26 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 26
Документ Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.Документ Конвенціональність у просторі правової держави: герменевтичний аналіз(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Соціально-історичне формування правової та політичної культури особистості відбувається поступово, креативно, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій та громадянських війн доби Нової та Новітньої історії європейських країн. Сучасні цивілізовані країни у складну добу демократичного розвитку та становлення правової держави в процесі перетворення народонаселення в громадянське суспільство зіштовхнулися з гострою необхідністю формування правової та політичної культури на принципах конвенціональності. Новоєвропейський індивідуалізм, закріплений у творчості письменників і філософів романтизму, проголошує особливу значущість індивідуальності на противагу тиску стереотипів застарілих суспільних уставлень. Індивідуалізм як світоглядна парадигма виступає зі ствердженням ідеї самоцінності людської індивідуальності як творчого начала світу. Однак саме ця, на перший погляд, глибоко гуманістична, ідея стає об’єктом критики для більшості філософських напрямів другої половини ХХ століття. Особистість, втрачаючи через свою самоцінність здатність «обмеження», потреби враховувати інтереси інших особистостей, вироджується у гіпертрофію індивідуального «Я», яке не лише відрізняється від інших, а й протистоїть їм як деякий абсолют. Невипадково саме в умовах антропологічного песимізму Т. Гоббс намагається сформулювати правові положення, які здатні врегулювати жорстке протистояння між абсолютною монархією та парламентом у боротьбі за політичну владу у Великобританії. The socio-political formation of the legal and political culture of personality occurs gradually, creatively, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars of the era of the New and Modern history of European countries. Modern civilized countries in the difficult era of democratic development and the formation of a legal state in the process of transforming the population into a civil society have faced an urgent need to form a legal and political culture on the principles of conventionality. New European individualism, enshrined in the work of writers and philosophers of Romanticism, proclaims the special significance of individuality in contrast to the pressure of stereotypes of outdated social institutions. Individualism as a worldview paradigm advocates the affirmation of the idea of the intrinsic value of human individuality as the creative principle of the world. However, it is precisely this, at first glance, deeply humanistic idea that becomes the object of criticism for most philosophical trends of the second half of the 20th century. Personality, losing due to its intrinsic value the ability to "limit" and the need to take into account the interests of other individuals, degenerates into a hypertrophy of the individual "I", which not only differs from others, but also opposes them as a certain absolute. It is no coincidence that it is in the conditions of anthropological pessimism that T. Hobbes tries to formulate legal provisions that are capable of regulating the fierce confrontation between the absolute monarchy and parliament in the struggle for political power in Great Britain.Документ Культура, антропологія, соціум(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави, громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно - аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується філософське дослідження соціокультурного простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язаний з трансцендентним контекстом таких ключових понять як «антропологічні цінності», «софократія», «розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм». Існує велике поле проблем, вирішення яких може бути знайдено лише культурологією, так як ця наука займається вивченням культури як надскладного системного об’єкта, що складається з безлічі підсистем, як глобального феномену, з самого початку антропологічне пов’язаного з розвитком людини. Культура – це певний спосіб організації людської діяльності, система матеріальних і духовних цінностей та соціокультурних норм, а також процес самореалізації та розкриття творчого потенціалу особистості та суспільства у різноманітних формах життя. Сьогодні існує ціла сукупність наук – філософія, історія, антропологія, соціологія, які досліджують культуру у самих різних аспектах. Однак, це не вирішує проблему розуміння її як цілісності, так як кожна наука розглядає культуру під власним кутом зору і застосовує для її вивчення тільки їй притаманну методику дослідження. Саме з цим пов’язане існування величезної кількості дефініцій культури, які відображають тільки її іманентні приватні моменти. Накопичення іншими науками знання про культуру часто-густо важко поєднати один з іншим, тому що ні один з них крім філософії,не володіє атрибутом системності і носить уривчастий характер. Сприйняття світу людини має бути не в якості стихійного навантаження гуманітарної освіти, а як результат цілеспрямованих зусиль самих людей щодо вдосконалення і перетворення того, що дано людині природою. Культура, породжена прагненням людини шукати сенс життя і діяльності, спочатку пов’язана з людиною і поза зв’язку з ней не існує. Культура виконує в суспільстві певні функції. Гуманістична, або людинотворча функція – «виховання, вирощування, обробіток духу», за Цицероном, «culturaanimi», спрямована на перетворення багатства сукупної людської історії у внутрішні надбання особистості, що є умовою розвитку її сутнісних характеристик. Функція історичної наступності (інформаційна) «відповідає» за трансляцію соціального досвіду. Завдяки цій функції кожне покоління людей починає свій шлях розвитку, будучи збагаченим досвідом попередніх поколінь. Семіотична, або знакова, функція – одна з найважливіших, тому що без вивчення відповідних знакових систем неможливо оволодіти досягненнями культури. Регулятивна (нормативна) функція пов’язана з регулюванням різних видів суспільної і особистої діяльності людей, вона підтримується мораллю та правом. Адаптаційна функція проявляється в ефективному пристосуванні індивіда до вимог суспільства, придбання ним необхідного набору соціальних рис, що формує в нього відчуття ментальної безпеки та комфорту. Комунікативна функція культури полягає в тому, що вона виступає в якості основного засобу спілкування між людьми, так як втілює в собі об’єктивний зміст епохі, а також особистісні переживання, погляди і окремі позиції суб’єктів. Більше того, культура й існує саме як момент комунікації, діалогу, де проявляються не тільки її потенційні смисли, а й формуються нові, одразу непередбачувані. Культурологія як предмет духовної синергії, де його прихильність до антропологічно - філософського знання саме і виявляє активність тих молодих патріотів, що в перспективі майбутнього стають успішними фахівцями, щоб подолати той рівень стереотипізації духу малоросійської меншовартісності еволюційним шляхом переосмислення власних знань, бо це відповідає часу цивілізаційно - європейських перетворень на зламі тисячоліть. Культурологія виявляє співвідношення понять «націотворення» та «цивілізованість посттоталітарної доби в України» як базових концептів у трансцендентному контексті метафізики та діалектики філософського відображення пасіонарності національної ідеї, що відображає її протилежність убогої, але від того не мало небезпечної, ідеї агресивних прихильників вульгарного - атеїстичного, примітивного та механістичного перетворення соціуму. Саме тому обсяг теоретичних знань з метафізики історії є узагальненням культурологічних проблем саморегулювання етносоціальних процесів в Україні, сприяє розумінню нового аспекту державотворення, як соціального і громадянського - цивілізаційного виміру значущості дослідження етносоціального простору у постнекласичному контексті проблеми свободи цивілізованого націотворення. Істотне значення має антропологічний підхід, онтологічне пов’язаний з аналізом успішної соціокультурної діяльності, з метою досягти її комунікативно-цивілізаційного результату. Духовний «прибуток» вищих ідеалів є максимально ефективним засобом отриманням найважливіших цінностей буття, виявленням метафізичних критеріїв інформаційної культури, як постнекласичного осмислення розподілу ролей влади, суспільства, особистості. Людина засвоює дух патріотизму, оскільки саме на межі тисячоліть актуалізується осмислення етносоціонального простору посттоталітарної доби в історії України. У трансцендентному контексті постнекласичного пізнання духовної активності народу виявляється його прихильність до творчого розуміння антропологічно - історичного досвіду, цивілізованих патріотів, які в перспективі майбутнього стають громадянами за європейським мисленням, долаючи рівень стереотипів духу малоросійської меншовартості, якій треба рішуче відкинути еволюційним шляхом власних знань та громадянської позиції. Це відповідає часу сучасної цивілізації та європейських перетворень на зламі тисячоліть. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state, the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational - axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, the philosophical study of the socio-cultural space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts as "anthropological values", "sophocracy", "reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism". There is a large field of problems, the solution of which can be found only by culturology, since this science studies culture as an extremely complex systemic object consisting of many subsystems, as a global phenomenon, from the very beginning anthropologically connected with human development. Culture is a certain way of organizing human activity, a system of material and spiritual values and socio-cultural norms, as well as the process of self-realization and disclosure of the creative potential of the individual and society in various forms of life. Today, there is a whole set of sciences - philosophy, history, anthropology, sociology, which study culture in a variety of aspects. However, this does not solve the problem of understanding it as a whole, since each science considers culture from its own perspective and applies its own research methodology to study it. This is precisely why there is a huge number of definitions of culture that reflect only its immanent private moments. The accumulation of knowledge about culture by other sciences is often difficult to combine with each other, because none of them, except for philosophy, has the attribute of systematicity and is fragmentary. The perception of the human world should not be as a natural burden of humanitarian education, but as a result of the purposeful efforts of people themselves to improve and transform what is given to man by nature. Culture, generated by man's desire to search for the meaning of life and activity, is initially connected with man and does not exist apart from him. Culture performs certain functions in society. The humanistic, or human-creating function - "education, cultivation, cultivation of the spirit", according to Cicero, "culturaanimi", is aimed at transforming the wealth of the total human history into the internal achievements of the personality, which is a condition for the development of its essential characteristics. The function of historical continuity (information) is "responsible" for the transmission of social experience. Thanks to this function, each generation of people begins its path of development, being enriched by the experience of previous generations. The semiotic, or sign, function is one of the most important, because without studying the corresponding sign systems it is impossible to master the achievements of culture. The regulatory (normative) function is associated with the regulation of various types of social and personal activities of people, it is supported by morality and law. The adaptive function is manifested in the effective adaptation of the individual to the requirements of society, his acquisition of the necessary set of social traits, which forms a sense of mental security and comfort in him. The communicative function of culture is that it acts as the main means of communication between people, as it embodies the objective content of the era, as well as personal experiences, views and individual positions of subjects. Moreover, culture exists precisely as a moment of communication, dialogue, where not only its potential meanings are manifested, but also new, immediately unpredictable ones are formed. Culturology as a subject of spiritual synergy, where its commitment to anthropological and philosophical knowledge is precisely what reveals the activity of those young patriots who in the future become successful specialists in order to overcome the level of stereotyping of the spirit of Little Russian inferiority by an evolutionary way of rethinking their own knowledge, because this corresponds to the time of civilizational and European transformations at the turn of the millennium. Culturology reveals the correlation of the concepts of "nation-building" and "civilization of the post-totalitarian era in Ukraine" as basic concepts in the transcendent context of metaphysics and dialectics of the philosophical reflection of the passionarity of the national idea, which reflects its opposite to the poor, but no less dangerous, idea of aggressive supporters of the vulgar - atheistic, primitive and mechanistic transformation of society. That is why the volume of theoretical knowledge on the metaphysics of history is a generalization of the culturological problems of self-regulation of ethno-social processes in Ukraine, contributes to the understanding of a new aspect of state formation as a social and civil - civilizational dimension of the significance of the study of ethno-social space in the post-non-classical context of the problem of freedom of civilized nation-building. Of essential importance is the anthropological approach, ontologically connected with the analysis of successful socio-cultural activity, in order to achieve its communicative and civilizational result. The spiritual "profit" of higher ideals is the most effective means of obtaining the most important values of existence, revealing the metaphysical criteria of information culture, as a post-non-classical understanding of the distribution of roles of power, society, and personality. A person acquires the spirit of patriotism, since it is at the turn of the millennium that the understanding of the ethno-social space of the post-totalitarian era in the history of Ukraine is actualized. In the transcendental context of post-non-classical cognition of the spiritual activity of the people, his commitment to the creative understanding of anthropologically - historical experience, civilized patriots, who in the future become citizens according to European thinking, overcoming the level of stereotypes of the spirit of Little Russian inferiority, which must be resolutely rejected by the evolutionary path of one's own knowledge and civic position. This corresponds to the time of modern civilization and European transformations at the turn of the millennium.Документ Право як специфічна соціальна реальність: логіка накопичення новітних сенсів та ідей в умовах воєнного часу та ефективній повоєнній відбудові України(Національна академія Національної гвардії України, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Cоціальний інститут права зобов’язаний своїм походженням процесам розподілу праці й розвитку товарного виробництва. Людина – істота суспільна, тому неодмінною умовою «допуску» індивіда у життя суспільства в умовах світової інтеграції є процес соціалізації, тобто засвоєння ним специфічного людського способу життя, цінностей матеріальної та духовної культури. Взаємозалежність людей в умовах глобалізації породжує сучасне інформаційне суспільство, що спирається на найширший поділ праці матеріальної та духовної сфери. Право виступає тут як сукупність правових суспільних відносин, у яких виражена взаємозалежність індивідів. Закони є лише зовнішнім вираженням права, його історичною формою. Закон і право відрізняються друг від друга як, наприклад, ціна й вартість товару. Власник товару вільний призначати будь-яку ціну, але розуміє, що товар буде успішно реалізований тільки в тому випадку, якщо ціна не буде сильно відхилятися від його реальної вартості. Майже та ж ситуація склалася й з юридичними законами: так, вищий законодавчий орган влади може прийняти самий драконівський закон, але, якщо прийнятий можновладцями закон далеко відійшов від об’єктивної правової ситуації, що склалася у суспільстві, він не буде виконуватися його громадянами. Так, М. Монтень розповідає, що коли давньогрецького законодавця Солона запитали, чи найкращі закони він установив для афінян, він відповів: «Так, найкращі з тих, якім вони погодилися б підкорятися». Ситуація у державі та суспільстві істотно загострюється під час встановлення правового режиму воєнного стану. У історіософії на право як особливу соціальну реальність та його цивілізаційні наслідки існують різноманітні погляди. Традиційний підхід, наприклад, фактично ототожнює право із законом: право розглядають як систему загальнообов’язкових норм (правил) поводження людей, що установлені й підтримані державою й сприймається як «збірка» заборон і каральних санкцій за їхнє порушення. Суть такого тлумачення права містить принцип, що був загальноприйнятим до XVIII ст.: «заборонене все те, що не дозволено», де домінує репресивна функція права. Хоча правова думка напередодні доби Просвітництва і намагалася знайти якісь обмеження тенденції «сповзання» західноєвропейських держав до деспотизму, однак особливих успіхів вона не досягла саме тому, що найпоширенішим засобом боротьби із цим соціальним злом був заклик до розуму монарха, якому «багато вигідніше піклуватися про своїх підданих, як «доброму батькові про своїх численних дітей», тому що самому государеві буде забезпечене безпроблемне життя. The social institution of law owes its origin to the processes of division of labor and development of commodity production. Man is a social being, therefore, an indispensable condition for the “admission” of an individual into the life of society in the conditions of world integration is the process of socialization, that is, his assimilation of a specific human way of life, the values of material and spiritual culture. The interdependence of people in the conditions of globalization gives rise to a modern information society, which is based on the widest division of labor in the material and spiritual spheres. Law here acts as a set of legal social relations, in which the interdependence of individuals is expressed. Laws are only an external expression of law, its historical form. Law and right differ from each other as, for example, the price and value of a commodity. The owner of a commodity is free to set any price, but understands that the commodity will be successfully sold only if the price does not deviate greatly from its real value. Almost the same situation has developed with legal laws: yes, the highest legislative body can adopt the most draconian law, but if the law adopted by the authorities has deviated far from the objective legal situation that has developed in society, it will not be implemented by its citizens. Thus, M. Montaigne says that when the ancient Greek legislator Solon was asked whether he had established the best laws for the Athenians, he replied: "Yes, the best of those that they would agree to obey." The situation in the state and society is significantly aggravated during the establishment of the legal regime of martial law. In historian-sophy, there are various views on law as a special social reality and its civilization consequences. The traditional approach, for example, actually identifies law with law: law is viewed as a system of generally binding norms (rules) of human behavior established and supported by the state and perceived as a “collection” of prohibitions and punitive sanctions for their violation. The essence of such an interpretation of law contains a principle that was generally accepted until the 18th century: “everything that is not permitted is prohibited,” where the repressive function of law dominates. Although legal thought on the eve of the Enlightenment tried to find some restrictions on the tendency of Western European states to “slip” towards despotism, it did not achieve much success precisely because the most common means of combating this social evil was an appeal to the reason of the monarch, who “is much more profitable to take care of his subjects, as a “good father takes care of his numerous children,” because the sovereign himself will be provided with a problem-free life.Документ Проблеми міжкультурної комунікації в процесі професійної підготовки операторів складних систем в умовах культурної глобалізації (в контексті когнітивній лінгвістиці)(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Становлення і бурхливий розвиток теорії міжкультурної комунікації є закономірним процесом, зумовленим цілим рядом причин, зокрема: об’єктивно-цівілізаційними факторами (розвиток матеріальної цивілізації), суб’єктивно-цивілізаційними факторами (перегляд відношення до «чужого» і «чужих»), а також об’єктивно-науковими факторами (виникнення теорії комунікації). Комунікація являє собою різновид інтенціонального (свідомого) повідомлення інформації, за допомогою спеціально створених семіотичних заходів (кодів), направлених на формування суспільства як єдиного соціального організму. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. The formation and rapid development of the theory of intercultural communication is a natural process, caused by a number of reasons, in particular: objective-civilizational factors (development of material civilization), subjective-civilizational factors (revision of the attitude towards the "alien" and "strangers"), as well as objective-scientific factors (emergence of the theory of communication). Communication is a type of intentional (conscious) communication of information, using specially created semiotic measures (codes), aimed at the formation of society as a single social organism. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.Документ Українські жінки у науці проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства під час російсько – української війни(ДонДУВС, 2024) Алєксєєнко А. А.; Аксьонова В. І.; Alekseenko A. А.; Aksonova V. I.Без двох речей немає майбутнього – без освіти табез науки. Мета роботи – показати важливість збереження наукового потенціалу держави у воєнний час адже він визначатиме наше майбутнє, розкрити роль науковиць у цьому процесі та надихнути дівчат і жінок будувати кар’єру у STEM-спеціальностях.У рамках програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА, в Україні діє Проєкт «Науковиці». INSCIENCE – це організація, яка займається популяризацією науки та підвищенням її цінності для суспільства, бізнесу та держави 308 через науково-популярні проєкти. ЇЇ співпрацівники роблять українських вчених видимими та сприяють розвитку критичного мислення через просування наукового підходу до пізнання світу, розповідають про те, як робота вчених впливає на життя людей та чому наука в Україні на часі й потребує підтримки. Героїні проєкту, попри війну, продовжують свою роботу: досліджують наш світ – від бактерій в Чорнобилі до екзопланет, допомагають дівчатам знайти свій шлях у STEM та вивчають галузі науки, які можуть бути корисними у післявоєнному відновленні. There is no future without two things – without education and without science. The purpose of the work is to show the importance of preserving the scientific potential of the state in wartime, as it will determine our future, to reveal the role of female scientists in this process and to inspire girls and women to build a career in STEM specialties. As part of the program “EU for Gender Equality: Together against Gender Stereotypes and Gender-Based Violence”, funded by the European Union and implemented jointly by UN Women and UNFPA, the “Women Scientists” Project is operating in Ukraine. INSCIENCE is an organization that promotes science and increases its value for society, business and the state through popular science projects. Its collaborators make Ukrainian scientists visible and contribute to the development of critical thinking by promoting a scientific approach to understanding the world, talk about how the work of scientists affects people's lives and why science in Ukraine is timely and needs support. The heroines of the project, despite the war, continue their work: they explore our world - from bacteria in Chernobyl to exoplanets, help girls find their way in STEM, and study fields of science that can be useful in post-war reconstruction.Документ Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка([Електронний ресурс] Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.Український педагог Антон Макаренко критично сприймав режим тоталітаризму і войовничий атеїзм влади, її ксенофобські прояви, він діяв, як європейський засновник власної версії філософського піднесення статусу демократичного патріотизму та поступово втілював у життя авторитет козакофільства в освітньому просторі. Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка допомагає сучасним дослідникам на підґрунті його концепції колективу вивчати сучасний стан мікро- та макро груп в українському суспільстві. Соціологічні дослідження, проведені за участю авторів на кафедрі соціально-гуманітарних наук ЛА НАУ у 2013-2014 роках показали, що поширені в структурі особистості студента/курсанта молодших курсів, прояви «агресивності», «негнучкості», «стурбованості», «емоційної нестійкості», «абстрактності мислення», відірваного від практичної діяльності, мають деструктивний характер, що неминуче веде до помилкових дій в професіональній діяльності. Часто-густо саме ним загрожує гостре почуття побоювання відповідальності, пов’язаного з тим, що “саме від тебе, конкретного виконавця професійних дій” “залежать щохвилинні помилки, що можуть спричинити негативні наслідки, оскільки страх, нерішучість, сумніви – інша сторона «агресивності» носія невігластва (як духовно-політичного феномену), порушуючи внутрішнє стійке уявлення про самого себе і про свою громадську та професійну відповідальність. Сучасна криза філософської освіти свідчить про розпад постійного образу буття, про втрату духовної самототожності, коли вузькі професійні властивості за аналогією припиняють бути універсальним, розумним чинником, що являє собою виникнення туги за міцним архетипом національної волі. Тоді народжується «тривожна свідомість». Поступово виробляється новий образ патріота-професіонала в умовах виходу з глобальної кризи, невід’ємно пов’язаної з уявленням про внутрішнє багатство носіїв філософії вітчизняної культури. Ukrainian teacher Anton Makarenko had critical attitude to the totalitarian regime and the militant atheism of the authorities, its xenophobic manifestations, he acted as the European founder of his own version of the philosophical elevation of the status of democratic patriotism and gradually embodied the authority of Cossackism in the educational space. The image of Don Quixote of Zaporizhja as a spirit in the concept of the collective of the outstanding Ukrainian teacher A. S. Makarenko helps modern researchers, on the basis of his concept of the collective, to study the current state of micro- and macro groups in Ukrainian society. Sociological research conducted with the participation of the authors at the Department of Social and Humanities of the Department of Law of the National Academy of Sciences in 2013-2014 showed that the manifestations of "aggressiveness", "inflexibility", "worry", "emotional instability", "abstract thinking" divorced from practical activity, common in the personality structure of a junior student/cadet, are destructive in nature, which inevitably leads to erroneous actions in professional activity. Often, it is he who is threatened by an acute sense of fear of responsibility, associated with the fact that “it is up to you, the specific performer of professional actions” “every minute mistakes that can cause negative consequences depend, since fear, indecision, doubts are the other side of the “aggressiveness” of the bearer of ignorance (as a spiritual and political phenomenon), violating the internal stable idea of himself and his public and professional responsibility. The modern crisis of philosophical education testifies to the collapse of a permanent image of being, to the loss of spiritual self-identity, when narrow professional properties by analogy cease to be a universal, reasonable factor, which represents the emergence of longing for a strong archetype of national will. Then an “anxious consciousness” is born. A new image of a patriot-professional is gradually being developed in the conditions of overcoming the global crisis, inextricably linked with the idea of the internal wealth of the bearers of philosophy of national culture.Документ Логіка(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Навчально-методичний посібник «Логіка. Практикум» розроблений на основі програми вивчення навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. В межах дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») курсанти/курсантки вивчають основні принципи і операції мислення, що сприяє розвитку і вдосконаленню не тільки власне логічних, а й інших розумових навичок. Дисципліна навчає, зокрема, вмінню узагальнювати, абстрагуватися і зосереджуватися, розкривати задум і композицію цілого, пов'язувати його частини, виявляти головне і відокремлювати його від другорядного і побічного, бачити незвичайне в буденному. Спираючись на розвиток навичок і практичних прийомів логічно послідовного мислення, системи морально-етичних принципів, вивчення методології наукового пізнання, навчальна дисципліна сприяє підвищенню культури мислення молодих фахівців в цілому. Логічна грамотність – необхідна риса освіченості людини. Знання логіки є невід'ємною частиною юридичної освіти оскільки основне завдання вивчення логіки – з'ясування умов досягнення істинних знань, вивчення закономірностей і структури мисленнєвого процесу, оволодіння логічним апаратом та методами пізнання. Реалізація цього завдання сприяє оволодінню практичними навичками правильного мислення та формуванню логічної грамотності майбутніх працівників Національної поліції України. Логічно правильна форма мислення є суттєвим компонентом і показником інтелектуальної культури людини. Звертаючись до логіки ми, з одного боку, прагнемо надати мисленню переконливості, чіткості, дієвості. З іншого боку,─ знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі міркування. Необхідність вивчення логіки майбутніми фахівцями правоохоронної діяльності зумовлена тим, що їх професійні дії у суспільстві пов'язані з істотними потребами та інтересами людей, з безпекою Української держави, що обумовлює особливу необхідність адекватності та точності мислення. Навіть невелика логічна помилка, зумовлена нерозвиненістю логічного мислення (ознаками його є непослідовність, непереконливість, декларативність, безапеляційність), тягне за собою серйозні негативні наслідки. Звертаючись до логіки, ми, по-перше, прагнемо надати мисленню ясності, дієвості, переконливості. По - друге, ми знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі професійного міркування. Мета даного навчально - методичного посібника - надати майбутнім правоохоронцям, здобувачам та здобувачкам вищої освіти, теоретичну та методичну допомогу у процесі навчання щодо подальшого поглиблення знань з філософського курсу логіки. Практикум опробований авторкою-укладачкою у процесі проведення семінарських занять з курсу навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») в Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Посібник містить завдання до кожної теми семінарського заняття з коротким викладом теоретичного матеріалу і може бути корисний курсантам/курсанткам, які навчаються в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання і викладачам, а також усім, хто цікавиться проблематикою культури мислення та має бажання підвищити свій рівень логічної культури. The teaching and methodical manual "Logic. Practicum" is developed on the basis of the program of studying the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. Within the discipline "Logic" ("Legal Logic"), cadets study the basic principles and operations of thinking, which contributes to the development and improvement of not only logical, but also other mental skills. The discipline teaches, in particular, the ability to generalize, abstract and concentrate, reveal the idea and composition of the whole, connect its parts, identify the main thing and separate it from the secondary and incidental, see the unusual in the ordinary. Based on the development of skills and practical techniques of logically consistent thinking, a system of moral and ethical principles, and the study of the methodology of scientific knowledge, the academic discipline contributes to the improvement of the thinking culture of young specialists as a whole. Logical literacy is a necessary feature of human education. Knowledge of logic is an integral part of legal education, since the main task of studying logic is to clarify the conditions for achieving true knowledge, study the patterns and structure of the thinking process, master the logical apparatus and methods of cognition. The implementation of this task contributes to mastering practical skills of correct thinking and the formation of logical literacy of future employees of the National Police of Ukraine. A logically correct form of thinking is an essential component and indicator of human intellectual culture. Turning to logic, we, on the one hand, aim to give thinking persuasiveness, clarity, and effectiveness. On the other hand,─ we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of reasoning. The need to study logic by future law enforcement specialists is due to the fact that their professional actions in society are related to the essential needs and interests of people, to the security of the Ukrainian state, which necessitates a special need for adequacy and accuracy of thinking. Even a small logical error caused by the underdevelopment of logical thinking (its signs are inconsistency, inconclusiveness, declarativeness, and finality) entails serious negative consequences. Turning to logic, we, firstly, strive to give clarity, effectiveness, and persuasiveness to thinking. Secondly, we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of professional reasoning. The purpose of this educational and methodological manual is to provide future law enforcement officers, applicants for higher education, with theoretical and methodological assistance in the learning process for further deepening knowledge of the philosophical course of logic. The workshop was tested by the author-compiler in the process of conducting seminar classes on the course of the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. The manual contains tasks for each topic of the seminar class with a brief presentation of the theoretical material and can be useful for cadets studying in higher education institutions with specific learning conditions and teachers, as well as for everyone who is interested in the issues of the culture of thinking and has a desire to improve their level of logical culture.Документ Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні(ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.Документ Феномен міжкультурної комунікації в контексті культурної глобалізації: історико-філософський аспект(ДЛАУ, 2011) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Aksonova V. I.; Sklovskaya O. I.В посібнику розкриваються методологічні засади, сучасні проблеми та актуальність дослідження міжкультурної комунікації, історія філософської думки про феномен міжкультурної комунікації та методи його дослідження. Подано теми семінарських занять і рефератів, завдання для самостійної роботи та тестові завдання для перевірки знань курсантів. Призначено для курсантів денної та заочної форм навчання ДЛАУ. The manual reveals methodological principles, modern problems and relevance of intercultural communication research, the history of philosophical thought about the phenomenon of intercultural communication and methods of its research. Topics of seminar classes and essays, tasks for independent work and test tasks to test the knowledge of cadets are presented. Intended for cadets of full-time and part-time studies at the DLAU.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »