22 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 22
Документ Відображення особливостей освітнього, наукового й соціального середовища в текстах місій закладів вищої освіти України(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У текстах місій університети визначають своє призначення, розуміння своєї високої мети, прояснюють, чим є заклад вищої освіти і яким він прагне бути, показують винятковість свого закладу. У звіті проведено контентний аналіз змісту місій вибірки із рейтингу «ТОП-200 Україна 2021» українських університетів. На етапі квантифікації тексту як одиниці контенту використовувалися тексти місій, а як одиниця рахунку – результати кількісної та якісної експертної оцінки текстового матеріалу. На першому етапі контент-аналізу використовувалися кількісні методи для визначення слів, що найчастіше зустрічаються в текстах місій, а також для визначення взаємозв'язку профільності університетів і кількості символів і слів у текстах місій. На другому та третьому етапах контент-аналізу було вивчено відповідність змісту місій вимогам 11 полів, які були поділені на 3 категорії залежно від навчальної, дослідницької та соціальної складових місій, а також вимогам 8 властивостей місій. Результати проведеного дослідження показали певні відмінності у статистиці використання термінології університетами різного профілю. Навпаки, результати другого та третього етапів контентного аналізу свідчать про наявність значущого зв'язку між текстами місій університетів різних профілів. Найбільш активно університети робили заяви про створення освітнього середовища, проведення передових досліджень, а також декларували наміри про соціальну залученість у взаємодію з громадянськими, культурними, промисловими та діловими спільнотами. Разом з цим добре проглядаються резерви для покращення маркетингового ефекту текстів місій університетів України як у контексті їх соціальної складової, так і щодо обґрунтованого звернення до історичного досвіду установи, інтернаціоналізації тексту заяви, визначення в ній зацікавлених у співпраці сторін та позначення унікальності університету. In their mission statements, universities define their purpose and understanding of their higher goal, clarify what a higher education institution is and what it strives to become, and highlight the uniqueness of their institution. The report presents a content analysis of the mission statements of Ukrainian universities included in the “TOP-200 Ukraine 2021” ranking. At the quantification stage, the mission texts were used as the units of content, while the results of quantitative and qualitative expert evaluation of the textual material served as the units of measurement. In the first stage of the content analysis, quantitative methods were applied to identify the words most frequently occurring in the mission statements and to determine the relationship between the universities’ profiles and the number of characters and words in their mission texts. During the second and third stages of the content analysis, the correspondence of the mission content to the requirements of eleven fields was examined; these fields were divided into three categories according to the educational, research, and social components of the missions, as well as in accordance with eight mission properties. The results of the study revealed certain differences in the statistics of terminology usage among universities of different profiles. Conversely, the results of the second and third stages of the content analysis indicate the existence of a significant correlation between the mission texts of universities with different profiles. Most actively, universities made statements about creating an educational environment, conducting advanced research, and declaring intentions for social engagement and cooperation with civil, cultural, industrial, and business communities. At the same time, there are clear opportunities for improving the marketing effectiveness of Ukrainian universities’ mission statements — both in terms of their social component and regarding a more substantiated reference to institutional history, the internationalization of the statement, the identification of stakeholders, and the articulation of the university’s uniqueness.Документ Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.Документ Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень(Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистичні показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект). The proposed textbook contains a wide range of information on gender studies — from a description of the origins and development of the field to a general overview of its evolution throughout different historical periods. The authors pay special attention to methodological issues of gender theory, particularly to the modern theoretical and applied foundations of gender research — including the use of both simple gender indexes in demographic and social statistics, and complex indexes such as the Human Development Index and Gender Equality Indexes. The content of the textbook corresponds to the academic courses “Fundamentals of Gender Studies” and “Statistical Indicators of Gender Equality”, which are part of the master’s degree curriculum in specialty 011 Educational and Pedagogical Sciences (Educational Measurement, Gender Studies: Scientific Aspect).Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(Державна служба статистики України, 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора. A regional adaptation of the Gender Development Index (GDI) to the sub-national level is proposed. The purpose of the article is to show the regional differences in composite GDI indicators and gender differences in these indicators. GDI covers the areas of longevity, knowledge and a decent standard of living. The indicators of the dimensions “Long and healthy life” and “Standard of living” were taken from the UN methodology for calculating the regional GDI, and the indicator of the dimension of “Knowledge” was replaced by a more informative one in the national context.The regional variations in GDI indicators showed that the situation in the regions of Ukraine in the dimensions of “Knowledge” and “Standard of living” was significantly different, whereas “Long and healthy life” indicators differed, but not critically. Gender differences in the indicators show the following for all regions: all the indicators of the dimensions of “Knowledge” and “Long and healthy life” reflect some significant gender asymmetry towards women, and the indicators of the dimension of “Standard of living” reflect the significant asymmetry towards men. Nevertheless, despite this gender asymmetry of GDI indicators, in all the regions of Ukraine GDI is close to unity, which means that it reflects gender parity in human development of men and women. The human development indicators for men and women show significant regional variations. We can single out the situation in the city of Kyiv, the capital of Ukraine, where almost all the indicators in all the areas differ from the other regions. The article also analyzes the regions with low indicators and significant gender gaps, as the low indicators of dimensions determine the low value of human development, and gender differences in indicators affect the value of the overall indicator of gender development. Testing of the proposed methodology for adapting the GDI to the sub-national level will make it possible to clarify its indicators for each region and, as a result, to prepare sound political, economic and social recommendations in the human development context taking into account the gender factor.Документ Статистика та індикатори сфери освіти з врахуванням гендерного фактору(ФОП Лисенко С.В., 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У цьому посібнику пропонуються зразки передового досвіду презентацій та аналізу показників гендерної нерівності в галузі грамотності та шкільної освіти з використанням регіональних та загальнонаціональних даних, що отримані в Інституті статистики ЮНЕСКО. Найбільш цінними у посібнику є практичні ідеї та підказки для відповідальних працівників в уряді, в керівництві системи освіти для використання статистики та показників сфери освіти з врахуванням гендерного фактору. This manual presents examples of best practices for the presentation and analysis of gender inequality indicators in the fields of literacy and school education, using both regional and national data obtained from the UNESCO Institute for Statistics. The most valuable aspects of the guide are the practical ideas and recommendations it provides for government officials and education system administrators on how to effectively use education statistics and indicators with consideration of the gender factor. The guide aims to strengthen the capacity of educational authorities to analyze gender disparities, develop evidence-based policies, and promote equality of educational opportunities for women and men.Документ Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії(Грані, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень. The survey has been conducted in order to analyze the detection results of different levels of understanding of social conditioning by different genders of students of Physics and Mathematics department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, the diversity and specificity of gender roles, ascribed to men and women. The aim of the study was achieved as a result of solving the following tasks: а) conduction of surveys and formation of binary matrices of participants’ responses; b) construction of contingency tables and their statistical analysis for quantitative analysis of survey results; c) qualitative analysis of statistical data. Gender specific asymmetry coefficient that expresses the quality measure of the distribution ratio of characteristic features (dominant) in gender groups, has been used to conduct the qualitative analysis. The concepts of specific parity and specific asymmetry have been introduced based on this ratio. Parity and asymmetric beliefs of survey participants on specifics of diversity and gender roles attributed to male and female individuals have been set as the result of the study. Among them the following ideas have been set: the understanding by students of different gender of im-portant problems of providing of equal opportunities for both sexes in a professional self-realization, a difference in treatment between men and women, estimation of their understanding of the content of basic gender concepts and gender attitude to the spread of knowledge in the group, the causes of the situations of restrictions and inconveniences related to sexual belonging, identification of gender stereotypes marked as discomfort resulting in a variety of life situations, preference to teachers of the same sex and gender sensitivity techniques to select candidates from among students to encourage and to give tasks, beliefs about the independence of the success of training and identification of leadership qualities in the team depending on gender.Among the resistance of asymmetric evidence is the understanding of the causes of situations of restrictions and incon-veniences related to gender affiliation, the activity of both sexes in the elaboration of additional materials and counseling, understanding of the fact of opposite sex’ gender awareness, the activity of teachers in taking initiative for achieving gender equality, the need for statistical research on gender issues. The fact that both groups of respondents with specific parity showed low motivation for the organization of gender work in general and gender statistical surveys, shows not so much the absence of gender issues among students as a lack of attention to them.Документ Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine(Elsevier B. V., 2021) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers – the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.Документ Визначення показників розподілу характерних ознак у гендерних групах (на прикладі студентів факультету)(КНТУ, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.В статті проілюстровано застосування статистичних методів для характеристики загальних та специфічних сторін в освітній сфері, зокрема в соціально-економічному становищі жінок та чоловіків. Для цього визначено структуру даних щодо ґендерного складу контингенту студентів факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу статистичних даних, отриманих внаслідок визначення коефіцієнтів ґендерної питомої ваги, які є мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у ґендерних групах. The aim of the study is to determine the structure of the data on the gender part of the contingent of the Faculty students and their individual specific groups that were subjects of the educational process by the end of 2015-2016 the school years based on statistical and qualitative determination factors of the gender proportion. The article illustrates the application of statistical methods for the characterization of general and specific aspects in education, including socio-economic status of women and men. In order of achieving this goal the classification of data on the gender part of the contingent of students is conducted through correlation and cluster analysis of statistical data obtained as a result of determining gender proportion in terms of specialties and courses for each of the field: the number of people on budgetary form of education, the number of people receiving social and academic scholarship in the last two semesters of study. The study determined the structure of gender data on students and the influence on the results of cluster analysis and correlation availability of gender asymmetry. It was determined that the use of the gender factor share in statistical studies will enable to define a data structure of a given group (aggregate) taking into account the allocation ratio of combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).Документ Generalization of calculation methods for gender indices in demographic and social statistics(Hungarian Central Statistical Office, 2018) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.Currently, theoretical and practical approaches to gender issues are at a developmental stage. An important issue in gender statistics is the correct application of simple gender indices. This topic should be of interest to scholars and social workers engaged with gender issues. Due to the fact that gender parity/asymmetry indices give different results in different spheres of application, there is a need to develop separate methodological approaches for applying the indices to demographic and social statistics. In the research presented, mathematical methods were used to obtain complete and accurate quantitative characteristics of simple gender indicators. Methods of statistical observations, statistical groupings are used in the process of collecting, systematizing, and processing data. Results are graphically illustrated. It was established that when calculating gender indices for demographic statistics, the use of simple Gender Parity and Gender Asymmetry Indices is correct, and when calculating gender indices for social statistics, specific corresponding modifications should be applied which adjust for general demographic trends when analysing the gender distributions for selected social spheres. In exceptional cases (when demographic indices of the number of men and women are comparable) gender parity indices can be used when calculating the gender indices for social spheres. Therefore the results indicate that the analysis of gender parity/asymmetry requires separate methodological approaches for demographic and social statistics.Документ Gender Equality Indicators in Ukraine: Impact Analysis of Gender Initiatives(State Statistics Service of Ukraine, 2025) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.The article presents the results of a study on determining the impact of gender initiatives on indicators of gender equality in Ukraine. For analysis, the authors chose the Gender Development Index and the Gender Inequality Index, as well as their composite indicators. The gradation of gender initiatives was carried out using the following scale: general issues of gender equality; development of gender-sensitive legislation; conducting a gender audit; introducing a gender component into educational programs; combating gender stereotypes and discrimination; protection from gender-based violence; gender-responsive budgeting. The result of the study was the following practical conclusions. Firstly, the correlation analysis between gender indices (Gender Development Index and Gender Inequality Index) and the total number of gender initiatives showed that gender initiatives have a significant impact on key indicators of gender development and gender inequality in Ukraine. Secondly, the forecast of stable values for the Gender Development Index indicates that we should not expect significant changes in this index in the coming years. This may indicate the sustainability of gender policies and the level of equality, but at the same time it indicates that global changes may not be fast enough. Third, the decline in the Gender Inequality Index indicates potential positive changes. The forecast for the coming years shows the possibility of reducing inequality, which could be the result of successful reforms and policies. Fourthly, the forecast of a decrease in the number of gender initiatives is a signal for a review of the current situation in the field of gender equality. A significant decline in activity may indicate that greater efforts should be made to support and implement new programs to combat gender inequality. However, these forecasts only partially take into account possible changes caused by military events in Ukraine. The factor of war can significantly affect these indicators, leading to increased inequality or even decreased access to basic rights and resources for women and minorities. The impact of war on the number of gender initiatives may be even more pronounced because in times of war, states may cut funding for social programs or focus on rebuilding infrastructure rather than promoting gender equality. This could lead to a sharp reduction in the number of initiatives or their cancellation. Taking this factor into account is important for adjusting policy strategies and initiatives that aim to support equality in the face of global upheaval.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »