6 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Документ Комунікативна толерантність керівника як складник його управлінської культури(Scholarly Publisher, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах окреслено проблему комунікативної толерантності та її місце в структурі управлінської культури керівника. Зазначено, що сьогодні, в умовах російсько-української війни, перед керівниками різних рівнів управління, постають нові завдання, які, вимагають удосконалення їх управлінської культури і, перш за все, формування комунікативної толерантності як одного із складників управлінської культури керівника. Зроблено висновок, що комунікативну толерантність керівника можна розглядати як один із основних складників його управлінської культури. Зазначене поняття можна визначити як складне утворення, комплекс ціннісних орієнтацій, етичних норм та особистісних якостей, які забезпечують успішну взаємодію керівника та підлеглих. The theses outline the problem of communicative tolerance and its place in the structure of the manager's management culture. It was noted that today, in the conditions of the Russian-Ukrainian war, managers at different levels of management face new tasks that require the improvement of their management culture and, above all, the formation of communicative tolerance as one of the components of the manager's management culture It was concluded that the manager's communicative tolerance can be considered as one of the main components of his management culture. This concept can be defined as a complex entity, a complex of value orientations, ethical norms and personal qualities that ensure successful interaction between the manager and subordinates.Документ Студентоцентроване навчання як нова концепція відомчої вищої освіти(НАВС, 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі розкрито сутність студентоцентрованого навчання, яка полягає у значному підвищенні відповідальності здобувача вищої освіти за планування навчання, взаємодію з викладачами, дослідження та оцінку як особистісних, так і навчальних результатів. Більше того, на відміну від класичної парадигми організації освітнього процесу з традиційними дидактичними методами навчання, коли переважає контроль з боку викладача та акцент робиться лише на засвоєння академічного контенту, у студентоцентрованому підході ключову роль відіграють відповідальність і активність здобувачів вищої освіти, їх певна незалежність у формуванні структури та обсягу навчальної інформації, виборі форм набуття знань та видів академічного контролю. Виокремлено основні принципи цього підходу та шляхи побудови студентоцентрованої моделі навчання. The scientific work reveals the essence of student-centered learning, which lies in a significant increase in the responsibility of higher education students for planning their learning, interacting with teachers, conducting research, and assessing both personal and academic outcomes. Moreover, unlike the classical paradigm of organizing the educational process with traditional didactic teaching methods, where teacher control prevails and the focus is solely on mastering academic content, the student-centered approach emphasizes the responsibility and activity of higher education students, their relative independence in shaping the structure and volume of educational information, choosing methods of acquiring knowledge, and determining types of academic assessment. The main principles of this approach and ways to build a student-centered learning model are highlighted.Документ Структура комунікативної толерантності керівника закладу вищої освіти: теоретико-прикладний аспект(Наукові перспективи, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.Розкрито зміст таких структурних компонентів комунікативної як: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, конативний та емоційно-вольовий. Крім цього окреслено критерії сформованості комунікативної толерантності у керівника закладу вищої освіти. До таких критеріїв відносять: стійкість особистості та сформованість соціально-моральних мотивів її поведінки у стосунках з людьми; емпатія як чутливість, співпереживання, поштивість, екстравертованість, здатність до рефлексії; дивергентність поведінки, що проявляється у спробах пошуку кількох варіантів вирішення проблеми; мобільність поведінки; соціальна активність. Також, у статті надається змістовна характеристика критеріїв, показників та пропонується певний перелік методик визначення рівня сформованості комунікативної толерантності керівника закладу вищої освіти. The content of such structural components of communicative tolerance as: cognitive, motivational and value, conative and emotional-volitional is revealed. In addition, the criteria for the formation of communicative tolerance by the head of a higher educational institution are outlined. These criteria include: personality stability and the formation of social and moral motives of his/her behaviour in relations with people; empathy as sensitivity, empathy, courtesy, extroversion, ability to reflect; divergence of behaviour, which is manifested in attempts to find several solutions to a problem; mobility of behaviour; social activity. Additionally, the article provides a substantive description of the criteria, indicators and offers a certain list of methods for determining the level of formation of communicative tolerance of the head of a higher educational institution.Документ Копінг-стратегії в діяльності поліцейського(Донецький юридичний інститут, 2019) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах окреслено копінг-стратегії як засоби управління діючим стрес-чинником, які виникають як відповідь особистості на загрозу. Подано характеристику базисних копінг-стратегій, до яких належать «розв’язання проблем», «пошук соціальної підтримки» та «уникання» тощо. Наголошено на тому, що процеси психологічного подолання або копінгу – це засоби, за допомогою яких поліцейський здійснює контроль над загрозливими ситуаціями. Критеріями ефективності копінг-стратегій є: психічне благополуччя, тривалість позитивних наслідків, зниження рівня невротизації та вразливості до стресів. Інструментальні стратегії психологічного подолання ефективні у тому випадку, якщо ситуація контролюється поліцейським, а емоційні доречні, коли ситуація не залежить від його волі. The theses outline coping strategies as means of managing an active stressor, which arise as an individual's response to a threat. The basic coping strategies are characterized, including "problem-solving," "seeking social support," and "avoidance," among others. Emphasis is placed on the fact that psychological coping processes serve as mechanisms through which a police officer exercises control over threatening situations. The criteria for the effectiveness of coping strategies include psychological well-being, the duration of positive outcomes, and a reduction in neuroticism and vulnerability to stress. Instrumental coping strategies are effective when the situation is controlled by the police officer, while emotional strategies are appropriate when the situation is beyond their control.Документ Рольова й комунікативна компетентність: порівняльний аспект(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі зазначається, що освітній процес має забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною, сприяти розвитку суспільства тощо. Завдання викладача полягає у формуванні в майбутнього фахівця життєвих компетентностей особистості, а рольова й комунікативна компетентності є їхніми важливими складниками. Формування рольової компетентності дозволяє набути людині певного життєвого досвіду щодо спілкування з іншими; вирішення та попередження конфліктів, участі у колективній діяльності тощо. Тоді як формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця в закладі вищої освіти можна розглядати як формування системи знань, умінь, навичок, якостей особистості в досягненні мети або досягненні позитивного результату в процесі професійної діяльності. The scientific work states that the educational process should ensure the formation and development of an intellectual, creative, and proactive personality capable of living in fundamentally new conditions, realizing oneself in life, achieving success, and contributing to societal development. The teacher's task is to cultivate the life competencies of future specialists, with role and communicative competencies being key components. The development of role competence allows an individual to gain valuable life experience in communication with others, conflict resolution and prevention, and participation in collective activities. Meanwhile, the formation of communicative competence in higher education can be seen as the development of a system of knowledge, skills, abilities, and personal qualities necessary to achieve goals or attain positive outcomes in professional activities.Документ ЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В РЕАЛІЗАЦІЇ КОГНІТИВНИХ СТРАТЕГІЙ СТУДЕНТА(Сумський державний університет, 2020) Мухіна Г. В.; Глушкова Г. М.; Mukhina G. V.; Hlushkova H. M.У науковій роботі окреслено, що освітній процес як основну мету має формування світогляду того, хто навчається. Інтернет як технічний засіб дистанційного навчання є етично нейтральним. А в освітньому процесі все залежить від того, якої світоглядної системи ми дотримуємося. Через це особливо значущою постає фігура викладача, тьютора, наставника. Саме викладач, маючи високий рівень ерудиції, добре знаючи культурні традиції, психологію, педагогіку, формує високорозвинену інтелектуальну особистість того, хто навчається. Також проаналізовано когнітивні стратегії навчання студента. Когнітивну стратегію розуміють як сукупність дій, здійснюваних тим, хто навчається, для того, щоб зібрати, усвідомити й повернути одержану інформацію таким чином, що вона стає значущим для цієї особи знанням. In the scientific work, it is outlined that the primary goal of the educational process is to shape the worldview of the learner. The Internet, as a technical tool for distance learning, is ethically neutral. In the educational process, everything depends on the worldview system we adhere to. Therefore, the role of the teacher, tutor, or mentor becomes particularly significant. The teacher, possessing a high level of erudition and a deep understanding of cultural traditions, psychology, and pedagogy, shapes the highly developed intellectual personality of the learner.