141 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 141
Документ Форми використання спеціальних знань в інформаційному забезпеченні досудового розслідування(Гельветика, 2022) Ковальова О. В.; Kovalova O. V.У статті автор розглядає основні форми використання спеціальних знань в інформаційному забезпеченні досудового розслідування. Вказується, що використання спеціальних знань як спеціаліста, так і судового експерта в інформаційному забезпеченні досудового розслідування надає можливість отримати дані, котрі можуть безапеляційно підтвердити факт відношення конкретної особи до конкретного кримінального правопорушення або доповнити вже наявне коло речових доказів. З іншого боку, спеціальні знання вказаних суб’єктів також сприяють удосконаленню наявних інформативно-аналітичних та інших баз даних. Зазначено, що висновок спеціаліста, умовно кажучи, є попереднім дослідженням речових доказів та обстановки вчиненого кримінального правопорушення з метою своєчасного отримання первинної інформації, котра із часом може бути частково втрачена. Часткове повернення давно забутих форм оформлення досліджень осіб, котрі мають спеціальні знання, на сьогоднішній день дозволяють більш комплексно та відповідально підійти до інформативного забезпечення досудового розслідування. Тим більше, що у 2020 році статтю 72 Кримінальний процесуальний кодекс України також було доповнено частиною другою, в якій передбачено, що за завідомо неправдивий висновок спеціаліст несе відповідальність, встановлену законом. Відповідна зміна була внесена і у Кримінальний кодекс України, а саме: в ч. 1 ст. 384 було передбачено кримінальну відповідальність спеціаліста за надання завідомо неправдивого висновку. Підсумовано, що форми використання спеціальних знань в інформаційному забезпеченні досудового розслідування можна класифікувати наступним чином: за правовою природою: процесуальні та непроцесуальні; за спрямованістю: науково-технічні та техніко-криміналістичні; за суб’єктами: специфічні та загально-процесуальні In the article the author considers the main forms of using special knowledge in the information support of pre-trial investigation. It is pointed out that the use of special knowledge of both specialists and forensic experts in the information support of pretrial investigation provides an opportunity to obtain data that can unequivocally confirm the fact of a particular person's involvement in a particular criminal offense or supplement existing evidence. On the other hand, the special knowledge of these entities also contributes to the improvement of existing information-analytical and other databases. It is noted that the expert's conclusion, relatively speaking, is a preliminary study of the material evidence and the circumstances of the criminal offense in order to obtain timely primary information, which may be partially lost over time. Partial return of long-forgotten forms of research of persons with special knowledge, today allow a more comprehensive and responsible approach to the informative provision of pre-trial investigation. Moreover, in 2020, Article 72 of the Criminal Procedure Code of Ukraine was also supplemented by Part Two, which stipulates that a specialist is liable under a law for a knowingly false conclusion. A corresponding change was made to the Criminal Code of Ukraine, namely: Part 1 of Art. 384 provided for the criminal liability of a specialist for providing a knowingly false conclusion. It is concluded that the forms of use of special knowledge in the information support of pre-trial investigation can be classified as follows: by legal nature: procedural and non-procedural; by orientation: scientific-technical and technical-criminological; by subjects: specific and general procedural.Документ Тактичні особливості проведення оперативної закупки за фактом незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами(Наукові перспективи, 2023) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.Статтю присвячено дослідженню проблемно-дискусійних питань тлумачення оперативної закупки. Проаналізовано підходи науковців до розуміння сутності цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Визначено притаманні їй ознаки. У контексті дослідження запропоновано вважати, що оперативна закупка – це негласна слідча (розшукова) дія, що має структурну характеристику тактичної операції щодо придбання або отримання, у тому числі безоплатно, у фізичних та юридичних осіб зброї та бойових припасів, обіг яких обмежений чи заборонений, з метою викриття і документування уповноваженими оперативними підрозділами факту вчинення незаконного поводження з такими об’єктами озброєння та особи, яка його вчинила. Окремо визначено тактичні завдання, що вирішуються під час проведення оперативної закупки. Розкрито відповідний алгоритм дій. Акцентовано, що слідчий відіграє ключову роль у сприянні ефективній реалізації організаційно-підготовчих заходах; складані плану з визначенням окремих тактичних завдань; забезпечує якісну взаємодії з уповноваженими оперативними підрозділами. Проведення оперативної закупки самим слідчим або за його участі в ній тактично є не виправданим. The process of transforming the current criminal procedural legislation defines it as one of the progressive fields of law in Ukraine, which incorporates European experience in combating crime and the enduring nature of Ukrainian legal practice. In the conditions of war, the transformation process has gained greater significance, particularly in the sphere of combating illegal trafficking of weapons. Currently, the detection and disclosure of cases involving illegal handling of weapons and ammunition require scientific clarification of tactics for conducting specific investigative (search) actions, specifically operational procurement as an effective method for identifying individuals engaged in illegal trafficking (distribution) of weapons and documenting their criminal activities. In this regard, problematic and controversial issues regarding the interpretation of operational procurement are outlined. Approaches by scholars to understanding the essence of this covert investigative (search) action are analyzed, and its inherent characteristics are identified. In the context of the study, it is proposed to consider operational procurement as a covert investigative (search) action that has the structural characteristic of a tactical operation to acquire or obtain, including free of charge, weapons and ammunition from individuals or legal entities, the circulation of which is restricted or prohibited, with the aim of exposing and documenting the fact of illegal handling of such weapons and identifying the person who committed it, by authorized operational units. Specific tactical tasks solved during the conduct of operational procurement are separately defined, and the corresponding algorithm of actions is disclosed. It is emphasized that the investigator plays a key role in supporting effective implementation through organizational and preparatory measures; developing a plan with specific tactical tasks; and ensuring quality cooperation with authorized operational units. The involvement of the investigator in conducting operational procurement, either directly or through participation, is tactically unjustified.Документ Засада захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2024) Лоскутов Т. О.; Loskutov T. O.Стаття присвячується дослідженню засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Під час постановки проблеми зазначається, що стан кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також практика його реалізації в умовах воєнного стану має бути стабільними, однаковими, прогнозованими та ефективними. У ході розкриття стану опрацювання відповідної проблематики відмічається, роботи вчених торкались деяких складових засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні, проте вказана засада під час воєнного стану комплексно не досліджувалася у процесуальній доктрині. У перебігу викладу основного матеріалу підкреслюється, що при інтенсивному нормотворчому процесі щодо «удосконалення» змісту КПК стосовно регулювання кримінального провадження в період воєнного стану неможна взагалі вести мову про стабільність та прогнозованість кримінальних процесуальних приписів, правову визначеність та забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі, а відтак - про захист правової довіри у царині кримінального судочинства під час воєнного стану. Акцентується увага на тому, що про ігнорування засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану свідчить існування правової регламентації не завжди адекватного процесуальним повноваженням суб’єктів кримінального процесу захисту від порушення прав і свобод людини. Визначається, що неузгодженість приписів Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України в частині правового регулювання окремих прав і свобод в умовах воєнного стану обумовлює наявність правової невизначеності кримінального процесуального законодавства, що негативно позначається на правовому становищі особи у сфері кримінального процесу. Підсумовується, що проблемність забезпечення засади захисту правової довіри у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану відображається у дефектному правовому регулюванні прийняття судом рішення всупереч волі обвинуваченого щодо проведення дистанційного судового розгляду, при якому обвинувачений знаходиться поза межами приміщення суду. The article is devoted to the study of the principles of protection of legal trust in criminal proceedings under martial law. When posing the problem, it is noted that the state of criminal and criminal procedural legislation, as well as the practice of its implementation in the conditions of martial law, should be stable, uniform, predictable and effective. In the course of revealing the state of development of the corresponding issues, it is noted that the works of scientists touched on some components of the principle of protection of legal trust in criminal proceedings, however, the specified principle during martial law was not comprehensively investigated in the procedural doctrine. In the course of the presentation of the main material, it is emphasized that with the intensive rule-making process regarding the «improvement» of the content of the Criminal Procedure Code in relation to the regulation of criminal proceedings in the period of martial law, it is impossible to talk at all about the stability and predictability of criminal procedural prescriptions, legal certainty and the provision of human rights and freedoms in the criminal process, and therefore - about the protection of legal trust in the field of criminal justice during martial law. Attention is drawn to the fact that the existence of legal regulations that are not always adequate to the procedural powers of the subjects of the criminal process to protect against violations of human rights and freedoms indicates the disregard of the principle of protection of legal trust in criminal proceedings under martial law. It is determined that the inconsistency of the provisions of the Constitution of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine in terms of the legal regulation of certain rights and freedoms in the conditions of martial law causes the presence of legal uncertainty in criminal procedural legislation, which negatively affects the legal position of a person in the field of criminal proceedings. It is concluded that the difficulty of ensuring the principle of legal trust protection in criminal proceedings under martial law is reflected in the defective legal regulation of the court’s decision-making against the will of the accused regarding remote trial, in which the accused is outside the court premises.Документ Окремі питання повідомлення про підозру(Гельветика, 2024) Литвиненко О. Г.; Груздь О. І.; Lytvynenko O. H.; Hruzd O. I.Статтю присвячено дослідженню проблемних питань під час вручення та повідомлення особі про підозру. Зазначається, що термін «повідомлення про підозру» відсутній у Кримінальному процесуальному законі. Наводяться погляди вчених на це поняття задля формування розуміння щодо його змістовного навантаження. Акцентується увага на тому, що безпосереднє вручення особі письмового повідомлення про підозру не означає, що кримінальне переслідування відносно такої особи тільки починається, адже складенню такого повідомлення може передувати проведення ряду слідчих (розшукових) дій, з метою перевірки про причетність її до кримінального правопорушення. Досліджено спосіб вручення та повідомлення особі про підозру у разі здійснення спеціального досудового розслідування, запропоновано внести певні зміни щодо джерел розміщення інформації про таке повідомлення. The article is devoted to the investigation of problematic issues during service and notification of a person of suspicion. It is noted that the term "notice of suspicion" does not exist in the Criminal Procedure Law. The views of scientists on this concept are presented in order to form an understanding of its content load. It has been established that the notification of suspicion is a justified procedural decision of the investigator, inquirer and procedural manager regarding the suspicion of a person in the commission of a criminal offense, from which the moment of bringing to criminal responsibility and the countdown of the pre-trial investigation period begins. Attention is drawn to the fact that the direct delivery of a written notice of suspicion to a person does not mean that the criminal prosecution of such a person is just beginning, because the preparation of such a notice may be preceded by a number of public or secret investigative (search) actions, with the aim of verifying his involvement in a criminal case offense. The specified procedural decision significantly affects the person's ability to exercise his rights, which is why the person should receive the status of a suspect in a timely manner. Therefore, inquirers, investigators, or prosecutors should not delay the process of notifying a person of suspicion when they have relevant evidence of his involvement. They must take steps to prepare, draft and serve the person with a written notice of suspicion immediately upon receipt of incriminating evidence, since the abuse of a timely notice of suspicion significantly violates the person's right to defense. The method of serving and notifying a person of suspicion in the event of a special pre-trial investigation has been studied. In the absence of a person and the impossibility of direct delivery of a notification of suspicion, the police and prosecutor's offices should use more effective methods of such delivery and notification. It is proposed to publish reports of suspicion not only on the website of the Office of the General Prosecutor and in the newspaper "Government Courier", but also to highlight such reports on the official pages of the structural units of the police and the prosecutor's office, with subsequent reposting for the dissemination of information. It was established that in this way, a larger audience will be reached, according to which the suspect can be familiarized with its content and will have the opportunity to exercise his right to defense.Документ Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень проти довкілля(Гельветика, 2023) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.Криміналістична класифікація є складовою криміналістичної методики, яка передбачає вивчення кримінальних правопорушень певного виду та здійснення їх розподілу на групи, види (підвиди) за певними криміналістичними критеріями, що сприяє розробленню конкретизованих методичних рекомендацій щодо розслідування окремого виду кримінальних правопорушень із врахуванням їх криміналістичних ознак та особливостей. Критерієм поділу кримінальних правопорушень на групи є криміналістично значущі ознаки протиправних діянь, закономірності їх вчинення, до яких доцільно віднести спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу злочинця та особу потерпілого, предмет кримінально-протиправного посягання, обстановку, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, наслідки та типові сліди протиправних дій. Зважаючи на те, що наслідки вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля мають значну суспільну небезпеку та несуть загрозу життю і здоров’ю людини, а також значну шкоду для навколишнього середовища, тваринного і рослинного світу, пропонуємо розробити криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень проти довкілля в залежності від наслідків вчинення протиправних дій та розділити їх на такі групи: 1) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до загибелі людей; 2) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до масового захворювання людей; 3) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до екологічного забруднення значних територій; 4) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля; 5) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу; 6) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до негативного впливу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ; 7) кримінальні правопорушення проти довкілля, що завдали матеріальну шкоду у великому розмірі; 8) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили інші тяжкі наслідки. Forensic classification is a component of forensic methodology, which involves the study of criminal offenses of a certain type and their distribution into groups, types (subspecies) according to certain forensic criteria, which contributes to the development of specific methodological recommendations for the investigation of a particular type of criminal offenses, taking into account their forensic characteristics and features. The criterion for dividing criminal offenses into groups is the forensically significant signs of illegal acts, the patterns of their commission, which should include the method of committing the criminal offense, the identity of the criminal and the identity of the victim, the object of the criminal offense, the environment, tools and means of committing the criminal offense, consequences and typical traces of illegal actions. Taking into account the fact that the consequences of committing criminal offenses against the environment have a significant public danger and pose a threat to human life and health, as well as significant damage to the environment, animal and plant life, we propose to develop a forensic classification of criminal offenses against the environment depending on the consequences committing illegal actions and dividing them into the following groups: 1) criminal offenses against the environment that led to the death of people; 2) criminal offenses against the environment, which led to mass illness of people; 3) criminal offenses against the environment that led to environmental pollution of large areas; 4) criminal offenses against the environment that caused danger to life, health of people or the environment; 5) criminal offenses against the environment that caused the mass death of objects of animal or plant life; 6) criminal offenses against the environment, which led to a negative impact on human health, flora and fauna; 7) criminal offenses against the environment that caused material damage in a large amount; 8) criminal offenses against the environment that caused other serious consequences.Документ Праксеологія сучасного інформаційного забезпечення досудового розслідування(Гельветика, 2022) Ковальова О. В.; Kovalova O. V.У статті розглядаються особливості та проблеми застосування сучасних засобів інформаційного забезпечення в досудовому розслідуванні. Вказується, що інформаційне забезпечення вирішує низку таких проблем як: 1) теоретико-прикладні – вивчення та реалізація на практиці даних, отриманих шляхом вивчення відповідних баз даних, обліків тощо; 2) правові – реалізація презумпції невинуватості, дотримання прав та свобод потенційного обвинуваченого шляхом залучення для процесу розслідування наявного інформаційного забезпечення; 3) експертно-тактичні – регулярне поповнення усіх видів інформаційного забезпечення новими належними доказами та даними; 4) науково-методичні – вирішення актуальних для криміналістичної та кримінальної процесуальної діяльності проблем шляхом вивчення наявної інформації, розміщеної в різних джерелах, визнаних на державному рівні. Автор звертає увагу на те, що на сьогоднішній день однією з основних проблем, котрі виникають на шляху удосконалення рівня інформаційного забезпечення в частині ведення криміналістичних обліків є недостатній технічний рівень. Більшість наявних техніко-криміналістичних засобів є рудиментарними та не в повній мірі відповідають потребам судових експертів. Криміналістична діяльність потребує у новій, більш прогресивній техніці, здатної сприяти вирішенню інформаційних потреб у найкоротші терміни. Вказується, що особливу увагу необхідно приділяти тим облікам, в яких поміщені дані про нерозкриті кримінальні правопорушення, – речові докази, вилучені з місць події (наприклад, об’єкти балістичного походження, такі як стріляні кулі та гільзи, вилучені з місця події нерозкритого кримінального правопорушення у майбутньому можуть бути використані під час встановлення зразка зброї з якої вони були вистріляні чи під час ідентифікації з новими кулями чи гільзами). Тобто, криміналістичні обліки надають можливість отримати інформацію у ретроспективі, що значно підвищує продуктивність досудового розслідування. The article considers the features and problems of using modern means of information support in pretrial investigation. It is indicated that information support solves a number of such problems as: 1) theoretical and applied – the study and implementation in practice of data obtained by studying the relevant databases, accounting, etc.; 2) legal – realization of the presumption of innocence, observance of the rights and freedoms of the potential accused by involving available information support for the investigation process; 3) expert-tactical – regular replenishment of all types of information support with new appropriate evidence and data; 4) scientific and methodological – solving problems relevant to forensic and criminal procedural activities by studying the available information posted in various sources recognized at the state level. The author draws attention to the fact that today one of the main problems that arise in improving the level of information support in terms of forensic accounting is insufficient technical level. Most of the available forensic tools are rudimentary and do not fully meet the needs of forensic experts. Forensic science needs a new, more advanced technique that can help address information needs in the shortest possible time. It is pointed out that special attention should be paid to those records that contain data on unsolved criminal offenses – physical evidence seized from the scene (for example, objects of ballistic origin, such as bullets and shell casings seized from the scene of an unsolved criminal offense may be used in the future when establishing a sample of the weapon from which they were fired or when identifying with new bullets or shell casings). That is, forensic records provide an opportunity to obtain information in retrospect, which significantly increases the productivity of pre-trial investigation.Документ Про детермінанти статевих злочинів та їх врахування у кримінальному провадженні(ФОП «Ященко», 2023) Волобуєва О. О.; Volobuieva O. O.Стаття присвячена проблемі визначення природи статевих злочинів та їх детермінантів, що повинно враховуватися при прийнятті рішень у кримінальному провадженні. Відзначається, що зміна в 2018 році в Україні кримінально-правового тлумачення зґвалтування та інших статевих злочинів відповідно парадигми країн Європейського Союзу зумовила необхідність перегляду низки раніше сформульованих теоретичних положень в галузі юридичних наук кримінально-правового циклу. В статті підкреслюється, що оновлення кримінального законодавства відбулося в результаті впливу процесів підвищення ступеню захищеності жінок від насильства, що мали місце в інших країнах. Зазначається, що ці процеси були проявом тенденції посилення захисту прав жінок від домашнього насильства, зокрема в інтимних стосунках. Новелою стало нормативне закріплення положення, що ключовою ознакою сексуального насильства є відсутність чітко вираженої добровільної згоди жінки на здійснення щодо неї дій сексуального характеру. Така згода повинна бути результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням під час кримінального провадження супутніх обставин. The article is devoted to the problem of determining the nature of sexual crimes and their determinants, which should be taken into account when making decisions in criminal proceedings. It is noted that the change in 2018 in Ukraine of the criminal law interpretation of rape and other sexual crimes in accordance with the paradigm of the countries of the European Union made it necessary to revise a number of previously formulated theoretical provisions in the field of legal sciences of the criminal law cycle. The article emphasizes that the renewal of criminal legislation took place as a result of the influence of the processes of increasing the degree of protection of women from violence that took place in other countries. It is noted that these processes were a manifestation of the tendency to strengthen the protection of women’s rights against domestic violence, in particular in intimate relationships. The novelty was the normative consolidation of the provision that a key sign of sexual violence is the absence of a clearly expressed voluntary consent of a woman to carry out actions of a sexual nature against her. Such consent must be the result of a person’s free will, taking into account the accompanying circumstances during criminal proceedings.Документ Criminal liability for establishing or spreading criminal influence in the context of armed aggression against Ukraine(University of Zulia, Maracaibo, Zulia State, Venezuela, 2023) Akimov M.; Chugaievska A.; Alieksieieva-Danylenko Yu.; Semeniuk-Prybaten A.; Lytvynenko O. H.Метою даного дослідження був аналіз кримінально-правової системи встановлення злочинного впливу під час збройної агресії проти України. З початку збройної агресії Росії в Україні зросла кількість військових злочинів, скоєних російськими військовими. Розслідування кримінального впливу під час війни – абсолютно новий напрямок роботи для правоохоронців. Використовувалися загальні методи наукового дослідження та спеціальні методи правового дослідження. Автор досліджує види злочинного впливу в контексті російської агресії проти України відповідно до Римського статуту та Кримінального кодексу України. Визначено поширені кримінальні правопорушення у 2021 та 2022 роках. Визначено низьку ефективність судової влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочинний вплив. Зроблено висновок, що внесення змін до кримінального законодавства шляхом скорочення строків розслідування та скороченої процедури притягнення до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості забезпечить їх оперативне розслідування та притягнення до відповідальності, що, у свою чергу, звільнить органи слідства та юстиції від тягаря розгляду злочинів. за тяжкі та особливо тяжкі кримінальні злочини. The aim of this study was to analyze the criminal legal system to establish criminal influence during the armed aggression against Ukraine. Since the beginning of Russia’s armed aggression in Ukraine, the number of war crimes committed by the Russian military has increased. Investigating criminal influence during the war is a completely new area of work for law enforcement. General methods of scientific investigation and special methods of legal investigation were used. The author examines the types of criminal influence in the context of Russian aggression against Ukraine according to the Rome Statute and the Criminal Code of Ukraine. Common criminal offenses in 2021 and 2022 are identified. The low effectiveness of the judiciary in holding perpetrators of criminal influence criminally accountable is determined. It is concluded that the amendment of criminal legislation by shortening the terms of investigation and abbreviated procedure of prosecution of minor criminal offenses will ensure their prompt investigation and prosecution, which, in turn, will relieve the investigative bodies and the judiciary from the burden of dealing with serious and particularly serious criminal offenses.Документ Розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців юридичного спрямування: практичні аспекти(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2022) Волобоєв А. О.; Лунгол О. М.; Габорець О. А.; Voloboiev A. O.; Lunhol O. M.; Haborets O. A.У статті розглядається актуальність та способи розвитку цифрової компетентності майбутніх фахівців юридичного спрямування. Зважаючи на кризові умови в яких ми живемо, пов'язані з періодичними локдаунами і карантинами, введенням воєнного стану на території України, саме цифрові технології забезпечують умови для подальшої активної діяльності різних галузей, в тому числі і юридичної. Автори акцентують увагу, що розвиток цифрової компетентності є неодмінною характеристикою сучасного фахівця юридичній галузі, що підтверджується роботами вітчизняних науковців у відповідних дослідженнях. Під час навчання здобувачі освіти мають отримати знання та оволодіти навичками пошуку, опрацювання, узагальнення актуальної правової інформації, розвинути здатність до оперативного обміну документами, вміння користуватися хмарними технологіями, надавати необхідні відомості B судові органи, здійснювати експертизи, удосконалювати систему правосуддя засобами інформаційно-комунікаційних технологій, знати способи захисту інформації від небезпек у віртуальному просторі, вміти саморозвиватися та самовдосконалюватися. На основі теоретико-методологічного аналізу науково-педагогічної літератури та інформаційно-аналітичних систем авторами статті розроблено та апробовано практико-орієнтовані завдання юридичного спрямування. В статті представлені варіанти практичних робіт із онлайн-сервісом «Онлайн будинок юстиції», Єдиним державним реєстром судових рішень, Довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» та платформою для управління контрактами Axdraft. Запропоновані алгоритми виконання практичних робіт спрямовані на уміння використовувати юридичні бази даних та онлайн-системи у професійній діяльності правника. Наведено приклад практичного завдання із реалізацією білінгвального підходу навчання. У подальшому планується детально дослідити досвід та рекомендації вітчизняних науковців щодо вдосконалення освітнього процесу закладів вищої освіти юридичного спрямування, в тому числі в кризових умовах. The article examines the relevance and ways of developing the digital competence of future legal specialists. Considering the crisis conditions in which we live due to periodic lockdowns and quarantines, the introduction of martial law on the territory of Ukraine, it is digital technologies that provide the conditions for further high activity of various industries, including the legal one. The authors emphasize that the development of digital competence is an indispensable characteristic of a modern specialist in the legal field, which is confirmed by the works of domestic scientists in relevant studies. During training, students should acquire knowledge and master the skills of searching, processing, summarizing relevant legal information, develop the ability to quickly exchange documents, the ability to use cloud services, provide the necessary information to judicial authorities, carry out examinations, improve the justice system by means of information and communication technologies, be able to self-develop and self-improve. On the basis of the theoretical and methodological analysis of scientific and pedagogical literature, information and analytical systems, the authors of the article developed and tested practice-oriented legal tasks. The article presents options for practical work with the online service «Online House of Justice», the Unified State Register of Court Decisions, the reference and information platform for legal consultations «WikiLegalAid» and the contract management platform Axdraft. The proposed algorithms for performing practical work are aimed at the ability to use legal databases and online systems in the professional activity of a lawyer. An example of a practical task with the implementation of a bilingual teaching approach is provided. Prospects for further research is to study in detail the experience and recommendations of domestic and foreign scientific and pedagogical specialists on improving the educational process of institutions of higher legal education, including crisis conditions.Документ Кримінально-правові заходи запобігання кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 303 Кримінального Кодексу України, вчиненим щодо дітей(Гельветика, 2024) Коссе В. В.; Kosse V. V.В статті розглядаються особливості кримінально-правової протидії кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 303 Кримінального кодексу України. Вказано на доцільність збереження загальної тенденції до виокремлення спеціальних норм, якими встановлено кримінальну відповідальність за різні форми сексуальної експлуатації та сексуального насильства щодо дитини. Визнано доцільною криміналізацію втягнення дитини у зайняття проституцією в окремій нормі кримінального законодавства. Зазначено, що одним із ефективних способів удосконалення організаційно-правового напряму спеціально-кримінологічного запобігання кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 303 КК України, що вчиняються щодо дітей є розширення та подальше удосконалення заходів кримінально-правового характеру, які застосовуються щодо юридичних осіб, зокрема – це стосується визначення можливості застосовувати тимчасові обмеження діяльності юридичної особи та тимчасове обмеження в отриманні прав та/ або переваг. Розглянуто перспективи удосконалення кримінально-правової протидії втягненню у проституцію дітей, окреслені в проєкті нового Кримінального кодексу України. Аргументовано, що рекомендації, викладені у Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства щодо відповідальності юридичних осіб за втягнення у зайняття проституцією у національному законодавстві було частково враховано. Констатовано наявність низки організаційно-правових прогалин, усунення яких можливо заходами кримінального права та кримінального процесу, що надасть можливість якісно покращити кримінологічну ситуацію щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 303 КК України. Систематизовано дієві способи зниження кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 303 КК України. The article examines the features of criminal law counteraction to criminal offenses provided for in Article 303 of the Criminal Code of Ukraine. It is indicated that it is advisable to maintain the general trend towards the isolation of special norms that establish criminal liability for various forms of sexual exploitation and sexual violence against a child. It may be advisable to criminalize the involvement of a child in prostitution in a separate norm of criminal legislation. It is noted that one of the effective ways to improve the organizational and legal direction of special criminological prevention of criminal offenses provided for in Article 303 of the Criminal Code of Ukraine committed against children is the expansion and further improvement of criminal law measures applied to legal entities, in particular, this concerns the determination of the possibility of applying temporary restrictions on the activities of a legal entity and temporary restrictions on obtaining rights and/or benefits. The prospects for improving the criminal law counteraction to the involvement of children in prostitution, outlined in the draft of the new Criminal Code of Ukraine, are considered. It is argued that the recommendations set out in the Council of Europe Convention on the Protection of Children against Sexual Exploitation and Sexual Abuse regarding the liability of legal entities for involvement in prostitution have been partially taken into account in national legislation. The existence of a number of organizational and legal gaps has been identified, the elimination of which is possible by measures of criminal law and criminal procedure, which will provide an opportunity to qualitatively improve the criminological situation regarding the commission of criminal offenses provided for in Article 303 of the Criminal Code of Ukraine. Effective ways to reduce the number of criminal offenses provided for in Article 303 of the Criminal Code of Ukraine have been systematized.