46 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 46
Документ Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі. The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.Документ Метафізика української ідеї: в софіологічному контексті реформування освітнього простору(Запорізька державна інженерна академія, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті представлено метафізичне зрозуміння національної ідеї, яке відображує події, концепції, мрії дуже важливі для того, щоб залишатись на позиції «об’єктивного спостерігача» творчості духовних корифеїв. Адже хода української політичної нації є живий, творчий процес, завдяки громадського осмислення метафізики історії; софіологічний контекст реформування освітнього простору можна зрозуміти адекватно лише тоді, якщо ти сам особисто задіяний в цьому. The article presents the metaphysical understanding of the national idea, which reflects events, concepts, dreams are very important in order to remain on the position of "objective observer" in the work of spiritual coryphaeus. After all, the course of the Ukrainian political nation is a vibrant, creative process, due to public understanding of the metaphysics of history.Документ Philosophy of sociocultural meanings in the information system yesterday and today(Науково-теоретичний альманах «Грані», 2018) Aksenova V. I.; Аксьонова В. І.Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль. Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності. В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буття. Значення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей. The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative meaning that is addressed in the culture of not only reason, but also the depths of the soul, in order to control the potential of the awareness of the meaning of being. The attitude of a person to the world is determined by symbols and meanings, in order to communicate communicatively in the world and in itself its own purpose.Values determine motivation, in particular, when it comes to corporate solidarity, when you want to do what you have to and should do only what you want. The conflict can be solved in a timely manner when public opinion goes to the quick realization of which – in particular the development of a new humanistic interpretation of the meaning of professional purpose, to which an individual is tied or touches the cadets’ respect for new forms of learning as a specific value. In education, there are several initial (basic) types of value relation of a young person to the world, because he can act as a «future» professional as a «stranger». Culture is the universal way in which a person makes the world his own, transforming it into a «House of Human (meaning) existence». Valuable professionalization, even the whole world, turns communicative ideas into the world of ideals of cultural development of being.The value of the aspect of the professional side of being always manifests the civilization level of information development of humanistic human levers, and far from always they can be expressed rationally: most axiological senses reveal the essence of conscious and unconscious depths of the human soul. But these and other aspects of professionalism can become universal, combining the sole purpose of many carriers of national cultural meanings, and, acting as the basis of their thoughts and feelings. It is such a value that forms the information field of culture in general, influencing the status of national values. Key words: Philosophy, sociocultural space, information society, system of education and upbringing.Документ Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.Документ Соціокультурний контекст інформаційного суспільства – феномен соціальної активності особистості(Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Термін «глобальне інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток інфосфери (інформосфери). На наших очах створюється єдиний інформаційний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Не випадково інфосфера розглядається як новий соціальний концепт міжкультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. У сучасних умовах відбулася реактуалізація терміну концепт, відкритого ще за добу Середньовіччя віки, який сьогодні починає активно використуватися самими різними сферами знань, дозволяючи висвітлювати сучасні моменти міжкультурної комунікації. Завдяки концепту, відтворюється зв’язок мислення і тропів, концепт дистанціє хаос мовного культурного середовища від конкретної екзистенції людського існування, демонструє багатоманітність індивідуальності, підкреслює суверенність кожної «монади». Концепт – свого роду «охоронна грамота» будь-якої креативності, який бере на себе функції того, що дозволяє говорити про процеси смислопородження і «смислоуловлювання», залишаючи за смислом суб’єктивний (особистісний) характер. У контексті концепту інфосфера = ноосфера=семіосфера= техносфера відбувається акцентуація на феномени: інформацію (інфосфера), раціональність (ноосфера), знаковість, смисл, значення (семіосфера), технологічна інструментальність (техносфера). Продовжуючи ряд термінів – антропосфера, соціосфера, ми можемо означити планетарну = глобальну сферу взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку. Являючись визначальним фактором розвитку людей, становлення феномену соціальної активності особистості, інформація виступає найважливішим ресурсом суспільства і засобом побудови інформаційного суспільства поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами планетарного значення. Розширення сфери дії і прискорення інформаційних процесів планетарного значення у ХХ ст. перетворює на наших очах техносферу (інформаційне середовище: 1. інформаційні фонди; 2. інформаційні технології; 3. інтеракції (між людьми і обладнанням) - в оптимальному розумінні його феноменології – гіпероб’єм, що вміщує зміст накопичених знань (інформаційного простору). Знання-techne (часткове, технологічне знання) стає інтелігібельним інструментом вираження і втілення знання–episteme (загального, філософського) знання, у чому і проявляється феноменологія суті гіпертрансформатизму інфосфери. Питання про онтологію інформаційного середовища (техносфери) означає морально-етичний імператив космічного статусу людини у кожному інформаційно-комунікативному акті і свідчить про епістемологію інфосфери. Аксіологічна позиція погляду на інфосферу висуває ментальну інструментальність (ризоматика: побудова із зв’язків) у якості адекватного способу розуміння минулого- теперішнього – минулого як одного часу. Ризоматика (структура) інформаційного середовища практично розсуває інтерактивну здатність людини знаходитися у стані діалогу з цією системою а динамічна структура даного діалогу направлена на розуміння Іншого та на діалог з Іншим. The term “global information society” includes a global unified information industry, the development of which requires the development of the infosphere (informosphere). We are witnessing the creation of a single information space - the global Internet, the growing role of television and radio communications, which contributes to the development of network and online society. It is no coincidence that the infosphere is seen as a new social concept of intercultural communication in a global information society. In modern conditions it took place reactualization of the term concept, discovered during the Middle Ages, which today is beginning to be actively used in various fields of knowledge, allowing to cover modern moments of intercultural communication. Thanks to the concept, the connection between thinking and tropes is reproduced, the concept distances the chaos of the linguistic cultural environment from the concrete existence of human existence, demonstrates the diversity of individuality, emphasizes the sovereignty of each “monad”. The concept is a kind of "protection letter" of any creativity, which assumes the functions of what allows us to talk about the processes of meaning generation and "sense capture", leaving the mean ing of subjective (personal) nature. In the context of the concept of the infosphere = noosphere = semiosphere = technosphere, the emphasis is on phenomena: information (infosphere), rationality (noosphere), significance, meaning, meaning (semiosphere), technological instrumentality (techno sphere).Continuing a number of terms - anthroposphere, sociosphere, we can define the planetary = global sphere of interaction between nature and society, within which intelligent human activity becomes the main determining factor of development. Being a determining factor in the develop ment of people, the formation of the phenomenon of social activity of the individual, information is the most important resource of society and a means of building an information society, along with material and energy resources of planetary importance.Expanding the scope and acceleration of information processes of planetary importance in the twentieth century. transforms before our eyes the technosphere (information environment: 1) information funds; 2) information technology; 3) in teractions (between people and equipment) - in the optimal sense of its phenomenology – a hyperobic volume that contains the content of accumulated knowledge (information space). -techne (partial, technological knowledge) becomes an intelligible tool for the expression and embodiment of knowl edge-episteme (general, philosophical) knowledge, which is the phenomenology of the essence of hypertransformatism of the infosphere. The question of the ontology of the information environment (technosphere) means the moral and ethical imperative of the cosmic status of man in each informa tion and communicative act and testifies to the epistemology of the infosphere. The axiological posi tion of the view of the infosphere puts forward mental instrumentality (rhizomatics: construction from connections) as an adequate way of understanding the past-present-past as one time. The rhizomatics (structure) of the information environment practically pushes the interactive abil ity of a person to be in a state of dialogue with this system and the dynamic structure of this dialogue is aimed at understanding the Other and the dialogue with the Other.Документ Міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури: теоретико-методологічний контекст(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Дається аналіз міжкультурної комунікації як системоутворюючого фактора сучасної інформаційної культури; розкривається сутність міжкультурної комунікації, яка виступає одним з базових механізмів соціокультурного процесу, в якому соціальність набуває характеру дискурсивної різноманітності; визначається типологія процесів міжкультурної комунікації і відмічається, що міжкультурна комунікація як системоутворюючий фактор сучасного соціуму базується на інформаційній культурі, яка розглядається як універсальна цивілізаційна реальність; обгрунтовується, що на основі діалогічності і полілогічності як консенсусної взаємодії суб’єктів комунікації реалізується здатність системи до «самовідтворення» (автопоезису) в умовах глобального комунікативно-інформаційного суспільства. In the article is given the analysis of intercultural systemforming factor of modern informative culture, is explicated the essence of intercultural communication which is one of the pasic mechanism of social cultural process, the sociolodility is acquired the features of discourse variety, is the termined the typology of processes of intercultural communication is marked that the intercultural communication as a systemforming factor of modern society is based on informative culture which is investigated as universal civilizing reality is grounded on the pasis of dialogue and polilogicality as consensus communications of subjects; here is realized the capacity of system for self – reproduction (autopoesis) in the conditions of global communicative informative society.Документ Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни(Гуманітарний вісник, 2022) Скловський І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I.; Aksenova V. I.Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.Документ Дискурс національної ідеї у контексті цивілізаційного розвитку України(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті розповідається про те, що в сучасному світі метафізичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля нації під час оригінального осмислювання духовності України, розвитку аспектів антропологізації та синергетичної футурологізації тощо. The article reveals the civilizational aspects of metaphysical osmislennya duhovnostі in Ukraine that stimulates anthropological and futures.Документ Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.Документ Міжкультурна комунікація як фактор формування глобального інформаційно-комунікативного простору(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання. The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.