40 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 40
Документ Засада захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2024) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Під час постановки проблеми зазначається, що стан кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також практика його реалізації в умовах воєнного стану має бути стабільними, однаковими, прогнозованими та ефективними. У ході розкриття стану опрацювання відповідної проблематики відмічається, роботи вчених торкались деяких складових засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні, проте вказана засада під час воєнного стану комплексно не досліджувалася у процесуальній доктрині. У перебігу викладу основного матеріалу підкреслюється, що при інтенсивному нормотворчому процесі щодо «удосконалення» змісту КПК стосовно регулювання кримінального провадження в період воєнного стану неможна взагалі вести мову про стабільність та прогнозованість кримінальних процесуальних приписів, правову визначеність та забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі, а відтак - про захист правової довіри у царині кримінального судочинства під час воєнного стану. Акцентується увага на тому, що про ігнорування засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану свідчить існування правової регламентації не завжди адекватного процесуальним повноваженням суб’єктів кримінального процесу захисту від порушення прав і свобод людини. Визначається, що неузгодженість приписів Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України в частині правового регулювання окремих прав і свобод в умовах воєнного стану обумовлює наявність правової невизначеності кримінального процесуального законодавства, що негативно позначається на правовому становищі особи у сфері кримінального процесу. Підсумовується, що проблемність забезпечення засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану відображається у дефектному правовому регулюванні прийняття судом рішення всупереч волі обвинуваченого щодо проведення дистанційного судового розгляду, при якому обвинувачений знаходиться поза межами приміщення суду. The article is devoted to the study of the principles of protection of legal trust in criminal proceedings under martial law. When posing the problem, it is noted that the state of criminal and criminal procedural legislation, as well as the practice of its implementation in the conditions of martial law, should be stable, uniform, predictable and effective. In the course of revealing the state of development of the corresponding issues, it is noted that the works of scientists touched on some components of the principle of protection of legal trust in criminal proceedings, however, the specified principle during martial law was not comprehensively investigated in the procedural doctrine. In the course of the presentation of the main material, it is emphasized that with the intensive rule-making process regarding the «improvement» of the content of the Criminal Procedure Code in relation to the regulation of criminal proceedings in the period of martial law, it is impossible to talk at all about the stability and predictability of criminal procedural prescriptions, legal certainty and the provision of human rights and freedoms in the criminal process, and therefore - about the protection of legal trust in the field of criminal justice during martial law. Attention is drawn to the fact that the existence of legal regulations that are not always adequate to the procedural powers of the subjects of the criminal process to protect against violations of human rights and freedoms indicates the disregard of the principle of protection of legal trust in criminal proceedings under martial law. It is determined that the inconsistency of the provisions of the Constitution of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine in terms of the legal regulation of certain rights and freedoms in the conditions of martial law causes the presence of legal uncertainty in criminal procedural legislation, which negatively affects the legal position of a person in the field of criminal proceedings. It is concluded that the difficulty of ensuring the principle of legal trust protection in criminal proceedings under martial law is reflected in the defective legal regulation of the court’s decision-making against the will of the accused regarding remote trial, in which the accused is outside the court premises.Документ Правове регулювання кримінального процесуального затримання в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2022) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню правового регулювання фіксування кримінального провадження в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми вказується, що важливе місце серед приписів, що регламентують порядок кримінального провадження в умовах воєнного стану займають законодавчі положення, що унормовують специфіку фіксування кримінальної процесуальної діяльності. Зазначається, що проведення бойових дій ускладнює використання «звичайних» форм фіксування кримінального провадження. Під час висвітлення стану опрацювання відповідної проблематики відмічається, що предметом дослідження вчених були лише загальні питання правової регламентації фіксації кримінального процесу в умовах воєнного стану. Науковці не акцентували увагу на дослідженні правового регулювання фіксування кримінального провадження, що здійснюється в обстановці бойових дій. У перебігу викладу основного матеріалу підкреслюється, що існуюча правова регламентація фіксування рішення про початок кримінального провадження під час воєнного стану є недосконалою, бо чинні процесуальні норми можуть негативно впливати на ефективність кримінального провадження на початковому етапі розслідування. Визначається, що у період воєнного стану правова регламентація фіксування рішення про початок досудового розслідування шляхом складання постанови є зайвою, оскільки зазначена формальність, навіть постфактум передбачає невиправдане витрачення ресурсів органів досудового розслідування. Наголошується, що правова регламентація обов’язкової технічної фіксації усіх кримінальних процесуальних дій за наявності реальної можливості поряд з паперовою (протокольною) фіксацією у повному обсязі під час воєнного стану вбачається досить дискусійною. Констатується, що процесуальні норми повинні містити положення щодо спрощеної, альтернативної фіксації особливого порядку кримінального провадження, обумовленого правовим режимом воєнного стану. Стверджується, що спрощення та варіативність фіксування кримінального провадження в умовах воєнного стану має визначатися балансом між паперовою та технічною формами фіксації. Акцентується увага на правовому регулювання особливостей участі понятих у кримінальному провадженні під час правового режиму воєнного стану. The article is devoted to the study of the legal regulation of the recording of criminal proceedings in martial law. In the course of the problem it is pointed out that an important place among the regulations governing the procedure of criminal proceedings in martial law is occupied by legislative provisions that regulate the specifics of recording criminal proceedings. It is noted that the conduct of hostilities complicates the use of «normal» forms of recording criminal proceedings. During the coverage of the state of elaboration of the relevant issues, it is noted that the subject of the study of scientists were only general issues of legal regulation of the fixation of the criminal process in martial law. Scholars have not focused on the study of the legal regulation of the recording of criminal proceedings carried out in a situation of hostilities. During the presentation of the main material it is emphasized that the existing legal regulation of fixing the decision to initiate criminal proceedings during martial law is imperfect, because the current procedural rules may adversely affect the effectiveness of criminal proceedings at the initial stage of the investigation. It is determined that during martial law the legal regulation of recording the decision to initiate a pre-trial investigation by drawing up a resolution is superfluous, as this formality, even ex post facto, involves unjustified spending of pre-trial investigation resources. It is emphasized that the legal regulation of mandatory technical recording of all criminal proceedings, if there is a real possibility, along with paper (protocol) recording in full during martial law is considered quite controversial. It is stated that the procedural norms should contain provisions on the simplified, alternative fixation of the special procedure of criminal proceedings due to the legal regime of martial law. It is argued that the simplification and variability of the recording of criminal proceedings under martial law should be determined by the balance between paper and technical forms of recording. Emphasis is placed on the legal regulation of the peculiarities of the participation of witnesses in criminal proceedings during the martial law regime.Документ Зв'язок між правовою регламентацією процесуальних строків та забезпеченням прав учасників кримінального провадження(BEROSTAV DRUŽSTVO, 2015) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті досліджується зв'язок між правовим регулюванням кримінально-процесуальних строків та забезпеченням прав учасників кримінального провадження. На основі аналізу наукових поглядів виявлено існування прямого зв'язку між процесуальними строками та правами осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Такий зв'язок проявляється через зміст кримінально-процесуального регулювання щодо регулювання строку повідомлення про підозру затриманій особі, максимального строку тримання під вартою під час досудового розслідування, строку допиту особи, строку представлення слідчим, прокурором клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, строку вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, строку повідомлення про підозру, строку набуття особою процесуального статусу потерпілого, початку строку затримання особи, строку повідомлення та роз'яснення прав затриманій особі. The article investigates connection between legal regulation of criminal procedural terms and ensuring the rights of participants of criminal proceedings. On the basis of the analysis of scientific views was revealed existence of a direct connection between procedural terms and the rights of individuals involved in criminal proceedings. Such communication is shown through the content of criminal procedural regulation regarding regulation of a term of the notice of suspicion to a detained person, the maximum term of detention during pre-judicial investigation, a term of interrogation of a person, a term of representation by an investigator, a prosecutor of a petition for arrest of temporarily withdrawn property, a term to decide about temporary restriction in use of the special right, a term about informing about suspicion, a term for acquisition by a person of the procedural status of the victim, beginning of term of detention of a person, term of the notice and an explanation of the rights to the detained person.Документ Правова регламентація тримання під вартою в умовах воєнного стану(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, 2022) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Статтю присвячено дослідженню правової регламентації тримання під вартою в умовах воєнного стану. Наголошено, що для ефективного досягнення мети застосування тримання під вартою його правове регулювання має узгоджуватися з існуючими умовами проведення воєнних дій. Зазначено, що наразі процесуальні норми, котрі регламентують тримання під вартою в період воєнного стану, потребують наукового дослідження. Указано, що, незважаючи на труднощі в здійсненні кримінального провадження, які обумовлені правовим режимом воєнного стану, навряд чи можна повністю або на тривалий час відмовлятися від судового контролю за порядком застосування та продовження тримання під вартою. Наголошено, що відсутність нормативного регулювання подальшого обов’язково та максимального швидкого судового контролю за триманням під вартою, котре застосовано органом обвинувачення, породжує сумніви щодо ефективності додаткових правових гарантій при тривалому обмеженні права на свободу під час воєнних дій. Уявлення про те, що судовий контроль здійснюватиметься не скоро, може «підштовхувати» окремих (несвідомих) співробітників органів розслідування до незаконного або неправомірного позбавлення особи важливих юридичних гарантій під час тримання під вартою. Констатовано, що під час проведення бойових дій автоматичну періодичну перевірку існування підстав для тримання особи під вартою, як виняток, має здійснювати прокурор. Звернено увагу на те, що при наявності достатніх та ефективних гарантій відмови підозрюваного (обвинуваченого) від права бути присутнім під час судового розгляду питання про застосування (продовження) тримання під вартою може вирішуватися за його відсутності. Зроблено висновок про існування недоліків нормативної регламентації тримання під вартою в період воєнного стану, котрі мають бути усунені шляхом змін та доповнень положень кримінального процесуального закону. Визначено, що під час правового режиму воєнного стану можуть бути врегульовані тимчасові винятки щодо вирішення питання про застосування (продовження) тримання під вартою без участі підозрюваного, обвинуваченого, незалежно від його бажання бути присутнім на такому розгляді. The article is devoted to the study of the legal regulation of detention in martial law. In the course of the problem, it is emphasized that in order to effectively achieve the goal of de-tention, its legal regulation must be consistent with the existing conditions of hostilities. During the review of the latest research and publications, it is noted that currently the procedural norms regulating detention during martial law have problematic issues. The latter need scien tific research in order to improve the legal regulation of detention during the martial law re-gime. In the course of the main material it is noted that despite the difficulties in criminal pro-ceedings, due to the legal regime of martial law, itis hardly possible to completely or for a long time to abandon judicial control over the application and continued detention. It is noted that the lack of regulation of further mandatory and maximum prompt judicial control over deten-tion, applied by the prosecution, casts doubt on the effectiveness of additional legal guarantees in the long-term restriction of the right to liberty during hostilities. The notion that judicial review will not soon take place may «push» individual (unconscious) members of theinvesti-gation to illegally or unlawfully deprive a person of important legal guarantees while in cus-tody. It is stated that during hostilities, an automatic periodic check of the existence of grounds for detention, as an exception, should be carried out by the prosecutor. Attention is drawn to the fact that if there are sufficient and effective guarantees that the suspect (accused) waives the right to be present during the trial, the issue of application (continuation) of detention may be decided in his absence. It is concluded that there are shortcomings in the regulations of detention during martial law, which should be eliminated by amending the provisions of the Criminal Procedure Code. It is determined that during the martial law regime temporary ex-ceptions may be settled to resolve the issue of application (continuation) of detention without the participation of the suspect, accused, regardless of his desire to be present at such a hearing.Документ Природа предмета правового регулювання у кримінальному процесі(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2011) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Здійснено дослідження предмета правового регулювання у кримінальному процесі. Обґрунтовано, що поняття «предмет правового регулювання у кримінальному процесі» слід визначати через такі правові категорії: кримінально-процесуальні відносини, кримінально-процесуальну діяльність, права та законні інтереси. The subject of legal regulation in the criminal process is investigated in article. It is proved, that the concept of «subject of legal regulation in the criminal process» must be determined through the following legal categories: the criminal-procedural relations; the criminal-procedural activities; the rights and legitimate interests.Документ Щодо питання про процесуальну самостійність та незалежність слідчого(Ужгородський національний університет, 2018) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті досліджено питання про процесуальну самостійність та незалежність слідчого. Проаналізовано та критично осмислено теоретичні уявлення щодо процесуальної самостійності та незалежності слідчого. Обґрунтовується, що закономірним є правове регулювання прокурорського процесуального керівництва досудовим розслідуванням та нормативне обмеження процесуальної самостійності та незалежності слідчого. The article deals with the issue of procedural autonomy and independence ofthe investigator. Theoretical representations about procedural autonomy and independence ofthe investigator have been analyzed and critically comprehended. It is substantiated that the legal regulation of the prosecutorial procedural guidance to the pre-trial investigation and the regulatory limitation of procedural autonomy and the independence of the investigator is legitimate.Документ Науково-практичний коментар до глави 22 КПК України(Національна академія прокуратури України, 2014) Лоскутов Т. О.; Лобойко Л. М.; Loskutov T. O.; Loboyko L. M.Інститут «повідомлення про підозру» є новим в українському кодифікованому кримінальному процесуальному законодавстві. Цей інститут не охоплювався предметом правового регулювання кримінально-процесуальних кодексів 1922 р., 1927 р. та 1960 р. Ці акти не передбачали складання окремого документа щодо констатації презумпції підозри, наслідком якої було здійснення кримінального переслідування шляхом доказування причетності особи до вчинення злочину. The institution of “reporting suspicion” is new in Ukrainian codified criminal procedural legislation. This institution was not covered by the subject of legal regulation of the Criminal Procedure Codes of 1922, 1927 and 1960. These acts did not provide for the preparation of a separate document on the establishment of a presumption of suspicion, the consequence of which was the implementation of criminal prosecution by proving the involvement of a person in the commission of a crime.Документ Функції обвинувачення(ТОВ «505», 2013) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.У статті досліджено функції обвинувачення. Обґрунтовано, що держава через здійснення обвинувачення виконує своє функціональне призначення у сфері боротьби зі злочинністю. In article charge functions are investigated. It is proved that the state through implementation of charge carries out the functional mission in the fight against crime sphere.Документ Предмет і механізм правового регулювання у кримінальному процесі.(Підприємництво, господарство і право., 2013) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячена дослідженню зв’язку між предметом і механізмом кримінального процесуального регулювання. The article is devoted to the study of the connection between the subject and the mechanism of criminal procedural regulation.Документ Правове регулювання засади розумності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню правового регулювання засади розумності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми відмічається, що практичні співробітники у сфері кримінального процесу під час воєнного стану продовжують формально застосовувати чинні кримінальні процесуальні норми без урахування їх функціонального призначення. Це призводить до зниження результативності кримінального провадження в період воєнного стану та ігнорування важливих процесуальних гарантій прав і свобод людини. Стверджується, що актуальним є розгляд питання про правове регулювання засади розумності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У перебігу визначення стану опрацювання відповідної проблематики вказується, що процесуалісти в своїх працях звертали увагу лише на окремі питання засади розумності, зокрема, шляхом дослідження конкретних стандартів доказування у кримінальному провадженні. Науковці не розглядали «розумність» як окрему засаду кримінального провадження під час воєнного стану. Під час викладу основного матеріалу зазначається, що засада «розумності» прямо не регулюється ані для кримінального процесу у мирний час, ані для кримінального провадження у період воєнного стану. Відмічається, що такий підхід законодавця є досить закономірним, оскільки «розумність» є загальноправовою засадою, яка є аксіоматичною ідеєю у сфері юриспруденції, а тому, за загальним правилом, не потребує окремої галузевої регламентації. Наголошується, що в обстановці воєнного стану, коли відповідні кримінальні процесуальні приписи залишаються недосконалими та нестабільними засада розумності (здоровий глузд) як ніколи є актуальною для кримінального провадження. Звертається увага на тому, що правовий режим воєнного стану не звільняє державні органи України від виконання обов'язку здійснити ефективне розслідування та провести справедливий судовий розгляд обставин вчиненого кримінального правопорушення. Робиться висновок, що зміст положень кримінального процесуального закону та практика їх реалізації обумовлюють потребу в унормуванні засади розумності. Засаду розумності доцільно регламентувати як загальну засаду кримінального провадження, так і спеціальну засаду кримінального процесу в умовах воєнного стану. Констатується, що спеціальна засада розумності кримінального провадження у період воєнного стану має регулюватися з посиланням на використання здорового глузду та конкретну ситуацію проведення бойових дій. In the article decisions of the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine in the mechanism of criminal procedural regulation are investigated. Influence of practice of the specified courts on process of criminal procedural right application is defined. The conclusion concerning coherence of the mechanism of criminal procedural regulation with the main element of a subject of such regulation is drawn. require separate branch regulation. It is emphasized that in a situation of martial law, when the corresponding criminal procedural prescriptions remain imperfect and unstable, the basis of reasonableness (common sense) is more relevant than ever for criminal proceedings. Attention is drawn to the fact that the legal regime of martial law does not release the state bodies of Ukraine from the obligation to carry out an effective investigation and conduct a fair trial of the circumstances of the committed criminal offense. It is concluded that the content of the provisions of the criminal procedural law and the practice of their implementation determine the need to normalize the principle of reasonableness. It is expedient to regulate the principle of reasonableness both as a general principle of criminal proceedings and as a special principle of criminal proceedings under martial law. It is noted that the special principle of reasonableness of criminal proceedings during martial law should be regulated with reference to the use of common sense and the specific situation of hostilities.