Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 46
  • Документ
    Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття
    (Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи … To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...
  • Документ
    Філософія
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2021) Борінштейн Є. Р.; Аксьонова В. І.; Атаманюк З. М.; Виноградова Н. М.; Врайт Г. Я.; Лісеєнко О. В.; Орленко І. М.; Петінова О. Б.; Поплавська Т. М.; Скловський І. З.; Цибра М. Ф.; Borinshteyn Y. R.; Aksenova V. I.; Atamanyuk Z. M.; Vynogradova N. M.; Vrait H. Y.; Liseyenko O. V.; Orlenko I. M.; Petinova O. B.; Poplavska T. M.; Sklovsky I. Z.; Tsybra M. F.
    Підручник підготовлено на кафедрі філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського». Вперше в сучасній українській навчальній літературі представлена концепція розвитку творчої особистості в рамках дослідження актуальних проблем філософського знання. Філософія на класичній кафедрі в класичному університеті презентована не як традиційне зачерствіле знання, а як жива наука, що розвивається, продукує і акумулює нове буття, нові уявлення про людину і світ, і, одночасно, ґрунтується на традиціях наукового знання, категоричному імперативі моралі. The textbook was prepared at the Department of Philosophy, Sociology and Management of Socio-Cultural Activities of the State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky”. For the first time in modern Ukrainian educational literature the concept of development of the creative personality within the limits of research of actual problems of philosophical knowledge is presented. Philosophy in the classical department at the classical university is presented not as a traditional stale knowledge, but as a living science that develops, produces and accumulates a new being, new ideas about man and the world, and is based on the traditions of scientific knowledge, the categorical imperative of morality.
  • Документ
    Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності
    (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
    У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."
  • Документ
    А. Макаренко і З. Фрейд: спроба герменістичного аналізу віртуальної взаємодії видатних європейських гуманістів
    (Грані, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Стаття присвячена аналізу проблем постнекласичної метафізикі вивчення українського досвіду просвітників інформаційної доби (В. Вернадському, А. Макаренко), реконструює дух історії політичної думки, охоплюючі метафізику, політичну логістику нації, а також футурологію та відроджуючі архетипи романтично-просвітницького ходу. Надбання духовних лідерів автрка розкриває у термінах футурології, яка визначає процесуальну логіку освітнього простору як чудовий контекст філософії історії, що в даному випадку є найкращим способом розуміння “субстанціального”- трансцендентної глибини проникнення української реформаторської професійної культури А. Макаренка , представника духовної та освітянської еліти у характері та структурі підготовки патріотично налаштованих людей - інтелектуальної глибини мрій та Надії українського суспільства, “козакофільско-кордоцентричний персонал” як основу національного буття, що охоплює духом динаміку життя. З. Фрейд досліджував європейську сміхову культуру і також запропонував для аналізу образ «доброго лицаря» Дон Кіхота Ламанчського, оскільки доблесний лицар не є комічним героєм, його жартівлива веселість виникає, на думку психоаналітика, внаслідок стримування якогось емоційного збудження. The article is devoted to the analysis of the problems of post-nonclassical metaphysics and the study of the Ukrainian experience of educators of the information age (V. Vernadsky, A. Makarenko), reconstructs the spirit of the history of political thought, covering metaphysics, political logistics of the nation, as well as futurology and reviving archetypes of the romantic-enlightenment movement. The acquisition of spiritual leaders by the author reveals in terms of futurology, which defines the procedural logic of the educational space as a wonderful context for the philosophy of history, which in this case is the best way to understand the “substantial” - transcendental depth of penetration of the Ukrainian reformist professional culture of A. Makarenko, a representative of the spiritual and educational elite in the character and structure of the training of patriotically minded people - the intellectual depth of dreams and Hope of Ukrainian society, “Cossack-cordocentric personnel” as the basis of national existence, covering the dynamics of life with the spirit. Z. Freud studied European laughter culture and also proposed for analysis the image of the "good knight" Don Quixote of La Mancha, since the valiant knight is not a comic hero, his humorous gaiety arises, according to the psychoanalyst, as a result of the restraint of some emotional arousal.
  • Документ
    Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
    В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.
  • Документ
    Філософія освіти в Україні в епоху формування інформаційної цивілізації XXI століття
    (ХОГОКЗ, 2016) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovska O. I.; Sklovsky I. Z.
    Проаналізовано сучасний стан філософії освіти, уточнено поняття інформаційної цивілізації і парадигма філософії освіти. The current state of educational philosophy, refined the concept of information civilization and the paradigm of the philosophy of education.
  • Документ
    Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни
    (Гуманітарний вісник, 2022) Скловський І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I.; Aksenova V. I.
    Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.
  • Документ
    Дискурс антропологізації ідеї цивілізаційного розвитку України
    (ДВНЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    У статті розповідається про те, що в сучасному світі постнекласичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля української нації під час оригінального осмислювання духовності сучасної людини в контексті розвитку аспектів антропологізації та синетергетичної футурологізації духовного буття тощо. Проблеми громадянської культури автор розглядає як антропологічно-комунікативне цілісне втілення духовних ідеалів сучасного розвитку світу, що якісно впливає на моральні чесноти цивілізаційного втілення філософем освіти, зокрема у пошуках алгоритму соціальної надійності захисників реформування зразків високотехнологічної професійної діяльності. Антропологізація має насамперед встановлену практикою мету України – на рівних конкурувати з високорозвиненими країнами та, відповідно до неї, поступово розвиватися за циклом еволюційного становлення цивілізаційних важелів буття, вплинувши на досягнення оптимального рівня найвищого розвитку культури та мистецтва. Тоді дух антропологізму розвиває всі існуючі у цивілізованій людині соціокультурні можливості, які закладені власною нацією. Громадянське суспільство поступово реалізує свій духовний потенціал, нарешті на рубежі ХХ–ХХІ ст., долає деякі бюрократичні перешкоди, часто-густо маючи обмежений доступ до субстанційного впливу носіїв цивілізаційно-патріотичних сил, без чого не можлива подальша еволюція софократії людини та демократичного суспільства. За традицією, означену добу розвитку антропологізації професійної культури, автор розглядає як «стадію цивілізацій ного розквіту» українського суспільства. Отже, існування української цивілізації, виходячи з антропологічно-метафізичних поглядів її власної духовної еліти, яка поступово усвідомлює сенс свого шляху до євроінтеграції, врешті-решт має досягти відповідного цивілізаційного розквіту. Філософсько-антропологічний аналіз і синергетична методологія управління соціально-культурними процесами в Україні конче необхідна для узагальнення історіографічного сенсу даної проблематики. The article describes that in the modern world post-classical cognition covers the civilizational efforts of the Ukrainian nation during the original understanding of the spirituality of modern man in the context of the development of aspects of anthropologization and synergetic futurologization of spiritual life and more. The author considers the problems of civic culture as an anthropologically – communicative holistic embodiment of spiritual ideals of modern world development, which qualitatively influences the moral virtues of the civilizational embodiment of philosophers of education, in particular in search of algorithm of social reliability of defenders of reforming high-tech professional activity. Anthropologization has, first of all, Ukraine’s goal in practice – to compete on an equal footing with highly developed countries and, accordingly, to gradually develop in the cycle of evolutionary formation of civilizational levers of existence, influencing the achievement of optimal levels of culture and art. Then the spirit of anthropologism develops all the existing socio-cultural opportunities in a civilized person, which are inherent in their own nation. Civil society is gradually realizing its spiritual potential, finally at the turn of XX–XXI centuries, overcomes some bureaucratic obstacles, often having limited access to substantial influence. patriotic forces, without which the further evolution of man and a democratic society is impossible. According to tradition, the author considers the specified period of development of anthropologization of professional culture as a “stage of civilizational flourishing” of Ukrainian society. Thus, the existence of Ukrainian civilization, based on the anthropological and metaphysical views of its own spiritual elite, which is gradually realizing the meaning of its path to European integration, must eventually reach the appropriate flowering of civilization. Philosophical and anthropological analysis and synergetic methodology of management of socio-cultural processes in Ukraine is absolutely necessary to generalize the historiographical meaning of this issue.
  • Документ
    Творчість харизматичної особистості в інтенціях патріотизму молодого фахівця
    (Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", 2016) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Динаміка змін соціокультурного простору багато в чому визначає філософію перемоги в інтенціях патріотизму майбутнього фахівця, оскільки базовий процес "вибуху інформації" вступає в кризовий момент ціннісних конфліктів етносоціального розвитку, ̶ обумовлює розв'язку нестандартних ситуацій пробудження гідності людини. The dynamics of changes in the socio-cultural space largely determines the philosophy of victory in the intentions of the future specialist's patriotism, since the basic process of "explosion of information" enters the crisis moment of value conflicts of ethno-social development, - causes the solution of non-standard situations awakening human dignity.
  • Документ
    Постнекласична методологія моделі конвергентного суспільства України
    (Видавничий дім «Гельветика», 2021) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovskyi I. Z.
    У статті автор намагається подолати поверхневий аналіз процесу українського націєтворення (навіть невігластво окремих філософів та багатьох політиків) стосовно історичності народу, який нібито пізно вийшов на цивілізований шлях і порівняно довго завершує процес соціокультурних змін і демократично-патріотичних перетворень. Завдяки новій індуктивної метафізики посилюється громадське усвідомлення (де переплелися світські і християнські риси), гностичні й езотеричні прозріння. Спекулятивна, дедуктивна метафізика не дозволяє адекватно зрозуміти духовний зміст соціокультурних подій сьогодення або визначити реальний шлях подолання стереотипів «перманентного бунтарства мас», оскільки навіть на Заході «філософські шукання» загрузли у сипких пісках загального скептицизму. Правочинна різноманітність поглядів поступалася місцем некритичному плюралізму, браку віри в існування істини. Певні концепції життя, які походять зі Сходу, позбавляють істину абсолютного характеру. Метафізичний контекст постнекласичної методології моделі конвергентного суспільства України зумовлює якісне осмислення духовною елітою громадських соціокультурних цінностей суспільства часто-густо під впливом сусідів із Заходу. Європейська цивілізація спроможна виявити духовні можливості через поняття «Homo Liber» – фундамент еволюційного підходу до постмодерної особистості як до цивілізованого громадянина. Цивілізаційний злам як у світовому соціокультурному просторі конвергентного суспільства, так і в українському, свідчить про те, що реалізувати свої потенції можна лише через громадські вимоги, які засвідчують рівень метафізичного розуміння філософії свободи, що поєднується як із носіями культури конвергентного суспільства, так і зі звільненням громадянина від обожнювання адміністративних або революційно-охлократичних (як їх антиподів) сил суспільства. Посилюється авторитет методології, організаторів філософської освіти, скерованість на вдосконалення моральних та професійних якостей молодих людей, які із зацікавленням засвоюють знання, його гуманітарні, прикладні, фундаментальні підстави, адже усвідомлюють аксіологічну значущість та необхідність захисту аксіом цивілізованого буття, надійності підготовки спеціалістів. Завдання освітнього подолання фрагментарності процесу реформування потребують від творців інтелект-продукту компетентності в галузі освіти. Позитивні результати керівництва галуззю освіти можливі лише тоді, коли галузь очолюють не тільки авторитетні політики, а й ті з них, які без піаракцій комунікують із громадою, мають спільні дії з інтелект-середовищем, зі студентством патріотично-професійного напряму. Діалог треба вести в значенні концепції софократії – «тяжкого перехідного стану», після якого з’являється «громадянське прозріння», вміння знайти порозуміння в соціумі. Thanks to the new inductive metaphysics, public awareness (where secular and Christian features are intertwined), Gnostic and esoteric insights are intensified. Speculative, deductive metaphysics does not allow us to adequately understand the spiritual content of today’s sociocultural events or to determine the real way to overcome the stereotypes of “permanent mass rebellion” because, even in the West, “philosophical pursuits” are mired in the loose sands of general skepticism. Legitimate diversity of views gave way to uncritical pluralism, showed a lack of faith in the existence of truth. Certain conceptions of life that originate in the East deprive truth of its absolute character. The metaphysical context of the post-classical methodology of the model of convergent society of Ukraine determines the qualitative understanding of the spiritual elite of public socio-cultural values of society, often under the influence of neighbors from the West. European civilization is able to discover spiritual possibilities through the concept of “Homo Liber” – the foundation of an evolutionary approach to the postmodern personality as a civilized citizen. Civilizational breakdown, both in the world and in the Ukrainian socio-cultural space of a convergent society, shows that it is possible to realize its potential only through social requirements that testify to the level of metaphysical understanding of the philosophy of freedom that is combined both with the bearers of the culture of a convergent society, and with the liberation of the citizen from the deification of administrative or their antipodes – the revolutionary – ochlocracy forces of society. The authority of the methodology, the organizers of philosophical education, the focus on improving the moral and professional qualities of young people who are interested in learning knowledge, its humanitarian, applied, fundamental foundations, because they are aware of the axiological significance and necessity for the protection of the axioms of civilized existence, the reliability of training. The task of educational overcoming the fragmentary nature of the reform process requires the creators of the intellectual product of competence in the field of education. Positive results of the management of the education sector are possible only when the industry is headed not only by authoritative politicians, but also by those who communicate with the community without PR actions, have joint actions with the intellectual environment and patriotic-professional students. Dialogue should be conducted in the sense of the concept of sophocracy – a “difficult transition state”, followed by “civic insight”, the ability to find understanding in society.