19 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 19
Документ Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.Документ Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.Документ Громадянська культура як феномен пробудження нації(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2016) Кадомець А. О.; Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Kadomets A. O.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Громадянська культура – засіб проти перманентного українського стресу поневоленого життя. Civic culture is a deep awareness of one's belonging to a certain state, a sense of civic dignity, responsibility and duty, the ability to resolutely defend social and state goals in difficult situations. Civic culture is a remedy against the permanent Ukrainian stress of enslaved life.Документ Кордоцентричний внесок в систему національного виховання: концептуальне відображення малоросіщення як стереотипу неосталінізму(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.В історії людського суспільства глобальні цілі виховання «шляхетного типу особистості» в освіті змінюються відповідно за філософськими концепціями, психолого- педагогічними теоріями, вимогами держави і суспільства до реформування освітньо- цивілізаційних умов (доповнювало православну гуманістику, про що підкреслювали всі просвітники-романтики, зокрема М. Пирогов і К. Ушинський у свій час). In the history of human society, the global goals of educating a “noble type of personality” in education change accordingly according to philosophical concepts, psychological and pedagogical theories, and the requirements of the state and society for reforming educational and civilizational conditions (complemented Orthodox humanism, as emphasized by all Romantic educators, in particular M. Pirogov and K. Ushinsky in their time).Документ Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).Документ Соціокультурний складник гуманістичної підготовки молоді(Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського, 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.Цільовою настановою філософії гуманізації під час підготовки фахівців мають стати передусім суб’єктивація навчально-виховної та громадянської діяльності. Тільки філософеми гуманізму дають молоді змогу узгодження власних інтересів з вимогами загальнолюдської етики, гармонізації свого духовно-морального світу на засадах співпраці з наставником - вихователем на партнерських засадах у моделі: «викладач - курсант - пілот (диспетчер)». Формування філософських якостей майбутнього фахівця вимагає, по-перше, серйозного аналізу сучасної структури громадянської освіти, по-друге, вибору оптимальної стратегії розвитку філософської освіти в Україні. The target guideline of the philosophy of humanization during the training of specialists should be, first of all, the subjectivization of educational and civic activities. Only the philosophemes of humanism allow young people to reconcile their own interests with the requirements of universal ethics, to harmonize their spiritual and moral world on the basis of cooperation with a mentor - educator on a partnership basis in the model: "teacher - cadet - pilot (ATC controller )". The formation of the philosophical qualities of a future specialist requires, firstly, a serious analysis of the modern structure of civic education, secondly, the choice of the optimal strategy for the development of philosophical education in Ukraine.Документ Трансформація українського суспільства на зламі тисячоліть (теоретико-методологічний аспект)(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Актуальність проблеми зумовлена недостатньою теоретичною розробленістю означеної проблеми і зростанням її практично-світоглядного значення в умовах трансформації сучасного українського суспільства. У статті наголошується, що теоретико-методологічні засади соціокультурної комунікації є головним атрибутом життєдіяльності суспільства. Сучасні наукові підходи до вивчення феномену міжкультурної комунікації відображують специфіку ціннісних орієнтацій особистості у соціумі в контексті онтологічних, методологічних та інформаційно-аксіологічних змін. Термін «комунікація» за декілька десятиліть ХХ–ХХІ століть став ключовим у соціально-гуманітарному знанні, що пояснюється його особливою місткістю, яка дозволяє наповнювати термін різноманітними смислами і використовувати у різних пізнавальних цілях. Процес ТРАНСФОРМАЦІЇ передбачає міжкультурну комунікацію в умовах самопізнання Духу ВІД мовленнєвої ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ в процесі СТАНОВЛЕННЯ ефективного використання інформації в системі соціоКУЛЬТУРНОЇ взаємодії, що призвело до виникнення нового явища у інформаційно-світовому розвитку, яке отримало назву «глобальна революція у спілкуванні». Соціодіагностика інформації потрібна в методології розгортання культурної глобалізації. Культурна дифузія і акультурація в умовах глобалізації здійснюється в контексті становлення інформаційного суспільства. Формування концепції комунікативної культури особистості, як регулятивного ядра, передбачає функціонування міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація, як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури, обумовлює ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО простору. Мета й завдання статті: побудова концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму, що дозволяє здійснювати цілісність методологічного підходу до аналізу інформаційного суспільства та соціокультурний взаємовплив влади та громадянського суспільства під час постіндустріальної доби у цивілізованих формах. The urgency of the problem is due to insufficient theoretical development of the problem and the growth of its practical and ideological significance in the transformation of modern Ukrainian society. Modern scientific approaches to the study of the phenomenon of intercultural communication reflect the specifics of the value orientations of the individual in society in the context of ontological, methodological and informational-axiological changes. The term “communication” for several decades of XX–XXI centuries has become key in socio-humanitarian knowledge, due to its special capacity, which allows to fill the term with different meanings and use for different cognitive purposes. The process of TRANSFORMATION involves inter cultural communication in terms of self-knowledge of the Spirit FROM SPEECH TO COMMUNICATIVE PERSONALITY in the process of BUILDING the effective use of information in the system of sociocultural interaction called Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. Socio-diagnosis of information is needed in the methodology of deployment of cultural globalization. Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. The formation of the concept of communicative culture of the individual, as a regulatory core, involves the functioning of intercultural communication. Intercultural communication, as a system-forming factor of modern information culture, determines the FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION space.Документ Соціальна філософія: контекст розвитку громадянського суспільства(Черкаський державний технологічний університет, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksonova V. I.; Sklovsky I. Z.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Екстремальні умови буття та соціокультурний сенс європейської гуманістики(Талком, 2017) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Проблема національної ідентичності є основою в духовній сфері українського самоствердження. Сучасна історіографія саме з цього починає системний розгляд оновлення аспектів єдності нової політичної нації, українських патріотів, що спеціалізувалися на філософському розумінні освітнього простору або осмисленні викривлення національної свідомості. Взагалі серед своїх духовних попередників рідко дослідниками згадується А. Макаренко, якій в екстремальних умовах суцільної русифікації діяв легально, зберігав дух козакофільства. Його ім’я має бути серед українських видатних реформаторів освітнього простору. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні проблем трансформації свідомості у сучасному громадському контексті, згадуючи освітню традицію від Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Пирогова, К. Ушинського до П. Юркевича…, І. Дзюби, Є. Сверстюка, дуже рідко користуються його спадщиною та досвідом. The problem of national identity is the basis in the spiritual sphere of Ukrainian self-affirmation. Modern historiography begins with this systematic consideration of the renewal of aspects of the unity of the new political nation, Ukrainian patriots who specialized in the philosophical understanding of the educational space or the understanding of the distortion of national consciousness. In general, among his spiritual predecessors, A. Makarenko is rarely mentioned by researchers, who acted legally in extreme conditions of complete Russification, preserving the spirit of Cossackism. His name should be among the outstanding Ukrainian reformers of the educational space. Researchers specializing in the study of the problems of consciousness transformation in the modern social context, recalling the educational tradition from H. Skovoroda, T. Shevchenko, M. Pirogov, K. Ushynsky to P. Yurkevich..., I. Dzyuba, E. Sverstyuk, very rarely use his heritage and experience.Документ Футурологічне усвідомлення молодим фахівцем сенсу буття(Ексклюзив-Систем, 2016) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksyonova V. I.; Sklovsky I. Z.Для вивчення зазначеної проблеми істотне значення має антропологічний підхід, пов’язаний з аналізом успішної освітньої діяльності, щоб також досягти її комунікативно-цивілізаційного результату, оскільки „духовний прибуток вищих ідеалів‖ є максимально ефективним отриманням найважливіших цінностей буття, виявленням метафізичних критеріїв інформаційної культури, розподілу ролей влади і суспільства, особистості та патріотизму молодого фахівця. Мета даного дослідження–виявити прихильність до антропологічнофілософського знання саме тих майбутніх фахівців, що були незадоволенні рівнем стереотипізації власних знань, бо вони не відповідали часу цивілізаційно-громадських перетворень на зламі тисячоліть. To study this problem, an anthropological approach is essential, associated with the analysis of successful educational activities, in order to also achieve its communicative and civilizational result, since the "spiritual profit of higher ideals" is the most effective obtaining of the most important values of existence, the identification of metaphysical criteria of information culture, the distribution of roles of power and society, personality and patriotism of a young specialist. The purpose of this study is to reveal the commitment to anthropological and philosophical knowledge of precisely those future specialists who were dissatisfied with the level of stereotyping of their own knowledge, because they did not correspond to the time of civilizational and social transformations at the turn of the millennium.