічну організацію особистісних рис – від широких доменів до конкретних нюансів, які забезпечують найсильнішу прогностичну здатність щодо життєвих результатів. Розглянуто теоретико-методологічні засади психодіагностики індивідуаль-них відмінностей, включаючи тестові та нетестові методи, психометричні параметри та практичне застосування в психологічній експертизі. Висвітлено психофізіологічні дослідження, які розкривають нейробіологічні основи особис-тісних рис, їхній зв'язок із показниками серцево-судинної системи, активності мозку та стресового реагування. Проаналізовано крос-культурні дослідження особистості, які виявляють універсальні та культурно-специфічні аспекти індиві-дуальних відмінностей, зокрема в контексті адаптації вимушених переселенців та формування крос-культурної компетентності. Окрему увагу приділено етичним аспектам досліджень: стигматизації, дискримінації, відповідальному використанню тестів, інформованій згоді, конфіденційності та культурній чутли-вості. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в інтеграції різних підходів для створення цілісної моделі індивідуальних відмінностей. The article provides a theoretical analysis of scientific approaches to the study of personality and individual differences as a fundamental direction in psychological science. It examines the historical origins of differential psychology, initiated by the works of William Stern at the end of the 19th century, and the evolution of ideas about temperament from ancient humoral theories to modern neuroscientific concepts. The contribution of Ukrainian scientific schools to the development of the problem of individual differences is highlighted: Kyiv (G.S. Kostyuk, S.D. Maksymenko, V.O. Molyako), Kharkiv (I.D. Bekh) and Odessa, as well as contemporary research by O.M. Kokun, M.V. Makarenko, A.A. Paliy and others. The psycho-lexical approach to the study of personality is analyzed, in particular, the fundamental research of Ukrainian-language descriptors of individual differences, which confirmed the richness of the Ukrainian lexicon of personality and its correspondence to international structures. Contemporary ideas about the hierarchical organization of personality traits are revealed – from broad domains to specific nuances that provide the strongest predictive ability regarding life outcomes. The theoretical and methodological foundations of psychodiagnostics of individual differences are considered, including test and non-test methods, psychometric parameters, and practical application in psychological assessment. Psychophysiological studies are highlighted, revealing the neurobiological basis of personality traits, their connection with indicators of the cardiovascular system, brain activity, and stress response. Cross-cultural personality studies are analyzed, revealing universal and culturally specific aspects of individual differences, particularly in the context of the adaptation of forced migrants and the formation of cross-cultural competence. Special attention is paid to the ethical aspects of research: stigmatization, discrimination, responsible use of tests, informed consent, confidentiality, and cultural sensitivity. Prospects for further research are identified, which consist in integrating different approaches to create a comprehensive model of individual differences.Документ Особливості роботи психолога мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства з дітьми в умовах воєнного часу(Пенітенціарна академія України, 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.В Україні спостерігається зростання випадків домашнього насильства щодо дітей, особливо в умовах воєнного стану. Офіційна статистика фіксує збільшення звернень, однак реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки більшість випадків залишаються латентними. Домашнє насильство має тривалий негативний вплив на психічний розвиток дитини, її емоційний стан, поведінку та соціалізацію. Фіксацією та реагуванням на випадки насильства займаються поліція, служби у справах дітей, центри соціальних служб, заклади освіти та охорони здоров’я, а також громадські організації та гарячі лінії. Відповідно до законодавства України, дитина вважається постраждалою не лише у разі безпосереднього насильства, а й тоді, коли вона є його свідком. Це підкреслює необхідність комплексного підходу до захисту прав дитини. Воєнні дії та соціально-економічні труднощі підвищують рівень стресу в суспільстві, що часто провокує агресію в сім’ях. Водночас держава впроваджує міжнародні стандарти захисту, зокрема ратифікацію Стамбульської конвенції, а також розвиває систему соціальних послуг і програм підтримки постраждалих. Особливу роль відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які забезпечують оперативне реагування та підтримку дітей. Їх діяльність включає екстрене втручання, психологічну допомогу, соціальний супровід, перенаправлення до спеціалізованих установ і допомогу у забезпеченні безпечного середовища. Психолог працює над встановленням довіри, оцінкою психоемоційного стану дитини, розвитком навичок подолання стресу та подальшою реабілітацією з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Ефективна допомога передбачає міжвідомчу взаємодію, дотримання принципів конфіденційності та етичності, а також залучення родини до процесу відновлення. Отже, комплексна система підтримки є необхідною умовою захисту дітей і мінімізації наслідків домашнього насильства в сучасних умовах. Ukraine has seen an increase in cases of domestic violence against children, especially during martial law. Official statistics show an increase in complaints, but the real number of victims is much higher, as most cases remain latent. Domestic violence has a long-term negative impact on a child’s mental development, emotional state, behavior, and socialization. The police, children’s services, social service centers, educational and healthcare institutions, as well as public organizations and hotlines are responsible for recording and responding to cases of violence. According to Ukrainian law, a child is considered a victim not only in the event of direct violence, but also when he or she witnesses it. This emphasizes the need for a comprehensive approach to protecting the rights of the child. Military actions and socio-economic difficulties increase the level of stress in society, which often provokes aggression in families. At the same time, the state is implementing international standards of protection, in particular the ratification of the Istanbul Convention, and is developing a system of social services and programs to support victims. A special role is played by mobile teams of socio-psychological assistance, which provide prompt response and support for children. Their activities include emergency intervention, psychological assistance, social support, referral to specialized institutions and assistance in ensuring a safe environment. The psychologist works to establish trust, assess the child's psycho-emotional state, develop stress-coping skills and further rehabilitation, taking into account age and individual characteristics. Effective assistance involves interagency interaction, adherence to the principles of confidentiality and ethics, as well as involving the family in the recovery process. Therefore, a comprehensive support system is a necessary condition for protecting children and minimizing the consequences of domestic violence in modern conditions.Документ Теоретико-методологічні засади формування компетентнісного профілю гаранта освітньої програми «Психологія»(Liha- Pres, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Реформування системи вищої освіти України та впровадження студентоцентрованого підходу актуалізували роль гаранта освітньої програми (ОП) як ключового елемента внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Після ухвалення Закону України «Про вищу освіту» та створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було визначено нові вимоги до професійної діяльності гаранта ОП. Для спеціальності «Психологія» роль гаранта виходить за межі адміністрування, оскільки він має забезпечувати баланс між теоретичною підготовкою та формуванням практичних навичок майбутніх психологів. В умовах війни це ускладнюється хронічним стресом, дистанційним навчанням, блекаутами та емоційним виснаженням учасників освітнього процесу. Гарант ОП повинен володіти комплексом компетентностей. Нормативно-правова компетентність передбачає знання законодавства, стандартів освіти та процедур акредитації. Академічна компетентність включає наукову діяльність, фахову експертність та здатність оновлювати зміст програми відповідно до сучасних досліджень. Проєктувальна компетентність охоплює розроблення та вдосконалення освітньої програми, узгодження результатів навчання й освітніх компонентів. Управлінська компетентність пов’язана з координацією роботи проєктної групи, організацією моніторингу якості та підготовкою до акредитації. Комунікативна — забезпечує ефективну взаємодію зі студентами, викладачами, роботодавцями та адміністрацією. Важливими є також аналітична та етична компетентності, що включають оцінювання якості ОП, аналіз ринку праці, дотримання академічної доброчесності та прозорості процедур. Для гаранта психологічної програми особливого значення набуває спеціально-психологічна компетентність: інтеграція етичних стандартів, увага до ментального здоров’я команди, профілактика професійного вигорання викладачів. В тезах узагальнено, що компетентнісний профіль гаранта ОП «Психологія» є інтегративним утворенням, що поєднує управлінські, наукові, комунікативні та психологічні компетентності. Їх розвиток є важливою умовою якісної підготовки майбутніх психологів та успішної акредитації освітньої програми. The reform of the higher education system of Ukraine and the introduction of a student-centered approach have actualized the role of the guarantor of the educational program (GP) as a key element of the internal system of ensuring the quality of education. After the adoption of the Law of Ukraine “On Higher Education” and the creation of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education, new requirements were defined for the professional activities of the GP guarantor. For the specialty “Psychology”, the role of the guarantor goes beyond administration, as it must ensure a balance between theoretical training and the formation of practical skills of future psychologists. In war conditions, this is complicated by chronic stress, distance learning, blackouts and emotional exhaustion of participants in the educational process. The GP guarantor must possess a set of competencies. Regulatory and legal competence involves knowledge of legislation, educational standards and accreditation procedures. Academic competence includes scientific activity, professional expertise and the ability to update the content of the program in accordance with modern research. Design competence covers the development and improvement of the educational program, coordination of learning outcomes and educational components. Management competence is associated with the coordination of the work of the project group, the organization of quality monitoring and preparation for accreditation. Communicative - ensures effective interaction with students, teachers, employers and administration. Analytical and ethical competences are also important, which include assessing the quality of the OP, analyzing the labor market, observing academic integrity and transparency of procedures. For the guarantor of the psychological program, special psychological competence is of particular importance: integration of ethical standards, attention to the mental health of the team, prevention of professional burnout of teachers. The theses summarize that the competency profile of the guarantor of the OP "Psychology" is an integrative formation that combines managerial, scientific, communicative and psychological competencies. Their development is an important condition for the high-quality training of future psychologists and successful accreditation of the educational program.Документ Роль емоційного інтелекту поліцейських у формуванні довіри населення до поліції в умовах війни(Центральноукраїнське видавництво, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.У сучасних умовах повномасштабної війни поліція України є ключовим інститутом забезпечення правопорядку та підтримки громадян. Довіра населення до правоохоронців набуває стратегічного значення, адже визначає рівень співпраці та загальну безпеку. Важливим чинником формування цієї довіри є емоційний інтелект поліцейських, який забезпечує ефективну комунікацію, адекватне реагування та психологічну стійкість. Емоційний інтелект розуміється як здатність розпізнавати, розуміти й регулювати емоції власні та інших. У діяльності поліції він є ключовою компетентністю, що визначає успішність взаємодії з громадянами, здатність до деескалації конфліктів і поведінку в умовах стресу. Дослідження свідчать, що високий рівень емоційного інтелекту правоохоронців безпосередньо пов’язаний із підвищенням довіри до поліції, оскільки громадяни оцінюють не лише професійні дії, а й емоційний досвід взаємодії. В умовах війни особливо важливими є такі складові емоційного інтелекту: емоційна обізнаність, саморегуляція, емпатія, соціальна компетентність і стресостійкість. Вони дозволяють поліцейським ефективно взаємодіяти з людьми, які переживають втрати, травми чи вимушене переселення. Емоційний інтелект виступає також інструментом гуманітарної підтримки, формуючи позитивний образ поліції. Крім того, високий рівень емоційного інтелекту пов’язаний із нижчим ризиком професійного вигорання та кращою ефективністю в кризових ситуаціях. У воєнний період це особливо важливо, оскільки саме поліцейські часто першими контактують із громадянами. Отже, розвиток емоційного інтелекту є необхідною умовою підвищення довіри до поліції, ефективної комунікації, забезпечення безпеки та зміцнення соціальної єдності. Він має стати важливою складовою професійної підготовки працівників поліції України. In the current conditions of a full-scale war, the Ukrainian police are a key institution for maintaining law and order and supporting citizens. The public's trust in law enforcement officers is of strategic importance, as it determines the level of cooperation and overall security. An important factor in the formation of this trust is the emotional intelligence of police officers, which ensures effective communication, adequate response and psychological resilience. Emotional intelligence is understood as the ability to recognize, understand and regulate one's own and others' emotions. In police work, it is a key competence that determines the success of interaction with citizens, the ability to de-escalate conflicts and behavior under stress. Studies show that a high level of emotional intelligence of law enforcement officers is directly related to increased trust in the police, since citizens evaluate not only professional actions, but also the emotional experience of interaction. In war conditions, the following components of emotional intelligence are especially important: emotional awareness, self-regulation, empathy, social competence and stress resistance. They allow police officers to effectively interact with people experiencing loss, trauma, or forced displacement. Emotional intelligence also serves as a tool for humanitarian support, shaping a positive image of the police. In addition, a high level of emotional intelligence is associated with a lower risk of professional burnout and better effectiveness in crisis situations. This is especially important in wartime, since police officers are often the first to contact citizens. Therefore, the development of emotional intelligence is a necessary condition for increasing trust in the police, effective communication, ensuring security, and strengthening social unity. It should become an important component of the professional training of Ukrainian police officers.Документ Психолого-економічні та правові засади національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Полтавець Л. І.; Гребінчук О. М.; Калінін А. М.; Цумарєва Н. В.; Poltavets L. І.; Grebinchuk O. M.; Kalinin A. M.; Tsumarieva N. V.Наукова стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем – психолого-економічних та правових засад національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану. Проаналізовано зміст понять патріотизму, як найсуттєвішого з показників моральності людини, а також націоналізму, воєнного стану тощо, зазначено співвідношення понять патріотизму та націоналізму, потреба виховання молоді в сьогоденні на цих засадах. До цього питання неодноразово зверталися фахівці в галузі права, психології та економіки.Метою статті є розкрити сутність визначень та питання як такого, його психологічні, економічні та правові засади сьогодні і на майбутнє.Розглянуто наукові праці вчених, які займаються означеними питаннями, зокрема щодо формулювання визначень понять патріотизму та націоналізму, сьогоденна потреба у правовому вихованні молоді на цих засадах; законодавчу та нормативно-правову базу щодо забезпечення реалізації та захисту прав на освіту людини та громадянина, визначення понять воєнний стан, вища правнича освіта, зазначено щодо потреби в підготовці фахівців-правознавців, які б одночасно мали ґрунтовні знання як із суто правничих наук, так і з тих, що віддзеркалюють сучасний стан розвитку суспільства. Зазначено про основну мету трансформації системи освіти України, а саме – поставити в центр уваги людину, її потреби й цінності. Про потребу створити умови для здобуття освіти в умовах війни та вимушеної міграції, досі наявного впливу корупції, з одного боку, та забезпечити євроінтеграційні процеси, врахувати тенденції глобалізації – з іншого виховувати у студентів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до державних і народних символів України, до своїх батьків, спонукати студентів до усвідомлення ними необхідності бути корисним своїй державі, формування рис сучасного патріота української держави. Зазначено думку учених, що діалектика здобутого у системі правничої освіти, і нового, детермінованого суспільними змінами, полягає у трансформації визначальної ідеологічно-філософської, ціннісно-орієнтаційної парадигми професійної підготовки майбутніх бакалаврів з правознавства, епіцентром якої має бути високоякісна, етико правнича освіта на засадах справедливості, порядності і чесності. Отже, співвіднесення в правничій освіті одночасно інваріантного та прогресивного є тим фундаментальним вектором осмислення проблеми оновлення теорії та практики юридичної науки. Тільки освічені українці можуть створити міцну, життєздатну державу, збудувати сучасну економіку, забезпечити майбутнє прийдешніх поколінь. The scientific article is devoted to highlighting one of the current problems - the psychological, economic and legal foundations of national-patriotic education in conditions of martial law. The content of the concepts of patriotism, as the most significant indicator of human morality, as well as nationalism, martial law, etc., is analyzed, the correlation of the concepts of patriotism and nationalism, the need to educate young people in the present on these principles is indicated. This issue has been repeatedly addressed by specialists in the field of law, psychology and economics.The purpose of the article is to reveal the essence of the definitions and the issue as such, its psychological, economic and legal foundations today and for the future. The scientific works of scientists dealing with the above issues are considered, in particular, on the formulation of definitions of the concepts of patriotism and nationalism, the current need for legal education of youth on these principles; the legislative and regulatory framework for ensuring the implementation and protection of the rights to education of a person and a citizen, the definition of the concepts of martial law, higher legal education, and the need to train legal specialists who would simultaneously have thorough knowledge of both purely legal sciences and those that reflect the current state of development of society. The opinion of scientists is noted that the dialectic of what has been acquired in the system of legal education and the new, determined by social changes, consists in the transformation of the defining ideological-philosophical, value-orientation paradigm of professional training of future bachelors of law, the epicenter of which should be high-quality, ethical legal education on the principles of justice, decency and honesty. Therefore, the correlation in legal education of both the invariant and the progressive is the fundamental vector for understanding the problem of updating the theory and practice of legal science. Only educated Ukrainians can create a strong, viable state, build a modern economy, and ensure the future of future generations.