19 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 19
Документ Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.Документ Філософія(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2021) Борінштейн Є. Р.; Аксьонова В. І.; Атаманюк З. М.; Виноградова Н. М.; Врайт Г. Я.; Лісеєнко О. В.; Орленко І. М.; Петінова О. Б.; Поплавська Т. М.; Скловський І. З.; Цибра М. Ф.; Borinshteyn Y. R.; Aksenova V. I.; Atamanyuk Z. M.; Vynogradova N. M.; Vrait H. Y.; Liseyenko O. V.; Orlenko I. M.; Petinova O. B.; Poplavska T. M.; Sklovsky I. Z.; Tsybra M. F.Підручник підготовлено на кафедрі філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського». Вперше в сучасній українській навчальній літературі представлена концепція розвитку творчої особистості в рамках дослідження актуальних проблем філософського знання. Філософія на класичній кафедрі в класичному університеті презентована не як традиційне зачерствіле знання, а як жива наука, що розвивається, продукує і акумулює нове буття, нові уявлення про людину і світ, і, одночасно, ґрунтується на традиціях наукового знання, категоричному імперативі моралі. The textbook was prepared at the Department of Philosophy, Sociology and Management of Socio-Cultural Activities of the State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky”. For the first time in modern Ukrainian educational literature the concept of development of the creative personality within the limits of research of actual problems of philosophical knowledge is presented. Philosophy in the classical department at the classical university is presented not as a traditional stale knowledge, but as a living science that develops, produces and accumulates a new being, new ideas about man and the world, and is based on the traditions of scientific knowledge, the categorical imperative of morality.Документ Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка([Електронний ресурс] Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.Український педагог Антон Макаренко критично сприймав режим тоталітаризму і войовничий атеїзм влади, її ксенофобські прояви, він діяв, як європейський засновник власної версії філософського піднесення статусу демократичного патріотизму та поступово втілював у життя авторитет козакофільства в освітньому просторі. Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка допомагає сучасним дослідникам на підґрунті його концепції колективу вивчати сучасний стан мікро- та макро груп в українському суспільстві. Соціологічні дослідження, проведені за участю авторів на кафедрі соціально-гуманітарних наук ЛА НАУ у 2013-2014 роках показали, що поширені в структурі особистості студента/курсанта молодших курсів, прояви «агресивності», «негнучкості», «стурбованості», «емоційної нестійкості», «абстрактності мислення», відірваного від практичної діяльності, мають деструктивний характер, що неминуче веде до помилкових дій в професіональній діяльності. Часто-густо саме ним загрожує гостре почуття побоювання відповідальності, пов’язаного з тим, що “саме від тебе, конкретного виконавця професійних дій” “залежать щохвилинні помилки, що можуть спричинити негативні наслідки, оскільки страх, нерішучість, сумніви – інша сторона «агресивності» носія невігластва (як духовно-політичного феномену), порушуючи внутрішнє стійке уявлення про самого себе і про свою громадську та професійну відповідальність. Сучасна криза філософської освіти свідчить про розпад постійного образу буття, про втрату духовної самототожності, коли вузькі професійні властивості за аналогією припиняють бути універсальним, розумним чинником, що являє собою виникнення туги за міцним архетипом національної волі. Тоді народжується «тривожна свідомість». Поступово виробляється новий образ патріота-професіонала в умовах виходу з глобальної кризи, невід’ємно пов’язаної з уявленням про внутрішнє багатство носіїв філософії вітчизняної культури. Ukrainian teacher Anton Makarenko had critical attitude to the totalitarian regime and the militant atheism of the authorities, its xenophobic manifestations, he acted as the European founder of his own version of the philosophical elevation of the status of democratic patriotism and gradually embodied the authority of Cossackism in the educational space. The image of Don Quixote of Zaporizhja as a spirit in the concept of the collective of the outstanding Ukrainian teacher A. S. Makarenko helps modern researchers, on the basis of his concept of the collective, to study the current state of micro- and macro groups in Ukrainian society. Sociological research conducted with the participation of the authors at the Department of Social and Humanities of the Department of Law of the National Academy of Sciences in 2013-2014 showed that the manifestations of "aggressiveness", "inflexibility", "worry", "emotional instability", "abstract thinking" divorced from practical activity, common in the personality structure of a junior student/cadet, are destructive in nature, which inevitably leads to erroneous actions in professional activity. Often, it is he who is threatened by an acute sense of fear of responsibility, associated with the fact that “it is up to you, the specific performer of professional actions” “every minute mistakes that can cause negative consequences depend, since fear, indecision, doubts are the other side of the “aggressiveness” of the bearer of ignorance (as a spiritual and political phenomenon), violating the internal stable idea of himself and his public and professional responsibility. The modern crisis of philosophical education testifies to the collapse of a permanent image of being, to the loss of spiritual self-identity, when narrow professional properties by analogy cease to be a universal, reasonable factor, which represents the emergence of longing for a strong archetype of national will. Then an “anxious consciousness” is born. A new image of a patriot-professional is gradually being developed in the conditions of overcoming the global crisis, inextricably linked with the idea of the internal wealth of the bearers of philosophy of national culture.Документ Філософія освіти в Україні в епоху формування інформаційної цивілізації XXI століття(ХОГОКЗ, 2016) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovska O. I.; Sklovsky I. Z.Проаналізовано сучасний стан філософії освіти, уточнено поняття інформаційної цивілізації і парадигма філософії освіти. The current state of educational philosophy, refined the concept of information civilization and the paradigm of the philosophy of education.Документ Соціально-філософський сенс гуманістичних обріїв європейського простору: український контекст(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Актуальність теми освітоцентризму випливає з субстанційних підвалин осмислення поняття «гуманізація соціокультурного простору» та відображення в розвитку тенденцій антропологізму і толерантності, а також оновлення європейського простору освіти у перспективі демократизації громадських ідеалів. The urgency of this topic stems from the substantive foundations of comprehension of the concept of "humanization of the socio-cultural phenomenon" and reflection in the development of its trends - anthropologism and communicative, as well as studying the problems of updating the space of education and its perspectives on the level of implementation of public ideals.Документ Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."Документ Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.Документ Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.Документ Громадянська культура як феномен пробудження нації(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2016) Кадомець А. О.; Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Kadomets A. O.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Громадянська культура – засіб проти перманентного українського стресу поневоленого життя. Civic culture is a deep awareness of one's belonging to a certain state, a sense of civic dignity, responsibility and duty, the ability to resolutely defend social and state goals in difficult situations. Civic culture is a remedy against the permanent Ukrainian stress of enslaved life.Документ Кордоцентричний внесок в систему національного виховання: концептуальне відображення малоросіщення як стереотипу неосталінізму(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.В історії людського суспільства глобальні цілі виховання «шляхетного типу особистості» в освіті змінюються відповідно за філософськими концепціями, психолого- педагогічними теоріями, вимогами держави і суспільства до реформування освітньо- цивілізаційних умов (доповнювало православну гуманістику, про що підкреслювали всі просвітники-романтики, зокрема М. Пирогов і К. Ушинський у свій час). In the history of human society, the global goals of educating a “noble type of personality” in education change accordingly according to philosophical concepts, psychological and pedagogical theories, and the requirements of the state and society for reforming educational and civilizational conditions (complemented Orthodox humanism, as emphasized by all Romantic educators, in particular M. Pirogov and K. Ushinsky in their time).