10 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Документ Пріоритети регіонального розвитку при оподаткуванні сільськогосподарських товаровиробників та розподілі державної фінансової підтримки у контексті забезпечення інноваційного розвитку регіону(Batumi Navigation Teaching University and National Institute of Economic Researches, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Метою дослідження є розробка наукових та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та їх державної підтримки з урахуванням регіональних пріоритетів та необхідності інноваційного розвитку регіону. Обґрунтовано необхідність вирішення проблеми, по-перше, розширення повноважень місцевих органів влади, місцевих органів влади та місцевих громад для встановлення елементів місцевих податків та зборів, а по-друге, розробки механізму інвестиційно-інноваційних податкових пільг та інших видів податкових стимулів для активізації інновацій. У процесі дослідження використовувалися такі загальні та спеціальні методи (індукція та дедукція, класифікація, статистичний аналіз, діалектичний та системний аналіз) для виявлення тенденцій у державній фінансовій підтримці та її розподілі, оцінки функціонування механізму та обґрунтування пропозицій для покращення його інструментарію. Інформаційна база дослідження складається із міжнародних офіційних документів, нормативних та законодавчих документів України. Обґрунтовано, що відсутність органів місцевого самоврядування можливості впливати на визначення пільг і ставок місцевих податків і зборів з метою активізації інноваційної діяльності не сприяє підвищенню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіонів. Доведено необхідність розширення повноважень місцевих органів самоврядування, місцевих органів влади та територіальних громад щодо встановлення елементів місцевих податків та зборів, розробки механізму інвестиційно-інноваційних податкових кредитів та інших видів податкових пільг, що сприяють активізації інноваційної діяльності та розвитку сільського господарства. Обґрунтовано необхідність здійснення коригування порядку розподілу бюджетних коштів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників у напрямку Врахування специфіки земельних площ, видів економічної діяльності, пріоритетів та перспектив регіонального розвитку при розподілі обсягів коштів між областями та суб'єктами, які претендують на її отримання. Запропоновані заходи дозволять забезпечити кумулятивний ефект зростання фінансових ресурсів та обсягів сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог якості, органічності та екологічності для активізації інноваційної діяльності та інноваційного розвитку регіонів. The purpose of research is to elaborate the scientific and practical recommendations on improvement of the mechanism of taxation of agricultural producers and their state support taking into account regional priorities and the necessity of ensuring innovative development of the region. The necessity to resolve the issue of, firstly, the empowerment of local governments, local authorities and local communities to establish elements of local taxes and fees, and secondly, the development of a mechanism for investment-innovative tax credits and other types of tax incentives to enhance innovation have been grounded. In the process of research, the following general and special methods (induction and deduction, classification, statistical analysis, dialectic and system analysis) were used to identify trends in the state financial support and its distribution, assessing the functioning of the mechanism and justifying proposals for improving its toolkit. The information base of the study consists of international official documents, normative and legislative documents of Ukraine. It is substantiated that the lack of the ability of local self-government bodies to influence the definition of benefits and rates of local taxes and fees for the purpose of activating innovation activity does not contribute to improving the competitiveness and investment attractiveness of the regions. The need to expand the powers of local self-government bodies, local authorities and territorial communities to establish elements of local taxes and fees, the development of a mechanism of investment-innovative tax credits and other types of tax incentives that will promote the activation of innovation activity and development of agriculture is proved. The necessity of correcting the procedure for allocating budgetary funds for state support to agricultural producers in the direction of taking into account the specifics of land areas, types of economic activities, priorities and prospects for regional development in the distribution of the amount of funds between regions and entities claiming to receive it is justified. It is proved that this will allow providing a cumulative effect of growth of financial resources and volumes of agricultural production, taking into account the requirements of quality, organicity and ecological compatibility for activation of innovative activity and innovative development of regions.Документ Моніторинг як вектор управлінського циклу фінансової діяльності суб’єктів господарювання в умовах воєнних викликів(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2023) Гузенко О. П.; Шалімов В. В.; Huzenko O. P.; Shalimov V. V.Метою дослідження є вивчення моніторингового сегменту з позиції управлінського циклу фінансової діяльності суб’єктів господарювання в умовах воєнних викликів, з осучасненням змістовності понятійного апарату даного процесу та напрямків покращення його функціонування. Проведені дослідження надали змогу прийти до висновку, що фінансова діяльність суб’єктів господарювання в умовах воєнних викликів призводить до негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, які порушують та знижують певний рівень досягнення наміченої результативності. Обґрунтовано, що існує нагальна потреба перегляду існуючих складових циклу управління фінансовою діяльністю суб’єктів господарювання, з метою їх більшої адаптованості та захищеності від впливу воєнних викликів. Для підвищення якісного управління фінансовою діяльністю суб’єктів господарювання доцільним є впровадження моніторингового сегменту, котрий розширить функціональні обов’язки відповідальних осіб та забезпечить більш предметне накопичення інформаційного ресурсу для прийняття управлінських рішень. З цією метою звернуто увагу, на існуючі наукові позиції щодо тлумачення понятійної категорії «моніторинг». Розкрито ключові сегменти, котрі включено для надання характеристики її сутнісного змісту. The purpose of the study is to examine the monitoring segment from the standpoint of the management cycle of financial activity of business entities in the context of war challenges, with the aim of modernizing the content of the conceptual apparatus of this process and the directions for improving its functioning. The conducted research allowed the author to conclude that the financial activities of business entities in the context of war challenges lead to a negative impact of external and internal factors that disrupt and reduce a certain level of achievement of the intended performance. It is substantiated that there is an urgent need to revise the existing components of the cycle of management of financial activities of business entities in order to make them more adaptable and protected from the impact of war challenges. To improve the quality of management of financial activities of business entities, it is advisable to introduce a monitoring segment which will expand the functional responsibilities of responsible persons and ensure a more substantive accumulation of information resources for making management decisions. For this purpose the attention is drawn to the existing scientific positions on the interpretation of the conceptual category “monitoring”. The key segments that included to characterize its essential content are disclosed.Документ Розвиток державного фінансового аудиту місцевих бюджетів(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімов В. В.; Шалімова Н. С.; Андрощук І. І.; Shalimov V. V.; Shalimova N. S.; Androshchuk I. I.Метою дослідження є аналіз практики нормативного регламентування цільової спрямованості державного фінансового аудиту місцевих бюджетів як виду державного фінансового контролю, її впливу на результати його проведення та розробка напрямків удосконалення. Аналіз нормативного регламентування проведення Державною аудиторською службою державного фінансового аудиту місцевих бюджетів дозволив виокремити такі тенденції зміни його мети та завдань: розширення об’єкту з «виконання місцевих бюджетів» на об’єкт «місцеві бюджети» в цілому, тобто на весь процес формування та виконання місцевих бюджетів; узгодження завдань та мети. Обґрунтовано, що відсутність прив’язки окремих об’єктів до цільових критеріїв не дозволяє чітко визначати цільову спрямованість і процедури в рамках державного місцевого аудиту. Доведено необхідність трансформації мети та завдань державного фінансового аудиту шляхом доповнення їх цільовими критеріями щодо усіх об’єктів аудиту. Визначено, що в якості цільових критеріїв доцільно використовувати складові принципу надійного фінансового управління та продуктивності: ефективність, економічність, обґрунтованість, законність, достовірність, результативність. Обґрунтовано необхідність запровадження державного фінансового аудиту процесів планування та прогнозування місцевих бюджетів в рамках попереднього оцінювання, що відповідатиме міжнародній практиці. Констатовано цінність постаудиторського моніторингу (follow-up) у забезпеченні ефективності процесу державного фінансового аудиту місцевих бюджетів. Доведено необхідність вдосконалення підходу щодо коректного формулювання рекомендацій, виходячи з владних повноважень та можливостей органів місцевого самоврядування, використовуючи принцип Smart-підходу, а також забезпечення принципу прозорості та публічності під час роботи над результатами звітів з державного фінансового аудиту місцевих бюджетів. Перспективами подальших досліджень є поглиблення методичних підходів до формування рекомендацій за результатами проведення державного фінансового аудиту місцевих бюджетів як в рамках попередніх оцінок (планування та прогнозування), так і в рамках ретроспективного оцінювання (виконання місцевих бюджетів). The purpose of this study is to analyze the practice of normative regulation of the target orientation of the state financial audit of local budgets as a type of state financial control, its impact on the results of its implementation, and to develop the areas for improvement. The analysis of the regulatory document regulating the state financial audit of local budgets performed by the State Audit Service made it possible to single out the following trends in changing its purpose and tasks: expansion of the object from "implementation of local budgets" to the object "local budgets" as a whole, i.e. to the entire process of formation and execution of local budgets; coordination of tasks and goals. It is substantiated that the lack of binding of individual objects to the target criteria does not allow clearly defining the target orientation and procedures within the framework of the state financial audit. The need to transform the purpose and tasks of the state financial audit by supplementing them with target criteria for all audit objects is proven. It was determined that the components of the principle of sound financial management and performance should be used as target criteria: efficiency, economy, reasonableness, legality, reliability, effectiveness. The need to introduce a state financial audit of the planning and forecasting processes of local budgets as part of a preliminary assessment, which will correspond to international practice, is substantiated. The value of post-audit monitoring (follow-up) in ensuring the effectiveness of the process of state financial audit of local budgets has been established. The need to improve the approach to the correct formulation of recommendations, based on the powers and capabilities of local self-government bodies, using the principle of Smart-approach, as well as ensuring the principle of transparency and publicity when working on the results of reports on the state financial audit of local budgets, has been proved. Prospects for further research are the deepening of methodological approaches to the formation of recommendations based on the results of the state financial audit of local budgets both within the framework of preliminary assessments (planning and forecasting) and within the framework of retrospective assessment (implementation of local budgets).Документ Принципи бюджетного процесу та фінансового регулювання в законодавстві ЄС(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2022) Шалімов В. В.; Роєва О. С.; Решетов В. О.; Shalimov V. V.; Roieva O. S.; Reshetov V. O.Метою даного дослідження є аналіз принципів бюджетного процесу та фінансового регулювання в законодавстві ЄС, окреслення напрямів їх впровадження у механізм вітчизняного бюджетного процесу, бюджетного менеджменту та бюджетної політики. Досліджено принципи бюджетного регулювання, які пропонуються міжнародними організаціями, зокрема OECD, а також принципи, передбачені в Фінансовому регламенті, що застосовується до загального бюджету Європейського Союзу. Здійснено їх порівняння з принципами бюджетної системи України, які визначені в Бюджетному кодексі України. Обґрунтовано, що бюджетні принципи представляють цінності та правила, які опосередковано впливають на різні аспекти бюджетного процесу, бюджетного менеджменту, а також на багато інших питань державного управління. Визначено, що принцип надійного фінансового управління та продуктивності, який вимагає врахування фактично чотирьох принципів (економії, ефективності, результативності, продуктивності), передбачає чіткий акцент на використання Smart-підходу (наявність конкретних, вимірюваних, досяжних, релевантних та обмежених в часі цілей), контролю та моніторингу, прозорості та публічності. Окрема увага в принципі надійного фінансового управління та продуктивності приділяється ефективному та результативному внутрішньому контролю виконання бюджету. Навпаки, питання контролю та аудиту в Бюджетному кодексі України розглядаються лише з точки зору висвітлення суб’єктів контролю та їх повноважень і об’єктів контролю. Обґрунтовано доцільність використання даного досвіду ЄС, оскільки принципи управління як важливі принципи бюджетного процесу розпорошені між іншими принципами бюджетної системи України і необхідно робити акцент саме на управлінні державними та місцевими фінансами або на бюджетному менеджменті на державному та місцевому рівнях з урахуванням необхідності забезпечення конкретних вимог економічного розвитку. Studying the principles of the budget process in order to determine their positive aspects and use them to improve national legislation in the field of the budget process is an important task. The purpose of this study is to analyze the principles of the budget process and financial regulation in EU legislation, outline the directions of their implementation in the mechanism of the national budget process, budget management and budget policy. The principles of budget regulation proposed by international organizations, in particular the OECD, as well as the principles provided for in the Financial Regulation applicable to the general budget of the European Union, have been studied. These principles have been compared with the principles of the budget system of Ukraine, which are defined in the Budget Code of Ukraine. It is substantiated that budget principles represent values and rules that indirectly affect various aspects of the budget process, budget management, as well as many other issues of public administration. It has been determined that the principle of sound financial management and productivity, which requires taking into account four principles (economy, efficiency, effectiveness, productivity), implies a clear emphasis on the use of the Smart approach (the presence of specific, measurable, achievable, relevant and time-bound goals), control and monitoring, transparency and publicity. Special attention in the principle of sound financial management and productivity is paid to efficient and effective internal control of budget implementation. On the contrary, the issues of control and audit in the Budget Code of Ukraine are considered only from the point of view of the subjects of control and their powers, and objects of control. The expediency of using this EU experience is substantiated because management principles as important principles of the budget process are scattered among other principles of the budget system of Ukraine and it is necessary to focus specifically on the management of state and local finances or on budget management at the state and local levels, taking into account the need to ensure the specific requirements of economic development.Документ Сучасний стан та тенденції формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку(Чернівецький торговельно-економічний інститут, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Метою дослідження є аналіз трудового потенціалу регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденцій щодо його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що вирішення проблем зайнятості та безробіття на рівні регіону є однією з найважливіших передумов його стійкого розвитку, особливо в умовах активізації інноваційної складової. Проаналізовано трудовий потенціал регіону (на прикладі Кіровоградської області), тенденції його формування як основного ресурсу інноваційної діяльності в контексті забезпечення інноваційного розвитку регіону. Конкретизовані такі загрози для подальшого інноваційного розвитку регіону: значна частка економічно неактивного, безробітного та неформально зайнятого населення, значний відтік молоді, як найбільш схильної до інноваційної діяльності категорії населення, за рахунок внутрішньої та зовнішньої міграцій. Обґрунтовано необхідність розробки стратегії регіонального інноваційного розвитку, важелів та механізмів його менеджменту з акцентом на збереження й розвиток трудових ресурсів. The purpose of the study is to analyse the labour potential of the region, using Kirovohrad Oblast as an example, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of ensuring regional innovative development. It is substantiated that solving employment and unemployment problems at the regional level is one of the most important prerequisites for sustainable development, especially under conditions of strengthening the innovation component. The labour potential of the region, exemplified by Kirovohrad Oblast, and the trends in its formation as the main resource of innovative activity in the context of regional innovative development are analysed. The following threats to further regional innovative development are specified: a significant share of economically inactive, unemployed, and informally employed population; and a considerable outflow of young people, as the category most inclined to innovative activity, due to internal and external migration. The need to develop a strategy for regional innovative development, as well as management instruments and mechanisms focused on the preservation and development of labour resources, is substantiated.Документ Виклики податковій системі в умовах війни та напрями її реформування з урахуванням європейських тенденцій(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Статтю присвячено аналізу ключових викликів податковій системі України в умовах повномасштабної війни, оцінці їх впливу на фіскальну стабільність та обґрунтуванню напрямів її реформування з урахуванням сучасних європейських тенденцій, кращих міжнародних практик і положень Національної стратегії доходів до 2030 року. Доведено, що воєнні та післявоєнні економічні, соціальні й безпекові шоки суттєво підвищують вимоги до адаптивності, прозорості та стійкості податкової системи, а відтак потребують системних змін у підходах до її формування та реалізації. Аргументовано, що ефективна трансформація податкової системи має поєднувати гармонізацію з європейськими стандартами із врахуванням українських воєнних і післявоєнних реалій, забезпечуючи баланс між фіскальною стійкістю, економічним розвитком та соціальною справедливістю. Встановлено, що одними з найважливіших напрямів реформ є: гармонізація правил непрямого оподаткування та зменшення втрат від несплати податку на додану вартість та акцизного податку; модернізація корпоративного оподаткування та запобігання виведенню прибутків за кордон шляхом імплементації анти-BEPS-заходів і глобального мінімального податку; удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням соціальної справедливості та адресних пільг; розвиток майнового оподаткування з переходом до ринкових підходів оцінки вартості майна; впровадження інвестиційних стимулів із чіткими строками та критеріями ефективності; застосування механізмів тимчасового оподаткування надприбутків у періоди цінових та енергетичних криз; прискорення цифровізації податкового адміністрування через інтеграцію інформаційних систем, автоматизацію контролю та обмін даними в режимі реального часу. Запропоновано концептуальну модель реформування податкової системи України, яка поєднує адаптацію до кращих практик ЄС, мінімізацію податкових ризиків і забезпечення стійкості до воєнних та післявоєнних викликів. Обґрунтовано, що реалізація окреслених заходів сприятиме формуванню стабільної, прозорої та ефективної податкової системи, здатної забезпечувати передбачувані бюджетні надходження, підтримувати економічне відновлення, підвищувати конкурентоспроможність економіки, зміцнювати довіру платників податків та інтегрувати Україну в єдиний європейський податковий простір. Одержані результати формують теоретико-методологічну основу для подальших досліджень інструментів податкової політики, механізмів моніторингу їх ефективності та стратегій адаптації української податкової системи до стандартів ЄС. The article is devoted to analyzing the key challenges facing Ukraine's tax system in the context of fullscale war, assessing their impact on fiscal stability, and justifying directions for its reform, taking into account current European trends, best international practices, and the provisions of the National Revenue Strategy until 2030. It has been proven that wartime and post-war economic, social, and security shocks significantly increase the requirements for adaptability, transparency, and sustainability of tax policy, and therefore require systemic changes in approaches to its formation and implementation. It is argued that the effective transformation of the tax system should combine harmonization with European standards, taking into account Ukrainian wartime and post-war realities, ensuring a balance between fiscal sustainability, economic development, and social justice. It has been established that some of the most important areas of reform are: harmonization of indirect taxation rules and reduction of losses from non-payment of value added tax and excise tax; modernization of corporate taxation and prevention of profit shifting abroad through the implementation of anti-BEPS measures and a global minimum tax; improving personal income taxation, taking into account social justice and targeted benefits; developing property taxation with a transition to market-based approaches to property valuation; introducing investment incentives with clear deadlines and performance criteria; applying mechanisms for temporary taxation of excess profits during periods of price and energy crises; accelerating the digitization of tax administration through the integration of information systems, automation of control, and real-time data exchange. A conceptual model for reforming Ukraine's tax system has been proposed, combining adaptation to EU best practices, minimization of tax risks, and ensuring resilience to military and post-war challenges. It is argued that the implementation of the outlined measures will contribute to the formation of a stable, transparent, and effective tax system capable of ensuring predictable budget revenues, supporting economic recovery, increasing the competitiveness of the economy, strengthening taxpayer confidence, and integrating Ukraine into a single European tax space. The results obtained form the theoretical and methodological basis for further research into tax policy instruments, mechanisms for monitoring their effectiveness, and strategies for adapting the Ukrainian tax system to EU standards.Документ Ідентифікація проблем та напрямів поліпшення формування трудового потенціалу регіону як чинника забезпечення ефективного інноваційного розвитку(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2019) Шалімова Н. С.; Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Shalimova N. S.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Проаналізовано трудовий потенціал регіону, тенденції його формування як основного чинника забезпечення інноваційного розвитку регіону. Ідентифіковано основні проблеми в сфері формування трудового потенціалу регіону, які полягають у суттєвому зменшенні трудового потенціалу в цілому, масовому відтоку молодих фахівців з метою працевлаштування за межі регіону, порівняно нижчій частці зайнятих з вищою освітою, зменшенні економічно неактивного населення старше працездатного віку, зростанні частки осіб працездатного віку в загальній кількості економічно неактивного населення. Здійснено прогнозування чисельності трудових ресурсів Кіровоградської області на період до 2042 року за такими показниками, як чисельність економічно активного населення, зайнятого населення, безробітного населення, економічно неактивного населення за трьома сценаріями – оптимістичним, середнім (найбільш імовірним) та песимістичним. Розроблено пропозиції щодо зменшення загроз в сфері формування трудового потенціалу в контексті забезпечення регіонального інноваційного розвитку. The labour potential of the region and the trends in its formation as a key factor in ensuring the innovative development of the region are analysed. The main problems in the formation of regional labour potential are identified, including a significant overall reduction in labour potential, the large-scale outflow of young specialists seeking employment outside the region, a relatively lower share of employed persons with higher education, a decrease in the economically inactive population above working age, and an increase in the share of working-age persons in the total number of the economically inactive population. A forecast of labour resources in Kirovohrad Oblast up to 2042 is carried out using such indicators as the economically active population, employed population, unemployed population, and economically inactive population under three scenarios: optimistic, medium (the most probable), and pessimistic. Proposals aimed at reducing threats in the field of labour potential formation in the context of ensuring regional innovative development are developed.Документ Стимулювання соціально-економічного та інноваційного розвитку національної та регіональної економік: врахування в принципах бюджетної системи та оподаткування(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2021) Шалімов В. В.; Решетов В. О.; Мельник Т. А.; Shalimov V. V.; Reshetov V. O.; Melnyk T. A.Метою даної статті є дослідження сучасної практики врахування в принципах побудови бюджетної та податкової систем України цілей соціально-економічного і, в першу чергу, інноваційного розвитку та обґрунтування підходів щодо її вдосконалення. Проаналізовано роль податкового регулювання у забезпеченні соціально-економічного та інноваційного розвитку країни з акцентом на державний і місцевий рівні. Виявлено, що чинні принципи бюджетного та податкового законодавства України не формують достатньої основи для стимулювання інноваційної активності, оскільки зосереджені переважно на фіскальних завданнях, стабільності та захисті платників податків. Окреслено підходи до податкового стимулювання інновацій, зокрема через податкові кредити, знижки, диференційовані ставки, податкові канікули та інші інструменти підтримки. Визначено, що пряма й непряма державна фінансова підтримка та податки як фіскальні інструменти мають сприяти стимулюванню економічного розвитку, стимулюванню та активізації інноваційної діяльності, але вибір форм та методів такого стимулювання потребує обґрунтування з урахуванням необхідності досягнення конкретних цілей. На основі аналізу практик створення світового податкового кодексу та світової практики застосування заходів щодо підтримки малих та середніх підприємств в умовах Covid-19 доведено, що поєднання прямої фінансової підтримки із запровадженням інвестиційно-інноваційних податкових кредитів з можливістю чіткого їх податкового адміністрування та контролю є оптимальним механізмом в сучасних умовах. Розкрито значення місцевих податків і зборів як потенційного важеля активізації інвестиційних та інноваційних процесів у регіонах, а також підкреслено обмеженість повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері. Запропоновані напрями реформування системи місцевого оподаткування в контексті стимулювання соціально-економічного та інноваційного розвитку в регіоні. Обґрунтовано доцільність розширення можливостей територіальних громад щодо встановлення елементів місцевого оподаткування та впровадження механізмів податкового стимулювання, здатних посилити конкурентоспроможність і інвестиційну привабливість регіонів. The purpose of this study is to examine current practices of incorporating socio-economic, and primarily innovation-driven, development goals into the principles underlying the budgetary and tax systems of Ukraine, as well as to substantiate approaches to their improvement. The role of tax regulation in ensuring socio-economic and innovative development at both national and local levels is analysed. It is identified that the existing principles of Ukraine’s budgetary and tax legislation do not provide a sufficient basis for stimulating innovation activity, as they are primarily focused on fiscal objectives, stability, and the protection of taxpayers. Approaches to tax incentives for innovation are outlined, including tax credits, allowances, differentiated rates, tax holidays, and other support instruments. It is determined that both direct and indirect public financial support, as well as taxes as fiscal tools, should contribute to economic growth and the activation of innovation processes, while the choice of forms and methods of such stimulation requires justification in accordance with specific policy objectives. Based on the analysis of international practices, including the development of the Basic World Tax Code and policy responses to support small and medium-sized enterprises during the COVID-19 crisis, it is substantiated that a combination of direct financial support and investment-oriented tax credits, supported by clear tax administration and control mechanisms, represents an optimal approach under current conditions. The role of local taxes and fees as a potential instrument for stimulating investment and innovation processes in regions is highlighted, along with the limitations of local authorities’ powers in this area. Directions for reforming the system of local taxation in the context of stimulating regional socio-economic and innovation development are proposed. The expediency of expanding the powers of territorial communities in defining elements of local taxation and implementing tax incentive mechanisms aimed at enhancing regional competitiveness and investment attractiveness is substantiated.Документ Еволюція пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2019) Магопець О. А.; Шалімов В. В.; Magopets O. A.; Shalimov V. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні. Ґрунтуючись на основних положеннях нормативно-правових актів, якими регламентується провадження інноваційної діяльності та її оподаткування, визначено основні етапи встановлення, зміни та відміни низки податкових пільг, які, відповідно, характеризують особливості формування державної політики підтримки інноваційної діяльності. З’ясовано, що пільгове оподаткування інноваційної діяльності в Україні розвивалося у напрямі: спрощення системи оподаткування; зниження податкового навантаження (здебільшого за рахунок звільнення від сплати ввізного мита, частини податку на прибуток, ПДВ, земельного податку, зниження ставки податку на прибуток); стимулювання оновлення та переоснащення матеріально-технічної бази суб’єктів господарювання, які відносились до певних сфер та видів економічної діяльності; подальшого скорочення переліку та видів податкових пільг через встановлення чіткого переліку видів та сфер підприємницької діяльності й товарів їх власного виробництва а також окремих операцій, на які розповсюджувалися податкові пільги. Запропоновано підходи щодо удосконалення податкового законодавства в частині перегляду основних положень, що стосуються надання податкових пільг суб’єктам інноваційної діяльності, у тому числі в розрізі податків, які мають потенціал стимулюючого впливу на активізацію процесів утворення та функціонування інноваційно-активних підприємств та розвитку національної інноваційної екосистеми. The article is devoted to the study of trends in the development of preferential taxation of innovation activity in Ukraine. Based on the key provisions of regulatory and legal acts governing innovation activity and its taxation, the main stages in the introduction, modification, and abolition of a number of tax incentives are identified, which, accordingly, characterise the specific features of the formation of the state policy for supporting innovation activity. It is established that preferential taxation of innovation activity in Ukraine developed in the following directions: simplification of the taxation system; reduction of the tax burden, mainly through exemption from import duty, partial exemption from corporate income tax, value added tax, and land tax, as well as through reduced corporate income tax rates; stimulation of the renewal and modernisation of the material and technical base of business entities operating in certain sectors and types of economic activity; and further reduction in the list and types of tax incentives by establishing a clear list of business activities, sectors, goods of own production, and individual transactions to which tax incentives applied. Approaches to improving tax legislation are proposed with regard to revising the key provisions related to granting tax incentives to entities engaged in innovation activity, including in terms of those taxes that have the potential to stimulate the intensification of the formation and functioning of innovation-active enterprises and the development of the national innovation ecosystem.Документ Актуальні питання організаційно-правового механізму управління діяльності суб'єктів господарювання в умовах сьогодення(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2024) Гузенко О. П.; Кадала В. В.; Шалімов В. В.; Huzenko O. P.; Kadala V. V.; Shalimov V. V.Метою дослідження є вивчення умов функціонування організаційно-правового механізму управління діяльністю суб’єктів господарювання, встановлення негативних факторів впливу на його розвиток, проведення осучаснення його змістовності як понятійної категорії .Для підвищення якісного рівня організаційно-правового механізму управління діяльністю суб’єктів господарювання доцільним є переосмислення та осучаснення його змістовності з урахуванням управлінського циклу бізнес-процесів та економічних ризиків, які спровоковано активними воєнними діями в Україні. З цією метою звернуто увагу, на існуючі наукові позиції щодо тлумачення понятійної категорії «організаційно-правовий механізм». Розкрито ключові сегменти, котрі включено для надання характеристики її сутнісного змісту. Metoyu doslidzhennya ye vyvchennya umov funktsionuvannya orhanizatsiyno-pravovoho mekhanizmu upravlinnya diyalʹnistyu subʺyektiv hospodaryuvannya, vstanovlennya nehatyvnykh faktoriv vplyvu na yoho rozvytok, provedennya osuchasnennya yoho zmistovnosti yak ponyatiynoyi katehoriyi . Dlya pidvyshchennya yakisnoho rivnya orhanizatsiyno-pravovoho mekhanizmu upravlinnya diyalʹnistyu subʺyektiv hospodaryuvannya dotsilʹnym ye pereosmyslennya ta osuchasnennya yoho zmistovnosti z urakhuvannyam upravlinsʹkoho tsyklu biznes-protsesiv ta ekonomichnykh ryzykiv, yaki sprovokovano aktyvnymy voyennymy diyamy v Ukrayini. Z tsiyeyu metoyu zvernuto uvahu, na isnuyuchi naukovi pozytsiyi shchodo tlumachennya ponyatiynoyi katehoriyi «orhanizatsiyno-pravovyy mekhanizm». Rozkryto klyuchovi sehmenty, kotri vklyucheno dlya nadannya kharakterystyky yiyi sutnisnoho zmistu.