46 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 46
Документ Метафізика української ідеї: в софіологічному контексті реформування освітнього простору(Запорізька державна інженерна академія, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті представлено метафізичне зрозуміння національної ідеї, яке відображує події, концепції, мрії дуже важливі для того, щоб залишатись на позиції «об’єктивного спостерігача» творчості духовних корифеїв. Адже хода української політичної нації є живий, творчий процес, завдяки громадського осмислення метафізики історії; софіологічний контекст реформування освітнього простору можна зрозуміти адекватно лише тоді, якщо ти сам особисто задіяний в цьому. The article presents the metaphysical understanding of the national idea, which reflects events, concepts, dreams are very important in order to remain on the position of "objective observer" in the work of spiritual coryphaeus. After all, the course of the Ukrainian political nation is a vibrant, creative process, due to public understanding of the metaphysics of history.Документ Соціокультурний контекст інформаційного суспільства – феномен соціальної активності особистості(Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Термін «глобальне інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток інфосфери (інформосфери). На наших очах створюється єдиний інформаційний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Не випадково інфосфера розглядається як новий соціальний концепт міжкультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. У сучасних умовах відбулася реактуалізація терміну концепт, відкритого ще за добу Середньовіччя віки, який сьогодні починає активно використуватися самими різними сферами знань, дозволяючи висвітлювати сучасні моменти міжкультурної комунікації. Завдяки концепту, відтворюється зв’язок мислення і тропів, концепт дистанціє хаос мовного культурного середовища від конкретної екзистенції людського існування, демонструє багатоманітність індивідуальності, підкреслює суверенність кожної «монади». Концепт – свого роду «охоронна грамота» будь-якої креативності, який бере на себе функції того, що дозволяє говорити про процеси смислопородження і «смислоуловлювання», залишаючи за смислом суб’єктивний (особистісний) характер. У контексті концепту інфосфера = ноосфера=семіосфера= техносфера відбувається акцентуація на феномени: інформацію (інфосфера), раціональність (ноосфера), знаковість, смисл, значення (семіосфера), технологічна інструментальність (техносфера). Продовжуючи ряд термінів – антропосфера, соціосфера, ми можемо означити планетарну = глобальну сферу взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку. Являючись визначальним фактором розвитку людей, становлення феномену соціальної активності особистості, інформація виступає найважливішим ресурсом суспільства і засобом побудови інформаційного суспільства поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами планетарного значення. Розширення сфери дії і прискорення інформаційних процесів планетарного значення у ХХ ст. перетворює на наших очах техносферу (інформаційне середовище: 1. інформаційні фонди; 2. інформаційні технології; 3. інтеракції (між людьми і обладнанням) - в оптимальному розумінні його феноменології – гіпероб’єм, що вміщує зміст накопичених знань (інформаційного простору). Знання-techne (часткове, технологічне знання) стає інтелігібельним інструментом вираження і втілення знання–episteme (загального, філософського) знання, у чому і проявляється феноменологія суті гіпертрансформатизму інфосфери. Питання про онтологію інформаційного середовища (техносфери) означає морально-етичний імператив космічного статусу людини у кожному інформаційно-комунікативному акті і свідчить про епістемологію інфосфери. Аксіологічна позиція погляду на інфосферу висуває ментальну інструментальність (ризоматика: побудова із зв’язків) у якості адекватного способу розуміння минулого- теперішнього – минулого як одного часу. Ризоматика (структура) інформаційного середовища практично розсуває інтерактивну здатність людини знаходитися у стані діалогу з цією системою а динамічна структура даного діалогу направлена на розуміння Іншого та на діалог з Іншим. The term “global information society” includes a global unified information industry, the development of which requires the development of the infosphere (informosphere). We are witnessing the creation of a single information space - the global Internet, the growing role of television and radio communications, which contributes to the development of network and online society. It is no coincidence that the infosphere is seen as a new social concept of intercultural communication in a global information society. In modern conditions it took place reactualization of the term concept, discovered during the Middle Ages, which today is beginning to be actively used in various fields of knowledge, allowing to cover modern moments of intercultural communication. Thanks to the concept, the connection between thinking and tropes is reproduced, the concept distances the chaos of the linguistic cultural environment from the concrete existence of human existence, demonstrates the diversity of individuality, emphasizes the sovereignty of each “monad”. The concept is a kind of "protection letter" of any creativity, which assumes the functions of what allows us to talk about the processes of meaning generation and "sense capture", leaving the mean ing of subjective (personal) nature. In the context of the concept of the infosphere = noosphere = semiosphere = technosphere, the emphasis is on phenomena: information (infosphere), rationality (noosphere), significance, meaning, meaning (semiosphere), technological instrumentality (techno sphere).Continuing a number of terms - anthroposphere, sociosphere, we can define the planetary = global sphere of interaction between nature and society, within which intelligent human activity becomes the main determining factor of development. Being a determining factor in the develop ment of people, the formation of the phenomenon of social activity of the individual, information is the most important resource of society and a means of building an information society, along with material and energy resources of planetary importance.Expanding the scope and acceleration of information processes of planetary importance in the twentieth century. transforms before our eyes the technosphere (information environment: 1) information funds; 2) information technology; 3) in teractions (between people and equipment) - in the optimal sense of its phenomenology – a hyperobic volume that contains the content of accumulated knowledge (information space). -techne (partial, technological knowledge) becomes an intelligible tool for the expression and embodiment of knowl edge-episteme (general, philosophical) knowledge, which is the phenomenology of the essence of hypertransformatism of the infosphere. The question of the ontology of the information environment (technosphere) means the moral and ethical imperative of the cosmic status of man in each informa tion and communicative act and testifies to the epistemology of the infosphere. The axiological posi tion of the view of the infosphere puts forward mental instrumentality (rhizomatics: construction from connections) as an adequate way of understanding the past-present-past as one time. The rhizomatics (structure) of the information environment practically pushes the interactive abil ity of a person to be in a state of dialogue with this system and the dynamic structure of this dialogue is aimed at understanding the Other and the dialogue with the Other.Документ Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.Документ Міжкультурна комунікація як фактор формування глобального інформаційно-комунікативного простору(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання. The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.Документ Культурні парадигми глобалізації як феномен комунікативного розвитку суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Висвітлюються умови розповсюдження характеристики акультурації та культурної дифузії в інформаційному суспільстві; розкриваються основні їх складові та роль; обґрунтовуються шляхи та напрями формування комунікативної парадигми глобалізації та інформаційного суспільства в напрямку оптимізації соціокультурної комунікації. Highlights the conditions of distribution characteristics of acculturation and cultural diffusion of the information society; discloses the main, their components and the role; path and direction of formation of the communicative paradigm of globalization and the information society towards the optimization of socio-cultural communication.Документ Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.Документ Український дух як феномен патріотизму в контексті парадигми комунікативного суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Феномен глобального комунікативного суспільства обумовлює аналіз духу патріотизму як складного соціального і культурного контексту, що відображує цілісну сукупність відносин: характеризують освіту інформаційного суспільства, яка перетворює парадигму філософії на комунікативних засадах у силу тісної взаємодії і переплетіння зв’язків між суспільствами – різновиду етносоціального та планетарного соціуму. Представлено постнеокласичний аналіз, викликаний необхідністю систематизації теоретико- методологічних основ, принципів, критеріїв, підходів і дискурсів міжкультурної комунікації, розроблених вітчизняними і зарубіжними дослідниками. The phenomenon of global communication society makes an analysis of the spirit of patriotism as a complex social and cultural context that reflects a coherent set of relations: education characterize the Information Society, which transforms the paradigm of philosophy on the basis of communication because of the close interaction and binding ties between societies - Ethno-Social and the kind of global society. Presented postneoklasycal analysis, due to the need to systematize theoretical and methodological foundations, principles, criteria, approaches and intercultural communication discourse developed by domestic and foreign researchers.Документ Суперечливість у вивченні природознавчих наук: світоглядно-методологічні проблеми філософії фізики(ЛА НАУ, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.У статті висвітлено філософсько-стратегічний, методологічний внесок у розвиток STEM-освіти в Україні. Проаналізовано філософське підґрунтя природознавчих наук та їх сприяння формуванню у курсантів свідомого розуміння широкого кола феноменів у природі, їхнього онтологічного значення у житті людства, критичного осмислення глобальних змін у природі та суспільстві, засвоєнню та логічному усвідомленню всезагальних законів діалектики під час вивчення курсів з філософії, фізики та інших природознавчих наук, а також розвитку творчого підходу до професійної діяльності майбутніх авіаційних фахівців. The article highlights the philosophical, strategic, and methodological contribution to the development of STEM education in Ukraine. The philosophical foundation of natural sciences and their contribution to the formation of a conscious understanding of a wide range of phenomena in nature, their ontological significance in the life of mankind, critical reflection on global changes in nature and society, assimilation and logical awareness of universal laws of dialectics during the study of courses in philosophy, physics, and other natural sciences, as well as the development of a creative approach to the professional activities of future aviation specialists are analyzed.Документ Міжкультурна комунікація як атрибут соціокультурної життєдіяльності суспільства(Запорізька державна інженерна академія, 2011) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті дається аналіз проблем міжкультурної комунікації в умовах культурної глобалізації, що породжує нові проблеми адаптації культурної в умовах глобалізації і являє собою процес культурного пристосування особистості до умов конкретного культурного середовища, викликаного ментальними особливостями своєї країни. The paper analyzes the problems of intercultural communication in terms of cultural globalization is posing new challenges to adapt to the cultural context of globalization and which is the process of cultural adaptation to the conditions of a particular individual cultural environmentcaused by the mental characteristics of their country.Документ Трансформація українського суспільства на зламі тисячоліть (теоретико-методологічний аспект)(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Актуальність проблеми зумовлена недостатньою теоретичною розробленістю означеної проблеми і зростанням її практично-світоглядного значення в умовах трансформації сучасного українського суспільства. У статті наголошується, що теоретико-методологічні засади соціокультурної комунікації є головним атрибутом життєдіяльності суспільства. Сучасні наукові підходи до вивчення феномену міжкультурної комунікації відображують специфіку ціннісних орієнтацій особистості у соціумі в контексті онтологічних, методологічних та інформаційно-аксіологічних змін. Термін «комунікація» за декілька десятиліть ХХ–ХХІ століть став ключовим у соціально-гуманітарному знанні, що пояснюється його особливою місткістю, яка дозволяє наповнювати термін різноманітними смислами і використовувати у різних пізнавальних цілях. Процес ТРАНСФОРМАЦІЇ передбачає міжкультурну комунікацію в умовах самопізнання Духу ВІД мовленнєвої ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ в процесі СТАНОВЛЕННЯ ефективного використання інформації в системі соціоКУЛЬТУРНОЇ взаємодії, що призвело до виникнення нового явища у інформаційно-світовому розвитку, яке отримало назву «глобальна революція у спілкуванні». Соціодіагностика інформації потрібна в методології розгортання культурної глобалізації. Культурна дифузія і акультурація в умовах глобалізації здійснюється в контексті становлення інформаційного суспільства. Формування концепції комунікативної культури особистості, як регулятивного ядра, передбачає функціонування міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація, як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури, обумовлює ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО простору. Мета й завдання статті: побудова концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму, що дозволяє здійснювати цілісність методологічного підходу до аналізу інформаційного суспільства та соціокультурний взаємовплив влади та громадянського суспільства під час постіндустріальної доби у цивілізованих формах. The urgency of the problem is due to insufficient theoretical development of the problem and the growth of its practical and ideological significance in the transformation of modern Ukrainian society. Modern scientific approaches to the study of the phenomenon of intercultural communication reflect the specifics of the value orientations of the individual in society in the context of ontological, methodological and informational-axiological changes. The term “communication” for several decades of XX–XXI centuries has become key in socio-humanitarian knowledge, due to its special capacity, which allows to fill the term with different meanings and use for different cognitive purposes. The process of TRANSFORMATION involves inter cultural communication in terms of self-knowledge of the Spirit FROM SPEECH TO COMMUNICATIVE PERSONALITY in the process of BUILDING the effective use of information in the system of sociocultural interaction called Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. Socio-diagnosis of information is needed in the methodology of deployment of cultural globalization. Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. The formation of the concept of communicative culture of the individual, as a regulatory core, involves the functioning of intercultural communication. Intercultural communication, as a system-forming factor of modern information culture, determines the FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION space.