10 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Документ Рольова й комунікативна компетентність: порівняльний аспект(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі зазначається, що освітній процес має забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною, сприяти розвитку суспільства тощо. Завдання викладача полягає у формуванні в майбутнього фахівця життєвих компетентностей особистості, а рольова й комунікативна компетентності є їхніми важливими складниками. Формування рольової компетентності дозволяє набути людині певного життєвого досвіду щодо спілкування з іншими; вирішення та попередження конфліктів, участі у колективній діяльності тощо. Тоді як формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця в закладі вищої освіти можна розглядати як формування системи знань, умінь, навичок, якостей особистості в досягненні мети або досягненні позитивного результату в процесі професійної діяльності. The scientific work states that the educational process should ensure the formation and development of an intellectual, creative, and proactive personality capable of living in fundamentally new conditions, realizing oneself in life, achieving success, and contributing to societal development. The teacher's task is to cultivate the life competencies of future specialists, with role and communicative competencies being key components. The development of role competence allows an individual to gain valuable life experience in communication with others, conflict resolution and prevention, and participation in collective activities. Meanwhile, the formation of communicative competence in higher education can be seen as the development of a system of knowledge, skills, abilities, and personal qualities necessary to achieve goals or attain positive outcomes in professional activities.Документ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ПОДІЇ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ КОЛЕКТИВНУ ТРАВМУ(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що під українською національною ідентичністю слід розуміти стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями. Проаналізовано механізми захисту психіки: раціоналізація, заперечення, проєкція, ідентифікація тощо. Зроблено висновок, що аналізуючи різні психологічні механізми особистості можна простежити різні варіанти впливу суспільних подій на ідентичність і подальші сценарії її розвитку. The theses state that Ukrainian national identity should be understood as a person's persistent awareness of belonging to the Ukrainian nation as an original community united by name, symbols, geographical and ethno-social origin, historical memory, complex spiritual and cultural values, in particular the Ukrainian language and folk traditions. Mechanisms of mental protection are analyzed: rationalization, denial, projection, identification, etc. It was concluded that by analyzing various psychological mechanisms of the individual, it is possible to trace various options for the influence of social events on identity and further scenarios of its development.Документ Інформаційно-психологічний вплив в контексті ментального здоров’я людини(ДДУВС, 2024) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі окреслено головні ознаки інформаційно-психологічного впливу: насильницьке викривлення інформаційного простору об’єкта впливу; прихованість механізму впливу; використання особливостей психофізіології людини для досягнення мети такого впливу. Аналізуючи інформаційні повідомлення засобів масової інформації, соціальних мереж ми можемо за певними маркерами визначено різні методи та способи маніпуляції. Наведено деякі маркери для розпізнання маніпуляцій. The scientific work outlines the main characteristics of informational and psychological influence: the coercive distortion of the target's informational space, the concealed nature of the influence mechanism, and the use of human psychophysiological features to achieve the intended effect. By analyzing information messages in mass media and social networks, we can identify various methods and techniques of manipulation based on specific markers. Some key markers for recognizing manipulations are provided.Документ Використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що сьогодні штучний інтелект все активніше впроваджується в різні сфери людської діяльності, зокрема в психологічне консультування та психологічну кризову підтримку. Дослідження використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні є відносно новою та перспективною галуззю. Одним із напрямів застосування ШІ у кризовому консультуванні – це використання автоматизованих чат-ботів та віртуальних консультантів (розмовних агентів). The abstracts state that today artificial intelligence is increasingly being implemented in various spheres of human activity, in particular in psychological counseling and psychological crisis support. Research into the use of artificial intelligence in crisis counseling is a relatively new and promising field. One of the areas of application of AI in crisis counseling is the use of automated chatbots and virtual consultants (conversational agents).Документ ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ТА ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ(Гельветика, 2021) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У статті окреслено проблему формування толерантності як складника компетентності майбутніх поліцейського та поліцейської, визначено поняття та структурні компоненти толерантності. Розглянуто толерантність як одну з найважливіших якостей та загальнокультурних компетенцій особистості, яка найбільш ефективно формується на основі певної моделі навчання. Акцентовано увагу на структурній моделі як зрізі освітнього процесу, з’ясовано компоненти структурної моделі: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, процесуальний, контрольно-регулювальний, оціннорезультативний. Подано стислу характеристику основних складників освітнього процесу в контексті теми дослідження: цільового, стимулювально-мотиваційного, змістовного. The article considers the problem of formation of tolerance as a component of competence of future policemen and policewomen, defines the concepts and structural components of tolerance. It is substantiated that tolerance is one of the most important qualities and general cultural competencies of a person, which is most effectively formed on the basis of a certain model of learning. The study emphasizes that the structural model is a part of the learning process and includes such components as: target, incentive-motivational, content, procedural, control-regulatory, evaluation-effective ones. In the scientific work an attempt is made to give a brief description of some components of the educational process in the context of the research topic, namely: target, stimulating-motivational, meaningful components. The target component of the learning model, which aims to form tolerance, should be in order to create favourable conditions for identifying, initiating and using individual (subjective) personal experience of tolerance and a certain educational environment based on the principles of tolerance pedagogy and, above all, willingness to accept others as they are, as well as interact with them on the basis of consent and understanding. The next structural component of the above mentioned model is the incentive-motivational component, which includes motivation for a deeper study of the proposed issue of all participants in the pedagogical process; determining the level of knowledge of applicants on the problem of tolerance, etc. Changing the target orientation of learning changes the emphasis in the semantic component of learning, as in the process of learning the main system-forming element is the content of learning (learning material that embodies the goals of learning). Tolerance, which is presented in the form of a structural model and a brief description of the individual components, allows to make assumptions about the further study of the structural components of the pedagogical process and their role in the formation of personality tolerance.Документ Особистісні ресурси – засіб нормалізації психоемоційного стану людини в умовах пандемії(Криворізький державний педагогічний університет, 2021) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У статті окреслено поняття «психологічні ресурси», «особистісні ресурси», «особистісний потенціал». Подано характеристику доступних особистісних ресурсів для подолання психоемоційного напруження під час епідемій та карантинів. Зроблено висновки, що використовуючи особистісні ресурси людина зможе пережити будь яку важку життєву ситуацію і може знайти новий сенс життя, людина в умовах пандемії COVID-19 не тільки може позбавитися від негативних емоційних переживань, але й нормалізувати свій психоемоційний стан. Розвиваючи власні ресурси та користуючись зовні доступними, кожна особистість успішно пройде важкі випробування та сильні психоемоційні навантаження у період коронавірусного карантину. The article outlines the concepts of "psychological resources," "personal resources," and "personal potential." It provides a characterization of available personal resources for overcoming psycho-emotional stress during epidemics and quarantines. The conclusions suggest that by utilizing personal resources, an individual can endure any difficult life situation and find new meaning in life. In the context of the COVID-19 pandemic, a person can not only overcome negative emotional experiences but also normalize their psycho-emotional state. By developing their own resources and utilizing externally available ones, each individual can successfully navigate difficult challenges and intense psycho-emotional stress during the coronavirus quarantine.Документ Психологічні та психосоціальні проблеми адаптації українських сімей до змін в умовах війни(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що війна змінює соціальну і демографічну поведінку як чоловіків, які беруть участь у військових діях, так і жінок, котрі в цей час залишаються вдома. Війна значно ускладнює виконання ключових функцій сім’ї тому, що в умовах воєнної загрози головним завданням сім’ї стає не лише соціалізація й виховання наступних поколінь, а першочергово фізичний захист і виживання її членів. Війна активізувала захисну функцію родини, що, зокрема, спричинило масштабні міграційні процеси, переважно серед жінок і дітей, як у межах України, так і за її кордони. The theses state that war changes the social and demographic behavior of both men who participate in military operations and women who stay at home during this time. War significantly complicates the performance of key family functions because, in conditions of military threat, the main task of the family becomes not only the socialization and upbringing of subsequent generations, but primarily the physical protection and survival of its members. The war intensified the protective function of the family, which, in particular, caused large-scale migration processes, mainly among women and children, both within Ukraine and beyond its borders.Документ Гендерний вимір соціальних конфліктів: інтеграція соціологічного та соціально-психологічного підходів(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Цумарєва Н. В.; Бикова О. І.; Gelbak A. M.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.; Tsumarieva N. V.; Bykova O. I.У статті розглядається наукова проблема визначення ролі гендерного чинника у виникненні та розгортанні соціальних конфліктів. Сучасний етап розвитку конфліктології вимагає відмови від концепту «гендерної нейтральності», оскільки будь-яке соціальне протистояння асиметрично зачіпає інтереси різних гендерних груп. Актуальність дослідження посилюється динамічними змінами в українському суспільстві, зумовленими повномасштабною війною, що призводить до радикальної трансформації традиційних рольових моделей. Методологічною основою роботи є інтегративний підхід, що синтезує здобутки соціології та соціальної психології. Соціологічний рівень аналізу спирається на концепцію «гендерного порядку» Р. Коннелл, яка дозволяє ідентифікувати структурні джерела конфліктності у владних ієрархіях. Соціально-психологічний рівень базується на теорії соціальних ролей Е. Іглі, що розкриває мікромеханізми конфлікту через призму рольового дисонансу та стереотипізації. У ході дослідження доведено, що гендерний вимір соціального конфлікту проявляється як багаторівневе явище. На макрорівні конфлікт детермінований нерівним розподілом ресурсів та патріархатними структурами. На мікрорівні він живиться суб'єктивним сприйняттям ідентичностей та порушенням нормативних очікувань. Особливу увагу приділено аналізу сучасного українського контексту, де війна виступає каталізатором нових конфліктних форм: мілітаризації маскулінності, кризи традиційного розподілу домашніх обов’язків та легітимізації жіночого лідерства у мілітарній сфері. Обґрунтовано, що лише синтетичне поєднання структурного та суб’єктивного аналізу дозволяє виявити латентні причини ескалації напруги в транзитних суспільствах. Результати дослідження можуть бути використані для розробки гендерно чутливих стратегій медіації та соціальної стабілізації в постконфліктний період. The article considers the scientific problem of determining the role of the gender factor in the emergence and development of social conflicts. The current stage of development of conflictology requires the rejection of the concept of "gender neutrality", since any social confrontation asymmetrically affects the interests of different gender groups. The relevance of the study is enhanced by the dynamic changes in Ukrainian society, caused by a full-scale war, which leads to a radical transformation of traditional role models. The methodological basis of the work is an integrative approach that synthesizes the achievements of sociology and social psychology. The sociological level of analysis is based on the concept of "gender order" by R. Connell, which allows identifying structural sources of conflict in power hierarchies. The socio-psychological level is based on the theory of social roles by E. Eagle, which reveals the micromechanisms of conflict through the prism of role dissonance and stereotyping. The study proves that the gender dimension of social conflict manifests itself as a multilevel phenomenon. At the macro level, conflict is determined by the unequal distribution of resources and patriarchal structures. At the micro level, it is fueled by the subjective perception of identities and the violation of normative expectations. Particular attention is paid to the analysis of the modern Ukrainian context, where war acts as a catalyst for new conflict forms: the militarization of masculinity, the crisis of the traditional division of domestic responsibilities, and the legitimization of female leadership in the military sphere. It is substantiated that only a synthetic combination of structural and subjective analysis allows us to identify the latent causes of the escalation of tension in transitional societies. The results of the study can be used to develop gender-sensitive strategies for mediation and social stabilization in the post-conflict period.Документ Соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації у профілактичній та просвітницькій діяльності майбутніх фахівців(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Helbak A. M.; Mukhina G. V.; Tsumarieva N. V.У статті здійснено теоретичне узагальнення та науковий аналіз соціально-психологічних чинників гендерної соціалізації психологів у професійній діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі психологів у системах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, секторі безпеки й оборони України, а також у сфері надання психосоціальної допомоги в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності психолога визначається не лише рівнем фахової підготовки, а й особливостями його особистісного становлення, зокрема процесами гендерної соціалізації. У межах дослідження уточнено сутність і структуру гендерної соціалізації психологів як складника їхнього професійного становлення, що охоплює когнітивний, ціннісно-мотиваційний, рольово-поведінковий та рефлексивно-ідентифікаційний компоненти. Узагальнено сучасні соціально-психологічні та гендерні підходи до розуміння цього процесу, зокрема в контексті первинної та вторинної соціалізації, гендерних схем і соціальних практик. Виокремлено та систематизовано основні соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації психологів, серед яких визначено ціннісні, нормативні, рольові, організаційні, комунікативні та стереотипні. Показано, що гендерна соціалізація виконує регулятивну функцію у професійній діяльності психолога (зокрема у профілактичній та просвітницькій діяльності), впливаючи на формування професійної ідентичності, стиль взаємодії, рівень професійної ефективності та задоволеності діяльністю. Обґрунтовано доцільність упровадження гендерно чутливих підходів у систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації психологів. The article provides a theoretical generalization and scientific analysis of the socio-psychological factors of gender socialization of psychologists in professional activities. The relevance of the study is due to the growing role of psychologists in the education, healthcare, social protection, security and defense sectors of Ukraine, as well as in the field of providing psychosocial assistance in the context of social transformations and military challenges. It is substantiated that the effectiveness of a psychologist's professional activity is determined not only by the level of professional training, but also by the peculiarities of his personal formation, in particular, by the processes of gender socialization. The study clarifies the essence and structure of gender socialization of psychologists as a component of their professional formation, which includes cognitive, value-motivational, role-behavioral and reflective-identification components. Modern socio-psychological and gender approaches to understanding this process are summarized, in particular in the context of primary and secondary socialization, gender schemes and social practices. The main socio-psychological factors of gender socialization of psychologists are identified and systematized, including value, normative, role, organizational, communicative and stereotypical factors. It is shown that gender socialization performs a regulatory function in the professional activity of a psychologist (in particular, in preventive and educational activities), influencing the formation of professional identity, interaction style, level of professional effectiveness and satisfaction with activities. The feasibility of introducing gender-sensitive approaches into the system of professional training and advanced training of psychologists is substantiated.Документ Збереження сімейних зв’язків як ключовий чинник резильєнтності родин військовослужбовців та поліцейських(ЦФЕНД, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах розкрито значення збереження сімейних зв’язків як важливого ресурсу психологічної стійкості родин військовослужбовців та поліцейських. Підкреслено, що підтримка емоційного контакту, взаєморозуміння та довіри в сім’ї сприяє підвищенню резильєнтності її членів у складних умовах служби та воєнного стану. Збереження сімейної єдності є одним із ключових чинників адаптації, профілактики стресових розладів і зміцнення морально-психологічного потенціалу захисників та їх близьких. The theses highlight the importance of preserving family bonds as a crucial resource for the psychological resilience of military and police families. It is emphasized that maintaining emotional connection, mutual understanding, and trust within the family enhances the resilience of its members under the challenging conditions of service and wartime. The preservation of family unity serves as a key factor in adaptation, prevention of stress-related disorders, and strengthening the moral and psychological capacity of defenders and their loved ones.