3 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Документ Дослідження комунікативної компетенції у сфері гендерної рівності в курсантів спеціальності «Правоохоронна діяльність» та способи їх підвищення(Гельветика, 2023) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Статтю присвячено проблемі комунікативної компетентності майбутніх поліцейських, зокрема, досліджено гендерні особливості прояву комунікативної компетентності в курсантів спеціальності «Правоохоронна діяльність» та окреслено способи підвищення рівня їх кому-нікативної комунікації в навчально-виховному процесі.У статті комунікативна компетентність поліцейських розуміється не тільки як необхідний рівень сформованості досвіду, умінь і навичок міжособистісної взаємодії в процесі професій-ної діяльності, а і як особистісна якість, яка дає змогу не тільки встановлювати контакти, долати бар’єри в спілкуванні, а й впливати на співрозмовника, запобігати конфліктам. Уста-новлено, що комунікативна компетентність є важливим складником професійної діяльності працівника поліції у сфері гендерної рівності.За результатами емпіричного дослідження виявлено, що найбільш характерним гендер-ним типом курсантів є маскулінний, на другому місці – фемінний і менш виражений – андро-гінний типи особистості. Виявлено кореляцію між проявом комунікативних здібностей та ген-дерним типом: рівень комунікативних здібностей у представників фемінної групи курсантів є вищим, ніж у маскулінній та андрогінній групах. Установлено, що в курсантів більш вира-жені такі комунікативні якості, як прагнення до домінування, владність, самовпевненість, упертість та конфліктність. Ці якості не сприяють ефективній комунікації у сфері гендер-ної рівності й можуть бути детермінованими не тільки максималістичними особливостями юнацького віку, а й складним і напруженим навчально-виховним процесом у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, хронічним стресом в умовах війни.Підвищення рівня комунікативної компетентності у сфері гендерної рівності в курсантів може бути реалізоване через проведення психоедукаційної та навчальної роботи, демон-страції виявів комунікативної толерантності курсовими офіцерами та викладачами, профілактику виникнення гендерної дискримінації та запобігання випадкам гендерно зумовленого насильства в навчально-виховному середовищі, опанування навичок гендерно чутливих комунікацій та сприяння розвитку гендерно чутливої культури. The article is devoted to the problem of communicative competence of future police officers, in particular, the gender peculiarities of communicative competence in cadets majoring in Law Enforcement are investigated and ways to improve their communication skills in the educational process are outlined.In the article, the communicative competence of police officers is understood not only as a necessary level of experience, skills and abilities of interpersonal interaction in the performance of professional activities, but also as a personal quality that allows not only to establish contacts, overcome barriers to communication, but also to influence the interlocutor, prevent conflicts. It has been established that communication competence is an important component of a police officer’s professional activity in the field of gender equality. The empirical research has revealed that the most characteristic gender type of cadets is masculine, followed by feminine and less pronounced androgynous personality types. A correla-tion between the manifestation of communication skills and gender type was found: the level of communication skills of the representatives of the feminine group of cadets is higher than that of the representatives of the masculine and androgynous groups. It has been found that cadets have more pronounced communication qualities such as: desire for dominance, power, self-confidence, stubbornness and conflict. These qualities are not conducive to effective com-munication in the field of gender equality and may be determined not only by the maximalist characteristics of adolescence, but also by the complex, intense educational process in a higher education institution with specific learning conditions, chronic stress in war.Increasing the level of communicative competence in the field of gender equality among cadets can be realized through psychoeducational and educational work, demonstration of manifestations of communicative tolerance by course officers and teachers, prevention of gender discrimination and prevention of gender-based violence in the educational environment, mastering gender-sensi-tive communication skills and promoting the development of a gender-sensitive culture.Документ Дослідження психологічних наслідків петернальної (ба́тьківської) депривації у дітей, які перебувають в ситуації війни(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Вплив фігури батька на психіку дітей завжди був актуальним питанням в області психології та психотерапії. Вивчення ролі батька в психічному розвиту дитини є важливим аспектом в систематизації психологічних концепцій та практичних досліджень. Існує складна взаємодія між такими факторами психічного розвитку дитини як наявність батька у сімʼї, віку дитини, характером відносин між ним і дитиною та якісними характеристиками образа батька. Ситуація війнив Україні, актуалізувала питання патернальної (батьківської депривації), яка через ряд чинників набула широкого масштабу. З метою вивчення наслідків патернальної депривації у дітей, які залишаються проживати в Україні в ситуації війни, ми провели емпіричне дослідження, яке охопило 200 дітей віком від 12 до 17 років. Психодіагностичним інструментарієм стали методики «Самооцінка психіних станів» (за Г.Айзенком), Тест депресії SDRS-R, методика дослідження соціальної адаптованості (за П.С. Кузнєцовим), дитячий опитувальник неврозів (за В.В.Сєднєвим, З.Г.Збарскіним та А.К.Бурцевим) та діагностичні бесіди з родичами дітей для експертної оцінки впливу патернальної депривації на зміни в психіці, поведінці, процесах спілкування, адаптації та мотивації дітей. Результати проведеного нами психодіагностичного дослідження психологічних наслідків патернальної депривації у дітей свідчать про те, що патернальна депривація справляє значний вплив на психологічний стан дітей, особливо в умовах війни, формуючи низку негативних змін не тільки в емоційній, але й і в поведінковій та особистісній сферах, основними з яких є високий рівень тривожності, прояви депресії, агресивності, невротичності, ригідності та фрустрації. Отримані показники свідчать про те, що в ситуації війни патернальна депривація призвела до глибоких негативних змін в психіці дітей, що потребує подальшої тривалої психокорекційної, розвивальної та психотерапевтичної допомоги. Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про унікальнуроль фігури батька у психічному розвитку дітей, адаптації, відчутті внутрішньої опори і захисту, становленні самооцінки та статево-рольової ідентифікації. The influence of the father figure on children's psyche has always been a relevant issue in psychology and psychotherapy. Studying the role of the father in a child's psychological development is a crucial aspect in systematizing psychological concepts and practical research. There is a complex interaction between factors such as the presence of a father in the family, the child’s age, the nature of the father-child relationship, and the qualitative characteristics of the father’s image. The war situation in Ukraine has brought to the forefront the issue of paternal deprivation, which has reached a large scale due to various factors. To study the consequences of paternal deprivation in children who remain in Ukraine during the war, we conducted an empirical study involving 200 children aged 12 to 17 years. The psychodiagnostic tools used in the study included the "Self - Assessment of Mental States" method (by H. Eysenck), the SDRS-R Depression Test, the Social Adaptability Study Method (by P.S. Kuznetsov), the Children's Neurosis Questionnaire (by V.V. Sednev, Z.G. Zbarsky, and A.K. Burtsev), and diagnostic interviews with the children's relatives for expert evaluation of the impact of paternal depriva tion on changes in children's psyche, behavior, communication processes, adaptation, and motivation. The results of our psychodiagnostic study on the psychological consequences of paternal deprivation in children indicate that paternal deprivation signific antly affects children's psychological state, especially in wartime conditions. It leads to a series of negative changes not only in the emotional sphere but also in behavioral and personal aspects. The main consequences include high levels of anxiety, man ifestations of depression, aggression, neuroticism, rigidity, and frustration. The obtained data suggest that in the context of war, paternal deprivation has caused profound negative changes in children's psyche, necessitating long-term psychological correction, developmental, and psychotherapeutic support. Thus, the results of the empirical study highlight the unique role of the father figure in children's psychological development, adaptation, sense of inner support and protection, self-esteem formation, and gender-role identification.Документ Модель підготовки працівників правоохоронних органів до професійного саморозвитку(Editorial Primmate, Colombia, 2023) Цумарєва Н. В.; Грищенко М.; Мердов С. П.; Господаренко В.; Кисленко Д.; Tsumarieva N. V.; Hryshchenko M.; Merdov S. P.; Hospodarenko V.; Kyslenko D.Метою дослідження було визначення ефективної моделі підготовки працівників правоохоронних органів до професійного самореалізації з урахуванням рівня їх професійної підготовки та вимог суспільства. Дослідження включало методи опитування за допомогою анкет, експертних оцінок та інтерв'ю з використанням фокус-груп. Отримані дані аналізувалися за допомогою методів математичної статистики. Згідно з результатами факторного аналізу, мотивація, підтримка, здатність керувати часом, визнання успіху та релаксація мають найбільший вплив на готовність до самореалізації. Стрес, невпевненість, самокритика та ставлення до ризику мають негативний вплив на готовність до самореалізації. Дослідження дало підстави вважати, що готовність до самореалізації залежить від різних факторів, таких як рівень стресу, невпевненості, підтримки, самокритики, мотивації, визнання успіху, здатності керувати часом, самостійності, ставлення до ризику та релаксації. Подальше дослідження може допомогти у розумінні більш точних механізмів впливу різних факторів на готовність до самореалізації та розвитку особистості. The aim of the study was to determine an effective model of training law enforcement officers’ readiness for professional selffulfillment taking into account the level of their professional training and the demands of society. The research involved the methods of questionnaire survey, expert evaluations and interviews with the use of focus groups. The obtained data were analysed using the methods of mathematical statistics. According to the results of the factor analysis, motivation, support, ability to manage time, recognition of success and relaxation have the greatest impact on readiness for self-fulfilment. Stress, insecurity, self-criticism and attitude to risk have a negative impact on readiness for self- fulfilment. The research gave grounds to conclude that readiness for self- fulfilment depends on various factors, such as the level of stress, insecurity, support, self-criticism, motivation, recognition of success, ability to manage time, independence, attitude to risk, and relaxation. Further research can help in understanding more precise mechanisms of influence of various factors on readiness for self-fulfilment and personality development.