8 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Документ Трансформація українського суспільства на зламі тисячоліть (теоретико-методологічний аспект)(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Актуальність проблеми зумовлена недостатньою теоретичною розробленістю означеної проблеми і зростанням її практично-світоглядного значення в умовах трансформації сучасного українського суспільства. У статті наголошується, що теоретико-методологічні засади соціокультурної комунікації є головним атрибутом життєдіяльності суспільства. Сучасні наукові підходи до вивчення феномену міжкультурної комунікації відображують специфіку ціннісних орієнтацій особистості у соціумі в контексті онтологічних, методологічних та інформаційно-аксіологічних змін. Термін «комунікація» за декілька десятиліть ХХ–ХХІ століть став ключовим у соціально-гуманітарному знанні, що пояснюється його особливою місткістю, яка дозволяє наповнювати термін різноманітними смислами і використовувати у різних пізнавальних цілях. Процес ТРАНСФОРМАЦІЇ передбачає міжкультурну комунікацію в умовах самопізнання Духу ВІД мовленнєвої ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ в процесі СТАНОВЛЕННЯ ефективного використання інформації в системі соціоКУЛЬТУРНОЇ взаємодії, що призвело до виникнення нового явища у інформаційно-світовому розвитку, яке отримало назву «глобальна революція у спілкуванні». Соціодіагностика інформації потрібна в методології розгортання культурної глобалізації. Культурна дифузія і акультурація в умовах глобалізації здійснюється в контексті становлення інформаційного суспільства. Формування концепції комунікативної культури особистості, як регулятивного ядра, передбачає функціонування міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація, як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури, обумовлює ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО простору. Мета й завдання статті: побудова концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму, що дозволяє здійснювати цілісність методологічного підходу до аналізу інформаційного суспільства та соціокультурний взаємовплив влади та громадянського суспільства під час постіндустріальної доби у цивілізованих формах. The urgency of the problem is due to insufficient theoretical development of the problem and the growth of its practical and ideological significance in the transformation of modern Ukrainian society. Modern scientific approaches to the study of the phenomenon of intercultural communication reflect the specifics of the value orientations of the individual in society in the context of ontological, methodological and informational-axiological changes. The term “communication” for several decades of XX–XXI centuries has become key in socio-humanitarian knowledge, due to its special capacity, which allows to fill the term with different meanings and use for different cognitive purposes. The process of TRANSFORMATION involves inter cultural communication in terms of self-knowledge of the Spirit FROM SPEECH TO COMMUNICATIVE PERSONALITY in the process of BUILDING the effective use of information in the system of sociocultural interaction called Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. Socio-diagnosis of information is needed in the methodology of deployment of cultural globalization. Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. The formation of the concept of communicative culture of the individual, as a regulatory core, involves the functioning of intercultural communication. Intercultural communication, as a system-forming factor of modern information culture, determines the FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION space.Документ Екстремальні умови буття та соціокультурний сенс європейської гуманістики(Талком, 2017) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Проблема національної ідентичності є основою в духовній сфері українського самоствердження. Сучасна історіографія саме з цього починає системний розгляд оновлення аспектів єдності нової політичної нації, українських патріотів, що спеціалізувалися на філософському розумінні освітнього простору або осмисленні викривлення національної свідомості. Взагалі серед своїх духовних попередників рідко дослідниками згадується А. Макаренко, якій в екстремальних умовах суцільної русифікації діяв легально, зберігав дух козакофільства. Його ім’я має бути серед українських видатних реформаторів освітнього простору. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні проблем трансформації свідомості у сучасному громадському контексті, згадуючи освітню традицію від Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Пирогова, К. Ушинського до П. Юркевича…, І. Дзюби, Є. Сверстюка, дуже рідко користуються його спадщиною та досвідом. The problem of national identity is the basis in the spiritual sphere of Ukrainian self-affirmation. Modern historiography begins with this systematic consideration of the renewal of aspects of the unity of the new political nation, Ukrainian patriots who specialized in the philosophical understanding of the educational space or the understanding of the distortion of national consciousness. In general, among his spiritual predecessors, A. Makarenko is rarely mentioned by researchers, who acted legally in extreme conditions of complete Russification, preserving the spirit of Cossackism. His name should be among the outstanding Ukrainian reformers of the educational space. Researchers specializing in the study of the problems of consciousness transformation in the modern social context, recalling the educational tradition from H. Skovoroda, T. Shevchenko, M. Pirogov, K. Ushynsky to P. Yurkevich..., I. Dzyuba, E. Sverstyuk, very rarely use his heritage and experience.Документ Пошук єдності громадського суспільства у площині особливостей соціокультурного плюралізму(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Екстремальні умови розвитку соборності сучасної України вимагають визначення соціально-філософського знання та футурологічної міри ефективності громадських підходів до перспективи плюралізму у пізнавально-класичних, некласичних та постнекласичних вимірах національного сенсу громадянських традицій. TheextremeconditionsofthedevelopmentofthecatholicityofmodernUkrainerequireidentificationofthe socio-philosophical know ledgeand futurologiathe effectivenessof socialapproachesto thepro spectsofpluralism in cognitiveand classical, non classical andpost classical imensionso fnational meanin go fthecivil traditions.Документ Гуманістичний контекст соціокультурного простору України(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті з’ясовується філософсько-гуманістичний сенс цивілізаційного вибору, який полягає в осмисленні змін національних в контексті освітньо-громадських перспектив дійсності, чим привернуло до себе увагу українських дослідників, але у зв’язку з труднощами втілення гуманістичних обріїв в умовах глобалізаційних процесів, потрибне відтворення етносоціальних властивостей патріотизму цивілізованого типу. Relevance of the research is in understanding the changes in the philosophy of reality in the context of national education and social perspectives. The problem of philosophical and educational understanding of reality has long attracted the attention of Ukrainian philosophers, but in recent decades its importance has grown even more due to implementation difficulties humanistic horizons in terms of globalization, aggravation of national conflicts; Ukrainian as a European nation is gradually becoming a historical subject, creatively using metaphysics national idea to play ethnosocial properties civilized patriotism type.Документ Комунікативно-соціокультурний простір – феномен європейської парадигми суспільства нескореної України(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2018) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.Комунікативне розуміння життя засвідчує становлення таких понять, як «єдність», «цілісність», «структура», тобто громадського осмислення метаморфози духовного “Я” у масштабі «свій-чужий-інший». Дослідження виявляє взаємозв’язки постнекласичної метафізики історії з універсальною ходою інформаційного становлення «політичної нації», щоб зрозуміти, наприклад, викривлені стереотипи тоталітарно-богоборської влади, так само пошуку еволюційного контексту вітасофії у дусі Кобзаревого Заповіту; висвітлюється рівень громадської відповідальності суб’єктів історичного українського мислення, у різноманітних формах засвоєння обріїв громадського спілкування Абсолютного розуму та Вічносущого, нації та держави. The communicative understanding of life testifies to the formation of such concepts as “unity”, “integrity”, “structure”, that is, the public comprehension of the metamorphosis of the spiritual “I” on the scale of “own-alien-other”. The study reveals the interconnections of the post-non-classical metaphysics of history with the universal course of the informational formation of the “political nation”, in order to understand, for example, the distorted stereotypes of totalitarian-God-war power, as well as the search for the evolutionary context of vitasophy in the spirit of the Kobzar Testament; the level of public responsibility of the subjects of historical Ukrainian thinking is highlighted, in various forms of assimilation of the horizons of public communication of the Absolute Mind and the Eternal Being, the nation and the state.Документ Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка([Електронний ресурс] Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.Український педагог Антон Макаренко критично сприймав режим тоталітаризму і войовничий атеїзм влади, її ксенофобські прояви, він діяв, як європейський засновник власної версії філософського піднесення статусу демократичного патріотизму та поступово втілював у життя авторитет козакофільства в освітньому просторі. Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка допомагає сучасним дослідникам на підґрунті його концепції колективу вивчати сучасний стан мікро- та макро груп в українському суспільстві. Соціологічні дослідження, проведені за участю авторів на кафедрі соціально-гуманітарних наук ЛА НАУ у 2013-2014 роках показали, що поширені в структурі особистості студента/курсанта молодших курсів, прояви «агресивності», «негнучкості», «стурбованості», «емоційної нестійкості», «абстрактності мислення», відірваного від практичної діяльності, мають деструктивний характер, що неминуче веде до помилкових дій в професіональній діяльності. Часто-густо саме ним загрожує гостре почуття побоювання відповідальності, пов’язаного з тим, що “саме від тебе, конкретного виконавця професійних дій” “залежать щохвилинні помилки, що можуть спричинити негативні наслідки, оскільки страх, нерішучість, сумніви – інша сторона «агресивності» носія невігластва (як духовно-політичного феномену), порушуючи внутрішнє стійке уявлення про самого себе і про свою громадську та професійну відповідальність. Сучасна криза філософської освіти свідчить про розпад постійного образу буття, про втрату духовної самототожності, коли вузькі професійні властивості за аналогією припиняють бути універсальним, розумним чинником, що являє собою виникнення туги за міцним архетипом національної волі. Тоді народжується «тривожна свідомість». Поступово виробляється новий образ патріота-професіонала в умовах виходу з глобальної кризи, невід’ємно пов’язаної з уявленням про внутрішнє багатство носіїв філософії вітчизняної культури. Ukrainian teacher Anton Makarenko had critical attitude to the totalitarian regime and the militant atheism of the authorities, its xenophobic manifestations, he acted as the European founder of his own version of the philosophical elevation of the status of democratic patriotism and gradually embodied the authority of Cossackism in the educational space. The image of Don Quixote of Zaporizhja as a spirit in the concept of the collective of the outstanding Ukrainian teacher A. S. Makarenko helps modern researchers, on the basis of his concept of the collective, to study the current state of micro- and macro groups in Ukrainian society. Sociological research conducted with the participation of the authors at the Department of Social and Humanities of the Department of Law of the National Academy of Sciences in 2013-2014 showed that the manifestations of "aggressiveness", "inflexibility", "worry", "emotional instability", "abstract thinking" divorced from practical activity, common in the personality structure of a junior student/cadet, are destructive in nature, which inevitably leads to erroneous actions in professional activity. Often, it is he who is threatened by an acute sense of fear of responsibility, associated with the fact that “it is up to you, the specific performer of professional actions” “every minute mistakes that can cause negative consequences depend, since fear, indecision, doubts are the other side of the “aggressiveness” of the bearer of ignorance (as a spiritual and political phenomenon), violating the internal stable idea of himself and his public and professional responsibility. The modern crisis of philosophical education testifies to the collapse of a permanent image of being, to the loss of spiritual self-identity, when narrow professional properties by analogy cease to be a universal, reasonable factor, which represents the emergence of longing for a strong archetype of national will. Then an “anxious consciousness” is born. A new image of a patriot-professional is gradually being developed in the conditions of overcoming the global crisis, inextricably linked with the idea of the internal wealth of the bearers of philosophy of national culture.Документ Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни(Черкаський державний технологічний університет, 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.Документ Пошук цивілізаційного сенсу метафізики соціокультури громади в європейському просторі(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2020) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Соціокультурні засади трансформацій в Україні ціннісної сфери життєдіяльності суспільства дуже різноманітні, зокрема зараз, коли об’єктом пошуку національної ідеї виступає громадська сфера суспільства, сутністю – патріотична особистість, з усіма явищами й процесами, що відбуваються у ній. Предмет пошуку фіксується в її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах. The socio-cultural foundations of transformations in the value sphere of society's vital activity in Ukraine are very diverse, in particular now, when the object of the search for a national idea is the public sphere of society, the essence of which is the patriotic personality, with all the phenomena and processes that take place in it. The subject of the search is fixed in its methodological concepts, laws, categories, principles.