23 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 23
Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(Державна служба статистики України, 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора. A regional adaptation of the Gender Development Index (GDI) to the sub-national level is proposed. The purpose of the article is to show the regional differences in composite GDI indicators and gender differences in these indicators. GDI covers the areas of longevity, knowledge and a decent standard of living. The indicators of the dimensions “Long and healthy life” and “Standard of living” were taken from the UN methodology for calculating the regional GDI, and the indicator of the dimension of “Knowledge” was replaced by a more informative one in the national context.The regional variations in GDI indicators showed that the situation in the regions of Ukraine in the dimensions of “Knowledge” and “Standard of living” was significantly different, whereas “Long and healthy life” indicators differed, but not critically. Gender differences in the indicators show the following for all regions: all the indicators of the dimensions of “Knowledge” and “Long and healthy life” reflect some significant gender asymmetry towards women, and the indicators of the dimension of “Standard of living” reflect the significant asymmetry towards men. Nevertheless, despite this gender asymmetry of GDI indicators, in all the regions of Ukraine GDI is close to unity, which means that it reflects gender parity in human development of men and women. The human development indicators for men and women show significant regional variations. We can single out the situation in the city of Kyiv, the capital of Ukraine, where almost all the indicators in all the areas differ from the other regions. The article also analyzes the regions with low indicators and significant gender gaps, as the low indicators of dimensions determine the low value of human development, and gender differences in indicators affect the value of the overall indicator of gender development. Testing of the proposed methodology for adapting the GDI to the sub-national level will make it possible to clarify its indicators for each region and, as a result, to prepare sound political, economic and social recommendations in the human development context taking into account the gender factor.Документ Статистика та індикатори сфери освіти з врахуванням гендерного фактору(ФОП Лисенко С.В., 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У цьому посібнику пропонуються зразки передового досвіду презентацій та аналізу показників гендерної нерівності в галузі грамотності та шкільної освіти з використанням регіональних та загальнонаціональних даних, що отримані в Інституті статистики ЮНЕСКО. Найбільш цінними у посібнику є практичні ідеї та підказки для відповідальних працівників в уряді, в керівництві системи освіти для використання статистики та показників сфери освіти з врахуванням гендерного фактору. This manual presents examples of best practices for the presentation and analysis of gender inequality indicators in the fields of literacy and school education, using both regional and national data obtained from the UNESCO Institute for Statistics. The most valuable aspects of the guide are the practical ideas and recommendations it provides for government officials and education system administrators on how to effectively use education statistics and indicators with consideration of the gender factor. The guide aims to strengthen the capacity of educational authorities to analyze gender disparities, develop evidence-based policies, and promote equality of educational opportunities for women and men.Документ Визначення показників розподілу характерних ознак у гендерних групах (на прикладі студентів факультету)(КНТУ, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.В статті проілюстровано застосування статистичних методів для характеристики загальних та специфічних сторін в освітній сфері, зокрема в соціально-економічному становищі жінок та чоловіків. Для цього визначено структуру даних щодо ґендерного складу контингенту студентів факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу статистичних даних, отриманих внаслідок визначення коефіцієнтів ґендерної питомої ваги, які є мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у ґендерних групах. The aim of the study is to determine the structure of the data on the gender part of the contingent of the Faculty students and their individual specific groups that were subjects of the educational process by the end of 2015-2016 the school years based on statistical and qualitative determination factors of the gender proportion. The article illustrates the application of statistical methods for the characterization of general and specific aspects in education, including socio-economic status of women and men. In order of achieving this goal the classification of data on the gender part of the contingent of students is conducted through correlation and cluster analysis of statistical data obtained as a result of determining gender proportion in terms of specialties and courses for each of the field: the number of people on budgetary form of education, the number of people receiving social and academic scholarship in the last two semesters of study. The study determined the structure of gender data on students and the influence on the results of cluster analysis and correlation availability of gender asymmetry. It was determined that the use of the gender factor share in statistical studies will enable to define a data structure of a given group (aggregate) taking into account the allocation ratio of combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).Документ Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions(Hungarian Central Statistical Office, 2019) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.This article analyses the application of the Human Development Index (HDI) and its derivative indices that take into account the gender factor. Currently, this index is used both for ranking countries based on their level of human development and for studying the situation in regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that, for countries for which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres, it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential, taking into account the gender factor. This study suggests an adaptation of the Gender Inequality Index (GII) in the United Nations’ (UN) basic methodology to the subnational level. The method suggested by the authors enables the use of this adaptation for a revision of the system of indicators for which the index is determined. Our results allowed us to compare the indicators and the trends in the two methods for calculating the sub-national indices based on the corresponding indicators in the observed country from the previous 10 years. We concluded that the GII indicators based on an entire country and those derived by the UN’s basic methodology do not reflect a wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of GII allowed the development of a new method for a subnational GII adaptation. The aim was to adjust GII calculated according to the basic methodology and, therefore, to provide more objective political, economic, and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.Документ Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України(Державна служба статистики України; Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності. The article presents the results of adapting the methodology for determining the Gender Inequality index at the regional level for Ukraine in 2021. At the same time, a transformed set of indicators was used and the variability of indicator values in different regions of the country was clearly illustrated. The following facts were discovered during the research. Achieving gender equality is an important priority around the world, as existing gender problems significantly hinder the rational use of human resources. Current approaches to the study of gender equality involve the use of various indices both at the country level and at the subnational level - gender development, gender inequality, global gender gap. The need for regional adaptation of the Gender Inequality index for Ukraine is due to the fact that the methodology proposed by the UN does not reflect the various regional characteristics of a specific country. The reason for this is the limited possibilities of data collection and the need to universalize their types and types for all countries. In the conditions of Ukraine, the authors managed to significantly adjust the indicators of each area in order to determine the difference between the regions of our country in the context of measuring gender inequality. As a result, it makes it possible to provide politicians and government officials with effective political, economic and social recommendations in the context of human potential development, taking into account the gender factor, which would be effective for each of the regions of the country. It was found that the area of change in indicators of regional indices of gender inequality for almost all regions (except Kyiv city) exceeded the defined values of the Gender Inequality index for Ukraine for the year 2021 for the following possible reasons: a) indicators by regions of Ukraine in the field of “Health” have a significant amount of variation, which is compensated for when calculating the data for the entire country; b) to calculate the regional index of gender inequality in the areas of “Empowerment” and “Labor Market”, new indicators were introduced that were available at the regional level and, at the same time, revealed significant differences between individual regions of our country in the context of the study of those areas of social, political and economic life where there are real problems from the point of view of gender equality.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця. The article carried out a study for Ukraine of the time series of the Global Gender Gap Index (GGGI), which has been calculated using the methodology of the World Economic Forum since 2006, as well as the time series of its composite indicators during 2006–2022 and forecasting the GGGI indicator for our country for the next three years . It is found that the sphere Economic Participation and Opportunity is characterized by a stable improvement in the indicator of PPP per capita in the context of gender equality . It is this indicator that influences, and most likely will continue to influence the value of the GGGI itself . Sphere Educational Attainment gives us the opportunity to be in 1st place in all of its indicators throughout the entire period . Indicators of the Health and Survival sphere due to their high rating positions will also not affect the rating positions of Ukraine in the future . The most significant influence on the rating place of Ukraine according to the GGGI indicator has the sphere of Political Empowerment . Here we observe a slow increase in the representation of women in parliament, the situation with the representation of women in ministerial positions has slightly improved over the past 8 years, and so far the situation has not changed for indicator Years with female head of state (last 50) .After analyzing the GGGI and its normalized indicators for countries, the article concluded that the speed of overcoming gender inequality in Ukraine is not more, but rather slower than the speed of overcoming it in other countries of the world . In addition, the authors identified those areas of political and social decisions that will directly affect the improvement of the situation with gender equality . These are Economic Participation and Opportunity sphere, which is characterized by a steady improvement in PPP per capita in the context of gender equality, and the Political Empowerment sphere .The study of the forecast of GGGI indicators and rating places for Ukraine for the next three years made it possible to make an assumption about the slow increase in the IGGR indicator to 0 .722 and about the stabilization of the normalized rating of Ukraine at the level of 50th place .Документ Формування ядра індексу Гірша педагогічних університетів України: гендерні особливості(Державна служба статистики України, 2023) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Баранченко Є.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Akbash K. S.; Baranchenko Y.У статті розкрито результати дослідження, що проводилося з метою визначення гендерних особливостей складу групи авторів статей, які увійшли до ядра індексу Гірша за кожним педагогічним університетом України (згідно з базою даних SciVerse Scopus), а також аналізу факторів впливу на формування ядра індексу Гірша цих університетів у гендерному розрізі. Для цього були використані однофакторний дисперсійний аналіз та елементарні методи статистичного аналізу - обчислення відсоткових співвідношень та визначення індексів гендерної асиметрії. Гендерний аналіз груп авторів показав, що за наявності загального гендерного паритету в групах авторів статей, проіндексованих у базі Scopus, між групами авторів, статті яких входили до ядра h-індексу кожного університету, існує гендерна асиметрія на користь чоловіків. Така сама тенденція має місце і між гендерними групами авторів, статті яких потрапили до ядра h-індексу об’єднаного списку всіх педагогічних університетів України, причому щодо співвідношень як груп авторів статей, так і внесків груп у ядро. У результаті проведення серії однофакторних дисперсійних аналізів впливу на формування ядра індексу Гірша зовнішніх факторів було виявлено суттєву гендерну різницю за такими факторами: наявність/відсутність фінансування публікації (а саме: статі, які мають фінансування, характеризуються набагато вищим рівнем цитування); квартиль видання (статті, розміщені у виданнях першого квартиля, цитуються значно частіше); вік статті (що старша стаття, то більший у неї індекс цитування). Разом з тим не виявлено впливу на формування ядра h-індексу педагогічних закладів вищої освіти (далі - ЗВО) таких чинників, як кількість авторів статті та вид доступу до статті (відкритий чи закритий). Причому лише один фактор, а саме, наявність доступу до статті, можна характеризувати як гендерно паритетний. Навпаки, очевидною є гендерна різниця у розподілі за кількістю авторів у статтях, наявністю фінансування публікації, “віком” статті та у розподілі статей за виданнями перших двох квартилів. In the article, the authors disclosed the results of the study that was conducted with the aim of determining the gender characteristics of the groups of the authors of articles that were included in the core of the Hirsch index for each pedagogical university of Ukraine (according to the SciVerse Scopus database) as well as to analyze the influencing factors on the formation of the core of the Hirsch index of these universities in the context of the gender division. For this purpose, one-factor variance analysis and elementary methods of statistical analysis were used - a calculation of percentage ratios and determination of gender asymmetry indices. The gender analysis of the group of authors whose articles were included in the h-index core of each university showed that in the presence of the general gender parity in the gender groups of authors whose articles are indexed by the Scopus database, there is a gender asymmetry between the gender groups of authors of articles from the core in favor of the male authors. The same tendency occurs between the gender groups of authors, whose articles were included in the core of the h-index of the combined list of all the pedagogical universities of Ukraine: both for the ratio of the groups of authors of articles, and for the ratio of contributions of the groups to the core. As a result of a series of univariate variance analyzes of the influence of the external factors on the formation of the Hirsch index core, a significant gender difference was revealed when analyzing the following factors: presence/absence of publication funding (articles that have funding have a much higher citation rate), publication quartile (articles placed in publications of the first quartile, are cited much more often) and the age of the article (the older the article, the higher its citation index). At the same time, factors such as the number of authors of the article and the type of access to the article did not influence the formation of the core of the h-index of the pedagogical higher educational institutions. Moreover, only one factor (the availability of access to the article) can be characterized as a gender parity. On the contrary, there is an obvious gender difference in the distribution of the number of authors in the articles, the availability of funding for the publication, the “age” of the article, and in the distribution of articles by the publications of the first two quartiles.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Міждисциплінарний науковий центр прикладних досліджень, 2023) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Гендерна статистика як розділ соціальної статистики з часом стає все більш актуальною через появу реальних мотивів створення паритетних основ залучення до соціальних, освітніх, виробничих та інших процесів представників обох статей. На сьогоднішній день накопичено значний досвід проведення статистичних гендерних досліджень і визначення відповідних індексів. Врахування показників названих індексів при ухваленні політичних, соціальних та економічних рішень ґрунтується на твердженні, що існуючі гендерні проблеми гальмують організацію раціонального використання людських ресурсів та перешкоджають повноцінному розвитку суспільства. Кожен із зазначених індексів не завжди ілюструє абсолютні результати у гендерній проблематиці кожної країни. Часто це пов’язано з тим, що головною проблемою вибору методики розрахунку кожного з індексів є наявність чи доступність необхідної інформації. Втім, ухвалення внутрішніх політичних, соціальних та економічних рішень має враховувати регіональні відмінності в кожній країні. І це створює передумови для розробки методики визначення регіональних індексів. Даний аналітичний звіт є результативною спробою проведення адаптації методології побудови Глобального Індексу Гендерного Розриву для методики визначення показників індексу гендерного розриву на регіональному рівні для України. У результаті був отриманий Регіональний Індекс Гендерного Розриву для України. Як наслідок, визначення за розробленою методикою розрахунку рейтингового місця регіонів України дає можливість приймати ефективні політичні, економічні та соціальні рішення для впровадження гендерної рівності в нашій державі. Аналітичний звіт підготовлено в рамках діяльності Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка у відповідності до завдань проєкту «Гендерна рівність на субнаціональному рівні: баланс цінностей ЄС та українських реалій» (101047451 – SubGend – ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH). Gender statistics, as a branch of social statistics, is becoming increasingly relevant due to the growing need to establish parity-based foundations for the involvement of both men and women in social, educational, industrial, and other processes. To date, considerable experience has been accumulated in conducting statistical gender studies and determining the corresponding indexes. The consideration of these index indicators in political, social, and economic decision-making is based on the assertion that existing gender disparities hinder the rational organization of human resource utilization and obstruct the full development of society. Each of the mentioned indexes does not always fully illustrate the absolute gender situation in every country, often due to limitations in data availability or the choice of calculation methodology. Nevertheless, the adoption of internal political, social, and economic decisions must take into account regional differences within each country. This creates prerequisites for developing a methodology to determine regional indexes. This analytical report is the result of an applied attempt to adapt the methodology of the Global Gender Gap Index for use in calculating the Regional Gender Gap Index for Ukraine. As a result, a Regional Gender Gap Index for Ukraine was developed. Consequently, the determination of regional rankings based on the proposed methodology enables more effective political, economic, and social decision-making to promote gender equality in Ukraine. The analytical report was prepared within the activities of the Interdisciplinary Scientific Center for Applied Research of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, as part of the project “Gender Equality at the Subnational Level: Balancing EU Values and Ukrainian Realities” (101047451 – SubGend – ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH).Документ Generalization of calculation methods for gender indices in demographic and social statistics(Hungarian Central Statistical Office, 2018) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.Currently, theoretical and practical approaches to gender issues are at a developmental stage. An important issue in gender statistics is the correct application of simple gender indices. This topic should be of interest to scholars and social workers engaged with gender issues. Due to the fact that gender parity/asymmetry indices give different results in different spheres of application, there is a need to develop separate methodological approaches for applying the indices to demographic and social statistics. In the research presented, mathematical methods were used to obtain complete and accurate quantitative characteristics of simple gender indicators. Methods of statistical observations, statistical groupings are used in the process of collecting, systematizing, and processing data. Results are graphically illustrated. It was established that when calculating gender indices for demographic statistics, the use of simple Gender Parity and Gender Asymmetry Indices is correct, and when calculating gender indices for social statistics, specific corresponding modifications should be applied which adjust for general demographic trends when analysing the gender distributions for selected social spheres. In exceptional cases (when demographic indices of the number of men and women are comparable) gender parity indices can be used when calculating the gender indices for social spheres. Therefore the results indicate that the analysis of gender parity/asymmetry requires separate methodological approaches for demographic and social statistics.Документ Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »